Стратегічне управління підприємством на основі цеху товарів широкого споживання ВАТ "Запоріжсталь"
Таблиця 2.6
Експертна оцінка привабливості ринку сантехніки на Україні
| № п/п | Показник | Коефіцієнт відносної значимості | Оцінка по ринку, балів (від 1 до 10) | Підсумкова оцінка по ринку (3х4) |
| 1 | Обсяг ринку | 1 | 7 | 7 |
| 2 | Темпи зростання | 2 | 8 | 16 |
| 3 | Рівень конкуренції | 2 | 5 | 10 |
| 4 | Розмір необхідних інвестицій | 1 | 6 | 6 |
| 5 | Наявність ринкової ниші | 0,5 | 3 | 1,5 |
| 6 | Рівень рентабельності | 1,5 | 9 | 13,5 |
| 7 | Кількість виробників | 0.5 | 6 | 3.0 |
| 8 | Рівень насичення попиту | 0,5 | 5 | 2,5 |
| Всього: рівень привабливості ринку | 59.5 |
Таблиця 2.7
Обсяг ринку меблів в Україні та скоректований показник продажу на 2009р.
|
Вид меблів |
Обсяг ринку в балах, макс. - 10 |
Коефіцієнт фактичного товарообігу |
Скоректований показник продажу, балів (2х3) |
% |
| Спальні | 9,5 | 0,5 | 4,75 | 22,9 |
| Кухні | 6,5 | 0,8 | 5,20 | 25,1 |
| Дитячі, гостина | 8,0 | 0,2 | 1,60 | 7,7 |
| Офісна | 9,1 | 0,9 | 8,20 | 39,5 |
| Інша | 2,0 | 0.5 | 1,00 | 4,8 |
Таблиця 2.8
Рівень реалізованого платоспроможного попиту на ринку меблів за 2007-2009 р.р., в %
| Вид меблів | 2007р. | 2008р. | 2009р. |
| Спальні | 86 | 70 | 66 |
| Кухні | 40 | 48 | 58 |
| Офісна | 35 | 82 | 900 |
Як відмічалось раніше, цех товарів широкого споживання ВАТ "Запоріжсталь" має сучасну технологію виготовлення накладних мийниць, при допомозі яких можливо випускати ще деякий час якісні мийниці, або замінити матеріали їх виготовлення та забезпечити відповідними методами організації та оплати праці.
Аналіз конкурентних позицій показує, що збільшення обсягу продажу мийниць в ситуації, що склалась, більш за все буде пов'язана з покращенням якості вироблюваних мийниць, проектуванням нових мийниць з розширеними функціональними можливостями, налагодженням виготовлення столу з мийницею, забезпеченого сантехнічним комплектом, який буде дешевшим кухонного гарнітуру.
Виробляючи 240-260 тис. мийниць в рік і ліквідуючи бартерні угоди необхідно вирішити проблему каналів розподілу, 3 нашої точки зору необхідно мати дві групи каналів розподілу своєї продукції: індивідуальні споживачі та інституціональні споживачі (меблеві фабрики, фірми). Для другого виду каналу розподілу самим найпоширенішим способом розподілу товарів б прямі поставки від виробника до споживача. В нинішній час цей канал розподілу практично зайнятий посередниками і його прийдеться відвойовувати у них.
Для поставки товару промислового виробництва індивідуальним споживачам звичайно використовують наступні канали розподілу (рис.2.3):
Рис. 2.3. Можливі канали розподілу мийниць
Проблема, яка пов'язана з прямим розподілом заключається в тому, що виробник у цьому випадку змушений брати на себе виконання багатьох функцій маркетингу. Послуги спеціалістів по маркетингу і торгових агентів, складення кошторису маркетингових витрат і звичайно розподіл товарів потребують значних затрат, тому багато виробників вибирають канали, які включають торгових посередників, в тому числі і дилерів. В теперішній час в основному усі ці офіційні канали розподілу мийниць не діють. Причиною цього можна назвати різні фактори. До числа основних потрібно віднести:
якість мийниць, що виробляються та їх офіційна ціна не відповідають одне одному, тому їх в основному реалізують посередники, що отримують мийниці при бартерному обміну, за цінами неурахованоі продукції, тобто значно нижче офіційних;
наше податкове законодавство не дозволяє підприємству проводити основну політику, тобто диференціацію цін, реалізовувати продукцію по мінімально можливій ціні — на рівні повернення лише змінних витрат, і тому подібні дії, які сприяють продвиженню товару.
Щоб зберегти контроль над продажем мийниць і не уступити частку свого прибутку посередникам бажано продавати свою продукцію безпосередньо споживачам. Для цього необхідно:
організувати виробництво нових конструкцій мийниць з використанням якісних матеріалів;
створити при цеху маркетингову службу, яка виконувала б функції вивчення ринку, планування (прогнозування) обсягу виробництва та просування товарів.
Крім цього потрібно займатися і виступати з ініціативами, що направлені на удосконалення системи оподаткування і управління в економічній сфері діяльності товариства, підйом платоспроможного попиту, захист вітчизняного виробника. Крім цього слід продумати питання про можливість залучення банку до процесу поставки та реалізації продукції споживачам.
При виконанні роботи по рекламі мийниць нових конструкцій головними цілями є:
інформування;
переконання;
нагадування.
Для досягнення цих цілей необхідно використовувати чотири типи засобів: особисті продажі, рекламу, установлення зв'язку з громадкістю, стимулювання збуту, їх потрібно використовувати у різних сполученнях, створюючи структуру просування мийниць. В нинішній час основну увагу необхідно звернути на товарну рекламу, мета якої - продати конкретні товари.
Мотивом реклами мийниць повинно стати використання при її виготовленні екологічно чистих матеріалів, високу якість на рівні лідерів Європи, сучасний дизайн, багатофункціональність, задоволення побажань клієнтів.
Адресатами реклами повинні стати меблеві фабрики, що випускають кухонні гарнітури і окремі столи з мийницями в Україні, країнах СНД та Східної Європи, і Їх населення. Видами рекламних засобів можуть бути:
адресна розсилка листів;
участь у виставках та ярмарках;
рекламні повідомлення.
Виходячи з положення зовнішнього середовища і внутрішніх можливостей цеху можна стверджувати, що стратегія маркетингу по виготовленим у цеху мийницям, щоб успішно діяти сьогодні на офіційному ринку України, повинна опиратися:
на бездоганну, по сучасним міркам, якість продукції;
на доступні для багатьох сімей ціни;
на добре організовані та адекватно реагуючі на умови зовнішнього середовища маркетингові та фінансові служби, керівники яких здібні проявити спритність, компетентність, наполегливість, щоб утримати виробництво в межах офіціального ринку і мати при цьому від реалізації необхідний прибуток.
Тому маркетинговою стратегії виробництва мийниць повинно стати:
прагнення до 100%-ї реалізації вироблених мийниць на офіціальному ринку;
пошук можливостей для встановлення простих ділових зв’язків та взаємовигідного партнерства хоча б з 1-3 великими інституціональними потребами мийниць;
пошук з банками або з яким-небудь окремим банком або фінансовим
закладом деяких форм шляхів рішення кризису неплатоспроможних інституціональних та індивідуальних споживачів мийниць;
вихід з ініціативами в законодавчі та державні органи з пропозиціями про захист вітчизняного виробника промислових товарів широкого споживання від емансипації зарубіжних товарів, розробка державної програми підтримки виробника товарів широкого споживання, зменшення системи оподаткування, виробників, раціоналізації її до межі, в яких вихід в тіньову економіку стає економічно не цільним.
Так як цех товарів широкого споживання ВАТ "Запоріжсталь" в виробництві мийниць займає пануюче положення в галузі, то він має первичну перевагу. Йому простіше, чим його конкурентам, найти способи збільшення обсягу продажі. Стан успіху для нього в тому. щоб розвити до максимуму сильні сторони (обладнання, технологію, людей) і мати вигоду із слабин конкурента (малі обсяги виробництва, високі витрати та ін.)
2.6 Ціноутворення та вихід на ринок
Після того, як буде розроблений товар, необхідно вирішити питання про його ціну. Визначення ціни — це складна задача з великим ризиком. Якщо ціна буде занадто висока, обсяг продажі зменшиться. Якщо ціна буде занадто мала, то підприємство жертвує прибутком, який могло б отримати. Тому потрібно встановити розумну ціну. З концепцією розумної ціни не узгоджується метод загальної калькуляції, який застосовують в цеху і в якому у ціну реалізації, крім повної вартості, закладають і визначену долю прибутку під назвою рентабельність, що дорівнює 15 % від повної вартості.
Однак потрібно рішуче застерігати від застосування такого способу розрахунку реалізаційної ціни. Чому, власне, додатковий доход для створення прибутку повинен складати близько 15 %? Розраховуючи ціну на основі загальної калькуляції, в цеху не враховують, що є взаємозв'язок між ціною та можливим обсягом реалізації.
В загальному вигляді ціни реалізації встановлюються в залежності від обсягу реалізації. Потім, за допомогою складення планової калькуляції розраховується бажана для кожного обсягу реалізації загальна величина покриття (або прибутку).
Метод же загальної калькуляції для цих цілей не придатний. Адже для розрахунку середніх постійних витрат необхідно чітко уявляти, яка кількість товару буде вироблятися та продаватися в відповідний проміжуток часу, так як динаміка середніх постійних витрат залежить від зміни обсягу виробництва та реалізації товару. Помножуючи величину вартості на різні показники кількості виробленої продукції, ми фактично відносимося до постійних витрат як до пропорційно збільшуючих змінних витрат. Тому, коли, наприклад, у 2008р. в цеху почав проходити не запланований ріст обсягу виробництва і реалізації мийниць, ми, помножуючи повну вартість мийниці, виробленої поверх плану, на; коефіцієнт рентабельності (1,15), збільшуючи її ціну на величину середніх постійних витрат, так як величина цих витрат була розрахована з визначеного плану випуску мийниць, котрий уже виконаний, отже постійні видержки цеху повністю покриті. Але бартер не дозволяє вловити економію на постійних витратах.
Щоб уникнути подібні непорозуміння і мати можливість вирішувати інші практичні задачі (обмеження асортименту, проблема додаткового замовлення, маркетингові витрати та ін.) набагато краще складати планові калькуляції по методу величини покриття, який припускає облік перемінних витрат на одиницю товару. На цій базі розраховується середня величина покриття товару, яка являє собою ціну реалізації за відрахуванням середніх змінних витрат. Величина ж покриття - це та частина виручки від реалізації товару, яку підприємство використовує для покриття постійних витрат та. по можливості, для відчислення в прибуток. Цей метод калькуляції дозволяє встановити мінімально допустиму ціну товару.
Діє правило, згідно якому продавець повинен мати таку ціну на свій товар, щоб валова виручка була більше валових витрат (змінні плюс постійні витрати). Дивлячись на короткострокову перспективу, тобто період, коли підприємство при любих обставинах повинно нести постійні витрати, ми розуміємо, що необхідно продовжувати виробництво та реалізацію, якщо валова виручка перевищує або дорівнює змінним витратам. Тому у випадках, коли мова йде про змінні зниження цін (щоб, наприклад, була здійснена передплата і не був закритим цех) мінімальна допустима ціна повинна бути рівна величині середніх (на одиницю) змінних витрат.
При виводі нового продукту на ринок здійснюють таку цінову політику:
"зняття сливок"
проникнення
витиснення
Для виводу нових мийниць у русло прийнятої маркетингової стратегії потрібно здійснити цінову політику витиснення, яка припускає, що цех виводить на ринок товар по такій низькій ціні, яка практично виключає появлення на ньому інших продавців з конкуруючими товарами.
Після встановлення величини середніх витрат, припущеного обсягу виробництва, середньої величини постійних витрат, планового нормативу ПІ (показник прибутку на інвестиції) застосовується складна формула і в якійсь ступені інтуїція, в результаті чого призначаються відповідні ціни на всі товари асортименту.
Для встановлення розумної цін на мийницю з дошкою, виготовлену із сталі 12Х18Н10Т товщиною листа 0,6 мм, необхідно виходити із наступних міркувань:
в надзвичайних умовах на короткочасний період ціна на мийницю ніколи не повинна бути менше величини змінних витрат, тобто мінімально можлива ціна дорівнює Ц хв. >= 30,34 гр.од.
ціна на мийницю повинна бути не менше середніх валових витрат, тобто ціна окупності витрат буде дорівнювати Ц окуп. >= 33.75 гр.од.
в умовах дії загального правила: ціна на мийницю повинна забезпечити одержання визначеного запланованого прибутку у розмірі 20 % ПІ у рік, що приблизно буде складати 3 гр.од./од., тобто повернення вкладеного капіталу буде:
Ц пі = 33,75+3=36,75 (гр.од.)
ціна на мийницю повинна забезпечити одержання прибутку на фінансування розвитку та виплату дивідендів у розмірі 3 гр.од. з мийниці, тобто ціна самофінансування
Ц с.ф. 36,75+3,00=39,75 (гр.од.)
в умовах діючого оподаткування та актів по відрахуванням у фонди:
у величині прибутку необхідно врахувати 30% податку на неї, тобто ціна з урахуванням податку на прибуток буде:
Цп.пр. = 39,75+2,60=42,35 (гр.од.)
у оптовій ціні необхідно врахувати 1,5 % від обсягу виробництва без ПДВ відчислень у небюджетні фонди, тобто оптова ціна з Урахуванням не бюджетного фонду буде складати
Цвд.ф.= 42,35+0,64=42,99(гр.од.)
у відпускній ціні необхідно врахувати ПДВ у розмірі 20 % від оптової ціни, тобто відпускна ціна буде
Цвід.= 42,99+8,б0=51.59 (гр.од.)
В силу того, що тепер випущені ВАТ "Запоріжсталь" мийниці продаються у Білорусії по ціні до 69 у.о. за одиницю, в Росії - від 150 до 230 російських карбованців, а конкуруючі підприємства "Азовсталь" та "Павлоградхіммаш" відповідно мають ціни на свої мийниці 60,80 гр.од., то нові мийниці цеху можливо потрібно продавати по ціні 51,59 гр.од., забезпечив їх ярликом "скидка за новинку". Потім, опираючись на результати комерційної діяльності, слід продумати питання про підвищення ціни до рівня 55-60-75 гр.од., а можливо і вищі, в залежності від попиту та сегменту ринка.
Від встановлення розумної правильної ціни залежить успіх або крах підприємства. Для оптимізації рішень в області ціноутворення частіш за все застосовуються три наступних методи:
шкалювання цін; .
встановлення "некруглих" цін;
надання знижок з ціни.
В цеху необхідно продумати питання про використання цих методів, особливо знижок з ціни для тих, хто платить готівкою та негайно.
Якщо проводити розумну маркетингову діяльність, фундаментовану на фактах реальної дійсності та здорового глузду, то. очевидно, налагодивши виробництво мийниць із якісних матеріалів та нових конструкцій, можливо в рамках офіційної економіки налагодити їх реалізацію.
Розділ 3
Шляхи удосконалення діяльності підприємства
3.1 Покращення якості продукції
До 1990р. в країні виготовляли в основному кухонно-побутову та столову посуду із звичайної сталі та покривали її емаллю. З 1992р. в цеху товарів широкого споживання працює автоматизована поточна лінія по виготовленню мийниць з нержавіючої сталі. В цеху виготовляють кілька видів продукції. Власне, основна їх продукція - це мийниці. Вона забезпечує цеху 80-90 % обсягу реалізації. Територіальне виробництво мийниць виділено в окрему дільницю. Основою технічного оснащення дільниці мийниць є автоматична безперервна конвеєрно-поточна лінія, оснащена ЧПУ. Тип виробництва - масовий. Виробнича потужність лінії дозволяє випускати з неї продукцію в наступних кількостях в залежності від асортименту:
одночашева мийниця - 650 штук/зміну:
двочашева мийниця - 500 штук/зміну;
одночашева мийниця з дошкою - 600 штук/зміну.
Основним видом виробництва є мийниця однованна з дошкою ( 95 % від усього обсягу в 2008р.:, 75 % від усього обсягу в 2009р.). Виробнича потужність лінії при виготовленні однованної мийниці з дошкою досягає 300000 шт./рік при 2-у змінній праці та п’ятиденній робочій неділі. Кожна мийниця загортається у поліетиленову плівку для захоронення її від ушкодження при транспортуванні. Крім того, вона виконує необхідні технологічні функції ж процесі витяжки металу на штампах і відноситься на собівартість продукції по статті "основні матеріали та сировина". Італійська технологія та якісні матеріали забезпечують високі споживчі якості виготовленої продукції.
Основним матеріалом при виготовленні мийниць є сталь в рулоні марки 10Х13Г18ДУ шириною 830/850 мм та товщиною 0,8 мм. При використанні лінії на 87 % її виробничої потужності вона використовує в середньому в місяць 152 т сталі, а в рік-1815. Постачальником нержавіючої сталі у злитках є Запорізький завод "Дніпроспецсталь". Потім злитки прокатуються на ВАТ "Запоріжсталь" до товщини 0,8 мм і сталь у рулоні передається у цех для виготовлення мийниць. Мінімальний об’єм поставок у цех 600 т, що практично є його чотирьохмісячною потребою. Поставки здійснюються по виробничій собівартості по ціні у межах 2300 у.о. за тону. При цьому ціни на поставлений метал змінюються із місяця в місяць. І часто планові цифри розходу на метал не відповідають фактичним із-за того, що ЦПХ-3. що поставляє метал, не витримує на кінець місяця свої заплановані на початок місяця витрати. Є тенденція росту цін на 1 тону металу 10Х13Г18ДУ. Вона постійно приближується до ціни більш якісної нержавіючої сталі з Німеччини (2418-2600 у.о. за тонну). При цьому поставки сталі із Німеччини забезпечують постійність ціни на довгий період часу, зменшення величини оборотних коштів, високу якість металу. Але при цьому ростуть витрати на транспортування. При товщині листа в 0,6-0,8 мм, якості листа із нержавіючої сталі, яхі відповідають технології виробництва мийниць, і при збільшенні у 2 рази обсягу випуску та реалізації мийниць можна поставити питання про економічну доцільність переходу на використання зарубіжної сталі.
Постачальниками нержавіючої нікелевмістної сталі можуть бути: Росія (Череповецький та Челябінський металургійні комбінати по ціні 2600-3000 у.о./тонна без ПДВ). Німеччина - може поставляти нержавіючу сталь у рулонах, яка покрита з однієї сторони захисною плівкою, яка призначена для полегшення здійснення глибокої витяжки та для захисту готової продукції від ушкоджень. Вартість цієї сталі не менше 3990 гр.од./тонна при мінімальній партії поставки 13т та при витратах на перевезення однієї партії в 5850 гр.од. Тобто вартість сталі разом з перевезенням складає 2691 у.о./тонна. Як видно, ціни майже порівнюванні з 10Х13Г18ДУ. При чому, використання німецької сталі виключає придбання плівки, а також операції, які пов’язані з її використанням. Виключається також і операція полірування.
Для покращення виконання операції витяжки та здійснення захисту виробу від ушкодження при транспортуванні у виробництві мийниць використовується плівка ПВХ х 852 мм, вагою 97.8 г/м та товщиною 65 мкм. Цю плівку поставляє завод "Донпластавтомат" М.Донецька. Плівку марки NІТТО SРY - 225 S, яка повинна використовуватися при виготовленні мийниць по технології поставляється з Бельгії, Подібна останній плівці NOVACEL може поставлятися і Францією. Потреба у плівці при повному завантаженні лінії складає у місяць 33250 кв.м., а на рік - 399000 кв.м. Витрати на плівку у повній собівартості мийниці складає трохи більше 4-х гривень. У нинішній час цех переживає ускладнення у поставці якісної плівки із-за недостатнього фінансування, із-за чого погіршується якість мийниць.
Для шліфування стальної заготовки із сталі 10Х13Г18ДУ використовується шліфувальна водостійка стрічка типу 5К293 мм, 50422 мм - 950х2620 мм. Шліфувальна стрічка поставляється різними постачальниками. Потреба у шліфовальній стрічці при повному навантаженні лінії складає на місяць 190 шт. кілець, а на рік-2280 шт. кілець. У грошовому вираженні річна витрата шліфувальної стрічки при повному навантаженні лінії складає 200900-225000 гр.од. Розрахунок економічної ефективності від застосування нових матеріалів при виготовленні мийниці старої конструкції, а також розрахунок ефективності від організації виробництва мийниць нової конструкції може бути виконаний, коли буде вирішене питання про направлення реформування виробничо-господарської діяльності цеху.
Використання італійських технологій та обладнання в сполученні з вітчизняними матеріалами та системою управління занадто швидко, вже в 2009р. привело до різкого, більш ніж 30%-му, зниженню обсягу реалізації мийниць та падінню фактичного використовування виробничої потужності лінії до 47 % порівняно з 2008 та 2007 рр. Відбулося зниження рентабельності продукції з 30-40 : та вище в 2006-2007рр. до рівня негативного значення в 2009р. (таблиця 3.1).
Таблиця 3.1
Фактичні значення рентабельності виробництва мийниць за І квартал 2010р.
| Показники | Місяці | |||
| січень | лютий | березень | 1 квартал | |
| Рентабельність мийниць, % | 4,1 | -1.7 | -8,9 | 0,9 |
Швидке зниження рентабельності перш за все пов’язане з припиненням монополії на виробництво мийниць, яка дозволяла встановлювати монопольне—підвищену ціну, а також з розподілом постійних витрат на меншу кількість мийниць, зростанням цін на метал та використанням у плануванні концепції "змінного обсягу виробництва при постійній кількості робітників". Різкі коливання величини рентабельності товару говорять про те, що в цеху не зовсім добре йде справа з виробничим плануванням. Або, інакше кажучи, з управлінням, так як планування є його ведучою функцією, що визначає цілеспрямований характер виробничої діяльності. В нинішній час в основу планування виробництва мийниць вкладений не портфель замовлень їх споживачів, а вартісний обсяг підрядних договорів на ремонтні роботи, за які комбінат розраховується мийницями. На кінець року починають закінчуватися ремонтні роботи і наступає бум у виробництві мийниць, по інерції він продовжується і на початку наступного планового року, а потім наступає спад. При плануванні ж обсягу виробництва слід прагнути розподіляти обсяги виготовлення по місяцям року рівномірно. Відсутність цього веде до великих розходжень планів із звітами, що в кінцевому підсумку призводить до обліку лишніх витрат та зниженню рентабельності, тобто до втрати мети в управлінні.
Щоб виправити сформоване негативне положення з виробництвом мийниць у цеху припускається декілька варіантів його вдосконалення:
Варіант 1. Запровадити варіант виготовлення мийниць із нікеле-вмістовної сталі типу 12Х18Н10Т товщиною 0,6 мм або типу О3Х18N11 (харчова полірована з плівкою).
Варіант 2. Залишити матеріал виготовлення (сталь 10Х13Г8ДУ) та придбати машини для полірування внутрішньої та зовнішньої поверхні мийниць.
Варіант 3. Змінити штампи для пробивки та обрізання, що покращить обробку фланців та кутів мийниці, що виготовляються.
Варіант 4. Розробити нові креслення мийниць, спроектувати та виготовити штампи для Їх виготовлення із сталі 10Х13Г18ДУ.
Усі ці варіанти являють собою технічне направлення реформування роботи цеху і носять проміжний характер. Ні один із них повністю не вирішує задачі скасування бартерних угод, росту обсягу продажі, виходу продукції на закордонний ринок. Щоб вирішити ці та подібні задачі раціоналізації виробництва мийниць у цеху, необхідно розробити структуру маркетингу, яка складається із суміщу чотирьох елементів: товару, ціни, місту розподілу та продвигання. З цієї позиції найбільш припустимим варіантом удосконалення виробництва мийниць є варіант, який включає в себе:
використання нікелевмістних рулонних сталей товщиною 0,6-0,8 мм з полірованими поверхнями, які пристосовані для глибинних витяжок і покритих плівкою ГШХ;
конструювання нових мийниць сучасного дизайну і з розширеними функціональними можливостями;
проектування та виготовлення штампів;
зниження витрат на виробництво та реалізацію;
організація використання відходу металу.
Для запровадження в виробництво приведеного варіанту удосконалення виробництва мийниць необхідно близько 3,5 млн. гр.од., будуть розподілятися наступним образом:
конструювання, виготовлення та поставка штампів;
конструювання нових мийниць;
формування оборотних коштів в цеху.
3.2 Організаційне забезпечення реформування виробництва
Ділянка по виробництву мийниць, яка знаходиться у складі цеху, являє собою кілька ліній, пов’язаних між собою транспортними обладнаннями: лінія сортирування, лінія штамповки та лінія упакування. До складу дільниці також входять складські приміщення.
Для координації зусиль в діяльності усіх дільниць цеху, включаючи і дільницю по виготовленні мийниць, в напрямку досягнення мети в ньому створена організаційна структура управління, яка показана на рис.5. Так як основна частка робіт, які виконуються у цеху, приходяться на дільницю по виготовленню мийниць, то в схемі управління показано тільки одну дільницю і, відповідно, один майстер.
Приведена організаційна структура управління цехом відповідає умовам господарювання, в яких адміністрація комбінату ставить цілі перед цехом у вигляді планів по виробництву, собівартості, оплати праці та іншим показникам. Задача цеху тут зводиться до виконання цих планових завдань. В таких умовах керівництво цікавить тільки фінансові, юридичні, технічні та фізичні аспекти виробництва. Однак, в останній час, починаючи з 2008р., стало видно, що думки про те, що цех може виготовляти накладні мийниці із нержавіючої сталі, відійшло на другий план. Для прибуткового виробництва мийниць важливішим за все стало вивчення вимог покупців, що він придбає і якою ціною. Саме відсутність цих знань у робітників комбінату дозволило підрядникам поставити ринок мийниць під свій контроль.
Створення загального керівництва комерційної діяльності (збуту) може забезпечити двобічний зв’язок між цехом та споживачем. Така комерційна служба буде розробляти план-прогноз по виробництву мийниць та диктувати виробництву, що і скільки випускати, якими повинні бути витрати та ціни. У цеху з’явиться прямий зв’язок з зовнішнім середовищем та можливістю швидко реагувати на динамічні зміни в ній, адекватно перебудовуючи свої внутрішні частини ( цілі структури, задачі, технології, кадри ). У цьому цеху цілі будуть пов’язані з зовнішнім середовищем. І одну з них можна сформувати наступним чином: цех бачить свою головну роль в тому, щоб використовуючи маючі в його розпорядженні ресурси, забезпечити виготовлення мийниць, в найбільшому ступені задовольняючи потреби споживачів та реалізувати їх по доступним для них цінам.
Щоб досягти цієї мети необхідно постійно вирішувати и задачі вибору матеріалів, дизайну, конструкції, функціональних можливостей, витрат, організації виробництва, оплати праці та ін. Ця ціль та задачі досягаються та виконуються ефективно тільки в рамках спеціально розробленої організаційної структури управління.
Спираючись на ці переваги та необхідність покращення роботи цеху. пропонується змінити схему його управління з позиції виділення цього на комбінаті в окрему продуктову лінію.
При роботі в системі продуктової організаційної структури виникає необхідність децентралізації фінансової функції (складення планових кошторисів, облік, контроль, аналіз та інше). При дійсній децентралізованій організації фінансів центральна фінансова служба (включаючи і бухгалтерію) комбінату повинна бути місцем, в якому в основному і визначають фінансову політику, а також слідкують за її виконанням, надають технічну допомогу фінансовим підрозділам у продуктових лініях, аналізують та роблять їх звіти. Відповідальність за загальний фінансовий стан несе центральна фінансова служба, яка установлює вимоги до звітності та методи ревізії, розроблює систему звіту для бухгалтерії на продуктових лініях. Відповідальність за управління нерухомістю та за правові питання звичайно залишається за вищим фінансовим керівництвом. Казначейські функції, які зачіпають загальну діяльність комбінату (фінансування, операції з готівкою, оцінка капітальних витрат), також залишаються за центральною фінансовою службою комбінату. Керівник продуктової лінії може мати право витрати по своїй ініціативі на потреби свого підрозділу, наприклад, 50 000 гр.од. на рік без попереднього погодження цих витрат з центром. Це найкращий приклад децентралізації - фінансові повноваження передаються туди, де приймаються рішення.
Це також дозволяє центральній фінансовій службі зосередити свої зусилля на перспективному плануванні та загальному фінансовому контролі.
Крім реорганізації виробничої структури управління у цеху для покращення результатів його виробничо-господарської діяльності необхідно спробувати використати організаційний фактор, для чого потрібно:
організувати одну із найбільш відповідних для даних умов форм колективної оплати праці на основі кінцевих результатів;
організувати рух за економію ресурсів та якість продукції, залічувати робітників дільниці, зайнятих виготовленням мийниць, до прийнятих організаційних рішень;
організувати навчання, відбір та розставлення кадрів, просування по службі (планування кар’єри);
організувати оперативне виробниче планування, яке забезпечує планомірний та ритмічний випуск мийниць з поточної лінії, при постійній чисельності робітників;
організувати управління виробничими запасами (запаси, незавершене виробництво, готова продукція).
У підсумках цього розділу слід перелічити деякі зауваження, які суперечать виділенню цеху в окрему продуктову лінію:
В цеху працює 213-218 чоловік, у тому числі на дільниці мийниць - 47 чоловік, які виготовляють до 80 % загального обсягу продукції цеху. При виділенні цеху в окремий підрозділ виникне необхідність працевлаштування значної кількості людей, так як до 20-25 % найменувань господарчих товарів прийдеться зняти з виробництва.
У цеху крім обладнання по виготовленню мийниць є і інше обладнання: гальванічне, преси та інше. При виділенні цеху в самостійну виробничу одиницю виникає проблема з використанням та збереженням цього обладнання.
Сьогодні цех задовольняє потреби в енергетичних ресурсах (пар, гаряча вода, електроенергія, стиснуте повітря) по цінам собівартості їх виробництва на комбінаті, використовуючи комунікації комбінату. При виділенні цеху ці ресурси значно подорожчають. Підключитися ж до альтернативних джерел енергії буде надто тяжко.
Щоб почати самостійне ведення виробничо-господарської діяльності цеху необхідно буде сформувати власні оборотні кошти. Цех не має джерел створення оборотних коштів.
Цех займає великі промислові приміщення. При виділенні цеху в самостійну господарську одиницю виникають проблеми утримання та експлуатації даного приміщення.
Комбінат в силу обставин зумів перетворити мийниці, що виготовлялись у цеху, в розрахункову одиницю на суму до 12009000 гр.од. на рік. Та навряд чи, в умовах, що склалися, він відмовиться від джерела розрахунку з ремонтними підрядними організаціями.
Економічна цілісність може примусити знову організувати на комбінаті виробництво товарів кінцевого споживання.
Продуктова організаційна структура управління комбінатом дозволяє цеху уникнути виникнення перелічених проблем і в той же час мати більше можливостей для самостійного рішення своїх виробничо-господарських задач. Комбінат же може отримати сферу вигідного вкладення своїх змінних-вільних коштів для їх приростання. До цього ж може призвести взаємна зацікавленість комбінату та цеху що стане основою для розробки положення про виділення цеху в окрему продуктову лінію комбінату.
3.3 Удосконалення виробництва та стратегія його фінансування
Як було вже показано вище, обсяг мийниць на Україні дозволяє комбінату виробляти їх кожний рік у обсязі максимально можливого завантаження поточної лінії. А це, в залежності від виду мийниць, від 240 до 300 тисяч штук на рік. Таке завантаження лінії можливе, якщо змінити матеріал із якого виготовляються мийниці, та змінити конструкцію мийниці, що виготовляються, на більш сучасну. Можливо з часом появиться необхідність та буде можливість поставити і другу лінію по виготовленню нових більш якісних мийниць. Обсяг ринку це цілком дозволяє здійснити. Роботу по зняттю з виробництва теперішніх мийниць та організації випуску мийниць нових конструкцій з використанням якісних матеріалів можна здійснити у три етапи:
продовжується випуск мийниць існуючих конструкцій і паралельно ведеться робота по організації поставок якісних матеріалів;
виготовляються паралельно мийниці із сталі 10Х13Г18ДУ та із нікелевмістної полірованої, пристосованої до глибокої витяжки та покритої плівкою ПВХ. Одночасне ведеться робота по розробці конструкцій нових мийниць, організується придбання нових штампів, ведеться робота по підготовці виробництва;
поступово здійснюється зняття з виробництва мийниць старих конструкцій та налагодження виготовлення нових мийниць.
В таблиці 10 показана динаміка обсягу виробництва мийниць в цеху комбінату на період 2009-2012 рр.
Таблиця 3.2
Прогнозна динаміка обсягу виробництва мийниць на період 2009-2012 рр.
|
Складаючі обсяги виробництва |
2009р. |
2010р. |
2011р. |
2012р. |
| Конструкції мийниць на початку їх випуску із сталі 10Х13Г18ДУ | 65000 | 40000 | — | — |
| Те
ж саме із
Если Вам нужна помощь с академической работой (курсовая, контрольная, диплом, реферат и т.д.),
обратитесь к нашим специалистам. Более 90000 специалистов готовы Вам помочь.
Бесплатные корректировки и доработки. Бесплатная оценка стоимости работы.
Нужна помощь в написании работы?
Мы - биржа профессиональных авторов (преподавателей и доцентов вузов). Пишем статьи РИНЦ, ВАК, Scopus.
Помогаем в публикации. Правки вносим бесплатно.
Похожие рефераты: |