Xreferat.com » Рефераты по педагогике » Викладання теми "Історія інформатики" в школі

Викладання теми "Історія інформатики" в школі

МЕТОДИЧНІ ПІДХОДИ ДО РЕАЛІЗАЦІЇ ПРИНЦИПУ

ІСТОРИЗМУ ПРИ ВИКЛАДАННІ ТЕМИ «ІСТОРІЯ ІНФОРМАТИКИ»

В ШКОЛІ


2.1 Методологічні аспекти викладання теми «Історія інформатики» в

навчально-виховному процесі


У Концепції модернізації освіти на період до 2010 року поставлена важлива задача: підготувати підростаюче покоління до життя у швидко мінливому інформаційному суспільстві, у світі, в якому прискорюється процес появи нових знань, постійно виникає потреба в нових професіях, у безперервному підвищенні кваліфікації. І важливу роль у рішенні цих задач грає володіння сучасною людиною новітніми інформаційно-комунікаційними технологіями. Задача школи - виховати покоління думаючих, відповідальних, громадян, що вміють самостійно добувати і застосовувати знання. Об’єктивно оцінити дійсність можна лише за умов цілісного представлення явища або об’єкту, з урахуванням його історичного становлення та розвитку.

Очевидно, що ми знаходимося на порозі зміни парадигми освіти. І це насамперед стосується інформаційної освіти. Нова освітня система повинна будуватися на принципах, що сприяють формуванню сучасного наукового світогляду. Розвиток інформаційних технологій, які дозволяють швидко одержувати об'ємну інформацію, відповідну змістові освіти, й інформацію, що не входить в нього, вимагає нових принципів її переробки відповідно до цілей і цінностей науки і суспільства. Це повинні бути принципи методологічного характеру, що підлягають цілісній науковій системі.

Вимоги до коректив освітньої парадигми варто віднести до теорій, до методологічних принципів, до методології як цілому, що визначає сам процес наукового пізнання, формування і розвиток наукових теорій, становлення наукового світогляду. Особливо важливо, на наш погляд, підкреслити, що визначальна риса зрілої теоретичної думки є системність - органічна єдність наукового знання. Окремо знання не може перетворитися в метод - у знаряддя одержання нового знання - поки воно не систематизовано - не представлено у вигляді і формі системи взаємозалежних теорій, яка перебуває в стані розвитку. Дуже важливою складовою змісту освіти з інформатики є викладання теми «Історія інформатики». В школі ця тема мало розкривається і звичайно зводиться до розгляду історії розвитку обчислювальних засобів та засобів ЕОМ. Враховуючи те, що наука інформатика ще перебуває в стадії свого активного формування, сучасні школярі – це покоління, яке буде продовжувати становлення інформатики як науки, а значить, продовжуватиме створювати її історію. Історія інформатики утворюється разом з розвитком самої науки інформатики, і вивчення історії інформатики не може відбуватися традиційними методами, без використання останніх надбань науки і технологій. Тому дуже актуальним і цікавим являється питання розвитку методики викладання цієї теми на уроках в школі.

Проаналізувавши курс інформатики (стандарти, програми, підручники) у загальноосвітній школі, ми з'ясували, якою мірою їхній зміст сприяє формуванню сучасних наукових представлень про інформаційні процеси. Аналіз свідчить про те, що не всі автори керуються даними положеннями, проте, автори І.І. Аргинська, Л.Г. Петерсон, В.Н. Рудницький в змісті підручників, розроблених у рамках варіативних програм, історичному матеріалові відводять не останнє місце. Все ж у сучасних підручниках інформатики тема «Історія інформатики» висвітлюється далеко не завжди, тому вчителеві доводиться самостійно складати зміст уроку з даної теми. Використання історичного матеріалу в курсі інформатики базується наступними положеннями: історичний матеріал, що вводиться на уроках, підсилює творчу активність учнів, включає їх у пошук нових способів розв’язання цікавих історичних задач. Огляд життя і діяльності великих вчених в області інформатики знайомить учнів із самим поняттям творчості, із творчістю в науці, змушуючи дитину торкнутися багатьох вирішальних моральних категорій, зв'язаних з цим процесом [19, с.42].

Окремі результати досягнень останніх століть хоча і розглядаються, однак і за формою, і за змістом виглядають, як сторонні факти і не дозволяють скласти послідовну картину. Рівень, на якому вони викладаються, часом не відповідає суті явищ. Таким чином, проблема відновлення, модернізації інформаційної освіти на основі принципу історизму представляється досить актуальною і своєчасною.

Основні труднощі реального відновлення змісту освіти з інформатики, як нам представляється, у принциповому плані, можуть бути зв'язані з наступними аспектами.

1) Навчальні плани у школі зараз перевантажені і немає можливості виділення додаткового часу для вивчення інформатики без збитку для інших дисциплін. При цьому зовсім не очевидно, що інформатику необхідно вивчати в більшому обсязі, ніж це робиться зараз. На наш погляд, вирішення цього питання пов'язано, з одного боку, з розробкою методик більш інтенсивного навчання, а з іншого боку - з виключенням деяких тем, а можливо, і розділів з навчального курсу, і заміною їх новими. Ми усвідомлюємо, що необхідно детальне пророблення будь-яких конкретних рекомендацій.

2) Науковий матеріал, що відноситься до досягнень інформатики XXІ ст., об'єктивно дуже складний і має властивість швидко змінюватись, тому виявляється недоступним розумінню середнього школяра. Реальна проблема лежить у сфері методики викладання. Необхідно здійснити добір матеріалу, здійснити його адаптацію і знайти адекватні форми викладу в підручниках і в процесі викладання. Питання розробки методик викладання історії інформатики набувають у даний час важливе значення.

Історія - сфера насамперед морально-етичного характеру, і її задача - виховувати через співпереживання учасників історичного процесу, що вміють аналізувати факти історії людства. Застосування історичного матеріалу на уроках інформатики дозволяє:

зробити урок більш цікавим, занурити учня в будь-яку епоху;

інтегрально представляти історичні факти і явища;

співвідносити знання, накопичені в різні історичні епохи і часи;

додати змістові освітнього процесу творчий, проблемний, дослідницький характер;

індивідуалізувати, інтегрувати, диференціювати процес навчання;

розкрити предмет з різних сторін.

За допомогою історичних відступів на уроці педагог дає можливість учням самостійно приходити до формулювань законів, як би знову "відкриваючи" їх, допомагає учням шукати докази, спонукує в учнях бажання самостійно вибирати цікаві факти історії, пов’язані з відкриттями в області інформатики, поділятися ними зі своїми однокласниками.

Ретельно продумані й організовані вчителем наукові суперечки на уроках, засновані на обговоренні історичних проблем інформатики, сприяють вихованню в школярів терпимості до чужої думки, поваги до себе через повагу до інших, через дбайливе відношення до оточуючих, тобто толерантності. Ці наукові суперечки розвивають здатність до міжособистісної взаємодії - комунікативним умінням і навичкам, здатності до рішення конфліктних ситуацій [20, с.28]. Інформаційний розвиток людини неможливий без підвищення загальної культури. Історичний матеріал здатний краще, ніж будь-що на уроці, перешкодити однобічному розвиткові здібностей [21, с. 9].

Таким чином, історичний матеріал покликаний підвищувати рівень грамотності, розширювати знання, світогляд учнів. Це одна з можливостей збільшити інтелектуальний ресурс учнів, привчити їх мислити, стати здатними швидко прийняти рішення в самих складних життєвих ситуаціях. І все це, у свою чергу, сприяє розвиткові у школярів пізнавального інтересу до інформатики.

Форми навчальної роботи, що дозволяють розширити і поглибити знання учнів через введення історичного математичного матеріалу, загальновідомі. Це, по-перше, урок, як основна форма організації навчально-виховної роботи з учнями; по-друге, факультативні заняття і математичні кружки; по-третє, позакласні заходи. Щоб глибше зрозуміти, яким чином необхідно вести свою роботу вчителеві, йому необхідно вміти аналізувати кожну з перерахованих форм навчально-виховної роботи з погляду розглянутої проблеми.

Урок є основною організаційною формою навчання, тому однією з форм реалізації історизму є повідомлення даних відомостей на уроках.

Стосовно програмних матеріалів відомості з історії інформатики, що повідомляються на уроках, можуть бути двоякими:

відомості, безпосередньо зв'язані зі змістом уроку (ті відомості, що вимагають більш глибокого і ясного розуміння програмного матеріалу);

відомості, безпосередньо не зв'язані зі змістом уроку, але приваблювані вчителем для навчально-виховних задач (відомості з біографії вчених, з історії багатьох математичних відкриттів, про походження і значення термінів і т.п., що служать підвищенню інтересу і вихованню особистості, сприяють гуманізації предмета).

Учителеві необхідно заздалегідь визначити обсяг відомостей, що повідомляються на уроці, використовувати матеріали з історії інформатики у визначених "рамках".

Обсяг матеріалу визначається, виходячи з наступних пунктів:

а) зв'язок даного матеріалу з матеріалами уроку;

б) час, що відводиться на викладення;

в) рівень підготовки учнів;

г) вік учнів.

Ефективність використання історичних відомостей багато в чому залежить від їхнього змісту. Зміст цих відомостей може бути різним. Тут потрібно врахувати вікові особливості учнів, підготовку учнів до сприйняття даного матеріалу, освітню і виховну цінність матеріалу.

Якщо сформулювати основні вимоги до змісту історичного матеріалу на уроці, то вони будуть виглядати в такий спосіб:

а) стислість;

б) науково-достовірна правильність;

в) відповідність рівневі знань учнів і їхньому вікові;

г) допомога при засвоєнні програмного матеріалу.

Виходячи з цього необхідно, щоб учитель мав досить широкий запас відомостей з історії інформатики, з метою його використання у будь-який підходящий момент його використовувати. Вибір форм подання цих відомостей учитель повинен узгодити з темою уроку, у залежності від ступеня зацікавленості, підготовки учнів. Можна запропонувати різні форми роботи на уроці з використанням історичного матеріалу:

Історичні огляди по визначених питаннях у вигляді короткої бесіди;

розв’язання задач із класичних і стародавніх збірників;

Окремі історичні зауваження при вивченні програмного матеріалу або при розв’язанні задач. (Короткі історичні повідомлення може робити не тільки вчитель, але й самі учні. Для коротких історичних повідомлень досить 5-7 хвилин уроку. Витрати часу компенсуються підвищенням інтересу до даної теми.)

Дуже корисні наочні приладдя у виді хронологічних та інших таблиць, креслень, малюнків, схем, портретів видатних математиків тощо.

Для повідомлень про найбільш важливі історичні теми найчастіше використовується форма розповіді. Елементи лекційного викладу можна застосовувати вже в 7-8-х класах.

У ході розповідей з історії інформатики необхідно використовувати географічну карту. Учитель може показувати на карті країни, учені яких брали участь у розробці цієї теорії. Такий підхід до подачі матеріалу забезпечить засвоєння думки про те, що наука не знає географічних границь, а її успіхи - надбання всіх людей, що живуть на нашій планеті.

Найбільш цінним методичним прийомом є проблемний виклад. Пояснення нового матеріалу можна починати з постановки проблеми, що логічно випливає з раніше пройденого і веде до необхідності більш високої ступіні пізнання навколишнього світу. Такий підхід до подачі історичного матеріалу, як правило, викликає великий інтерес учнів до інформатики.

Велике значення мають самостійна і дослідницька роботи учнів. Тут можна застосувати наступні форми роботи:

Семінари, у центрі яких - обговорення і знайомство з історією і розвитком конкретних проблем. Тривалість повідомлень - 5-8 хвилин. Практика досвідчених вчителів показує також, що учні з задоволенням беруться зробити повідомлення про життя і діяльність учених. Тут важливо зробити наступне зауваження. Для того, щоб привчити учнів до самостійності, завдання варто постійно ускладнювати. Так, спочатку учням можуть бути запропоновані готові тексти виступів, потім - теми повідомлень і список літератури, що рекомендується, із указівкою сторінок. При доборі фактів про життя і діяльність ученого вчителеві треба визначити його роль у розвитку науки, епоху, у яку він жив, труднощі, що виникали на його творчому і життєвому шляху, оцінювати значення його спадщини для подальшого розвитку науки, підшукувати такі біографічні факти, що спонукували би учнів виробляти свій характер і служили би стимулом для формування їхнього світогляду і морального становлення. Знайомство з життям і діяльністю вітчизняних учених, що прагнули збільшити науковий потенціал рідної країни, впливає позитивно на розвиток в учнів інтересу до інформатики;

Прослуховування й обговорення декількох доповідей, об'єднаних загальною ідеєю, являє собою ні що інше, як урок-конференцію;

Використання різноманітного наочного приладдя, ведення історичного календаря, випуск стінних газет з історичними фактами.

Навчання, при якому використовуються елементи історизму, сприяє розвиткові в учнів міцного і стійкого інтересу до предмета, більш глибокого й усвідомленого засвоєння знань.


2.2 Історичний підхід при вивченні різних тем інформатики


Шкільний предмет інформатики будується за такими змістовими лініями:

Інформація та інформаційні процеси

Моделювання

Інформаційні технології

Інформаційна система

Технологія розв’язування задач з використанням засобів ІКТ

Алгоритмізація і програмування

Обов'язковий мінімум змісту освіти з інформатики за основними змістовними лініями відображено в таблиці 1.4 [17, с. 42].


Таблиця 2.1. Обов'язковий мінімум змісту освіти

Змістовні лінії Основна школа (7-9 класи) Старша школа (10-12 класи)
Інформація та інформаційні процеси Інформація і повідомлення, форми подання повідомлень. Носії інформації. Інформаційні процеси. Дискретизація повідомлень. Кодування повідомлень. Ємність запам'ятовуючих пристроїв комп'ютера. Одиниці вимірювання ємності запам'ятовуючих пристроїв. Інформатизація суспільства і роль в ній засобів ІКТ Кодування та подання повідомлень в комп'ютері
Моделювання Моделювання як метод пізнання. Основні типи моделювання. Інформаційне (зокрема математичне) моделювання. Приклади інформаційних моделей та їх дослідження за допомогою засобів ІКТ
Інформаційні технології. Інформаційна система Структура інформаційної системи. Апаратна і інформаційна (зокрема програмна) її складові. Функціональна схема комп'ютера. Принципи функціонування комп'ютера. Основні пристрої апаратної складової. Програмне забезпечення. Операційна система. Поняття файлу. Каталоги. Підкаталоги. Операції з файлами. Системи опрацювання текстів. Системи опрацювання графічних зображень. Електронні таблиці. Інформаційно-пошукові системи. Бази даних. Експертні системи. Гіпертекст і гіпертексгові системи. Програмні засоби навчального призначення для підтримки вивчення шкільних предметів. Телекомунікаційні системи. Електронна пошта. Технологія розв'язування задач з використанням засобів ІКТ. Основні етапи розв'язування прикладної задачі з використанням засобів ІКТ, зміст і призначення кожного етапу. Розв'язування навчально-дослідницьких задач Інформаційна система, її структура. Основні пристрої апаратної складової інформаційної системи. Програмне забезпечення. Операційна система, її складові. Мережі. Архівація і розархівація файлів. Віруси й антивірусні програми. Видавничі системи. Системи мультимедіа. Інтелектуальні бази даних. Штучний інтелект. Експертні системи. Технологія розв'язування задач з використанням засобів ІКТ. Чисельні методи розв'язування найпростіших задач. Подання чисел у пам'яті комп'ютера, виконання арифметичних операцій. Розв'язування навчально-дослідницьких задач
Алгоритмізація і програмування Поняття алгоритм). Основні властивості алгоритмів. Способи описування алгоритмів. Виконавець алгоритму. Базові структури алгоритмів. Алгоритмічні мови. Навчальна алгоритмічна мова. Основні елементи мови (символи, слова, вирази. команди). Опис алгоритмів навчальною алгоритмічною мовою. Величини та їх типи. Опис алгоритмів роботи з величинами. Алгоритми створення і опрацювання графічних зображень. Програма і мови програмування. Поняття транслятора. Інтегровані середовища програмування. Мова програмування. Алфавіт. Основні поняття мови: ідентифікатори, числа, рядки, описи, оператори. Структура програми. Типи даних. Вирази. Оператори. Оператор надання значень. Оператори введення, виведення. Опис вказівок повторення і розгалуження мовою програмування. Опис умов. Структурний підхід до розробки алгоритмів і програм. Процедури і функції. Використання готових програм з бібліотеки. Графічний екран. Вказівки для роботи в графічному режимі. Масиви. Алгоритми і програми роботи з масивами. Методи впорядкування та пошуку елементів лінійного масиву. Робота з рядками. Системи візуального програмування. Об’єктно-орієнтоване програмування. Поняття про зліченність висловлень. Поняття предиката, кванторів. Процедурне і декларативне програмування. Поняття про логічне програмування

Ми вважаємо, що з метою реалізації принципу історизму «історія інформатики» також повинна бути обов’язковою змістовною лінією, що проходить через увесь курс навчання інформатики.

Наведемо приклади, як можна застосовувати історичний матеріал на уроках інформатики під час вивчення різних тем:

На початковому етапі вивчення текстового процесора доцільно запропонувати дітям виконати завдання: оформити титульний лист до реферату в п’яти екземплярах будь-яким способом, використовуючи будь-який засіб, за виключенням комп’ютера (вручну, використовуючи друкарську машинку, трафарети). Потім попросити виконати його видозмінення, форматування. Діти, зіткнувшись з проблемою, почнуть шукати шляхи її вирішення. Незручність, довготривалість виконання даної задачі змусить шукати альтернативні шляхи її вирішення. Знайомство з текстовим процесором відкриє для учнів можливості, про які вони не знали раніше. Обов’язково потрібно звернути увагу учнів на розвиток писемності, друкарства, згадати вклад вітчизняних постатей, що зробили внесок в розвиток даної сфери.

Розпочинаючи викладення теми табличний процесор Excel, для реалізації принципу історизму доцільно ввести поняття таблиць, розповісти про історію їх виникнення, призначення у різні історичні епохи, розширення функціональних можливостей, їх удосконалення, що зумовлені розвитком технологій. Запропонувати учням представити масив даних «успішність учнів» в табличному вигляді, підрахувати середній бал, проранжувати всі дані. Дану задачу виконати будь-яким способом, використовуючи будь-який засіб, за виключенням Microsoft Office Excel (вручну, використовуючи друкарську машинку, трафарети, використовуючи знання, здобуті в процесі вивчення текстового процесора). Потім продемонструвати можливості Excel і попросити учнів зробити висновки стосовно історичних передумов сучасного стану можливостей табличного представлення і опрацювання інформації. Запропонувати учням підготувати доповіді. Провести порівняльну характеристику автоматизованого створення таблиць і ручного, звернути увагу на історичну значимість і походження всіх функцій, що використовуються в Excel.

Для учнів різних вікових категорій вивчення мов програмування являється однією з найскладніших для розуміння тем. При викладанні розділу «Алгоритмізація і програмування» особливо важливо робити акцент на образність навчання, на зв'язок навчання з життям, на історичний аспект розвитку даної галузі. Наприклад, на етапі вивчення математичних функцій і логічних операторів доцільно звернути увагу учнів на те, які арифметичні дії і яким чином виконували перші ЕОМ, як розвивалися їх можливості, які фактори стали вирішальними на різних етапах. Продемонструвати фотографії і повідомити принципи дії машин Леонардо да Вінчі, Паскаля, Лейбніца, Беббіджа та ін. Вивчаючи якесь певне середовище програмування, доцільно проводити аналогію з іншими середовищами, звертаючи увагу учнів на їх відмінні і спільні риси, переваги та недоліки, на хронологію їх виникнення.

Історія розвитку комунікаційних технологій дуже цікава і наочна. Перш ніж вчити дітей користуватись Інтернетом та різними його сервісами (більшість сучасних учнів вже вміють це робити), доцільно розповісти історію розвитку комунікаційних технологій від давніх часів до сьогодення, показати науковий фільм. Це не просто збагатить кругозір учнів, а й підвищить інтерес до інформатики. Щодо історичного підходу у викладанні цієї теми, то можна використати низку цікавих дидактичних ігор, наприклад, «збери бібліотеку», коли клас поділяється на дві команди, кожна з яких отримує завдання знайти інформацію і оформити доповідь на тему «Художники-експресіоністи» (тему обирає вчитель) за визначений час; при цьому одна команда збирає інформацію в шкільній бібліотеці, а інша – в Інтернеті. Роботи можна доповнити ілюстраціями на задану тему. По закінченні пошуку підводяться підсумки на базі представлення обома командами результатів своєї роботи, де кожна команда розповідає про хід пошуку, труднощі, з якими їм довелося зіткнутися, особливості даного методу пошуку. Висновки відображають переваги і недоліки кожного з способів пошуку.

Використанню історичного матеріалу на уроках і позакласних заходах присвячені статті І.А. Шилової, Г.Л. Шустеф, Н.І. Панченко, Л.П. Преловської, Г.І. Пузирьової, С.Е. Алексанян, А.В. Коржуєвої, Н.М. Жданович, К.Р. Окнової, В.Д. Денисової, Е.М. Бравермана, В.В. Бочарової, В.М. Чернишової, А.О. Чернишової та інших авторів [34 - 46].

Отже, елементи історизму можуть бути присутніми під час вивчення різних тем інформатики. Реалізація принципу історизму на уроках інформатики дозволяє підвищити мотивацію учнів до навчання, розвивати творче мислення, розширювати кругозір.


2.3 Застосування соціальних сервісів Інтернет у навчанні інформатики

в школі


Термін WEB 2.0 часто асоціюється з новим підходом до розвитку Інтернету, а точніше - сукупності технологій роботи WEB-додатків і спільної взаємодії користувачів. До числа цих технологій відносяться блоги, wіkі, засобу обміну фото і відео (youtube, flіckr ...), технології flex і ajax і маса інших засобів [22, 23]. Концепція WEB 2.0 істотно змінила системи керування знаннями. Нові сервіси соціального забезпечення радикально спростили процес створення матеріалів і публікації їх у мережі.

WEB 2.0. - друге покоління мережних сервісів, що діють в Інтернеті. На відміну від першого покоління сервісів, у яких між авторами і читачами існувала чітка границя, WEB 2.0 дозволяє користувачам діяти спільно, обмінюватися інформацією, зберігати посилання і мультимедійні документи, спільно створювати і редагувати публікації. Появу терміна WEB 2.0 прийнято зв'язувати зі статтею Тіма О'рейли - "What Іs Web 2.0" від 30 вересня 2005 року [23]. Обговорення нових можливостей і поява нового класу задач і програм О'рейли почав ще в минулому столітті в статті про комп'ютери, програмне й інформаційне забезпечення. Основний напрямок критики в цій статті і у всьому збірнику робіт ідеологів вільних програм було спрямовано на перехід від світу, у якому основою інформаційної діяльності служили комп'ютери і встановлене на них програмне забезпечення, до світу, де платформою для спільних дій служить Всесвітня Павутина й інформаційні додатки.

Традиційне програмне забезпечення вбудовувало невелику кількість інформації у велику кількість програмного коду. Наприклад, текстові (MS Word) і графічні (PhotoShop) редактори значно важчі документів і малюнків, що у них створюються. Соціальні сервіси вбудовують невелику кількість програмного забезпечення у велику кількість інформації. Наприклад, обсяг колективних енциклопедій виміряється гігабайтами, а обсяг коду програм-движків, що ці енциклопедії підтримують (MedіaWіkі, DokuWіkі), як правило, не перевищують 2 - 3х мегабайт.

Розвиток інформаційного забезпечення на основі WEB-платформи в перші роки 21 століття супроводжувалося появою величезної різноманітності WEB-сервісів, що підтримували різні потреби й активність користувачів. Важливо відзначити, що інформаційні сервіси нового покоління дуже шанобливо відносилися до користувачів і розглядають їх як авторів і співавторів мережного контента. Дії, що виконують користувачі мережного інформаційного забезпечення, досить прості: зробити вибір, купити або продати, увести невелику кількість інформації, розмістити в мережі документ, фотографію або відеофайл, зберегти посилання на знайдений документ і ін.

Розвиток соціальних сервісів впливає на різні області навчальної діяльності. Ми можемо виділити наступні наслідки розвитку сервісів WEB 2.0. Мережні співтовариства обміну знаннями можуть поділитися своїми колекціями цифрових об'єктів і програмних агентів з освітою. Сьогодні новий контент створюється мільйонами людей. Вони, як мурахи в загальний мурашник, приносять у мережу нові тексти, фотографії, малюнки, музичні файли. Участь у нових формах діяльності дозволяє освоювати важливі інформаційні навички - повторне використання текстів і кодів, використання метатегів і ін. Цифрова пам'ять, агенти і мережа дивно розширюють не тільки наші розумові здібності, але і поле для спільної діяльності і співробітництва з іншими людьми.

З розвитком соціального забезпечення мережна діяльність або мережне поводження інших людей стає нам усе доступніше. Спільні дії учасників сучасних мережних об'єднань найчастіше носять децентралізований характер. Таку форму спільної діяльності можна назвати стайною (зграйною). Прикладами таких стайних об'єднань можуть служити мережні співтовариства, що діють на базі програмного забезпечення ВІКІ-ВІКІ.

Завдяки розвиткові мережних сервісів ми одержуємо можливість спостерігати в мережі інтелектуальну діяльність інших людей не в умовах експерименту, не пристаючи до них з питаннями. Ми можемо тепер не тільки читати тексти і звіти, що вони пишуть, але і спостерігати, як вони шукають інформацію, як вони класифікують створене і знайдене, як вони використовують інформаційні сервіси. Ми можемо спостерігати, використовувати і копіювати невеликі фрагменти дій, які щодня роблять у мережі інші люди. У результаті повторення простих операцій ми можемо через мережу поступово переймати способи діяльності людей, які вміють і знають більше, ніж ми.

Розвиток мережних технологій не додає технології до звичної навчальної практики. Це просто формування іншого світу, іншого навчального середовища з новими правилами. І навчальний клас, де в кожного учня свій особистий ноутбук, підключений до мережі Інтернет - це нова й інша якість, а не той же колишній клас, але з добавленням комп'ютерів. І ми самі, коли до нас додали нові засоби, стали іншими. І ця постійна готовність до змін, здатність до адаптації разом з технічними засобами - є одне з умінь, необхідних для 21 століття. Єдність процесів створення, пошуку і збереження інформаційних цеглинок усе частіше можна спостерігати на сторінках сучасних сайтів, що використовують концепцію WEB 2.0. Текст сторінки містить не тільки прямі посилання на інші документи, але і різноманіття близьких документів. Метафора маленьких цеглинок, з яких діти і дорослі можуть зібрати прості і дуже складні конструкції, є присутньою не тільки в навчальних проектах, але й у більшості сучасних мережних сервісів форматів WEB 2.0, призначених для підтримки організацій і мережних співтовариств обміну знаннями. Наприклад, корпоративні системи пошуку інформації дозволяють налаштовувати пошукову систему, указуючи свої переваги в іменах серверів і в ключових словах. Ми можемо не просто спостерігати роботу пошукової системи, але налаштовувати її, копіювати дії іншої людини і використовувати знання, що закладає в пошуковий механізм людей, що розбираються в пошуку краще за нас.

Найбільш повно і послідовно метафора будівельних цеглинок, що люди можуть спільно використовувати для побудови спільного тексту, представлена в середовищі ВІКІ. У ВІКІ реалізована радикальна модель колективного гіпертексту, коли можливість створення і редагування будь-якого запису надана кожному з членів мережного співтовариства. Ця відмінність робить ВІКІ найбільш перспективним засобом для колективного написання гіпертекстів, сучасною електронною дошкою, на якій може писати ціла група. Статті усередині ВІКІ, потрібно створювати, додержуючись визначених стандартів. Ми можемо збирати статті з готових блоків так само, як збирається програма з цеглинок у мові Scratch. Найчастіше увагу звертають на те, що у ВІКІ дуже просто і дуже швидко можна створити і розмістити в мережі нову сторінку. При цьому з зони уваги випадає те, що середовище ВІКІ сильне саме взаємозв'язками сторінок і колективністю зусиль. Те, що створено однією людиною, може бути надалі використано іншими людьми. Найбільш масштабним експериментом по використанню середовища ВІКІ в освіті є проект створення колективного навчального гіпертексту Літописи.ру - letopіsі

Коли викладач або студент додає в МедіаВікі нову статтю або нову фотографію, те ця фотографія або стаття перестає бути їх власністю. Тепер вона є загальним надбанням і може бути включена до складу нових статей. Можливість використовувати сторінки ВІКІ як будівельні блоки найбільше повно виявляється завдяки убудованому в МедіаВікі механізмові шаблонів. Шаблони МедіаВікі - особливі сторінки, зміст яких можна вставити в інші сторінки. Зміни в шаблоні відбивають на всіх сторінках, у які вони вбудовані. Шаблони дозволяють створювати зразки і повторно використовувати їх на сторінках.

Завдяки технології шаблонів МедіаВікі ми можемо збирати нові статті, використовуючи для їхньої побудови вже готові цеглинки статей. Наприклад, зі статей про вулиці можна зібрати текст, у якому буде представлений район, а з цеглинок статей про райони можна зібрати статтю про місто. Але, ми можемо збирати і нові несподівані спорудження. Наприклад, ми можемо зібрати статтю, у якій будуть представлені усі вулиці Волі або всі церкви Іллі пророка в різних містах.

У 2008 році почалася активна інтеграція проекту Літопису.ру і сервісів Google. Служби Google відкрито віддають результати своїх дій. Ми можемо використовувати них за своїм розсудом, вбудовувати в інші WEB-додатки, зокрема , у статті МедиаВікі. Останнім часом для МедіаВікі написана велика кількість розширень, що дозволяють вбудовувати додатки Google.

Правила включення розширень у текст сторінок досить прості і легко освоюються учасниками. Учні і вчителі одержали можливість доповнювати свої статті картами Google. У режимі редагування кожної статті МедіаВікі в меню існує кнопка '''Зробити карту'''. Після клацання по цьому посиланню в середину статті додається активна карта Google, на якій можна вести пошуки, установлювати крапки, додавати до крапок опис і фотографії. Використання Вікірозмітки дозволяє вбудовувати прямо на мітках карти внутрішні і зовнішні посилання практично на всі мультимедіаресурси: графічні, аудіо- і відеофайли, сторінки Літопису і зовнішні сайти. При плануванні навчальних проектів в середині Літопису і на регіональних МедіаВікі активно використовуються календарі Гугл. Кожен учасник проекту може дивитися і редагувати календар: додавати і змінювати графік заходу проекту, додавати нагадування, повідомлення, запрошення; сполучати кілька календарів для відображення всіх заходів в одному календарі. На сторінки МедіаВікі Літописи впроваджені системи персонального пошуку Google. Побудовано систему пошуку, що дозволяє шукати матеріали в зоні навчальних Вікі-сайтів. Організовано потоки навчального відео з освітніх каналів YouTube на сторінки проектів у Літописі. Упроваджено систему аналізу відвідуваності сайту Літопису.

В міру розвитку технологій у сферу побудови значимих продуктів попадають усі нові маленькі цеглинки - цифрові навчальні об'єкти, придатні для повторного використання в освітніх цілях. Це загальна гра по побудові нових знань, у яку з однаковим інтересом можуть грати і школярі, студенти, вчителі і викладачі. Чим більші можливості відкриває навчальне середовище для самостійної побудови, конструювання нових об'єктів, тим з більшою цікавістю до неї відносяться користувачі. З розвитком системи мережних комунікацій нам усім стало значно легше знаходити зразки для наслідування й об'єкти для спільного міркування.

Нам усім потрібні прості предмети засобу, що допомагали б нам думати, діяти і будувати структури власного

Если Вам нужна помощь с академической работой (курсовая, контрольная, диплом, реферат и т.д.), обратитесь к нашим специалистам. Более 90000 специалистов готовы Вам помочь.
Бесплатные корректировки и доработки. Бесплатная оценка стоимости работы.

Поможем написать работу на аналогичную тему

Получить выполненную работу или консультацию специалиста по вашему учебному проекту
Нужна помощь в написании работы?
Мы - биржа профессиональных авторов (преподавателей и доцентов вузов). Пишем статьи РИНЦ, ВАК, Scopus. Помогаем в публикации. Правки вносим бесплатно.

Похожие рефераты: