Викладання теми "Історія інформатики" в школі
Цеглинками тепер можуть служити не тільки блоки тексту, але і блоки програми й окремих виконавців, що можуть обмінюватися інформацією, стежити за поводженням один одного, реагувати на дії людей і програмних агентів.
Вивчення поводження і побудова моделей більш не обмежується окремим комп'ютером. Ми можемо запропонувати свій витвір іншим членам співтовариства, і вони зможуть не тільки подивитися, як працює модель, але і розібратися в тому, як складені цеглинки моделі, зможуть узяти ці цеглинки і будівельні блоки, і побудувати з них свій власний будинок. На сайті Scratch - scratch.mіt.edu/ можна подивитися готові роботи. Після цього будь-який бажаючий може видозмінити зв'язок блоків програми і побудувати свою власну, спираючись на плечі своїх колег.
Використання нових засобів, коли ми постійно додаємо і видозмінюємо мережний зміст, привчає нас до нового стилю поводження, формує в нас практичні навички необхідні для успішної діяльності в середовищі мережних співтовариств. Кожний з нас і те, що ми робимо, думаємо і записуємо, має значення. Кожний може внести свій внесок. Ми діємо, думаємо й учимося постійно. Не можна відразу навчитися швидко знаходити потрібне або писати гарне. Але, можна постійно шукати, писати і спостерігати за тим, як це роблять інші. Ми не повинні намагатися сказати занадто багато. Спроби сказати занадто багато породжують непевність у собі. Ця непевність приводить до того, що ми намагаємося зліпити з чужого, украсти, прикрасити і заплутати інших людей. Ми повинні піклуватися про інших і про те, яке враження роблять наші дії на інших людей. Якщо ми знайшли або зробили щось корисне для себе, тобто велика імовірність, що це знадобиться й іншим. Якщо створюємо програму або текст тільки для себе або тільки для того, щоб зробити враження на інші, то ні нам, ні іншим це не потрібно. Ми можемо сміло використовувати цеглинки (слова, думки і засоби), створені іншими людьми.
Усі члени співтовариства діляться своїми пиріжками і їх рецептами. Це значить, що Ви можете спробувати пиріжок і довідатися, як спекти пиріжки самому Немає ніяких секретних рецептів, усі рецепти відкриті для усіх. Кожен рецепт можна використовувати і видозмінювати. Рецепти можуть служити джерел натхнення для нових ідей. Ми повинні пишатися тим, що наші цеглинки беруть і використовують. З цеглинок, що взяли і використовували, будується міцна репутація. Таким чином значна частина сервісів WEB 2.0 мають властивості, що дозволяють ефективно використовувати їх у навчальному процесі в системі освіти практично на всіх рівнях. Гарними дидактичними властивостями володіють сервіси блог, вікі, делішес, ютьюб. Великою перевагою сервісів є їхня доступність, дружність і безкоштовність.
Варто розширювати дослідження з знаходження можливостей застосування цих сервісів у навчальному процесі. Це можна проводити в рамках наукового напрямку, що носить назву електронна педагогіка, предметом дослідження якої є навчальний процес у ІКТ. У зв'язку з цим однієї з актуальних задач електронної педагогіки стає розробка методик застосування WEB2.0 у навчальному процесі.
РОЗДІЛ 3. ПРАКТИЧНЕ ВПРОВАДЖЕННЯ ІКТ НА ЕТАПАХ
ПЕДАГОГІЧНОГО ЕКСПЕРИМЕНТУ
3.1 Організація і методика дослідження
Експериментальне дослідження було проведено з метою визначення впливу застосування соціальних сервісів Інтернет в навчанні інформатики під час викладання теми «Історія інформатики» на ефективність засвоєння навчального матеріалу учнями та на мотивацію навчальної діяльності. Базою для проведення психолого-педагогічного експерименту був Харківський ліцей міського господарства Харківської обласної ради.
Основними критеріями при проведенні експериментального дослідження були обрані:
- якість засвоєння знань, умінь, навичок;
-рівень активності учнів на заняттях;
-зміна мотивів навчальної діяльності;
З метою одержання початкових даних було проведено констатуючий експеримент, в ході якого використані методи:
- тестування;
- спостереження;
- метод опитування;
- бесіди з учнями, батьками з метою уточнення констатуючих даних.
Експеримент проводився в такі етапи:
1) Констатуючий - підбір експериментальної і контрольної групи, перевірка правильності вибору груп для проведення експерименту;
2) формуючий - застосування експериментальної методики в експериментальній групі і традиційної в контрольній;
3) контрольний - аналіз результатів педагогічного експерименту.
Проведено навчання в контрольній групі за традиційною методикою і в експериментальній групі за проектною методикою з використанням ІКТ (описаній в пункті 2.3), після чого було проведене повторну перевірку (тестування).
3.2 Опис формуючого експерименту
Згідно з гіпотезою дослідження, застосування соціальних сервісів Інтернет при вивченні інформатики сприяє підвищенню мотивації і результативності навчання, оволодінню учнями навичок ефективного, осмисленого, цілеспрямованого застосування нових інформаційних технологій.
Основна мета проведеного нами педагогічного експерименту полягала в практичній перевірці наукової гіпотези та оцінці ефективності застосування технологій ВЕБ 2.0 в процесі навчання інформатики на прикладі вивчення теми «Історія інформатики». Експериментальна робота здійснювалась в природних умовах педагогічного процесу, при навчанні учнів 10-х класів інформатиці на базовому рівні (контрольна група – традиційна мелодика, експериментальна – експериментальна методика). В цілому в експерименті було задіяно 52 старшокласника Харківського ліцею міського господарства Харківської обласної ради.
3.3 Педагогічний експеримент та аналіз результатів експерименту
Метою педагогічного експерименту є емпіричні підтвердження або спростування гіпотези дослідження.
На першому констатуючому етапі експерименту було обрано експериментальну ( на базі 10-а класу) і контрольну ( на базі 10-б класу) групи. У тестуванні брало участь 52 учня (по 26 учнів у кожній групі).
Для отримання статистичних характеристик та значень критеріїв використовувалися статистичні функції EXEL, а також засоби спеціального пакету «Аналіз даних» (Сервісанастройкаааналіз данихаОК), інструмент «Описова статистика». Також ви користувався спеціальне програмне забезпечення «Педагогічна статистика».
При перевірці правильності підбору груп ми скористалися критерієм Колмогорова-Смірнова для перевірки, чи сумісні результати, які отримані до навчання, в контрольній і експериментальній групах з гіпотезою про те, що досліджувана випадкова величина (результати тестування учнів у балах) має нормальний розподіл ймовірностей.
З таблиць 3.1 і 3.2 видно, що емпіричне значення критерію Колмогорова дорівнює 0,458 і 1,526 , що менше за критичне значення, яке на рівні значущості 0,05 дорівнює 1, 645. Це свідчить про те, що гіпотеза про нормальний розподіл емпіричних даних (загального балу за тест) вірна.
Наступним кроком було здійснено перевірку, чи однаково підготовлені школярі на початку експерименту в експериментальній і контрольній групі Додаток Б (тестування). Було висунуто гіпотезу Н0 про сумісність результатів навчання в експериментальній і контрольній групах, застосований критерій Вілкоксона- Манна – Уітні. Одержали емпіричне значення критерію 0, 46, що нижче за критичне значення 1,64. Це означає що, характеристики вибірок співпадають на рівні значущості 0,95, і ми правильно підібрали групи для проведення експерименту.
На другому (формуючому) етапі були реалізовані наступні умови: в обох групах (контрольній і експериментальній) був проведений цикл уроків з теми «Історія інформатики». В контрольній групі використовувалася традиційна методика навчання, а в експериментальній діти брали участь в Айорнівському проекті. (Додаток В).
Проведено навчання в контрольній групі за традиційною методикою і в експериментальній групі за розробленою методикою з використанням модельної термінології, та модельного підходу до постановки задач, після чого було проведене повторну перевірку (тестування) Додаток Г. Результати порівняння представлені в таблиці 2.5.
Таблиця 2.5. Порівняльна таблиця результатів тестового контролю в експериментальній і контрольній групі
| Параметри | Контрольна група до початку експерименту | Контрольна група після закінчення експерименту | Експеримен-тальна група до початку експерименту | Експериментальна група після закінчення експерименту |
| Індивідуальні результати | 3 | 3 | 6 | 13 |
| 4 | 5 | 7 | 12 | |
| 6 | 8 | 7 | 12 | |
| 6 | 11 | 8 | 11 | |
| 8 | 12 | 8 | 11 | |
| 9 | 12 | 8 | 11 | |
| 10 | 14 | 9 | 12 | |
| 10 | 15 | 9 | 15 | |
| 11 | 15 | 10 | 17 | |
| 12 | 14 | 10 | 20 | |
| 13 | 15 | 11 | 21 | |
| 13 | 14 | 11 | 20 | |
| 13 | 11 | 12 | 12 | |
| 14 | 19 | 12 | 23 | |
| 15 | 18 | 13 | 23 | |
| 15 | 18 | 14 | 23 | |
| 16 | 16 | 14 | 23 | |
| 17 | 15 | 15 | 24 | |
| 17 | 19 | 15 | 20 | |
| 18 | 20 | 16 | 20 | |
| 19 | 16 | 18 | 22 | |
| 19 | 17 | 20 | 21 | |
| 19 | 18 | 20 | 17 | |
| 19 | 20 | 21 | 22 | |
| 21 | 22 | 22 | 25 | |
| 26 | 21 | 24 | 21 |
| Мінімум | 3 | 3 | 6 | 11 |
| Максимум | 26 | 22 | 24 | 25 |
| Сума | 353 | 388 | 340 | 471 |
| Середнє | 13,5769 | 14,9231 | 13,0769 | 18,1154 |
| Медіана | 13,5 | 15 | 12 | 20 |
| Дисперсія | 31,4538 | 21,8338 | 26,5538 | 23,4662 |
На третьому (контрольному) етапі повторне діагностичне дослідження показало, що рівень підготовленості учнів в експериментальній групі став вище ніж в контрольній, що відображується діаграмою на рисунку 3.4.

Рис. 3.2 Результати навчання до і після експерименту в контрольній групі

Рис. 3.3 Діаграма результатів навчання у експериментальній групах до і після навчання
Як видно з діаграми 2.2 всі показники в експериментальній групі кращі за показники в контрольній групі. У результаті дослідження було з’ясовано, що учні експериментальної групи засвоїли навчальний матеріал краще ніж учні контрольної групи. Також було визначено, що в експериментальній групі, на відміну від контрольної, відбулася зміна мотивів навчальної діяльності (учні осмислено прагнуть до пізнання).
Оскільки педагогічний вплив різнився в групах тим, що в одній групі (експериментальній) застосовувалися методика з використанням сервісів ВЕБ-2.0, а в другій (контрольній) - класична, то можна стверджувати, що саме застосування сервісів ВЕБ-2.0 уможливило даний результат.
Крім перевірки впливу проектної методики на навчальні досягнення було здійснено перевірку щодо зміни мотивів навчальної діяльності. Серед батьків контрольної та експериментальної груп було проведено опитування (Додаток Д), метою якого було виявлення мотивів навчальної діяльності учнів. На діаграмі (Рис.3.4 ) представлені результати опитування батьків обох груп до і після експерименту.

Рис. 3.4 Діаграма результатів опитування батьків учнів експериментальної групи до експерименту

Рис. 3.5 Діаграма результатів опитування батьків учнів контрольної груп до експерименту

Рис. 3.6 Діаграма результатів опитування батьків учнів експериментальної групи після експерименту

Рис. 3.7 Діаграма результатів опитування батьків учнів контрольної груп після експерименту
Як видно з діаграм, батьки учнів експериментальної групи, на відміну від контрольної, відмітили, що діти, працюючи в проекті, не тільки набули нові знання з інформаційно-комунікаційних технологій, а й навчилися раціональніше використовувати час, який вони проводять за комп’ютером. Учні стали частіше використовувати комп’ютер при підготовці домашніх завдань, для організації змістовного дозвілля. А батьки, в свою чергу, почали більш активно цікавитись навчальною діяльністю своїх дітей.
РОЗДІЛ 4. ОХОРОНА ПРАЦІ
4.1 Санітарно-гігієнічні вимоги до організації навчальної роботи з
використанням комп'ютерної техніки
Головна ідея охорони праці в Україні закладена статтями Конституції України, відповідно до яких:
людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю (Ст.3);
кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом;
використання праці жінок і неповнолітніх на небезпечних для їхнього здоров'я роботах забороняється;
громадянам гарантується захист від незаконного звільнення (Ст. 43).
Базовими нормативними актами в галузі охорони праці є Кодекс законів про працю України (КЗпП) [29], Закон України «Про охорону праці» [30, с. 480 ] та Закон України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» [31].
Під термін «охорона праці» розуміється сукупність заходів щодо створення безпосередньо в процесі роботи нормальних та безпечних технічних і санітарно-гігієнічних умов для всіх працюючих та наступних поколінь. Визначення поняття охорони праці дається в ст. 1 Закону України «Про охорону праці». Охорона праці - це система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження здоров'я і працездатності людини в процесі праці. В поняття охорони праці входять і всі ті заходи, що спеціально призначені для створення особливих полегшених умов праці для жінок і неповнолітніх, а також працівників зі зниженою працездатністю.
Питання охорони праці займають важливе місце у навчальних закладах. Створення санітарно-гігієнічних та безпечних умов навчання для викладачів та учнів – це невід'ємна частина соціального розвитку, складова безпеки в навчальних приміщеннях школи.
Дотримання санітарно-гігієнічних вимог до організації навчального процесу є обов'язковою умовою проведення навчальних занять в початковій школі. Використання інформаційно-комунікаційних технологій у навчальному процесі тільки підвищує вимоги безпечного проведення занять. Основними нормативними документами які сприяють створенню відповідних санітарно-гігієнічним вимогам є [32], та Державні санітарні правила та норми «Влаштування і обладнання кабінетів комп'ютерної техніки в навчальних закладах» [33, с. 351].
Для забезпечення відповідних санітарно-гігієнічних норм в навчально-виховних закладах проводиться атестація робочих місць Міністерства освіти і науки з ціллю створення відповідних умов для ефективної праці педагогів, підвищення продуктивності їх праці, науковій організації педагогів та учнів.
Атестація робочих місць за умовами праці – це комплексна оцінка всіх факторів виробничого середовища і трудового процесу, супутніх соціально-економічних факторів, які впливають на здоров’я і працездатність працівників у процесі трудової діяльності.
Атестація робочих місць передбачає:
виявлення на робочому місці шкідливих і небезпечних виробничих факторів та причин їх появи;
дослідження санітарної гігієни виробничого середовища, важкості й напруженості трудового процесу на робочому місці;
комплексну оцінку факторів виробничого середовища і характеру праці на відповідність їх вимогам стандартів санітарних норм і правил;
обгрунтування віднесення робочого місця до відповідної категорії зі шкідливими умовами праці, та інше.
Як уже зазначалося, вимоги до проведення навчальних занять з використанням комп'ютерної техніки регламентується Державними санітарними правилами та нормами «Влаштування і обладнання кабінетів комп'ютерної техніки в навчальних закладах та режим праці учнів на персональних комп'ютерах (ДСанШН 5.5.2.009-98)» [34]. Учителі початкових класів повинні знати основні правила цих документів, дотримання яких залежить від них, як учителів, класних керівників (класоводів) і завідуючих навчальним кабінетом. Об'єднаємо ці вимоги та правила в кілька груп.
Вимоги до навчальних приміщень
Приміщення, призначені для роботи з ПК, повинні мати природне освітлення. Орієнтація вікон повинна бути на північ або північний схід, вікна повинні мати жалюзі, які можна регулювати, або штори. Не дозволяється розміщувати кабінети обчислювальної техніки в підвальних приміщеннях будинків.
Площа на одного учня, який працює за ПК, повинна складати не менше 6,0 м2, об'єм — не менше 20 мЗ, висота приміщень (від підлоги до стелі) повинна бути не менше 3,6 м. Площа навчальних приміщень з ПК повинна розраховуватись на півкласу учнів, але не більше, як 12 осіб.
Стіни, стеля і підлога та обладнання кабінетів комп'ютерної техніки, повинні мати покриття із матеріалів з матовою фактурою з коефіцієнтом відбиття:
стін — 40-50%;
стелі — 70-80%;
підлоги — 20-30%;
предметів обладнання — 40-60% (робочого столу — 40-50%, корпуса дисплею та клавіатури — 30-50%, шаф та стелажів — 40-60%)
Поверхня підлоги повинна мати антистатичне покриття та бути зручною для вологого прибирання.
Забороняється використовувати для оздоблення інтер'єру приміщень комп'ютерних класів полімерні матеріали (дерев'яно-стружкові плити, шпалери, що придатні для миття, плівкові та рулонні синтетичні матеріали, шаровий паперовий пластик та ін.), що виділяють у повітря шкідливі хімічні речовини, які перевищують гранично допустимі концентрації.
Природне та штучне освітлення
Приміщення з ПК повинні мати природне та штучне освітлення. Штучне освітлення в приміщеннях з ПК повинно здійснюватись системою загального освітлення. Як джерела світла при штучному освітленні повинні застосовуватись переважно люмінесцентні лампи.
Штучне освітлення повинно забезпечувати на робочих місцях у кабінетах та класах з ПК освітленість не нижчу, а на екранах дисплеїв — не вище, наведених у табл. 4.1
Таблиця 4.1. Критерії штучного освітлення на робочих місцях учнів.
| Хар. роботи | Робоча поверхня | Площина | Освітленість, лк | Примітка |
| Робота переважно з екранами дисплеїв ГОС(50% та більше робочого часу) | Екран | В | 200 | не вище |
| Клавіатура | Г | 400 | не нижче | |
| Стіл | Г | 400 | не нижче | |
| Робота переважно з документами (з екранами дисплеїв ПК менше 50% робочого часу) | Екран | В | 200 | не вище |
| Клавіатура | Г | 400 | не нижче | |
| Стіл | Г | 500 | не нижче | |
| Дошка | В | 500 | не нижче | |
| Проходи основні | Підлога | Г | 100 |
Примітка: В - вертикальна площина, Г - горизонтальна площина.
Загальне освітлення повинно бути виконано у вигляді суцільних або переривчастих ліній світильників. Застосування світильників без розсіювачів та екрануючих сіток заборонено. Яскравість світильників загального освітлення повинна складати не менше 200 кд/кв. м. Необхідно проводити чищення скла вікон та світильників не менше двох разів на рік, а також заміну перегорілих ламп у міру їх виходу з ладу.
Якщо в приміщенні є об'єкти з різною яскравістю (наприклад інтенсивно освітлене вікно у сонячний день і затемнена частина приміщення або потужний світильник і неосвітлена поверхня стола), то слід обмежити нерівномірність розподілу яскравості. У разі переведення погляду з одного об'єкта на інший, яскравість яких сильно відрізняється, око людини здійснює пристосування: залежно від яскравості об'єкта зіниця збільшується (темний об'єкт) або зменшується (яскравий об'єкт). Часта зміна розмірів зіниці в ході напруженої роботи, наприклад, при переписуванні даних з екрану монітора у зошит або навпаки при введенні даних із друкованого джерела до комп'ютера, при значній різниці в освітленості цих об'єктів приводить до швидкої втоми і негативно впливає на органи зору. Тому рекомендується, щоб співвідношення яскравості між робочим екраном та низьким оточенням (стіл, зошити, посібники і таке інше) не перевищувало 5:1, між поверхнями робочого екрану й оточенням (стіл, обладнання) — 10:1.
Необхідно також передбачити захист від відблисків на екрані монітора, які створюються сонячними променями з вікон або світильниками загального та місцевого освітлення. Основними способами захисту є використання сонячно захисних штор і жалюзей, а також розміщення робочих місць таким чином, щоб відбиті промені від поверхні монітора не потрапляли в поле зору учня. Також слід використовувати спеціальні розсіювачі, відбивачі та інші світлозахисні пристрої, а також монітори з антивідблисковою поверхнею. Яскравість полисків на екрані не повинна перевищувати 80 кд /кв. м.
Мікроклімат виробничих приміщень та робочого місця
У кабінетах та класах, обладнаних персональними комп'ютерами, температура повітря повинна бути 19,5 ±0,5 С, відносна вологість повітря 60% ±5%, швидкість руху повітря не більше 0,1 м/с.
Рівень іонізації повітря на відстані 0,3 м від працюючого екрану відеомонітора не повинен бути нижче 200 і більше 50000 легких позитивних і негативних іонів обох знаків (окремо) в куб. см. повітря. Заміри на дотримання відповідного рівня іонізації повітря повинні регулярно проводити працівники державної санітарної служби, які мають для цього відповідне обладнання.
У кабінетах та класах, обладнаних персональними комп'ютерами, повинен бути забезпечений 3-кратний обмін повітря за 1 годину. Це забезпечується за рахунок проведення своєчасного провітрювання, використання систем примусової вентиляції. Для охолодження та очищення повітря від пилу в кабінетах та класах можуть бути встановлені побутові кондиціонери, які мають дозвіл державної санітарно-гігієнічної служби на використання в навчальних закладах.
За певних порушень у роботі охолоджувальної системи блока живлення, процесора, відео карти, чипсетів, жорстких дисків, використанні бракованих оптичних дисків тощо персональний комп'ютер може стати джерелом підвищеного шуму та вібрації. Санітарними нормами встановлено, що рівень звуку (шуму) в приміщенні з ПК не повинен перевищувати 45 дБА.
Для роботи з ПК необхідне дотримання оптимальних мікрокліматичних умов. Оптимальні мікрокліматичні умови - поєднання параметрів мікроклімату, які при тривалій і систематичній дії на людину забезпечують збереження нормального функціонального і теплового стану організму без напруги реакцій терморегуляції. Показники, що характеризують мікроклімат у закритих виробничих приміщеннях:
температура повітря, (t, 0С);
відносна вологість повітря, (j, %);
швидкість руху повітря, (V, м/с).
Дані показники дуже впливають на організм людини, його здоров'я й самопочуття. Метеорологічні умови роботи в комп’ютерному класі регламентуються відповідно до вимог ГОСТ 12.1.005-88[7] з урахуванням категорії робіт з енерговитрат для теплого і холодного періодів року (див. таблицю 3). Категорії тяжкості робіт оператора ЕОМ - Iа. Місце за комп'ютером постійне. Оптимальні параметри мікроклімату представлені в таблиці 4.2.
Таблиця 4.2. Оптимальні параметри мікроклімату
| Період року | Категорія тяжкості робіт | Температура, 0С | Відносна вологість, %, не більш |
Швидкість руху повітря, м/с, не більш |
| Холодний | Легка, Іа | 22-24 | 40-60 | 0,1 |
| Теплий | Легка, Іа | 23-25 | 40-60 | 0,1 |
Необхідні оптимальні значення параметрів мікроклімату досягаються кондиціонуванням, а в холодний період року також і системою опалювання від центральної тепломережі відповідно до СНиП 2.04.05-92 [8].
Виробничі випромінювання
Значення напруженості електростатичного поля на робочих місцях з ВДТ (як у зоні екрана дисплея, так і на поверхнях обладнання, клавіатури, друкувального пристрою) мають не перевищувати гранично допустимих за ГОСТ 12.1.045-84, СН 1757-77 (табл. 4.3).
Значення напруженості електромагнітних полів на робочих місцях з ВДТ мають відповідати нормативним значенням (ГДР N 3206-85, ГДР N 4131-86, СН N 5802-91, ГОСТ 12.1.006-84) (табл. 4.3).
Таблиця 4.3. Допустимі параметри електромагнітних випромінювань і електростатичного поля
| Види поля | Допустимі параметри поля | Допустима поверхнева щільність потоку енергії (інтенсивність потоку енергії), Вт/м2 | |
| За електричною складовою (Е), В/м | За магнітною складовою (Н), А/м | ||
| Напруженість електромагнітного поля 60 кГц до 3 мГц | 50 | 5 | |
| 3 мГц до ЗО мГц | 20 | - | |
| ЗО мГц до 50 мГц | 10 | 0,3 | |
| 50 мГц до 300 мГц | 5 | - | |
| 300 мГц до 300 гГц | - | - | 10 |
| Електромагнітне поле оптичного діапазону в ультрафіолетовій частині спектру: УФ-С (220-280 мм) | 0,001 | ||
| УФ-В (280-320 мм) | 0,01 | ||
| УФ-А (320-400 мм) | 10,0 | ||
| у видимій частині спектру: | |||
| 400-760 мм | 10,0 | ||
| в інфрачервоній частині спектру: | |||
| 0,76-10,0 мкм | 35,0-70,0 | ||
| Напруженість електричного поля ВДТ | 20 кВ/м | ||
Вимоги до обладнання та організації робочого місця
У навчальних закладах і вдома повинні бути забезпечені санітарно-гігієнічні і технічні вимоги до обладнання і організації робочого місця [35]. Перш за все, слід звернути увагу на підбір меблів відповідно до зросту учнів.
Вимоги до меблів та розміщення пристроїв комп'ютера:
одномісний стіл і стілець повинні бути виконані з дотриманням вимог пп. 8.5, 8.6 ДСанШН 5.5.6.009-98 і враховувати зросто-вікові особливості учнів;
стіл учня повинен мати дві різновисотні горизонтальні поверхні — робочу і додаткову. Ширина і глибина робочої поверхні столу та додаткової поверхні повинні забезпечувати виконання роботи у межах моторного поля і мати розміри 750x600 мм та 750x350 мм відповідно. Обидві поверхні повинні регулюватися по висоті у межах 460-ь 760 мм. Стіл повинен допускати кріплення до підлоги або фіксування його положення іншим чином. Допускається використання стандартних учнівських столів при врахуванні зросто-вікових особливостей учнів і особливостей розміщення монітору;
стілець учня повинен забезпечувати зміну висоти сидіння у межах 260-460 мм, він повинен мати спинку;
екран монітора залежно від висоти символів рекомендовано розміщувати на відстані 400-800 мм від очей. Площина екрану монітору повинна бути перпендикулярною нормальній лінії зору. Водночас повинна бути передбачена можливість переміщення монітору навколо вертикальної осі в межах ±30 градусів (справа наліво) та нахилу вперед до 85 градусів і назад до 105 градусів з фіксацією в цьому положенні.
Вимоги до пристроїв комп'ютера:
клавіатура повинна бути зручною для виконання роботи двома руками, конструктивно відокремлена від монітору (тобто не рекомендовано використання ноутбуків) для забезпечення можливості її оптимального розташування та прийняття робочої пози. Висота клавіатури на рівні середнього ряду клавіш не повинна перевищувати З0 мм. Клавіатуру слід розташовувати на поверхні столу на відстані 100-300 мм від краю, який повернутий до користувача. Кут нахилу на панелі клавіатури має знаходитись в межах від 5 градусів до 15 градусів, для цього використовуються спеціальні ніжки клавіатури;
монітор повинен відповідати вимогам загальновизнаних стандартів ергономічності і безпечності, які позначаються як ТСО'95, ТСО'99 або ТСО'ОЗ. Цифри в позначенні вказують на рік затвердження стандарту. За вимогами Міністерства освіти і науки України з 2007 року в навчальні заклади не можуть бути поставлені монітори, що не відповідають вимогам ТСО'99. З параметрів роботи моніторів з електронно-променевою трубкою найбільш важливим є частота вертикальної розгортки, яка згідно з ТСО'ОЗ повинна становити не менше 85 Гц. Монітор не повинен мати місць з розмитим, нечітким зображенням, з різним рівнем яскравості, не повинен спотворювати вертикальні чи горизонтальні прямі. Детальніше вимоги до моніторів описані в статті [36].
Санітарні норми [32] визначають вимоги до розмірів прописних літер на екранах моніторів. Вони залежать від відстані до монітора та від віку учнів Допустимі і рекомендовані розміри прописних літер повинні відповідати значенням, які наведені в табл. 4.4
Таблиця 4.4. Допустимі і рекомендовані розміри прописних літер на екранах моніторів.
|
Вік (клас) учня користувача відео монітора |
Кутовий розмір (висота) прописних літер, цифр, кутових хвилин | |
| граничний (не менше) | рекомендований | |
| 6-7 років(1 клас) | 45 | 50-70 |
| 7-8 років(2 клас) | 35 | 40-60 |
| 8-10 років (3-4 класи) | 28 | 30-40 |
| 11-15 років (5-7 класи) | 22 | 25-32 |
| 16-18 років і старше (8-10 класи,студенти) | 16 | 22-30 |
Якщо провести відповідні перерахунки, то значення із таблиці 5 можна представити у вигляді (табл. 4.5).
Таблиця 4.5. Допустимі і рекомендовані розміри прописних літер на екранах моніторів.
|
Вік (клас) учня користувача відео монітора |
Рекомендована висота прописних літер, цифр (в мм) при відстанях до екрану | ||
| 40 см | 80 см | 1150см | |
| 6-7 років(1 клас) | 7 мм | 13 мм | 200 мм |
| 7-8
Если Вам нужна помощь с академической работой (курсовая, контрольная, диплом, реферат и т.д.),
обратитесь к нашим специалистам. Более 90000 специалистов готовы Вам помочь.
Бесплатные корректировки и доработки. Бесплатная оценка стоимости работы.
Нужна помощь в написании работы?
Мы - биржа профессиональных авторов (преподавателей и доцентов вузов). Пишем статьи РИНЦ, ВАК, Scopus.
Помогаем в публикации. Правки вносим бесплатно.
Похожие рефераты: | |||