Xreferat.com » Рефераты по педагогике » Викладання теми "Історія інформатики" в школі

Викладання теми "Історія інформатики" в школі

років(2 клас) 6 мм 11,5 мм 170 мм 8-10 років (3-4 класи) 4 мм 8 мм 115мм 11-15 років (5-7 класи) 3,4 мм 6,7 мм 95 мм 16-18 років і старше (8-10 класи, студенти) 3 мм 6 мм 80 мм

Відстані в цій таблиці вибрані відповідно до рекомендованих відстаней від очей учнів до екрану (від 40 до 80 см), а також взята відстань від останньої парти до дошки або до екрану, на який проектується зображення за допомогою технічних засобів.

В останні роки комп'ютерні фірми почали випускати різноманітне комп'ютерне обладнання для навчальних потреб. З'явилися, так звані, мобільні комп'ютерні комплекси на основі портативних комп'ютерів типу ноутбук. Навчальним закладам слід зважати на те, що існуючими санітарними нормами заборонено постійно використовувати ноутбуки в навчальному процесі. Відповідно до пункту 8.4. вже згадуваних Державних санітарних правил та норм [33]: «клавіатура повинна бути зручною для виконання роботи двома руками, конструктивно відокремлена від монітору (курсив мій) для забезпечення можливості її оптимального розташування та прийняття робочої пози».

Робоча поза учня при роботі з комп’ютером

спина і ноги повинні мати опору, це досягається за рахунок спинки стільця та підставки для ніг;

спина повинна бути рівною, голова трохи опущена. Рекомендують кут нахилу голови – не більше 200. У цьому випадку значно знижується навантаження на шийний відділ хребта;

руки повинні вільно лежати на клавіатурі або утримувати маніпулятор, у ліктьових суглобах повинен утворюватись кут трохи більший за 900;

при роботі з клавіатурою або маніпулятором миша руки в зап'ясті не повинні бути в напрузі, тобто вільно звисати трохи вниз.

Звичайно, необхідно привчати дитину контролювати свою позу – правильно сидіти потрібно і за звичайним столом.

Організація навчально-виховного процесу

Санітарні норми регламентують тривалість безперервної роботи з персональним комп'ютером та режим роботи. Рекомендується індивідуальний режим роботи з ПК. Це забезпечує самостійний вибір учнем темпу роботи з комп'ютером. За нав'язаного режиму роботи під керівництвом учителя («роби як я») або комп'ютерної програми тривалість безперервної роботи з комп'ютером повинна бути зменшена відносно максимальних норм.

Безперервна робота з екраном ПК повинна бути не більше:

для учнів Х-ХІ класів на 1-й годині занять до З0 хвилин, на 2-й годині занять — 20 хвилин;

для учнів VII-IX класів — 20-25 хвилин;

для учнів VI-VII класів — до 20 хвилин;

для учнів II-V класів — 15 хвилин.

Для навчання дітей 6 років роботі з ПК безперервні заняття в індивідуальному ритмі не повинні бути більше 10 хвилин.

Передбачається, що після зазначеного терміну повинні проводитись активні перерви з руховою гімнастикою і гімнастикою для очей.

Загальна характеристика навчального процесу представлена в таблиці 4.6


Таблиця 4.6. Загальна характеристика навчального процесу

Показник Його значення Регламентуючі документи
1. Виконавчі роботи Творча робота в режимі діалогу з комп'ютером Технічне завдання
2. Вживане устаткування, що використовується ЕОМ (монітор + системний блок) + периферійні пристрої Технічне завдання
3. Умови зорової роботи найменший розмір об'єкту розрізнення 0,8 – 1,0 мм; фон - світлий; контраст - середній

НПАОП 0.00-1.31-99 [24],

СНиП II-4-79 [25]

4. Категорія робіт по енерговитратах 1а (легка фізична), витрата енергії при виконанні роботи до 139 Вт.

ГОСТ 12.1.005-88[26]

НПАОП 0.00-1.31-99 [24]

5. Небезпечні та шкідливі негативні чинники

Див. таблицю 2

для розроблювачів методичного забезпечення з використанням ІКТ рекомендується назначати перерви для відпочинку протягом 15 хвилин після кожної години, при 8 – годинному робочому дні; тривалість роботи без перерви не повинна перевищувати 4 годин

ГОСТ 12.0.003-74 [33],

НПАОП 0.00-1.31-99 [24]

6. Режим праці і відпочинку робота учителя інформатики по вигляду трудової діяльності належить до групи В - творча робота в режимі діалогу з ЕОМ, III клас шкідливості, 2я ступінь

ДСанПіН 3.3.2-007-98 [27]


7. Клас умов праці по небезпечним і шкідливим виробничим чинникам, тяжкості і напруженості праці

НПАОП 0.00-1.31-99 [24]


Таблиця 4.7. Перелік небезпечних, шкідливих виробничих чинників на робочому місці користувача ПК

Найменування чинників Джерело виникнення Нормовані параметри і нормативні значення Норматив-ні документи
Несприятливе освітлення Нераціональна організація освітлення і робочих місць

KПO не менше 1,5%,

мінімальна освітленість машинного залу 400 лк при роботі з екраном разом з ра-ботою над документами.

СНиП II-4-79 [25],

НПАОП 0.00-1.31-99 [24]

Несприятливі метеорологічні умови: температура повітря, відносна вологість, швидкість руху повітря Незадовільний стан системи вентиляції і опалювання

Температура

22-24 0С (холодний період)

23-25 0С (теплий період)

Відносна вологість, 40-60 % (завжди)

Швидкість руху повітря, не більш - 0,1 м/с

ГОСТ 12.1.005-88 [26]
Підвищений рівень шуму

Пристрої вентиляції, кондиціонери

перетворювачі напруги, печатні пристрої (ксерокс, принтер), сканер

Рівні звуку і еквівалентні рівні звуку L = 50 дБА

ГОСТ 12.1.003-83* [27],

ДСанПіН 3.3.2-007-98 [26]

Вібрація Вібрація створюється технічними засобами, такими, як друкуючі пристрої і пристрої читання компакт-дисків

Загальна категорія 3 тип "в" комфорт.

Віброприскорення: 0.014 Викладання теми "Історія інформатики" в школі або 33 дБ

Віброшвидкість: 0.028 Викладання теми "Історія інформатики" в школі або 75 дБ

ГОСТ 12.1.003-83 [28], ДСанПіН 3.3.2-007-98 [27]
Підвищений рівень електромагнітних випромінювань Електронно-променеві трубки, діалектричні поверхні

Відстань - 50 см навколо ПК

У діапазоні частот 5 кГц - 2 кГц - 25 В/м

У діапазоні частот 2 кГц - 400 кГц - 2,5 В/м;

ГОСТ 12.1.006-84* [36]
Рентгенівське випромінювання Електронно-променева трубка монітора ЕОМ. Потужність експозиційної дози на відстані 0,05 м від екрану і корпусу відео-терміналу 0,1 мбер/год (100 мкР/год) ДСанПіН 3.3.2-007-98 [27]
Ультрафіолетове випромінювання Електронно-променева трубка монітора ЕОМ. Щільність потоку ультрафіолетового випромінювання 10Вт/м2 НПАОП 0.00-1.31-99 [24]
Магнітні поля Електронно-променева трубка монітора ЕОМ. Щільність магнітного пото-ка не повинна перевищував-ти: у діапазоні 5кГц – 2 кГц-250 нТл,у діапазоні 2 кГц ДСанПіН 3.3.2-007-98 [27]
Електростатичні поля Висока напруга на електронно-променевій трубці монітора ПЕОМ, діелектричні поверхні. Допустима величина напруги електростатичного поля (ЕСП) складає 20 кВ/м. Крайній допустимий рівень напруги 60 кВ/м протягом години.

ДСанПіН 3.3.2-007-98 [27],

ГОСТ 12.1.045-84 [34]

Шкідливі речовини: пил, озон, окисли азоту

Статичне елек-трика, накопичена на діелектрічній поверхні комп'ютера.

Система конді-ционування і вентиляції

Озон - 0,1 мг/куб.м;

Оксиди азоту - 5 мг/куб.м;

Пил - 4 мг/куб.м


ГОСТ 12.1.005-88 [26],

ДСанПіН 3.3.2-007-98 [27]

Підвищена іонізація повітря робочою зони Іонізуюче рентгенівське випромінювання монітора, розряди статичної електрики.

Оптимальна кількість іонів:

n+ =1500-3000

n-- =3000-5000

ДНАОП 0.03-3.06-80 [29]
Підвищене зна-чення напруги в електричному ланцюзі Мережа живлення ПЕОМ і інших пристроїв.

Ih = 6 mA

Uпр = 36B

ГОСТ 12.1.038-82* [35]

Пожежна

небезпека

Наявність матеріалів, що згорають і можливих джерел спалаху. Категорія В – система попередження пожежі НАПБ Б 07.005-86 [30], ГОСТ 12.1.004-91 [31]
Емоційна і інтелектуальна напруга Монотонність праці, статичність пози, багатократне повторення одноманітних дій, перенапруження зору. Раціональна організація праці і відпочинку ДСанПіН 3.3.2-007-98 [27]

Небезпека ураження електричним струмом

По ступеню ураження людини електричним струмом кабінет інформатики відноситься до приміщень з підвищеною небезпекою.

Експлуатовані ЕОМ є споживачами електроенергії. Комп'ютер живиться від трифазної чотирьохпровідної мережі з глухо заземленою нейтраллю, напруга 380/220 В, частотою 50 Гц.

З метою усунення небезпеки поразки працівників електричним струмом при появі напруги на конструктивних частинах комп'ютера використовується занулення. Категорія взриво- і пожежонебезпечності приміщення згідно НАПБ Б 07.005-86 [37].

У приміщенні знаходяться тверді матеріали (робочі столи, папір, ізоляція), що згорають, значить, приміщення є пожежонебезпечним (категорія В). По ступеню вогнестійкості будівлю слід віднести до категорії II з урахуванням пожежонебезпечності і поверховості будівлі [38].

Пожежна безпека

ЕОМ живиться від промислової трифазної чотирьох провідної мережі з глухо заземленою нейтраллю з напругою 380/220В з частотою 50 Гц. По цій причині при роботі з комп’ютером існує потенційна небезпека ураження людини електричним струмом. Крім цього, існує небезпека від статичної електрики, джерелом якої є, наприклад, дисплей. Згідно ГОСТ 12.1.045-84 [39] допустимий рівень напруження електростатичних полів установлюється на рівні 20 кВ/м за 1г. ПУЭ 87 передбачені наступні заходи електробезпечності: конструктивні, схемно-конструктивні та експлуатаційні.

Згідно з НАПБ Б 07.005-86 [40], категорія пожежної і вибухово-пожежної небезпеки будівлі визначається як категорія В (пожежно-небезпечна), так як тут знаходяться тверді спалахуючи речовини та матеріали, такі як комп’ютери, меблі, проводка, папір та ін. Виходячи з категорії пожежнонебезпечності і поверховості будівлі, степінь вогнестійкості будівлі II згідно ДБН В.1.1-7-2002 [41].

Можливими причинами пожеж в приміщенні є несправність електропровідні і електроустаткування, коротке замикання в мережі, зберігання горючих матеріалів (папір), блискавка та ін.

Згідно з ГОСТ 12.1.004-91 [42] пожежна безпека забезпечується системами запобігання пожежі, пожежного захисту й організаційно-технічних заходів.

У системі запобігання пожежі передбачені наступні міри пожежобезпеки:

контроль і профілактика ізоляції;

наявність плавких запобіжників в устаткуванні;

захист будинку від блискавки.

Для попередження ситуацій загоряння й виникнення пожежі передбачені наступні міри:

установлена системи автоматичної пожежної сигналізації оснащена димовими сигналізаторами;

оснащення приміщення вуглекислотними вогнегасниками – ПК;

для успішної евакуації двері класу мають наступні розміри:

ширина не менш 1,5 м;

висота не менш 2,0 м;

ширина коридору 1,8 м.

Організаційними заходами пожежної профілактики є навчання вчителів та учнів протипожежним правилам, видання необхідних інструкцій і плакатів, засобів наочної агітації. Обов'язковим є наявність плану евакуації.


4.2 Розрахунок фактичної освітленості приміщення


Для освітлення комп'ютерного залу з розмірами А =20 м, В = 12 м і висотою Н = 3 м використовуються 20 світильників ОДР із двома люмінесцентними лампами типу ЛБ-40. Коефіцієнти відображення світлового потоку від стелі, стін і підлоги відповідно дорівнюють Рстелі =70 %, Рстін =50%, Рпідл = 10 %. Затінення робочих місць немає. Висота звису світильника hпідл = 0, висота робочої поверхні над рівнем підлоги hпідл = 0,8 м. Для визначення фактичної освітленості приміщення при загальному рівномірному висвітленні і порівння її з нормативною величиною необхідно знайти нормативну величину освітленості для відеодисплейних терміналів Епідл = 400 лк (приміщення з дисплеями, відеотерміналами). При перевірці відповідності освітленості в приміщенні нормативному рівневі, коли відома кількість світильників, ламп, їхній тип потужність, фактичну освітленість у приміщенні визначаємо по формулі:


Викладання теми "Історія інформатики" в школіВикладання теми "Історія інформатики" в школі [ лк ]


де N=30 - число світильників, шт;

F = 3120 лм - світловий потік лампи;

N=2 - число ламп у світильнику;

S - площа приміщення, що освітлюється;

z=1,1 - коефіцієнт нерівномірності освітлення для люмінесцентних ламп (відношення Еср/Емин);

k3 - коефіцієнт запасу, що враховує зниження освітленості через забруднення і старіння лампи, значення k3 = 1,5

η - коефіцієнт використання освітлювальної установки.

Для визначення η необхідно знати тип світильника, індекс приміщення і коефіцієнта відображення світлового потоку від стелі, стін і підлоги. Тип світильника і коефіцієнти відображення світлового потоку відомі, для знаходження η необхідно визначити значення індексу приміщення і.

Індекс приміщення і. визначається рівнянням:


Викладання теми "Історія інформатики" в школі (4.2)

де А,В,h - відповідно довжина, ширина, висота приміщення в м.

hп - висота від поверхні до світильника, визначається висотою приміщення (Н, м) і висотою умовної робочої поверхні (hР = 0,8 м) по формулі:


hп =Н- hс- hпр=3-0-0,8 = 2,2 [м] (4.3)


Підставляємо отримане значення hп у формулу (12.2) і знаходимо індекс приміщення:

По визначаємо, що світильник має криву сили світла Г-1. Визначаємо коефіцієнт використання освітлювальної установки, що дорівнює 89%. Підставляємо всі знайдені величини у формулу 12.1 для Еф:


Викладання теми "Історія інформатики" в школі [лк] (4.4)


Тому що отримана величина Еф < Ен, для досягнення нормативної освітленості необхідно або збільшити кількість світильників, або збільшити потужність ламп. Порахуємо степінь збільшення W:


Викладання теми &quot;Історія інформатики&quot; в школі (4.5)


Тепер можна обчислити необхідна кількість світильників:


Викладання теми &quot;Історія інформатики&quot; в школі шт. (4.6)


Збільшимо кількість світильників до 26 шт. Тоді


Викладання теми &quot;Історія інформатики&quot; в школі [лк] (4.7)


Таким чином, при збільшенні кількості світильників на 26 штук фактична освітленість Еф практично відповідає нормативному значенню освітленості Ен = 400 лк. Такий ефект може бути отриманий при заміні лампи з великим світловим потоком. Порахуємо необхідний світловий потік лампи:


Викладання теми &quot;Історія інформатики&quot; в школі [лм] (4.8)


Так, якщо всі лампи типу ЛБ-40 у комп'ютерному залі замінити на лампи типу ЛТБ-65 з F = 3980 лм, те ЕФ буде дорівнювати:


Викладання теми &quot;Історія інформатики&quot; в школі [лк] (4.9)


Таким чином, у цьому випадку фактична освітленість також буде практично відповідати нормативному значенню.


ВИСНОВКИ


У XXI сторіччя ми вступили в «інформаційну епоху». Нова епоха ставить перед шкільною освітою і нові проблеми - підготувати учнів до життя у швидко мінливому інформаційному суспільстві, у світі, де прискорюється процес появи нових знань, постійно виникає потреба в нових професіях, у безперервному підвищенні кваліфікації. І ключову роль у рішенні цієї проблеми грає здатність сучасної людини володіти інформаційними і комунікаційними технологіями. Нові інформаційні технології стають невід'ємною частиною життя сучасної людини. [19, c. 67]

Стрімкий розвиток науки інформатики впливає на зміст, форми і методи викладання шкільної дисципліни інформатики. З одного боку, зміст шкільної освіти з інформатики дуже швидко коригується в змозі встигнути за розвитком науки; з іншого боку, новітні інформаційно-комунікаційні технології, які породжує розвиток інформатики, значно змінюють характер усієї освіти, і в тому числі освіти з інформатики.

Розвиток інформаційно-комунікаційних технологій створив нові, так звані соціальні сервіси Інтернету, які мають могутній вплив на розвиток освіти (в педагогіці з’явився термін „освіта WEB 2.0”);

У своєму досліджені ми з’ясували, що застосування соціальних сервісів Інтернет при вивченні теми «Історія інформатики» сприяє підвищенню мотивації і результативності навчання, оволодінню учнями навичок ефективного, осмисленого застосування нових інформаційних технологій.

На основі аналізу наукових джерел з теми дослідження ми розкрили сутність розвитку соціальних сервісів Інтернету та їх вплив на розвиток освіти.

Теоретично обґрунтували необхідність використання технологій WEB 2.0 в процесі навчання інформатики.

Таким чином, значна частина сервісів WEB 2.0 мають властивості, що дозволяють ефективно використовувати їх у навчальному процесі в системі освіти практично на всіх рівнях. Великою перевагою сервісів є їхня доступність, дружність і безкоштовність.

Варто розширювати дослідження з знаходження можливості застосування цих сервісів у навчальному процесі. Їх можна проводити в рамках наукового напрямку, що носить назву електронна педагогіка, предметом дослідження якої є навчальний процес у ІКТ. У зв'язку з цим однієї з актуальних задач електронної педагогіки стає розробка методик застосування WEB 2.0 у навчальному процесі.


ЛІТЕРАТУРА


Вернадский В.И. «Памяти академика К.М. фон Бера » // В.И. Вернадский «Труды по истории науки в России» М., Наука.– 1984 г.

Вернадский В.И. «Мысли о современном значении истории знаний» (доклад на первом заседании Комиссии по истории знаний АН 14 ноября 1926 г.) // «Владимир Вернадский. Жизнеописание. Избранные труды. Воспоминания современников. Суждения потомков» М., Современник.- 1993.

Микола Володимирович Тимофєєв- Ресовский: Нариси. Спогаду. Матеріали//Укладач Н.Н. Воронцов. - Москва: Наука, 1993.

Репресована наука //Під загальної ред. М.Г. Ярошевского. С.Петербург: Наука, 1994.

Э. Шноль. Герої й лиходії російської науки. Москва: Крон- Прес, 1997.

Я.И. Фет история информатики исследования, публикации, преподавание) [Електронний ресурс] – Режим доступу до статті: newasp.omskreg/intellect/f28.htm

И.А. Апокин, Л.Е. Майстров. Развитие вычислительных машин. М.: Наука, 1974.

И.А. Апокин. Кибернетика и научно-технический прогресс (история и перспективы). М.: Наука, 1982. 244 с.

В.Б. Бирюков. Кибернетика, информатика, вычислительная техника, автоматика: проблемы становления и развития. Вклад отечественной науки// Кибернетика: прошлое для будущего. Этюды по истории отечественной кибернетики. Теория управления. Автоматика. Биокибернетика. М.: Наука, 1989.

М.Г. Гаазе-Рапопорт. О становлении кибернетики в СССР //Кибернетика: прошлое для будущего. Этюды по истории отечественной кибернетики. Теория управления. Автоматика. Биокибернетика. М.: Наука, 1989.

Г.Н. Поваров. Ампер и кибернетика. М.: Сов. Радио, 1977..

Г.Н. Поваров, А.Е. Петров. Русские логические машины/Кибернетика и логика. Математико-логические аспекты становления идей кибернетики и развития вычислительной техники. М.: Наука, 1978.

Б.Н. Малиновский. Академик С. Лебедев. Киев: Наукова Думка, 1992.

Б.Н. Малиновский. Академик В. Глушков. Киев: Наукова Думка, 1993.

Б.Н. Малиновский. История вычислительной техники в лицах. Киев: Фирма КИТ, ПТОО "АСК", 1995.

Компьютеры в Европе. Прошлое, настоящее и будущее//Труды Международного Симпозиума по истории создания первых ЭВМ и вкладе европейцев в развитие компьютерных технологий/Институт кибернетики АН Украины. Киев: Феникс.

Морзе Н.В. Методика навчання інформатики № 1.Київ: Навчальна книга, 2004.

Юнов С.В. О принципе историзма в обучении информатике № 1, 2009. Журнал «Информатика и образование». М.: Издательство «Образование и Информатика».

Пустовалова Г.П. Исторический материал на уроках математики // Начальная школа. - 2004. - № 6.

Селиванова О.Г., Семейшева Е.П. Первая встреча с прошлым. Активная познавательная деятельность младших школьников как условие формирования исторических понятий и представлений // Начальная школа. - 2000. - № 11.

Крутецкий В.А. Психология математических способностей школьников. М., «Просвещение», 1968.

Хуторской А.В. Эвристическое обучение // Педагогика. Основы общей педагогики. Дидактика / Учебное пособие. И.И. Прокопьев, Н.В.Михалкович. – Мн.: ТетраСистемс, 2002.

Баранова Е.В. Гогун Е.А. і ін. Методичні рекомендації з використання інструментального комп'ютерного середовища для організації уроків у початковій школі.- Спб.: Издат. "Анатолія", 2003.

Іntel "Навчання для майбутнього" - К.: “Нора-прінт”, 2006.

Крук Л.В. Використання інформаційно-комунікаційних технологій в освітньому процесі. festіval.1september.

Е.Д. Патаракин. Сетевые сообщества и обучение. - М.: ПЕР-СЭ, 2006, с. 112.

25 фактов про web 2.0, Подготовлено редакцией «Большого города» [Електронний ресурс] – Режим доступу до статті: affinity/sobitiya/web/?ID=139

Тим О’Рейли. “Что такое WEB 2.0” // “Компьютерра online”, 2005, [Електронний ресурс] – Режим доступу до статті: computerra/think/234100/

M.. Campbell-Kelly and W. Aspray. Computer: A History of the Information Machine. New York: Basic Books, 1996. - 332 pp.

Закон України «Про охорону праці», нова редакція, м. Київ, 21 листопада 2002 р., № 229-І

Основи охорони праці: Навчальний посібник / За ред. проф. В.В. Березуцького.–Х.: Факт,2005.

Гандзюк М.П., Желібо Е.П. , Халымовський М.О. Основи охорони праці. – К.: Каравела, 2004

Державні санітарні правила та норми «Середні загальноосвітні навчально-виховні учбові заклади (школи, ліцеї, гімназії). Устаткування, утримання середніх загальноосвітніх навчально-виховних закладів та організація навчально-виховного процесу ДСанПіН 5.5.2.008-98: Затверджені Постановою Головного санітарного лікаря України від ЗО. 12.1998р. №8. — К., 1998.

Державні санітарні правила та норми «Влаштування і обладнання кабінетів комп'ютерної техніки в навчальних закладах та режим праці учнів на персональних комп'ютерах ДСанПіН 5.5.2.009-98: затверджені Постановою Головного санітарного лікаря України від ЗО. 12.1998 р. № 9. — К., 1998. Дидактика современной школы: Пособие для учителей / Под ред. В.А. Онищука. — Киев, 1987.

ГОСТ 12.1.005 – 88. ССБТ. Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны. – Введ.01.01.89.

СНиП 2.04.05 – 91. Нормы проектирования. Отопление, вентиляция и кондиционирование. – М.: Стройиздат. – 1988. – 64 с.

ДСанПіН 5.5.6.009.94. Державні санітарні правила та норми влаштування і обладнання кабінетів комп’ютерної техніки в навчальних закладах та режим праці учнів на персональних комп’ютерах. – 30 грудня 1998 р.

morepc/monitor/lcd/tco2003.html

ГОСТ 12.1.038-82 ССБТ. Электробезопасность. Предельно допустимые значения напряжений прикосновения и токов.

ДНАОП 0.00-1.21-98 Правила безпечної експлуатації електроустановок споживачів

ДБН В.1.1 – Захист від пожежі. Пожежна безпека об’єктів будівництва. – К.: 2002. – 41 с.

Концепция информатизации образования //Информатика и образование. -1988.-№6.-С. 3-31.

ГОСТ 12.1.013-78 ССБТ. Строительство. Электробезопасность. Общие требования.

Основи охорони праці: Навчальний посібник / За ред. проф. В.В. Березуцького. – Х.: Факт,2005. – 480 с.

Проектирование высших учебных заведений и институтов повышения квалификации Пособие к СНиП 2.08.02-89

ГОСТ 12.1.004-91

СНиП 2.01.02-85, ДНАОП 0.01-1.01-95 Правила пожежної безпеки в Україні. Введені вдію 1.09.95

Закон України про охорону навколишнього середовища від 25.06.91.

НПАОП 0.00-1.31-99. Правила охорони праці при експлуатації електронно-обчислювальних машин. – Діє з 01.01.00.

СНиП II-4-79. Строительные нормы и правила. Естественное и искусственное освещение. Нормы проектирования Москва: Стройиздат, 1980.

ГОСТ 12.1.005-88. ССБТ. Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны. – Введен 01. 01. 89.

ДСан П і Н 3.3.2-007-98 Державні санітарні правила і норми роботи з візуальними дисплеями і терміналами електронно-обчислювальних машин.-Київ, 1998

ГОСТ 12.1.003-83. ССБТ. Шум. Общие требования безопасности. – Введен 01.01.89.

ДНАОП 0.03–3.06-80. Санітарно-гігієнічні норми допустимих рівнів іонізації повітря виробничих та громадських приміщень. – Діє з 01.01.81.

НАПБ Б 07.005 – 86. Определение категорий помещений и зданий по взрывопожарной и пожарной опасности. – Действует с 01.01.87.

ГОСТ 12.1.004-91 ССБТ. Пожарная безопасность. Общие требования - Введен 01.07.92.

СНиП 2.04.05-92 – Нормы проектирования. Отопление, вентиляция и кондиционирование воздуха. - М.:Стройиздат,1992г.

ГОСТ 12.0.003-74. ССБТ. Опасные и вредные производственные факторы - Введен 01.01.76.

ГОСТ 12.1.045-84. ССБТ. Электростатические поля. Допустиме уровни на робочих местах и требования к проведению контроля. - Введен 01.01.86.

ГОСТ 12.1.038-82*. ССБТ. Электробезопасность. Предельно допустиме значения напряжения прикосновения и токов.- Введен 01.01.88.

ГОСТ 12.1.006-84*. ССБТ. Электромагнитные поля радиочастот. Общие требования безопасности.- Введен 01.01.86.

ПУЭ-87. Правила установки электрооборудования. – М.: Энерогоатомиздат, 1988. – 648 с.

НРБУ-97. Норми радіаційної безпеки України. - Київ,1998.

РД 34.21.122-87 Инструкция по устройству молниезащиты зданий и сооружений / Минэнерго СССР. – М.: Энергоатомиздат. – 1989. – 58 с.

ДБН В 1.1-7-2002. Пожежна безпека об’єктів будівництва. Діє з 01.01.03.


Додатки


Додаток А. Розробка елементів методичної системи


Урок № 1


Тема: Текстовий редактор Word та його основні можливості.

Дидактична мета: Ознайомити учнів з інтерфейсом і основним меню програми, основними діями при налаштуванні редактора, навчити зберігати текст на диску, користуватися редактором виправлення помилок.

Хід уроку

Організаційний момент:

Добрий день! Сідайте.

Актуалізація опорних знань. (Перевірка д/з).

Мотивація:

На попередніх уроках ми з вами вивчали одну з частин програмного забезпечення – це системне програмне забезпечення, яке дало нам можливість опрацювати програми, які забезпечували функціонування самої системи комп’ютера. Але ми знаємо, що комп’ютер – це машина, яка використовується в багатьох сферах життя людини. Постає питання, завдяки чому? Напевно, завдяки іншій складовій програмного забезпечення – прикладному програмному забезпеченню.

Уявимо собі ситуацію: нам потрібно написати невеличку розповідь на тему «Мої літні канікули», проілюструвати її, доповнити фотографіями. Мабуть, всі ви вже писали твори і знаєте, що, виконуючи таку роботу, дуже часто доводиться виправляти, доповнювати текст, змінювати його структуру. Це зазвичай не дуже зручно і змушує автора переписувати текст декілька разів, користуючись чернеткою. На сьогоднішньому уроці ми познайомимося з текстовим редактором Word, знайомство з яким відкриє нові можливості, що роблять роботу з текстом більш зручною і продуктивною.

Демонстрація презентації про розвиток писемності, друкарства, вклад вітчизняних постатей, що зробили внесок в розвиток даної сфери.

Введення нового матеріалу.

Розглянемо основні поняття, які використовує даний редактор Word: запуск програми, налаштування, введення тексту, збереження документа, виправлення помилок і вихід із редактора.

Текстовий редактор можна запустити декількома способами: за допомогою ярлика програми чи документа, офісної панелі, пункту ПРОГРАМИ головного меню.

В основному меню програми існує така команда як ФАЙЛ. Вона дає можливість працювати з документом як з окремим текстовим файлом. Командами ФАЙЛ→ВІДКРИТИ відкривають існуючий документ, а ФАЙЛ→НОВИЙ створюють новий. Відкриється вікно текстового редактора, що міститиме вікно документа з назвою, наприклад, Документ 1.

Вікно програми складається з:

рядка, в якому є назви програми й документа та кнопки керування вікном програми;

рядка основного меню з кнопками керування вікна документа;

панелей інструментів і лінійки, якщо вони ввімкнені;

робочого поля документа зі смугами прокручування і кнопками задання вигляду документа лівий нижній кут);

рядка статусу, що містить деякі відомості про поточну сторінку документа.

Застосування нових знань (Практична робота за комп’ютером):

Діти, сідайте за комп’ютери і починайте виконувати практичну роботу.

Готуємо середовище до роботи: за допомогою команд основного меню або кнопок панелей інструментів можна задати потрібні параметри (режими) функціонування програми. Найчастіше виконують такі підготовчі дії:

увімкніть панелі інструментів і лінійку (ВИГЛЯД);

задайте параметри сторінки: її розмір і поля (ФАЙЛ → ПАРАМЕТРИ СТОРІНКИ);

оберіть вигляд документа (ВИГЛЯД);

задайте розмір абзацного відступу;

задайте назву шрифту, розмір символів, спосіб вирівнювання тексту;

увімкніть або вимкніть засоби автоматичної перевірки правопису;

присвойте паролі документам, якщо його треба захистити.

Підсвічена (натиснена) кнопка на панелі чи в меню відповідає увімкненому режиму, а сіра (ненатиснена) – вимкненому.

Лінійку вмикають (команда ЛІНІЙКА), щоб простежити за горизонтальними та вертикальними розмірами робочого поля сторінки, задати відступ тексту від лівого краю поля (нижній лівий трикутник), відступ від правого краю (верхній трикутник). Відступи у поточному абзаці чи вибраному тексті регулюють, перетягуючи на лінійці трикутники мишею. Інші параметри функціонування програми

Если Вам нужна помощь с академической работой (курсовая, контрольная, диплом, реферат и т.д.), обратитесь к нашим специалистам. Более 90000 специалистов готовы Вам помочь.
Бесплатные корректировки и доработки. Бесплатная оценка стоимости работы.

Поможем написать работу на аналогичную тему

Получить выполненную работу или консультацию специалиста по вашему учебному проекту
Нужна помощь в написании работы?
Мы - биржа профессиональных авторов (преподавателей и доцентов вузов). Пишем статьи РИНЦ, ВАК, Scopus. Помогаем в публикации. Правки вносим бесплатно.

Похожие рефераты: