Xreferat.com » Рефераты по педагогике » Організація продуктивної самостійної діяльності молодших школярів у навчальному процесі сучасної початкової школи

Організація продуктивної самостійної діяльності молодших школярів у навчальному процесі сучасної початкової школи

увагу. Якість будь-якої роботи значно підвищується, коли учень чітко усвідомить її мету. (З чого треба почати роботу? Які засоби, матеріали для цього потрібні? Чи можна передбачити результат? Як себе перевірити?)

Зрозуміло, що до розгорнутої форми планування діти прийдуть поступово, нагромаджуючи елементарний досвід планування різних видів праці. Проте очевидно, що без цієї складної й необхідної навички якісно виконати тривалу самостійну роботу неможливо.

Учитель має систематично перевіряти готовність класу до сприймання усного мовлення, розвивати у вихованців уміння точно й грамотно відповідати на запитання.

Неабияке значення у вихованні самостійності та потрібного темпу роботи має дотримання єдиних вимог у веденні зошитів з усіх предметів. Привчені до певної послідовності в оформленні роботи, учні не ставлять зайвих запитань, не відвертають уваги всього класу.

Можливо, молодому вчителю це здається дрібницями. Але досвід показує, як вони впливають на кінцевий результат роботи.

Не можна виховувати самостійність у навчанні, не підтримуючи в учня віри в свої сили. Тому до кожного нового завдання дитину треба готувати, заохочувати її до самостійності. Учитель спочатку показує на прикладі, як виконувати певні дії. Потім учні вправляють під його керівництвом, і нарешті цілком самостійно виконують аналогічні, й нові завдання, де правила треба застосувати в змінених умовах.

Щоб учні правильно виконали самостійні завдання, треба давати їм чіткі настанови (пам'ятки, алгоритми) щодо послідовності роботи. З ними вчитель поступово ознайомлює учнів, прагнучи зробити їх надбанням власного досвіду кожної дитини. Спочатку пам'ятка використовується під час фронтальної роботи. Згодом її варто запропонувати як інструкцію до самостійного розв'язання задач

Алгоритм у навчанні, як відомо, являє собою чіткий опис прийомів мислення або послідовності розумових операцій, спрямованих на розв'язання багатьох однорідних завдань. Алгоритмічні приписи визначають найдоцільнішу послідовність розумових і практичних дій і цим самим привчають дитину міркувати правильно й економно.

Для навчання дітей „ діяти за правилом" найдоцільніше виділяти час, коли новий вид роботи вводиться вперше. А щоб це набуло формального характеру, основним методом має бути не пояснення вчителя, а приучування дітей користуватись алгоритмом під час виконання завдань. Спочатку під керівництвом учителя, а потім і самостійно, учні виконують за алгоритмом аналогічні й нові завдання. Загальні алгоритми тривалої дії бажано оформити у вигляді настінної таблиці - пам'ятки (алгоритм застосування правила про ненаголошені голосні, сумнівні приголосні, визначення будови слова, відмінкових закінчень; алгоритми розв'язування задачі; ділення багатоцифрових чисел тощо

Розчленування правила або способу дії на ряд послідовних операцій допомагає учням свідомо коригуватися ним під час самостійного виконання завдань, сприяє організації розумових і практичних зусиль учнів.

Розвиток самостійності органічно включає формування в учнів умінь і навичок самоперевірки й самоконтролю. Ці якості розвиваються поступово. їх формують систематично, а в певному комплексі. Самоконтроль у навчальній діяльності не можна розглядати як навичку, вироблену внаслідок багаторазових повторень. Це - і підготовча робота до застосування правила (осмислення його суті, усвідомлення послідовності операцій), і контроль за правильністю його застосування, формування вміння виявляти й виправляти допущені помилки.

Дуже важливо навчити учня працювати з книжкою і в школі, і в дома, виробляти в нього звичку „копатися в книжках". Добре ілюстрований підручник дає можливість набагато краще організувати найрізноманітніші види роботи з ним, активізувати розумову діяльність учнів, розвивати в них активність, самостійність, твору уяву.

Ілюстрації підручників діляться на композиційні, схематичні, фотоілюстрації.

Самостійну роботу учнів над ілюстраціями підручника організували так, щоб вона була різноманітною - це і уявні екскурсії до тієї чи іншої країни на основі ілюстрацій підручника і використання для порівняння двох або кількох ілюстрацій і інші форми роботи. Основною умовою самостійної роботи учнів з ілюстраціями було вміле поєднання слова вчителя з текстом підручника і малюнком.

Майже у кожної дитини є потреба проявити свої творчі нахили, що потребу учень може задовольнити в процесі написання твору, адже процес написання твору є процесом творчого уявлення. Спочатку твір існує як система уявлень про факти, події, які треба певним чином відібрати. Щоб успішно керувати цим процесом, розвивати творі здібності учнів, необхідно знати їх індивідуально - психологічні особливості, ставлення дітей до навчання, особливості їх знань, умінь і навичок, вольових якостей.

Ще одним з важливих видів самостійної роботи, яка сприяє розвитку логічного мислення, усної й писемної мови, творчості, активності й самостійності учнів є ведення словника.

Для підвищення активності і самостійності на уроках були використані такі форми самостійної словникової роботи:

самостійне з'ясування значення слова за допомогою словників, енциклопедій, довідників;

складання усно, а потім письмово оповідань-мініатюр з відомими уже словами і термінами;

рецензування цих оповідань учнями;

добір слів і термінів, що стосуються певної теми, розділу;

різноманітні форми роботи з картками.

Таким чином, самостійна робота в початкових класах - обов'язковий компонент процесу навчання.

2.2 Пошук шляхів вдосконалення самостійної навчально-пізнавальної діяльності молодших школярів; актуальні проблеми і знахідки


Початкова школа, зберігаючи наступність із дошкільним періодом дитинства, забезпечує подальше становлення особистості дитини, її інтелектуальний, соціальний, фізичний розвиток. Пріоритетним у початкових класах є виховні, загальноосвітні і розвивальні функції. Початкова школа покликана формувати загально-навчальні уміння і навички, які стануть основою для подальшого навчання дитини у середній і старшій школі. Успішне навчання учнів початкових класів значною мірою визначається рівнем оволодіння ними загально-навчальними уміннями і навичками. Добре усвідомлює це вчитель початкових класів Юркевич Любов Богданівна, яка в основу своєї роботи поклала завдання формування загально-навчальних умінь і навичок шляхом стимулювання навчально-пізнавальних інтересів молодших школярів.

У реальній шкільній практиці навчально-пізнавальні інтереси проявляються в об'єктивних і суб'єктивних чинниках: успішне навчання з різних предметів та емоційно-вольової стани дітей на уроках (здивування, захоплення. Радість, розчарування).

З перших днів перебування дитини в школі вчителька створює необхідні умови формування та розвитку стійких позитивних інтересів дітей до навчання. Важливу роль у навчальній діяльності має вміння організувати своє робоче місце. Ці вміння сприяють вихованню акуратності, цілеспрямованості, внутрішній готовності до праці. Вже з першого класу вчителька привчає дітей тримати в порядку своє робоче місце, спочатку при допомозі вчителя, а потім самостійно, добираючи необхідне навчальне приладдя, додержуватись певної послідовності виконання роботи під керівництвом учителя.

Вже в 3 класі діти вміють користуватись словниками, лінійкою, трикутником, підручником, додатковою літературою, дидактичним роздатковим матеріалом.

Вчителька постійно нагадує, що навчання - це праця. По-новому стали учні дивитися на шкільне приладдя після бесіди:

Чи залишає вам тато косу вдома, коли іде косити? Чому ж дехто з вас забуває вдома лінійку, олівець, навіть зошит і книжку. А що було б, якби не вийшли на роботу лікарі, вчителі. Отже навчання - це та ж праця, нелегка праця. Зі шкільної парти починається лікар, учитель, шофер.

Любов Богданівна чудово усвідомлює, що байдужість до навчання пояснюється перш за все одноманітністю його форм, педагогічних засобів та методів навчання. Методичному та дидактичному забезпеченню уроків вчителька відводить головну роль в своїй роботі. Кожен наступний урок не дублює попередній, самі уроки насичені такими методами і формами організації навчання, які найкраще стимулюють навчально-пізнавальну діяльність учнів. Найчастіше вчителька практикує такі методи як дидактична гра, змагання, міні-дискусії, методи проблемно-пошукового характеру. Що ж до форм організації навчання. То перевагу надає індивідуальним та груповим. При вивченні теми "Іменник" на етапі закріплення вчителька виділяє що-уроку час для роботи зі словниками. Учні працюють в чотирьох міні-групах:


I група - виписує слова назви тварин,

II група - виписує слова назви кущів,
II група - виписує слова назви комах,
IV група - виписує


На наступних уроках ці ж групи працюють зі словниками, виписуючи назви річок, морів, озер, міст - власні іменники. Жоден урок не проходить без використання вчителем різного роду унаочнення і роздаткового матеріалу, які не аби як сприяють мотивації навчання. Під керівництвом учителя діти часто пишуть незвичайні ребусні, словникові диктанти. Формуючи загальномовленнєві вміння і навички, працює над покращенням якості усного і писемного мовлення, вчить учнів порівнювати, класифікувати, узагальнювати мовні явища через різного виду мовленнєву діяльність.З Для вироблення умінь орієнтуватися в умовах спілкування Любов Богданівна практикує різного роду завдання при роботі над текстом. Завдання: Прочитай. Замінивши у кожному реченні одне слово на протилежне за значенням, склади опис похмурого літнього ранку


Небо здається високим

На ньому пливуть пухнасті хмари


З-за обрію визирнуло

Організація продуктивної самостійної діяльності молодших школярів у навчальному процесі сучасної початкової школиЗ кожною хвилиною стає все спекотніше

Організація продуктивної самостійної діяльності молодших школярів у навчальному процесі сучасної початкової школи



Над даним завданням учні працюють в парах.

Для розвитку комунікативних умінь мовленнєву творчість дітей вчителька поєднує з ігровою. На уроці зв'язного мовлення учням пропонується наступні завдання:

відгадати за описом у віршованій формі назви птахів (горобчик, сорока, дятел, синичка);

скласти опис будь-якого птаха, щоб було зрозуміло, про кого йдеться

визначити, які це тексти.

Учні працюють в чотирьох міні-групах.

Важливим видом роботи у розвитку зв'язного мовлення учнів є редагування. Любов Богданівна добирає різного роду тексти і ставить наступні завдання: виправити деформований текст, придумати заголовок до тексту, з поданих слів склади речення. Склади і запиши прислів'я. Цікавим видом роботи на уроці є завдання "врятуймо планету "Мовляндію". Учні заселяють планету іменниками, прикметниками та дієсловами, складають речення, чим прикрашають планету.

Збагачення словникового запасу проводиться вчителькою і на інших уроках. При вивченні математики учні поповнюють словниковий запас математичними термінами, на уроках трудового навчання мовлення учнів поповнюється назвами інструментів, речовин, предметів, операцій.

У зв'язку з реформуванням школи перед вчителем стоїть завдання виховувати дитину, яка вміє спочатку самостійно вчитися, а потім самостійно та творчо працювати і жити. В школі учень повинне навчитися. В першу чергу, самостійно формувати мету та шляхи її досягнення. Допомагає в цьому технологічний підхід до навчання. Любов Богданівна практикує елементи навчання. Інтеграційна. Інтегровані уроки для дітей є дуже цікавими, бо на них вчителька формує в учнів вміння працювати творчо.

В 3 класі на інтегрованому уроці (природознавство + зв'язне мовлення) вчителька проводить творчу розминку у формі гри "Загублене слово". Учні повинні знайти потрібне слово, дібрати риму і встановити у вірш.


Весна до нас спішить

Про це струмок (дзвенить, дзюрчить, шумить, бринить, кричить)

Як радо щодня і щоночі (шепоче, клекоче, буркоче, хлюпоче, дзюркоче,

плюскоче).


Різного роду самостійні вправи (навчальні, тренувальні, перевірні) дають можливість вчителю виявити реальний рівень навчальних досягнень учнів. Класовод Любов Богданівна проводить індивідуальні самосійні роботи. Для цього використовує різного роду роздатковий матеріал, перфокарти .


16x20 =


17x6 =


420 : 60 =


340 х 2 =


40 х 10 : 10 =



Жук

Ящірка

Змія Вказати рід

Олень

Лоша

Сонтте



Учні зазвичай вставляють чистий листочок, вираховують приклади, чи вказують рід іменників і здають вчителю на перевірку. Результати виконання самостійних робіт вчителька перевіряє на тому ж уроці, помилки аналізує. Класовод традиційно враховує можливості кожного учня і практикує диференційовані самостійні завдання. Так при розв'язуванні задачі клас поділено на три групи:



I група (сильніша) складають вираз

II група (середні) розв'язують діями

III група (слабші) - за поданим планом

1. Скільки кг від усієї пшениці складає манка?

Організація продуктивної самостійної діяльності молодших школярів у навчальному процесі сучасної початкової школиОрганізація продуктивної самостійної діяльності молодших школярів у навчальному процесі сучасної початкової школиОрганізація продуктивної самостійної діяльності молодших школярів у навчальному процесі сучасної початкової школи

: =


Організація продуктивної самостійної діяльності молодших школярів у навчальному процесі сучасної початкової школиОрганізація продуктивної самостійної діяльності молодших школярів у навчальному процесі сучасної початкової школи2. Скільки було висівок?

Організація продуктивної самостійної діяльності молодших школярів у навчальному процесі сучасної початкової школи

Ч =

3.Скільки разом кг манки і висівок?

Організація продуктивної самостійної діяльності молодших школярів у навчальному процесі сучасної початкової школиОрганізація продуктивної самостійної діяльності молодших школярів у навчальному процесі сучасної початкової школиОрганізація продуктивної самостійної діяльності молодших школярів у навчальному процесі сучасної початкової школи

+ =

4.Скільки кг борошна одержали?

Організація продуктивної самостійної діяльності молодших школярів у навчальному процесі сучасної початкової школиОрганізація продуктивної самостійної діяльності молодших школярів у навчальному процесі сучасної початкової школиОрганізація продуктивної самостійної діяльності молодших школярів у навчальному процесі сучасної початкової школи

- =


Вчителька вдало врахувала різний рівень навчально-пізнавальної діяльності учнів шляхом диференціацію. На своїх уроках Любов Богданівна перевагу надає таким методам, які відповідають пізнавальним можливостям учнів, а саме:

Наочно-практичним і перевага мікро групових організацій навчання; ігровим методам; комунікативно-діалогічним.

Процес сприйняття нового матеріалу неможливий без таких мислитель них операцій як аналіз, синтез, порівняння, виділення суттєвих ознак, узагальнення. Для збудження думки учнів, розумової активності вчителька використовує запитання: "Що?, Як?, Чому?, Чому ти так думаєш?, Доведіть, що ці слова

дійсно спільнокореневі?, Чому так, а не інакше?, Що станеться зі світом, коли люди втратять віру?"

Часто пропонує пізнавальні завдання, створює незвичні, нестандартні ситуації, викликає здивування, захоплення. При вивченні теми "Перевірка дій додаванням" учням пропонуються такі приклади:

19+31=50

50-19=31

50-31=19

"Що цікавого в цих прикладах?" - запитує вчителька. Учні відповідають: "Якщо від суми відняти доданок, то одержимо другий". Така самостійна пошукова робота учнів викликає в них уміння мислити, працювати, відчувати задоволення. На уроці рідної мови з теми "Спостереження за словотворчою роллю префікса". Учням пропонується таке завдання по варіантах:

Організація продуктивної самостійної діяльності молодших школярів у навчальному процесі сучасної початкової школи


Утворити нові слова І в (від слова летіти), II в (від префікса пре). Після виконання роботи, діти зачитують нові слова і розмірковують над запитанням: "Для чого нам потрібні в мові префікси?" Учні відповідають "Щоб наша мова була багатою".


2.3 Аналіз результатів дослідно-експериментальної роботи


Вивчення та узагальнення теоретичних основ досліджуваної проблеми, результати яких наведені нами у розділі І дипломної роботи та аналіз педагогічного досвіду у цій галузі (2.1. - 2.3. розділу II) дозволили сформулювати робочу гіпотезу нашого дослідження: підвищення ефективності самостійної навчально-пізнавальної діяльності молодших школярів обумовлюється організацією системи самостійної роботи на уроці. Важливою умовою підвищення ефективності навчального процесу є побудова такої системи самостійної навчально-пізнавальної діяльності, перевірки та оцінювання навчальних досягнень учнів, яка б забезпечувала систематичне отримання об'єктивної інформації про їх навчально-пізнавальну діяльність.

Проведений аналіз наукової літератури засвідчив, що проблема оцінювання рівня знань завжди була актуальною, як для педагогіки, так і для методик навчальних предметів. Саме тому вона найбільш досліджувана. Бабанський Ю.К., Лозова В.І., Савченко О.Я., Сухомлинський В.О. та інші вивчали та вдосконалювали систему самостійної роботи в початковій школі.

Експериментальній перевірці підлягали форми і методи контролю, їх функції та специфіка з урахуванням конкретного навчального предмету, віку, навіть типу навчального закладу . Прагнення відшукати єдиний і правильний еталон щодо підходу самостійної роботи, знайти оптимальну кількість і якість оцінок, яка необхідна для контролю знань, умінь і навичок учнів примусила вчених, зокрема Підкасистий П. І., Есіпов Б. П. розробити свої підходи до вирішення проблеми.

Вивчення основних психолого-педагогічних та методичних проблем самостійної навчально - пізнавальної діяльності на констатуючому етапі дослідження проводилося шляхом використання методів опитування (інтерв'ювання, бесід та анкетування).

На формуючому етапі дослідження нами була розроблена система методів самостійної роботи у навчальному процесі початкової школи і вивчалася її ефективність.

На основі поданих вище висновків були визначені умови оптимального забезпечення самостійної навчально-пізнавальної діяльності молодшого школяра.

посилена мотивація системи самостійної роботи у початковій школі на кожному уроці;

урізноманітнення форм і прийомів самостійної роботи учнів із врахуванням їх вікових і індивідуальних особливостей;

використання прийомів взаємоконтролю, взаємооцінювання;

цілеспрямоване і систематичне формування самоконтролю як важливої складової учбової діяльності молодших школярів.

З метою вивчення готовності дітей до виконання самостійної пізнавальної діяльності різних типів на етапі констатуючого експерименту нами було проведено перевірочна самостійна робота в класах.

Учням пропонувалося самостійно вивчити за підручником тему : «Рослини. Зовнішня будова рослин.»

Були запропоновані запитання різного характеру.

Самостійні роботи за зразком.

2. Прочитати статтю «Рослини.» самостійно.

а) Про що ви прочитали в тексті?(Про рослини ).

б) Як ви розумієте слова «органи рослин»? (Не зрозуміли).

в) 3 яких органів складається рослина?(Не відповіли ).

г) Знайдіть відповідь в статті і прочитайте. (Знайшли 5 учнів в 2-А класі, учні в 2-Б класі).

д) Знайдіть ці органи на малюнку в підручнику і назвіть їх .

Реконструктивні самостійні роботи .

а) Дайте визначення поняттю «органи рослин» .(Це те з чого складається рослина ).

б) Опишіть стебло дерева .

в) Опишіть стебло куща . Прочитайте.

г) Опишіть стебло травянистих рослин .

д) Розгляньте малюнки і порівняйте кущ бузку і каштан.

г) Назвіть рослинні форми , які зображені в підручнику . Докажіть.

Варіативні самостійні роботи .

а) Порівняйте дерево і кущ .

б) Порівняйте дерево і травянисту рослину .

в) Порівняйте кущ і травянисту рослину.

г) Опишіть одну рослину з підручника за планом :

Де росте ?

Назвіть рослинну форму.

Яке стебло у рослини ?

Які листики?

Які квіти?

Творчі завдання


Скласти диктант із рослин для товариша за схемою

Умовні позначення :

Результати самостійної роботи показані в таблиці ( 1.)


2-А клас(контрольний)


№ 3/П Прізвище ім'я учня Самостійна робота за зразком

Реконструктивна

самостійна

робота

Варіативна самостійна робота

Творча

самостійна

робота



а б в г д а б в г а б в г
1 Васьків Ірина


+

+

+

+

+

+




+

2 Гірчиця Микола



+


+-






+-


3 Годун Володимир













4 Господарський Петро

+




+


+


+




+


5 Девяткін Андрій




+

+








6 Козакевич Андріан





+


+






7 Кулик Вікторія





+


+




+


8 Матусевич Анастасія



+

+-


+-



+



9 Москальова Анастасія



+


+-








10 Палка Олег



+


+


+



+



11 Панчук Олександр


+



+








12 Посвятовський Володимир





+-








13 Рубель Ліля



+




+




+


14 Тичинський Петро



+


+




+


+

+

15 Чайка Ірина


+

+


+

+





+

+

16 Швець Юлія


+

+


+


+


+


+


17 Цьопа Марія


+

+


+


+

+



+

+


2-Б клас (експериментальний)


№ Прізвище ім'я учня Самостійна
Реконструктивна Варіативна Творча
3/П
робота за
самостійна
самостійна самостійна


зразком

роб ота

робота
робота


а б в г Д а б в г а б в г
1 Блишин Аліна



+
+
+


+
2 Возняк Вікторія +


+
+



+

3 Гузеляк Олег


+ +
+
+


+ +
4 Каракай Павло


+ +








5 Кобилецький Віталій



+
+-


+


6 Крайничий Володимир



+
+




+
7 Лотоцький Володимир



+
+

+

+
8 Лотоцький Олег



+
+
+




9 Перцак Ліля



+


+- +

+
10 Поливана Наталя



+
+





+
11 Притула Володимир











+
12 Рибацька Роксолана







+


+-
13 Семак Максим



+
+
+ +

+
14 Стандрет Ольга


+

+ + +


+ +
15 Татаринов Сергій



+ +
+



+
16 Шуст Вікторія


+ +
+ +



+
17 Якимовський Андрій



+

+



+ +

Проаналізувавши отримані результати , робимо висновок , що учні обох класів в достатній мірі оволоділи такими видами самостійних робіт : робота за зразком , реконструктивні роботи . З ними справились майже всі учні двох класів ( відповідно 87% , 75% учнів ). Завдання варіативного виду успішно виконали 17% учнів 2-Б класу і 70% 2-А класу. Завдання творчого характеру виявилося доступним для 3 учнів експериментального класу (13%) і п'яти -контрольного (20%). Як бачимо рівень, рівень підготовки для

експериментальної роботи учнів двох класів майже однаковий. За отриманими даними можна зробити висновок про роботу вчителя. Система роботи вчителя направлена в основному на відпрацювання і вдосконалення первинних навичок самостійної роботи. Переважають завдання репродуктивного виду і роботи за зразком. Менше уваги приділяється на організацію творчих видів роботи, які є більш ефективними для розвитку пізнавальної самостійності учнів.

Аналогічна робота була проведена на уроці читання , її результати наведені в таблиці: (1,2)


Таблиця 1

№ 3/П Прізвище ім'я учня Самостійна робота за зразком

Реконструктивна

самостійна

робота

Варіативна самостійна робота

Творча

самостійна

робота



а б в г д а б в г а б в г
1 Васьків Ірина


+


+

+


2 Гірчиця Микола
+
+

+ +


+

3 Годун Володимир













4 Господарський Петро

+





+-



5 Девяткін Андрій +



+
+

+


6 Козакевич Андріан +



+-



+


7 Кулик Вікторія
+
+

+






8 Матусевич Анастасія

+



+





9 Москальова Анастасія


+

+


+ +

10 Палка Олег
+







+

+
11 Панчук Олександр


+

+






12 Посвятовський Володимир + +






+



13 Рубель Ліля

+



+


+

14 Тичинський Петро
+
+








+
15 Чайка Ірина


+

+



+
+
16 Швець Юлія
+
+
+





+
17 Цьопа Марія
+ + +
+



+
+ +

Таблиця 2

Етапи уроку Види самостійної роботи учнів

с/р за зразком Реконструктивні с/р Варіативні с/р Творчі с/р

Перевірка

домашнього

завдання


+ +
Актуалізація опорних знань учнів + +

Мотивація навчальної діяльності



Повідомлення теми і завдань уроку



Первинне сприймання і усвідомлення нового матеріалу + +

Усвідомлення почутого
+ +

Закріплення

нового

матеріалу



+ +*
Повторення вивченого
+ +
Підсумок уроку




Проаналізувавши отримані результати, можна зробити висновок, що на уроках читання двох класів в більшій мірі оволоділи реконструктивною самостійною роботою і роботою за зразком. Ці завдання з успіхом виконали 90% учнів експериментального класу і 95% учнів контрольного класу. Завдання варіативного характеру виявилися доступними для 77% учнів експериментального і 63% учнів контрольного класу. Самостійну роботу творчого характеру виконали 5 учнів експериментального і 4 учні контрольного класу, що складає відповідно 23% і 18% загальної кількості учнів. Як бачимо, рівень підготовки учнів двох класів для проведення експериментальної роботи приблизно однаковий.

З цього робимо висновок, що робота вчителя направлена на формування і вдосконалення техніки читання, на виконання завдань, які потребують більш меншої пізнавальної активності; реконструктивних самостійних робіт і робіт за зразком. Не повністю реалізується потенціал навчальних текстів в плані розвитку їх фантазії і уяви.

Проаналізувавши систему роботи вчителя початкової школи ЗОШ № 2 м. Буська по організації різних видів самостійної роботи, які відрізняються за характером пізнавальної діяльності, на уроках читання і природознавства, ми можемо зробити загальні висновки, представлені в наступній таблиці: (табл..З)


Таблиця 3

Етапи уроку Види самостійної роботи учнів

с/р за зразком Реконструктивні с/р Варіативні с/р Творчі с/р

Перевірка

домашнього

завдання


+ +
Актуалізація опорних знань учнів + +

Мотивація навчальної діяльності



Повідомлення теми і завдань уроку



Первинне сприймання і усвідомлення нового матеріалу + +

Усвідомлення почутого
+ +

Закріплення

нового

матеріалу



+ +*
Повторення вивченого
+ +
Підсумок уроку




- використовується дуже рідко.

Отже, на різних етапах уроку вчитель використовує в основному реконструктивні і рідко варіативні завдання для самостійних робіт. Вони використовуються на таких етапах уроку, як первинне сприймання і організація навчального матеріалу, осмислення сприйнятого. На інших етапах для розвитку творчої активності учнів потрібно використовувати творчі, нестандартні види роботи. В процесі навчального експерименту системи уроків з читання і природознавства в 2 класі на цьому етапі, коли у дітей вже сформувалися прості загально навчальні уміння і навички навчальної діяльності, дозволимо розробити певні рекомендації з використанням різних видів самостійної роботи в структурі уроку, які подані в наступній таблиці: (4). В запропонованих рекомендаціях видно, як з більш глибоким засвоєнням матеріалу росте трудність запропонованих для самостійної роботи завдань.


Таблиця 4

Етапи уроку Види самостійної роботи учнів

с/р за зразком Реконструктивні с/р Варіативні с/р Творчі с/р

Перевірка

домашнього завдання



+ +
Актуалізація опорних знань учнів + +

Мотивація навчальної діяльності


+
Повідомлення теми і завдань уроку



Первинне сприймання і усвідомлення нового матеріалу + +

Усвідомлення почутого
+ +

Закріплення

нового

матеріалу



+ +
Повторення вивченого

+ +
Підсумок уроку




На етапі актуалізації знань учнів, первинного сприймання і усвідомлення нового матеріалу, часткового осмислення ,сприйняття, слід використовувати такі види роботи, які не потребують високої пізнавальної активності, так як тут відбувається лише процес первинного формування навичок. На наступних етапах уроку пропонується використання більш важчих завдань; завдання варіативного і творчого характеру, що буде сприяти росту творчих можливостей і пізнавальної активності школярів.

На основі приведених вище рекомендацій нами була розроблена система уроків і апробована на уроках в 2-х класах ЗОШ № 2 м. Буська.

Результати експериментального дослідження після проведення самостійної роботи в контрольному і експериментальному класах, в яку були дані завдання для самостійної роботи всіх чотирьох видів, (табл.5)


Контрольний клас Експериментальний клас
Норма завдань і правильне виконання завдань в (%) Номера завдань і правильне виконання завдань в (%)
І II III IV І II III IV
90% 87% 77% 25% 95% 94% 85% 40%

За час проведеного експериментального дослідження ми отримали ріст пізнавальної активності і інтересу дітей до виконання самостійних робіт. Більшість учнів з успіхом почали виконувати завдання варіативного і творчого виду.

З цього можна зробити висновки, що навички виконання самостійних робіт різних видів формуються в процесі ціле направленої діяльності вчителя на уроці.

Таким чином, рекомендації з вибору різних видів самостійних робіт в структурі уроку в початковій школі можна вважати раціональними і ефективними, а гіпотезу підтверджено. Підвищення ефективності навчальної

діяльності молодших школярів обумовлюється організацією системи самостійної роботи на уроці.

На підсумковому етапі дослідження проводилися узагальнення та математична обробка і аналіз одержаних на формуючому етапі експерименту даних.

Основним критерієм ефективності проведеного дослідження були показники сформованості пізнавальних інтересів учнів, на основі яких ми виділили таких 4 рівні (за Г.І. Щукіною):

низький - пізнавальний інтерес має ситуативний характер і зникає відразу, як тільки перестає діяти подразник (проявляється у міміці і пантоміміці учня);

середній - пізнавальний інтерес пов'язаний із зовнішніми ознаками об'єкту пізнання (учні задають питання типу "Що це?");

високий - пізнавальний інтерес пов'язаний із з'ясуванням причинно-наслідкових зв'язків, які пояснюють суть об'єкту пізнання (учні задають питання типу "Чому?", "Як?");

дуже високий - пізнавальний інтерес пов'язаний із прагненням учня поділитися одержаними знаннями із своїми товаришами (самостійно шукає додаткову інформацію і у спілкуванні прагне познайомити з нею своїх товаришів).

Узагальнення одержаних експериментальних даних представлено нами у систематизуючій таблиці. Таблиця 6.

Порівняльний аналіз динаміки рівня пізнавальної активності молодших школярів в процесі експериментальної роботи.


Рівні сформованості пізнавального інтересу На початку експерименту Наприкінці експерименту

контрольний експеримент ал. контрольн ий. Експеримент ал.
дуже високий 23 % 21 % 31 % 44%
високий 48% 40% 41 % 51 %
середній 23 % 32% 22% 5%
низький 66% 77% 66% 00%

Порівняльний аналіз результатів на початку та наприкінці дослідження, представлених в таблиці, дозволяє зробити попередній висновок, що підтверджує сформульовану гіпотезу: підвищення ефективності самостійної навчально-пізнавальної діяльності молодших школярів обумовлюється організацією системи самостійної роботи на уроці. Позитивна динаміка змін у співвідношенні рівнів сформованості пізнавальних інтересів молодших школярів у експериментальних класах на початку та наприкінці експерименту підтверджують, що умовами оптимальної організації самостійної діяльності є: посилена мотивація системи самостійної роботи у початковій школі на кожному уроці; урізноманітнення форм і прийомів самостійної роботи і навчальних досягнень учнів із врахуванням їх вікових і індивідуальних особливостей; використання прийомів взаємоконтролю, взаємооцінювання; цілеспрямоване і систематичне формування самоконтролю як важливої складової учбової діяльності молодших школярів.

ВИСНОВКИ


Сучасність висуває серйозні проблеми розвитку й вдосконалення освіти. Від якості, глибини та обсягу знань, якими оволодіває підростаюче покоління, значною мірою залежить прогрес нашого суспільства.

Підвищення наукового рівня загальноосвітньої підготовки випускників середньої школи тісно пов'язано зі станом початкової освіти. У молодших класах в учнів формуються основні інтелектуальні уміння, необхідні для успішного оволодіння курсом середньої школи, розвиваються пізнавальні сили і здібності, зміцнюються їх уміння й навички самостійно засвоювати та осмислювати навчальний матеріал. Найважливішою умовою виховання цих цінних якостей є підвищення пізнавальної активності дітей, розвиток у них пізнавальних інтересів.

У навчальному процесі пізнавальний інтерес виступає, з одного боку, як мотив навчання, а з другого, - як умова успішного навчання. Інтерес - це особливість людини, що виявляється в її спрямованості на певні об'єкти, в прагненні пізнати їх, оволодіти ними.

Інтерес становить певну форму зв'язку між

Если Вам нужна помощь с академической работой (курсовая, контрольная, диплом, реферат и т.д.), обратитесь к нашим специалистам. Более 90000 специалистов готовы Вам помочь.
Бесплатные корректировки и доработки. Бесплатная оценка стоимости работы.

Поможем написать работу на аналогичную тему

Получить выполненную работу или консультацию специалиста по вашему учебному проекту
Нужна помощь в написании работы?
Мы - биржа профессиональных авторов (преподавателей и доцентов вузов). Пишем статьи РИНЦ, ВАК, Scopus. Помогаем в публикации. Правки вносим бесплатно.

Похожие рефераты: