Xreferat.com » Рефераты по педагогике » Організація продуктивної самостійної діяльності молодших школярів у навчальному процесі сучасної початкової школи

Організація продуктивної самостійної діяльності молодших школярів у навчальному процесі сучасної початкової школи

потребами особистості та об'єктами, спрямованими на задоволення цих потреб. У цій складній залежності взаємодіють емоційні, інтелектуальні та вольові процеси в їх органічній єдності. Емоції людини як відображення об'єктивної дійсності є основою інтересу.

Виховання стійкого інтересу - процес тривалий і складний. Тут потрібна система ретельно продуманих прийомів, які ведуть від розвитку допитливості до інтересу, від інтересу аморфного, нестійкого до більш стійкого глибокого пізнавального інтересу, що характеризується напруженням думки, зусиллям волі, проявом почуттів, активним пошуком розв'язання пізнавальних завдань.

Основними шляхами виховання інтересу є:

виховання свідомого, відповідального ставлення до навчальної діяльності, почуття обов'язку, розуміння суспільної значущості знань;

виховання позитивних емоцій, пов'язаних з навчальними заняттями; розкриття краси процесу пізнання, краси природних явищ, мовних засобів, математичних законів тощо; опосередковане виховання інтересу (використання наявних у дітей інтересів для виховання нових).

Усе це разом - єдиний процес формування справжнього інтересу до навчання.

Дослідженнями встановлено, що в цілому інтерес до навчання за новими програмами розвивається в учнів протягом усі перших трьох років. Особливо дітям подобається, що на уроках цікаво, що кожного дня дізнаєшся про нове, розвиваєш свою кмітливість, весь час думаєш. Учнів приваблює можливість набувати знання в процесі активної пізнавальної діяльності. Пізнавальні інтереси. На які насамперед впливає навчання, проходить складний шлях розвитку. Так, у 1-3 класах інтерес учнів до навчальних занять має переважно безопосередкований характер. Він виявляється в зацікавленості учнів змістом навчальної діяльності, новизною об'єктів пізнання, можливістю спілкування з ровесниками. Навчальна діяльність приваблює дитину передусім як процес, що дає їм можливість виявити свою активність.

Навчання є основою формування пізнавального інтересу, бо в процесі навчання, з одного боку, відбувається збагачення учня новими знаннями, під впливом яких ширшим і глибшим стає його кругозір. З іншого боку, в процесі активної пізнавальної діяльності розвиваються можливості школяра, завдяки чому він може самостійно і творчо не лише застосовувати і використовувати наявні знання, а й відшуковувати нові, задовольняючи свою потребу в пізнанні, розвиваючи і збагачуючи цим пізнавальний інтерес.

У навчальній роботі самостійність виявляється в активності, спрямованій на набування, вдосконалення знань, оволодіння прийомами роботи. Пізнавальна самостійність завжди спрямована на засвоєння нових знань, передбачає готовність учня до пошукової роботи. Вона співвідноситься з творчими здібностями як родове і видове поняття, але формування цієї якості можливе лише в процесі активної інтелектуальної діяльності.

Самостійність - це насамперед свідоме мотивування дій та їх обґрунтованість, не піддавання чужим впливам, прагнення і здатність чинити відповідно до своїх особистих переконань.

Проблема розвитку пізнавальної самостійності молодших школярів знайшла певне відображення в діючих навчальних програмах, підручниках, методичних посібниках, досвіді вчителів. Дуже важливо, що в удосконалених навчальних програмах мета навчання, крім засвоєння знань, умінь, навичок навчального характеру, передбачає і формування в учнів певних пізнавальних умінь.

Отже, можна зробити висновок, що в діючих програмах помітно посилена розвиваюча спрямованість навчання молодших школярів.

Отже, молодші школярі дуже різні у своєму ставленні до пізнання. Першорядне завдання вчителя - пробудити в кожної дитини пізнавальну активність, допитливість, прагнення мислити, робити самостійні висновки.

Експериментальні дослідження підтверджують, що самостійна робота учнів у процесі навчання є основним засобом виявлення і розвитку в них творчих здібностей і обдарованості, підготовки їх до практичної діяльності. Залежно від підготовленості учнів учитель щоразу повинен сам визначати послідовність і насиченість самостійної роботи, проявити свою творчість і активність. В міру переходу учнів з класу в клас зростає рівень їх знань і пізнавальні можливості. Навчальний процес розкривається все повніше й глибше. У зв'язка з цим і види самостійної роботи поступово ускладнюються, але треба також пам'ятати, що самостійна робота - не самоціль , а один із засобів поліпшення всієї навчально-виховної роботи, підготовки учнів до життя, до практичної діяльності. Таким чином, самостійна робота в початкових класах - обов'язковий компонент процесу навчання. її роль, зміст, тривалість, способи керівництва визначаються метою вивчення певного матеріалу, його специфікою та рівнем підготовки школярів.

Список використаних джерел


1. Авраменко О.М. Вікові особливості учнів і урахування їх на уроці // Психологічні умови поліпшення якості уроку/За ред. Г. С. Костюка та І. О. Синиці. -К.: Радянська школа, 1959.-С. 198-219.

Активизация познавательной деятельности младших школьников: Книга для учителя / Осипова М. П., Медведская В. Н., Качановская Н. И. и др.-Минск.: Народная асвета , 1987.- 110 с.

Актуальные вопросы формирования интереса в обучении / Под ред. Г. И. Щукиной. - М.: Педагогика, 1984

Андрущак В. Н. Шляхи підвищення якості знань учнів. - К.: Радянська школа, 1973.- 95 с.

Бабанский Ю. К. Оптимизация процесса обучения. Общедидактический аспект.- М.: Педагогика, 1988.- 640 с.

Бабанский Ю. К. Оптимизация учебно-воспитательного процесса: Методические основы.- М.: Просвищение, 1982 .- 256 с.

Буряк В. Самостійна робота як вид навчальної діяльності школяра /Радянська школа. - 2001. - №9 - С.49-51

Баєв Б. Ф. Психологія навчання. - К.: Вища школа, 1994.-с.59-61.

Вікова психологія / За ред. Г.С. Костюка.- К.: Радянська школа, 1976.-272 с.

Ю.Вчимося працювати самостійно // Рідна школа. - 1992 . -№1 - С.64-69

11. Головань Т. Пізнавальний інтерес як чинник підвищення ефективності процесу навчання // Рідна школа.- 2004.- № 6. - С. 15-17.

12. Гринько О. Проблеми стимулювання самостійної навчально-пізнавальної діяльності учнів // Рідна школа. - 1998 . - №5. - С.72-75

13. Данилов М. А. Воспитание у школьников самостоятельности и творческой активности в процеcсе обучения //Советская педагогика.-1961.-№8.-С.ЗЗ-37

14. Друзь Б. Г. Виховання пізнавального інтересу молодших школярів у процесі навчання. - К.: Радянська школа, 1978. - 134 с.

Дьомін А. У. Розвиток пізнавальної діяльності учнів. - К.: Вища школа, 1978.- 72 с.

Егоров С. Ф. Проблема активности и самостоятельности учащихся в русской дидактике конца 19-начала 20 века: Автореф. дис. ... канд. пед. наук: 13.00.01/ АПН РСФСР институт теории и истории педагогіки.-М.; 1965.-21 с.

Есипов Б. П. Самостоятельная работа учащихся на уроках. - М: Просвещение ,1961. - 247с.

18. Ерастов Н. П. Методика самостоятельной работы. -М: Мисль, 1985. -

89с.

Жуйков С. Ф. Проблема активизации учащихся в психологии обучения // Советская педагогика.- 1966.- №8.- С.68-80.

Журавлев И. К. Система познавательных задач по учебному предмету // Советская педагогика.- 1981.- №9. -С.49-55.

Казанский Н. Г., Назарова Т. С. Дидактика (начальные классы ). - М.: Просвещение, 19 .- С. 201-210

Кононко О. Л. Як виявити рівень самостійності учнів //Початкова школа - 1989.-№1.-С.40-44

Крутецький В. А. Формування і розвиток здібностей учнів//Радянська школа. - 1972.-С.23-27.

Лозова В. І. Пізнавальна діяльність школярів. - Харків в-во ХДУ, 1990.-141 с.

Люблинская А. А.Умственая активность школьников в усвоении ими ученого материала//Начальная школа.-1973.-№8.-С. 18-25

26. Нестеренко Л. П., Леонова М. П. Диференційований підхід до організації самостійної роботи молодшого школяра Освіта Донбасу . - 2001 . - №3 .- С. 52-56

27. Нильсон О. А. Теория и практика самостоятельной работы учащихся .-Таллин,1976.-С.50-64.

28,Онищук В. А.Урок в современной школе М.: Просвещение, 1986.-С.21-46

29. Особистісно - розвивальне навчання як науковий пріоритет //Учитель.-1999.-№11-12.-С. 36-43

Пидкасистый П. И. Самостоятельная деятельность учащихся. -М.: Просвещение, 1972.-286с.

Пидкасистый П. И.Самостоятельная познавательная деятельность школьников в обучении.- М.: Просвещение, 1980.-247 с.

Пышкало А. М.и др. Самостоятельная работа учащихся в малокомплектной школе. - М.: Просвещение, 1974 .-185 с.

Педагогика /Под ред.. С. П. Баранова, В. А. Сластенина.-М.: Просвещение, 1986.-315 с.

Развитие самостоятельности и творче ской активности учащихся в обучении /Под ред. проф. И. Т. Огородникова.- М: Просвещение, 1971.-251 с.

35. Редковец И. А. Формирование самообразование школьников //Советская педагогика.- 1986. -№3.-С. 37-39

36. Рувинский Л. И. Воспитание и самовоспитание школьников. -М.: Просвещение, 1969.-211 с.

37. Савченко О. Я. Дидактика початкової школи.- К.: Абрис, 1999.-3347 с.

38. Савченко О. Я. Розвиток пізнавальної самостійності молодших школярів.- К.: Радянська школа, 1982.-224 с.

39. Страчар Е. Система і методи керівництва навчальним процесом.-К.: Радянська школа, 1982.-341 с.

40. Сушенцев О. Сутність пізнавальної діяльності учнів.//Рідна школа. -№11.- 2002.-С.13-15

41. Ткачук Г.П. Довідкова книга у формуванні пізнавальної самостійності учнів.//Початкова школа -1983.-№ 11.-С.З5-40

42. Шамова Т.И. Активизация учения школьников. - M.: Педагогика, 1982.-284 с.

43. Шумара Т. Активізація навчально-пізнавальної діяльності учнів.// Рідна школа.-2003.-№2.- СІ 1-13

44. Шумара Т. Навчально-пізнавальна діяльність учнів.//Рідна школа. -2002.- №11.-С.17-18

45. Формирование интереса к учению у школьников /Под ред. А.К. Марковой. - М.: Педагогика, 1986.- 309 с.

Додаток А.


Творча самостійна робота


Урок читання.

Тема. Дивись так, щоб побачити; слухай так, щоб почути. В. Сухомлинський «Я хочу сказати своє слово».

Мета. Формувати в учнів уміння спостерігати за навколишнім світом, вчити обирати слова для передачі краси природи; виховувати любов до рідного слова; розвивати зв'язне мовлення і читацькі навички.

Обладнання. Малюнки із зображенням природи.

Хід уроку.

І. Організаційна частина.

II Перевірка домашнього завдання.

Виразне читання оповідання В. Артемонової «їжачок-реп'яшок».

Відповіді на запитання.

III. Повідомлення теми і мети уроку.

- Прочитайте з дошки речення, роз'єднавши слова. Я хочу сказати своє слово.

- Сьогодні ми будемо опрацьовувати оповідання про ваших ровесників, про те, як малі учні вчилися спостерігати красу природи рідного краю і передавати це в своєму мовленні.

IV. Первинне сприймання і його перевірка. Читання оповідання вчителем.

- Скажіть, коли і де відбувається подія, описана в оповіданні? (Подія відбувається осіннім ранком у полі).

- Як звати вчительку? В який клас ходили діти?

(Вчительку звати Катерина Іванівна. Діти ходили у перший клас.)

V. Читання оповідання учнями і робота над ним.

- В яку пору року повела Катерина Іванівна дітей у поле? (Це була осінь).

- Що вчилися робити діти?

(Вони вчилися розповідати про осіннє небо).

І. Аналіз змісту з елементами вибіркового читання.

Знайдіть і прочитайте опис осіннього ранку.

Чому в степу було сумно? Які слова з цього опису передають спокій, сум?

(Тому що птахи курликали тихо, і від цього в степу було сумно).

- Яке завдання поставила вчителька дітям?

(Щоб кожен добрав для розповіді про осіннє небо красиві і точні слова).

- Хто з школярів дібрав найвлучніше слово? -(Це була Валя)

Яким Валя побачила небо? Як вона про це сказала? Прочитайте. (Небо Валя побачила ласкавим і усміхнулась).

- Яким діти побачили небо після Валиних слів?

(Що воно було сумне , тривожне, зажурене, холодне).

- Прочитайте мовчки останній абзац. Як ви розумієте його зміст?

VI. Підсумок уроку.

Який твір ми читали на уроці? (Я хочу сказати своє слово).

Хто написав це оповідання? (Василь Сухомлинський).

VII. Завдання додому.

Навчитися читати оповідання.

Додаток Б


Тема. Калина — символ України

Мета. Розширити знання про калину як символ України, вдосконалювати читацькі навички; уміння ділити текст на логічно-закінчені частини і добирати до них заголовки; збагачувати словниковий запас учнів. Розвивати у дітей уміння обмінюватись думками; слухати товариша. Виховувати любов до рідного краю, бережне ставлення до природи.

Обладнання. Малюнок куща калини, запис пісні "Ой є в лісі калина", Таблиця "Впіймай м'яч".

Хід уроку

І Мовна розминка.

І Дихальні вправи.

Щоб ротик і язичок були на уроці слухняними, виконаємо зараз такі дихальні вправи:

1,2,3 — вдихаємо повітря, 4 — видихаємо.

Погасіть свічку.

Я к із кульки виходить повітря? Розчитування.

а) Гра "Впіймай м'яч".

Учитель вставляє картки з буквами кв, ск, мр, рКу що позначають


Організація продуктивної самостійної діяльності молодших школярів у навчальному процесі сучасної початкової школи


збіг приголосних.


б)Гра "Утвори слова"

— Продумайте якнайбільше слів, які підходили б до схем:

Організація продуктивної самостійної діяльності молодших школярів у навчальному процесі сучасної початкової школиОрганізація продуктивної самостійної діяльності молодших школярів у навчальному процесі сучасної початкової школи й

Організація продуктивної самостійної діяльності молодших школярів у навчальному процесі сучасної початкової школиОрганізація продуктивної самостійної діяльності молодших школярів у навчальному процесі сучасної початкової школиОрганізація продуктивної самостійної діяльності молодших школярів у навчальному процесі сучасної початкової школи о о

Організація продуктивної самостійної діяльності молодших школярів у навчальному процесі сучасної початкової школиОрганізація продуктивної самостійної діяльності молодших школярів у навчальному процесі сучасної початкової школиОрганізація продуктивної самостійної діяльності молодших школярів у навчальному процесі сучасної початкової школи а й а

в) Гра "Розшифруй фразу".


("Пишається над водою червона калина").


Організація продуктивної самостійної діяльності молодших школярів у навчальному процесі сучасної початкової школи


—Прочитайте фразу, слідуючи вказаному напрямку. З якого це твору? Хто автор?—Цікаво, що український поет Т.Г. Шевченко дуже любив цю рослину. У "Кобзарі" він ужив слово "калина" 385 разів.

II. Повідомлення теми і мети уроку.

— І не тільки Шевченко любив цю чудову рослину. Калина здавна є символом рідної землі, отчого краю, батьківської хати. Недарма є народний вислів "Без верби і калини нема України".

Росте калина у тінистих лісах, дібровах, на схилах, узліссях, галявинах. Садять калину і біля хат, криниць, щоб весною білим цвітом милувала, а зимою від застуди лікувала.

— Діти, а що ви знаєте про калину?

— Кажуть, калина — порадниця, калина, мов матінка добра. А як з'явилася на світ назва "калина" ми дізнаємось, коли прочитаємо казку Г. Демченко "Калинка".

III.Опрацювання казки Калинка".

1. Словникова робота.

ласкава дівчина іде подорожній

щире серце пташки щебечуть

посадила край шляху зернятко

носила та поливала ім'я

- Прочитайте словосполучення "луною".

- Прочитайте кожен вираз на одному диханні. 2. Складання передбачення. (Групова робота в четвірках).

- Ці слова — ключові. Спробуйте передбачити, про що йтиметься у казці. (Діти складають передбачення. Один учень від групи інформує клас про складене передбачення).

3. Виразне читання казки вчителем. Перевірка первинного сприймання.

— Послухайте казку. Скажіть, передбачення якої групи було найближчим до тексту?

Як звати головну героїню казки?

За що всі люди у селі любили Калинку?

— Чому дівчинка вирішила посадити край шляху стебельце?

4. Лексична робота.

курний крислатий звеселилося попідвіконню

- Що означає слово "курний"? (В поросі, куряві). Значення слова "крислатий" прочитайте в підручнику.

- Доберіть слова, близькі за значенням до слова "звеселилося". (Зраділо, розвеселилося, повеселішало).

- З яких слів утворилося останнє слово? (Попід вікном/ 5.Читання казки учнями.

а)Читання І частини на "буксир ". б)Читання II частини вголос "ланцюжком п. в) Читання ІІІ частини мовчки,

г) Читання IV частини напівголосно.

- Читаючи, думайте, який заголовок можна дібрати до кожної частини.

6. Фізкультхвилинка.

Діти виконують пісню "Ой єсть в лісі калина" й імітують рухи.

7. Аналіз казки і вибіркове читання.

Прочитайте, що написано про характер дівчини.

Що любила Калинка? За що її любили?

Прочитайте опис шляху від села до лісу.

Що вирішила зробити Калинка?

Прочитайте, як дівчинка доглядала деревце. Про яку рису характеру Калинки це говорить?

Прочитайте опис стебельця і куща, що розрісся.

Прочитайте, що сказав подорожній. Чому він дякував? Кому була ця подяка?

Прочитайте, що сталось з кущем після щирої подяки.

На що було схоже зернятко ягідки?

Як віддячив кущ Калинці? Прочитайте.

Знайдіть і прочитайте уривок казки, до якою вміщено малюнок.

8. Добір заголовків до частин (робота в групах). Орієнтовні заголовки:

1) Ласкава дівчинка Калинка.

2)Тонюсіньке стебельце. 3)Вдячність подорожнього. 4)Чарівний кущ. 5)Подароване ім'я.

9. Перевірка розуміння прочитаної казки.

Тест.

І.Ця казка є...

а) авторською; б) народною. 2.Як звали головну героїню?

а) Калинка; б) Катруся.

З.Що любила дівчинка?

а) Співати українські пісні;

б)садити та доглядати за квітами.

4. Що зробила дівчинка?

а) Посадила заморський кущ;

б)посадила тонесеньке стебельце з лісу.

5.Кому дякував перехожий?

а) Роботящим рукам, які посадили деревце;

б) людям, які жили в сусідньому селі. 6. Яке дерево є символом України?

а) Калина; б) береза.

7. Які риси характеру притаманні дівчинці?

а) Зухвалість, зверхність, жадібність;

б)доброта, людяність, щирість. Відповіді: 1) а; 2) а; 3) б; 4) б; 5) а; 6) а;

7) б.

10. Гра "Інтерв'ю". "Журналіст" бере інтерв'ю у "Калинки" за змістом твору. ( У ролях — учні). 11.Вправляння у виразності читання. 12.Робота в зошитах (с. 15, 16, завдання 1, 2, 3, 4).

IV. Робота над загадкам

- Про калину створено не тільки багато пісень, віршів, легенд, а й загадок. Прочитайте загадки з підручника. Які характерні ознаки калини допомагають їх відгадати?

VІ . Підсумки уроку.

Що нового ви дізналися на уроці?

За що український народ любить, шанує і поважає калину?

Продовжіть приказки про калину:

Пишна та красива, як (червона калина).

Убралась в біле плаття, як... (калина в білий цвіт).

Молода дівчина така гарна, як... (калина).

Стоїть у дворі дівонька, як над ставом... (калинонька).

Вдома підготуйтеся переказати ту частину, яка найбільше вам сподобалася. Знайдіть загадки, прислів'я чи приказки про калину, які склав народ

Додаток В


Тема. Про природу станете ви дбати, вірним другом будете для неї Мета. Формувати уміння аналізувати віршовані твори, вчити учнів захоп­люватися красою природи, розвивати їхню уяву, фантазію, обладнання. Таблиця №4 (додаток 4), картки для розширення кута зору.

Хід уроку

І. Мовна розминка.

І.Гра -"Впіймай звук".

— Який звук найчастіше звучить? [с].

Смагляву суничку Склювала синичка.

Суничка солодка?

Спитала сорока.

- Солодке сало,— Синичка сказала.

2.Чистомовка.

-Промовимо чистомовку, а ви подумайте, хто може співати їх

Ма-ма-ма — ось прийшла зима.

Оз-оз-оз — надворі мороз.

Ло-ло-ло — снігу намело.

Ше-ше-ше — їсти стало менше.

Да-да-да — ми лишаєм гнізда.

Єм-єм-єм — всі перелітаєм.

Ей-ей-ей — до житла людей.

Чия це пісенька? (Птахів )

Хто більше знає слів — назв птахів, які починаються звуком [с] (соловей, сорока, сойка, сова, сокіл, снігур, страус, синиця).

-Які з них зимують у нас? Як ви можете стати друзями птахів?

3.Розпитування.

а)3а таблицею №4, рядок 7 з голосними [і, е, о].

"Побігаємо" по стежині, позбираємо їсти птахам.

б)Читання слів за стрілками.

Давайте «збудуємо» годівнички. Для цього прочитайте слова.

в д на щи тів

и й г о

р і о л бать ків по ле

в) Читання деформованих слів.

Прочитайте, які птахи злетілись до годівничок.

Які з птахів заблукали? Чому?

убгол (голуб) ргусні (снігур)

ронаво (ворона) сорако (сорока)

агупап (папуга) льражуве (журавель)

нисучка (синичка) роцьбего (горобець)

II. Опрацювання вірша Ліни Костенко "Синички на снігу".

Чому їді птахи не полетіли у вирій?

Вашу відповідь доповнить вірш Ліни Костенко "Синички на снігу". Прочитайте його мовчки,

У яких розділах вірша сказано про життя синиць під час суворої зими? У яких — описано стійкість цих мужніх пташок?

Що утримує пташок тут, чому їх не лякає ні холод, ні голод?

- Що таке Батьківщина? Батьківщина ~ це земля, де народились і живемо; мова, якою говоримо; рід, з якого походимо; друзі, які оточують; природа, краєвиди, які милують око.

III. Опрацювання вірша М. Вінграновського "Сама cобою річка ця тече."

1.Розвиток зв'язного мовлення.

- Опишіть ваш улюблений куточок природи: де він знаходиться, що там росте, чим вас привабив.

2.Виразне читання вірша вчителем.

- Послухайте вірш, в якому теж описано улюблений куточок природи. Скажіть, хто про нього розповідає?

3.Словникова робота. Вправа на розширення кута зору.

Читання слів з карток, які розрізані вертикально на дві половини і розсуваються на максимальну відстань.


са
ма
лю
блю
рі
чка
го
роді
со
бою
бо
рщем
по
жне
до
лон я
рі
чечка
до
нечка

4.Повторне читання вірша учнями вголос ("ланцюжком").

- Де протікає і куди тече ця річка?

5. Аналіз вірша з елементами вибіркового читання.

Прочитайте опис річки. Для чого автор вжив стільки зменшувально-пестливих слів?

Поясніть, як небо "здоровенно цвіте". Чому для річечки хмаринки "солодкі"?

- З чим хлопчик порівнює річечку? А з чим — любов до неї? 6.Вправи на розвиток швидкості читання.

а) Читання багаторазове, гра "Засідка-кидок" (2-3 рази т ЗО с.)

б)Гра "Буксир ". Читання в парі — сильніший учень "бере на буксир. Виразне читання вірша учнями.

- Прочитайте так, щоб було зрозуміло., що хлопчик милується улюбленим куточком природи.

Фізкультхвилинка.

Опрацювання вірша Д. Пав личка "Звернення".

1. Виразне читання вірша вчителем. — Хто до вас звертається?

2. Словникова робота.

зрубайте згасіте

убийте спиняйте

Прочитайте слова, правильно наголошуючи.

Прочитайте ще раз, додавши попереду кожного слова часточку "не". Чи зміниться значення цих слів? Як?

3. Повторне мовчазне читання вірша учнями. Аналіз змісту.

Які речення переважають у вірші?

Прочитайте, що поет закликає не рубати, кого — не убивати, що —Ц не згасити, що — не спиняти?

- Як треба ставитись до природи? Доповніть автора, додавши ще слова, що починаються часткою "не". 4

4. Вправа на розвиток уваги, швидкості читання.

Гра "Читання Незнайком".

- Відшукайте речення у вірші, прочитайте правильно.

"Ясніє на небі зірка моя. На озері плаває рибка моя. Найменший у вашій сім'ї. Стоїть у лісі ялинка твоя ".

5. Виразне читання вірша.

- Читаючи правильно, передайте інтонацію спонукальних речень.

VI. Опрацювання вірша С. Жупанина "Буду я природі другом".

Прочитайте вірш мовчки. Як хлопчик дружить з природою?

Дочитайте речення до кінця: "Буду я...", "Не столочу...", "Посію..; "Побажаю..."

- Що спільного і відмінного у цьому вірші і вірші Д. Павличка?

VII. Підсумок уроку.

І.Гра "Склади рядки віршів".

З розсипанки складіть рядки віршів, які читали сьогодні.

Сама батьківщини зерна я.

До вас посію ____ річка доброти

Теж " собою звертаюся нема.

Так мої рідні, ж там ця тече

2.Робота у зошитах (с. 25-26, завдання 1, 2, 3, 4). —До чого закликають усі ці вірші? Як матусю рідну,

Бережіть природу,

Бережімо кожну

Квіточку й травинку,

Бо ми всі природи

Рідної частинки.

Все, що навколо тебе,

Слід берегти і любити.

Додаток Г


Тема. Народні промисли України.

Мета. Ознайомити учнів із ремеслами, якими володіли українці; збагачувати новими знаннями про народні промисли України. Встановити особливості національного одягу свого краю. Виховувати в учнів бажання берегти, примножувати традиції українського народу.

Обладнання: малюнки із зображенням народних виробів, малюнки народних майстрів.

Хід уроку

I. Організація класу до уроку.

II. Хвилинка спостережень.

III. Повторення вивченого на попередньому уроці.

Розповісти про походження назви міста в якому ти живеш.

Навести приклади природних та історичних пам'яток своєї місцевості.

Пригадайте імена видатних історичних постатей, які народились і діяли в краї.

IV. Актуалізація опорних знань.

Зверніть увагу на малюнок. Що на ньому зображено?

(Людина яка ліпить глек.)

А на цьому? (Показую малюнки). (Вишивальниця).

А на цьому ?

(Різьбяр).

Правильно.

V. Повідомлення теми уроку.

- Сьогодні, діти, ми познайомимось з народними промислами України.

VI. Вивчення нового матеріалу.

1. На цьому малюнку зображений гончар, який за гончарним кругом виготовляє з глини глек. Це найдавніше в світі ремесло. Перша посудина, яку зробили люди, була з глини. Перед виготовленням посуди глину місили, як тісто, розділяли на невеликі частини, розміром для певного виробу. А потім на гончарному крузі руками формували посудину. Готовий виріб сушили у спеціальній печі. А потім на посуд наносився візерунок.

2. Вишивка - один із давніх і найбільш розповсюджених видів народного мистецтва. Щоб оздобити своє житло, найбільше уваги приділялося вишиванню рушників, скатертин, подушок, серветок. (Показую малюнки із зображенням вишивок).

-А ще вишивали одяг - це давня традиція. В Україні поширені найрізноманітніші техніки вишивання, та найпопулярнішою є вишивання «хрестиком».

3. Різьблення - одна з найдавніших технік художнього декорування виробів з дерева. Різьбярі виконують найтоншу роботу по дереву за допомогою випилювання, художньої різьби. Вони оздоблюють предмети побутового та культурного призначення. (Показую малюнки де зображені різні вирізьблені предмети).

VII. Фізкультхвилинка.

3. Робота з підручником.

- Розгляньте малюнки.

Що ви бачите на них?

(Тут зображені вироби з глини: глечики, миски, куманець, свистки, вирізьблені дерев'яні відра, діжки, дощечки, вироби з соломи).

VIII. Закріплення нового матеріалу.

1. Робота з зошитом.

1). Розгляньте малюнки. Підпишіть і розфарбуйте їх. 2). Дайте відповідь на запитання.

- Які вироби з глини є у твоїй оселі?

-У яких звичаях та обрядах використовується вишитий рушник?

- На яке свято дарують писанки родичам. Друзям, знайомим ?

3). Допиши речення.

Людина, яка вміє виготовляти з глини, - гончар.

Людина, яка розписує писанки, - писанкар.

Людина, яка вишиває рушники, - вишивальниця. 4). Відгадай загадку.

Глина в кого ожива ? Творить з неї хто дива? В кого посуд ніби жар? Ну, звичайно ж, це гончар.

IX. Підсумок уроку.

Якими ремеслами володіли українці?

Яке з ремесел вам найбільше припало до душі ?

Додаток Д


Тема. І птахи, і звірі, й квіти у природі вільні діти.

Мета. Виховувати бережне ставлення до природи, розвивати уміння формулювати оцінні судження, збагачувати мовлення дітей образними словами і висловами.

Обладнання. Малюнки берези, шпака, синички; шпаківні, слова на картках.

Хід уроку

І. Мовна розминка.

1. Фонетична зарядка і відгадування загадки.

- Діти, хто з вас відгадає,

Що за пташка так співає?

Як горобчик, цвірінчить,

Мов сорока, скрекотить,

Наче качка, кряче, Мов дитина, плаче? Вимовляє, як захоче Навіть деякі слова. То мов курочка сокоче, То регоче, мов сова... Хто ж виспівує отак?! Молодці! Вгадали...

Діти відтворюють звуки, які видають птахи, названі у вірші. 2.Гра "Відгадай за описом".

-Я вам опишу представника живої природи. Впізнайте, хто це. "Ніжна, тендітна, білокора, її квіти — сережки". (Береза). "Спинка Зеленувата, животик жовтуватий. Чорненька шапочка. Ось така невеличка пташечка". (Синичка).

Учитель виставляє малюнки шпака, берези, синички.

— Прочитайте текст. Чи зустріли ви ці слова?

3.Читання деформованого тексту.

шіНа аїг

роХоші шіна аїг. раГні мат ребези. кільСки б агях тапхів! туСкаютш троскаті лидят. риКчать пашки. А кя вситятьс нйсиці! дюЛи сачто дохять| в айг лусхати ліве тапхів.

II. Повідомлення теми і мети уроку.

- Як ви думаєте, ці люди, які ходять у гай, люблять природу? А за що ] ви любите природу?

— Які вірші, оповідання допомогли вам зрозуміти значення природи?! В яких говорилось про те, як треба до неї ставитись?

- У який розділ об'єднані ці твори?

— Продовжуючи цей розділ, ми сьогодні прочитаємо твори поетів Ліни Костенко і Любові Забашти, письменника Івана Сенченка.

III. Опрацювання вірша Л. Забашти "Берізонька".

1. Робота над заголовком,

а) Гра "Блискавка".

- Прочитайте слова на картках. Подумайте, що їх об'єднує. Спробуйте їх усі запам'ятати.

Слова на картках: береза, березняк, берізка, берізонька, березовий. —Хто запам'ятав і може назвати усі 5 слів? — Що їх об'єднує?

—Якби ви були поетом, як назвали б вірш, в якому описане це дерево?

2. Слухання вірша, який читає учитель.

- Послухайте вірш видатної української поетеси Л. Забашти, і скажіть, чому вона назвала його "Берізонька", а не "Береза".

3.Словникова робота.

Мавка — казкова лісова істота в образі гарної дівчини з розпущеним волоссям.

4. Читання учнями (напівголосне).

-З яким проханням звертається до вас поетеса?

Читання вірша вголос "ланцюжком" по строфах.

-Які із висловів здалися вам незвичайними?

Бесіда з переходом на вибіркове читання.

—Знайдіть слова, які підкреслюють, що поетеса любить це дерево. —Якою описано берізку: веселою, радісною чи сумною і одинокою? чому ви так думаєте?

Про яку зелену сестричку пише поетеса?

А що це за друг лісу?

Від чого застерігає поетеса? Як ви гадаєте, чому не можна точити сік?

7. Читання вірша з лінійкою.

- Прочитайте вірш, напівприкриваючи букви лінійкою. 8.Виразне читання вірша.

- Прочитайте вірш, передаючи голосом ніжність, прохання і застереження.

IV.Опрацювання вірша Л. Костенко "Перекинута шпаківня".

1. Розвиток зв'язного мовлення.

Розгляньте малюнок шпака, якого назвали другом лісу, добрим птахом.

Хто може описати зовнішність птаха?

(Цей птах невеликий, трохи більший за горобця. Пір'я на ньому чорне, блискуче, з світлими крапочками).

- Чому його називають другом лісу? (Поїдає різних комах — шкідників дерев).

Як називаються дерев'яні будиночки, в яких живуть шпаки? Де беруться вони на деревах?

2.Робота над заголовком.

Прочитайте назву вірша. Чому шпаківня може бути перекинута? 3.Виразне читання вірша вчителем.

Яка ж біда сталася у сім'ї шпака?

4. Мовчазне читання вірша.

5. Аналіз змісту з вибірковим читанням.

—Чому пташенята такі безпорадні?

—Хто перевернув шпаківню? Поясніть вислів "денцем догори". Чому —поетеса вітер назвала «чорногривим»?

—Хто не міг зарадити біді? Прочитайте прохання шпаченят. Які по чуття виникають у вас після цих слів? —Хто був причиною такої біди?

— Які слова передають щире співчуття поетеси птахам? 7. Виразне читання вірша.

— Читаючи, передайте голосом жаль і співчуття, страх пташенят і обурення за погану роботу.

V. Фізкультхвилинка.

Школярики-молодці

Роблять всі шпаківні. Пилочками чики-чики, Молотками туки-туки.

Чик-тук-туки, чик-тук-туки, В нас до праці здібні руки.

VI. Опрацювання оповідання І. Сенченка "Жаль, та не дуже, плакала б та не хочеться".

Що б ви зробили, якби побачили таку перекинуту шпаківню і безпорадних пташенят?

— Чи треба пташеня, яке випало з гнізда, забирати додому? А поранену пташку? А можна ловити пташок?

1. Виразне читання оповідання вчителем (до слів зітхнув Юрчик)

—Про те, що відчуває пташка у клітці, ви дізнаєтесь із твору І. Сенченка.

—Яка пташка сиділа у Юри в клітці? Де він її взяв?

2. Словникова робота. Мжичка мжичить — іде дуже густий, дрібний дощик.

Позира —

Если Вам нужна помощь с академической работой (курсовая, контрольная, диплом, реферат и т.д.), обратитесь к нашим специалистам. Более 90000 специалистов готовы Вам помочь.
Бесплатные корректировки и доработки. Бесплатная оценка стоимости работы.

Поможем написать работу на аналогичную тему

Получить выполненную работу или консультацию специалиста по вашему учебному проекту
Нужна помощь в написании работы?
Мы - биржа профессиональных авторов (преподавателей и доцентов вузов). Пишем статьи РИНЦ, ВАК, Scopus. Помогаем в публикации. Правки вносим бесплатно.

Похожие рефераты: