Xreferat.com » Рефераты по педагогике » Організація самостійної роботи учнів на уроках у початковій школі

Організація самостійної роботи учнів на уроках у початковій школі

виділяти головне, над чим ще треба попрацювати і вияснити, чи вміють учні лаконічно і суттєво виражати свої думки. Не всі учні володіють належним темпом читання, і цей недолік негативно позначається на успішності. Для того, щоб виправити становище ми більше уваги приділяти самостійній роботі над текстом підручника, застосовували систему вправ на читання і аналіз тексту підручника, а також давали додаткові завдання додому - прочитати життєпис полководця, уривок з поеми, статтю в газеті тощо.

Ми вчили учнів працювати з книжкою і в школі, і вдома, виробляли в нього звичку “копатися в книжках”. Добре ілюстрований підручник дає можливість набагато краще організувати найрізноманітніші види роботи з ним, активізувати розумову діяльність учнів, розвивати в них активність, самостійність, творчу уяву.

Самостійну роботу учнів над ілюстраціями підручника (композиційними, схематичними, фотоілюстраціями) ми організували так, щоб вона була різноманітною - це і уявні екскурсії до тієї чи іншої країни на основі ілюстрацій підручника і використання для порівняння двох або кількох ілюстрацій і інші форми роботи. Основною умовою самостійної роботи учнів з ілюстраціями було вміле поєднання слова вчителя з текстом підручника і малюнком.

Майже у кожної дитини є потреба проявити свої творчі нахили, цю потребу учень може задовільнити в процесі написання твору, адже процес написання твору є процесом творчого уявлення. Спочатку твір існував як система уявлень про факти, події, які треба певним чином відібрати. У процесі формування природничих понять важливим видом самостійних завдань є схематичне малювання. Особливо корисна ця робота у III класі під час оповідання окремих тем з розділу «Природа рідного краю». Наприклад, під час вивчення теми «Гори», мета якої засвоїти поняття про один з видів форми поверхні, різноманітність гір, учитель розширює й уточнює уявлення дітей про гори, спираючись на їхні знання, здобуті на попередньому уроці, та унаочнення (малюнки-макети гір, кінофільм «Рівнини і гори»). Після цього читають статтю «Гори», за змістом якої виконують схематичні малюнки поодиноких гір, гірських хребтів.

Важливою є робота учнів над висновками як по окремому уроці, так і по темі в цілому. Вивчаючи факти і події, учні узагальнювали ці факти і складали короткі висновки. Спочатку вони робили висновки по одному з якихось уроків, потім, коли учні оволодіють певними навичками складали висновки, - по всій темі. Активізувала пізнавальну діяльність учнів, сприяла формуванню в них самостійності й робота по складанню порівняльних таблиць і схем.

Виконання завдань потребує не тільки свідомого читання тексту, а й глибокого його аналізу, самостійного висновку, систематизації прочитаного. Під час виконання таких завдань доцільно ставити додаткові запитання, які спрямовані на характеристику об'єкта в цілому або якоїсь його ознаки. Наприклад, щоб третьокласники виявили ознаки пристосування риби до умов життя у воді, у статті «Риба» треба знайти відповіді на такі запитання: чому рибу важко утримати в руках? Що й допомагає плавати? Яке забарвлення має риба зверху? знизу? Як дихає?

У значній мірі розширювала і поглиблювала знання учнів художня та популярна література. Це, насамперед, досягалося тим, що вчитель організовував позакласне читання учнів і сам використовував уривки з цієї літератури при поясненні матеріалу на уроці. Існували певні види роботи учнів з цією літературою, які найбільш активізували учнів і прищеплювали їм навички самостійної роботи. Це - домашні письмові твори за художньо-історичними книгами.

Наочність у викладанні також має важливе значення. Використовуючи на уроках картину чи навчальний кінофільм, вчитель більш активно діяв на пізнавальну діяльність учня. Ми вчили учнів читати картини, використовуючи багаж знань. Працюючи над розкриттям змісту картини, учні розширювали свої знання по даній темі, робили свої маленькі “відкриття”, а це підвищувало інтерес до уроку і допомагало краще засвоїти нові терміни. Одним із видів активного використовування картин був прийом складання учнями усної, а потім і письмової розповіді за двома-трьома і більше картинами. Це усна розповідь заздалегідь даними питаннями з використанням для ілюстрацій історичних картин; письмова творча розповідь за картинами. У підручниках багато ілюстрацій, за якими учні порівнюють зображені предмети і явища, розповідав про явища, які спостерігали під час проведення дослід виконують практичні завдання.

Навчити учня вчитися, самостійно здобувати знання й удосконалювати вміння та навички - таке завдання стояло перед кожним учителем. Для цього озброювали учня прийомами виконання завдань, виробляли певні алгоритми опрацювання того чи іншого матеріалу, готували відповідні наочні посібники для кабінету, які були завжди перед очима учнів.

Плануючи урок, учитель обов’язково визначав завдання для самостійного опрацювання учнями, а також вибирав відповідну форму контролю. Це був самоконтроль з опорою на ключі, алгоритми, зразки, схеми тощо або ж контроль з боку вчителя. Систематичні заходи, спрямовані на організацію самостійної роботи учня, формували не лише пізнавальну діяльність школярів, а й самостійність як рису характеру.

Ми організовували індивідуальну роботу з учнями, керуючись принципом педагогічного передбачення. Підготувавши учнів до сприймання нових знань організовували самостійну роботу. Завдання давали з таким розрахунком, щоб воно не було надто легким, передбачало ті форми розумової діяльності, якими учень ще не оволодів, але здатний опанувати їх за допомогою і під керівництвом вчителя (див. додаток Д).

Пізнавальне завдання ставили до всього класу одне, але способи і прийоми, за допомогою яких воно було розв’язане, залежало від рівня знань, умінь і навичок учнів. Одним давалася загальна вказівка про мету, порядок та способи його виконання, іншим доцільно роз’єднати завдання на окремі невеликі етапи, логічно і структурно пов’язавши їх між собою.

Спостерігали за самостійною роботою учнів. Якщо виникали труднощі, допомагали скласти план їх подолання: радили переглянути раніше вивчений матеріал у підручнику, виконати аналогічні вправи, ставили навідні питання, орієнтували дітей. Часто пропонували ускладнене додаткове завдання тим учням, які вже виконали основну роботу.

Окремі школярі, які виконали додаткові завдання, отримують право розповісти про свою роботу. Тут учень виступає в ролі вчителя.

Організовували самостійну роботу, використовуючи дидактичні матеріали з диференційованими завданнями. Ефективними засобами індивідуалізації навчання є різноманітні довідники, перфокарти, опорні таблиці, алгоритми, пам’ятки, картки для самоперевірки та ін. варто пам’ятати, що застосування їх має бути помірним, творчим, цільовим.

Іноді пропонувала вправи на вибір. Записували на дошці всі, а учні на свій розсуд виконували ті, що їм під силу. Одним із засобів такого підходу є картки з різними за складністю зав­даннями, її ступінь регулюється як формулюванням самого тексту, так і вказівками до нього. Наприклад, на уроці математики під час самостійної роботи розв'язується задача на закріп­лення навичок додавання і віднімання в межах 100: «Перша зірочка зібрала 35 кг макулатури, а друга — 48 кг. Скільки кілограмів макулатури зібрали обидві зірочки?».

Завдання диференціюється відповідно до індивідуальних пізнавальних можливостей учнів.

Картка 1. Розв'яжи задачу. Зміни запитання так, щоб вона розв'язу­валась відніманням. Розв'яжи нову задачу.

Можливі варіанти запитань: на скільки більше макулатури зібрала друга зірочка? На скільки менше макулатури зібрала перша зірочка?

Картка 2. Розв'яжи задачу. Склади і запиши за цими даними нову задачу, в якій треба дізнатися, скільки кілограмів макулатури зібрала друга зірочка.

Картка 3. Розв'яжи задачу. Склади за цими числами нову задачу, в якій треба знайти число 48.

У 3 класі під час вивчення залежності між величинами «ціна», «кіль­кість», «вартість» вводяться задачі на знаходження суми двох добутків. Диференціювати завдання можна так.

За задачею: «Для дитячого садка купили 6 ляльок по 4 крб. і 8 м'ячів по 2 крб. Яка вартість всієї покупки?» для найбільш підготовлених дітей — творча робота:

Картка 1. Узнай, на скільки вартість ляльок більша від вартості м'ячів. Інші картки містять довідки з інструкціями та пам'ятками.

Картка 2. Щоб узнати, скільки коштує вся покупка, обчисли вартість ляльок та м'ячів окремо.

Картка 3. Спочатку обчисли вартість ляльок, потім вартість м'ячів. Дізнайся, скільки коштує вся покупка.

Вказівка: пригадай, як знайти вартість за ціною та кількістю.

Отже, варіюючи обсяг і зміст допоміжних прийомів, створюємо умови для максимального виявлення самостійності учнів, пізнавальних можливостей кожного.

Індивідуалізували не лише роботу на уроці, а й домашню роботу. Вправи для роботи дома добирали такі, щоб вони сприяли зміцненню зв’язку теорії з практикою, всебічному розвитку, творчій активності і самостійності.

Плануючи урок, учитель обов’язково має визначити завдання для самостійного опрацювання учнями, а також вибрати відповідну форму контролю. Це може бути самоконтроль з опорою на ключі, алгоритми, зразки, схеми тощо або ж контроль з боку вчителя. Систематичні заходи, спрямовані на організацію самостійної роботи учня, будуть формувати не лише пізнавальну діяльність школярів, а й самостійність як рису характеру.

Таким чином, що самостійна робота учнів у процесі вивчення є основним засобом виявлення і розвитку в них творчих здібностей і обдарованості, підготовки їх до практичної діяльності. Залежно від підготовленості учнів учитель щоразу сам визначав послідовність і насиченість самостійної роботи, проявляв свою творчість та ініціативу. В міру переходу учнів з класу в клас зростає рівень їх знань і пізнавальні можливості. У зв’язку з цим і види самостійної роботи поступово ускладнювалися, але треба також пам’ятати, що самостійна робота - не самоціль, а один із засобів поліпшення всієї навчально-виховної роботи, підготовки учнів до життя, до практичної діяльності.


2.3 Аналіз експериментального дослідження


З метою з’ясування ефективності розробленого дидактико-методичного підходу до організації самостійної роботи було проведено контрольний зріз. Дане дослідження було спрямовано на визначення динаміки розвитку вміння учнів самостійно здійснювати навчальну діяльність. Шляхом експертного оцінювання було визначено рівень умінь учнів визначати мету, планувати навчальну діяльність, виконувати дії, контролювати, оцінювати методом спостереження. Порівняльний аналіз результатів дослідження відображений у таблиці 2.2

Таблиця 2. 2 Динаміка розвитку рівня формування вміння самостійно виконувати навчальну діяльності учнів (у % від загальної кількості)

Рівні Контрольна група Експериментальна група

констатувальний експеримент

формувальний

експеримент

констатувальний

експеримент

формувальний експеримент
Високий 9, 09 10, 54 8, 26 11, 56
Середній 37, 73 47, 73 37, 83 48, 84
Низький 53, 18 41, 73 53, 91 39, 60

Дані таблиці 2. 2. проілюстровані нами у діаграмі 2. 2.

Діаграма 2. 2

Динаміка розвитку вміння самостійно здійснювати навчальну діяльність

% (у % від загальної кількості)


бачимо з таблиці 2. 2. та діаграми 2. 2., зріс високий рівень сформованості учнів самостійно виконувати навчальну діяльність: у контрольній групі на 1, 45%, а в експериментальній – на 3, 3%. Низький рівень відповідно зменшився: на 11, 45% у контрольній і на 14, 31 % – в експериментальній групах.

Педагогічні спостереження протягом проведення експерименту показали деякі відмінності в роботі контрольних та експериментальних груп, зокрема відзначалася різниця між відношенням учнів до навчання, їх пізнавальною активністю, систематичністю виконання завдань для самостійної роботи. Оцінки, які отримували учні експериментальних груп з різних видів завдань і контролів, були вищими, ніж оцінки, отримані студентами контрольних груп.

Таким чином, динаміка розвитку рівня вміння самостійно виконувати навчальну діяльність вказує про позитивні зміни у контрольній та експериментальній групах. Але в експериментальній групі ці зміни вагоміші, що свідчить про ефективність дидактико-методичних підходів до організації самостійної роботи учнів.

У процесі аналізу результатів формувального експерименту одержана об’єктивна картина динаміки розвитку вміння самостійно здійснювати навчальну діяльність. Проведене дослідження дало змогу зіставити показники визначених критеріїв і дозволило зробити висновок про ефективність запропонованих нами дидактико-методичних підходів до організації самостійної роботи учнів.

ВИСНОВКИ


Традиційна технологія навчання, яка є основою в сучасній загальноосвітній школі і базується на інформаційній моделі освіти, втрачає свою актуальність. Адже в епоху науково-технічної революції об’єм навчальної інформації подвоюється кожні десять років і ставити за мету засвоєння всієї інформації стає недоцільним. На перше місце виступає завдання розвитку особистості учня, який стає суб’єктом навчально-виховного процесу. Основним методом навчання стає не передача готової інформації від учителя до учня, а самостійна навчальна діяльність учнів.

Проблема самостійної роботи учнів у процесі навчання є нині однією з найбільш актуальних. Вирішення її в практиці шкіл вимагає особливої уваги, оскільки в повсякденній діяльності учителя найбільше недоліків трапляється саме в організації і проведенні самостійної роботи учнів. У дослідження Б. П. Єсипова [21], М. О. Данилова [19], П. І. Підкасистого [46] та інших науковців відзначається, що причини цього такі: а) формування умінь і навичок самостійної роботи є одним з найскладніших видів діяльності педагога, що вимагає ретельної підготовки учителя і учнів; б) відсутність певної системи в діяльності учителя спрямованій на прищеплення учням умінь і навичок самостійної роботи; в) у шкільному навчально-виховному процесі спостерігається неправильне співвідношення репродуктивних і творчих самостійних робіт. І нарешті, розумовий розвиток школярів у процесі навчання, їх активність і самостійність багато залежить від навчання їх прийомів роботи і розумової діяльності.

Проблема організації самостійних робіт завжди була в центрі педагогічних пошуків. Але залежно від рівня розвитку педагогічної теорії і педагогічної практики в різні періоди досліджувався цей феномен по-різному.

Таким чином, самостійна робота в початкових класах – обов’язковий компонент процесу навчання. Самостійну роботу класифікують за декількома ознаками: за дидактичною метою: вивчення нового матеріалу(за типом пізнавальної діяльності: частково-пошукова, репродуктивна і дослідницька); перевірка знань та вміння учнів(за формою організації навчальної діяльності: колективна (фронтальна, групова), індивідуальна); за джерелами знань,тобто закріплення і вдосконалення знань та вмінь учнів, а саме: робота з навчальною книгою, робота з використанням аудіовізуальних методів навчання, ППЗ,робота з роздавальним матеріалом, виконання досліду. Крім цього є три види форми роботи: індивідуально-масова, робота в парах і робота у групах. Її види та форми визначаються метою вивчення певного матеріалу, його специфікою та рівнем підготовки школярів.

Теоретичний аналіз психолого-педагогічної літератури показав, що проблема організації самостійних робіт завжди була в центрі педагогічних пошуків. Але в залежності від рівня розвитку педагогічної теорії і педагогічної практики в різні періоди досліджувався цей феномен по-різному.

Під самостійною роботою ми розуміємо таку форму організації процесу навчання, яка здійснюється з метою набування нових знань і вмінь у спеціально відведений час без безпосередньої участі вчителя, але під його керівництвом.

З структури навчальної діяльності випливає, що самостійна робота буде ефективним методом навчання в тому випадку, коли учень оволодіє вміннями визначати мету діяльності, планувати, організовувати власну діяльність, проводити самоконтроль та самооцінку.

Принципи побудови дидактичної системи організації самостійної роботи учнів; системність та послідовність, посильність, індивідуалізація та диференціація, успішність та позитивність, активність та інтерактивність, оптимальність.

На основі розвитку відповідних умінь і навичок формується найголовніша умова успішного проведення самостійної роботи – готовність учнів виконувати її. Основними компонентам готовності у дидактиці вважають: комплекс опорних знань і умінь; позитивна мотивація, яка спонукала б особистість до постійного самовдосконалення; високий рівень самоосвіти; комплекс умінь і навичок самоорганізації і самоконтролю.

Дидактико-методичні підходи полягали в тому, що організація самостійної роботи була спрямована на виконання системи навчальних завдань, які сприяли формуванню готовності учня до самостійної роботи, що включала вміння і навички ставити мету, планувати, виконувати навчальні дії, контролювати та оцінювати.

Самостійна робота учнів у процесі вивчення є основним засобом виявлення і розвитку в них творчих здібностей і обдарованості, підготовки їх до практичної діяльності. Залежно від підготовленості учнів учитель щоразу сам визначав послідовність і насиченість самостійної роботи, проявляв свою творчість та ініціативу. В міру переходу учнів з класу в клас зростає рівень їх знань і пізнавальні можливості. У зв’язку з цим і види самостійної роботи поступово ускладнювалися, але треба також пам’ятати, що самостійна робота - не самоціль, а один із засобів поліпшення всієї навчально-виховної роботи, підготовки учнів до життя, до практичної діяльності.

Ми визначили три рівні оволодіння навичками самостійної діяльності: високий, середній та низький.

У процесі експериментальної роботи виявлено, що ефективною технологією навчання, яка ставить за мету розвиток особистості учня та формування самостійності, як риси характеру, є технологія проблемного навчання.

Результати педагогічного експерименту підтвердили ефективність дидактико-методичних умов організації самостійної роботи учнів.

З метою з’ясування ефективності розробленого дидактико-методичного підходу до організації самостійної роботи було проведено контрольний зріз. Дане дослідження було спрямовано на визначення динаміки розвитку вміння учнів самостійно здійснювати навчальну діяльність. Шляхом експертного оцінювання було визначено рівень умінь учнів визначити мету, планувати навчальну діяльність, виконувати дії, контролювати, оцінювати методом спостереження. Порівняльний наліз результатів дослідження показав, що зріс високий рівень сформованості учнів самостійно виконувати навчальну діяльність: у контрольній групі на 1,45%, а в експериментальній – на 3,3%. Низький рівень відповідно зменшився: на 11,45% у контрольній і на 14,31% - в експериментальних групах.

Отже, організовуючи педагогічний експеримент, ми визначили, що теоретичну основу складатиме - умова успішного проведення самостійної роботи, тобто готовність учнів виконувати її. В ході аналізу психолого-педагогічної літератури, ми визначили, що основними компонентами готовності у дидактиці вважають: комплекс опорних знань і умінь; позитивна мотивація, яка спонукала б особистість до постійного самовдосконалення; високий рівень самоосвіти; комплекс умінь і навичок самоорганізації і самоконтролю.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ


Алексюк А.М. Педагогіка вищої освіти України. Історія. Теорія. – К.: Либідь, 1998. - 560с.

Баєв Б.Ф. Психологія навчання. - К., 1994. - С. 59-61.

Базарницька І. Самостійність учнів на уроках української мови як засіб особистісного зростання// Початкова школа. – 2007. - № 4. – С. 18 – 22.

Базелюк І. І. Організація групової самостійної роботи учнів на етапі засвоєння нових знань// Педагог.: Республ. наук. метод. зб-к. - К.: Рад. шк., 1988. - 117с.

Богданович М.В. Картки з математичними завданнями для самостійної роботи учнів 2 класу чотирирічної школи. – Тернопіль, 2001. – 64 с.

Бугрій О. Формування в учнів прийомів розумової діяльності// Рідна школа. – 2005. - № 8. – С. 25-28.

Буряк В. Самостійна робота як вид навчальної діяльності школяра // Рідна школа. – 2001. – № 9. – С. 49 – 51.

Буряк В. К. Самостоятельная работа учащихся. – М.: Просвещение, 1984. – 64 с.

Вашуленко М.С., Мельничайко О.І. Рідна мова: Підручник для 3 класу. – К.: Освіта, 2003. – Ч. ІІ. – 110 с.

Голант Е.Я Некоторые принципиальные вопросы развития самостоятельности школьников. – М., 1944. – С. 11-17.

Гончаренко С. Український педагогічний словник. – К.: Либідь, 1997. – 376 с.

Громцева А. К. Формирование у школьников готовности к самообразованию. - М.: Просвещение, 1983. – 144 с.

Давыдов В.В. Виды обобщения в обучении. - М., 1972. – 268 с.

Демченко О. Реалізація основних підходів, методів та форм організації самостійної роботи у сучасній педагогічній практиці// Рідна школа. – 2006. - № 7. – С. 19 - 22.

Деснянська В.П. Самостійні роботи учнів 1-4 класів // Початкова школа. – 1998. – № 8. – С. 44-45.

Дидактика средней школы / Под ред. М. А. Данилова, М. Н. Скаткина. - М.: Просвещение, 1982. – 319 с.

Дідора М.І., Ковальчук Т.Г., Стельмах В.О. Умови формування самостійності молодших школярів //Початкова школа. – 1989. – № 3. – С. 15 – 16.

Есипов Б. П. Самостоятельная работа учащихся на уроках. – М.: Учпедгиз, 1961. – 239 с.

Жарова А. В. Управление самостоятельной деятельностью учащихся. – Л.: ЛГПИ им. А. И. Герцена, 1982. – 75 с.

Занков Л. В. Дидактика и жизнь. - М.: Просвещение, 1968. – 230 с.

Карпова В. А. Об изучении фундаментальных дисциплин. В основе – бригадно-модульная структура// Вестник высшей школы. – 1990. - № 5. – С. 47 - 48.

Кларк М. Технология образования или педагогическая технология?// Перспективы. Вопросы образования. – М., 1983. – С. 47 - 54.

Коваль Л. Г. Обгрунтування поняття “педагогічна технологія”// Гуманітарні аспекти реформування і розвитку національної системи освіти. – К., 1994. – С. 192 - 193.

Коваль Н.С. Самостійна робота учнів на уроках природознавства. – К.: Радянська школа, 1982. – 96 с.

Кононко О.Л. Як виявити рівень самостійності учнів //Початкова школа. – 1989. – № 1. – С. 40 – 44.

Крутецький В. А. Формування і розвиток здібностей учнів// Рад. школа. - 1972. - № 4. - С. 3 - 7.

Лернер И. Я. Внимание технологии обучения // Советская пеадгогика. – 1990. - № 3. – С. 139 - 141.

Лында А. С. Дидактические основы формирования самоконтроля в процессе самостоятельной учебной работы учащихся. – М.: Высшая школа, 1979. – 159 с.

Логачевська С.П. Диференціація у звичайному класі. – К.: Освіта, 1992. – 180 с.

Лозовая В. И. Познавательная активность школьников. – Харьков: Основа, 1990. – 88 с.

Махмутов М. И. Современный урок. – М.: Педагогика, 1981. – 190с.

Марчук Л.Б. Самостійна робота як метод урізноманітнення навчальної діяльності учнів // Рідна школа. – 2000. – № 4. – С. 84-88

Мелешко В., Мельник Ю. Формування логічних умінь як компонента алгоритмічної культури молодших школярів// Початкова школа. – 2006. - № 11 – С. 55 - 58.

Мельник В. В. Наукове програмування навчального модуля// Педагогіка і психологія. – 1997. – № 1. – С. 71 - 79.

Мельник Ю. Самостійна робота у системі індивідуального навчання учнів сільських шкіл // Рідна школа. – 2002. – № 6. – С. 51 – 53.

Митник О. Дисципліна розуму – складова мистецтва мислити молодших школярів// Початкова школа. – 2007. - № 4. – С. 55 - 59.

Мочай С.Н. Сприйняття нового матеріалу через систему вправ для самостійної роботи учнів // Початкова школа. – 1996. – № 2. – С. 32-38

Нильсон О. А. Теория и практика самостоятельной работы учащихся в учебном процесе и ее эффективность при использовании рабочей тетради в школе. – Таллин: Валгус, 1976. – 280 с.

Оконь В. Основы проблемного обучения. – М.: Просвещение, 1968. – 204 с.

Организация проблемного обучения в школе. – М., 1977. – 240с.

Пидкасистый П. И. Самостоятельно-познавательная деятельность школьников в обучении. – М.: Педагогика, 1980. – 240 с.

Пидкасистый П. И. Самостоятельная деятельность учащихся. – М., 1981. – 78 с.

Пованда Г.Д. Формування загальнонавчальних умінь і навичок шляхом використання самостійної роботи молодших школярів// Початкова школа. – 2002. – № 5. – С. 56-61

Програми для середньої загальноосвітньої школи. 1–4 класи. – К.: «Початкова школа», 2006. – 432 с.

Рева Ю. В. О груповой форме самостоятельной работы учащихся// Физика в школе. – 1987. - № 1. – С. 46 - 47.

Русова С. Нова школа соціального виховання // Український освітній журнал. – 1994. - № 1. - С. 28 – 31.

Савченко О.Я. Розвиток пізнавальної самостійності молодших школярів. – К.: Радянська школа, 1982. – 176 с.

Самоук М.П. Самостійний підхід до навчання учнів початкових класів // Початкова школа. – 2005. – № 3. – С. 54-56

Солдатенко М. Самостійна пізнавальна діяльність у контексті Болонського процесу// Рідна школа. – 2005. - №1. - С. 49 - 51.

Тимченко О.Т. Самостійна робота як дидактична категорія//Педагогіка і психологія. – 2002. – № 3 – 4. – С.64 – 68.

Трубачова С. Методи самостійного здобування знань у школах нового типу // Шлях освіти. –1999. – № 1. – С. 30 – 33.

Трубачова С. Організація самостійної роботи учнів у процесі засвоєння нових знань //Педагогіка і психологія. – 1996. – № 4. – С. 79 – 95.

Федоренко І. Т. Формування самостійності учнів у навчально-виховній роботі школи. – К.: Радянська школа, 1963. – 151 с.

Чилікіна І., Климова Г. Самопідготовка як засіб створення оптимальних психолого-педагогічних умов для індивідуального розвитку молодших школярів// Початкова школа. – 2005. - № 4. – С. 8 – 11.

Хакунова Ф.Л. Особенности организации самостоятельной работы обучаемых// Начальная школа. – 2003. – № 1. – С. 70 – 75.

Шведко Л. Н. Планування самостійної роботи учнів у системі шкільних занять// Радянська школа. – 1986. – № 3. – С. 18 – 21.

Шиян Н. І., Самусенко Ю. В. Використання блочно-модульної системи навчання в школах нового типу// Організація навчально-виховного процесу в середніх загальноосвітніх закладах нового типу: досягнення, проблеми, перспективи. Матеріали всеукраїнської науково-практичної конференції. – Полтава, 1996. – С. 333 - 334.

Ярошенко О. Г. Групова навчальна діяльність школярів: теорія і методика. – К.: Партнер, 1997. – 208 с.

Додатки


Додаток А


Анкета для вчителів початкових класів


Школа ___________ Прізвище, ім’я, по батькові ____________________

Педстаж ____________

Які види самостійної роботи Ви використовуєте на уроці ______

_____________________________________________________________

Які за характером пізнавальної діяльності завдання Ви даєте для самостійної роботи_________________________________________________

_____________________________________________________________

Скільки часу Ви використовуєте для самостійної роботи на уроці

_____________________________________________________________

Яким чином формуєте навички самоконтролю і самооцінки самостійної роботи_________________________________________________

Які способи перевірки самостійної роботи Ви використовуєте___

_____________________________________________________________

Як часто Ви використовуєте самостійну роботу на уроках_______

____________________________________________________________

«____» _________ 200_ р. Підпис ____________

Додаток Б


Приклад ступеневості в тренувальній роботі з розв’язання задач нового типу


1. Колективне розв’язання задач при безпосередній участі вчителя, під його керівництвом:

а) розбір розв’язання всієї задачі усно, запис дій на дошці в ході розв’язанні задачі; потім запис розв’язання дітьми в зошитах;

б) розбір розв’язання всієї задачі – запис рішення одночасно на дошці і в зошитах учнів.

2. Напівсамостійна робота – вчитель приймає участь безпосередньо в розборі задачі; розв’язання її виконується дітьми самостійно:

а) розбір задачі і запис дій на дошці, потім запис витирається, діти пишуть розв’язки у свої зошити;

б) розбір задачі і запис на дошці результатів дій; запис витирається; діти пишуть розв’язки у свої зошити;

в) розбір задачі (з участю вчителя) і запис розв’язання її учнями зразу в своїх зошитах (без запису на дошці);

г) розбір задачі і складання плану її розв’язання з участю вчителя; запис розв’язання задачі учнями в своїх зошитах самостійно.

3. Самостійне виконання дітьми всієї роботи по розв’язанню задачі:

а) учитель читає задачу; 2-3 учні повторюють; потім всі самостійно розв’язують задачу і

Если Вам нужна помощь с академической работой (курсовая, контрольная, диплом, реферат и т.д.), обратитесь к нашим специалистам. Более 90000 специалистов готовы Вам помочь.
Бесплатные корректировки и доработки. Бесплатная оценка стоимости работы.

Поможем написать работу на аналогичную тему

Получить выполненную работу или консультацию специалиста по вашему учебному проекту
Нужна помощь в написании работы?
Мы - биржа профессиональных авторов (преподавателей и доцентов вузов). Пишем статьи РИНЦ, ВАК, Scopus. Помогаем в публикации. Правки вносим бесплатно.

Похожие рефераты: