Особливості методики ознайомлення молодших школярів з видами і жанрами образотворчого мистецтва
4. Перегляд демонстраційного матеріалу (з коментарем учителя).

М. Приймаченко "Молодий ведмідь по лісу ходить"
Добро і радість на картинах народної художниці перемагають зло. Від цього на душі стає тепло і спокійно. А ще з'являється бажання творити. Тож готуйтеся швидше до роботи!
Поетапне виготовлення виробу вчителем (ліплення фігурки бичка).
Поділіть пластилін на дві непропорційні частини. З першої — зробіть тулуб. Для цього розкачайте пластилін прямими рухами рук і утворіть товстий валик, кінці якого зігніть дугою, стекою зробіть розрізи. Пальцями рук утворіть передні та задні ноги.
Від загальної форми відтягніть пластилін для шиї та голови, потім зробіть мордочку. З другої частини пластиліну зліпіть вушка та ріжки і з'єднайте з головою. Стекою виділіть очі, ніс. Зарівняйте нерівності та надайте фігурі характерних ознак. Порівняйте її зі зразком. Готову фігуру розфарбуйте.
Коли фарба просохне, прикрасьте бичка оригінальними візерунками, домалюйте йому роги, очі, вії і на свій смак додайте ще якісь атрибути: чоботи, бантики на ногах або рогах. От і готовий ваш фантастичний бичок. Залишається тільки дати йому ім'я. Так само ви зможете виліпити й інших фантастичних звіряток, таких, які залишила в пам'ять про себе талановита українська художниця — Марія Приймаченко.
Покажемо особливості ознайомлення учнів експериментального класу з графікою та основами малювання графічними матеріалами композиції «Твердими вузлуватими руками вхопився дуб за землю».
При цьому ставилися завдання ознайомити учнів про різноманітність природних форм, подібність і відмінність, особливості будови дерев, розвивати графічні навички, художню уяву дітей, формувати емоційно-естетичне сприйняття лінійних зображень.
В якості обладнання використовувалися малюнки, ілюстрації, фотографії із зображенням різних порід дерев, репродукції картин О.Лаптева "В'яз", "Тополі в Ковалівці", М.Пономарьова "Сосни", Т.Шевченка "Дуб".
1. Сприймання учнями творів мистецтва.
— Учні, розгляньте репродукції картин. Що на них зображено?
(Різні породи дерев).
— Які дерева тут зображені? (Сосни, тополі, дуб.)
До якого виду образотворчого мистецтва належать ці репродукції
картин? Чому? (До графіки. Усі зображення виконано тільки лініями.)
Пригадайте, який вид образотворчого мистецтва називається графікою. (Графіка — мистецтво зображення предметів лініями та штрихами.)
Зверніть увагу на те, як за допомогою різноманітних ліній художники передали характер кожного дерева. Пригадайте, які бувають лінії.
(Прямі, хвилясті, а ще — тонкі й товсті, довгі й короткі.)
Визначте характер ліній гілок у різних дерев. (У тополі гілки ніжні, тоненькі, у дуба — навпаки: міцні, надійні, товсті.)
Розгляньте розміщення гілочок на великій гілці. (Гілка велика, пухнаста. Від її потовщеної частини розходяться врізнобіч тонкі гілочки.)
Декламування вірша М. Пригари "Могутній дуб".
2. Вступна бесіда.
Художник-графік може виконати малюнок олівцем, кульковою або гелевою ручкою, пером, тушшю. Ці графічні матеріали залишають на папері лише лінії. Але ж якими виразними вони можуть бути!
Характер лінії залежить від сили натискання на олівець, перо, ручку. Такі лінії називаються штрихами.
Штрихами можна передати як площинні, так і об'ємні предмети. Штрихи повинні виявляти і підкреслювати форму.
(Демонструється ряд графічних малюнків).
Подивіться, які бувають лінії: тонкі і товсті, прямі І криві, хвилясті і пунктирні.
Перегляд демонстраційного матеріалу (з коментарем учителя).

Т. Шевченко. "Дуб"

3. Поетапне виконання композиції вчителем.
4. Практична діяльність учнів.
Ефективність опанування молодшими школярами основами виконання творів різних видів і жанрів засобами образотворчого мистецтва була ефективною, що підтверджено досвідом роботи з учнями експеримен-тального класу.
2.2 Результативність формуючого експерименту
У процесі констатуючого етапу експерименту вивчався стан сформо-ваності в учнів навичок виконання творів різних видів і жанрів образотворчого мистецтва. Ефективність констатуючого експерименту здійснювалася на основі вимог до рівня образотворчої підготовки учнів експериментального класу (див. таблицю 1):
Таблиця 1
Образотворча підготовка учнів початкових класів
| Зміст освіти | Вимоги до рівня підготовки учнів |
| Естетичне сприймання дійсності. Сприймання творів візуального мистецтва (українського та світового, народного та професійного) і дитячої художньої творчості. Особливості візуального мистецтва у порівнянні з іншими видами мистецтва та формами людської діяльності. Значення візуального мистецтва в житті людей |
Виявляти емоційне ставлення до естетичного в оточуючому світі, творах мистецтва; мати уявлення про: особливості візуального мистецтва як форми творчої діяльності та сприйняття світу, роль та місце мистецтва у житті людей, значення роботи художника; знати найвидатніших митців образотворчого мистецтва та деякі їх твори |
| Аналіз - інтерпретація та оцінювання творів образотворчого мистецтва з точки зору естетичного значення, художнього смислу, емоцій та вираження настрою | Уміти на елементарному рівні аналізувати твори мистецтва, визначати виражені в них емоції, настрій, зміст, аргументовано висловлювати своє емоційно-ціннісне ставлення до них |
| Практична робота з пам'яті, за уявою, за зразком, робота на площині, в об'ємі, декоративно-прикладна діяльність | Уміти самостійно виконувати навчально-репродуктивні та творчі роботи в об'ємі, на площині. |
| Основні навчальні елементи (лінія, форма, об'єм, простір, композиція, колір), основні техніки образотворчого мистецтва | Знати та уміти застосовувати засоби виразності у творчій роботі, використовувати у практичній діяльності основні техніки образотворчого мистецтва |
|
Основні види візуального мистецтва: живопис, графіка, скульптура, архітектура, декоративно-прикладне мистецтво. Основні жанри образотворчого мистецтва (портрет, пейзаж, натюрморт тощо). Твір мистецтва як засіб комунікації, творчого самовираження |
Знати основні жанри візуального мистецтва, вміти розрізняти їх за характерними ознаками; Уміти виражати свої почуття, емоції, естетичні переживання та думки мовою візуального мистецтва |
Оцінка результатів констатуючого експерименту здійснювалася на основі визначення в учнів експериментального класу рівня сформованості таких знань про різні види і жанри образотворчого мистецтва:
значення різних видів і жанрів мистецтва в житті людей;
художній образ як основу будь-якого виду і жанру образо-творчого мистецтва та специфіку вирішення художнього образу в різних видах і жанрах образотворчого мистецтва;
особливості реалістичної, декоративної й асоціативно-абстрактної манери зображення;
архітектуру як будівельне мистецтво, взаємозв'язок архітектури з природним середовищем та призначенням.
шляхи модифікації (видозміни) форми різних видів і жанрів образотворчого мистецтва;
особливості декоративної форми та способи перероблення реальних форм у декоративні (на основі вивчення декоративного образу рослин у народному мистецтві Петриківського розпису);
специфіку форми у скульптурі, ліпленні (узагальненість, відсутність зайвих дрібниць, компактність, цілісність);
особливості і пропорції форми голови (обличчя) людини та засоби створення індивідуальної характеристики портретного (казкового) образу;
основи кольорознавства, у тому числі шість основних груп відтінків кольорів; перехід однієї групи кольорів у сусідню через проміжні (перехідні) кольори; зміст термінів та понять: "хроматичні", "ахроматичні" кольори, "колірна гама", "колірна гармонія", "колорит", "додаткові кольори" тощо;
принципи створення гармонійних колірних співзвучностей;
зміст термінів "композиція", "формат", "статика", "динаміка" у композиції, "ескіз";
вимоги щодо доцільного розміщення на площині одиничного предмета або групи предметів (у тому числі натюрморту);
виразні засоби створення певного емоційного стану природи (спокій, радість, сум, тривога, спека тощо).
особливості реалістичної і декоративної манери зображення у пейзажі та натюрморті;
взаємозв'язок шрифту і зображення.
Оцінка результатів констатуючого експерименту здійснювалася на основі визначення в учнів експериментального класу рівня сформованості таких умінь у сфері різних видів і жанрів образотворчого мистецтва:
мислити художніми образами та переводити їх у матеріально зримі засобами кольору, графіки, аплікації тощо;
у зображенні на площині працювати швидко, розкуто, "на почуття ока" (в основному без попередньої побудови олівцем);
у зображенні в об'ємі (ліплення, паперопластика) на посильному рівні створювати виразну цілісну (реальну або декоративну) форму з урахуванням специфіки виразних засобів скульптури;
передавати у малюнку глибину відкритого простору (розміщення об'єктів по вертикалі картинної площини;
у замкненому просторі (кімната у фронтальному положенні) розташувати предмети, що стоять на підлозі, з урахуванням межі зламу поверхонь (підлога — стіна);
просторово розміщувати елементи натюрморту на предметній площині;
відтворювати шлях руху об'єктів у відкритому просторі та зорове зближення паралельних горизонтальних ліній, що йдуть у глибину;
передавати у пейзажі освітленість (справа, зліва, спереду, ззаду), підкреслювати просторове положення об'єктів стосовно джерела світла напрямом падаючих тіней.
відчути "настрій" кольору, емоційно-образні можливості кольорів та використовувати в їх вербальній характеристиці емоційно-образні терміни (теплі та холодні, грізні та ласкаві, сумні та веселі, тяжкі та легкі);
виконувати попередній ескіз творчої роботи (у першу чергу — декоративної композиції);
втілювати такі принципи, прийоми та засоби організації композиції: вибір формату, елементів композиції, рівня, точки зору та освітленості (на початковому рівні) відповідно до творчого змісту роботи; засоби визначення композиційного центру (розміром, кольором, тоном, фактурою, контуром тощо);
уведення шрифту в декоративно-графічну композицію.
На основі виділених нами критеріїв здійснено констатуючий експериментальний зріз, на підставі якого визначено рівні сформованості умінь виконання різних видів і жанрів образотворчого мистецтва: низький середній і високий.
Низький рівень відображає слабку емоційність, пасивність у відтворенні різних видах і жанрах образотворчого мистецтва. У малюнках діти неадекватно відтворюють конструктивні особливості форми об’єкта, пропорції і неправильно добирають засоби лінійного вираження, слабко володіють образотворчими засобами, несвідомо шукають кольорові і тональні відношення.
Середній рівень характеризується зацікавленістю учнями деякими видами і жанрами образотворчого мистецтва, намаганням імітувати їх. За допомогою учителя діти у своїх малюнках частково правильно відтворюють конструктивні особливості форми різних видів і жанрів образотворчого мистецтва і їх пропорції. Володіють окремими художніми техніками. З помилками відтворюють кольорові і тональні відношення.
Високий рівень сформованості умінь виконання різних видів і жанрів образотворчого мистецтва характеризується такими особистісними якостями учня, як відчуття краси їх. Для цих школярів властивий стійкий інтерес до образотворчої діяльності, потреба у самовираженні засобами образотворчого мистецтва, прагнення до гармонії у відтворенні різних видів і жанрів образотворчого мистецтва. У своїх малюнках добре відображають основні конструктивні особливості різних видів і жанрів образотворчого мистецтва, вдало знаходять гармонійні співвідношення кольору і тону відтворюваного об’єкта.
Порівняння даних констатуючого етапу експерименту в експериментальному класі (ЕК) і контрольному класі (КК) показує незначну різницю у показниках по кожному із рівнів сформованості умінь виконання різних видів і жанрів образотворчого мистецтва в учнів. Це дало підставу стверджувати, що учні в ЕК і КК мали майже однаковий потенціал образотворчої діяльності.
Робота, яка проводилася нами в експериментальному класі, позитивно вплинула на підвищення рівня сформованості умінь виконання різних видів і жанрів образотворчого мистецтва у молодших школярів. Так, учні експериментального класу значно краще виконали запропоновані завдання, ніж учні контрольного. Покажемо сформованість умінь виконання різних видів і жанрів образотворчого мистецтва у молодших школярів в учнів експериментального і контрольного класів (див. табл. 2).
Зіставивши дані експериментального і контрольного класів, наведені у таблицях, слід відмітити значну різницю у показниках по кожному із рівнів сформованості в учнів умінь виконання різних видів і жанрів образотворчого мистецтва у молодших школярів. Ця різниця показує, що кількість учнів експериментального класу, які підвищили свій рівень сформованості відповідних умінь внаслідок експериментального навчання, зросла порівняно з даними констатуючого етапу дослідження, а кількість учнів контрольного класу, які підвищили рівень сформованості відповід-них умінь, хоча й зросла, однак несуттєво.
Таблиця 2
Сформованість умінь виконання різних видів і жанрів образотвор-чого мистецтва в учнів експериментального і контрольного класів
| № п/п | Уміння |
Контроль-ний клас (%) |
Експеримен-тальний клас (%) |
| 1 | мислити художніми образами та переводити їх у матеріально зримі засобами кольору, графіки, аплікації | 72 | 80 |
| 2 | у зображенні на площині працювати швидко, розкуто, "на почуття ока" | 69 | 78 |
| 3 | у зображенні в об'ємі створювати виразну цілісну форму з урахуванням специфіки виразних засобів скульптури | 71 | 76 |
| 4 | передавати у малюнку глибину відкритого простору | 70 | 77 |
| 5 | у замкненому просторі розташувати предмети, що стоять на підлозі, з урахуванням межі зламу поверхонь | 72 | 79 |
| 6 | просторово розміщувати елементи натюрморту на предметній площині | 73 | 82 |
| 7 | відтворювати шлях руху об'єктів у відкритому просторі та зорове зближення паралельних горизонтальних ліній у глибину | 76 | 80 |
| 8 | передавати у пейзажі освітленість, підкреслю-вати просторове положення об'єктів стосовно джерела світла напрямом падаючих тіней | 71 | 78 |
| 9 | відчути "настрій" кольору, емоційно-образні можливості кольорів та використовувати в їх вербальній характеристиці образні терміни | 75 | 86 |
| 10 | виконувати попередній ескіз творчої роботи | 69 | 77 |
| 11 | втілювати принципи, прийоми та засоби організації композиції | 70 | 78 |
| 12 | уведення шрифту в декоративно-графічну композицію | 71 | 80 |
Так, 19% учнів експериментального класу і 28% учнів контрольного класу має низький рівень сформованості умінь і навичок виконання різних видів і жанрів образотворчого мистецтва. До середнього рівня сформованості умінь і навичок виконання різних видів і жанрів образотворчого мистецтва відноситься найбільша кількість учнів за середнім значенням – 53% – ЕК і 56% – КК. Високого рівня сформованості умінь і навичок виконання різних видів і жанрів образотворчого мистецтва досягли 28% учнів експериментального класу і лише 16% учнів контрольного класу.
Результати проведеного аналізу підтверджують адекватність та методичну достовірність розроблених нами педагогічних умов ознайомлення молодших школярів з видами і жанрами образотворчого мистецтва. Нами доведено, що впровадження їх у практику навчально-виховного процесу при викладанні образотворчого мистецтва сприяє збагаченню емоційної, мотиваційної сфер, що стимулює самовираження у практичній творчій діяльності та активізує результативність ознайомлення учнів з видами і жанрами образотворчого мистецтва у початковій школі.
Висновки
Образотворче мистецтво, відбиваючи реальну дійсність, виконує суттєві пізнавально-виховні функції, розширює можливості розвитку емоційної сфери та інтелектуальної діяльності молодших школярів, сприяє формуванню у них певних соціально позитивних ціннісних орієнтацій. У результаті аналізу спеціальної психолого-педагогічної та методичної літератури і вивчення стану роботи з творами образотворчого мистецтва в практиці початкової школи виявлено ряд невирішених проблем у змісті, організації і методиці художньо-естетичного виховання молодших школярів. Перш за все це стосується питань формування художнього сприймання учнів, що робить зазначену проблему актуальною для теорії і практики сучасної педагогіки.
У процесі дослідження обґрунтовано різноманітність образо-творчого мистецтва. Основні види його: живопис, графіка, скульптура і декоративно-прикладне мистецтво. Більшість видів образотворчого мистецтва поділяється на жанри, багато які з яких універсальні: до них звертаються і живопис, і графіка, і скульптура. Це анімалістичний, портретний, побутовий, історичний, батальний жанри. Є жанри, які переважно розробляються у якомусь певному вигляді образотворчого мистецтва. Витвори образотворчого мистецтва тісно пов'язані і з художнім стилем, напрямом, течією, що характеризує епоху, історичний період, а також школою, що склалася під впливом поглядів певної групи діячів мистецтва або одного художника.
Порівняльний кількісний і якісний аналіз результатів формуючого експерименту свідчить про те, що при художньому сприйманні та відтворенні різних видів і жанрів образотворчого мистецтва на тлі загальних закономірностей розвитку навичок образотворчої діяльності учнів контрольного та експериментального класів виявляються характерні відмінності образотворчої діяльності й емоційної сфери останніх. Так, інтерес до різних видів і жанрів образотворчого мистецтва в учнів контрольного класу має поверховий і нестійкий характер, якість художніх знань характеризується низьким рівнем усвідомленості, міцності, система-тизованості і повноти. Недостатня сформовність здатності до цілеспрямо-ваного аналізу засобів художньої виразності та розуміння їхнього значення в різних видів і жанрів образотворчого мистецтва призводить до порушення усвідомлення логічного складу твору і задуму художника. Художній образ сприймається фрагментарно, на предметно-подієвому рівні. Оцінка різних видів і жанрів образотворчого мистецтва характеризу-ється відсутністю адекватної мотивації, базується на встановленні зовнішніх, несуттєвих ознак і зв'язків.
Розробка і запровадження відповідних до завдань дослідження критеріїв оцінки та діагностичних процедур дозволила встановити в учнів три рівні сформованості умінь виконання різних видів і жанрів образотворчого мистецтва учнями експериментального та контрольного класів. Для багатьох учнів контрольного класу характерні середній і низький рівні. При цьому виявлена певна позитивна динаміка сформованості умінь виконання різних видів і жанрів образотворчого мистецтва. Однак, ця динаміка виявляється недостатньо, що багато в чому пов'язано з факторами педагогічного характеру.
Сутність розробленої системи роботи з видами і жанрами мистецтва у навчально-виховному процесі початкової школи полягає у поетапному формуванні і корекції умінь виконання різних видів і жанрів образотворчого мистецтва, використанні узгоджених з провідними освітніми, виховними та розвивальними цілями кожного етапу змістових особливостей роботи, спеціальних прийомів активізації, упорядкування, спрямування, підкріплення пізнавальної діяльності школярів, виклику і закріплення у них адекватних емоційних реакцій, мотивованих естетичних і моральних суджень-оцінок, розвитку пізнавальної самостійності тощо. Зокрема, доведено можливість оволодіння молодшими школярами алгоритмами пізнавальної діяльності у роботі з видами і жанрами образотворчого мистецтва в напрямку пізнання і відтворення їх логічної і художньої сутності, вербалізації і аргументації вражень.
Експериментальна перевірка запропонованої системи педагогічного керівництва формуванням умінь виконання різних видів і жанрів образотворчого мистецтва учнів 4-х класів довела її обґрунтованість і виховну ефективність щодо впливу на розвиток пізнавальної, емоційно-чуттєвої, ціннісно-орієнтаційної сфер особистості школярів. Так, зокрема, після закінчення формуючого експерименту середній показник високого рівня розвитку умінь виконання різних видів і жанрів образотворчого мистецтва в учнів експериментального класу на 12,5% перевищував відповідний результат в учнів контрольного класу.
Проведене дослідження не охоплює всього комплексу проблем художньо-естетичного виховання учнів. Викликають значний науковий і практичний інтерес вивчення впливу розуміння школярами художнього образу різних видів і жанрів образотворчого мистецтва на розвиток їх образотворчої діяльності й удосконалення якості малюнків, дослідження особливостей сприймання учнями різних вікових категорій різних видів та жанрів образотворчого мистецтва. Подальші дослідження необхідно спрямувати на створення цілісної системи художньо-естетичного виховання молодших школярів і з'ясування образотворчо-виховного ефекту комплексного впливу різних видів і жанрів мистецтва, у тому числі образотворчого, на розвиток особистості учнів початкової школи.
Список використаної літератури
Агальянова Н. Образотворче мистецтво: стан і проблеми вивчення // Рідна школа. – 2001. – №1. – С. 53-55.
Алексеева В. Что такое искуство? - М.: Сов. художник, 1985. - 260 с.
Алёхин А.Д. Изобразительное искусство: художник, педагог, школа. – М.: Педагогика, 1984. – 254 с.
Антонечко К.Т. Моделювання жанрів засобами масової культури // Актуальні філософські та культурологічні проблеми сучасності. – К.: Київський державний лінгвістичний університет. – 2000. – С.79-83.
Антонович Є. А., Проців В. І., Сенд С П. Художні техніки в школі. — К.: ІЗМН, 1997. – 312 с.
Антонович Є.А., Захарук-Чугай Р.В., Станкевич М.С. Декоративно-прикладне мистецтво. – Львів: Світ, 1992. - 271 с.
Бучинський С.Л. Основи грамоти з образотворчого мистецтва. – К.: Мистецтво, 1981. – 178 с.
Бушина Т. Декоративно-прикладне мистецтво Радянської України. – К.: Мистецтво, 1986. – 454 с.
Величко Ю.В. Український живопис. - К.: Мистецтво, 1989. - 191 с.
Вікова психологія / За ред. Г.С. Костюка. – К.: Рад. школа, 1976. – 270с.
Вікторенко І. Особливості образотворчої діяльності молодших школярів // Рідна школа. – 2003. - №4. – С. 61-63.
Вільчинський В.М. Образотворче мистецтво. 1-2 класи. - К.: Рад. шк., 1991. - 128 с.
Выготский Л.С. Психология искусства. – М.: Искусство, 1986. – 573 с.
Галузинський В.М., Євтух М.Б. Педагогіка: теорія та історія. – К.: Вища школа, 1995. – 237 с.
Гандзій П.А., Левицький Ф.Д. Уроки малювання: Посібник для вчителя. – К.: Рад. школа, 1975. – 224 с.
Герман М.М. Скатерщинов В.К. Основные принципи классификации видов искусств. - М., 1982. – 224 с.
Глинская И.П. Изобразительное искусство. Методика обучения в 1-3 классах. – К.: Педагогика, 1978. – 186 с.
Глушанская В.П., Маркова В.Ф., Смирнова Л.Ф. Рисование с методикой преподавания. - М.: Просвещение, 1971. - 127 с.
Гончаренко Н.В. Художественное в эстетике и в искусстве. – К.: Просвещение, 1990. – 249с.
Гончаров И.Ф. Эстетическое воспитание школьников средствами искусства и действительности. – М.: Педагогика, 1986. – 126с.
Давайло А.А. Сприймання та розуміння видів і жанрів образотворчого мистецтва учнями 1-4 класів // Наукові записки.- Випуск 32. Частина ІІ. - Серія: Педагогічні науки. - Кіровоград: КДПУ ім. В.Винниченка, 2001.- С.40-43.
Дворак І.О. Педагогічні умови сприймання різних видів і жанрів образотворчого мистецтва // Гуманізація навчально-виховного процесу: Наук.-метод. зб. Вип. ХV. - Слов'янськ: ІЗМН - СДПІ, 2002.- С.246-249.
Демченко І. Творчий розвиток молодших школярів засобами образо-творчого мистецтва // Рідна школа. – 2002. – №6. – С. 62-64.
Дмитриева А. Словесный художественный образ и детский рисунок // Искусство в школе. – 1993. – №2. – С. 39-43.
Дмитрієва І.В. Вплив видів образотворчого мистецтва на розвиток творчості у малюнках дітей молодшого шкільного віку // Гуманізація навчально-виховного процесу: Наук.-метод. зб.- Вип.V.- Слов'янськ: ІЗМН-СДПІ, 1999.- С.210-214.
Дмитрієва І.В. Навчальна програма з курсу “Образотворча діяльність з методикою викладання”. - Слов'янський держ. пед. інститут.-1999. – 16 с.
Задорожний В.І., Боровиков О.Я. Уроки образотворчого мистецтва. 1 - 3 клас. – К.: Рад. шк., 1972. - 151 с.
Захарчук-Чугай Р.В. Українська народна вишивка. - К.: Наукова думка, 1988. – 142 с.
Історія народного господарства Української РСР: У 3 т., 4 кн. - К., 1983. - Т. 1. - С. 154-197.
Кабиш Ю.І. Розвиток художніх здібностей дітей молодшого шкільного віку // Рад. шк. – 1981. – С. 48-50.
Калініна Е. Інтегровані уроки з образотворчого мистецтва // Початкова школа. – 2002. – №2. – С. 37-38.
Кибрик Е.А. К вопросу о композиции // Вопр. изобразительного искусства. - М.: Сов. художник, 1954. - С. 31-45.
Кириченко М.А. Образотворче мистецтво. 3 клас. - К.: Освіта, 1996. - 128 с.
Конопко О. Перші кроки до мистецтва // Початкова школа. – 2000. – №3. – С. 25-28.
Кузин В.С. Изобразительное искусство и методика его преподавания в начальных классах. – М.: Искусство, 1977. – 264 с.
Кузик П.Т. Культура і побут населення України. – Київ: Либідь, 1991. – 346 с.
Кушаев П.А. Основы эстетического воспитания.- М.: Педагогика, 1985.- 250с.
Лабунская Г.В., Рожкова Е.Е., Назаревская Г.А. Уроки рисования в начальных классах. - М.: Изд-во АПН РСФСР, 1961. - 166 с.
Ласка О.Т. Жанроутворення в контексті розгортання творчої концепції мистецтва // Матеріали 7-ї Міжнародної науково-практичної конференції „Творчість врятує світ”. – К.: Національний технічний університет України „КПІ”, 2003. – С.209-211.
Левшина Л.С. Как воспринимается произведение искусства. – М.: Искусство, 1983. – 96 с.
Лисько О.К. Соціальні виміри жанру в мистецтві // Наукові записки. Релігієзнавство. Культурологія. Філософія. – Вип. 9. – К.: НПУ ім. М.Драгоманова, 2001. – С.88-94.
Лунячек Й. Основы изображения с натуры. - К.: Изд-во АН УССР, 1961. – 127 с.
Лутаєнко В.С. Естетика мислення. - К.: Мистецтво, 1974.- 215с.
Любарська Л. Уроки образотворчого мистецтва // Початкова школа. – 2002. – №9. – С. 50-55.
Люблінська Г.О. Дитяча психологія.- К.: Вища школа, 1974.- 354с.
Мандзій П.О. Вплив образотворчого мистецтва на інтелектуальний розвиток учнів // Дидактичні та соціально-психологічні аспекти корекційної роботи у спеціальній школі: Наук.-метод. зб.: Вип.2. - К.: Наук. світ, 2001.- С.43-45.
Мириманов В.В. Малая история искусства: Первобытное и традиционное искусетво. - М.: Знание, 1973. – 456 с.
Морди Анри де. История декоративно-прикладного искусства. - М.: Капитолий, 1992. – 688 с.
Муштаев В.П. Уроки искусства. - М.: Педагогика, 1990.- 140 с.
Образотворче мистецтво: Програма для учнів 3-4 класів // Програми для загальноосвітньої школи. 3-4 класи. – К.: Початкова школа, 2006.
Орловский Г.И. О художественном образовании учителя рисования. – Л.: Наука, 196. – 268 с.
Парнах М. Уроки изобразительного искусства // Искусство в школе. – 2001. – №3. – С. 57-60.
Пеленков А.И. Развитие творческих способностей на уроках изобразительной деятельности // Нач. школа. – 1997. – №7. – С. 19-23.
Пилипенко Д.Г. Малювання з методикою викладання. - К.: НДПІ, 1971. - 35 с.
Покулита І.К. Жанр як ментальна сутність європейського мистецтва // Актуальні філософські та культурологічні проблеми сучасності. – Вип. 9. – Київ.: Київський державний лінгвістичний університет. – 2002. – С.172-182.
Покулита І.К. Жанрова природа мистецтва // Актуальні філософські та культурологічні проблеми сучасності. – К.: Київський державний лінгвістичний університет. – 2000. – С. 193-198.
Половникова П.Б. Эстетические чуства. - К.: Знание, 1978- 343с.
Полуянов Ю. Общее и индивидуальное на заняттях изобразительным искусством // Искусство в школе. – 1998. – №1. – С. 8-14.
Процив В.И., Кириченко Н.А. Уроки изобразительного искусства. – К.: Рад. школа, 1984. – 368 с.
Проців В.I., Кириченко М.А., Щербакова К.В. Образотворче мистецтво. - К.: Рад. шк., 1982. - 158 с.
Рагозіна В. Особливості методики розвитку творчих здібностей молодших школярів // Мистецтво та освіта. – 1997. – №2. – С. 5-8.
Романченко Р.В. Особливості виконання творів образотворчого мистецтва молодшими школярами // Образотворче мистецтво. – К.: 2002. - №2.- С.40-41.
Ростовцев Н.Н. Методика преподавания изобразительного искусства в школе. - М.: Агар, 1998. - 251 с.
Савченко О.Я. Дидактика початкової школи. – К.: Абрис, 2002.-368с.
Свид С.П., Проців В.І. Художні техніки. – Київ: Радянська школа, 1987. – 252 с.
Селієачов М. Проблеми Петриківки // Образотворче мистецтво. — К.: Освіта, 1981. – 114 с.
Терентьев А.Е. Изображение животных и птиц средствами рисунка и живописи. – М.: Просвещение, 1980. – 126 с.
Терентьев А.Е. Рисунок в педагогической практике учителя изобра-зительного искусства. – М.: Просвещение, 1981. – 175 с.
Тищенко О.Р. Декоративно-прикладне мистецтво східних слов'ян і давньоруської народності. - К.: Основи, 1985. – 188 с.
Томашевський В. Розвиток творчих здібностей учнів на уроках образотворчого мистецтва // Рідна школа. – 2000. – №4. – С. 48-49.
Українське народознавство / За заг. ред. Павлюка. – Львів: Фенікс, 1994. – 384 с.
Художні промисли України. — Київ: Мистецтво, 1992. – 386 с.
Шевченко Р.Д. Виховні функції образотворчого мистецтва у початковій школі // Психологія та педагогіка: Зб. наук. праць. Кн. 1. - К.: Нора-прінт, 2001.- С.99-106.
Шестакова Е.И. Украинская декоративная роспись. — К.: «Реклама», 1989. – 216 с.
Додаток
Завдання образотворчої діяльності учнів 4 класу
| Навчальні завдання | Кількість уроків |
Орієнтовна тематика |
Рекомендована техніка та матеріали | Методи, прийоми, засоби викладання |
|||
| 1. Сприйняття: художній образ як основа мистецтва. Специфіка художнього образу в образотворчому мистецтві; жанри образотворчого мистецтва; засоби художньої виразності в різних видах образотворчого мистецтва (і в порівнянні з іншими видами мистецтв); особливості реалістичної і декоративної манери зображення (на початковому рівні) | 3-4 | Уроки-бесіди: про що, про кого і як "розповідають" художники: — пейзаж; — натюрморт; — анімалістичний жанр; — образ людини в мистецтві (стислий огляд); — побутовий жанр (на рівні ознайомлення) | Фіксація термінів у словнику. Замальовки. На рівні оглядової розповіді-бесіди з акцентом на сприйняття художньої форми (художніх засобів вираження) і відчуття емоційної тональності, настрою у творах образотворчого мистецтва. Можливі екскурсії до художніх музеїв, в майстерні професійних художників | ||||
|
2. Основи кольорознавства. Багатство колірних відтінків, одержаних шляхом: різнонасиченості (розбіл в гуаші, освітлення в акварелі, замутнення чорно-сірим); ускладнення палітри Гармонія колірних співзвуч заснована на використанні: споріднених колірних тонів (теплих і холодних, інтенсивних і м"яких); колірних відтінків одного (певного) колюру; контрастів додаткових кольорів (яскравих, інтенсивних і м'яких, пастельних)змішуванням між собою хроматичних кольорів |
2-3 |
• "Чудовий ранок — молодий і ніжний". • "Сіяють зорі, місяць сходить із синьої височини" • Хмара грізна (чорнохмарище) • Радість і сум при роди (або: Які фарби у погоди?) • Зелена (будь-яка інша) палітра: • Зелений сон; "А навколо синій вечір сині чари розпустив"; "Я стільки сонця в очі взяв" та інше • Серед поля мак розцвів (або: • Білка спить у синім лісі; • Одяг для папуги та інше) |
Гуаш, акварель Гуаш, акварель Гуаш, акварель |
Вправи і короткотермінові завдання асоціативного характеру на створення палітри кольорів (з урахуванням виражальних можливостей кольору). Можуть являти собою окремі завдання або включатись у структуру уроку відповідної тематики впродовж навчального року, |
|||
|
3. Поняття про нюансний (живописний) колір. Набуття навичок отримання кольору із нюансним переходом (в акварелі — перетіканням) кольору в колір. На початковому рівні: переда- вання об'єму округлих предметів кольоро-тональними засобами та перспективної зміни кола в предметах циліндричної та конічної форми |
1 |
• Золотокоса осінь (або: Жовтопад). Осінній натюрморт |
Акварель (можливо, гуаш) Акварель (можливо, гуаш) |
Малювання за спостереженням натури та з натури: осіннього листя, овочів, фруктів; в натюрморт можливо включення предмета простої циліндричної або конічної форми |
|||
|
4. Виражальні можливості кольору: свідомий вибір теплого, холодного або контрастного колориту, створення певної гами для передавання "настрою" пейзажу. Усвідомлення залежності кольорової гами від освітлення. Стосовно простору: поняття про перспективне зближення паралельних горизонтальних ліній, що йдуть у глибину, та значення напряму падаючих від об'єктів тіней для визначення положення джерела світла щодо зображуваного |
2-3 |
Осінь за вікном: • Осіння мряка • Свято осені Зимова казка • Завесніло вже довкола (або: Свято весняної природи; "Білі каштани любі мені" тощо) |
Акварель по вогкій основі Гуаш; акварель (робота окремими мазками). Для декоративного пейзажу — аплікація. Гуаш; акварель (робота окремими мазками); можливо — кольорова (краще пастельна) крейда, гуаш, акварель, різновиди аплікації; комбінованих технік |
На вибір учителя — можливе виконання окремих пейзажних композицій за мотивами музичних творів, створення малюнка в реалістичній або декоративній манері | |||
|
5. Передавання плановості простору за допомогою просторових явищ: розміщення об'єктів по вертикалі картинної площини, зменшення та загороджування; далі — шляхом використання кольоротональних засобів (на рівні першого ознайомлення). Використання колірної гами для передавання певного стану (природи), настрою. Передавання основної будови та характеру силуетної форми: людини, тварини, архітектурних споруд тощо |
5-6 |
Край, де я хотів би побувати: • Краю мій любий, краю мій рідний (або: "Беру різнобарвну палітру і землю малюю мою") • В далекій пустелі • По снігу на оленях • Подорож до моря ("Біліє парус одинокий на морі в синім тумані...") Я в Карпати закохалась |
Гуаш, акварель Гуаш, кольо- ровий папір Гуаш, кольо- ровий папір Гуаш, акварель 1. Набризк: абриси гір виривають з аркуша паперу певного формату. Для роботи викорис- товують залишену від вирваного формату частину, послідовно переміщуючи її угору (також праворуч — ліворуч) 2. Заливка фарбою і зміною тону та кольору |
Для набризку зручно використовувати зубну щітку. Можна замінити набризк тампонуванням поролоном, торцем щетинного пензля, домагаючись розтягнення тону по планах |
|||
| 6. Відмінні особливості будови дерев, рослин. Усвідомлений вибір засобів художньої виразності для передавання характеру форми (пляма, лінія, штрих тощо) та створення образу. Декоративна насиченість силуетної форми (деталями, фактурою). Видозмінення форми під впливом вітру (дерево в стані спокою та русі) | 1-2 | Як живуть дерева? • "Твердими вузлуватими руками вхопився дуб за землю" • Танок берізки • "Шелестять тополі на світанні, скільки в тому шелесті краси!" • "Над ставом верби миють коси" • "Вітер в гаї нагинає лозу І тополю". |
Гуаш, акварель (робота без олівцевого контуру). Туш, паличка (перо), однокольоровий фломастер, круглий пензель. Плямографія. Ниткографія. Комбіновані техніки |
Для вирішення поставлених завдань, окрім перелічених, підходить ряд вказаних вище тем (наприклад, пейзажі) | |||
|
7. Естетичний характер силуетної форми та відмінні особливості будови предметів побуту, архітектурних споруд Пріоритетна роль форми у створенні художнього образу посуду, будинку. Модифікація (видозміна) форми. Узгодження декору з формою |
Если Вам нужна помощь с академической работой (курсовая, контрольная, диплом, реферат и т.д.),
обратитесь к нашим специалистам. Более 90000 специалистов готовы Вам помочь.
Бесплатные корректировки и доработки. Бесплатная оценка стоимости работы.
Нужна помощь в написании работы?
Мы - биржа профессиональных авторов (преподавателей и доцентов вузов). Пишем статьи РИНЦ, ВАК, Scopus.
Помогаем в публикации. Правки вносим бесплатно.
Похожие рефераты: | ||||||