Xreferat.com » Рефераты по педагогике » Формування мовленнєвої комунікації молодших школярів на уроках розвитку зв’язного мовлення

Формування мовленнєвої комунікації молодших школярів на уроках розвитку зв’язного мовлення

криміналістиці.

Наукові описи використовуються при характеристиці зовнішності представників різних рас, народів, племен у наукових працях, підручниках, енциклопедіях тощо. Вони мають узагальнений характер.

Художні описи портретів дійових осіб у літературних творах складаються за допомогою тропів. Вони розкривають внутрішній світ людини, тобто створюють її психологічний портрет. Чим майстерніше письменник через опис зовнішності персонажа змальовує його вдачу, тим правдивіше відтворює людське життя.

З допомогою вчителя семикласники мають пригадати відоме їм про портрет літературного героя.

Найчастіше учні описують людей, з якими вони постійно спілкуються, - батьків, дідусів і бабусь, сестер і братів, друзів, сусідів та ін.

Щоб якнайдетальніше описати зовнішність близької людини, виявити вміння помічати її індивідуальні риси, школярі старанно добирають портретну лексику. Це здебільшого означення до слів: постать, постава (статура), зріст, обличчя, очі, вії, брови, погляд, усмішка, ніс, чоло, підборіддя, вуха, щоки,, волосся, руки. Характер людини допомагає розкрити опис жестів, пози, манер, ходи, одягу, взуття тощо. Для опису конкретної людини добирається портретна лексика, яка характеризує її індивідуальність, вдачу.

Можна запропонувати написати твір на тему „Мій однокласник". Не називаючи ні прізвища, ні імені учні описують однокласника.

В описі зовнішності однокласника необхідно відмітити найбільш яскраві, особливі, індивідуальні риси. Це може виявитися в тому, як він ходить, спілкується з іншими, працює, у виразі його обличчя, в посмішці, описати свого однокласника в хвилини радості, смутку або за якою-небудь роботою.

У розвитку творчих здібностей учнів велику роль відіграють творчі вправи, які допомагають школярам усвідомити норми літературної вимови, зрозуміти різноманість наявних у ній засобів висловлення думок і почуттів, влучність, силу та багатство української мови, розвивають логічне мислення, тренують мозок.

Для розвитку творчих здібностей учнів на уроках мови часто використовують вправи на побудову речень. Такі вправи мають на меті навчити учнів правильно вживати інші частини мови, їхні різні форми, граматичні конструкції, які вивчаються. Види цих вправ можуть бути такі:

поширення речень другорядними членами;

складання словосполучень;

вживання у мові прикметників для точного опису ознак предмета й чіткого його зображення;

передача словами цифрових значень;

заміна минулого часу теперішнім і навпаки;

самостійне складання речень різного типу;

різні види вправ із синонімами, омонімами, антонімами;

формулювання відповіді на запитання, що потребують творчої думки й уміння конструювати речення тощо.

Розвитку творчих здібностей учнів сприяють також різні види диктантів з елементами творчості.

Творчі вправи наближають учнів до природних умов спілкування, вдосконалюють вміння орієнтуватися в мовленнєвій ситуації (щоб учні могли чітко уявити співрозмовника, умови і завдання спілкування); ознайомлюють з тими мовними засобами, які дають змогу висловитися ввічливо, делікатно, пам’ятаючи про те, що потому, як говорить людина, можна судити про неї, її риси характеру та рівень культури.

Культура мовлення виступає невід’ємною рисою освіченої людини, конче потрібною умовою її всебічного розвитку. Той, хто серцем відчуває красу слова, вміє ним передати найтонші відтінки людських думок і переживань, той досягає вершин людської культури. І навпаки, низька культура мовлення збіднює духовний світ людини. „Убогість слова це убогість думки, - писав В.О. Сухомлинський, - а убогість думки веде до моральної, інтелектуальної, емоційної, естетичної „товстошкірості".

Завдання школи на новому етапі нашої історії - запобігти фізичному і моральному виродженню учнівської молоді, її бездуховності. І неабияку роль у цьому повинні відігравати вчителі-словесники. На уроках рідної мови, заняттях з розвитку зв’язного мовлення, народознавства вони мають змогу прищеплювати школярам високі моральні якості: чуйність, доброту, повагу до ближнього, почуття людської гідності, обов’язку, справедливості, сумління і чесність, громадянську активність та мужність, працьовитість і жертовність, милосердя і доброчинність, готовність поспішити на допомогу тому, хто її потребує.

Способом формування мовленнєвих умінь можуть бути не лише тренувальні вправи, перекази, твори, диктанти, а й існуючі в реальній мовленнєвій шкільній практиці різноманітні жанри висловлювання. Тому шкільною програмою передбачено такі висловлювання:

розповідь про себе, рідних, друзів;

відповідь на уроці;

доповідь на занятті гуртка;

звіт про виконану роботу;

виступ на зборах;

щоденник життя і спостережень;

привітання.

У процесі роботи над переказами і творами обов’язковим компонентом загальної системи розвитку зв’язного мовлення є попередження мовних помилок та недоліків учнів [32; 17]. Кожна помилка - це порушення певної мовної норми. В усних відповідях учнів та їх творчих роботах часто зустрічаються мовленнєві (лексичні, фразеологічні, стилістичні), граматичні (зумовлені порушенням граматичних норм), морфологічні (неправильно утворені частини мови, невдалі форми слів і т.ін.), синтаксичні (неправильна побудова речень з однорідними, відокремленими членами) помилки. Знання типів помилок дозволяє вчителеві виявити найбільш ефективні шляхи їх попередження. Практикують облік типових мовленнєвих і граматичних огріхів, що допускаються у висловлюваннях (текстах) і на уроках аналізу контрольних диктантів, переказів і творів проводять роботу над ними. Крім того, розробляють систему вправ для попередження помилок, готують картки з індивідуальними завданнями. За таких умов робота над помилками не обмежується їх виправленням, а здійснюється комплексно.

Висока мовленнєва культура школярів визначається не лише писемною грамотністю, а й навичками правильного усного мовлення, виразного читання, багатим запасом слів. Тому в навчанні мови має органічно поєднуватись робота над усним і писемним її різновидами. Реалізуючи принцип випереджаючого розвитку усного мовлення, вчитель повинен сформувати в школярів вміння уважно слухати, помічати ті чи інші помилки в чужому мовленні і правильно пояснювати їх. Необхідно домагатися того, щоб учні уважно слідкували за кожною відповіддю однокласників і могли проаналізувати її не лише за змістом, а й з боку мовленнєвого оформлення: оцінити позитивні якості, вказати на неточності у вживанні слів, форм слів у побудові речень, їх інтонуванні. При цьому важливо звертати увагу дітей на те, як можна усунути той чи той недолік і розглядати допустимі літературні варіанти.

Висновки


Проблема комунікативного аспекту у навчанні рідної мови не нова. Вона тісно пов’язана з практичною спрямованістю, на яку орієнтують концепції мовної освіти, чинні програми з рідної мови. Вважається, що учні можуть засвоювати рідну мову як систему на основі вивчення словникового складу, фонетичної і граматичної систем тощо. Однак автоматично використовувати набуті знання у спілкуванні учні здебільшого не вміють. Навчання рідної мови потребує комунікативного спрямування, при якому, займаючись навчально-мовленнєвою практикою, учні навчилися використовувати ці засоби спілкування для побудови усних і писемних висловлювань у певному стилі із врахуванням обставин мовлення. Цьому підпорядковується і робота над розвитком зв’язного мовлення.

Проаналізувавши особливості формування комунікативності в молодшому шкільному віці можна зробити висновок, що розвиток спілкування відбувається не шляхом накопичення кількісних змін у цій діяльності, а здійснюється як зміна якісно - своєрідних цілісних форм комунікативної діяльності, що характеризується насамперед своїми потребами, а вже потім - переважанням тих чи інших операцій і дій спілкування. Аналіз праць також свідчить про те, що розвиток спілкування відбувається в тісному зв’язку із змінами загальної життєдіяльності, зі зміною у неї провідної діяльності та місця у взаємовідносинах з природним і соціальним оточенням. Спілкування є важливим фактором розвитку психіки дітей.

Комунікативний підхід до вивчення рідної мови з урахуванням міжпредметних зв’язків передбачає враховувати лінгвістичний, психологічний, педагогічний і методичний аспекти.

Вивчення, аналіз і узагальнення педагогічного досвіду засвідчує, що вчителі початкових класів переважно навчають молодших школярів правилам і визначенням з фонетики, лексики, граматики. Вони недостатньо приділяють увагу проблемі спілкування. Спостереження за уроками рідної мови, читання, природознавства та ін. показали, що учні молодшого шкільного віку не вміють застосовувати мовні засоби для спілкування.

З метою розвитку потреби та інтересу до навчання української мови та інших предметів слід особливу увагу звернути на формування мовленнєвих умінь і навичок молодших школярів в умовах ситуативного навчання.

Мовленнєві вміння передбачають роботу над темою, метою висловлювання, головною думкою, заголовком, відбором мовних засобів, усуненням помилок у висловлюванні.

Комунікативні завдання включають адресата і слухача, мету спілкування.

Потреба у спілкуванні розкривається в причинах, які орієнтують співрозмовників на те, що повинен мовець передати: інформацію про будь-що, обмін думками, вплинути на будь-кого та спланувати висловлювання на відповідну тему.

У поліпшенні мовної культури і грамотності учнів велике значення має формування в них умінь і навичок усного і писемного зв’язного мовлення. Цьому сприяють підготовка до різних видів творчих робіт, написання і редагування їх, робота над допущеними помилками. Чималу роль у створенні власних висловлювань відіграє засвоєння учнями понять про текст, засоби його організації, функціональні стилі, типи мовлення (розповідь, опис, роздум). Усі ці поняття покладені в основу єдиної системи зв’язного мовлення у сучасній школі.

Робота над текстом - це складова частина діяльності з розвитку зв’язного мовлення, її теоретична база, тому проводитися вона повинна не епізодично, а систематично, з урахуванням характеру засвоюваного матеріалу та доцільності й ефективності вправ на кожному етапі. Робота над текстом продовжується на уроках підготовки до написання переказів і творів.

Переказ дає змогу дітям поєднати здобуті знання і життєвий досвід, реалізувати творчі можливості. Він розвиває в учнів логічне мислення, розширює словниковий запас, активізує його, сприяє закріпленню граматичних знань, синтаксичних конструкцій, правописних навичок, дає змогу розвивати усне й писемне мовлення (адже кожній письмовій роботі передує усна підготовка). Передаючи зміст близько до тексту, діти вчаться правильно висловлювати свої думки, додержуватись плану, виділяти основне.

Важливим є вибір мовних засобів у залежності від обставин мовлення. Ми визначили критерії, яких слід дотримуватися, спілкуючись на будь-яку тему. Серед цих критеріїв ми виділяємо змістовність, точність, доречність, ясність, чистоту і виразність мовлення.

Нами розроблена система комунікативних завдань, в основі якої лежить становлення й розвиток мовленнєвих умінь молодших школярів на міжпредметній основі (чи по-іншому інтеграція уроків, зокрема української мови та читання).

Запропоновані вправи мають комунікативну спрямованість: в них сформульовані такі завдання, що спонукають дітей висловлюватися, розмовляти з однокласниками, ровесниками в будь-якій ситуації.

Розв’язання мовленнєвих завдань наближено до реальних життєвих ситуацій. Для цього застосовуються різні методи навчання мови, що активізують пізнавально-мовленнєву діяльність учнів 2 класу. Це і проблемно-пошукові завдання, дидактичні ігри, ігрові й навчальні ситуації.

Спостереження за запропонованими нами завданнями показали, що мовленнєва діяльність учнів у навчальному процесі сприяє:

активному одержанню інформації та змістовної основи пізнавальних процесів і форм мовленнєвого викладу думки;

засвоєнню мовних знань і формуванню мовленнєвих умінь і навичок з рідної мови, на тільки на уроках рідної мови, а й читання, природознавства, математики;

формуванню спілкування учнів з ровесниками, вчителями, для обміну думок, впливу на співрозмовника.

Ситуація спілкування учнів з дорослими, з однокласниками спрямована на усвідомлення фонетики, лексики, граматики. Розв’язання завдань з мови стимулює мовленнєву творчість молодших школярів, дає можливість застосовувати мету для спілкування на будь-яку тему.

Отже, пізнання мовних явищ на основі мовленнєвої діяльності дає можливість забезпечити комунікативну спрямованість вивчення не тільки української мови, а й інших предметів.

У роботі доведено, що вивчення рідної мови молодшими школярами є ефективним коли ґрунтується на комунікативному підході з урахуванням міжпредметних зв’язків. Учні молодших класів, займаючись навчально-мовленнєвою практикою, використовують мовні засоби для спілкування, для побудови зв’язних висловлювань різних жанрів і стилів, ураховуючи обставини мовлення.

Комунікативний підхід до вивчення не тільки української мови, а й інших дисциплін у початкових класах найбільш оптимально сприяє формуванню мовної особистості, а відтак і конструюванню змісту неперервної мовної освіти.

Текст, або зв’язне висловлювання в ієрархії мовних одиниць є вищим рангом, що допомагає сформулювати думку, застосувати отримані мовні знання в спілкуванні на будь-яку тему, дотримуючись відповідних обставин, ураховуючи адресата, мету й тему, а також відбір мовних засобів відповідно до стилю мовлення.

Практична значущість засвідчується розробкою системи мовленнєвих умінь, підбором комунікативних завдань. Цей матеріал можна застосовувати в практичній діяльності вчителів початкових класів.

Список використаної літератури


Бабич Н.Д. Основи культури мовлення. - Львів: Світ, 1990. - C.11-15.

Бадер В. Розвиток зв’язного мовлення школярів // Рідна школа. - 1999. - № 11. - С.60-62.

Бадер В.І., Василина С.В. Редагування як засіб розвитку мовлення // Початкова школа. - 1991. - №8. - С.24-27.

Барити Л.С. Індивідуалізація пізнавальної самостійності молодших школярів // Початкова школа. - 1993. - №7. - С.17-19.

Віденко В. Творча робота школярів на уроках мови, читання, риторики // Початкова школа. - 1997. - №7. - С.48-50.

Білецька М.А., Вашуленко М.С. Рідна мова. Підручник для 2 класу чотирирічної початкової школи. - К.: Освіта, 1993. - 272 с.

Большакова І. Ситуативна навчально-мовленнєва діяльність школярів на уроках української мови // Початкова школа. - 2002. - № 10. - С.9-11.

Варзацька Л.О. Взаємопов’язане навчання мови й мовлення // Початкова школа. - 1990. - №4. - С.23-28.

Варзацька Л.О. Навчання мови й мовлення на основі тексту. - К.: Рад. Школа. - 1986. - 103с.

Варзацька Л.О. та ін. Методика розвитку зв’язного мовлення молодших школярів. Київ РНМК, 1992. - С.7-12.

Варзацька Л.О. У пошуках концепції початкового курсу рідної мови // Початкова школа. - 1990. - №9. - С.12-15.

Варзацька Л.О. Методика розвитку зв’язного мовлення. Методичні рекомендації. - К., 1991 - 164 с.

Вашуленко М.С. Державний освітній стандарт з української мови // Початкова школа. - 1997. - №2. - С.2-5.

Вашуленко М.С. До вивчення української мови в 3 класі // Початкова школа. -1988. - №6. - С.9-16.

Вашуленко М.С. Завершальний етап початкового курсу української мови // Початкова школа. - 1989. - №5. - С.56-61.

Вашуленко М.С. Комунікативний підхід до засвоєння мови в 2 класі // Початкова школа. - 1991. - № 8. - С. 20-24.

Вашуленко М.С., Дмитренко Л.І. Нетрадиційні уроки мовлення та мислення молодших школярів // Початкова школа. - 1993. - № 11. - С.6-8.

Вашуленко М.С. Особливості вивчення української мови в 2 класі // Початкова школа. - 1987. - № 4. - С.26-31.

Вашуленко М.С. Про перебудову початкового курсу української мови // Початкова школа. - 1986. - № 11. - С.40-43.

Вашуленко М.С. Про співвідношення знань і вмінь у мовній освіті молодших школярів // Початкова школа. - 1995. - № 9. - С.4.

Вашуленко М.С., Мельничайко С.І. Рідна мова. Підручник для 3 класу чотирирічної початкової школи. - К.: Освіта, 1992. - 256 с.

Вашуленко М.С. Формування мовної особистості молодшого школяра в умовах переходу до 4 - річного початкового навчання // Початкова школа. - 2001. - № 1. - С.11-14.

Выготский Л.С. Избранные психологические исследования. - М., 1956. - С.340-353.

Выготский Л.С. Мышление й речь. - М. - Л., Госуд. соц. - экон. издат., 1934. - 519с.

Виготський Л.С. Уява і творчість у дитячому віці. - М., 1967. - С.40-48.

Демченко Г.С. Опанування багатства рідної мови // Початкова школа. - 1990. - №8. - С.30-32.

Демченко Г.С. Розвивальні засоби на уроках мови // Початкова школа. - 1987. - 6. - С. 20-23.

Державний стандарт початкової загальної освіти // Початкова школа. - 2001. - № 1.

Дорошенко С.I., Дудик П.С. Вступ до мовознавства. - К.: Вища школа, 1974. - С.24-44.

Жинкин Н.И. Механизмы речи. - М: Изд-во АПН РСФСР, 1958. - 370с.

Закон України „Про загальну середню освіту” // Початкова школа. - 1999. - №8.

Зимульдінова А.С. Розвиток зв’язного мовлення як об’єкт теоретичного аналізу // Матеріали міжнародної науково-практичної конференції „Підготовка майбутніх учителів початкових класів до педагогічної діяльності на основі змісту освіти і сучасних педагогічних технологій". - Дрогобич, 2004. - С.15-20.

Зміст, структура, технології проведення практичних занять з методики викладання української мов. (Методичні рекомендації). Укладачі М. Проць, А. Зимульдінова. - Дрогобич: Вимір, 2003. - 4.2 - 63 с.

Концепція загальної середньої освіти // Початкова школа. - 2002. - №3.

Карпенко Ю.О. Вступ до мовознавства. - К.: Либідь, 1991. - С.5-48.

Ладыженская Т.А. Система работы по развитию связной усной речи учащихся. - М.: Педагогика, 1975. - 255 с.

Леонтьев А.А. Психолингвистические единицы й порождение речевого высказывания. - М.: Наука, 1969. - С.97-135.

Логачевська С.П. Дійти до кожного учня. - К.: Рад. школа, 1990. - С.10-35.

Луцик Д.В., Проць М.М., Савшак А.С. Буквар: підручник з навчання грамоти для 1-го класу середньої загальноосвітньої школи. - Львів: Світ, 2004. - 141 с.

Мамчур Л. Внесок В. Сухомлинського в теорію і практику навчання рідної мови // Дивослово. - 1998. - № 9. - С.63-64.

Методика викладання української мови в початкових класах / За ред. С.І. Дорошенка. - К.: Вища школа, 1992. - С.83-95.

Навчання і виховання учнів 1 класу / Упор. Савченко О.Я. - К.: Початкова школа, 2002. - 464 с.

Науменко В., Захарійчук М. Формування у дітей уміння говорити майстерно // Початкова школа. - 2002 - № 10. - С.13-16.

Нікоденко Л.Т. Розвиток мовлення молодших школярів // Початкова школа. - 1987. - №7. - С.39-44.

Пономарьоеа К. Увиразнення синонімами мовлення молодших школярів // Початкова школа. - 2001. - № 4. - С.23-26.

Програми для середньої загальноосвітньої школи 1-2 класи. - Київ: Початкова школа, 2001.

Психологія. Підручник для педагогічних вузів / за ред.Г.С. Костюка. - К.: Рад. школа, 1968. - С.300-332.

Пентилюк М. Основні аспекти навчання рідної мови // Початкова школа. - 1997. - № 4. - С.10-12.

Рузинська Т.Г. Урок мови й мовлення // Початкова школа. - 1987. - №7. - С.16-19.

Савченко О.Я. Вимоги до якості початкової освіти // Початкова школа. - 1995. - №1. - С.4-7.

Савченко О.Я. Проблеми розробки державних стандартів загальної середньої освіти в Україні // Початкова школа. - 1997. - № 7. - С.1 - 5.

Савченко О.Я. Сучасний урок у початковій школі. - К.: „Магістр", 1997. - С.15-28.

Семчинський С.В. Загальне мовознавство. - К.: Вища школа, 1988. - С.4-18.

Синиця І.О. Психологія усного мовлення. - К., 1974. - С.10-18.

Скрипченко Н.Ф., Зимульдінова А.С. Заняття з розвитку зв’язного мовлення // Початкова школа. - 1984. - №9. - С.49-56.

Словник української мови в 11 т. / За ред.І.К. Білодіда. - К.: Наукова думка. - ТА - 1973. - С.768-780.

Сухомлинський В.О. Вибрані твори: В 5-ти т. - Т.З. Серце віддаю дітям. - К.: Рад. школа, 1977. - С. 201-209.

Сухомлинський В.О. Моральні заповіді дитинства і юності. - К., 1966. - С.34-38.

Сухомлинсъкий В.О. Слово рідної мови // Українська мова і література в школі. - 1987. - № 7. - С.52-62

Торопцев И.С. Язык й речь. - Воронеж, 1980. - С.16-24.

Ткаченко Л.І. Зв’язок уроків української мови і природознавства як засіб розвитку мовлення учнів // Початкова школа. - 1990. - № 11. - С.11-14.

Удосконалення змісту і методики навчання української мови в 1-4 класах / За ред. М. Вашуленка. - К., 1991. - С.6-32.

Ушинський К.Д. Вибрані педагогічні твори: В 2-х т. - Т.1. - К.: Рад. школа, 1983. - С.123-127.

Если Вам нужна помощь с академической работой (курсовая, контрольная, диплом, реферат и т.д.), обратитесь к нашим специалистам. Более 90000 специалистов готовы Вам помочь.
Бесплатные корректировки и доработки. Бесплатная оценка стоимости работы.

Поможем написать работу на аналогичную тему

Получить выполненную работу или консультацию специалиста по вашему учебному проекту
Нужна помощь в написании работы?
Мы - биржа профессиональных авторов (преподавателей и доцентов вузов). Пишем статьи РИНЦ, ВАК, Scopus. Помогаем в публикации. Правки вносим бесплатно.

Похожие рефераты: