Розвиток пізнавальних інтересів учнів 4 класу на уроках "Я і Україна"
Учнів треба вчити не тільки порівнювати, а й розповідати, як вони це роблять. Тому вчитель постійно звертається із запитаннями: «Що означає порівняти об’єкти і явища?» або: «Щоб порівняти предмет, спочатку треба…, а потім…»
— Усі рослини відрізняються стеблом: у дерева один дерев’яний стовбур; у кущів стебел багато і вони також дерев’янисті; у у трав’янистих рослин стебло м’яке, соковите.
— За якою ознакою розподіляються рослини на 3 групи? (Рослини розподіляються на дерева, кущі і трав’янисті рослини за характерними особливостями стебла).
Завдання на закріплення вивченого матеріалу.
1. Із перелічених назв рослин: сосна, бузок, копитняк, льон, ожина, смерека, кріп, фіалка — виберіть трав’янисті. Поясніть, чому вони належать до цієї групи.
2. Перелічені назви рослини: береза, смородина, айстра, дуб, клен, малина, барвінок, лобода, ліщина — розподіліть на 3 групи: дерева, кущі, трав’янисті рослини. За якими ознаками ви це зробили?
3. Доведіть, що яблуня — дерево.
4. Чому картопля належить до трав’янистих рослин?
Виняткові можливості для формування досвіду творчої діяльності та розвитку пізнавальних інтересів учнів має дослідницький метод (І.Я. Лернер [49]). Деякі вчителі вважають його недоступним для молодших школярів. Він дійсно складний за способом керівництва пізнавальною діяльністю учнів, вимагає від дітей розвинених пошукових умінь. Проте дослідження вчених показують, що виконання учнями 3-4 класів елементарних дослідницьких завдань — не тільки можливе, а й ефективне для їхнього розвитку. Встановлено, що протягом навчання в початковій школі учні за умов відповідної процесуальної і мотиваційної підготовки спроможні брати участь у різноманітних видах навчально-дослідницьких завдань.(див.додаток Б)
Наприклад, формування нових понять на основі тривалих спостережень з наступним установленням причинно-наслідкових зв’язків, засвоєння властивостей об’єктів через експериментальне «відкриття» під час дослідів. Керуючись прийнятою метою, діти на деяких етапах самостійно планують хід роботи, добирають матеріал для спостережень, дослідів, висловлюють припущення, фіксують результати дослідів, роблять замальовки, висновки, доводять. Отже, в дослідницькому методі працює весь діапазон пошукових умінь дитини.
Щоб захопити школярів дослідженнями, треба прищепити їм спочатку смак до вдумливого нагромадження та осмислення спостережень, проведення короткочасних експериментів з відомими об’єктами, які відкривають нові властивості. Корисно також підключати весь клас до групових дослідницьких завдань, розрахованих на 2-3 тижні (а іноді й на місяць) (див. додаток Б).
Таким чином, узагальнюючи сказане про роль проблемного навчання у засвоєнні нового матеріалу, слід зробити висновки, що воно за своїм характером наближається до реальних умов життя і готує дітей до творчої участі в ньому, сприяє пробудженню в учнів прагнення до нових знань, активізує їхній пізнавальний інтерес, формує прийоми і вміння самостійно набувати знання і застосовувати їх у практичній діяльності.
Дослідження І.Я. Лернер [49] показали, що проблемно-пошукові ситуації підтримують, поглиблюють і розвивають інтереси молодших школярів. Діти працюють із захопленням, у класі постійно панує робочий настрій, атмосфера чекання нового, намагання його відкрити.
Отже, щоб забезпечити проблемний підхід до навчання з метою розвитку інтересу, вчителі мають додержуватись таких психолого-педагогічних вимог: кожне завдання повинно викликати проблемну ситуацію; завдання мають забезпечувати системне виникнення проблемних ситуацій; сукупність проблемних завдань забезпечує поступове ускладнення знань, поєднання таких форм мислення, як індукція, дедукція, аналогія, діяльність учнів на різних рівнях інтелектуальної активності (конструктивний, реконструктивний і переносу), проблемне вивчення навчального матеріалу.
Створення проблемно-пошукових ситуацій на уроках «Я і Україна» дає змогу працювати весь урок зацікавлено, активно. Діти переживають радість творчості, відкриття, відчуття перемоги. Хай це буде «відкриття» давно відкритого, а перемоги почнуться із самостійного розв’язання складного завдання. Але маленька людина переживає ті самі почуття, що й справжній першовідкривач.
Наступною умовою розвитку пізнавальних інтересів є самостійна робота на уроках “Я і Україна”. Самостійність учнів у навчанні — найважливіша передумова оволодіння знаннями, вміннями й навичками. Часто і правильно застосована самостійна робота розвиває увагу дітей, виробляє в них здатність міркувати, запобігає формалізму в засвоєнні знань і взагалі формує самостійність як рису характеру. Це зумовлює обов’язковість і різноманітність самостійних робіт.[6]
На кожному уроці природознавства в 4 класі можуть бути використані самостійні роботи різного дидактичного призначення: перевірні, підготовчі, навчальні. Основна функція перевірних самостійних робіт — контролююча, хоча і їм теж властиві елементи навчання. Щоб актуалізувати опорні знання учнів, їхні уміння і навички, потрібні для сприймання нового матеріалу та розвивати пізнавальний інтерес майже на кожному уроці вчитель пропонує дітям підготовчі самостійні вправи. До навчальних самостійних робіт відносимо ті, які пропонують дітям для самостійного засвоєння нового матеріалу. Щоб самостійна робота на уроці була ефективною, слід чітко уявляти її залежність від ряду дидактичних умов.
Самостійна робота на уроці — органічна частина навчального процесу. Тому методика її проведення визначається специфічними особливостями кожного предмета, змістом теми, рівнем підготовленості учнів.
Плануючи самостійну роботу на уроці природознавства, вчитель має:
1) визначити її місце в структурі уроку;
2) знати вимоги до учнів на даному рівні оволодіння матеріалом;
3) передбачити труднощі, які можуть виникнути під час роботи у різних групах дітей;
4) правильно визначити зміст і обсяг завдань; форму їх подачі; тривалість самостійної роботи;
5) дібрати потрібний дидактичний матеріал;
6) знайти раціональний спосіб перевірки роботи.
На уроках «Я і Україна» самостійна робота учнів різноманітна і за змістом, і за формою. Діти можуть самостійно опрацьовувати нові статті за підручником, проводити досліди за інструкцією, відповідати на запитання, малювати схеми, виконувати завдання з гербарієм, колекцією, працювати з календарем природи тощо. Як і на інших уроках, учитель планує самостійну роботу на різних етапах навчального процесу. Залежно від рівня обізнаності школярів з матеріалом змінюватиметься й ступінь їх самостійності під час виконання завдань.
Найчастіше учням самостійно доводиться працювати з підручником. Щоб підтримати у дітей інтерес до цього виду їхньої діяльності, учитель ні в якому разі не повинен переказувати зміст підручника. З метою активізації пізнавальної діяльності учнів перед читанням статті дати завдання і пояснити незрозумілі слова.
Наприклад, в 4 класі під час вивчення теми «Водойми України» можна запропонувати учням прочитати статтю і пояснити: «чому в річках вода тече». До статей вміщені схематичні малюнки. Для самостійної роботи учням можна запропонувати уважно їх розглянути і підготувати залежно від змісту коротеньке оповідання. Наприклад:
а) після роботи з підручником на закріплення розглянути схему Дніпра, у кружечках написати цифри, якими позначені частини річки, притоки.
б) намалювати схематичний малюнок утворення джерела.
Доцільно роботу з підручником поєднувати із завданнями, які даються в зошитах із друкованою основою. Підручник можна використати замість картки-інструкції при проведенні дослідів чи практичних робіт. Крім роботи над текстами, учні можуть розглядати таблиці, ілюстрації, кадри з діафільмів тощо. Виконуючи самостійну роботу, учні використовують алгоритми різного змісту.
Організовуючи самостійні завдання потрібно використовувати дидактичні матеріали з диференційованими завданнями. Ефективними засобами індивідуалізації навчання є різноманітні довідники, перфокарти, опорні таблиці, алгоритми, пам’ятки, картки для самоперевірки та ін. Варто лише пам’ятати, що застосування їх має бути помірним, творчим, цільовим.
Особливу увагу варто звернути на практичні роботи. Виконуючи ці роботи, учні вчаться самостійно спостерігати, досліджувати, складати план спостереження та дослідження. За наявності зошитів з друкованою основою записи стосовно практичних робіт не викликають утруднень у школярів.
В 4 класі учні самостійно працюють над проектами. Тематику проектів, їх кількість визначає вчитель, орієнтуючись на загальну підготовку класу, інтереси учнів.
На початку навчання в 4 класі самостійна робота на уроці «Я і Україна» може тривати до 10-15 хв, а наприкінці навчального року тривалість роботи збільшується до 20 хв. Зміст завдань може подаватися учням не тільки словесно, а й графічно у вигляді малюнка, схеми, моделі.
Відносно новим для початкової ланки є застосування на уроці групових форм самостійної роботи, коли діти виконують якесь завдання в парі або групою по троє-четверо. Це виховує вміння співробітничати в колективі, організовуватися на співпрацю. Діти тягнуться на уроці до спілкування у процесі виконання групових завдань, треба не тільки не присікати їхню природну схильність, а використати її для взаємного навчання. Звичайно, цього молодших учнів треба вчити, не дратуючись їхніми наївними запитаннями, робочим шумом.
Щоб працювати самостійно, учень повинен уміти: організувати свою роботу, здійснювати її економніше й раціональніше, перевіряти якість зробленого. За цим коротким визначенням стоїть величезна кількість умінь і навичок організаційних, загальномовленнєвих, загально пізнавальних, контрольно-оцінних, що їх має набути школяр. Розвиток самостійності органічно включає формування в учнів умінь і навичок самоперевірки й самоконтролю. Ці якості розвиваються поступово.
Таким чином, самостійна робота в початкових класах — обов’язковий компонент процесу навчання. Її роль, зміст, тривалість, способи керівництва визначаються метою вивчення певного матеріалу, його специфікою та рівнем підготовки школярів.
Використання довідкового матеріалу, «цікавинок», кросвордів, ребусів, загадок на уроках природознавства є наступною умовою розвитку пізнавальних інтересів в учнів початкових класів.
Інтерес дітей значно посилиться, якщо учитель на уроках «Я і Україна» буде використовувати багато цікавих фактів, явищ, завдань з незвичайними розв’язками. На уроках , щоб викликати в учнів інтерес до предмета, вчитель може використати висловлення відомих вчених, письменників. Наприклад:
«Любімо, шануймо, бережімо природу, вічне джерело нашого життя і нашої творчості! Вона нам стократ більше віддасть, ніж ми можемо їй дати!» (М.Т. Рильський).
«Поки люди не знають сил природи, вони сліпо підкоряються їм, а як пізнали їх, тоді сили природи підкоряються людям» (Г.В. Плеханов).
«Чим більше знає людина, тим чіткіше, тим дужче вона бачить поезію землі там, де її ніколи не знайде людина, що має мізерні знання» (К.Г. Паустовський)
Матеріалу у підручниках недостатньо, і вчителі постійно відчувають його нестачу. В той же час він дуже потрібний — не просто довідковий, а зрозумілий дітям початкових класів, який містив би певну інформацію і водночас був цікавий за формою та доступний за змістом
Такий матеріал є: він золотими розписами вкраплений у літературні та мистецькі твори. Але щоб його зібрати, треба багато попрацювати, перегорнути чимало книжок і журналів, вибрати потрібне, модифікувати, пристосувати до пізнавальних можливостей молодших школярів. Можна запропонувати учням розгадати римовані загадки, кросворди, зібрані з різних джерел:
Не дід, а сивий,
Не спить, а стелиться.
Вкриває землю ц океан,
А звуть його…(Туман).
Відлітають за моря, у краї далекі,
На будинках гнізда в’ють.
Звуть же їх …(Лелеки)
Крил не має. Скрізь літає
та ще й куряву здіймає. (Вітер)
Щоб зацікавити дітей природничим матеріалом, доцільно пропонувати кросворди, навчити розгадувати їх. Передусім пояснити, що в деяких клітинках вписано цифри, з них починаються слова — назви тварин, рослин, різних предметів, які треба вписувати залежно від того, в якій частині запитань кросворда міститься відповідна цифра — «По вертикалі» чи «По горизонталі». Одне слово може перетинати інше. У місцях перетину двох або трьох слів розміщуються спільні літери. Якщо слова вписано правильно, на їх перетині не буде жодних ускладнень.
Для учнів молодшого шкільного віку кросворди бажано добирати у вигляді загадок чи малюнків. Наприклад:
— Розгадайте кросворд «Рослини Полісся». У виділених клітинках прочитайте назву птаха, який живе на Поліссі.
|
|
1. | ||||||||||
|
2. |
|||||||||||
|
3. |
|||||||||||
|
4. |
|||||||||||
|
5. |
|||||||||||
|
6. |
|||||||||||
— Розгадайте кросворд «Карта».
| 1. | к | |||||||||||
| 2. | а | |||||||||||
| 3. | р | |||||||||||
| 4. | т | |||||||||||
| 5. | а |
1. Найдовша паралель, яка поділяє Землю на дві однакових півкулі.
2. Прилад для визначення сторін горизонту.
3. Лінії на карті, які показують напрям захід-схід.
4. Число, яке показує, у скільки разів зменшена чи збільшена відстань на плані або карті.
5. Лінії на карті, які показують напрям північ-південь.
Також у початковій школі на етапі закріплення знань учнів можна використати чайнворди. Звичайно, тут також необхідно пояснити, в чому особливість таких головоломок, і навчити їх розгадувати. В окремих клітинках записані цифри. Вони означають початок і кінець слів — назв рослин чи тварин. Такими самими цифрами по порядку, наприклад, 1, 2, 3, 4, і т. д. пронумеровано запитання, які допомагають відгадати потрібне слово. Назва, першу літеру якої вписано в клітинку 1, повинна закінчитись у клітинці 2, а з цієї літери починається наступна назва і т. д. Чайнворди для учнів молодшого шкільного віку теж доцільно добирати у вигляді загадок. Відгадуючи їх, діти дізнаються яке слово треба вписати у відповідні клітинки.
Молодші
школярі дуже
захоплюються
різними загадками,
таємницями.
І цей природний
потяг можна
з успіхом використати
в навчальній
роботі для
розвитку пізнавальних
інтересів у
дітей, запропонувавши,
скажімо, розгадування
нескладних
ребусів. Але
спочатку учням
треба пояснити,
що це своєрідні
загадки, в яких
за малюнками,
різними знаками
та символами
приховано
слова; щоб прочитати
зашифроване,
слід правильно
назвати всі
зображені в
ребусі предмети,
з’ясувати, що
означають
окремі літери
і знаки, і обов’язково
врахувати
порядок, в якому
вони розміщені.
А заразом пояснити
і найпоширеніші
прийоми відгадування
ребусів. Наприклад:
,100,,, (Місто)
Вдало застосовані ребуси розвивають пізнавальні інтереси учнів і активізують їх пізнавальну діяльність. Звичайно, замінювати ними безпосередні спостереження за окремими об’єктами і явищами в природному середовищі в жодному разі не можна. Так само, як розповіддю вчителя. Діти мають побачити все на власні очі, відчути на дотик і навіть, при потребі, на смак. А от при ознайомленні з темою чи підбитті підсумків заняття, повторенні й закріпленні вивченого відгадування загадок та ребусів цілком себе виправдовує: знання учнів про ознаки та властивості рослин і тварин, пір року розширюються.
Цікаві завдання допоможуть організувати дітей на догляд за рослинами чи надання посильної допомоги дорослим, виконати чимало інших локальних педагогічних завдань курсу «Я і Україна». Та все ж наголосимо на головному — розвитку їх пізнавальних інтересів, мислення, кмітливості, тобто на розвивальній функції.
Використання на уроках художньої і науково-популярної літератури є джерелом додаткової інформації, що сприяє підтриманню інтересу, збудженню цікавості дітей; привертає увагу учнів своєю новизною, викликає здивування. Матеріал з допоміжної літератури повинен органічно входити в зміст уроку. Учитель може використати народні прислів’я, приказки або підтверджені наукою прикмети. Наприклад: «Від поганого насіння не жди доброго плем’я», «Гречка каже: сій мене хоч і в воду, але в пору, а овес каже: топчи мене в грязь, то буде князь», «Ліс береже воду», «Ліс народжує ріки» і т. ін.
Уривки з науково-популярної літератури використовують для підтвердження та конкретизації виучуваного не тільки в процесі викладу нового матеріалу, а й перед поясненням нової теми для того, щоб влучним виразом або барвистим описом виділити головне і зацікавити учнів.
Щоб викликати в учнів інтерес і збагатити їхні уявлення про властивість підземної води, корисно розповісти про існування в природі джерел з гарячою мінеральною водою та зачитати уривок із книги І. Багмута «Гарячі джерела»
Увагу, інтерес і потяг до читання науково-популярної літератури викликають повідомлення про незвичайне в природі. Так, при вивченні матеріалу про хвойні дерева, за допомогою епідіаскопа демонструється малюнок з книги Г. Юрмана «Веселий художник, або чудеса без чудес». Після цього зачитується уривок, з якого діти дізнаються, що з 1 куб. м звичайної ялини одержують 1500 метрів чудової шовкової тканини.
Цікавий матеріал можна використовувати на уроці під рубрикою «Чи знаєш ти, що…»:
Качки можуть набирати висоту до 800 м, лелеки — 900 м, журавлі і ластівки — до 2 тис. м, орли — до 3 тис. м, а кондори і грифи в гірських місцевостях піднімаються навіть до 7 тис. м над рівнем моря.
Швидкість польоту сокола під час падіння на здобич розвивається до 360 км/год.
Жайворонка не видно, коли він злітає на висоту 300 м, а його пісню чути навіть з висоти 600 м.
Найбільш морозостійкі серед птахів — качки і гуси. Вони переносять температуру до -110˚С.
Найбільше зубів у звичайного слимака — 14 175.
Довжина деяких китів 33 м, маса 120 т, що дорівнює масі 25 слонів або 120-150 биків. Серце такого кита важить 600-800 кг, тобто стільки ж, скільки важить великий кінь.
Дослідження Б.Г. Друзь [27] показали, що використання «цікавинок» на уроках «Я і Україна» завжди викликає позитивні емоції в учнів, підвищений інтерес до матеріалу, що вивчається. Цікаві факти, уривки з науково-популярної літератури, предметні ігри, цікаві вправи, загадки, народні прислів’я та приказки — все це зацікавить учнів, розширить їхні знання і сприятиме розвитку кмітливості та спостережливості.
Стало вже традицією закінчувати навчальний рік у початкових класах прогулянками та екскурсіями. Екскурсія має не тільки навчально-пізнавальне, а й велике виховне значення. На екскурсіях учитель розкриває багатство, красу рідної природи, показує творчу діяльність українського народу.
Екскурсії надають можливість розглядати предмети і явища в їх природній обстановці, у взаємозв’язках і в русі, вони є джерелом позитивних емоцій, які в свою чергу сприяють розвитку пізнавальних інтересів.
За місцем у процесі навчання екскурсії бувають вступні й заключні; за змістом використовуваного навчального матеріалу — тематичні й комплексні; за методом вивчення матеріалу — навчальні, ілюстративні й навчально-дослідницькі. За завданнями виховання інтересу ми ще поділяємо їх на споглядально- і практично-пізнавальні.
На споглядально-пізнавальних екскурсіях діти ознайомлюються з об’єктами, вивчають їх за допомогою вчителя або спеціаліста, збирають цікавий фактичний матеріал тощо.
Практично-пізнавальні екскурсії передбачають не огляд об’єкта, а роботу з ним. При цьому перевіряється, наскільки глибоко і свідомо учні засвоїли матеріал, як можуть використовувати здобуті знання на практиці.
Такі екскурсії є перевіркою засвоєння не одного якогось питання програми, а й цілого комплексу питань. Тому й об’єкти для подібних екскурсій вибирають так, щоб можна було організувати різні види навчальної роботи.
Практичні екскурсії, на відміну від споглядальних, проводяться як залікове, підсумкове заняття в кінці чверті, семестру або року. Маршрути і форми проведення екскурсій великою мірою залежать від місцевості та господарських будов, розміщених у мікрорайоні шкіл, отже, можуть бути досить різноманітними.
Доцільна тривалість екскурсій 2-3 години. Підготовка до неї передбачає складання маршруту і попередню його перевірку вчителем; визначення об’єктів, на основі яких можна організувати відповідну практичну навчальну роботу; розробку системи запитань, творчих завдань та визначення форм пізнавальної діяльності учнів початкових класів на кожному об’єкті екскурсії; проведення інструктивної бесіди (що треба повторити з програмового матеріалу, яке підготувати обладнання, як одягатися, що взяти з їжі тощо); добір ігор для організації дозвілля та відпочинку дітей у проміжках між навчальною роботою.
Слід зазначити, що екскурсія буде вдалою тоді, коли до неї вчитель сумлінно підготується сам і підготує дітей — вразливість, допитливість, нахил до фантазування й рухливість, подбати про найменші деталі.
Перед ознайомленням із зрошувальною установкою доцільно навести учням такі факти: «Одна рослина соняшника за літо випиває 200-250 л води. Якщо всю воду яку випиває протягом літа гектар пшениці, рівномірно розлити на цій площі, то вона вкриється шаром заввишки 30-40 см. Кожному кілограму зерна для дозрівання потрібно близько 1200 л води».
Проходячи біля річки або ставка, можна запропонувати дітям визначити на око ширину цих водойм, а потім ознайомити їх з одним із способів знаходження недоступних відстаней.
Плануючи екскурсію, треба добирати такі завдання, які б не тільки поглиблювали знання, а й забезпечували між предметні зв’язки. Обов’язково слід подбати і про цікаву підсумкову роботу. Одним учням учитель пропонує виконати тематичні малюнки, іншим — описати якийсь цікавий епізод із екскурсії, оформити зібрану на будівельному майданчику колекцію матеріалів тощо.
На місцевості учні визначають предмети, що знаходяться в північному, південному, східному і західному напрямках; схематично показують їх в альбомах. Спостерігають, як змінюється лінія горизонту залежно від висоти місцевості, на якій вони знаходяться. Діти замальовують листки дерев і кущів, збирають осінній букет, шукають природний матеріал для іграшок. Після екскурсій учні оформляють колекції, виготовляють гербарії. Важливо заохотити дітей висловлювати вголос свої думки і почуття, шукати точні й виразні слова для опису побаченого. Перед екскурсією учні можуть отримати індивідуальні завдання і зібраний матеріал оформити у вигляді наочних посібників, роздавального дидактичного матеріалу, якими можуть користуватися молодші школярі. Екскурсія стає чудовим засобом розвитку пізнавальних інтересів учнів до знань, коли розкриваються між предметні зв’язки.
Таким чином, екскурсії мають велике значення у розвитку пізнавальних інтересів молодших школярів. Вдало проведена екскурсія залишає в пам’яті учнів яскраві спогади, дає змогу краще засвоїти основні поняття з курсу «Я і Україна», стає багатим джерелом нових знань і дієвою формою виховання.
Отже, процес формування та розвитку пізнавальних інтересів учнів 4 класу на уроках природознавства буде ефективним, якщо дотримуватися таких дидактичних умов:
розуміння дитиною змісту і значення виучуваного;
наявність нового як у змісті виучуваного, так і в самому підході до його розгляду;
емоційна привабливість навчання;
використання системи пізнавальних завдань;
застосування завдань з логічним навантаженням ;
доцільне використання форм організації пошукової діяльності ;
використання проблемно-пошукових ситуацій;
правильне застосування самостійної роботи;
використання довідкового матеріалу, «цікавинок», кросвордів, ребусів, загадок на уроках ;
проведення екскурсій.
2. Підсумки експериментального дослідження
Одним із завдань нашого дослідження було експериментально перевірити доцільність проведення нестандартних уроків, використання пізнавальних завдань, «цікавинок», створення проблемно-пошукових ситуацій у процесі розвитку пізнавальних інтересів в учнів 4 класу.
Ми ставили за мету порівняти результати роботи експериментального і контрольного класів, які мали відмінності в організації навчального процесу.
Експериментальне дослідження здійснювалося протягом 2008-2009 навчального року на базі Війтовецької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Волочиського району Хмельницької області.
Для організації формального етапу нами було відібрано як експериментальний 4-А клас Війтовецької ЗОШ (24 учні). Відповідна кількість учнів контрольного класу 4-Б — (24 учні) — була обрана для порівняння результатів навчання за експериментальною та традиційною методиками організації навчального процесу.
Експериментальний і контрольний класи були підібрані приблизно з однаковим складом учнів за рівнем навчальних досягнень, їх навчальними можливостями на початок експериментального дослідження. Базою для такого відбору були результати проведеної у вересні 2008-2009 навчального року письмового опитування учнів.
Під час формувального етапу експерименту у навчальний процес було запроваджено комплекс розроблених нами пізнавальних завдань для формування пізнавальних інтересів в учнів 4 класу (див. додаток В).
На підсумковому етапі експериментального дослідження з метою визначення впливу експериментальної методики на рівень розвитку в учнів початкової школи пізнавальних інтересів нами було проведено педагогічні спостереження, індивідуальні бесіди з учнями 4 класів у процесі експериментального дослідження. Їх метою було визначити характер запитань, що переважають в учнів експериментального та контрольного класів, і тим самим встановити, як впливає сукупність визначених нами дидактичних умов на ефективність розвитку пізнавальних інтересів в учнів 4 класу на уроках природознавства.
Запитання молодших школярів є найвиразнішим показником предметної спрямованості та характеру пізнавальних інтересів учнів. Як зазначає Н.М. Бібік [8], аналізуючи їх, можна встановити внутрішні імпульси пізнавальної діяльності дітей, що вони готові сприймати, як ставляться до певної пізнавальної інформації, чого досягли дорослі в їхньому розвитку. Розглядаючи з цієї точки зору запитання дітей, вчені вичленили серед них непродуктивні запитання (на розпізнавання, уточнюючі) та продуктивні запитання (оцінні, на з’ясування функцій предметів, встановлення зв’язків у навколишньому середовищі). Саме на основі цієї класифікації запитань ми проводили педагогічні спостереження та індивідуальні бесіди з учнями в процесі експериментального дослідження.
На основі зіставлення типів запитань із різноманітними виявами, які характеризують пізнавальний інтерес за широтою, глибиною, дієвістю, стійкістю, Н.М Бібік [8] виділяє групи молодших школярів, які відрізняються рівнем їх вираження. Зокрема:
1) учні, які виявляють допитливість стосовно широкого кола предметів і явищ навколишнього світу. У їхніх запитаннях відображено прагнення одержати обґрунтування спостереженням із власного досвіду, встановити причини та їх наслідки, зрозуміти закономірності. Вони свідчать про пізнавальний пошук дитини, задаючи запитання, вона прагне дізнатися про щось нове, зрозуміти невідоме. В класі діти з переважаючим пізнавальним спрямуванням, часто активізують пізнавальну діяльність усього класу;
2) учні, що характеризуються широкою предметною спрямованістю інтересів, проте аналіз їхніх запитань свідчить про більш поверхове освоєння предмета інтересу. Вони часто задовольняються первинною інформацією, мотив „дізнатись” у них виявляється епізодично, часто у поєднанні з бажанням виділитись, одержати схвалення дорослих;
3) учні, в яких пізнавальне зацікавлення спрямоване найчастіше на нові, яскраві об’єкти, їх зовнішній бік. Запитання у цих учнів виникають здебільшого внаслідок прямого або опосередкованого стимулювання (обговорення нового об’єкта, перегляд фільмів та ін.);
4) учні, для яких характерні запитання, що стимулюються дорослими у прямій формі (Що б ти хотів дізнатися про...?; Що тобі тут незрозуміле? Ти хочеш довідатися про...?). Для цієї групи запитання не є показником пізнавального інтересу, оскільки вони не виявляли бажання запитати з власної ініціативи, їх запитання відтворювали почуте від учителя або інших учнів;
5) пасивні учні, які не задають запитань, як в умовах спеціальної, так і мимовільної стимуляції.
Відповідно до цих характеристик виділяють рівні сформованості пізнавальних інтересів учнів молодшого шкільного віку:
1 рівень — спрямованість;
2 рівень — заглибленість;
3 рівень — допитливість;
4 рівень — зацікавленість;
5 рівень — відсутність інтересів.
На основі визначених характеристик запитань школярів внаслідок індивідуальних бесід з учнями експериментального і контрольного класів та спостережень за їхньою навчально-пізнавальною діяльністю на уроках “Я і Україна” ми визначили рівні сформованості у них пізнавальних інтересів наприкінці навчального року (див. табл. 2).
Таблиця 2
Рівні сформованості пізнавальних інтересів учнів 4 класу
| Рівень сформованості пізнавальних інтересів |
Експериментальний клас |
Контрольний клас |
||
| к-сть учнів | % | к-сть учнів | % | |
| 1 рівень — спрямованість | 5 | 20,8 | 2 | 8,0 |
| 2 рівень — заглибленість | 6 | 25,0 | 4 | 16,0 |
| 3 рівень — допитливість | 10 | 41,7 | 13 | 52,0 |
| 4 рівень — зацікавленість | 3 | 12,5 | 5 | 20,0 |
| 5 рівень — відсутність пізнавальних інтересів | 0 | 0,0 | 1 | 4,0 |
Як свідчать дані таблиці наприкінці навчального року в результаті проведення експериментального навчання можна зробити висновок про те, що в учнів експериментального класу пізнавальні інтереси сформовані на вищому рівні, ніж в учнів контрольного класу. В них підвищився інтерес до курсу „Я і Україна” після проведення нестандартних уроків, використання пізнавальних завдань, створення проблемно-пошукових ситуацій. Учні експериментального класу із задоволенням відвідували уроки „Я і Україна”, насичені різноманітним цікавим матеріалом.
Разом з тим, під час педагогічних спостережень в експериментальному класі ми виявили, що для учнів характерними були:
виражений інтерес до інформації природничого характеру;
бажання зрозуміти сутність явищ, визначити їх взаємозв’язки;
відтворення природничої тематики в інших видах діяльності, зокрема, в грі, малюванні, ліпленні, аплікації, конструюванні;
зростання пізнавальної активності дітей в усіх видах організованої діяльності щодо засвоєння програмового матеріалу; виникнення інтересу до способів досягнення результату.
Слід зазначити, що внаслідок такої пізнавальної діяльності спостерігалися відмінності і в рівнях сформованості знань учнів із природознавства в 4 класі. Про це свідчать дані оцінювання із природознавства, проведені вчителями обох класів наприкінці навчального року.
Контрольний зріз проводився у формі письмового опитування учнів. Змістову основу контрольних завдань становив програмовий матеріал з курсу “Я і Україна. Природознавство” в 4 класі. Процесуальний аспект завдань передбачав певний рівень сформованості пізнавальних умінь у молодших школярів на кінець навчального року, відповідно до вимог, зазначених у навчальних програмах.
Основними критеріями оцінювання результатів виконання учнями контрольних завдань були правильність та повнота виконання завдань,
