Xreferat.com » Рефераты по педагогике » Розвиток пізнавальних інтересів учнів 4 класу на уроках "Я і Україна"

Розвиток пізнавальних інтересів учнів 4 класу на уроках "Я і Україна"

а також рівень самостійності школярів під час їх виконання. Кількісні показники наприкінці експериментального навчання в експериментальному класі на всіх рівнях кращі, ніж у контрольному.

Співвідношення рівнів сформованості знань учнів покажемо за допомогою діаграми (див. рис. 1).


Розвиток пізнавальних інтересів учнів 4 класу на уроках "Я і Україна"

Рис.1. Співвідношення рівнів сформованості пізнавальних інтересів учнів 4 класу


Аналіз даних діаграми свідчить, що кількісні показники наприкінці навчального року в експериментальному класі на всіх рівнях кращі, ніж у контрольному. Зокрема, якщо у контрольному класі високого рівня сформованості знань досягли 20,0 % учнів, то в експериментальному класі цей показник становить 33,3 % учнів. Позитивним є також той факт, що в експериментальному класі кількість учнів із середнім і низьким рівнями сформованості навчальних досягнень менша, ніж у контрольному класі.

Таким чином, дані експериментального дослідження показали, що при систематичній, послідовній і цілеспрямованій роботі вчителя початкових класів із використанням на уроці різних методів і прийомів навчання на різних етапах уроку, сприяє підвищенню рівня засвоєння учнями навчального матеріалу, удосконаленню відповідних умінь і навичок молодших школярів, а також зацікавлює учнів навчальним матеріалом, формує у них позитивну навчальну мотивацію та пізнавальні інтереси.

Висновки


Проведене експериментальне дослідження дає підстави зробити такі висновки.

Сучасність висуває серйозні проблеми розвитку й удосконалення освіти. Від якості, глибини та обсягу знань, якими оволодіває підростаюче покоління, значною мірою залежить майбутнє нашої країни.

Аналіз психолого-педагогічних та методичних досліджень свідчить про те, що в сучасній школі є всі можливості для вдосконалення і створення нових ефективних засобів розвитку пізнавальних інтересів дітей молодшого шкільного віку, для виявлення закономірностей, що допомагають спрямовувати їхню навчальну діяльність. Постійне створення умов, за яких виникає зацікавленість, забезпечить розвиток глибоко пізнавального інтересу, що значною мірою гарантує успіх у навчанні.

Проблемою виникнення пізнавального інтересу в учнів здавна займалися видатні педагоги і психологи, які досліджують певні невідкладні питання, висувають свої теорії, обґрунтовують дослідження. Серед них такі педагоги як Н.М. Бібік, Б.Г. Друзь, О.Я. Савченко, Г.І. Щукіна та інші. Всі автори надають винятково важливого значення інтересу до пізнання в процесі шкільного навчання. Основні етапи процесу формування пізнавального інтересу виявили дослідження психологів Л.І. Божович, О.В. Скрипченко, Г.І. Щукіної та інших.

Дану проблему вивчають також вчителі-практики А. Охріменко, А. Огійчук, І. Осадченко, Г. Яцевська та інші. Вони організовують навчальний процес таким чином, щоб збуджувати інтерес до навчання, допомогти учням свідомо, творчо, радісно оволодіти знаннями, виявити свій розум, реалізувати знання, творчу силу.

Аналіз цих досліджень свідчить про необхідність перегляду, уточнення та розширення наукових уявлень про визначальні фактори успішності учнів початкової школи.

Разом з тим, у психолого-педагогічній та методичній літературі ще недостатньо уваги приділено питанню формування пізнавальних інтересів в учнів під час вивчення курсу „Я і Україна”.

Останнім часом зацікавленість проблемою формування пізнавального інтересу на уроках „Я і Україна” в учнів 4 класів значно зросла, тому що оволодіння учнями певними знаннями, уміннями, їх розвиток не можливі без зацікавленості учнів тим чи іншим видом пізнавальної діяльності.

На основі аналізу психолого-педагогічної літератури ми визначили дидактичні умови, за яких процес формування та розвитку пізнавальних інтересів учнів 4 класу на уроках природознавства буде ефективним. До них належать:

розуміння дитиною змісту і значення виучуваного;

наявність нового як у змісті виучуваного, так і в самому підході до його розгляду;

емоційна привабливість навчання;

використання системи пізнавальних завдань;

застосування завдань з логічним навантаженням ;

доцільне використання форм організації пошукової діяльності ;

використання проблемно-пошукових ситуацій;

правильне застосування самостійної роботи;

використання довідкового матеріалу, «цікавинок», кросвордів, ребусів, загадок на уроках ;

проведення екскурсій.

Для перевірки ефективності процесу формування та розвитку пізнавальних інтересів в учнів 4 класу на основі визначених умов була розроблена програма експериментального навчання, яка передбачала цілеспрямовану роботу над формуванням пізнавальних інтересів четвертокласників на уроках „Я і Україна”.

Обґрунтованість теоретичних положень дослідження та ефективність використання на різних етапах уроку дидактичних ігор, інтерактивних технологій, пізнавальних та нестандартних завдань, перевірено експериментально. В процесі обробки результатів формувального експерименту було виявлено, що наприкінці навчального року в учнів експериментального класу пізнавальні інтереси сформовані на вищому рівні, порівняно з учнями контрольного класу. Зокрема, 20,8 % учнів експериментального класу досягли високого рівня сформованості пізнавальних інтересів (рівня спрямованості), тоді як у контрольному класі цей показник становить 8,0 %. Учнів, у яких пізнавальні інтереси сформовані на низькому рівні — рівні зацікавленості, — в експериментальному класі 12,5 %, а в контрольному — 20,0 %. Крім того, в 4,0 % учнів контрольного класу виявлено відсутність пізнавальних інтересів.

Таким чином, дані, отримані наприкінці навчального року в результаті проведення експериментального навчання, підтвердили, що саме проведення різноманітних видів дидактичних ігор, використання пізнавальних і нестандартних завдань, інтерактивних технологій на уроках сприяло розвитку в учнів експериментального класу пізнавальних інтересів. Учні експериментального класу із задоволенням відвідували уроки „Я і Україна”, насичені різними цікавими видами роботи, з нетерпінням чекали дня, коли буде проводитися урок.

Така методична робота сприяє також всебічному розвитку учнів початкової школи. Вона дозволяє залучати учнів до активного оперування програмовим матеріалом, що сприяє його міцному й осмисленому запам’ятовуванню.

Список використаної літератури


1. Осипова М.П., Медведская В.Н., Качановская Н.Ш. Активизация познавательной деятельности младших школьников. — М.: Народная асвета, 1987. — 111 с.

2. Амонашвили Ш.О. В школу с шести лет. — М.: Советская школа, 1976. — 266 с.

3. Артемова Т., Ковалева А. Проблемы обучения детей шестилетнего возраста // Народное образование. — 1998. — № 9-10. — С. 5-8.

4. Байбара Т.М. Методика навчання природознавства в початкових класах: Навчальний посібник. — К.: Веселка, 1998. — 334 с.

5. Байбара Т.М, Бібік Н.М. Я і Україна. Природознавство.: Підручник для 4 класу.-К.:Форум,2004. — …с.

6. Баршай Л.С. Індивідуалізація пізнавальної самостійності молодших школярів//Початкова школа. – 1993. - №7.-С.30-32.

7. Беляева Н.А. Активизация интереса к учению как одно из средств повышения успеваемости. — М.: Учпедгиз, 1955. — 24 с.

8. Бібік Н.М. Формування пізнавальних інтересів молодших школярів. — К.: Віпом, 1987. — 97 с.

9. Біда О.А. Природознавство і сільськогосподарська праця: Методика викладання. — Київ: Ірпінь.: ВПФ “Перун”, 2000. — 400 с.

10. Божович Л.И. Личность и ее формирование в детском возрасте. Психологическое исследование. — М.: Просвещение, 1986. — 463 с.

11. Бровкина Е.Т., Козлова Т.А., Герасимова В.А. Ознакомление с окружающим миром. Природоведение: Методика преподавания в младшей школе. — М.: Академия, 2000. — 224 с.

12. Валущенко О.Організація підсумкового повторення // Початкова школа. — 2007. — № 5. — С. 13-16.

13. Варакута О.М. Система пізнавальних завдань для формування природничих понять // Початкова школа. — 2002. — № 2. — С. 10-14.

14. Варакута О.М. Пізнавальні завдання для формування природничих понять // Початкова школа. — 1999. — № 8. — С. 53-36.

15. Выготский Л.С. Мышление и речь // Собр. соч.: В 6 т. — М., 1982. — Т. 2. — 228 с.

16. Выготский Л.С. Проблема обучения и развития в школьном возрасте // Хрестоматия по психологии. — М.: Просвещение, 1987. — 381 с.

17. Вікова психологія / За ред. Г.С. Костюка. — К.: Радянська школа, 1976. — 272 с.

18. Вікова та педагогічна психологія: Навчальний посібник / О.В. Скрипченко, Л.В. Долинська, З.В. Огороднійчук та ін. — К.: Просвіта, 2001. — 416 с.

19. Вікторенко І. Формування пізнавального інтересу до природознавства засобами усної народної творчості // Початкова школа. — 2004. — № 12. — С. 54-55.

20. Волошина В., Лохвицька Л. До школи зі стійкими пізнавальними інтересами // Початкова школа. — 2003. — № 4. — С. 15-17.

21. Воронова Н. Мотивація як фактор успіху навчальної діяльності молодших школярів // Початкова школа. — 2007. — № 3. — С. 23-26.

22. Волков Б.С. Психология младшего школьника: Учебное пособие. — М.: Педагогическое общество России, 2002. — 128 с.

23. Головань Г.С. Пізнавальний інтерес як чинник підвищення ефективності процесу навчання // Рідна школа. — 2004. — № 6. — С. 15-17.

24. Горощенко В.Т., Степанов И.А. Методика преподавания природоведения. — М.: Просвещение, 1984. — 159 с.

25. Гришай Т.І. Організація позакласної роботи і дозвілля молодших школярів // Початкова школа. — 1976. — № 1. — С. 30-32.

26. Дорохова В.Ю. Побуждение младших школьников к активному учению // Советская педагогика. — 1973. — № 3. — С. 36-38.

27. Друзь Б.Г. Виховання пізнавальних інтересів молодших школярів у процесі навчання. — К.: Радянська школа,1978. — 49 с.

28. Друзь З.В. Пізнавальні завдання з ознайомлення з навколишнім світом у 1-2 класах чотирирічної початкової школи: Посібник для вчителя. — К.: Радянська школа, 1990. — 43 с.

29. Дюдіна О., Дюдін М. Пізнавальна діяльність молодших школярів // Початкова школа. — 2006. — № 6. — С. 11-16.

30. Жаркова І.І. Технологія формування у молодших школярів природничих знань дієво практичного характеру: Методичні рекомендації. — Тернопіль: Підручники і посібники, 2001. — 64 с.

31. Жаркова І.І., Мечник Л.А. Я і Україна. Природознавство: Зошит для 4 класу. — Тернопіль: Підручники і посібники, 2008. — 48 с.

32. Жорник О. Формування пізнавальної активності учнів у процесі спільної ігрової діяльності // Рідна школа. — 1999. — № 3. — С. 37-39.

33. Задесенець М.П. Вікові особливості розвитку та виховання дітей. — К.: Радянська школа, 1973. — 152 с.

34. Занков Л.В. Дидактика и жизнь. — М.: Просвещение, 1999. — 123 с.

35. Заперченко Н. Цікаві завдання з природознавства // Початкова школа. — 2006. — № 1. — С. 26-28.

36. Зінченко Н. Емоційне стимулювання навчально-пізнавальних потреб школярів // Початкова школа. — 1999. — № 10. — С. 5-7.

37. Казанский Н.Г., Назарова Т.С. Дидактика (Начальные классы). — М.: Просвещение, 1978. — 224 с.

38. Кирьянен Е.Н. Занимательные упражнения на уроках природоведения // Начальная школа. — 2003. — № 4. — С. 16-17.

39. Кисельов Ф.С. Методика викладання природознавства в початкових класах. — К.: Вища школа, 1975. — 176 с.

40. Коломинский Е.Л., Панько Е.А. Учителю о психологии детей шестилетнего возраста. — М.: Просвещение, 1988. — 76 с.

41. Компанець Н. Дидактичні ігрові ситуації для адаптації дитини в школі і розвитку розумових процесів // Початкова школа. — 1999. — № 11. — С. 10-13.

42. Корнєв В.П. Проблемна побудова змісту уроків і формування пізнавальних інтересів // Радянська школа. — 1975. — № 3. — С. 30-34.

43. Косоротова Ю. Використання творчих завдань на уроках природознавства // Психолог. — 2004. — № 22. — С. 94-100.

44. Костюк Г.С. Навчально-виховний процес і психічний розвиток особистості. — К.: Радянська школа, 1989. — 452 с.

45. Крайг Г. Психология развития. — СПб.: Питер, 2002. — 992 с.

46. Красовська Г.Т. Прийоми формування пізнавального інтересу на уроках // Початкова школа. — 1989. — № 10. — С. 11-15.

47. Крюковська Л.М. Гурткова робота і розвиток пізнавальних інтересів школярів // Радянська школа. — 1975. — № 7. — С. 22-26.

48. Леонтьев А.Н. Проблемы развития психики. — М.: Изд-во МГУ, 1981. — 584 с.

49.Лернер И.Я. Дидактические основы методов обучения. — М., 1994. — 46 с.

50. Лозова В.І. Пізнавальна активність школярів: Навчальний посібник для педагогічних інститутів. — Харків: Основа, 1990. — 87 с.

51. Лозова В.І., Троцко Г.В. Теоретичні основи виховання і навчання. Навчальний посібник. — Харків: «ОВС»,2002. — 258 с.

52. Люблинская А.А. Учителю о психологии младшего школьника: Пособие для учителей. — М.: Просвещение, 1977. — 224 с.

53. Люблінська Г.О. Дитяча психологія. — К.: Вища школа, 1974. — 40 с.

54. Макаренко А.С. Гра // Твори: в 7-ми тт. — Т. 4. — К.: Радянська школа, 1954. — С. 367-373.

55. Медведюк. О. Проблемно-пошукові ситуації на уроках як мотиваційний компонент // Початкова школа. — 2007. — № 4. — С. 13-14.

56. Менчинская Н.А. Психическое развитие ребенка. — М.: Изд-во АПН РСФСР, 1957. — 58 с.

57. Мечник Л.А., Жаркова І. Система пізнавальних завдань як засіб формування дієвих природничих знань // Початкова школа. — 2003. — № 4. — С. 12-14.

58. Миронов А.В. Методика изучения окружающего мира в начальных классах. — М.: Педагогическое общество России, 2002. — 360 с.

59. Монгалина Л.И. Развитие познавательной активности учащихся на уроке природоведения // Начальная школа. — 1987. — № 3. — С. 41-43.

60. Морозова М.Ф. Возникновение и развитие учебных интересов у детей младшего школьного возраста. — М.: Политиздат,1972. — 39 с.

61. Морозова Н.Г. Учителю о познавательном интересе. — М.: Знание, 1999. — 57 с.

62. Нарочна Л.К., Ковальчук Г.В., Гончарова К.Д. Методика викладання природознавства. — К.: Вища школа, 1990 .— 320 с.

63. Обухова Л.Ф. Детская возрастная психология: Учебное пособие для студентов вузов. — М.: Педагогическое общество России, 1999. — 442 с.

64. Общая психология / Под ред. А.Н. Петровского. — М.: Просвещение, 1977. — С. 477-484.

65. Охитина Л. Т. Психологические основы урока. В помощь учителю. — М.: Просвещение, 1977. — 96 с.

66. Пакулова В.М. Кузнецова В.И. Методика преподавания природоведения. — М.: Просвещение, 1990. — 192 с.

67. Пометун О., Пироженко Л. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання. — К.: А.С.К., 2004. — 192 с.

68. Програми для середньої загальноосвітньої школи. 1-4 класи. — К.: Початкова школа, 2006. — С. 246-276.

69. Размыслов П.И. Интересы младших школьников. — М.: Изд-во АПН РСФСР, 1960. — 67 с.

70. Рубинштейн С.Л. Основы общей психологии. — СПб.: Питер, 1999. — 720 с.

71. Рудакова Т.І. Дидактична гра — дієвий засіб активізації пізнавальної активності учнів // Початкова школа. — 2005. — № 16. — С. 7-13.

72. Савчин М.В., Василенко Л.П.Вікова психологія. — Д.: Відродження, 2001. — 125 с.

73. Савченко О.Я. Дидактика початкової школи: Підручник для студентів педагогічних факультетів. — К.: Ґенеза, 1999. — 368 с.

74. Савченко О.Я. Сучасний урок у початкових класах. — К.: Ґенеза, 1999. —256 с.

75. Скаткін М.М. Методика викладання природознавства в початковій школі: Посібник для вчителів. — К.: Радянська школа, 1953. — 227 с.

76. Скрипченко О.В., Волинська Л.В., Огороднічук З.В. Вікова та педагогічна психологія: Навчальний посібник. — К.: Просвіта,2001. — 58 с.

77. Сорокина А.И. Воспитание у детей положительного отношения к школе и учению // Дошкольное воспитание. —1954. — № 9. — С. 32-40.

78. Сухомлинський В.О. Вибрані твори в 5-ти томах. — Т. 1: Проблеми виховання всебічно розвиненої особистості. Духовний світ школяра. — К.: Радянська школа, 1976. — 654 с.

79. Ушинський К.Д. Людина як предмет виховання. — К.: Радянська школа, 1974. — 390 с.

80. Цукерман Г.А. Как младшие школьники учатся учиться? — М., Рига: „Эксперимент”, 2000. — 224 с.

81. Чуприкова М.И. Умственное развитие и обучение: Учебно-методическое пособие. — М.: Издательство МПСИ: МОДЕК, 2003. — 320 с.

82.Шардаков М.Н. Очерки психологии школьника. — М.: Учпедгиз, 1955. — 263 с.

83. Шушара Г. Активізація навчально-пізнавальної діяльності учнів. — вимога сьогодення // Рідна школа. — 2003. — № 2. — С. 11-14.

84. Щукина Г.И. Активизация познавательной деятельности учащихся в учебном процессе. — М.: Просвещение, 1979. — 76 с.

85. Щукина Г.И. Педагогические проблемы формирования познавательных интересов учащихся. — М.: Педагогика, 1988. — 142 с.

86. Щукина Г.И. Формирование познавательных интересов у учащихся в процесе обучения. — М.:Учпедгиз, 1962. — 53 с.

87. Эльконин Д.Б. Детская психология. — М.: Учпедгиз, 1960. — 328 с.

Додаток А


Анкета для вчителів початкової школи


Школа __________________________________________ Клас ________

1. Чи систематично Ви використовуєте наочні посібники під час вивчення курсу „Я і Україна”?

а) так; б) ні;

в) свій варіант _______________________________________________.

2. Як часто відбувається залучення всіх учнів до роботи, шляхом створення проблемно-пошукових ситуацій?

а) часто; б) постійно; в) рідко.

3. Як часто відбувається залучення учнів до роботи, шляхом створення дослідницького підходу до засвоюваного матеріалу?

а) часто; б) постійно; в) рідко.

4. Чи часто створюється в класі атмосфера справжньої захопленості предметом „Я і Україна”?

а) так; б) ні;

в) свій варіант ____________________________________________.

5. Чи використовується індивідуалізація підходу до дітей і диференціація вимог до них?

а) так; б) ні;

в) свій варіант ______________________________________________.

6. Чи проводите Ви на уроках „Я і Україна” різні види ігор: дидактичні, пізнавальні, інтелектуальні, ігри-розваги, народні ігри, сюжетно-рольові ігри, ігри-драматизації, театралізовані ігри, ігри-мандрівки, ігри з елементами праці, конкурси-аукціони? (Підкресліть необхідне.)

7. Які нестандартні завдання: кросворди, ребуси, чайнворди, вікторини, загадки, шаради, метаграми, логогрифи, анаграми, Ви використовуєте для опитування і активізації розумової діяльності учнів? (Підкресліть необхідне.)

8. Чи проводиться на уроках „Я і Україна” робота з використанням цікавого матеріалу (цікаві факти з історії, науки, уривки з науково-популярної літератури, вислови відомих вчених, повідомлення про неймовірне у природі і житті людей)?

а) так; б) ні;

в) свій варіант _______________________________________________.

9. Чи проводиться робота над прислів’ями, народними прикметами?

а) так; б) ні;

в) свій варіант _______________________________________________.

10. Чи використовуються для пояснення нового матеріалу міфи, легенди, інші жанри народної творчості?

а) так; б) ні;

в) свій варіант _______________________________________________.

11. Чи достатньо, на вашу думку, у підручнику для 4 класу завдань, які сприяють формуванню пізнавальних інтересів у школярів?

а) так; б) ні; в) не у всіх темах;

г) свій варіант ______________________________________________.

12. Чи достатньо у підручнику практичних завдань, дослідів?

а) так; б) ні, не достатньо;

в) свій варіант _______________________________________________.

13. Чи пропонується домашня робота учнів у співпраці з батьками?

а) так; б) ні;

в) свій варіант _______________________________________________.


Додаток Б


Види навчально-дослідних завдань і форми їх реалізації у 4 класі

Завдання за Форми за Тривалість виконання

Допоміжний

матеріал

змістом

методами

пізнання

організацією

навчального

процесу

Кількістю учнів

Формування понять про предмети і явища природи.


Вивчення властивостей об’єктів.


Встановлення зв’язку між конкретним об’єктом і процесами природи.

Засвоєння способів діяльності.

Спостереження, їх аналіз і синтез.

Завдання виконується:

а) на уроці;


б) на предметному уроці в класі чи на навчально-дослідницькій ділянці;

в) удома;


у позакласній роботі.

Фронтальні, парні,

групові, індивідуальні

Етапи уроку.


Весь урок.


Тиждень або кілька днів.


Один-два тижні.


Місяць і більше.

Природні об’єкти і натуральні посібники.


Ілюстрат.

зображув.

посібники.

Схеми.


Моделі.


Аудіо-візуальні засоби.

Додаткова література.


Додаток В


Пізнавальні завдання для учнів 4 класу


Розділ «Земля — наш космічний дім»

Тема. Земля — частина Всесвіту


1. З’єднати стрілками.

Сонце планета

Земля зірка

Всесвіт сукупність зірок

Галактика сукупність усіх Галактик

Місяць супутник Землі.

2. Встановити, про яке космічне тіло розповідається.

Воно має вигляд величезної розжареної кулі, що випромінює світло.

Воно не випромінює світло і має вигляд холодної твердої кулі.

Воно обертається навколо Землі і постійно її супроводжує.

3. Пронумеруй подані назви тіл природи від найменшого до найбільшого.

__ Галактика; __ Земля; __ Всесвіт; __ Сонячна система.

4. І зірки, і планети мають кулясту форму. За яким суттєвими ознаками їх можна відрізнити?

5. Чим відрізняється положення Землі відносно Сонця взимку від положення влітку?

6. Що спільного у положенні Землі відносно Сонця навесні й восени?

7. Чому на Землі відбувається зміна дня і ночі?

8. Чому на Землі відбувається зміна пір року?

9. Чому ми не помічаємо, що Земля обертається навколо своєї осі?

10. Довести, що від нахилу земної осі залежить зміна пір року.

11. Довести, що зміна дня і ночі залежить від обертання Землі навколо своєї осі.

12. Коли до Сонця повертається північна півкуля, то на ній настає найтепліша пора року — літо. Розглянути на телурії положення Землі в цей час і поміркувати, чому влітку найтепліше.

13. Протягом року тривалість дня змінюється. Влітку день найдовший, взимку — найкоротший. У чому причина цього явища?

14. Описати положення Землі відносно Сонця влітку, вставивши пропущені слова. За зразком описати положення Землі відносно Сонця взимку.

Влітку до Сонця повернута ________________ півкуля. Сонце стоїть ____________ над горизонтом і посилає на Землю ___________ тепла. Влітку день ______________, а ніч — ______________________.

15. Довести, що коли у північній півкулі літо, то у південній — зима.

16. Довести, що без Сонця неможливе існування життя на Землі.


Тема. Горизонт. Орієнтування на місцевості.


1. Відгадати загадку.

Видніється край, та до нього не дійдеш. (Горизонт).

2. Підкреслити назви місцевості, на яких добре видно лінію горизонту (або на якій лінія горизонту закрита).

Море, гори, поле, місто, ліс, луки.

3. З’єднати протилежні сторони горизонту.

Північний захід* * Північ

Південь* * Захід

Північний схід* * Південний схід

Схід* * Південний захід

4. Підкреслити правильне твердження.

Синій кінець компаса вказує на Південь.

Червоний кінець стрілки компаса вказує на Північ.

Синій кінець стрілки компаса вказує на Північ.

5. Закреслити неправильне твердження.

Тінь, що падає опівдні від предметів, вказує на північ.

На північних схилах горбів сніг тане швидше, ніж на південних.

У берези кора біліша з південної сторони.

Мох і лишайники ростуть з південної сторони.

6. Вставити пропущені слова.

Компас — це прилад для визначення ____________________________.

Користуються ним так: кладуть на _________ поверхню, відтягують _________, щоб звільнити ____________. Повертають компас так, щоб __________ стрілки став проти позначки Пн., а___________________ — навпроти позначки Пд..

7. Закінчити речення.

Тінь від предметів опівдні вказує на…

Якщо у полудень стати обличчям у напрямку своєї тіні, то позаду буде…

Сніг швидше тане на схилах, які повернуті на …

Пологий схил мурашника повернутий на…

Гілки поодиноких дерев густіші з того боку, де…

8. На якому схилі горба — північному чи південному — навесні швидше тане сніг? Пояснити, чому.

9. На якому схилі яру — північному чи південному — пізніше розтане сніг навесні? Чому це відбувається?

10. Користуючись компасом, визначити, з якої сторони знаходяться в класі вікна, дошка, двері, шафа.

11. Починаючи з точки А, накресли маршрут:

1) 3 клітинки на захід; 2) 4 клітинки на південь;

3) 2 клітинки на схід; 4) 1 клітинка на південний-схід;

5) 2 клітинки на південь; 6) 5 клітинок на захід;

7) 6 клітинок на північ; 8) 2 клітинки на північний-захід.










Розвиток пізнавальних інтересів учнів 4 класу на уроках "Я і Україна"

















А
















































12. На папері в клітинку накреслити маршрут, який пройшли туристи.

Туристи вирушили з точки В. Спочатку вони йшли на північ, потім на захід, далі — на південний схід.

У яких напрямах будуть рухатися туристи, щоб повернутися у точку А, якщо будуть йти тим самим маршрутом?


Тема. Зображення земної поверхні на плані, карті й глобусі


1. Відгадати загадку.

Де ріки без води, луки без трави,

Міста без людей, а школи без дітей? (На карті, на плані).

2. Підкреслити назви материків.

Африка, Україна, Австралія, Північна Америка, Європа, Антарктида, Євразія, Індійський, Південна Америка.

За поданим планом і масштабом визначити дійсні розміри городу.

4. Порівняти карту півкуль і глобус.

Спільні ознаки: ____________________________

Відмінні ознаки: ___________________________

5. Визначити за описом, про який океан іде мова. За якою ознакою його впізнали?

Цей океан є найбільшим і найглибшим з усіх. Максимальна його глибина 11022 м. Він омиває своїми водами майже всі материки.

Цей океан найменший з усіх. Він розташований лише у північній півкулі. На його території знаходиться Північний полюс.

6. Користуючись фізичною картою України, визначити, у якому напрямку від Києва розміщені Карпати. У якому напрямку знаходиться Чорне море?

7. Користуючись фізичною картою України, визнач відстань від Житомира до Києва.

8. І на плані місцевості, і на фізичній карті зображені ділянки земної поверхні у зменшеному вигляді. Як відрізнити карту від плану місцевості?

9. Чому без масштабу неможливо накреслити план місцевості?

10. Чому в лісі не можна побачити лінію горизонту?

11. Чому лінію горизонту добре видно на морі?

12. Чому корабель, що пливе по морю, з’являється із-за горизонту поступово, а не весь одразу?

13. Чому лінія горизонту віддаляється, а горизонт розширюється, коли піднімаєшся вгору?

14. Найточніше сторони горизонту можна визначити за допомогою компаса. Для чого ж тоді вміти визначати сторони горизонту за Сонцем і місцевими ознаками?

15. На глобусі контури суші й води зображені такими, якими вони є в дійсності. На карті зображення дещо спотворене. Чому ж люди частіше користуються картами, а не глобусом?

16. Скласти опис Євразії. За зразком описати будь-який інший материк.

Євразія — це ___________________ материк, що складається з двох частин: ____________ і _____________. Розташована Євразія у ____________ півкулі. На сході її омиває _________________ океан, на заході — _________

____________ океан, на півночі — __________________ океан, а на півдні — ___________________.

17. Щоб накреслити на аркуші паперу план кімнати довжиною 9 м і шириною 4 м, потрібно дійсні розміри зменшити у 100 разів, тобто використати масштаб 1 см — 1 м. Який масштаб треба використати, щоб накреслити план саду довжиною 90 м і шириною 40 м?

18. Чому без масштабу неможливо накреслити план місцевості?

19. Чому на плані малюють стрілку,

Если Вам нужна помощь с академической работой (курсовая, контрольная, диплом, реферат и т.д.), обратитесь к нашим специалистам. Более 90000 специалистов готовы Вам помочь.
Бесплатные корректировки и доработки. Бесплатная оценка стоимости работы.

Поможем написать работу на аналогичную тему

Получить выполненную работу или консультацию специалиста по вашему учебному проекту
Нужна помощь в написании работы?
Мы - биржа профессиональных авторов (преподавателей и доцентов вузов). Пишем статьи РИНЦ, ВАК, Scopus. Помогаем в публикации. Правки вносим бесплатно.

Похожие рефераты: