Xreferat.com » Рефераты по промышленности и производству » Загальні поняття про якість виробів та основні її показники

Загальні поняття про якість виробів та основні її показники

loading="lazy" src="http://xreferat.ru/image/76/1307083626_15.gif" alt="Загальні поняття про якість виробів та основні її показники" width="81" height="56" align="BOTTOM" border="0" />.(3)


Оскільки гілки кривої нормального розподілу прямують до нескінченності, то поле розсіяння випадкової величини Х дорівнює нескінченності. З віддаленням значень х від Загальні поняття про якість виробів та основні її показники ймовірність отриманих результатів їх зменшується і доходить до надто малих значень. При малих ймовірностях подія здійснюється рідко і, отже, значеннями х можна знехтувати. Тому для практичного використання кривої нормального розподілу її абсцису виражають через s і обмежують поле розсіяння значень х межами х ± ts, тобто практичне поле розсіяння випадкової величини приймають рівним (рис. 5):


Загальні поняття про якість виробів та основні її показники,(4)

де Загальні поняття про якість виробів та основні її показники – нормований параметр розподілу.(5)


Значення t вибирається в залежності від прийнятої ймовірності Р знаходження значень x в межах поля розсіяння Δp та ймовірності q = 1 – p виходу значень x за межі Δp Вибір значень t провадять за відповідними таблицями, які додаються до курсу математичної статистики.

Найчастіше приймають t = 3. Цьому значенню відповідає ймовірність Р = 0,9973 і q = 0,0027. Отже, при t = 3,99,73 % всіх можливих значень х буде лежати в межах поля розсіювання, рівного Δp = 6s, і тільки 0,27 % значень вийде за його межі. Цей відсоток настільки малий, що значеннями s, які виходять за межі Δp = 6s, можна знехтувати і практично вважати, що всі значення лежать в межах поля розсіювання.

Часто на практиці спочатку будують емпіричну криву розподілу, де емпіричне середнє квадратичне відхилення визначається за формулою (2), а потім визначається s за формулою:


s = γS,(6)


де γ – коефіцієнт, який враховує похибку визначення s при малих розмірах партії вимірюваних заготовок.


Таблиця 1 Поправковий коефіцієнт γ [3]

N 25 30 40 50 60 70 75 80 90 100 200
γ 1,4 1,39 1,33 1,3 1,26 1,24 1,25 1,22 1,21 1,2 1,15

Нормальний закон розподілу спостерігається в тих випадках, коли досліджувана випадкова величина є результатом дії великої кількості різних факторів, причому всі фактори за інтенсивністю свого впливу діють однаково. Цьому закону підкоряється велика кількість безперервних величин: розміри деталей, оброблених на настроєних верстатах; маса заготовок і деталей машин; твердість та інші механічні властивості матеріалу; висота мікронерівностей на оброблених поверхнях; похибки вимірювань та деякі інші величини. У всіх перелічених випадках доводиться спостерігати невеликі відхилення від нормального закону.


4.3 Побудова кривої нормального розподілу

деталь машина обробка точність

1. Береться поточна вибірка із партії заготовок, оброблених підряд одна за одною за одних і тих же умов обробки на одному й тому ж верстаті. Для отримання достовірних результатів обсяг вибірки повинен бути в межах 1000 і n і 50.

Вимірюють всі заготовки за потрібним параметром інструментом зі шкалою з мінімальною ціною поділки. Ціну поділки вимірювального інструменту вибирають з умови:


Загальні поняття про якість виробів та основні її показники


де Т – допуск вимірюваного параметра.

За результатами вимірювань визначається різниця між найбільшим і найменшим розмірами, тобто:


wp = xmax – xmin.


3. Отримані значення параметра заготовок вибірки розбивають на f інтервалів. Ширина d інтервалу повинна не менше ніж у два рази перевищувати ціну поділки вимірювального інструменту (приладу): d і 2с; d = Δp/f.

Число інтервалів визначається за таблицею:


n 20–40 40–60 60–100 100 100–160 160–250
f 6 7 8 10 11 12

або за формулою:


f = 1 + 3,322 lg n.


4. Для кожного інтервалу розраховують частоту mi та частість mi/n і заносять їх у табл.


Таблиця 2 Розподіл розмірів заготовок

Інтервал, мм Частота Частість

20,00–20,05

20,05–20,10

20,10–20,15

20,15–20,20

20,20–20,25

20,25–20,30

20,30–20,35

2

11

19

28

22

15

3

0,02

0,11

0,19

0,28

0,22

0,15

0,03

Всього n = ∑m = 100 ∑m/n = 1

5. За даними табл. 2 будується графік (рис. 8). По осі абсцис відкладають інтервали розмірів у відповідністю з табл. , а по осі ординат – відповідні їм частоти mi або частості mi/n.


Загальні поняття про якість виробів та основні її показники

Рис. 8. Розподіл виміряних розмірів заготовок


В результаті побудови отримується ступінчаста лінія І, яка називається гістограмою розподілу. Якщо послідовно з’єднати між собою точки, що відповідають середині кожного інтервалу, то створюється ламана крива, яка називається емпіричною кривою розподілу, або полігоном розподілу. При значній кількості виміряних заготовок і великій кількості інтервалів розмірів ламана емпірична крива наближається за формою до плавної кривої, яка називається кривою розподілу.

За формою емпіричної кривої приймають гіпотезу про теоретичний закон розподілу досліджуваного параметра.

6. За прийнятою гіпотезою визначають основні параметри емпіричного розподілу.

7. На основі емпіричного розподілу та його параметрів порівнюють емпіричний розподіл з теоретичним, тобто визначають теоретичні частоти і будують теоретичну криву.

Приблизно можна вважати, що:


Загальні поняття про якість виробів та основні її показники,(7)


де Загальні поняття про якість виробів та основні її показники – теоретична частота;

d – ширина (ціна) інтервалу;

n – число вимірювань (число деталей у вибірці).

З рівняння (7) маємо:


Загальні поняття про якість виробів та основні її показники.(8)


Якщо у вираз (8) підставити нормований параметр розподілу Загальні поняття про якість виробів та основні її показники, то отримаємо:


Загальні поняття про якість виробів та основні її показники.


Позначимо Загальні поняття про якість виробів та основні її показники і враховуючи, що s = S, формула (8) набуде вигляду:


Загальні поняття про якість виробів та основні її показники.(9)


Величина Zt обчислена для різних значень t і наведена в [7, додаток 1].

Значення t для кожного інтервалу розмірів знаходять за формулою:


Загальні поняття про якість виробів та основні її показники,(10)


де xi – середина і-го інтервалу.

Таким чином, для підрахунку теоретичних частот необхідно для кожного інтервалу розмірів за формулою (10) визначити значення t [7, додаток 1],визначити Zt і потім скористатись формулою (9).

Необхідно відмітити, що теоретична крива нормального розподілу може бути побудована за характерними точками. Координати характерних точок кривої нормального розподілу наведені в табл. 3.


Таблиця 3 Характерні точки кривої нормального розподілу

Характерна точка Абсциса Ордината
Вершина кривої Х

Загальні поняття про якість виробів та основні її показники

Точка перегину X±S

Загальні поняття про якість виробів та основні її показники

Характерна точка Х±2S

Загальні поняття про якість виробів та основні її показники

Характерна точка X±3S

Загальні поняття про якість виробів та основні її показники


Далі потрібно перевірити відповідність емпіричного розподілу теоретичному нормальному.

8. Перевірка відповідності емпіричного розподілу теоретичному нормальному.

Для перевірки відповідності емпіричного розподілу теоретичному існує ряд критеріїв, з яких найбільше практичне застосування мають критерій λ А.Н. Колмогорова і критерій χ2 Пірсона.

Розглянемо розподіл за критерієм χ


Загальні поняття про якість виробів та основні її показники,(11)


де f – число розрядів (інтервалів);

mi, Загальні поняття про якість виробів та основні її показники – відповідно емпірична і теоретична частоти і-го інтервалу значень X.

Для зручності обчислення χ2 доцільно використовувати табл. 4.


Таблиця 4 Дані для розрахунку χ2

Інтервали розмірів

Загальні поняття про якість виробів та основні її показники

Загальні поняття про якість виробів та основні її показники

Загальні поняття про якість виробів та основні її показники

Загальні поняття про якість виробів та основні її показники

Загальні поняття про якість виробів та основні її показники

від до




1 2 3 4 5 6 7

При визначенні критерію необхідно, щоб частота була не менше 5. Якщо в будь-якому інтервалі частота буде менше п’яти, то необхідно цей інтервал об’єднати з сусіднім.

Потім необхідно знайти число К за формулою:


К = m – p – 1,


де р – число параметрів теоретичного розподілу (для нормального розподілу р = 2):


К = m – 2 – 1 = m – 3.

За таблицею [7, додатку Б], за знайденими значеннями χ2 і К визначається ймовірність p(χ2). Якщо буде виконуватись нерівність p(χ2) > 0,05, то можна вважати, що емпіричний розподіл відповідає теоретичному (нормальному) і можна використовувати його закономірності для аналізу точності обробки.


4.4 Інші закони розподілу


Закон рівної ймовірності

Якщо розсіювання розмірів залежить тільки від змінних систематичних похибок (наприклад, від зношування різального інструменту), то розподіл дійсних розмірів партії оброблених заготовок підкоряється закону рівної ймовірності.

При сталому процесі різання зношування різального інструмента відбувається за законом прямої лінії. Отже, за цим законом буде відбуватись і зміна розмірів заготовки (рис. 9, а). А це означає, що в будь-який проміжок часу ми будемо мати однакову (постійну) кількість заготовок, тобто щільність ймовірності j(x) = const, і розподіл щільності ймовірності графічно буде зображуватись у вигляді прямокутника з основою ав і висотою j(x) = const (рис. 9, б).

При інтервалі зміни випадкової величини X від а до в:


Загальні поняття про якість виробів та основні її показники,


тобто ймовірність того, що випадкова величина X при дослідженнях буде приймати значення в інтервалі від a до в, дорівнює площі під диференціальною кривою розподілу. У відповідності з рисунком 9, б ця площа представляє собою прямокутник з основою ав і висотою j(x). Отже:

(в – а)Чj(х) = 1.


Загальні поняття про якість виробів та основні її показники

Рис. 9. Розподіл розмірів оброблених заготовок за законом рівної імовірності


Звідси рівняння диференціальної функції розподілу чи щільності ймовірності буде мати вигляд:


Загальні поняття про якість виробів та основні її показники(12)


Закон рівної ймовірності має два параметри:Загальні поняття про якість виробів та основні її показники і σ2, які згідно з формулами:[7, (4), (8)].


Загальні поняття про якість виробів та основні її показники,

Загальні поняття про якість виробів та основні її показники


будуть дорівнювати:


Загальні поняття про якість виробів та основні її показники;(13)

Загальні поняття про якість виробів та основні її показники;(14)

Загальні поняття про якість виробів та основні її показники,(15)


де Загальні поняття про якість виробів та основні її показники – зміна розміру оброблюваної заготовки.

Фактичне поле розсіяння з формули (15) дорівнює:


Загальні поняття про якість виробів та основні її показники.(16)


Закон рівної ймовірності розповсюджується на розподіл розмірів заготовок підвищеної точності (56 квалітет і вище) при їх обробці за методом пробних ходів. Через складність отримання розмірів дуже високої точності ймовірність попадання розміру заготовки у вузькі границі допуску за середнім, найбільшим чи найменшим його значенням стає однаковою.

Закон трикутника (закон Сімпсона)

У тому випадку, коли розмір х інтенсивно зростає на початку різання (інтенсивне зношування інструмента, його припрацювання), потім його ріст сповільнюється (сталий період зношування інструмента) і знову збільшується (в кінці стійкості різального інструменту), що показано на рис. 10, а, крива розподілу розмірів, яка показана на рис. 10, б, відповідає закону трикутника (закону Сімпсона), який представляє собою поєднання двох незалежних випадкових величин, розподілу розмірів яких підлягає закону рівної ймовірності.


Загальні поняття про якість виробів та основні її показники

Загальні поняття про якість виробів та основні її показникиРис. 10. Розподіл за законом трикутника


Закон застосовується при обробці заготовок з точністю 7-го, 8-го, а в деяких випадках і 6-го квалітетів поля розсіювання:


Загальні поняття про якість виробів та основні її показники.(17)


Закон ексцентриситету (закон Релея)

Закон розподілу ексцентриситету чи закон Релея має місце при відхиленнях ексцентриситету осей чи биття поверхонь деталей, які є безперервними випадковими величинами. Ці похибки є додатними величинами, вони змінюються від нуля до певного значення. Крива розподілу ексцентриситетів R ступінчастих циліндричних деталей показана на рис. 11, б. Вона має несиметричну форму, деталей з нульовим ексцентриситетом немає, більша частина деталей має середній ексцентриситет, деталей з великим ексцентриситетом мало.


Загальні поняття про якість виробів та основні її показники

Рис. 11. Утворення ексцентриситету (радіуса-вектора) втулки 1 при її обробці на циліндричній оправці 2 при різниці зазору між оправкою та отвором втулки (а) і функція y = f(R) розподілу розмірів за законом Релея (б)

Закону ексцентриситету (закону Релея) підкоряється також розподіл значень непаралельності та не перпендикулярності двох поверхонь, різностінність порожнистих деталей (при нефіксованій площині вимірювання).

Цей закон одно параметричний, і рівняння його розподілу має вигляд:


Загальні поняття про якість виробів та основні її показники,(18)


де R – змінна величина ексцентриситету чи биття:


Загальні поняття про якість виробів та основні її показники;


x і y – координати точки кінця R (рис. 11, а, в).

s – середнє квадратичне відхилення значень координат x і y, які мають однаковий розподіл за нормальним законом. Тому s = sx = sy (а розподіл R – не є нормальним).

Зв’язок між sR, Загальні поняття про якість виробів та основні її показники і σ виражається наступними залежностями:


Загальні поняття про якість виробів та основні її показники;(19)

Загальні поняття про якість виробів та основні її показники.(20)


Фактичне поле розсіювання значень змінної величини радіуса-вектора R (ексцентриситету, різностінності, непаралельності тощо) знаходять з виразів:


Δp = 5,252sR;(21)

Δp = 3,44s.(22)

Функція розподілу a(t)

У більшості випадків механічної обробки заготовок на настроєних верстатах на точність їх розмірів одночасно впливає велика кількість близьких за величиною і незалежних одна від одної випадкових причин, які обумовлюють розподіл розмірів за законом Гаусса, і змінних систематичних похибок, що виникають внаслідок рівномірного зношування різального інструменту, які визначають розподіл за законом рівної ймовірності або іншим (наприклад, степеневим) законом.

У подібних випадках зміна досліджуваної величини Xt залежить від часу і сама функція може бути подана в загальному вигляді на деякий момент часу t виразом:


Загальні поняття про якість виробів та основні її показники,(23)


де yi – незалежні або слабо залежні випадкові величини;

Ct – сума значень постійно діючих факторів, яка відповідає моменту часу t.

Композиція законів Гаусса і рівної ймовірності створює криві розподілу різної форми, які залежать від ступеня дії на кінцевий розподіл кожної зі складових законів. Для розрахунків точної обробки заготовок при подібній композиції законів розподілу зручно користуватись розробленою професором Н.А. Бородачовим функцією розподілу a(t).

Функція a(t) формується законом Гаусса з його параметрами s і Загальні поняття про якість виробів та основні її показники, які залежать від точності виду обробки і технологічної системи, і законом рівної ймовірності з параметрами:


Загальні поняття про якість виробів та основні її показники,


на величину поля розсіювання якого впливає швидкість та тривалість процесу (у випадку зношування інструменту ℓ визначається питомим зношуванням і тривалістю різання).

Таким чином, функція a(t) відображає не тільки точність, але і тривалість процесу обробки.

Функцію a(t) можна розглядати як результат рівномірного зміщення в часі вершини кривої Гаусса із середнім квадратичним σ на величину параметра 2ℓ кривої розподілу закону рівної ймовірності. На рис. 12 показано криву a(t), яка для деякого моменту часу t виражається формулою:


Загальні поняття про якість виробів та основні її показники,(24)


де sσ – середнє квадратичне відхилення закону нормального розподілу, який визначає функцію a(t);

a0 – середнє арифметичне значення розміру у початковий момент часу.


Загальні поняття про якість виробів та основні її показники

Рис. 1 Крива функції а(t)


Форма кривої розподілу функції a(t) залежить від параметра λa, який визначається за формулою:


Загальні поняття про якість виробів та основні її показники.(25)


Лінійну функцію a(t) можна подати у вигляді:

Загальні поняття про якість виробів та основні її показники.(26)


Середнє арифметичне значення розміру функції дорівнює:


Загальні поняття про якість виробів та основні її показники,(27)


а середнє квадратичне відхилення sa функції a(t):


Загальні поняття про якість виробів та основні її показники.(28)


На рис. 13 подано сім’ю нормованих кривих розподілу лінійної функції a(t) при різних значеннях λa.


Загальні поняття про якість виробів та основні її показники

Рис. 13. Сім’я нормованих кривих розподілу лінійної функції a(t) при різних значеннях λа


Усі криві симетричні, мають плоскі вершини і змінюють свій вигляд від кривої 1 нормального розподілу Гаусса (при ℓ ® 0 і λa= 0) до прямокутника 2 розподілу рівної ймовірності при λa = Ґ і s ® 0.

Поле розсіювання Δp розмірів при функції розподілу a(t) залежить від параметра λa наступним чином:


λa 3 6 10 24
Δp 4,74σa 4,14σa 3,76σa 3,56σa

При виконанні технологічних процесів доводиться зустрічатись також зі зміною величин випадкових факторів, коли питома вага деяких із них за окремі проміжки часу підсилюється, починає домінувати над іншими, наприклад, збільшення коливання величини припуску на обробку через включення в партію заготовок, одержаних із значними коливаннями припуску внаслідок похибок початкових заготовок. При цьому форма кривої розподілу не змінюється, але змінюється величина поля розсіювання.


4.5 Композиції законів розподілу і підсумовування похибок


При обробці заготовок на точність їх розмірів часто одночасно діють різні фактори, які викликають появу як випадкових похибок, створюваних за різними законами, так і систематичних або змінних систематичних похибок. У подібних випадках закон розподілу розмірів оброблюваних заготовок представляє собою композицію декількох законів розподілу.

Систематичний постійний фактор (похибка) на форму кривої розподілу не впливає, зсуває центр групування відносно середини поля допуску або відносно розрахункового настроювального розміру на свою величину, в бік свого знака (рис. 14, б, в). Прикладом може бути розвертання отворів у однієї половини партії заготовок розверткою діаметром 20 мм, у другої – діаметром 20,08 мм (Δсист. = ±0,08 мм). Аналогічна ситуація буде при двох різних настроюваннях технологічної системи. У таких випадках поле сумарного розсіювання розмірів заготовок визначається з виразу:


Δр = 6s + Δсист.(29)


Якщо при цьому крива розсіювання будується за значеннями вимірювань без врахування систематичної похибки (наприклад, коли вимірюється вся партія заготовок, оброблених з декількох настроювань), форма загальної кривої розсіювання викривлюється і відрізняється від форми кривої Гаусса (крива має декілька вершин різної висоти відповідно до числа настроювань та кількості заготовок, оброблених з кожного настроювання (рис. 14, в, г)).

При обчисленні сумарної похибки обробки систематичні похибки складаються алгебраїчно, тобто із врахуванням їх знаків. Внаслідок цього результат підсумовування може показати не тільки збільшення, але й зменшення загальної похибки у зв’язку з взаємною компенсацією впливу складових похибок. Наприклад, подовження різця у зв’язку з його нагріванням, що зменшує діаметр обточуваного вала, може скомпенсувати вплив зношування різця, що викликає збільшення діаметра обробки.

Систематична похибка із випадковою похибкою складається арифметично у відповідності з формулою (29).

Випадкові похибки, які не підкоряються закону Гаусса, за відсутності домінуючої похибки підсумовуються геометрично, тобто:


Загальні поняття про якість виробів та основні її показники,(30)


де Δ1, Δ2,…,Δn – поля розсіювання випадкових похибок, що підсумовуються;

K1, K2,…,Kn – коефіцієнти відносного розсіювання випадкових величин.


Загальні поняття про якість виробів та основні її показники

Рис. 14. Зміна форми сумарної кривої розсіювання під впливом систематичної похибки при обробці декількох партій заготовок з

Если Вам нужна помощь с академической работой (курсовая, контрольная, диплом, реферат и т.д.), обратитесь к нашим специалистам. Более 90000 специалистов готовы Вам помочь.
Бесплатные корректировки и доработки. Бесплатная оценка стоимости работы.

Поможем написать работу на аналогичную тему

Получить выполненную работу или консультацию специалиста по вашему учебному проекту
Нужна помощь в написании работы?
Мы - биржа профессиональных авторов (преподавателей и доцентов вузов). Пишем статьи РИНЦ, ВАК, Scopus. Помогаем в публикации. Правки вносим бесплатно.

Похожие рефераты: