Устаткування дробильно-сортувальних заводів
f = 0,01... 0,001 - коефіцієнт тертя кочення; G1 - маса короба з матеріалом, кг; G2 - маса інших частин, що рухаються, кг; частота обертання валу вібратора повинна задовольняти умову:
30
; /36/
r - ексцентриситет валу, м; D1 - діаметр кола центрів роликів підшипників підвіски короба, м; D2 - середній діаметр кола центрів роликів підшипників опори, м; α - кут нахилу сит, град.
Величина r, D1 і D2, d визначаються в масштабі по кресленні аналогічного грохоту [6].
Розрахунок валу гурохота
Після побудови розрахункової схеми визначаємо інерційні сили Р1 від неврівноважених мас на маховиках і Р2 - від маси короба з матеріалом, Н:
Р1
=
; /37/
Р2
=
; /38/
де
- маса одного
дебаланса, кг;
ω -
кутова
швидкість валу,
рад/с; R
- відстань від
осі дебаланса
до осі валу, м;
тгр
- маса
короба з матеріалом,
кг; r
- ексцентриситет
валу, м.
Значення сили визначуване з розрахунку пасової передачі, рівно геометричній сумі сил тиску пасів на шків і тяжінню шківа /курс "Деталі машин"/.
Що крутить момент, Н.м
Мкр
= 60000
/39/
Опорні реакції VA і VF і визначають з рівнянь
і
.
Згинаючі моменти в точках A, B, C, E, і D /рис 4/ визначаємо, використовуючи
методи, викладанні в курсі "Опір матеріалів". Приведений максимальний момент, кг.Н;
Мпр
=
; /40/
Діаметр валу, м:
Dв
=
; /41/
де [σ] - межа текучості сталі, з якої виготовлений вал, Па. Далі необхідно підібрати всі підшипники методами, викладена в курсі "Деталі машин".

Мал. 4. Рохрахункова схема інерційного грохота
Розрахунок натяжного пристрою для сит і товщини стінок короба
Зусилля (Н) в натяжному пристрої визначають з умови
; /42/
де
Zn
=
- число
проволок сита;
σдоп
- допустима
напруга при
розтягуванні
дроту, Па; F0
=
- площа
перетину одного
дроту, м2; L
- довжина
одного сита,
м; Di
- розмір отвору,
м; bі
- товщина
дроту, м.
Товщина
натяжної планки
і стінки короба
при Н =
згідно Мал. 5,
м:
С =
; /43/
де σдоп - допустима напруга згину планки, Па; β = 30 - кут між віссю болта і поверхнею сита.
Визначаємо число болтів на одній стороні сита, якщо d – їх діаметр:
Zб
=
; /44/

Мал. 5. Натяжний пристрій
Далі підраховуємо Zб для всіх сит і вибираємо найбільше значення товщини планки.
Основні параметри грохота: розміри сит B х L ; розміри отворів осередків; амплітуда коливань; продуктивність;кількість сит; потужність двигуна; частота обертання валу; кут нахилу сит; габаритні розміри; маса.
Машинний розрахунок параметрів гуркоту
Позначення:
l - розмір отвору сита в світлу, м;
a - амплітуда коливань рохота, м;
q - питома продуктивність грохота, м3/(год м2);
F -площа грохочення , м2;
К1, К2, К3 - коефіцієнти /табл. I/;
m - коефіцієнт, що враховує нерівномірність живлення;
Ee - еталонна ефективність грохочіння;
К'1, К'2, К'3 - коефіцієнти /табл. 2/;
ε- коефіцієнт / ε = 3600/;
В - ширина гуркоту, м;
h- висота шару навантаженого матеріалу, м;
L - довжина сит грохота, м;
V - швидкість переміщення матеріалу, м/с;
γ - насипна маса матеріалу, кг/м3;
К - коефіцієнт, що враховує вид просіваючої поверхні;
тк- маса короба грохота без маси матеріалу, кг;
ρу- частота власних коливань, Гц;
Z- кількість пружин;
Е - модуль пружності, Па;
d - діаметр дроту пружини, м;
nпр- число робочих витків;
Dпр- середній діаметр пружини, м;
dі - максимальний розмір матеріалу, що просівається, м;
α - кут нахилу сита, рад;
bi- товщина дроту сит, м;
R - радіус дебаланса, м;
Km - коефіцієнт / Km = 1,44*104/;
δ - коефіцієнт / σ =0,02/;
Dm - діаметр маховика, м;
Cв - склад зерен верхнього класу у висхідному матеріалі, частки од.
Cн - склад зерен нижнього класу у висхідному матеріалі, частки од.;
Zб - число болтів на одній стороні сита;
Dв - діаметр валу, м;
µ- коефіцієнт тертя / µ = 0,005/;
σдоп- допустима напруга матеріалу дроту, Па;
lкр - по Мал. 5, довжина натяжної планки, див. Мал. 5, м;
β - кут /Мал. 5/ між віссю кріпильного болта і поверхнею сита;
dб - діаметр болта, м;
σд - допустима напруга матеріалу болта, Па.
Зведення формул
1/ nr
= 4.4
, c-1;
2/ Q
= mg
, м3/с;
3/ Егр
= Еэ
![]()
4/ Q = ε· B· h· V ·γ· K , м3/год;
5/mм = B· L· h ·γ , кг;
6/ mгр = mк · mм , кг;
7/
Кзаг
= mгр
, Н/м;
8/ Кзаг
=
, Н/м;
9/ Кy
=
,
Н/м;
10/ Кі
=
100%;
11/ Якщо Кі
< 25, то збільшити
;
12/ mдеб
=
,
кг;
13/ n
= 30
,
об/хв.;
14/ Gmax
=
, кг;
15/ N
= mдеб
(a + R)
, кВт;
16/ P
=
, Н;
17/ С =
;
18/ Zб
=
.
Розрахунок параметрів грохота
Вихідні дані для розрахунку:
l = 0,07 м; h = 0,24; bi = 0,01 м;
a = 0,003 м; V = 0,4 м/с; R = 0,05 м;
q = 0,82 м3/(год м2); γ = 1700 кг/м3; Km = 1,44 * 104;
F = 3,9 м2; К = 1; δ = 0,02;
К1 = 1,0; тк = 30 кг; Dm = 1 м;
К2 = 0,84; L = 2,6 м; Cн = 0,4;
К3 = 0,91; Z = 10; Cв = 0,4;
m = 0,6; Е = 20000 Па; Dв = 0,15 м;
Еэ = 0,86; d = 0,02 м; µ = 0,005;
К'1 = 1,0; nпр = 10; σдоп = 1,6 * 108 Па;
К'2 = 0,95; Dпр = 0,3 м; lкр = 0,1 м;
К'3 = 0,98; dі = 0,08 м; β = 45° / 0,785 рад /;
ε = 3600; α = 18° /0,31 рад/; dб = 0,008 м;
В = 1,5 м; ρу = 3 с-1; σд = 1,6 * 108 Па.
π = 3,14;
Ідентифікатори:
AL – l AMK – mk DSIGMA - σдоп
A – a ALB – L SIGMA - σ
Q – q Z – Z ALKR - lкр
F – F E – E BETA - β
AK1 – K1 D – d DDEL - dб
AK2 – K2 ANPR - nпр QPR - Q
AK3 – K3 DPR - Dпр EGR - Eгр
EE – Eэ DI - di QK - Qk
AK11 - К'1 ALFA – α AMGR - mгр
AK21 - К'2 RO - ρу OK - Кзаг
AK31 - К'3 BI - bi XK – Кx
EP – ε DEBM - mдеб YK - Кy
B – B R – R VPR – Кi
P – π AKM - Km OBN - n
AKЄ – m DELTA – δ AN - Nзаг
CHN - nr DM - Dм PS - P
H – h CN - Cн C - C
V – v CV - Cв ZB - Zб
GAMMA – γ DV - Dв
AK – K AMY - µ
Програма розрахунку грохоту на язиці ФОРТРАН є у фундації алгоритмів і програм ВЦ ДІСІ під кодовою назвою "Грохот".
Опис і розрахунок щокової дробарки [3, 6, 7, 8]
Після опису пристрою і принципу дії дробарки визначаємо ширину завантажувального отвору дробарок, м /працюючих в автоматичних режимах/:
В
,
/45/
де Dmax - максимальна крупність шматків у висхідному матеріалі, м.
Ширина вихідної щілини, м:
b =
,
/46/
де - максимальна крупність шматків в готовому продукті, м.
Потім визначаємо хід рухомої щоки для дробарок з складним рухом щоки:
Sb = 0,04 · B; SH = 0,007 + 0,1 · b /47/
Для дробарок з простим рухом щоки
Sb = 0,02 · B; SH = 0,008 + 0,2 · b /48/
де B і b - відповідно розміри приймального отвору і вихідної щілини. м:. Sb - хід стиснення у верхній точці камери подрібнення, м; SH - хід стиснення в нижній точці рухомої щоки, мм.
Оптимальна частота обертання ексцентрикового валу дробарки, 1/с:
n =
,
/49/
Довжина завантажувального отвору щокової дробарки, м:
L
=
/50/
де α - кут захоплення, град / α = 19...22°/; Dсв - середньозважений розмір шматків у висхідному матеріалі, м; с - коефіцієнт кінематики /для дробарок з простим рухом щоки с = 0,84, зі складним с = I/; b - розмір вихідної щоки, м; n - частота обертання ексцентрикового валу, об/с; Sср - середній хід щоки, м /
Sср
=
/.
Звичайно L = (1,5..2)В, м;Пс = =Пr/3600 м3/с - секундна продуктивність. Для дробарок з шириною приймального отвору 600мм і менше величина приймається рівній ширині приймального отвору В, для дробарок із шириною приймального отвору 900мм і більше, працюючих на "рядовій" масі Dсв = = (0,3...0,4) В .
Висота камери, м:
H = 1,2
, /51/
де е - номінальна відстань між щоками при їх зближенні, м:
е = SН /0,20 /52/

Мал. 6. Схема визначення продуктивності дробарки
Настановна потужність визначається по формулі ВНІІстройдормаша, кВт:
Ny
= 0,13 Ei
KM
,
/53/
де Еі - енергетичний показник - одиниця витрат енергії, що припадає на 1 т матеріалу при дробленні його від нескінченної крупності до розміру, рівного I мм / Еі = 8(кВт год)/т/; Км - коефіцієнт масштабного чинника, що характеризує зміну Еі, із зміною крупності матеріалу /табл. 3/; і - ступінь подрібнення - відношення средньозважених розмірів висхідного матеріалу і продуктів дроблення; Пв -продуктивність, м3/с; γ = 1800 кг/м3 - насипна маса матеріалу.
Таблиця 3
| Средньозважений розмір початкового матеріала, м | 65 | 100 | 160 | 240 | 280 | 370 | 460 |
| Кн | 1,85 | 1,40 | 1,20 | 1,00 | 0,95 | 0,85 | 0,80 |
Ступінь подрібнення і визначається по формулі
і =
/54/
Dсв
=
,
dсв
=
,
е = b
- SH
/55/
dсв - средньозважений розмір роздроблених шматків, м.
Розрахунок навантажень в основних елементах щічних дробарок
За даними [2] рівнодіючу всіх сил дроблення в камері дробарки слід прийняти для дробарок з складним рухом щоки /Мал.9/, прикладеної плити, що в середині дробить, а для дробарок з простим рухом щоки /Мал. 8/ - на відстані 1/3 від нижньої кромки плити. Розрахункові схеми для визначення зусиль в елементах дробарок з простим і складним рухом щоки приводяться відповідно на Мал. 8,9 [2, 7].
Визначаємо сумарне навантаження на подрібнюючу плиту, Н:
Рдр = q Sдроб /56/
де q = 2,7 МПа - середній тиск на подрібнюючу щоку; Sдроб - активна площа подрібнюючої щоки /що бере участь в подрібненні/, м2. Для плити розпору /Мал. 7/ напруга, Па:
σ
=
/57/
де S - зусилля, Н /см. /61/ S = RB /; F - площа поперечного перерізу (А-А),м2; ep- ексцентриситет від центру тяжіння розрахункового перерізу до лінії дії сили /вибирає студент/; W - момент опору перерізу, м3;nσ - коефіцієнт запасу міцності: для запобіжних плит nσ = 1,5; для тих, що не є запобіжником nσ = 2...2,5.
Розрахунок маховика визначаємо маховий момент, кг м2:
mD =
, /58/
де т - маса маховика, кг; D - діаметр маховика, м; Nдв - потужність двигуна, кВт; η = =0,75...0,85 - ККД щокових дробарок; п - частота обертання, об/с; δ = 0,15. ..0,035 - ступінь нерівномірності обертання маховика.

Мал. 7. Схема дії сил в плиті розпору щокової дробарки.
Мал. 8. Схема зусиль в щоковій дробарці з простим рухом щоки.
Визначають максимальну і мінімальну продуктивність дробарки залежно від розміру одержуваного продукту, м3/с;

Мал.
9. Схема зусиль
в щоковій дробарці
з складним
рухом щоки
Пmax
=
,
/59/
Пmіn
=
,
/60/
де emax, emin- максимальна і мінімальна відстані між щоками; можуть регулюватися в межах ±(25...50)% номінального. Ці межі слід вибирати з таким розрахунком, щоб міг бути одержаний заданий стандартний розмір каменя, тобто дотримувати умову
emax > dmax > emin ;
Розміри рухомої щоки визначаються по Мал. 10.
Для дробарки з складним рухом щоки реакція в шарнірі "В" може бути знайдена з умови
Rb l3 = P l1; l3 = (l1 + l2) sin (90° - β), /61/
де Р - зусилля, діюче на рухому щоку /див. /53//.
Можна прийняти
0,57;
l2
=
; l2
= Kn
· l2;
/62/
Kn
= 1,325; Rb
=
. /63/
Мал.
10. Схема до визначення
геометричних
параметрів
дробарки
Визначення розмірів перетинів рухомої щоки
Згинаючий момент
M = Rb· l2 /64/
Загальний момент опору W = K·W' , де K - число порожнин /Мал. II/. Момент опору одного коробчатого елемента, м3:
W' =
/65/

За цими даними перевіряємо напруги в крайніх волокнах перетину, МПа:
σ
=
= 280 /66/
де F = 2(a · H1· b' · c), м2. Матеріал - сталь 35.
Розрахунок шатуна у дробарки з простим рухом щоки
Виконується шатун складного перетину.
Визначаємо зусилля шатуна, Н:
Р1
=
, /67/
де N - потужність дробарки, кВт; η - ККД дробарки; r - ексцентриситет валу, м; п - частота обертання валу, об/хв.
Площа перерізу
F
=
/68/
Приймаємо
ширину шатуна
b'
=
,
де В - довжина
зіву дробарки,
товщину вибираємо
з урахуванням
ребер.
Урівноваження дробарки
Масу рухомої щоки можна прийняти
Qщ = b · c · l · γ, /69/
де b - ширина щоки, м; с- товщина перерізу, м; l - довжина щоки, м; γ = 7800 кг/м3.
Визначаємо масу вантажу на маховику дробарки з складним рухом щоки, кг:
σгр
=
/70/
де Кі = 1/2...2/3; для садах малих дробарок r = 0,01, для найкрупніших r = 0,04м.
Габаритні розміри вантажу визначаємо з умови
a' ·
b'
· с'
=
,
де a', b', с' - лінійні розміри вантажу на маховику, м.
Маса вантажу на маховику дробарки з простим рухом щоки, який може зрівноважити шатун:
Gгр
=
/71/
де Qщ - маса шатуна / Qщ = b1' · δ · l · γ /; b1', δ, l - відповідно ширина, товщина стінок і довжина шатуна, м; γ = 7800 кг/м3; R - радиус дебаланса, м /призначається в межах R маховика/.
Визначаємо масу вантажу на маховику дробарки з простим рухом щоки, який може зрівноважити рухому щоку, кг;
Gгр
=
;
де S - хід щоки внизу, м.
Остаточно:
Gгр
=
/72/
Розрахунок станини дробарки
Загальний момент опору передньої стінки станини дробарки /Мал. 12/, м3:
W =
/73/
де К - кількість елементів шириною ВІ ; Jx - момент інерції одного елемента, м4
Jx
=
. /74/
Розрахунок станини дробарки

Мал.12. Розрахункова схема рами /станини/
Значення B1 , a i H1 приймають із співвідношень
B1
=
;
H1
=
;
a
= c
=
.
/76/
Матеріалом для виготовлення стінки частіше за все служить сталеве лиття з межею міцності на розрив σр = 350...400 МПа.
Якщо станина лита, при дії навантаження на передню стінку у вузлах з'явиться момент М0 , Нм:
М0
=
,
/77/
де Р - навантаження на передню стінку, Н; b + с1 - довжина передньої стінки, м; а'- довжина бічної стінки, м; Jx2 - момент інерції одного елемента бічної стінки, м4; К1 і К2- кількість елементів передньої і бічної стінок.
Максимальний згинаючий момент передньої стінки, Нм:
М =
; /78/
Напруга в крайніх волокнах передньої стінки, МПа:
σ1
=
.
/79/
Напруга в бічній стінці, МПа:
σ1
=