Розрахунок двигуна механізму вильоту стріли
1. Визначення і розрахунок компонентів приводу механізму зміни вильоту стріли
1.1 Визначення зусиль у механізмі зміни вильоту стріли
Визначимо довжину стріли [2]
;
![]()
=15,82 м
α1 вибирається з методички в у межах 12–200, а – відстань від нижнього шарніра стріли до осі обертання крана (визначається графічно).
Визначимо кут підйому стріли при найменшому вильоті
;
=610
h1 и h2 – довжина перпендикуляра до осі поліспаста визначаються графічно
h1= 4,6 м; h2=4,0 м;
Визначимо навантаження на поліспаст з огляду на масу вантажу і масу стріли:
при
максимальному
вильоті стріли:
;
=
61197,12 Н;
при мінімальному вильоті стріли:
;
=
35551,11 Н;
1.2 Визначення потужності механізму зміни вильоту стріли
Визначимо механічну потужність [2]:
,
де
,
,
k=1,1–1,5
Визначимо механічний момент [2]
,
де
,
![]()
=5636,58
Hм;
=3274,44
Нм;
=4455,51
Нм;
=5792,16
Нм;
=1,57
рад/с;
=9093,7
Вт;
1.3 Вибір двигуна
Потужність двигуна визначається за формулою:
;
=12124,9Вт=12КВт;
Двигун МТМ 380В, 50 Гц, 40% ПВ. Тип МТМ-412–8, РН=16кВт, n=715 об/хв, МК/МН=2,8. Статор: cosφном=0,7, cosφхх=0,08, ІС.Н=42,5А, Ісх=30А, rc=0,316Ом, хс=0,371Ом. Ротор: Ерн=200В, Ірн=52А, rp=0,098Ом, хp=0,195Ом. к=1,82, J=0,75 кг∙м2,
Маса 345 кг.
1.4. Розрахунок необхідних механічних характеристик двигуна (природної, пускової, проміжних і гальмових)
Механічна характеристика ω=f(M). Природну механічну характеристику будують по формулі Клосса.
,
де М та S – поточне значення моменту і ковзання Skp – критичне ковзання, а – коефіцієнт виражений відношенням активного опору фази статора до приведеного опору фази ротора. По навантажувальній здатності визначимо критичний момент двигуна.
,
где kТ=Mkp/MH=2,8
(з каталогу)
Якщо прийняти механічні втрати в роторі 1% від номінальної потужності двигуна, то номінальний момент можна виразити рівнянням:
;
Критичне ковзання визначається в результаті рішення рівняння, записаного для номінального режиму роботи двигуна.
,
где
![]()
=215,827
H∙м;
H∙м;
;

Таблиця 1
|
S |
0,047 |
0,1 |
0,2 |
0,308 |
0,4 |
0,5 |
0,6 |
0,7 |
0,8 |
0,9 |
1 |
|
M, Н∙м |
216,17 |
393,576 |
563,803 |
604,316 |
588,658 |
553,32 |
513,294 |
474,46 |
438,847 |
406,924 |
378,56 |
|
ω, с-1 |
74,848 |
70,686 |
62,832 |
54,35 |
47,124 |
39,27 |
31,416 |
23,562 |
15,708 |
7,854 |
0 |
1.5 Розрахунок і вибір пускорегулювальних опорів
Асинхронні двигуни з фазним ротором пускають у хід за допомогою активних опорів, включених у ланцюг ротора. Наявність таких опорів зменшує кидок струму і збільшує пусковий момент двигуна аж до значення його максимального моменту.
Перевіримо в даному випадку двоступінчастий пуск. Для якого скористаємося формулою:
;
;
1,553 ≥ 1,395;
З розрахунку видно, що такий пуск можливий. Визначимо значення опорів кожної пускової ступіні. Для цього на осі моментів природної характеристики відкладаємо значення моментів М1=0,8Мкр и М2=1,15Мн.
;
;
Відповідні ступіні знаходимо по формулі:
,
де m=2 – число
ступіней, n –
номер ступіні.
Опір першої пускової ступіні:
;
Опір другої пускової ступіні:
;
Для побудови пускових характеристик скористаємося пропорцією:
,
де Sui
– ковзання на
пусковій
характеристиці.
;
![]()
Розрахунок і побудова першої пускової характеристики:
;
;
| Se | 0,05 | 0,1 |
| Su1 | 0,333 | 0,666 |
Розрахунок і побудова другої пускової характеристики:
;
;
| Se | 0,05 | 0,1 | 0,2 | 0,3 |
| Su | 0,129 | 0,258 | 0,516 | 0,775 |
Режим противовключения виникає тоді, коли ротор двигуна під дією зовнішніх сил по інерції починає обертатися в напрямку поля статора. Цей режим застосовується для електромагнітних зупинок двигуна в реверсивних електроприводах, а так само для забезпечення посадкової швидкості при опусканні важких вантажів. Практично режим протвовключения можна одержати змінивши порядок проходження фаз обмоток статора. У цей момент двигун необхідно відключити від мережі, інакше він буде розганятися в зворотному напрямку під дією реактивного або активного статичного моменту.
У нашому випадку, тобто у випадку з активним статичним моментом на валові двигуна, різким противовключением, якщо включити в ланцюг ротора значні додаткові опори. Якщо в межах припустимих значень навантажень механічні характеристики прийняти прямолінійними, то значення опору, що забезпечує режим протвовключения, визначитися з вираження:
![]()
Загальний
опір противовключения
складається
з опору фази
обмотки ротора,
пускового опору
і власне ступіні
противовключения,
значення якого
визначається
з вираження
;

Режиму противовключения відповідає ковзання в межах 1<S<2.
2. Визначення і розрахунок компонентів приводу механізму підйому вантажу
2.1 Визначення потужності механізму
Визначимо по номінальній вантажопідйомності розрахункову потужність робочого механізму.
,
де
,
,
k=1,1–1,5
Визначимо механічний момент
;
;
;
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
2.2 Вибір двигуна
=4,318кВт;
РН=7,5кВт, n=945 об/хв, МК/МН=2,8. Статор: cosφном=0,7, cosφхх=0,08, ІС.Н=20,9А, Ісх=30А, rc=0,685Ом, хс=0,371Ом. Ротор: Ерн=200В, Ірн=21,6А, rp=0,29Ом, хp=0,544Ом. к=1,59, J=0,142 кг∙м2.
2.3 Розрахунок необхідних механічних і електромеханічних характеристик двигуна
Механічна характеристика ω=f(M). Природну механічну характеристику будують по формулі Клосса.
,
де М та S – поточне значення моменту і ковзання Skp – критичне ковзання, а – коефіцієнт виражений відношенням активного опору фази статора до приведеного опору фази ротора. По навантажувальній здатності визначимо критичний момент двигуна.
,
где kТ=Mkp/MH=2,8
(з каталогу)
Якщо прийняти механічні втрати в роторі 1% від номінальної потужності двигуна, то номінальний момент можна виразити рівнянням:
;
Критичне ковзання визначається в результаті рішення рівняння, записаного для номінального режиму роботи двигуна.
,
где
;
=76,593
H∙м;
=214,46H∙м;
;
![]()
![]()

Таблиця 2
| S | 0,055 | 0,1 | 0,2 | 0,3 | 0,4 | 0,519 | 0,6 | 0,7 | 0,8 | 0,9 | 1 |
| M, Н∙м | 61,579 | 101,474 | 162,138 | 194,717 | 209,75 | 214,46 | 212,983 | 208,278 | 201,826 | 194,558 | 187,02 |
| ω, с-1 | 98,941 | 94,23 | 83,76 | 73,29 | 62,82 | 50,360 | 41,88 | 31,41 | 20,94 | 10,47 | 0 |
Асинхронні двигуни з фазним ротором пускають у хід за допомогою активних опорів, включених у ланцюг ротора. Наявність таких опорів зменшує кидок струму і збільшує пусковий момент двигуна аж до значення його максимального моменту.
Перевіримо в даному випадку двоступінчастий пуск. Для якого скористаємося формулою:
;
;
2,017 ≥ 1,443;
З розрахунку видно, що такий пуск можливий. Визначимо значення опорів кожної пускової ступіні. Для цього на осі моментів природної характеристики відкладаємо значення моментів М1=0,8Мкр и М2=1,15Мн.
;
;
Відповідні ступіні знаходимо по формулі:
,
де m=2 – число
ступіней, n –
номер ступіні.
Опір першої пускової ступіні:
;
Опір другої пускової ступіні:
;
Для побудови пускових характеристик скористаємося пропорцією:
,
де Sui
– ковзання на
пусковій
характеристиці.
;
![]()
Розрахунок і побудова першої пускової характеристики:
;
;
| Se | 0,05 | 0,1 | 0,2 |
| Su1 | 0,355 | 0,666 | 1,42 |
Розрахунок і побудова другої пускової характеристики:
;
;
| Se | 0,05 | 0,1 | 0,2 | 0,3 | 0,4 | 0,5 |
| Su1 | 0,132 | 0,265 | 0,531 | 0,796 | 1,06 | 1,33 |
Режим противовключения виникає тоді, коли ротор двигуна під дією зовнішніх сил по інерції починає обертатися в напрямку поля статора. Цей режим застосовується для електромагнітних зупинок двигуна в реверсивних електроприводах, а так само для забезпечення посадкової швидкості при опусканні важких вантажів. Практично режим протвовключения можна одержати змінивши порядок проходження фаз обмоток статора. У цей момент двигун необхідно відключити від мережі, інакше він буде розганятися в зворотному напрямку під дією реактивного або активного статичного моменту.
У нашому
випадку, тобто
у випадку з
активним статичним
моментом на
валові двигуна,
різким противовключением,
якщо включити
в ланцюг ротора
значні додаткові
опори. Якщо в
межах припустимих
значень навантажень
механічні
характеристики
прийняти
прямолінійними,
то значення
опору, що забезпечує
режим протвовключения,
визначитися
з вираження:
![]()
Загальний
опір противовключения
складається
з опору фази
обмотки ротора,
пускового опору
і власне ступіні
противовключения,
значення якого
визначається
з вираження
;

Режиму противовключения відповідає ковзання в межах 1<S<2.
3. Розрахунок моментів опору на валу двигунів
3.1 Моменти опору на валові двигуна механізму підйому стріли
;
;
передаточне
число редуктора
![]()
η=0,95 – ККД передачі від двигуна до стріли.
При підйомі і спуску стріли з вантажем
;
![]()
;

При підйомі і спуску стріли без вантажу
![]()
;

3.2 Моменти опору на валу двигуна механізму підйому вантажу
– передаточне
число.
;
При підйомі вантажу
;
;
![]()
При опусканні вантажу
;
;
![]()
«–» означає що отримано для гальмового моменту.
4. Розрахунок перехідних процесів
Зміна електромагнітного чи статичного моменту викликає поява так називаного надлишкового, чи динамічного моменту, що у залежності від його знака викликає розгін чи загальмування електропривода. Процес переходу з одного сталого стану в інше називається перехідним процесом. У більшості випадків перехідні процеси впливають на роботу електропривода. Зменшення їхньої динамічності ущільнює графік робочого процесу, що веде до збільшення продуктивності виконавчого механізму. Причинами перехідного процесу є: зміна навантаження, зміна схеми включення, зміна параметрів живильної мережі.
4.1 Розрахунки перехідних процесів у режимах підйому й опускання стріли
Вираження Jпр для даного механізму має вид:
;
;
![]()
Підйом стстріли:
M1ст = 884,88 Нм; Iн = 40,9А;
ωст1 = 96,36 рад/с; МП = 154,8Нм;
JПР = 0,142 кг∙м2; SH' = 0,37;
IH = 20,8A; SH2 = 0,16;
MH = 77,4 H∙м; SCM = 0,0649;
Таблица 3
| Параметр | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 |
| ∆ωi, c-1 | 20,94 | 20,94 | 18,85 | 12,56 | 12,56 | 12,56 |
| ωi, c-1 | 20,94 | 41,88 | 50,73 | 73,29 | 85,85 | 98,41 |
| ∆ti, c | 0,037 | 0,051 | 0,078 | 0,024 | 0,04 | 0,034 |
| tП, c | 0,264 | – | – | – | – | – |
| Mдин, Н∙м | 79,5 | 58,5 | 34,5 | 75 | 45 | 52,5 |
| M, Н∙м | 133,5 | 111 | 87/154,5 | 127 | 87/154,5 | 66 |
| I, A | 34,6 | 28,3 | 22,5/40,4 | 31,9 | 22,5/40,4 | 10,3 |
| S | 0,8 | 0,6 | 0,42 | 0,3 | 0,18 | 0,06 |
Опускання стріли: МСТ3 = 32,53 H∙м; ωст3 = 107 рад/с; JПР = 1,142 кг∙м2;
4.2 Розрахунки перехідних процесів при підйомі та опусканні вантажу
,
де k
– коефіцієнт
враховуючий
інерційність
махових мас
елементів
кінематичної
передачі.
;
Підйом вантажу:
кг∙м2;
МП = 148,5Нм; IП = 20,8A; H∙м;
I0 = 12,9A; IH = 20 A;
MH = 66,3 H∙м; Sn1 = 0,39;
Sn2 = 0,14; Sn3 = 0,055;
Таблица 4
| Параметр | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 |
| ∆ωi, c-1 | 10,47 | 10,47 | 104,7 | 104,7 | 13,61 | 12,56 | 13,61 | 16,75 |
| ωi, c-1 | 10,47 | 10,94 | 31,41 | 41,88 | 55,49 | 68,05 | 81,66 | 98,41 |
| ∆ti, c | 0,57 | 0,063 | 0,073 | 0,068 | 0,149 | 0,072 | 0,125 | 0,175 |
| tП, c | 0,8 | – | – | – | – | – | – | – |
| M, Н∙м | 109,5 | 102 | 94,5 | 85,5 | 72/117,3 | 99 | 72/117,3 | 49,5 |
| Mg, Н∙м | 63,75 | 57 | 49,5 | 42 | 31,5 | 60 | 37,5 | 33 |
| I, A | 28,9 | 26,5 | 24,2 | 21,7 | 18,3/32,1 | 25,3 | 18,3/31,04 | 13,7 |
| S | 0,9 | 0,8 | 0,7 | 0,6 | 0,47 | 0,35 | 0,22 | 0,065 |
При спуску вантажу:
МСТ2 = 36,87 H∙м; ωст2 = 102,6 рад/с; JПР = 0,188 кг∙м2;
Таблица 5
| Параметр | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 |