Визначення характеристик вала з дисками
(2.7)
Для
того щоб викликати
кут закручування
першої ділянки
вала завбільшки
I радіан, необхідно
прикласти
крутний момент
величини k1,
якщо ж, як у нашім
випадку кут
закручування
має
1-
2 радіан, то
на валу діє
крутний момент
величини
![]()
У нашім випадку кути закручування для ділянок вала будуть:
(2.8)
і крутний моменти:
(2.9)
Тепер можемо скласти вираження для потенційної енергії системи, підсумовуючи потенційну енергію ділянок.
(2.10)
(тому
що
те, підставляючи
значення
1
з (2.8) і M1 з (2.9) і аналогічно
для інших ділянок
одержимо формулу
(2.10)).
У цьому випадку система має п ступенів волі, чому відповідає п узагальнених координат. Узагальненими координатами є кути закручування вала в місцях насадки дисків. Рівняння Лагранжа, мабуть, прийде скласти по числу ступенів волі, тобто також п. Для користування рівнянням Лагранжа у вигляді
(2.11)
необхідно
знайти частки
похідні від
кінетичної
й потенційної
енергії системи,
по узагальнених
координатах
і частки похідні
від кінетичної
енергії по
диференціалах
узагальнених
координат:

![]()
Диференціюючи рівняння (2.6) знайдемо:
;


і диференціюючи рівняння (2.10)
;
;
;……;
Диференціюючи
рівняння (2.6) по
одержимо:


Отримані рівняння необхідно диференціювати за часом


Маючи у своєму розпорядженні знайденими вище величини, можемо скласти систему диференціальних рівнянь руху розглянутої системи.
(2.12)
Для рішення отриманої системи диференціальних рівнянь думаємо, що кожний коливальний рух системи (їх буде стільки ж, скільки й ступенів волі, тобто п) буде простим гармонійним. Приватні рішення системи (2.12), можна представити у вигляді:
. (2.13)
У
цих рівняннях
як і раніше М
амплітуда
коливання, і
р частота. Знаходимо
другу похідну
від
за часом:
.
Аналогічно,


Підставляючи
значення
й
у рівняння
системи (2.12), одержимо
систему звичайних
рівнянь із
багатьма невідомими
для визначення
частоти коливання
р.
![]()
![]()
![]()
![]()
Скорочуючи
в даних рівняннях
на
одержимо остаточно
(2.14)
Послідовно
крім невідомого
,
одержимо рівняння
для визначення
частоти р. Рівняння
для визначення
частоти власних
коливань, отримане
в результаті
виключення
з рівнянь (2.14),
називається
характеристичним.
Рівняння (2.14)
можуть бути
застосовані
для визначення
числа власних
крутильних
коливань системи
з довільним
числом дисків.
У тих випадках,
що коли вийшло
характеристичне
рівняння має
високий ступінь
відносно р2
(що буває при
системі з багатьма
дисками), воно
може бути вирішене
графічно або
яким-небудь
наближеним
методом.
1.3 Коливання вала із трьома дисками
Розглянемо коливання вала із трьома дисками (мал. 3). Тут I1 , I2 ,I3 моменти інерції дисків, k1 і k2 твердості ділянок вала на крутінні, за аналогією з формулою (1.1) рівні:
і


Мал. 3 Вал із трьома дисками
Якщо
амплітуди
коливань дисків
позначити
то рівняння
(2.14) для даного
випадку приймуть
вид:
.
(2.15)
Складаючи ці рівняння одержимо
![]()
звідки
,
.
Квадрат частоти коливань р2 нулю дорівнює бути не може, тому:
.
(2.16)
Виразимо М1 і М3 через М2 , що може бути зроблене з рівняння (2.15)

Підставимо отримані значення М1 і М3 у рівняння (2.16)

Скорочуючи на М2 і приводячи до загального знаменника одержимо:
![]()
![]()
Робимо угруповання
![]()
Звільняючись від коефіцієнта при р4 і роблячи перетворення в круглих дужках одержимо остаточно:
(2.17)
Одержали
біквадратне
рівняння для
визначення
частоти. Корінь
цього рівняння
й
відповідають
двом головним
видам коливань:
нижчому, що має
один вузол
коливань (два
сусідніх диски
обертаються
в одну сторону),
і вищому, що
має два вузли
коливання
(крайні диски
обертаються
в одну сторону).
1.4 Коливання вала із чотирма дисками
Розглянемо крутильні коливання вала із чотирма дисками. Нехай I1 , I2 ,I3,,I4 — моменти інерції дисків, k1 ,k2,,k3 — твердості ділянок вала на основі формули (1.1) рівні:
;
;
Амплітуди коливань дисків позначимо як і раніше: М1,М2,,М3,,М4.
Тоді рівняння (2.14) для даного випадку приймуть вид:
(2.18)
Складаючи отримані рівняння знайдемо:

З огляду на подібні доданки, одержимо
![]()
![]()
Квадрат частоти - р2 нулю не дорівнює, отже:
(2.19)
Виразимо М1,М3 і М4 через М2, що може бути зроблене за допомогою рівнянь (2.18).
За допомогою першого рівняння з (2.18) знайдемо:
(2.а)
Із другого рівняння нижченаведеними діями знайдемо:
,
або підставляючи замість М1 його значення з (2.а)
,
,
,
.
(2.d)
З рівняння четвертого знайдемо

Підставивши значення М3 з (2.d)
(2.е)
Знайдені значення М1, М3 і М4 підставимо в рівняння (2.19)


Скорочуємо отримане рівняння на М2 і приводимо ліву частину рівняння до загального знаменника, що і відкидаємо. Загальним знаменником, мабуть, буде вираження:
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
Робимо угруповання
![]()
![]()
![]()
![]()
Звільняючись від коефіцієнта при р6, приведемо наше рівняння до виду:

![]()




(2.20)
Таким чином, були розглянуті формули для знаходження власних частот коливання вала з різною кількістю дисків. Визначивши частоти, можна розрахувати критичні швидкості прямих валів, а, знаючи ці швидкості можна попередити надходження різного роду порушення нормального ходу машини, які звичайно виражаються в появі биттів вала або вібрації всієї установки в цілому.
1.5 Застосування методу рішення прямого завдання, програмна реалізація рішення
Розглянемо застосування методу рішення прямого завдання по визначенню власних частот крутильних коливань вала з дисками на конкретних прикладах.
Приклад 1
Визначити
власні частоти
системи, що
складає із
трьох дисків
з моментами
інерції мас:
,
укріплених
на сталевому
валу з жестокостями
й
.
При підстановці даних значень у рівняння (2.17) одержуємо біквадратне рівняння:
р4-3.5p2+2.0=0.
Корінь даного рівняння, знайдені в пакеті Maple, мають вигляд:
p1=-1.667566013, p2=1.667566013, p3=-0.8480705122, p4=0.8480705122
Але нас цікавлять тільки позитивні величини, тому що частоти негативні значення приймати не можуть.
Приклад 2
Визначити
власні частоти
системи, що
складає із
трьох дисків
з моментами
інерції мас:
,
укріплених
на сталевому
валу з жестокостями
й
.
При даних значеннях фізичних величин рішення рівняння (2.17) має вигляд:
p1=-1,370821968, p2=-0,7879385321, p3=1,370821968, p4=0,7879385321
Приклад 3
Визначити
власні частоти
системи, що
складає із
чотирьох дисків
з моментами
інерції мас:
,
укріплених
на сталевому
валу з жестокостями
,
і
.
При даних значеннях фізичних величин рішення рівняння (2.20) має вигляд:
p1=-2,417091066, p2=-1,581138830, p3=2,417091066, p4=1,581138830
Приведемо програмну реалізацію рішення прямого спектрального завдання, що використовує команди математичного пакета MAPLE
Рішення приклада 1:
> I1:=0.2;
![]()
> I2:=0.3;
![]()
> I3:=0.1;
![]()
> k1:=0.1;
![]()
> k2:=0.2;
![]()
> y:=p^4-(k1*(I1+I2)/(I1*I2)+k2*(I2+I3)/(I2*I3))*p^2+((I1+I2+I3)/(I1*I2*I3))*k1*k2=0;
![]()
Підставимо дані значення в рівняння (2.17)
> y:=p^4-(k1*(I1+I2)/(I1*I2)+k2*(I2+I3)/(I2*I3))*p^2+((I1+I2+I3)/(I1*I2*I3))*k1*k2=0;
![]()
> solve(y,p);
![]()
Рішення приклада 3:
> restart;
> i1:=0.2;
![]()
> i3:=0.3;
![]()
> i2:=0.1;
![]()
> i4:=0.2;
![]()
> k1:=0.1;
> k2:=0.2;
![]()
![]()
> k3:=0.3;
![]()
Підставимо дані значення в рівняння (2.20)
> y:=p^6-(k1*(i1+i2)/(i1*i2)+k2*(i2+i3)/(i2*i3)+k3*(i3+i4)/(i3*i4))*p^4+(k1*k2*(i1+i2+i3)/(i1*i2*i3)+k2*k3*(i2+i3+i4)/(i2*i3*i4)+k1*k3*(i1+i3+i4)/(i1*i3*i4))*p^2+k1*k2*k3(i1+i2+i3+i4)/(i1*i2*i3*i4)=0;
![]()
> fsolve(y,p);
![]()
2. Діагностування характеристик вала з дисками по спектрі частот коливань
2.1 Постановка зворотної спектральної завдань
Поставимо тепер до завдання визначення частот крутильних коливань вала з дисками зворотне спектральне завдання.
Оскільки зміни величин моментів інерції мас дисків і коефіцієнтів твердості ділянок вала на крутінні можуть характеризувати ступінь зношеності дисків, налипання до вала сторонніх предметів і так далі, те зворотне завдання полягає в діагностуванні характеристик вала з дисками по власних частотах коливань вала. Відомо, що зміни зазначених значень характеристик вала проявляються в змінах значень власних частот його коливань, що у свою чергу може привести до непотрібних вібрацій, збільшенню шуму й т.п.
Тому виникає також завдання збереження заданого