Проект модернізації конструкції шатуну автомобільного двигуна
Pjp = - 6282 Ч0,03175Ч[(0,357 + 0,147)Ч(1 + 0,264) + (0,389–0,12)]Ч 10-6 = =0,011344 МН
Момент опору перетину визначаємо за формулою (19)
=
*
)
(19)
де r1 – внутрішній радіус кривошипної голівки, м
Внутрішній радіус кривошипної голівки визначаємо за формулою (20)
r1 = 0,5 (dш.ш. +2tв) (20)
r1 = 0,5 (0,045 +2·0,0015) = 0,024 м
=0,023
Ч(0,5
Ч
0,0565 – 0,024)
= 6,83 Ч
10-3 м
3
Момент інерції вкладиша визначаємо за формулою (21)
Jв = lk·tв3 (21)
Jв = 0,023 · 0,00153 = 77,625 · 10-12 м4
Момент інерції кришки визначаємо за формулою (22)
J = lk·
(22)
J = 0,023 · (0,5Ч0,0565 - 0,024)3 = 62,56 Ч10-12 м4
Напругу вигину кришки вкладиша визначаємо за формулою (23)
(23)
де Fг - сумарна площа кришки і вкладиша в розрахунковому перетині, м2
Сумарну площу кришки і вкладиша в перетині визначаємо за формулою (24)
Fг = lk · 0,5 (Cб – dш.ш.) (24)
Fг = 0,023 · 0,5 Ч (0,0565 – 0,045) = 0,000132 м2

Значення σзі змінюється в межах 100-300МПа, а значить розрахунок виконаний вірно.
Стрижень шатуна
Стрижень шатуна розраховують на утомлену міцність у середньому перетині від дії знакоперемінних сумарних сил, що виникають при роботі двигуна на максимальній потужності. Вихідні дані для розрахунку приведені в таблиці 2.17.
Таблиця 2.17 – Вихідні данні ля розрахунку стрижня шатуна
| Найменування | Позначення | Параметри |
|
Маса зворотно поступальних частин, що рухаються, кг Довжина перетину, м Ширина перетину, м Товщина середини двотавра, м Товщина країв, м Довжина шатуна, м Довжина стрижня шатуна між поршневою і кривошипною голівками, м Внутрішній діаметр кривошипної голівки, м |
mj hш bш aш tш Lш L1 d1 |
0,505 0,0215 0,014 0,003 0,0025 0,120 0,078 0,048 |
Максимальну силу, що стискає шатун обумовлений за формулою (25)
Pсж = [Fп · (Pr - P0) - mj · R · ω2(cosφ + λ · cos2φ)] · 10-6, (25)
де φ – кут повороту кривошипа при Pr.
φ = 370є
Pсж = [0,00357 · (632173 - 100000) – 0,505 · 0,03175 · 6282(cos 370 + 0,264 · cos2 · 370)] · 10-6 = 0,016879 МН
Максимальну силу, що розтягує шатун, визначаємо за формулою (26)
Pp = [Pr · Fn – mj · R · ω2(1+λ)] · 10-6, (26)
де Pr – тиск залишкових газів, МПа
Pr = 0,116 МПа
Pp = [116000 · 0,00357 – 0,505 · 0,03175 · 6282 · (1+0,264)] · 10-6 =
= - 0,009259 МПа
Площу розрахункового перетину визначаємо за формулою (27)
Fср = hш · bш - (bш – aш) · (hш - 2tш), (27)
Fср = 0,0215 · 0,014 - (0,014 – 0,003) · (0,0215 – 2 · 0,0025) = 119 · 10-6 м2
Момент інерції розрахункового перетину визначаємо за формулою (28) і (29)
Jx =
, (28)
Jx =
= 70 · 10-10 м4
Jy =
,
(29)
Jy =
= 300·10-11м4
Максимальна напруга від стискаючої сили:
а) у площині хитання шатуна визначаємо за формулою (30)
σmax.x=
(30)
де Kx – коефіцієнт, що враховує вплив поздовжнього вигину шатуна в площині хитання шатуна.
Коефіцієнт, що враховує вплив поздовжнього вигину шатуна в площині хитання шатуна, визначаємо за формулою (31).
Kx = 1 +
(31)
Kx = 1 +
=
1,0902
σmax.x=
=154,63
МПа
б) у площині, перпендикулярній площині хитання шатуна визначаємо за формулою (32)
σmax.у=
(32)
де Ky – коефіцієнт, що враховує вплив поздовжнього вигину шатуна в площині, перпендикулярній площині хитання шатуна.
Коефіцієнт, що враховує вплив поздовжнього вигину шатуна в площині, перпендикулярній площині хитання шатуна визначаємо за формулою (33)
Ky = 1 +
(33)
Kу = 1 +
=1,022
σmax.у=
= 144,96 МПа
Мінімальна напруга від сили, що розтягує, визначаємо за формулою (34)
σmin=
, (34)
σmin
=
,
МПа
Середню напругу визначаємо за формулами (35), (36), (37), (38)
=
,
(35)
=
МПа
![]()
, (36)
![]()
МПа
=
,
(37)
=
МПа
(38)
![]()
МПа
Амплітуди циклу визначаємо за формулами (39) і (40)
![]()
(39)
![]()
МПа
![]()
![]()
(40)
![]()
МПа
Запас міцності в перетині визначаємо по межі утоми за формулами (41) і (42)
=
(41)
=![]()
![]()
(42)
![]()

Величини запасу міцності показують, що прийняті розміри стрижня шатуна забезпечують працездатність і, отже, проектовану деталь можна виготовляти у виробництві.
3 Економічний розділ
3.1 Удосконалення конструкції двигуна, вузла
Визначається ступенем використання робочого обсягу й оцінюється літровою потужністю Nл, квт/л. Літрову потужність визначаємо по формулі (43)
(43)
Для базового двигуна
кВт/л
Для проектованого двигуна
кВт/л
Міра використання робочого обсягу складає
(44)

Літрова потужність залежить від середнього ефективного тиску, числа оборотів, колінчатого вала, тактності двигуна. У проектованого двигуна ці параметри вище, тому і використання робочого обсягу на 20,029% вище.
3.2 Поліпшення працездатності автомобіля
Визначається зручністю керування, динамічними і швидкісними якостями автомобіля й оцінюється питомою потужністю Ng, кВт/кг Питома потужність визначаємо по формулі (45)
(45)
де Ga – маса автомобіля, кг
Для базового двигуна
кВт/кг
Для проектованого двигуна
кВт/кг
Міру поліпшення динамічних якостей автомобіля визначаємо по формулі (46)
(46)

Питома потужність проектованого двигуна менше потужності базового двигуна на 1,9%, отже, динамічні якості автомобіля з проектованим двигуном ( час розгону до 100 км/год, максимальна швидкість ) менше, ніж у базового.
3.3 Зниження шкідливих викидів в атмосферу
У газах, що відробили, є присутнім визначена кількість токсичних речовин.
У карбюраторних двигунах при повному згорянні палива продукти згоряння складаються з чадного газу СО, вуглекислого газу СО2, водяника пари Н2О, надлишкового кисню Н2 і азоту N2. Шкідливими для людини і навколишнього середовища з них є чадний газ СО, азот N2 і вуглекислий газ СО2.
Мтокс = Мсо2 + МN2 + МСО, (47)
де Мсо2 – кількість окису вуглецю, кмоль/кг;
МN2 – кількість азоту. кмоль/кг;
МСО – кількість чадного газу, кмоль/кг
Мтокс = 0,0569 + 0,368 + 0,0143 = 0,4362 кмоль/кг
При роботі двигуна на повній потужності за одну годину обсяг відпрацьованих газів складе (48)
Мв = Мтокс Ч Gт, (48)
де Мв – кількість відпрацьованих газів при роботі двигуна на повній потужності за одну годину, кмоль/год;
Gт – годинна витрата палива, кг/г.
Годинна витрата палива показує, яку кількість палива вимагає одна година роботи двигуна на номінальному режимі.
Для базового двигуна
Мвбаз = 0,439 Ч 12,8 = 5,619 кмоль/год
Для проектованого двигуна
Мвпр = 0,439 Ч 10,75 = 4,719 кмоль/год
Міра зменшення токсичних речовин у відпрацьованих газах визначаємо по формулі (49)
(49)
Досконалість протікання робочого процесу, застосування багатоелектродних свічей, рециркуляція відпрацьованих газів дозволяє зменшити кількість токсичних речовин відпрацьованих газів у проектованому двигуні на 25,627 %, у порівнянні з базовим
3.4 Зменшення матеріалоємності
Визначається досконалістю конструкції, раціонального вибору матеріалу і технології виготовлення й оцінюється літровою масою. Літрову вагу визначаємо по формулі (50)
(50)
Для базового двигуна
кг/л
Для проектованого двигуна
кг/л
Оцінює досконалість конструкції двигуна і якість матеріалів, які йдуть на виготовлення.
Міра зменшення матеріалоємності визначаємо по формулі (51)
(51)
Конструкція проектованого двигуна не більш досконалою, тому що використання матеріалів збільшилося на 7,857%.
3.5 Визначення питомої матеріалоємності
Визначається зниженням маси використовуваного матеріалу й оцінюється питомою вагою. Питому вагу визначаємо по формулі (52)
(52)
Для базового двигуна
кг/кВт
Для проектованого двигуна
кг/кВт
Оцінює легкість конструкції і ступінь форсування двигуна.
Міра зниженням маси використовуваного матеріалу визначаємо по формулі (53)
(53)

Питома матеріалоємність проектованого двигуна менше питомої
матеріалоємності базового двигуна, що вказує на більш ощадливий розподіл матеріалу.
3.6 Визначення питомої енергоємності
Оцінюється питомою ефективною витратою палива gе, г/кВт*год, показує яка кількість палива йде на одержання одиниці потужності за одиницю часу.
Відповідно до технічної характеристики базового двигуна питома ефективна витрата палива
gебаз = 287,5 г/кВтЧч.
За результатами теплового розрахунку для проектованого двигуна питома ефективна витрата палива
gепр = 289,39 г/кВтЧгод
Міру поліпшення питомої енергоємності визначаємо по формулі (54).
(54)

Енергоємність проектованого двигуна на 0,657% нижче, ніж у базового, що негативно характеризує проектований двигун
3.7 Визначення економії матеріальних ресурсів
Умовно річна економія Еусл.рік за рахунок зниження палива, що витрачається, визначається по формулі (55)
Еусл.рік = (Gтбаз – Gтпр) Ч Fg Ч Ц, (55)
де Fg – дійсний фонд роботи двигуна в 2005 році, ч;
Ц –ціна за 1 кг палива, грн.
Fg = Fн Ч
(1 –
) (56)
де Fн – номінальний фонд робочого часу. Згідно розрахунків міністерства праці, номінальний фонд при 5 денний 40 годинному робочому тижні для 2004 року складає 2004 годин, α – відсоток утрат часу.
α = 5 – 20%.
Ц = 2.9грн
Fg = 2004 Ч
(1 – (
)
= 1903.8 г
Eусл.рік = (12,8 – 10,75) Ч 1903,8 Ч 2,5= 9756,975 грн
Визначення зменшення оплати податку Енал, грн
Енал = (Vбаз – Vпр) Ч П’, (57)
де П’ – ставка податку за 1000 дм3
П’ = 4 грн на 100 см3 у рік
Енал
= (1090 - 908) Ч
= 7,28 грн
Результати розрахунків економічного розділу заносимо в таблицю 3.1
Таблиця 3.1 – Економічні показники
| Найменування економічних показників | Позначення | Параметри двигунів | ||
| Базового | Проектованого | % | ||
| 1 Питома вага, кг/кВт | GN | 2,626 | 2,36 | 10,129 |
| 2 Літрова вага. кг/л | Gл | 90,36 | 97,46 | -7,857 |
| 3 Ефективна питома витрата палива, г/кВт*год | gе | 287 | 289,39 | -0,657 |
| 5 Питома потужність кВт/кг | Ng | 0,052 | 0,053 | -1,9 |
| 6 Літрова потужність. кВт/л | Nл | 34,4 | 41,29 | 20,029 |
| 7 Ефективна потужність, кВт | Nе | 37,5 | 37,5 | 0 |
Висновок – розрахунки показують, що основні економічні параметри проектованого двигуна мають більш високе значення, чим у базового. Умовно-річна економія склала 9756,975 грн.
4 Охорона праці
4.1 Заходи зі зниження токсичності відпрацьованих газів та охорони навколишнього середовища
При роботі двигуна у відпрацьованих газах поряд з продуктами повного згоряння міститься деяка кількість токсичних речовин. До них відносять: оксиди азоту, водню, вуглеводню.
Однією з основних причин викидів СО та СН двигунів з іскровим запалюванням – це використання збагаченої паливо-повітряної суміші на більшості режимів роботи. Тому основним напрямком вдосконалення бензинових двигунів є розробка заходів з забезпечення їх стійкості роботи на збіднених паливо-повітряних сумішах.
Способи зниження шкідливих речовин у відпрацьованих газах:
рециркуляція відпрацьованих газів;
нейтралізація шкідливих речовин у процесах впуску та випуску;
використання закритих систем вентиляції картера;
застосування уловлювачів шкідливих речовин;
застосування спиртових палив.
Забруднення, які поступають до навколишнього середовища можуть бути дійсного та антропогенного походження. До