Модернізація механізму товаровідтягування побутової трикотажної машини "Українка-2"
Розглянемо працездатність запропонованої конструкції приводу за наявності в його складі двох гальм.
Динамічні умови рівноваги мас системи для цього режиму гальмування мають вигляд:
(2.36)
(2.37)
де
,
– гальмівні
моменти відповідно
першого та
другого гальм.
Використовуючи
рівняння (2.34),
(2.35), одержуємо:
(2.38)
(2.39)
Прийнявши
в рівняннях
(2.38), (2.39)
та враховуючи
умову (2.30), одержуємо:
(2.40)
Із виразу (2.40) знаходимо:
(2.41)
Час гальмування машини буде дорівнювати:
(2.42)
де
– кутова швидкість
вала електродвигуна
(в разі якщо за
вал приведення
параметрів
динамічної
моделі прийнято
вал електродвигуна).
Враховуючи (2.40), (2.41) вираз (2.42) набуває остаточного вигляду:
(2.43)
В разі
запропонованого
приводу, для
якого
Н·м,
кг·м2,
кг·м2,
рад/с, величина
гальмівних
моментів першого
та другого
гальм згідно
з (2.40), (2.41) будуть
дорівнювати:
Н·м,
Н·м.
2.5 Вибір параметрів пружин притиску колеса зубчастого до валу
Вихідними
даними є: сила
пружини при
попередній
деформації
;
при робочій
деформації
Н;
попередній
діаметр пружини
із компоновки
пружинного
демпфера приймаємо
мм;
витривалість
пружини
;
максимальна
швидкість
переміщення
рухомого кінця
пружини
м/с. Робочий
хід пружини
мм [1].
Сила пружини при максимальній деформації визначається:
, (2.44)
де
– відносний
інерційний
в інтервалі
зазор від
до
.
Н.
Приймаємо
пружину: силою
;
зовнішнім
діаметром
мм;
діаметр дроту
мм.
Жорсткість
одного витка
Н/м
;найбільший
прогин одного
витка
мм ([1] ст. 211).
Максимальне дотичне напруження пружини:
, (2.45)
Па.
Визначаємо критичну швидкість за формулою:
, (2.46)
де
– модуль зсуву.
Для пружинної
сталі
мПа;
– динамічна
щільність
матеріалу
[9].
.
Жорсткість пружини знаходимо за формулою:
, (2.47)
Н/м.
Число робочих витків пружини:
,
.
Повне число витків:
, (2.48)
де
– число опорних
витків
[1].
![]()
Середній діаметр пружини:
, (2.49)
.
Індекс пружини:
, (2.50)
.
Попередня деформація пружини:
, (2.51)
м.
Робоча деформація пружини:
, (2.52)
м.
Максимальна деформація пружини:
, (2.53)
м.
Довжина пружини при максимальній деформації:
, (2.54)
.
Довжина пружини у вільному стані:
, (2.55)
м.
Довжина пружини при попередній деформації:
, (2.56)
м.
Крок пружини
у вільному
стані
м.
Напруження в пружині при попередній деформації:
, (2.57)
.
Напруження в пружині при робочій деформації:
, (2.58)
.
Коефіцієнт, що враховує кривизну витка пружини:
, (2.59)
.
Довжина розверненої пружини:
, (2.60)
м.
Маса пружини:
, (2.61)
де
,
підставляємо
в мм.
кг.
Об’єм, який займає пружина:
, (2.62)
м3.
Внутрішній діаметр пружини:
, (2.63)
.
Максимальна енергія, яка накопичується пружиною:
, (2.64)
.
2.6 Розрахунок норми часу на операції на машині
Технічна
норма часу на
базовому обладнанні
на одиницю
продукції (
)
встановлюється
за формулою:
, (2.65)
де
– основний час;
– допоміжний
час;
=1,5хв.,
=
0.97 хв.
tоб – час обслуговування робочого місця, віднесений на одиницю продукції;
– час на відпочинок
та власні потреби,
віднесений
на одиницю
продукції.
Оперативний час на одиницю продукції (tоп) дорівнює:
, (2.66)
На машинних операціях норма основного часу є одночасно і нормою машинного часу (tм). Вона дорівнює на плосков’язальних машинах 10 хвилин на 1 кг виробу (таблиця 2.1).
Час обслуговування
(tоб) згідно
нормативів
дорівнює 13% від
оперативного
часу, а
– 4% від оперативного
часу.
Тоді за формулою (2.65)
(хв. на 1кг виробу).
Змінна норма виробітку може бути визначена на підставі технічної норми часу за формулою
НВ, (2.67)
де
– тривалість
зміни, год.
Тоді за формулою (2.67)
кг/год.;
(кг/зм).
Для модернізованного обладнання економія часу виникає в наслідок скорочення допоміжного часу (таблиця 2.1) на 0,5 хв. (tмаш.=9,5 хв.).
Таблиця 2.1
|
№ п/п |
Операція |
Одиниця виміру |
Тривалість | |
| на базовому обладнанні | на модер-нізованому обладнанні | |||
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 |
1. 2. 3. |
Норма часу на основні елементи операції В’язання заробітного ряду В’язання основного виробу В’язання розподільного ряду ВСЬОГО |
с с с с |
27 495 15 537 |
27 495 15 537 |
4. 5. 6. 7. |
Норма часу на допоміжні прийоми операції : Заміна язичкових голок Зв’язування і заправка нитки Заміна бобін Ліквідація обриву виробу |
с с с с |
5 14 12 20 |
5 5 4 7 |
| 8. | Піднімання виготовленого виробу | с | 12 | 12 |
| ВСЬОГО | с | 63 | 33 | |
| Норма оперативного часу |
с хв. |
600 10 |
570 9,5 |
|
Тоді за формулою (2.65)
(хв. на 1кг виробу).
Змінна норма виробітку відповідно складає за формулою (2.67):
кг/год.;
(кг/зм).
2.7 Розрахунок змінної норми виробітку
Розрахунок змінної норми виробітку проводимо на підставі продуктивності обладнання (Нобл.) визначаємо теоретичну продуктивність обладнання (Ат), коефіцієнт корисного часу (ККЧ) та норму обслуговування при багатоверстатному обслуговуванні.
. (2.68)
Тоді
(2.69)
Теоретична продуктивність обладнання в одиницю часу в загальному вигляді визначається за формулою:
, (2.70)
де
– тривалість
зміни в хв.;
– тривалість
машинного(основного)
часу на обробку
одиниці продукції.
Для базового обладнання за формулою 2.70:
кг/зм.
Для модернізованого обладнання:
кг/зм.
Коефіцієнт корисного часу показує, яку частку складає основний машинний час в нормі часу. Визначається за формулою:
(2.71)
де
– коефіцієнт,
який показує
частку основного
машинного часу
в оперативному
та характеризує,
в основному,
ступінь досконалості
обладнання
з точки безупинності
технологічного
процесу;
– коефіцієнт,
який показує,
що складає
оперативний
час у всій тривалості
зміни і характеризує,
яку частку
робочої зміни
обладнання
використовується
по прямому
призначенню
та у певній
мірі характеризує
ступінь досконалості
організації
робочого процесу.
Коефіцієнт
визначається
за формулою: