Технологія виробництва спирту на спиртовому заводі "Nemiroff"
Величина парового потоку у верхній частині колони відповідно до формули (4.2.14.) має значення:
(4.2.14.)
4.3 Тепловий баланс ректифікаційної колони
Рівняння теплового балансу ректифікаційної колони відповідно до формули (4.3.1.) має вигляд:
(4.3.1.)
де Qдод – тепло для забезпечення процесу ректифікації, кВт;
Q1 – тепло, що вноситься в колону з елюратом, кВт;
Q2 – тепло, що вноситься в колону з флегмою, кВт;
Q3 – тепло, що виходить з колони разом з парами дистиляту та флегми, кВт;
Q4 – тепло, що виходить із колони з сивушним спиртом, кВт;
Q5 – тепло, що виходить із колони з сивушним маслом, кВт;
Q6 – тепло, що виходить із лютерною водою, кВт;
Qвт. – втрати тепла в навколишнє середовище, кВт.
Тепло, що вноситься в колону з елюратом визначається за формулою (4.3.2.):
(4.3.2.)
де Се – питома теплоємність елюрату, кДж/кг град;
Се = 1,183 кДж/кг град;
te – температура елюрату, 0С.
Тоді:
![]()
Тепло, що вноситься в колону з флегмою, визначаємо за формулою (4.3.3.):
(4.3.3.)
де Cf – питома теплоємкість флегми, кДж/кг.град;
Cf =3,31 кДж/кг град;
![]()
Витрати тепла, яке виходить з парами флегми та дистиляту, визначаємо за формулою (4.3.4.):
(4.3.4.)
де if – ентальпія флегми, кДж/кг
![]()
Витрати тепла, яке виходить з колони із сивушним спиртом визначаємо за формулою (4.3.5.):
(4.3.5.)
де Cn2 –теплоємкість сивушного спирту, кДж/кг.град;
Cn2 =3,939 кДж/кг град;
![]()
Витрати тепла, яке виноситься з потоком сивушного масла визначаємо за формулою (4.3.6.):
(4.3.6.)
де in3 – ентальпія парів сивушного масла, кДж/кг;
in3=1964,5 кДж/кг;
![]()
Витрати тепла з лютерною водою визначаємо за формулою (4.3.7.):
(4.3.7.)
де Cл –питома теплоємкість лютерної води, кДж/кг.град;
Cл =4,187 кДж/кг град;
tл – температура лютерної води, 0С.
tл=1030С;
![]()
Таким чином витрати граючої пари складуть (4.3.8.):
(4.3.8.)
де J – ентальпія граючої пари, кДж/кг;
J=2724,8 кДж/кг;
tл – температура конденсату, 0С;
tл=128 0С.
(4.3.9.)
де х- коефіцієнт, що враховує витрати тепла в навколишнє середовище;
х=1,05.
![]()
Питомі витрати граючої пари на 1 кг безводного спирту визначаємо за формулою (4.3.10.):
(4.3.10.)
![]()
4.4 Гідравлічний розрахунок ректифікаційної колони
Загальні втрати тиску на тарільці визначається за формулою (4.4.1.):
(4.4.1.)
де Δрп – опр сухих тарілок, Па;
Δрп.р. – опір паро рідинного прошарку, Па;
Δрб – опір за рахунок наявності поверхневого натягу, для ковпачкових тарілок ним можна знехтувати.
Опір сухої тарілки становитиме (4.4.2.):
(4.4.2.)
де – Σβ – сума коефіцієнтів місцевих опорів.
Для ковпачкових тарілок величину Σβ можна визначити за формулою (4.4.3.):
(4.4.3.)
Таким чином:
![]()
![]()
![]()
Опір паро рідинного прошарку визначаємо за формулою (4.4.4.):
(4.4.4.)
де z – глибина барботажу, м
Глибину барботажу визначаємо з формули (4.4.5.):
(4.4.5.)
де h – відстань між тарілками;
h=170 мм;
W – швидкість руху пари в міжтарілчатому просторі;
W=0,54 м/с.
Таким чином:
![]()
![]()
![]()
Тоді:
![]()
Таким чином загальний опір тарілок становитиме:
![]()
4.5 Розрахунок та підбір допоміжного обладнання
Ваги. Для зважування меляси використовують платформні ваги на 10 т. Продуктивність їх визначається по діаметру, який дорівнює 240 мм. При швидкості самопливу меляси 0,25 м/с, витрата секундна її буде дорівнювати відповідно до формули (4.5.1.):
(4.5.1.)
Час заповнення збірника на вагах при 10-тонному навантаженні складе відповідно до формули (4.5.2.):
(4.5.2.)
Кількість зважувань складе відповідно до формули (4.5.3.):
(4.5.3.)
де Щ - добова витрата меляси, т;
10 – граничне навантаження вагів, т.
Тривалість зважування добової витрати меляси при встановленні одних вагів дорівнює відповідно до формули (4.5.4.):
(4.5.4.)
Вагове відділення спиртового заводу працює в одну3 зміну, тому необхідно встановити двоє десятитонних вагів.
Напірний збірник соляної кислоти. Збірник розраховується, виходячи з добового запасу, який складає 2,7 м3. Враховуючи коефіцієнт наповнення збірника, його ємність повинна складати (4.5.5.):
(4.5.5.)
На заводі є збірник об’ємом 5 м3.
Його розміри Н=2920 мм.
Д=1770 мм.
Напірний збірник ортофосфорної кислоти. Добові витрати розчину ортофосфорної кислоти складають 1,1 м3, а враховуючи коефіцієнт заповнення 0,9 об’єм збірника відповідно до формули (4.5.6). складе:
(4.5.6.)
На заводі є збірник ортофосфорної кислоти V=1,5 м3, з розмірами
Н=1000 мм
Д=1380 мм.
Збірник розчину карбаміду. Добова витрата розчину карбаміду складе 1,1 м3. Об’єм збірника при коефіцієнті заповнення 0,9 складе 1,2 м3.
На заводі є збірник з об’ємом 1,5 м3 і розмірами
Д=1000 мм;
Н=1380 мм.
Апарати для антисептування меляси. У відділенні встановлено два апарати об’ємом 44 м3 кожний. При коефіцієнті заповнення 0,9 корисна їх ємність дорівнює 44.0,9=40 м3.
Працює відділення в три зміни. В кожній зміні готується 6 заторів. За добу готується попередньої розсиропки з антисептиком і поживними речовинами 688 м3, а за зміну 223 м3.
Тоді на один затор приходиться 223:6=38 м3. Що вміщується в один апарат.
Насос для перекачування антисептованої меляси. При добовій витраті антисептованого сусла 688 м3/год, його подається в напірний збірник 29 м3.
Встановлюють два насоси СОТ – 30. Їх характеристика:
Q=30 м3/год;
Н=25 м;
N=10 кВт;
n=1600 об/хв.
Напірний збірник сусла. Ця ємкість повинна вміщати тридцятихвилинний запас сусла (4.5.7.):
(4.5.7.)
де – Vас – часова витрата сусла, м3;
0,9 – коефіцієнт заповнення збірника.
![]()
На заводі встановлено збірник об’ємом 19,6 м3 з розмірами
Д=2350 мм;
Н=3600 мм.
Діаметр патрубків для меляси – 125 мм, для води – 100 мм.
Дріжджегенератори. Згідно даних Колоскова загальний об’єм дріжджегенераторів для одно потокової вдосконаленої схеми повинен складати 30 м3 на тисячу дал добової продуктивності заводу. Для даного проекту це 300 м3.
До встановлення приймаються дріжджегенератори об’ємом 72 м3.
При співвідношенні висоти до діаметра 1,5:1, розміри їх будуть:
Д=4220 мм;
Н=6330 мм.
Піноловушка. Об’єм її повинен складати 40% від об’єму одного дріжджегенератора, тобто 28,8 м3.
На заводі встановлена ловушка об’ємом 30 м3 з розмірами:
Д=3,0 м;
Н=4,5 м.
Апарат чистої культури. Об’єм великого АЧК повинен складати 25% від об’єму дріжджегенератора. Відповідно до формули (4.5.8.) він складатиме:
(4.5.8.)
На заводі встановлений великий АЧК при співвідношенні Н:Д=1,6:1 розміри його будуть дорівнювати відповідно з формулою (4.5.9.):
.
(4.5.9.)
![]()
Ємність малого АЧК повинна складати 2,5% від об’єму дріжджегенератора. Відповідно до формули (4.5.10.) він складатиме:
![]()
(4.5.10.)
На заводі встановлений малий АЧК з розмірами:
Д=1,2 м;
Н=1,44 м.
Спиртоловушка дріжджегенераторного відділення. З метою зменшення втрат спирту з видаляємими в атмосферу СО2, встановлюємо у відділенні спиртоловушку з розмірами:
Н=5250 мм;
Д=300 мм.
Бродильний апарат. Розрахунок дріжджебродильної батареї проводять по спиртозйому з одиниці геометричного об’єму.
Визначивши загальну геометричну ємність дріжджегенераторів Vдр за формулою (4.5.11.):
(4.5.11.)
де 10000 – добова продуктивність заводу;
7,5 – спиртоз’єм з 1 м3 бродильного апарату.
Об’єм бродильної батареї знаходимо відповідно до формули (4.5.12.):
(4.5.12.)
![]()
На заводі є 12 бродильних апаратів по 120 м3, загальна ємність 1440м3. Розміри апарату:
Д=4700 мм;
Н=6500 мм.
На Немирівському спиртовому заводі встановлена бражна колона діаметром 2200 мм, яка має 28 сітчастих тарілок і забезпечує продуктивність 10000 дал спирту за добу.
Висота колони 16095 мм. маса 3246 кг.
Бражна колона комплектується трьома підігрівачами бражки з поверхнею теплообміну 64,5 м2 кожний:
діаметром 1000 мм,
довжиною 4132 мм,
масою 3246 кг.
Однією водяною секцією підігрівача бражки з поверхнею теплообміну 31 м2:
діаметром 600 мм,
довжиною 3445 мм,
масою 983 кг.
Встановлено, що на 100 дал/год продуктивності апарату по спирту необхідно мати 0,35 м3 эмносты сепаратора. При годинній продуктивності апарата по спирту 417 дал. За формулою (4.5.13.) визначаємо об’єм сепаратора:
(4.5.13.)
При
(4.5.14.)
Прийнявши Н=2Д, знаходимо V відповідно до формули (4.5.15.):
(4.5.15.)
Звідси:

![]()
На заводі встановлений типовий сепаратор бражки:
діаметром 1200 мм;
висотою 2107 мм;
масою 412 кг.
Сепаратор комплектується конденсатором:
площа поверхні теплообміну 31,5 м2;
діаметр 700 мм;
висота 3537 мм;
маса 940 кг.
Кип’ятильник бражної колони. Для закритого обігрівання колона оснащена кип’ятильником:
поверхня теплообміну 125 м2;
діаметр 1350 мм;
висота 3000 мм.
Елюраційна колона. На Немирівському спиртовому заводі встановлено елюраційну колону діаметром 2000 мм з 42 багатоколпачковими тарілками, яка забезпечує продуктивність 10000 дал спирту за добу. В концентраційній її частині знаходиться 26 тарілок, а у виварній – 16.
Висота колони (4.5.16.):
(4.5.16.)
де h1 – висота кубової частини, 475 мм;
h2 – висота між вивильною та концентраційною тарілками концентраційної частини;
h2=2.h=2.230=460 мм (4.5.17.)
h3 – відстань від верхньої тарілки до верху колони;
h3=1,5. h=1,5.230=345 мм (4.5.18.)
![]()
Дефлегматор елюраційної колони. Встановлено два пятиходових мідних дефлегматори:
поверхня теплопередачі 49,5 м2;
діаметр труб 32 мм;
діаметр дефлегматора 900 мм;
висота дефлегматора 2500 мм.
Конденсатор. Поверхня теплообміну конденсатора становить 20% від поверхні теплообміну дефлегматора:
(4.5.19.)
де – F1-поверхня теплообміну дефлегматора;
2 – кількість дефлегматорів.
![]()
У відділенні встановлюється конденсатор з поверхнею теплообміну 28 м2 з розмірами:
діаметр конденсатора 600 мм;
діаметр труб 25 мм;
висота 1500 мм.
Ловушка.
Оксид вуглецю
та інші гази,
які не конденсуються,
виносять з
собою деяку
кількість парів
спирту. В такому
випадку поверхня
теплопередачі
не повинна
перевищувати
поверхню більшого
конденсатора,
тобто 19,8 м2.![]()
Для цієї мети встановлено конденсатор:
поверхня теплообміну 20 м2;
діаметр 700 мм;
висота 1500 мм.
Кип’ятильник елюраційної колони. Для закритого обігрівання колони встановлюється кожухотрубний кип’ятильник:
поверхня теплообміну 17 м2;
діаметр 700 мм;
висота 1500 мм.
Ректифікаційна колона. Для забезпечення добової продуктивності 10000 дал безводного спирту за добу встановлюється три ректифікаційні колони діаметром 2000 мм з 72 багатоковпачковими тарілками. Відстань між тарілками 230 мм.
У виварній частині знаходиться 20тарілок, а в концентраційній 52 тарілки. Висота колони 21140 мм.
Дефлегматори. Встановлюється по два дефлегматори на кожну ректифікаційну колону з розмірами:
поверхня теплообміну 100 м2;
діаметр 1000 мм;
довжиною 1500 мм.
Конденсатор ректифікаційної колони. Встановлюється конденсатор:
поверхня теплообміну 50 м2;
діаметр 800 мм;
висота 2500 мм.
Холодильник ректифікованого спирту. Встановлений типовий холодильник:
поверхня теплообміну 90 м2;
діаметр 950 мм;
висота 3250 мм.
Ловушка. Гази, які не конденсуються, виносять з собою деяку кількість парів спирту та їх з конденсатора ректифікаційної колони направляють в ловушку:
поверхня теплообміну 25 м2;
діаметр 650 мм;
висота 2500 мм.
Кип’ятильник ректифікаційної колони. Кожна колона оснащена виносним кип’ятильником:
поверхня теплообміну 150 м2;
діаметр 100 мм;
висота 2000 мм;
кількість труб 250 шт.
Конденсатор парів сивушного масла. Встановлено мідний вертикальний теплообмінник:
поверхня теплообміну 7,11 м2;
діаметр труб 25 мм;
висота теплообмінника 1500 мм;
діаметр теплообмінника 400 мм.
Холодильник головної фракції. Встановлено холодильник головної фракції з такими розмірами:
діаметр 400 мм;
висота 2550 мм;
маса 378 кг.
Пробний холодильник. Встановлено пробний холодильник з такими розмірами:
поверхня теплообміну 0,25 м2;
діаметр 200 мм;
висота 657 мм;
маса 35 кг;
кількість 2 шт.
Вакуум переривач. Встановлено вакуум-переривач з такими розмірами:
діаметр 300 мм;
висота 3500 мм;
маса 53 кг;
кількість 8 шт.
Колона кінцевої очистки. Приблизну продуктивність колон можна приймати в залежності від діаметра (4.5.20.):
(4.5.20.)
Звідси:
![]()
Встановлено колону з характеристиками:
діаметр 2000 мм;
висота 9400 мм;
кількість тарілок 50 шт;
відстань між тарілками 170 мм.
Дефлегматор. Встановлено дефлегматор з такими розмірами:
поверхня теплообміну 63 м2;
діаметр 900 мм;
довжина 3250 мм;
маса 2006 кг.
Конденсатор. Встановлено конденсатор з такими розмірами:
поверхня теплообміну 10 м2;
діаметр 400 мм;
висота 2650 мм;
маса 380 кг.
5. Економічна частина
5.1 Техніко-економічне обґрунтування доцільності будування підприємства
В харчовій промисловості етиловий спирт в основному використовується в лікеро-горілчаному виробництві і виноробстві, але значно підвищились вимоги до якості продукції. В багато чому якість лікеро-горілчаних виробів залежить від якості продукції (спирту), що надходить на переробку. Звідси ясно, що першочергове значення має якість спирту, отриманого на мелясних спиртових заводах. З цією метою все більше вдосконалюється технологія, якість обладнання, підвищується кваліфікація його обслуговування. Від цього залежить підвищення ефективності виробництва, ріст продуктивності праці, зниження собівартості продукції.
Територія підприємства займатиме площу 15га. Тут розміщатимуться основні цехи: спиртовий, дріжджовий, вуглекислотний, а також дільниця випарювання барди.
В 500 м на захід від спиртзаводу розміщена станція Немирів. Дві гілки залізничних колій заходять на територію підприємства. По одній з них цистерни з мелясою подаються до мелясних зливів, а по іншій проводиться відвантаження спирту залізничними цистернами.
5.2 Техніко-економічна характеристика підприємства, що будується
Немирівський спиртзавод складається з таких основних цехів: спиртово дріжджовий цех, вуглекислотний цех, дільниця випарювання барди, котельня, електроцех, КІП, транспортний цех. На чолі кожного цеху стоїть начальник цеху, що підпорядковується головному інженеру і директору.
В якості палива на спиртовому заводі використовується газ, що надходить від Вінницької НГДУ. Добова потреба в топливі 80 м3.
Електроенергію завод отримує від АК «Вінницяобленерго».
Вода на технологічні потреби використовується із двох артезіанських свердловин глибиною 700м кожна.
Сировиною для виробництва спирту є меляса. Вона поступає на завод із ряду підприємств. В основному це заводи Вінницької області. Основний постачальник меляси Вінницький цукровий завод. Меляса надходить з заводів в залізничних цистернах чи автоцистернах.
Під час будівництва передбачається перевести обігрів елюраційної колони з гострої пари на пари, що виходять із бражної колони. Це дозволить зменшити витрати гріючої пари, а отже зменшити собівартість продукції.
Під час будівництва спиртового заводу передбачається зменшення собівартості продукції за рахунок зменшення витрат на транспортування спирту та сировини.
Також проектом передбачається монтаж колони кінцевої очистки. Це дозволить збільшити вихід спирту та покращити його якість, що перш за все передбачає зменшення собівартості спирту.
5.3 Розрахунки економічної ефективності будівництва
5.3.1 Розрахунок початкових інвестицій і нормованих оборотних коштів
Кошторисно-фінансовий розрахунок придбання та монтажу нового обладнання приведений у таблиці 5.3.1.
Для розрахунку терміну окупності визначаються капітальні витрати і початкові інвестиції:
Всього початкових інвестицій = Вартість будівництва + (Вартість нового обладнання + Транспортні витрати + Заготівельно-складські роботи + Вартість трубопроводів та насосів + Вартість КВП і засобів автоматики + Витрати на запасні частини + Монтажні роботи + Невраховане обладнання) + Оборотні засоби
Зведений розрахунок початкових інвестицій (капітальних затрат) наведений у таблиці 5.3.2.
5.3.2 Розрахунок обсягу виробництва і реалізації продукції
Планування виробничої програми на підприємствах бродильних виробництв здійснюється в наступній послідовності:
- складається розрахунок добової потужності і продуктивності по цехах, відділенням, ділянкам;
- визначається оптимальна тривалість роботи підприємства, цехів, відділень, ділянок;
- на основі вищевказаних розрахунків визначається плановий обсяг випуску основної продукції по усіх видах виробів і в умовній продукції;
- розраховується випуск побічної продукції і відходів виробництва, визначається обсяг інших робіт і послуг промислового характеру;
- визначається обсяг виробництва і обсяг реалізації продукції виходячи з планового обсягу виробництва кожного виду продукції в натуральному вираженні, оптових цін підприємства, роздрібних цін.
Кількість днів роботи заводу наведено у таблиці 5.3.3.
Таблиця 5.3.2 - Зведений розрахунок початкових інвестицій (капітальних затрат).
| № п/п | Основні засоби | Сума, тис. грн |
| 1 | Вартість нового обладнання | 339,00 |
| 2 | Транспортні витрати (4,5%) | 15,26 |
| 3 | Заготівельно-складські роботи (1,25%) | 4,24 |
| 4 | Монтажні роботи (8%) | 27,12 |
| 5 | Вартість трубопроводів та насосів (12%) | 46,27 |
| 6 | Вартість КВП і засобів автоматики (4,3%) | 16,58 |
| 7 | Витрати на запасні частини (3%) | 11,57 |
| 8 | Невраховане обладнання та роботи (15%) | 151,4 |
| 9 | Вартість будівлі | 59,39 |
| Всього початкових інвестицій | 611,44 | |
Таблиця 5.3.3 - Розрахунок числа днів роботи підприємства на рік.
| Підрозділ |
Всього календарних днів |
Зупинки, днів |
Число днів роботи |
||
| Поточний ремонт |
Капітальний ремонт |
Всього | |||
| По заводу в цілому | 365 | 10 | 35 | 45 | 320 |
Виробництво у натуральному виробництво у натуральному і вартісному виразі після будівництва заводу наведено у таблиці 5.3.4.
Таблиця 5.3.4 - План виробництва в натуральному та вартісному виразі (з врахуванням витрат).
| Продукт | Обсяг виробництва в натуральному виразі | Ціна підприємства за одиницю,грн. | Обсяг виробництва, тис. грн. |
| Спирт етиловий умовний, тис. дал, в т.ч. | 2720,0 | - | - |
| Спирт ректифікований в/о, тис. дал | 2627,52 | 20,50 | 53864,16 |
| Масло сивушне, тис. дал | 10,88 | 5,00 | 54,40 |
| Спирт сивушний, тис. дал | 27,20 | 5,00 | 136,00 |
| Фракція головна, тис. дал | 27,20 | 10,00 | 272,00 |
| Дріжджі хлібопекарські, т | 8268,80 | 1450,00 | 11989,76 |
| Втрати, тис. дал. | 27,20 | - | - |
| Всього | - | - | 66316,32 |
Приймаючи коефіцієнт використання потужності на рівні 0,85, а добову продуктивність обладнання 10 тис. дал. Умовного спирту (за проектом) розрахуємо річну виробничу потужність заводу (5.3.1.):
ВП
тис.
дал. умовного
спирту (5.3.1.)
Виробнича програма спиртового заводу містить дані про кількість спирту-сирцю, спирту-ректифікату, ректифікату вищого очищення, хлібопекарських дріжджів, вуглекислоти, а також спиртових продуктів, що утворяться в результаті ректифікації(ефірно-альдегідна фракція, сивушна олія), що повинні бути вироблені підприємством протягом планового року. При цьому враховуються втрати спирту, що виникають у процесі ректифікації. Обсяг виробництва продукції у виробничій програмі встановлюється як у натуральному, так і в грошовому вираженні.
Єдиним вимірювачем обсягу виробництва спирту є спирт-сирець, перерахований на стовідсотковий вміст алкоголю.
Коефіцієнти, що визначають вихід продукції при використанні патоки-меляси, встановлені в наступних межах: для спирту-ректифікату I сорту – 0,94-0,97; ефірно-альдегідної фракції – 0,037-0,047; сивушної олії – 0,0025-0,0035.
Обсяг виробничої програми в вартісному вираженні встановлюється множенням діючих цін одиниці кожного виду виробляємої продукції на загальну їх кількість.
5.3.3 Розрахунок чисельності виробничого персоналу та фонду заробітної плати
Наявна чисельність працюючих розраховується на основі галузевих норм технологічного проектування, довідника нормативів чисельності, норм обслуговування, норм часу і виробітку.
Середньоспискова чисельність працюючих визначається як добуток наявної чисельності робітників і коефіцієнта, що дорівнює відношенню номінального до ефективного фонду робочого часу одного робітника, визначеного на основі розробленого балансу робочого часу. Розрахунок корисного фонду робочого