Типи передач

0‚5DТπDі/(GIр) = 0,25FπD3i/(GIp),

де і — кількість робочих витків пружини; G — модуль пружності при зсуві матеріалу пружини (для сталі G = 8 104 МПа); Ip = πd4/32 — полярний момент інерції перерізу витка пружини.

Виражаючи Ip через d та враховуючи, що D/d = С, вираз для осьо­вої пружної деформації пружини можна записати у вигляді


λ = 8FD3i/(Gd4) = 8FС3i/(Gd). (2.6)


Відношення навантаження F до осьової пружної деформації λ пру­жини називається жорсткістю k пружини. Із виразу (2.6)


k = Gd4/(8D3і) = Gd/(8С3i). (2.7)


Вираз (2.6) дає змогу визначити потрібну кількість робочих вит­ків пружини, якщо відоме значення λ:


і = Gd4λ/(8FD3) = Gdλ/(8FС3). (2.8)

Типи передач
Щоб правильно розрахувати та підібрати пружину, треба знати її робочу характеристику (рис.2.4 а, б), на якій повинні бути зазна­чені: λmіn, λmах — відповідно мінімальна та максимальна розрахунко­ві деформації пружини; Fmin, Fmax, Fгp — відповідно мінімальне і мак­симальне розрахункові навантаження та граничне навантаження на пружину (при посадці витків у пружинах стиску і за міцністю витків у пружинах розтягу).


Рис. 2.4 Робочі характеристики пружин розтягу та стиску


Для пружин розтягу (рис.2.2, а), виготовлених із щільним (за­критим) навиванням витків, початковий натяг (притискання сусідніх витків)

F0 =(0,2...0,3)Fгp. Граничне навантаження для пружин роз­тягу та стиску беруть Fгp = (1,1... 1,2) Fmax.

Подальший розрахунок пружини розтягу полягає у визначенні з умови міцності діаметра дроту d за максимальним навантаженням Fmах і середнього D та зовнішнього Dз діа­метрів пружини. Потім знаходять потрібну кількість робочих витків і за формулою (2.8), беручи максимальне розрахункове навантажен­ня Fmах та деформацію λmах .

Решту розмірів пружин обчислюють за такими формулами:

1. Для пружин розтягу

довжина робочої частини ненавантаженої пружини (див. рис.2.2.а) Hp = іd повна кількість витків І0 = І + (1...2);

довжина ненавантаженої пружини H0 = і0d + 2hв,

де hв =(0.5...1)D — висота одного вушка; довжина пружини при максимальному розрахунковому навантажені F mах

H=H0 + λmax = H0 + (Fmax - F0)/k = H0 + 8С3 і(Fmax – F0)/(Gd);

довжина дроту для виготовлення пружини

L = πDi/соsα + 2lв,

де lв — довжина дроту для одного вушка.

2. Для пружин стиску

загальна кількість витків і0 = i + (1,5...2), де кількість крайніх щільно навитих витків становить 1,5—2;

мінімальний зазор між витками при максимальному розрахунковому навантаженні Fmax — ∆ = (0,1...0,2) λmax/i, крок витків ненавантаженої пружини h = λmax/i + d + ∆;

довжина пружини, стиснутої до дотику витків, Hгp = (i0 — 0,5) d; довжина ненавантаженої пружини H0 = Hгp + і (h — d); довжина дроту для виготовлення пружини L = πDі0/cos α.

При великій кількості витків довгі пружини стиску під наванта­женням можуть втрачати поздовжню стійкість. Тому рекомендують при H0/D > 3 встановлювати пружини стиску на оправках або у від­повідних трубках.


2.2.2 Розрахунок гвинтових циліндричних пружин кручення

При навантаженні циліндричної пружини кру­чення зовнішнім моментом М = Fа (рис. 2.5) у поперечних пере­різах витків утворюється такий же момент М, вектор якого напрмле­ний уздовж осі пружини.

Типи передач
Рис. 2.5 Гвинтова циліндрична пружина кручення


Якщо розкласти момент М на складові вздовж витка та перпендикулярно до витка, то в поперечному перерізі витка будемо мати крутний Т = М sіn α і згинальний Mзг = М соs α моменти. Оскільки кут підйому витків α < 10°, скручуванням вит­ків можна знехтувати (Т ≈ 0), а розрахунок витків на міцність ви­конати тільки на згин за згинальним моментом Mзг = М = Fа.

Напруження згину для витків циліндричної пружини кручення визначають за виразом


σ = MaгK'/W0 = З2МК'/(πd3) (2.9)


де K' = (С — 0‚25)/(С — 1) — коефіцієнт кривини витків, що зале­жить від індексу пружини С = D/d; W0 = πd3/32 — осьовий момент опору перерізу витка (дроту пружини) діаметром d.

На основі виразу (2.9) умову міцності витків на згин записують у вигляді


σ = З2МК'/(πd3) < [σ]. (2.10)


При проектувальному розрахунку пружини кручення діаметр витків (або дроту) визначають за формулою, що випливає із умови (2.10),


Типи передач (2.11)

Крок витків пружини кручення беруть h = d + (0,2...0,5) мм. Кут закручування пружини під дією моменту М визначають за фор­мулою


φ = МπDі/(ЕІ), (2.12)


де i — кількість робочих витків пружини; Е — модуль пружності ма­теріалу; I=πd/64 — осьовий момент інерції перерізу витка.

3 КУЛАЧКОВІ МЕХАНІЗМИ


3.1 Загальні положення


Кулачковим називається механізм, що містить дві основних ланки: кулачок і штовхальник, що утворюють вищу кінематичну пару.

Кулачкові механізми знайшли широке застосування в системах газорозподілу ДВЗ, у системах керування електричних ланцюгів, у вагонах метрополітену (контролери).

Достоїнства кулачкових механізмів:

1.можливість відтворення практично будь-якого закону руху вихідної ланки;

2.мала кількість деталей (кулачок і штовхальник), що дозволяє просто виготовляти й обслуговувати.

Недолік:

Наявність вищої кінематичної пари, у якій можуть виникати підвищені питомі тиски, що може привести до руйнування поверхні кулачка.

1 – кулачок

2 – штовхач

3 – ролик

4 – пружина

5 – контакти

Поверхня кулачка, з яким взаємодіє штовхальник - робочий (дійсний) профіль кулачка.

Поверхня, що проходить через точку В віддалена від дійсного профілю на відстані радіуса ролика - теоретичний профіль (рис. 3.1).

Типи передач


Рис. 3.1 Профіль кулачка


3.2 Основні схеми кулачкових механізмів


Кулачковий механізм із поступально рухаючим штовхальником.

Типи передачТипи передача) з центральним штовхальником (вісь штовхальника проходить через вісь обертання кулачка),(рис.3.2)


Рис. 3.2 Кулачковий механізм із центральним штовхальником

б) з позавісним штовхальником (рис. 3.3). Позавісність ліва, тому що вісь штовхальника проходить праворуч осі обертання кулачка, е – ексцентриситет.


Типи передач


Рис.3.3 Кулачковий механізм із позавісним штовхальником


Кулачковий механізм із поступально рухаючимся товхальником (рис. 3.4), ланка 2 (штовхальник) робить зворотньо-обертовий рух з центром обертання в точці О2.

Типи передач


Рис. 3.4 Кулачковий механізм із поступально рухаючимся товхальником


3.3 Основні параметри кулачкових механізмів


У процесі роботи штовхальник робить 3 рухи (рис. 3.5):

1. поступально вгору - у цьому випадку штовхальник взаємодіє з ділянкою 01;

2. стоїть на місці (вистій) - контакт із ділянкою 12.

Тут постійний радіус кривизни.

3. штовхальник опускається (зближення) - контакт із ділянкою 23.

У першій фазі підйому штовхальника (фаза видалення) на профілі кулачка відповідає кут ψудал;

у фазі вистою – ψвыс;

у фазі зближення – ψсб.ψудал + ψвыс + ψсб = ψраб – робочий кут профілю кулачка

Типи передач


а)

Типи передач


б)

Рис.3.5 Основні параметри кулачкових механізмів


Кут профілю кулачка можна показати тільки на кулачку. Кут повороту кулачка, що відповідає вище зазначеним фазам переміщення штовхальника, визначають, використовуючи метод повернення руху, відповідно до якого, всій системі, включаючи стійку, уявно повідомляють рух з кутовою швидкістю (ω1).Тоді в зверненому русі кулачок стає нерухомим: ω*1 = ω1 + (–ω1) = 0, а вісь штовхальника разом зі стійкою будуть переміщатися в напрямку (–ω1). І кут повороту кулачка, що відповідає тій чи іншій фазі руху, визначається по куту повороту осі штовхальника в зверненому русі на відповідній ділянці. Вісь штовхальника в зверненому русі в будь-якому положенні буде стосуватися окружності радіуса rе.

Поворот кулачка на ділянці:

01 – φ01 12 – φ12 23 – φ23

робочий кут повороту кулачка φраб:

φраб = φ01 + φ12 + φ23

(уб) (выс) (сб)

Завжди незалежно від схеми механізму φраб = ψраб, а

φуд ≠ ψуд, φвыс ≠ ψвыс, φсб ≠ ψсб,

для всіх схем, крім кулачкового механізму з центральним штовхальником.


3.4 Побудова графіка переміщень штовхальника при заданому профілі кулачка


Переміщення відраховуються від початкової окружності радіуса ro.

Точка В належить штовхальнику, що повертається навколо осі С, т.В переміщається по дузі окружності радіусом r = lт. З точки 1 проводимо окружність r = lт до перетинання з окружністю, радіус якої дорівнює відстані між тО1 і тС: r = aw. Точка перетину т.С1 – положення осі обертання штовхальника в зверненому русі, коли штовхальник контактує з поверхнею кулачка в точці 1. З т.С1 проводимо дугу окружності r = lт до перетину з початковою окружністю. Тоді переміщення точки В буде рівним довжині дуги

11*. На ділянці 12 штовхальник не переміщається. На ділянці 23 переміщення точки В шукається аналогічно переміщенню на ділянці 01.


Типи передач

Типи передач


Рис.3.6 Графік переміщень штовхальника при заданому профілі кулачка


3.5 Поняття про кут тиску


Кут тиску - кут між вектором лінійної швидкості вихідної ланки (штовхальника) і реакцією, що діє з ведучої ланки (кулачка) на вихідну ланку. Ця реакція без обліку сил тертя спрямована по загальній нормалі до взаємодіючих поверхонь. Кут тиску визначається експериментально. Для кулачкового механізму з поступально рухаючимся штовхальником припустимий кут тиску дорівнює: [θ] = 25єч35є.

Для кулачкового механізму з хитним штовхальником припустимий кут тиску дорівнює: [θ] = 35єч40є.

Реакцію можна розкласти на дві складові:

Типи передач і Типи передач.

Якщо, при дії яких-небуть причин, кут тиску буде збільшуватися, то Типи передач буде зменшуватися, а Типи передач– збільшуватися.

При досягненні кутів більше припустимого, можливий перекіс осі штовхальника в направляючій (рис. 3.7).


Типи передач


Рис.3.7 Кут тиску


3.5.1 Виведення формули для кута тиску в кулачковому механізмі.

З трикутника ΔКВР (рис.3.8):


Типи передач (1)


КР = О1Р – О1К = О1 – е

КВ = so + sB


Типи передач (2)


Трикутник ΔО1ВР подібний трикутнику ΔАВС. Тоді

Типи передач­ а Типи передач


vB1= ω1·O1B


Типи передач


Підставимо це рівняння в (2):

Типи передач

Знак “ – ” – для правої позавісності;

знак “ + ” – для лівої позавісності.

Кут тиску в кулачковому механізмі залежить від розмірів кулачкової шайби: чим вона більше, тим кут тиску менше.


Типи передач


Рис. 3.8 Кут тиску в кулачковому механізмі


3.5.2 Поняття про відрізок кінематичних відношень

Якщо з точки В для якогось поточного положення штовхальника проведемо лінію, рівнобіжну О1Р, а із центра – || nn, то при їхньому перетині одержимо точку D:

BD = O1P = vB2 / vB1 =vqB2


З (рис. 3.9) випливає, що переміщення точки В штовхальника і, знайшовши максимальний відрізок кінематичного відношення, можна визначити положення центра обертання кулачка, відклавши зовнішнім чином від точки D припустимий кут тиску.


Типи передач


Рис. 3.9 Кінематичні відношення


3.6 Синтез (проектування) кулачкових механізмів по заданому закону руху штовхальника


Під синтезом кулачкового механізму будемо розуміти побудову профілю кулачка, у кожній точці якого кут тиску не перевищував би припустимого, а розміри самого профілю були б мінімальні.

Дана задача розв’язується в 3 етапи:

Будується графік заданого закону руху (як правило графік прискорення точки В штовхальника як функція кута положення – aB = f(φ1), або графік лінійної швидкості точки В – vB= f(φ1)). Потрібно побудувати графік переміщення точки В як функцію від кута повороту кулачка sB= f(φ1).

Визначення мінімального розміру кулачкової шайби за умови, що кут тиску в будь-якій точці профілю не перевищує припустимого.

Побудова профілю кулачка.


3.6.1 Побудова закону руху осі штовхальника

Дано: Треба побудувати:

Вигляд графіка aB = f(φ1), Типи передач графіки aB = f(φ1)

максимальний хід vB= f(φ1)

штовхальника hт sB= f(φ1)


Рис.3.10


b – база графіка (скільки відводиться на графік по осі φ1­).

Порядок побудови:

Довільно вибирається база графіка.

Рахуємо масштаб по осі φ1:

Типи передач, мм/град

Якщо заданий симетричний вид графіка, тоді:

φуд = φсб а bуд = bсб

У загальному випадку закон руху може бути несиметричним.

Задамося довільним чином а1= 40 ч 50 мм. Тоді

а2= а1/ν

Виникає питання: яким повинна бути відстань х ?

Його знаходять з умови рівності площ під, і над віссю φ1.

Типи передач

Чому треба витримувати рівність площ?

Фізичний зміст площі під кривою швидкості на ділянці φуд - максимальне видалення (переміщення т.В штовхальника). Якщо площі не будуть рівновеликими, то штовхальник, піднявшись на одну величину, опуститься на іншу.

Побудувавши графік прискорення, будуємо графік швидкості методом графічного інтегрування, вибравши відрізок інтегрування ОК1. Інтегруючи графік швидкості (з відрізком інтегрування ОК2, звичайно ОК1=ОК2), одержуємо графік переміщення т.В штовхальника. Отриману ламану лінію заміняють плавною кривою. Розрахунок масштабу:

(уSВ)max на графіку переміщень виходить автоматично, і його величина залежить від відрізка ОК2. Тоді, знаючи хід штовхальника, масштаб переміщення буде:

μ=Типи передач

Потім у першому наближенні приймаємо, що кулачок обертається рівномірно, тоді кут повороту кулачка пропорційний часу повороту, і осі φ і t збігаються, але кожна вісь має свій масштаб.

Типи передач

де b – в [мм]; частота обертання кулачка n – [об/мин]; φраб – [град].

Масштаб швидкості : Типи передач

Масштаб прискорення: Типи передач


3.6.2 Визначення мінімального радіуса кулачкової шайби по відомому закону руху штовхальника

а) для кулачка з поступально рухаючимся штовхальником:

Дано: sB=f(φ1); vB= f(φ1); [θ]

Визначити: ro min за умови, що кут тиску в будь-якій точці профілю кулачка не перевищує припустимий.

Порядок побудови графіка кінематичних відношень:

проводиться вертикальна вісь sB,мм уздовж якої від довільно обраної точки Во (початок відліку) відкладаються відрізки переміщення т.В, узяті з графіка sB=f(φ1). Масштаб по осі μs* переміщень може дорівнювати масштабу графіка переміщень μs.

у кожній з отриманих точок визначають відрізки кінематичних відношень, полічені в масштабі μs*, і відкладають їх під кутом 90є по напрямку обертання кулачка.

Типи передач мм

Там, де відрізок має максимальне значення, відновлюється перпендикуляр, і під кутом [θ] проводиться промінь.

Якщо враховувати реверс, то другий промінь проводять під кутом [θ] через відрізок кінематичних відношень, відкладений під кутом 90є у напрямку реверса і маючи максимальне значення. Якщо реверс не враховувати, другий промінь проводять через т.Во під кутом [θ]. Якщо допускається позавісність, то вона буде рівна е1*. Якщо позавісність дорівнює нулю, то центр кулачка буде в т.О1:

ro = O1Bo

Якщо позавісність задана в технічному завданні, наприклад ліва, то проводять пряму, рівнобіжну прямої О1Во і віддалена від неї на відстані, рівній величині позавісності е1, з урахуванням масштабу μs*. У підсумку одержують точку О1**.(рис.3.11).


Рис.3.11


б) для кулачка з хитним штовхальником:

Порядок побудови: У довільному місці вибирається точка Со, з якої радіусом, рівним довжині штовхальника, проводять дугу окружності. По хордах відкладають переміщення т.В. Отримані точки послідовно з'єднують з т.Со.

На цих прямих і на їхньому продовженні відкладаються відрізки кінематичних відношень, полічені в масштабі μs* по вищенаведеній формулі. Там, де відрізок має максимальне значення, відновлюється перпендикуляр, і під кутом [θ] проводиться промінь.

Якщо враховувати реверс, то другий промінь проводять під кутом [θ] через відрізок кінематичних відншень, відкладений під кутом 90є по напрямку реверса і який має максимальне значення. Центр кулачка буде в т.О1*:

ro = O1Bo

Якщо реверс не враховувати, то другий промінь проводять через т. Во під кутом [θ]. Центр кулачка буде в т.О1*: ro = O1*Bo (рис.3.12).


Рис.3.12


3.6.3 Побудова профілю кулачка

а) з поступально рухаючимся штовхальником (рис. 3.13.а):

Дано: ro min, позавісність ліва е, φраб = ψраб, ωк=ω1, sB = f(φ1)

Потрібно побудувати профіль кулачка.

У зверненому русі кулачок обертається з кутовою швидкістю, рівною


ω1 + (–ω1) = 0.


Порядок побудови:

На окружності, радіусом r =ro , проведеній в масштабі μl, з лівої сторони від осі О1 на відстані е вибирається точка Во (перетинання осі штовхальника, що відстає на величину е від точки О1, з окружністю ro min). Точку Во з'єднують з центром О1. Від отриманого променя ВоО1 у напрямку (–ω1) відкладають кут φраб=ψраб і проводять промінь О1В10. Отримана дуга ВоВ10 ділится на 10 рівних частин. В кожній із позицій 1,2… проводиться положення осі штовхальника в зверненому русі, при цьому вісь штовхальника, переміщаючи в напрямку (–ω1), буде увесь час торкатися окружності радіуса е, проведеної з центра О1 з урахуванням масштабу μl. В кожній із позицій від точок 1,2,3… відкладають переміщення т.В штовхальника уздовж осі штовхальника, узяті з графіка переміщень з урахуванням співвідношення масштабів μl і μs. Отримані крапки 1*,2*,3*… з'єднують плавною кривою й одержують центровий чи теоретичний профіль. Для побудови робочого профілю необхідно знати радіус ролика штовхальника. Якщо він не заданий, то його вибирають з конструктивних розумінь:


rp=Типи передачro min


Крім того, радіус ролика повинен бути таким, щоб при побудові профілю кулачка не було загострення у вершині кулачка. Вибравши радіус ролика, з будь-яких точок теоретичного профілю кулачка (чим частіше, тим краще) проводять дуги окружності r=rp внутрішнім чином. Провівши огинаючу до дуг, одержують робочий профіль кулачка. Якщо потрібно побудувати профіль кулачка з поступально рухаючимся штовхальником і позавісністю е=0, тоді порядок побудови профілю буде таким же, тільки вісь штовхальника буде проходити через центр обертання кулачка О1.


рис. 3.13.а рис. 3.13.б

б) с хитним штовхальником (рис. 3.13.б):


Дано:

ro min, lт, φраб = ψраб, ωк=ω1, sB = f(φ1),aw (з креслення для визначення ro мin)

Потрібно побудувати профіль кулачка.

Порядок побудови:

У масштабі μl проводяться окружності радіусами ro і aw. У довільному місці окружності з r = aw виберемо т.С0. З'Єднаємо точку С0 з точкою О1. Від отриманого променя в напрямку (–ω1) відкладемо кут φраб = ψраб, одержимо точку С10. Дугу С0С10 розділимо на 10 рівних частин (одержимо точки С1,С2,С3…– положення осі штовхальника в зверненому русі). З отриманих точок проводимо окружності радіусом lт до перетинання з окружністю радіуса ro_min. З отриманих точок 1,2,3... по хордах відповідних дуг відкладають переміщення т.В штовхальника, узятих із графіка переміщення з урахуванням масштабу μl. Отримані точки 1*,2*,3*… з'єднують плавною кривою - теоретичний профіль кулачка. Радіусом ролика проводять дуги в середину і будують огинаюючу лінію. Це і є дійсний профіль кулачка.

Если Вам нужна помощь с академической работой (курсовая, контрольная, диплом, реферат и т.д.), обратитесь к нашим специалистам. Более 90000 специалистов готовы Вам помочь.
Бесплатные корректировки и доработки. Бесплатная оценка стоимости работы.

Поможем написать работу на аналогичную тему

Получить выполненную работу или консультацию специалиста по вашему учебному проекту
Нужна помощь в написании работы?
Мы - биржа профессиональных авторов (преподавателей и доцентов вузов). Пишем статьи РИНЦ, ВАК, Scopus. Помогаем в публикации. Правки вносим бесплатно.

Похожие рефераты: