Проектування редуктора
ЗМІСТ
Вступ
1 Вихідні дані для виконання курсового проекту
2 Зміст і порядок виконання курсового проекту
3 Обсяг і термін виконання окремих розділів проекту
4 Методичні вказівки до виконання курсового проекту
4.1 Кінематичні розрахунки
4.2 Розрахунок зубчатих передач
4.3 Розроблення ескізного проекту редуктора
4.4 Розроблення клинопасової передачі
4.5 Розрахунок шпоночного з'єднання
4.6 Розрахунок і вибір муфти
4.7 Вибір ущільнень валів
4.8 Компонування приводу
4.9 Уточнювальний розрахунок валів
4.10 Перевірний розрахунок підшипників
4.11 Змащення елементів редуктора
4.12 Додаткові пояснення
5 Захист курсового проекту
Список літератури
ВСТУП
Дані методичні вказівки призначені для надання допомоги судентам при виконанні курсового проекту з курсу "Деталі машин і основи проектування".
Методичні вказівки містять матеріали, необхідні для виконання розрахункової і графічної частин курсового проекту, а також зміст завдань і порядок їх виконання. Зазначені завдання складені за стоваріантною схемою, де вихідні дані вибираються за останньою і передостанньою цифрами шифру залікової книжки студента.
Під час виконання курсового проекту необхідно дотримуватися таких вказівок:
чітко формулювати вихідні дані і назви розділів розрахунково-пояснювальної записки;
усі розрахунки супроводжувати коротким пояснювальним текстом, де зазначається назва визначених величин, їх розмірність, посилаючись на джерело інформації;
усі обчислення виконувати в системі СІ;
усі креслення, специфікації, текст розрахунково-пяснювальної записки і список літератури повинні виконуватися з дотримуванням вимог до графічної і текстової конструкторської документації [1].
1. ВИХІДНІ ДАНІ ДЛЯ ВИКОНАННЯ КУРСОВОГО ПРОЕКТУ
Спроектувати зубчатий циліндричний редуктор з корпусом литої конструкції, який є разом з клинопасовою передачею і пружною втулково-пальцевою муфтою передавальною ланкою від зведеного електродвигуна до компресора. Скручувальний момент на вихідному валу редуктора, зуби коліс ступенів, передаточне число редуктора, число горизонтальних площин розняття, синхронна частота обертання вхідного вала редуктора наведені в табл. 1.2. Конструктивні схеми редукторів наведені на рис.1.1.

Рисунок 1.1 – Схеми редукторів
Всі зубчаті пари в редукторах – із зовнішнім зачепленням. Режим навантаження редуктора – середній нормальний. Характер зубчатої передачі нереверсивна для всіх схем редуктора. В одноступінчастих схемах клинопасова передача – знижувальна, в багатоступінчастих – підвищувальна. Всі редуктори (крім схеми а)
– знижувальні. Передавальне число клинопасової передачі uкл=2 для всіх схем редукторів. Розміщення коліс відносно підшипникових опор для всіх схем симетричне. Всі зубчасті пари виконані без зміщення інструмента.
Таблиця 1.1
| Остання цифра шифру | Скручувальний момент на ви-хідному валу Т2, НЧм | Схема редук-тора | Зуби коліс | Передаточне число редуктора,uред | Кількість горизонтальних площинрознімання | Частота обертання вхідного вала редуктора nвх , с-1 | |
| Швидкохідна ступінь | тихо-хідна ступінь | ||||||
| 0 | 30 | а | косі | 4 | 1 | 12,25 | |
| 1 | 100 | г | прямі | прямі | 6 | 3 | 49 |
| 2 | 160 | б | косі | 4 | 1 | 24,5 | |
| 3 | 150 | г | косі | косі | 8 | 3 | 49 |
| 4 | 160 | б | прямі | 3 | 1 | 24,5 | |
| 5 | 175 | д | косі | косі | 6 | 1 | 49 |
| 6 | 150 | в | косі | 3 | 2 | 24,5 | |
| 7 | 115 | д | прямі | прямі | 8 | 1 | 49 |
| 8 | 125 | в | прямі | 4 | 2 | 24,5 | |
| 9 | 175 | е | косі | прямі | 6 | 1 | 49 |
Таблиця 1.2
| Передостання цифра шифру | Колеса | Шестерні | ||
| матеріал –сталь | термообробка | матеріал –сталь | термообробка | |
| 0 | 40Х | Покращ. | 40Х | Покращ. |
| 1 | 45 | -"- | 45 | -"- |
| 2 | 40ХН | -"- | 40ХН | Покращ. і зак. |
| 3 | 35ХМ | -"- | 35ХМ | -"- |
| 4 | 40Х | -"- | 40Х | -"- |
| 5 | 35ХМ | Покращ. і зак. | 35ХМ | -"- |
| 6 | 40ХН | -"- | 40ХН | -"- |
| 7 | 40Х | -"- | 40Х | -"- |
| 8 | 35ХМ | Покращ. | 35ХМ | Покращ. |
| 9 | 40ХН | -"- | 40ХН | -"- |
2. ЗМІСТ І ПОРЯДОК ВИКОНАННЯ КУРСОВОГО ПРОЕКТУ
Курсовий проект вміщує графічну частину (3-4 формату А1) і розрахунково-пояснювальну записку.
Графічна частина вміщує складальне креслення редуктора (1 формат А1), установлювальне креслення редуктора з приводним електродвигуном на загальній рамі, клинопасовою передачею від електродвигуна до редуктора і муфтою на вихідному валу редуктора (1 формат А1), робочі креслення основних деталей редуктора (1-2 формату А1). Бажано виконувати графічну частину повністю чи частково із застосуванням машинної графіки.
Складальне креслення повинно давати повне уявлення про конструкцію редуктора і окремих його вузлів, про складання і фіксацію вузлів і деталей. Редуктор на складальному кресленні повинен бути представлений в зборі зі шківом клинопасової передачі на вхідному валу і півмуфтою на вихідному. Повинні бути опрацьовані питання змащення редуктора, виведення масла з корпуса. Редуктор необхідно подати у трьох проекціях з необхідним числом розрізів і перетинів, які відображають всі особливості його конструкції. Допускається умовне зображення підшипників відповідно до вимог до конструкторської документації з відображенням типу кожного підшипника. На складальному кресленні необхідно зазначені габаритні й приєднувальні розміри, основні посадочні розміри, технічні характеристики редуктора і технічні вимоги щодо нього.
Установлювальне креслення вміщує три проекції редуктора з привідним електродвигуном, які розміщені на загальній рамі, і передавальними ланками від електродвигуна до редуктора і від редуктора до вала компресора. Необхідно опрацювати питання про натягнення пасів, про захист цієї передачі і втулково-пальцевої муфти. Також необхідно зазначити габаритні і приєднувальні розміри, а також технічні вимоги до установки.
Специфікації до встановлювального і складального креслень виконуються окремо від розрахунково-пояснювальної записки тільки креслярським шрифтом і потім вкладуються в неї перед захистом.
Робочі креслення необхідно виконати в такому обсязі, щоб за цими кресленнями можна було виготовити деталі редуктора ( з проставленням чистоти поверхонь, допусків і посадок, вимог до заготовок, матеріалу, відхилень форми ). Для креслення деталей повинні вибиратись шків клинопасової передачі, зубчаті колеса і шестерні, вали, кришки підшипників, корпус і кришка редуктора (після згоди з керівником проекту).
Технічні вимоги виконуються тільки креслярським шрифтом.
Розрахунково-пояснювальна записка (шифр П3) в обов' язковому порядку вміщує: титульний аркуш, зміст (формат А4 з відповідним штампом ), завдання до курсового проекту, вибір електродвигуна і кінематичний розрахунок редуктора, розрахунок зубчатих коліс редуктора, попередній розрахунок валів редуктора, визначення конструктивних розмірів зубчатих коліс, визначення конструктивних розмірів корпуса, вибір типу підшипників і схеми їх установки, розрахунок параметрів клинопасової передачі, розрахунок шпонкових з'єднань, вибір втулково-пальцевої муфти, вибір ущільнень валів редуктора, уточнений розрахунок валів, перевірочний розрахунок підшипників, розрахунок кількості мастильного масла в корпусі редуктора, список літератури. Нумерація розділів П3 виконується тільки арабськими цифрами. Текст П3 виконується на аркушах формату А4 з відповідними штампами. Всі довідкові дані й коефіцієнти, що використовуються в розрахунках, повинні мати посилання на джерело відповідно до його нумерації в списку літератури. Частина розрахунків виконується із застосуванням ЕОМ згідно з готовими програми чи програмами, які самостійно розробляються студентом. При цьому в П3 наводяться: алгоритм розрахунку, таблиця ідентифікаторів, блок-схема і програма розрахунку (якщо вони розроблені), результати розрахунків у вигляді таблиць чи роздрукувань на ЕОМ. Таблиці і рисунки розрахункових схем, епюр та ін. нумеруються всередині кожного розділу П3. Наскрізна їх нумерація в межах П3 не допускається. Позначення креслень і розрахунково-пояснювальної записки складається із шифру спеціальності (КМ чи ХМ), двозначного номера завдання на курсовий проект (дві останні цифри номера залікової книжки студента), трьох пар позицій (остання пара – номери деталей, передостання пара – номери складальних вузлів, перша пара – номери складальних одиниць, згідно із специфікацією). Вимоги до оформлення П3 і його приклади наведені в [1].
У ході курсового проектування щодо редуктора, що розробляється, і щодо захисту курсового проекту, в обов'язковому порядку необхідно опрацювати такі питання:
умови навантаження деталей редуктора;
основні принципи розрахунку редуктора на міцність ;
матеріали основних деталей редуктора й заготовки для них;
вимоги до якості окремих поверхонь (точність обробки, чистота, термообробка);
вимоги до взаємного розміщення поверхонь;
забезпечення співвісності вихідного вала редуктора з валом компресора;
марки масел для змазування редуктора і підшипників;
послідовність складання і розбирання редуктора;
конструкція і робота ущільнень валів редуктора;
схеми установки підшипників;
вибір типу підшипників;
особливості експлуатації і монтажу установки із втулково-пальцевою пружною муфтою і клинопасовою передачею;
переважність і недоліки вибраної конструкції редуктора, умови навантаження зубчатих пар редуктора.
3 ОБСЯГ І ТЕРМІН ВИКОНАННЯ ОКРЕМИХ РОЗДІЛІВ ПРОЕКТУ
Завдання на виконання курсового проекту видається в шостому семестрі.
У ході курсового проектування розділи виконуються паралельно, в таблиці 3.1 зазначений термін завершення окремих розділів.
Таблиця 3.1
| Номер розділу | Зміст розділу | Обсяг, % | Термін складання (номер тижня) |
| 1 | Попередні розрахунки (вибір двигуна, розрахунок коліс, вибір розмірів валів, корпуса, ремінної передачі, муфти) | 5 | 2 |
| 2 | Компонування редуктора | 10 | 4 |
| 3 | Основні розрахунки | 10 | 6 |
| 4 | Складальне креслення | 15 | 7 |
| 5 | Встановлювальне креслення | 15 | 8 |
| 6 | Робочі креслення деталей | 10 | 10 |
| 7 | Оформлення П3 | 10 | 11 |
| 8 | Захист проекту | - | 12 |
4. МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДО ВИКОНАННЯ КУРСОВОГО ПРОЕКТУ
4.1 Кінематичні розрахунки
При виконанні кінематичного розрахунку редуктора і виборі електродвигуна необхідно брати такі значення ККД:
передача із зубчатими циліндричними колесами
hпер=0,97 – 0,98;
підшипникова пара на валу редуктора
hпп=0,99;
клинопасова передача
hкл=0,95 – 0,97;
пружна втулково-пальцева муфта
hм=0,98;
асинхронний електродвигун
hдв=0,75 – 0,85.
Потужність привідного електродвигуна визначається за формулою
кВт,
де i – число зубчатих пар редуктора;
nвих – частота обертів вихідного вала редуктора, об/хв.
Частота обертів вихідного вала редуктора для схеми а дорівнює
nвих=nвхuред.
Для решти схем вона дорівнює
.
Частота обертів електродвигуна для схем а, б, в визначається за формулою
nдв=nвхuкл.
Для схем г, д, е вона дорівнює
.
Технічні дані асинхронних електродвигунів серії 4А наведені в [3], табл. П1-П2, с. 390-392, із яких береться двигун з найближчим більшим значенням потужності відносно розрахункового.
Для двоступінчастих редукторів за схемами г, д, е передаточні числа тихохідної uт і швидкохідної uб ступенів редуктора беруться залежно від uред із табл. 4.1
Таблиця 4.1
| uред | uб | uт |
| 6 | 2,5 | 2,4 |
| 8 | 3,15 | 2,5 |
Потужність, яка передається на вхідний вал редуктора, дорівнює
.
Скручувальний момент на вхідному валу редуктора дорівнює
.
У схемі а потужність на вихідних валах редуктора дорівнює
.
У схемах б, в потужність на вихідному валу редуктора дорівнює
.
У схемах г, д, е потужність на проміжному валу редуктора дорівнює
.
Скручувальний момент на проміжному валу редуктора дорівнює
.
4.2 Розрахунок зубчатих передач
Розрахунок зубчатих коліс виконується на витривалість за контактною напругою, щоб уникнути втомлювання під час викрашування робочої поверхні зубців. Значення твердості серцевини і поверхні матеріала зубчатої шестерні (індекс 1) і колеса (індекс 2), допустимі напруги за контактною витривалістю [s]н і за згинальною витривалістю [s]f знаходяться за [2], табл. 2.1, с. 8-9. Розрахункова допустима контактна напруга для косозубих циліндричних зубчатих передач дорівнює
.
Вона не повинна перевищувати значення 1,23 [s]н2.
Для прямозубих циліндричних зубчатих передач береться [s]н, яке дорівнює меншому значенню із [s]н1 і [s]н2.
Міжосьова відстань циліндричної зубчатої передачі визначається за формулою
,
м,
де Т2 – скручувальний момент на колесі, НЧм.
Коефіцієнт
ширини
при симетричному
розміщенні
коліс відносно
опор дорівнює:
для прямозубих
передач yа=0,125;
0,16; 0,25; для косозубих
yа=0,25;
0,315; 0,4; 0,5 [3], с.33. Коефіцієнт
ширини
визначається
за формулою
yd=0,5yаЧ(u+1).
Коефіцієнт Ка для прямозубих передач береться Ка=4950, для косозубих Ка=4300 [3], с. 32, якщо [s]н в Па.
Коефіцієнт концентрації навантаження КНb при середньому нормальному режимі навантаження дорівнює :
- для неприпрацьованих коліс
;
- для припрацьованих коліс
де Х=0,5 – коефіцієнт режиму [2], с. 11.
Початковий
коефіцієнт
концентрації
навантаження
беруть за
[2], табл. 2.3, с. 11 залежно
від yd,
твердості
зубців колеса
і схеми
редуктора.
Розрахункову величину аw округлюють до найближчого значення в мм:
1-й ряд – 40, 50, 63, 80, 100, 125, 160, 200, 250, 315, 400, 500, 630, 800, 1000;
2-й ряд – 71, 90, 112, 140, 180, 224, 280, 355, 450, 560, 710, 900.
Першому ряду необхідно надати перевагу перед другим [3], с. 36.
Ділильний діаметр колеса дорівнює
м.
Ширина колеса дорівнює в2=yаЧаw, м.
Величину в2 округлюють до найближчого стандартного значення [2] табл. 24.1, с. 372.
Модуль зубчатої передачі дорівнює
м,
де Кm=6,6 для прямозубих коліс;
Кm=5,8 для косозубих коліс;
[s]f – допустима напруга за контактною витривалістю, Па.
Розрахункову величину m округлюють до найближчого значення в мм:
1-й ряд – 1; 1,25; 2; 2,5; 3; 4; 6; 8; 10; 12; 20;
2-й ряд – 1,375; 1,75; 2,25; 2,75; 3,5; 4,5; 7; 9; 11; 14; 18; 22.
Першому ряду необхідно надати перевагу перед другим [3], с. 36.
Мінімальний кут нахилу зубців косозубих коліс дорівнює
.
Сумарне число зубців передачі дорівнює
.
Значення zS округлюється в менший бік до цілого числа і визначається дійсний кут нахилу зубців
.
Значення дроба обчислюється до п'яти значущих цифр.
Для косозубих коліс b = 8…18о.
Число зубців шестерні дорівнює
.
Значення z1 округлюється в найближчий бік до цілого числа.
Для прямозубих коліс z1min=17, для косозубих z1min=17Чcos3b.
Число зубців колеса зовнішнього зачеплення дорівнює
z2= zS- z1.
Фактичне
передаточне
число
.
Його допустиме
відхилення
від прийнятого
u не більше
4%.
Ділильні діаметри дорівнюють (до сотих часток, мм)
- для шестерні
;
- для колеса
.
Перевіряється міжосьова відстань
.
Ширина колеса дорівнює
.
Діаметри кіл вершин dа і впадин df зубців дорівнюють
dа1= d1+2m; df1= d1-2,5m; dа2= d2+2m; df2= d2-2,5m.
Колова сила в зачепленні дорівнює
.
Радіальна сила в зачепленні дорівнює
,
де a=20о (стандартне значення) і tga=0,364.
Осьова сила в зачепленні дорівнює
![]()
.
Для прямозубих коліс b = 0 и Fa = 0.
Колова швидкість колеса дорівнює
.
Ступінь точності циліндричної зубчатої передачі береться за табл. 4.2.
Таблиця 4.2
| Ступінь точності | Межова колова швидкість коліс, м/с | |
| прямозубі | косозубі | |
| 6 | до 15 | до 30 |
| 7 | 10 | 15 |
| 8 | 6 | 10 |
| 9 | 2 | 4 |
Розрахункова контактна напруга перевіряється за формулою
,
де Кнa - коефіцієнт розподілу навантаження
- для прямозубих коліс береться Кнa=1,
- для косозубих коліс Кнa=1,1;
Кн – коефіцієнт навантаження:
- для прямозубих коліс береться Кн=3,2Ч105,
- для косозубих коліс Кн=2,7Ч105.
Розбіжність між величинами sH і [sH] не повинна перевищувати 10%.
Коефіцієнт динамічного навантаження Кнu береться за [2], табл. 2.9, с. 16 залежно від величини u, ступеня точності, твердості зубців колеса і типу зубців.
Розрахунок на витривалість зубців коліс за напругами згинання виконується для попередження руйнування зубців. Розрахункова напруга згинання в зубцях коліс перевіряється за формулою
![]()
.
У зубцях шестерні вона перевіряється за формулою
.
Для прямозубих коліс береться коефіцієнт КFa =1, для косозубих коліс він береться з табл. 4.3 залежно від ступеня точності.
Таблиця 4.3.
| Ступінь точності | 6 | 7 | 8 | 9 |
| КFa | 0,72 | 0,81 | 0,91 | 1,0 |
Коефіцієнт
концентрації
навантаження
для неприпрацьованих
коліс дорівнює
;
для припрацьованих
коліс він дорівнює
де Х=0,5 – коефіцієнт
для середнього
нормального
режиму
навантаження.
Початковий
коефіцієнт
концентрації
навантаження
береться
з [2], табл. 2.9,
с. 15 залежно
від yd,
твердості
зубців коліс
і схеми
редуктора.
Коефіцієнт динамічного навантаження КFu береться за [2], табл. 2,7, с. 15 залежно від величини u, ступеня точності, твердості зубців колеса і типу зубців.
Коефіцієнт Ur визначається за формулою
.
Для циліндричних зубчатих передач без зміщення інструмента (х=0) коефіцієнт форми зуба UF береться за [2] табл. 4.4 залежно від числа зубців колеса.
Таблиця 4.4
| z | 17 | 20 | 25 | 30 | 40 | 50 | 60 | 80 | 100 |
| UF | 4,27 | 4,07 | 3,9 | 3,8 | 3,7 | 3,65 | 3,63 | 3,61 | 3,6 |
4.3 Розроблення ескізного проекта редуктора
Попередній розрахунок стального вала редуктора заключається у визначенні діаметра його вихідного кінця із розрахунку на чисте скручування за зменшеною допустимою напругою [tк]=(15…20)Ч106 Па за формулою
м.
Розрахункове значення d округлюється до найближчого більшого значення в мм із стандартного ряду: 10; 10,5; 11; 11,5; 12; 13; 14; 15; 16; 17; 18; 19; 20; 21; 22; 24; 25; 26; 28; 30; 32; 33; 34; 36; 38; 40; 42; 45; 48; 50; 52; 55; 60; 63; 65; 70; 75; 80; 85; 90; 95; 100; 105; 110; 120; 125; 130 і дальше через 10 мм.
Для полегшення монтажу коліс, підшипників, шківів, півмуфт й інших деталей вали роблять ступінчастими. Діаметри вихідного вала редуктора і вала компресора, які з'єднуються втулково-пальцевою муфтою, повинні відрізнятися не більше ніж на 20%. Діаметри вала під підшипниками і зубчатими колесами і довжини участків вала беруть із конструктивних міркувань при розробленні компоновки редуктора.
Під час вибору конструктивних розмірів зубчатої пари необхідно використати вказівки, наведені в [2, 3]. Конструкція вала - шестерні швидкохідної чи тихохідної ступенів редуктора повинна забезпечувати вільний вихід інструмента при нарізанні зубців. Конструкція зубчатого колеса визначається технологією його виготовлення, а разміри його елементів наведені в [3], табл. 10.1, с. 233.
Вказівки щодо вибору основних размірів литого корпуса редуктора наведені в [3], табл. 10.2, с. 241. Зазор між внутрішніми поверхнями стінок корпуса і колесами редуктора визначається за емпіричною залежністю
мм,
де L – найбільший поперечний розмір зубчатої передачі редуктора, мм.
Він округлюється в більший бік до цілого числа. Відстань між дном корпуса і зовнішньою поверхнею коліс дорівнює во=4ао. Відстань між торцовими поверхнями коліс двоступінчастого редуктора (схеми г, д, е) дорівнює Со=(0,3…0,5)ао.
Для опори валів циліндричних прямозубих і косозубих коліс редукторів частіше всього застосовують шарикові радіальні підшипники. Для початку застосовують підшипники легкої серії. Якщо в результаті розрахунку їх вантажопідйомність виявиться недостатньою, застосовують підшипники середньої серії.
Для опор валів в схемі е можна використовувати радіальні підшипники з короткими циліндричними роликами. Радіальні шарикові і роликові підшипники мають малу осьову жорсткість, тому в схемах а, б, в, г, д з косозубими передачами можна використовувати конічні роликові підшипники чи для сприйняття осьового навантаження як одну із опор застосувати радіально-упорний шариковий підшипник. Підшипники катання для редукторів, як правило беруться класу точності 0. Підшипники більш високих класів точності (6, 5, 4, 2) застосовують тільки для опор валів з особливо високими частотами обертання. Крім того, з підвищенням класу точності підшипника його ціна підвищується. Вали, як правило, необхідно зафіксувати в опорах від осьового переміщення, при цьому опори бувають фіксуючими, які обмежують пересування вала в обох напрямках і сприймають радіальне й осьове навантаження, і плаваючими, які не обмежують осьового переміщення і які сприймають тільки радиальне навантаження. Схеми осьового фіксування валів подані в [2], рис. 3.9, с. 30 і в [3], рис. 9.9 – 9.21, с. 180-186. Кріплення підшипників на валу і в корпусі, конструювання опорних вузлів, класи точності і посадки підшипників катання, їх змазування відображені в [3], с. 186-208.
4.4 Розрахунок клинопасової передачі
При розрахунку
параметрів
клинопасової
передачі задають:
скручувальний
момент Т, умови
експлуатації,
частоту обертів
ведучого шківа
n1,
передавальне
відношення
.
Шківи виконуються
із сірого чавуну
СЧ15 або СЧ18, а при
коловій швидкості
на шківі u
і30
м/с – із сталі
25Л чи алюмінієвих
сплавів. Форма
обода шківа
і розміри
канавок наведені
в [3], табл. 7.12, с. 138. Шківи
діаметром
до 400мм виконуються
дисковими,
більшого
діаметра
– із спицями.
Вибір
перетину
паса проводиться
за номограмою
[3], рис. 7.3, с.
134. Діаметр
меншого
шківа визначається
за емпіричною
залежністю
,
м і округлюється
за [3], табл. 7.7, с.
131 чи [3], с.120.
Діаметр більшого шківа визначається за формулою
![]()
де e=0,01 для передач з регульованим натягненням паса.
Міжосьова відстань передачі дорівнює
м,
м,
де То – висота перетинупаса береться з [3], табл. 7.7, с. 131 залежно від d1 і перетину паса.
Довжина паса дорівнює
м.
Уточнена міжосьова відстань дорівнює
м,
де
![]()
Кут обхвату меншого шківа дорівнює
.
Число пасів визначається за формулою
,
де n1 – частота обертів ведучого шківа, с-1;
Ро – потужність, яка передається одним пасом, Вт, яка береться за [3], табл. 7.8, с. 132-134 і залежить від d1 і перетину паса;
СL – коефіцієнт, який враховує вплив довжинипаса, який береться за [3], табл. 7.9, с. 135 і залежить від Lp і перетину паса;
Cp – коефіцієнт режиму роботи, який при середньому режимі навантаження береться залежно від числа змін: одна зміна - Cp=1,1; 2 зміни- Cp=1,2; 3 зміни - Cp=1,5.
Сa - коефіцієнт кута обхвата, який визначається за табл. 4.5.
Таблиця 4.5
| aо | 180 | 160 | 140 | 120 | 100 | 90 | 70 |
| Сa | 1,0 | 0,95 | 0,89 | 0,82 | 0,73 | 0,68 | 0,56 |
Сz – коефіцієнт, який враховує число пасів у передачі і береється за табл. 4.6.
Таблиця 4.6
| z | 2-3 | 4-6 | Більше 6 |
| Сz | 0,95 | 0,90 | 0,85 |
Розрахункова величина z округлюється до найближчого цілого числа.
Початковий натяг гілки паса знаходиться за формулою
,
де
- колова
швидкість
шківа,
м/с;
q - коефіцієнт, який враховує відцентрову силу, НЧс2/м2, який береться за табл. 4.7 залежно від перетину паса.
Таблиця 4.7
| Перетин | 0 | А | Б | В | Г | Д |
| q | 0,06 | 0,1 | 0,18 | 0,3 | 0,6 | 0,9 |
Сила, яка діє на вал редуктора, визначається за формулою
.
Колова сила дорівнює
.
Натяг ведучої гілки паса дорівнює
.
Напруга від сили F1, яка розтягує пас, дорівнює
,
де lp і То – розміри перетину паса, які беруться залежно від d1 і типу перетину паса за [3], табл. 7.7, с. 131.
Напруга від згинання паса дорівнює
,
де Еu=50·106 Па для гумовотканинних пасів.
Напруга від відцентрової сили дорівнює
,
де r =1100…1200 кг/м3 – густина паса.
Максимальна напруга в ремені дорівнює
,
де s-1 Ј 7Ч106 Па – межа витривалості гумовотканинного паса.
Робочий ресурс клинопасової передачі дорівнює
,
де Nоц – базове число циклів, яке береться залежно від перетину паса за [2], табл. 4.8.
Таблиця 4.8
| Перетин паса | 0, А | Б, В, Г | Д, Е |
| Nоц | 4,6Ч106 | 4,7Ч106 | 2,5Ч106 |
Коефіцієнт Сi дорівнює
.
Коефіцієнт Сн=2 при періодично змінювальному навантаженні від нуля до номінального значення.
Кутові й лінійні розміри канавок шківів беруться за [3], табл. 7.12, с. 138 залежно від перетину паса, а ширина обода шківа дорівнює
,
де е і f – розміри канавок із [3], табл. 7.12, с. 138.
4.5