Вплив індивідуально-психологічних особливостей підлітків на характер інтерактивної взаємодії з електронними ресурсами
Стосовно знань, які дає комп'ютер, то 61% учнів групи А говорять, що він допомагає отримати знання, корисні в технічній сфері, 30% вважають, що комп'ютер розвиває мислення і допомагає засвоїти знання з будь-якої області, 9% відповіли, що комп'ютер надає вузькоспеціальні знання.
Що стосується підлітків групи В і їх оцінки знань, які надає комп'ютер, то 46% учнів вважають, що лише знання, корисні в технічній сфері, можна отримати за допомогою електронних ресурсів, 23% респондентів відповіли, що комп'ютер розширює інтелект загалом, 31% учнів відповіли, що комп'ютер надає знання й навички, які доцільно можуть використовуватись лише спеціалістами [див. додаток 6].
Стосовно змістовного аналізу сфери інтересів підлітків обох груп можна відмітити недостатню їх різноманітність. На першому місці для дітей підліткового віку стоїть спілкування з друзями (82%), на другому – користування комп'ютером (28%); дуже малий відсоток підлітків у вільний час читають (5%) та займаються спортом (3%).
Перевага по виду комп'ютерних ігор надається рольовим (37%), спортивним та логічним іграм (по 27%).
Емоційне ставлення підлітків до комп'ютера: із задоволенням сідають за комп'ютер 56% респондентів, 3% чекають цього моменту з нетерпінням, 14% відчувають неспокій, що щось може піти не так, решта учнів (27%) перед грою/роботою нічого не відчувають.
Коли ж їх просять перервати гру, з нетерпінням чекають продовження 47% респондентів, полегшення відчувають 29%, байдуже до вимушених перерв ставляться 23%, а злість відчуває 1%.
Дані, отримані в ході аналізу анкети і співставлення її з даними по опитувальнику FPI, допомагають виявити особливості інтерактивної взаємодії підлітків з електронними ресурсами, які підтверджуються показниками по окремих шкалах опитувальника СПА К. Роджерса та Р. Даймонда.
Опираючись на дані анкети та результати дослідження по опитувальнику FPI, можемо зазначити, що потреба в спілкуванні й постійна готовність до задоволення цієї потреби у підлітків групи В більше виражена, ніж в групі А (69% проти 48%). При цьому нагадаємо, що спосіб задоволення цієї потреби в учнів різних груп також відрізняється: у групі А – це реальні прояви соціальної активності, в той час як у групі В задоволення названої потреби проходить за допомогою комп'ютера [див. додатки 4, 10].
Зображені на діаграмі дані підтверджуються також шкалою ІХ (відкритість), яка характеризує довірливе ставлення до соціального оточення при високому рівні самокритичності. Високі оцінки серед досліджуваних групи А – у 36%, низькі – у 12%. Серед підлітків групи В всі оцінки – середні, що може свідчити про відсутність прагнення до відвертої взаємодії з оточуючими людьми.
Оцінки по шкалі VII (реактивна агресивність) в групах досліджуваних також відрізняються. Високі оцінки в учнів групи В (62%) свідчать про агресивне ставлення до соціального оточення й виражене прагнення до домінування. Це стремління зустрічається у 44% респондентів групи А. Низькі оцінки по цій шкалі відсутні в обох групах. Дана тенденція підтверджується показниками по шкалі домінування опитувальника СПА (див. табл. 3): 46% високих оцінок у групі В; 30% високих і 6% низьких у групі А. Тобто, можемо зробити висновок, що підлітки групи В більш прагнуть до домінування й займання ведучої лідерської позиції [див. додаток 7].
Різниця в оцінках по інтегруючих шкалах опитувальника FPI E і M також значна.
Так, по шкалі екстравертованості E високі показники, що відповідають вираженій екстравертованості особистості, у групі А зустрічаються у 28% підлітків, а в групі В – у 92% досліджуваних. Показник низьких оцінок, що відповідають вираженій інтровертованості особистості, в обох групах невисокий: 4% у групі А й 8% у групі В.
Нагадаємо, що високі оцінки по шкалі M свідчать про протікання психічної діяльності переважно по чоловічому типу, а низькі – по жіночому. Як бачимо, серед користувачів електронними ресурсами групи В, в якій 69% досліджуваних – хлопці, а 31% – дівчата, протікання діяльності по чоловічому типу переважає в 92% учнів, а по жіночому типу – в 0%.
В групі В, де 52% досліджуваних – хлопці, а 48% – дівчата, також переважає маскулінний тип протікання психічної діяльності – у 44%; фемінний – у 24% підлітків.
Отже, можемо зробити висновок про переважання маскулінних характеристик в протіканні діяльності сучасних підлітків, які у дітей з особливим ставленням до комп'ютера більш яскраво виражені [див. додаток 8].
Високі оцінки по шкалі N (емоційна лабільність) вказують на нестійкість емоційного стану, яка проявляється в частих змінах настрою, підвищеній збудливості, дратівливості, недостатній саморегуляції. Такі оцінки переважають у 16% учнів групи А. Про емоційну стійкість і гарне вміння володіти собою 20% підлітків цієї групи свідчать низькі оцінки по шкалі.
Низькі оцінки по шкалі емоційної лабільності опитувальника FPI серед досліджуваних групи В можуть характеризувати не тільки високу стабільність емоційного стану й вміння володіти собою, але й можуть свідчити про збідніння емоційної сфери користувачів, про що говорилося в теоретичній частині роботи.
Наслідком цього, як і додатковим фактором, що підтверджує стримування емоцій серед підлітків групи В, можуть бути показники по шкалі емоційного комфорту опитувальника СПА [див. додаток 9].
Високий рівень задоволеності собою при можливості вільного виявлення почуттів і емоцій почувають 10% учнів групи А, в той час як в групі В цей показник становить 0%. Емоційний дискомфорт серед досліджуваних цієї групи становить 15%, що говорить про стриманість та невміння виражати почуття підлітками, значною мірою захопленими комп'ютером, що може мати наслідок в порушеннях психосоматичної сфери. Серед респондентів групи А цей показник становить 0%.
ВИСНОВКИ
Теоретичний аналіз впливу характеру взаємодії підлітків з електронними ресурсами й дані експериментального дослідження дають підстави вважати, що висунута гіпотеза підтвердилась.
Узагальнені матеріали дослідження дають можливість зробити наступні висновки:
В психотерапії існує термін "Інтернет-залежність" – нехімічна залежність від користування комп'ютером, яка відображає патологічну пристрасть до використання електронних ресурсів.
В психології питання залежності залишається невирішеним; більшість дослідників цієї проблеми акцентують увагу на особливостях особистісного розвитку користувачів, соціальної взаємодії їх з оточенням, специфіки інтелектуального розвитку.
Інтернет – це, перш за все, безмежний ресурс інформації, засобів спілкування та розваг.
Особливість діяльності в Інтернет полягає в тому, що вона будується в залежності від потенціалу особистості: її мотивів, потреб, інтересів, інтелектуального розвитку. У випадку гармонійності співвідношення ресурсів особистості і відсутності у неї невирішених життєвих проблем, від яких вона може втікати в мережу, комп'ютер може стати інструментом для особистісного й навчально-професійного розвитку.
Підлітковий вік звертає на себе особливу увагу в питанні дослідження взаємодії користувача з електронними ресурсами, так як є важливим періодом розвитку особистості і може спричинити ряд проблем, на вирішення яких у майбутньому будуть затрачені значні зусилля як самих молодих людей, так і спеціалістів.
Особливості підлітків-користувачів полягають у специфіці їх віку взагалі. Задачі розвитку та провідний вид діяльності підлітків можуть вирішуватися та задовольнятися в мережі.
Проведене дослідження підтвердило наявність окремих груп підлітків, які звертають на себе увагу згідно різних показників взаємодії з електронними ресурсами.
Ми визначили, що більшість підлітків, які проводять за комп'ютером більше прийнятного часу, займаються в мережі чітко вмотивованою діяльністю, спрямованою на майбутнє.
Метою підлітків, які проводять в мережі менше часу, є, в основному, спілкування та пошук цікавої інформації.
Особливістю спілкування у групах підлітків, схильних до "зависання" в мережі, є недостатня різноманітність їх соціальних контактів.
В цілому, учні з завищеним рівнем захопленості комп'ютером, проявляють більше прагнення до домінування і мають потребу у лідерстві.
Загалом, сфера інтересів сучасних підлітків не відрізняється різноманітністю. Серед них на першому місці стоїть спілкування з друзями, на другому – користування комп'ютером. Мала частина підлітків у вільний час читають та займаються спортом.
Особливістю процесу сприйняття та переробки інформації у підлітковому віці є недостатня їх обізнаність з принципами влаштування Інтернет та досить високий рівень критичності до здобутої інформації.
В емоційному плані підлітки, захоплені комп'ютером, мають проблеми з вираженням своїх почуттів, що характеризує їх емоційне збідніння та може проявитися в соматичних захворюваннях.
Оціночне ставлення підлітків-користувачів до комп'ютера різноманітне. Але більшість з них впевнені, що сильного впливу на спілкування та інтелект електронні ресурси не мають.
Таким чином, з метою зняття емоційної напруги, необхідний пошук активних засобів впливу на характер взаємодії підлітків-користувачів з електронними ресурсами, які б стимулювали їх навчально-пошукову активність, прагнення до задоволення потреби в спілкуванні, мотивацію, інтелект.
Будь-яка корекційна програма, яка буде складена на основі даного дослідження, повинна містити наступні основні блоки:
Для групи підлітків з проблемами у вільному виявленні почуттів і емоцій – блок роботи з емоційною саморегуляцією і мотивацією.
Для групи підлітків з проблемами науково-пізнавальної та пошукової активності – блок розвитку когнітивних процесів і навичок навчально-пошукової діяльності.
Для групи підлітків з проблемами мотивації та контролю – блок розвитку структур головного мозку, узгодженої роботи систем контролю і програмування.
Для групи підлітків з проблемами у задоволенні потреби в спілкуванні – блок формування навичок ефективного спілкування і соціальних норм.
Основними напрямками подальшої роботи над проблемою можуть бути:
Більш детальне дослідження інтелекту.
Дослідження гендерних особливостей взаємодії підлітків-користувачів з електронними ресурсами.
Дослідження особливостей і стилів спілкування в самій мережі як аспекту формування субкультури.
Надалі планується подальша просвітницька робота і складання корекційних програм.
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ:
Алексеева А., Лебедева М. Интернет – рождение новой реальности. psyberia/
Арестова О.Н. Мотивация пользователей Интернета. relarn/
Арестова О.Н., Бабанин Н.Н., Войскунский А.Е. Коммуникация в компьютерных сетях: психологические детерминанты и последствия // Вестник Московского ун-та. – Серия 14 (психология), 1996. – №4 – С.14-20.
Арестова О.Н., Войскунский А.Е. Исследование половых различий при работе с Интернетом на примере российских пользователей. relarn/
Бабаева Ю.Д. Психологические проблемы пользователей Интернета // Гуманитарные исследования в Интернете. – М., 2000. – С.71-79.
Бабаева Ю.Д., Войскунский А.Е. Психологические последствия информатизации // Психологический журнал. – 1998. – №1. – С.89-100.
Бабаева Ю.Д., Войскунский А.Е., Смыслова О.В. Интернет: воздействие на личность // Гуманитарные исследования в Интернете. – М., 2000.
Белинская Е.П., Жичина А.Т. Современные исследования виртуальной коммуникации // Образование и информационная культура. – М.: Наука, 2000. – С.29-42.
Белінська О. Дитина і комп'ютер: психологічні реалії віртуального світу // Психолог. – 2006. – №46. – с. 27-29.
Беляева А.В., Коул М. Компьютерно-опосредованная совместная деятельность и проблема психического развития // Психологический журнал. – 1991. – №2. – С. 145-162.
Божович Л. И. Личность и ее формирование в подростковом возрасте. – М., 1996.
Болескина Е.Л. Потребители игровой потребительской культуры. // Социс. – 2000. – №9. – с. 80-88.
Бурлаков И. Homo gamer: Психология компьютерной игры. – М.:Класс, 2000. – 144 с.
Бурова В.А. Кибераддикт. Человек играющий. psynet/
Вакуліч Т. Феномен Інтернет-залежності підлітків у мережі Інтернет // Освіта і управління. – 2006 – №2. – С.155-158.
Верховод Н., Коргун Л. Некоторые подходы к исследованию аддиктивности у подростков, увлеченных компьютерными играми// Наукові записки Інституту психології імені Г.С. Костюка АПН України / За ред. академіка С.Д. Максименка. – К.: Міленіум, 2007. – Вип.34.
Возрастные и индивидуальные различия памяти / Под редакцией А.А. Смирнова. – М.: Просвещение, 1967.
Герасимюк Т., Соломович Т. Интернет как среда и инструмент реализации Паблик Рилейшнз //Маркетинг в России и за рубежем, 2002 – №5. – С.269-270.
Гуманитарные исследования в Internet / Под. ред. А.Е. Войскунского. М., 2000.
Давыдова Л.Е. Компьютерные игры: психологический анализ // Вісник Харківського Університету. Серія "Психологія". – 2001. – №517. – С.35-38.
Дайсон Э. Жизнь В эпоху Интернета:Relase. (пер. с англ.). – М., – 1998.
Дроздов Ю. Комп'ютерні технології в контексті проблеми молодіжної агресії // Проблеми загальної та педагогічної психології: Збірник наукових праць Інституту психології імені Г.С. Костюка АПН України / За ред. Максименка С.Д.. – К, 2001. – Т.3. – Ч.1. – С.107-112.
Жичкина А.Т., Социально-психологические аспекты общения. nogiston/
Иванов М.С. Психология компьютерной игры как проблема интегральной психологии личности. flogiston/
Иванов М.С. Формирование зависимости от ролевых компьютерных игр. myatp/narod/
Ильин Е.П. Мотивация и мотивы. – Спб., 2000.
Карабин Т.В. Особливості міжособистісного спілкування в мережі Інтернет // Актуальні проблеми психології. Т.1. – К.,2002. – Частина 5. – С. 41-47.
Кле М. Психология подростка: Психосексуальное развитие. – М.: Педагогика, 1991. – 125c.
Кон И.С. Психология ранней юности – М.: Просвещение, 1989.
Кондратьев М.Ю. Типологические особенности психосоциального развития подростков // Вопросы психологии – 1997. – № 3. – С. 69-78.
Крайг Г. Психология развития. – Спб.: Питер, 2000.
Кротов В.Г. Массаж мысли. – М.: Совершенство, 1997.
Курик М. Електромагнітні поля компютера і дитина. // Трибуна. – 2004. –№7-8. – с. 22-25.
Мілютіна К.Л. Користування комп'ютером як задоволення базових потреб у підлітковому віці. // Психологічна газета. – №8. – С. 29-31.
Мухина В.С. Возрастная психология. – М., 1997.
Нарицын Н. Дистанционная программа консультативно-дидактической психотерапии. naritsyn/
Носов Н.А. Психология виртуальных реальностей // Психологическое обозрение. – 1998. – №1. – С.91-99.
Обухова Л.В. Концепция Ж. Пиаже: за и против. – М., 1981.
Пережогин Л.О. Интернет-аддикция в подростковой среде. myatp/narod/
Практикум по экспериментальной и прикладной психологии: Учебное пособие / Под ред. А.А. Крылова. – Л., 1990.
Психология человека от рождения до смерти. Полный курс психологии развития / Под ред. члена-корреспондента РАО А.А. Реана. – Спб.: прайм-ЕВРОЗНАК, 2003. – 416с.
Райгородский Д.Я. Практическая психодиагностика. Методики и тесты. Учебное пособие. – Самара: Издательский дом БАХРАХ, 1998. – 672 с.
Сартан М. Мир, которого нет // Школьный психолог. – 1999. – №8. – С.10.
Тимофеева А. Психологическое воздействие компьютерных игр на формирование зависимости, развитие агрессивности. psyhelp/
Фельдштейн Д.И. Проблемы возрастной и педагогической психологии. – М.: Международная пед. академия, 1995.
Фомичева Ю.В., Шмелев А.Г., Бурмистров И.В. Психологические корреляты увлеченности компьютерными играми // Вестник МГУ. – Серия 14 (психология), 1991. – №3 – С.27-39.
Форман Н., Вильсон П. Использование виртуальной реальности в психологических исследованиях // Психологический журнал. – 1996. – №2. – С.64-79.
Чудова Н.В. Особенности образа "Я" "жителя Интернета" // Психологический журнал. – 2002. – №1. – с. 113-117.
Чудова Н.В., Евлампиева Н.А., Рахимова Н.А. Психологические особенности коммуникативного пространства Интернет // Медиапсихология. – М., 2001.
Шайдулина А.Ф. Интернет-зависимость – новая форма аддиктивного поведения у подростков. comp-doctor/
Шевченко О. Інтернет: злий геній чи добрий чарівник. // Урядовий курєр. –2000. – №21 – с. 5-8.
Эриксон Э. Детство и общество. – Спб., 1999.
Якушина Е.В. Обучение подростков целенаправленому поиску информации и работе в сети // Сборник материалов научно-практической конференции молодых ученых. – М., 1999.
Якушина Е.В. Подростки в Интернете: специфика информационного воздействия // Педагогика. – 2001. – №4. – с. 55-62.
svoboda/
comp-doctor/
netaddiction/
Размещено на