Роль релігії і власті у розвитку мистецтва Месопотамії
Таким чином, вплив влади на мистецтво Месопотамії був питомим. Потреба у будівництві палаців аристократії стимулювала розвиток архітектури, скульптурі, пластитці. Ведення діловодства сприяло розвитку писемності і т.д.
ВИСНОВКИ
Культура народів Передньої Азії зіграла у загальнолюдській історії велику роль. До її витоків сходить еллінська античність, у ній черпають силу західна і східна середньовічні культури.
Вперше в історії і мистецтві класових суспільств Стародавнього Сходу у Межиріччі встановилася художня спадкоємність, сформувався єдиний для різних видів мистецтва стиль.
Давньосхідну культуру від первісної відрізняють багата міфологія, складно розвинений мир відчуттів і художніх ідей, різноманітність форм їх виразу.
У словесному мистецтві шумери першими застосували спосіб безперервної розповіді про події. Це дало можливість створити перші епічні твори, найвідоміший з яких – епічна легенда "Гільгамеш".
«Закони царя Хамураппі», вискреблені на чорному обеліску, – величний пам’ятник культури Стародавнього Межиріччя. Закони підтверджують величність і мудрість особистості правителя і зіграли свою важливу роль в історії цього регіону. Проте ми їх читаємо і тепер, і вони не втратили актуальності.
Міфи і оповіді, архітектурні образи, образи скульптури і декоративного мистецтва, створені майстрами Стародавнього Сходу, ніколи не втратять своєї краси і живої привабливості. Людство не перестає захоплюватися ними і у наші дні.
Вавилонська релігійно-міфологічна система, пов'язана з обширними знаннями вавилонських жерців, особливо в області астрономії, літочислення, метрології, розповсюдилася за межі країни. Вона вплинула на релігійні уявлення євреїв, неоплатоніків, ранніх християн. У античну і ранньосередньовічну епохи вавилонські жерці вважалися хранителями глибинної мудрості. Особливо багато залишила демонологія: вся середньовічна європейська фантасмагорія про злих духів, яка надихала інквізиторів на їх дикі переслідування «відьом», сходить переважно до цього джерела.
Єврейська і християнська релігії незмінно протистояли духовному напряму, який сформувався у Месопотамії, але законодавство і форми правління, про які розповідається у Біблії, зобов'язані впливу месопотамських прототипів. Подібно багатьом своїм сусідам, євреї підкорювалися законодавчим і суспільним установкам, які у цілому були властиві країнам Родючого Півмісяця і у значній мірі мають своє коріння у Месопотамії.
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
Авдиев В.И. История Древнего Востока. – М., 1970.
Афанасьева В., Луконин В., Померанцева Н. Искусство древнего Востока (Малая история искусств). – М., 1976.
Белицкий М. Забытый мир шумеров. – М., 1980.
Большая иллюстрированная энциклопедия истории искусств. – М., 2007.
Васильев Л.С. История религий Востока. – М., 1988.
Васильев Л.С. История Древнего Востока. М.,1993.
Власенко О.І., Зайончковський Ю.В. Культурологія. Навчальний посібник. – Харків, 2007.
Вулли Л. Ур халдеев. – М., 1961.
Гуляев В.И. Шумер. Вавилон. Ассирия: 5000 лет истории. – М., 2005.
Дмитриева Н. А. Виноградова Н. А. Искусство Древнего мира. – М., 1986.
Древние цивилизации / Под общей редакцией Г.М. Бонгард-Левина. –М., 1989.
Дьяконов И. Шумер. Общественный и государственный строй древнего Дворіччя. – М., 1959.
Когда Ану сотворил небо: Литература древней Месопотамии /Под общ. ред. Г.А.Беловой, Т.А.Щерковой. – М., 2000.
Крамер С.Н. История начинается в Шумере. – М., 1965.
Культура народов Востока: Старовавилонская культура. – М., 1988.
Любимов Л.Д. Искусство Древнего мира: Книга для чтения. – М., 1971.
Месопотамия. Символизм: Методическое пособие. – М., 2007.
Редер Д.Г. Мифы и легенды древнего Двуречья. – М., 1980.
Ротанов А.К. Ранние цивилизации. М.,1995.
Тэн И. Философия искусства. – М., 1996.
Токарев С.А. Религия в истории народов мира. – М., 1987.
Угринович Д.М. Искусство и религия: Теоретический очерк. – М., 1982.
Чабб М. Город в песках. – М., 1965.
Яковлев Е.Г. Искусство и мировые религии. – М.: Высшая школа, 1977.
Размещено на