Xreferat.com » Рефераты по социологии » Статистичне вивчення населення Рівненської області

Статистичне вивчення населення Рівненської області

тисяч учителів та 444 вихователі.

Із загальної кількості педагогічних працівників 87,4% мають вищу освіту. Однак рівень освіченості педагогічних працівників загальноосвітніх навчальних закладів в сільській місцевості значно нижчий, ніж в міській. Якщо у міських поселеннях не мають вищої освіти тільки 5,7% педагогів, то в сільській місцевості - 17,2%. В окремих районах цей показник ще гірший. Зокрема, не мають вищої освіти кожен третій педагог Рокитнівського, кожен четвертий Володимирецького і Сарненського, кожен п’ятий Дубенського, Дубровицького, Зарічненського і Корецького районів.

Негативні процеси, які відбулися впродовж останніх років в економіці в певній мірі позначились на системі професійно-технічної освіти. Кількість професійно-технічних училищ скоротилась з 27 у 90х роках до 20 у 2003 році, відповідно зменшилась і підготовка кваліфікованих робітників.

Зазнала вдосконалення мережа вищих навчальних закладів різних рівнів акредитації.

Чисельність студентів у вузах ІІІ рівнів збільшилась у порівнянні з попередніми роками на 17,7%, а у вузах ІІІІV рівнів акредитації більше ніж у 2 рази.

Навчальний процес у вузах ІІІ рівнів акредитації проводиться по 9 спеціальностях, з яких 23,1% припадає на економіку, комерцію та підприємництво, 22,7% - інженерію, 21% - медицину, 10% - сільське господарство, лісництво і рибальство, 8,5% - освіту, а у вузах ІІІІV рівнів акредитації по 12 спеціальностях, з котрих 41% припадає на освіту, культуру, гуманітарні науки, 25,3% - економіку, комерцію та підприємництво, 14,7% - інженерію.

На початок 20032004 навчального року у вузах ІІІ рівнів акредитації працювало 1495 викладачів, з них 32 кандидати наук, у вузах ІІІІV рівнів акредитації - 1504 особи професорсько-викладацького персоналу, з них 55 докторів наук, 679 кандидатів наук, 66 професорів та 541 доцент.

Водночас із збільшенням навчальними закладами підготовки спеціалістів в області залишається гострою проблема їх працевлаштування. За даними служби зайнятості на обліку перебувало 39 тисяч громадян, в тому числі 38,3 тис. безробітних. Частка осіб, які мають повну вищу освіту дорівнювала 6,6%, базову вищу - 17,2%. Серед безробітних 9,7 тис. осіб, або 25,2% - молодь у віці до 28 років.

Під час перепису населення 2001 року при визначенні рівня освіти респондента брали до уваги рівні освіти, які згідно з чинним законодавством установлені в Україні з 1996 року, умовно відповідають освітнім рівням, що діяли до 1996 року, таким чином:


Діючі рівні освіти Рівні освіти, які діяли до 1996 року

повна вища вища

базова вища -

початкова вища середня спеціальна

незакінчена вища -

повна загальна середня середня загальна

базова загальна середня неповна середня

початкова загальна початкова

Згідно даних перепису населення 2001 року кількість осіб у віці 10 років і старші, що має певний ступінь освіти, становить 952354, з них: 247816 - вищу освіту всіх рівнів (повну вищу, базову вищу, початкову вищу, незакінчену вищу), повну загальну та базову загальну середню 542247, початкову загальну 162291. (див. рис.4).


Статистичне вивчення населення Рівненської області

Рис.4. Структура населення області за рівнем освіти


У міських поселеннях населення з вищою освітою всіх рівнів значно більше, ніж у селах - 38,4% відносно 17%; даний освітній рівень жінок вищий, ніж серед чоловіків і відповідно становить 42,7% у міській місцевості та 19,3% у сільській місцевості. Вищий і загальний рівень освіти у жінок - 54,4% відносно 45,6% у чоловіків. Кількість чоловіків, які мають повну вищу і повну загальну середню освіту становить 27,5%, що на 3,0% більше, ніж у жінок з таким рівнем освіти. (Додаток).

За період, який минув після перепису 1989 року, в області відбулося подальше підвищення рівня освіти. Підвищення освітнього рівня загалом відбулося за рахунок збільшення числа тих осіб, які мають повну вищу та повну загальну середню освіту. Чисельність населення з таким рівнем освіти склала 480635 осіб (52,1%) і перевищила відповідний показник перепису населення 1989 року на 12%.

Підвищення рівня освіти в цілому характерне як для міського, так і сільського населення, але суттєві зміни відбулися саме серед сільського населення. Так, кількість осіб, які мали повну вищу освіту у розрахунку на 1000 осіб населення у віці 15 років і старших збільшилася у порівнянні з даними попереднього перепису у містах на 33,8%, у селах - на 66,7%.

Відповідну динаміку мав також показник кількості осіб із повною загальною середньою освітою - зростання у містах склало 19,8%, у селах - 32,9%. (Додаток).

Незважаючи на випереджувальні темпи підвищення освітнього рівня серед сільського населення, значно вищий він залишається у містах, де зосереджено промислові, науково-дослідні підприємства та навчальні заклади, що сприяють концентрації осіб з високим рівнем освіти.

Більш високий рівень освіти спостерігається у районах, де переважає міське населення, які територіально межують з містами та містах обласного значення. Так у Острозькому районі на 1000 осіб у віці 15 років і старші припадає 481 особа з повною вищою та повною загальною середньою освітою, Сарненському - 485, Костопільському - 511, Рівненському - 514, Здолбунівському - 530; у містах: Рівне - 664, Кузнецовську - 634, Острог - 604.

Перепис населення 2001 року виявив, що із збільшенням кількісного складу населення з вищим рівнем освіти зменшилося число тих, які задовольняються лише базовою загальною середньою та початковою загальною освітою.


2.5.5 Соціально-економічний склад населення

Населення неоднорідне не тільки за статтю та віком. Співвідношення чисельності окремих груп населення (суспільних, етнічних тощо) утворюють відповідну структуру (склад) населення. Однією із найважливіших є соціально-економічна структура (склад) населення.

Соціально-економічний склад населення визначається політичним устроєм та виробничими відносинами, що склалися у суспільстві, рівнем розвитку продуктивних сил; розвитком соціальної сфери, яка представлена охороною здоров’я, освітою тощо.

Основним джерелом даних про соціально-економічний склад населення є переписи населення. У результаті розробки даних минулих переписів все населення розподілялось за суспільними групами.

Під час перепису населення 1979 р. окремо виділялись такі суспільні групи: робітники, колгоспники, кустарі, селяни-одноосібники і служителі культу. Перепис 1989 р. враховував такі ж суспільні групи, крім селян-одноосібників та кустарів. І зовсім новою була група: особа, що займається індивідуальною трудовою діяльністю.

Дані про склад населення за суспільними групами розроблювалась і поточною статистикою. Для цього використовувалась звітність з статистики праці і погосподарський облік в сільських радах.

Для характеристики соціального економічного складу населення використовуються також дані переписів населення про джерела засобів існування, місце роботи (ці дані розроблювались за галузями економіки), а також за цим місцем роботи.

Програмою Всеукраїнського перепису населення було передбачено отримання даних щодо економічного складу населення на основі обстеження зовсім нових джерел засобів існування: робота на власному підприємстві, у власному селянському (фермерському) господарстві, на сімейному підприємстві без оплати праці та прибуток від власності.

У зв’язку з переходом на міжнародні статистичні стандарти при проведенні вибіркових обстежень зайнятості населення зі статистики праці використовується Міжнародна класифікація статусу зайнятих (ІКСЕ93), прийнята 15ю Міжнародною конференцією статистиків праці у 1993 році.

До програми перепису населення було включено нове питання щодо статусу зайнятих “положення в занятті”. Збирання і оброблення даних перепису з цього питання здійснювалось за такими категоріями:

працюючий за наймом;

член колективного підприємства, кооперативу;

роботодавець;

самозайняті;

член сім’ї, що працює без оплати.

Працюючий за наймом проставлялось особам, які працюють за трудовим договором, контрактом або усною домовленістю з адміністрацією підприємства, організації, установи будь-якої форми власності або з окремою особою і одержують винагороду у вигляді оплати праці (як грошима, так і натурою).

Ця мітка проставляється також особам:

обраним на виборні посади;

членам родини, які працюють на сімейному підприємстві з оплатою праці на загальних підставах;

особам, працюючим за наймом у сфері релігійних культів.

Член колективного підприємства - проставлялось особам, які володіють часткою майна підприємства (кооперативу), що виробляє товари та надає послуги, на якому вони працюють. При цьому кожний член колективу власників має однакові з іншими членами права у вирішенні питань організації.

Роботодавець - проставлялось особам, які управляють своїм власним підприємством або займаються на самостійній основі професійною або комерційною діяльністю і наймають для виконання цієї роботи одного або більше працівників.

Самозайнятий (а) - проставлялось особам, які управляють своїм власним підприємством або займаються на самостійній індивідуальній основі професійною або комерційною діяльністю і не наймають для виконання цієї роботи працівників.

Член сім’ї, що працює без оплати проставлялось особам, що працюють без установленого розміру оплати та юридичного оформлення трудових відносин на сімейному підприємстві, яке очолює один із членів домогосподарства, а прибутком користуються всі члени домогосподарства.

Останні переписи населення обстежували зайняте населення за місцем роботи та заняттям за цим місцем роботи.

Це давало можливість отримати дані щодо розподілу працюючого населення за галузями народного господарства та детальну характеристику основних професій та занять.

Важливою складовою соціально-економічної характеристики населення є дані про його розподіл за зайнятістю та джерелами засобів існування.

За результатами Всеукраїнського перепису населення 2001 року чисельність постійного населення області складала 1171445 осіб. Переважна більшість (88,8%) населення мають одне джерело засобів існування, 10,5% - два та 0,7% - три і більше засобів існування.

Спостерігається певна різниця в розподілі за джерелами засобів існування міського та сільського населення (див. табл.5).


Таблиця 5


Осіб З них мають джерела засобів існування


одне два три і більше


осіб % осіб % осіб %
Все населення 1171445 1039830 88,8 123251 10,5 8189 0,7
міське 544074 500547 92,0 41681 7,7 1671 0,3
сільське 627371 539283 86,0 81570 13,0 6518 1,0

Ситуація, що спостерігається впродовж останніх років на ринку праці суттєво позначилась на розподілі населення за його зайнятістю за джерелами засобів існування.

Зокрема, порівняно з даними перепису 1989 року кількість людей, для яких основним джерелом засобів існування є робота на підприємстві, організації, установі, селянському (фермерському) господарстві зменшилась з 560,8 до 308,2 тис. осіб, а їх питома вага у загальній чисельності населення скоротилась з 48,2 до 26,3%.

Водночас, з 334,8 до 401,1 тис. осіб збільшилась кількість людей, що знаходяться на утриманні інших осіб, їх частка в загальній чисельності населення зросла з 28,8 до 34,2%. З числа тих, хто знаходиться на утриманні інших осіб 141,1 тис. чоловік, або 35,2% їх загальної кількості - це люди працездатного віку. Практично в області кожна п’ята людина працездатного віку знаходиться на утриманні інших осіб.

Разом із скороченням зайнятості населення на підприємствах, в організаціях, (селянських) фермерських господарствах за міжпереписний період у 6,3 раза зросла кількість осіб, зайнятих в особистому підсобному господарстві. Цей вид діяльності є основним джерелом засобів існування для 10,4% сільського населення. Для значної частки (278,8 тис. осіб), або 23,8% населення основним джерелом засобів існування є пенсія.


(у% до постійного населення)

Статистичне вивчення населення Рівненської області

Рис.5. Розподіл населення області за основним джерелом засобів існування


Всеукраїнський перепис населення 2001 р. також передбачив збір даних про основне місце роботи, що дало змогу розробити основні види економічної діяльності зайнятого населення та про основні заняття зайнятих.

Для переважної більшості (95,9%) населення у віці, старшому за працездатний основним джерелом засобів існування є пенсія та інші види державного забезпечення, для 3,4% таким джерелом є робота.

До зайнятого населення віднесені всі особи, які працювали за наймом на підприємствах, в організаціях, установах будь-яких форм власності, роботодавці, особи, які самостійно забезпечували себе роботою або безкоштовно працювали у сімейному бізнесі, служителі релігійних культів, військові кадрової служби та інші.

Дані проведеного перепису дали змогу визначити зайнятість населення області за видами економічної діяльності, типами підприємств, установ і організацій. За даними Всеукраїнського перепису населення 2001 року в області нараховувалось 400240 осіб зайнятого населення, що становить 34,2% всього населення. (див. Рис.6). Серед міст і районів області найбільший відсоток зайнятого населення у м. м. Кузнецовську (47,5%), Рівне (37,5%), Рівненському (37,2%), Зарічненському (37,0%) та Млинівському (35,1%) районах (додаток 1).

Найнижчий відсоток зайнятого населення в м. Острозі (29,1%) та Демидівському районі (29,5%). Слід зауважити, що починаючи з 1979 року в області поширюється тенденція до зниження кількості зайнятого населення, що засвідчують наведені нижче дані (див. табл.6).


Таблиця 6


Зайняте населення

(тис. осіб)

У відсотках до

попереднього

року

Зміни у кількості

приріст (+)

скорочення ()

1970 501,0 х х
1979 565,0 112,8 +64,0
1989 560,8 99,3 4,2
2001 400,2 71,4 160,6

Статистичне вивчення населення Рівненської області

Рис.6. Розподіл зайнятого населення області за даними переписів


Чоловіча половина населення є більш зайнятою, ніж жіноча. Так, за даними останнього перепису населення були зайняті 209,8 тис. чоловіків або 37,9% до всього населення, жінки відповідно - 190,4 тис. або 30,9%.

Зниження рівня зайнятості, починаючи з 1979 року зафіксовано як у чоловіків так і в жінок. (див. рис.7).


Статистичне вивчення населення Рівненської областіСтатистичне вивчення населення Рівненської області

Рис.7. Розподіл рівня зайнятості населення за статтю за даними переписів


Змінився за цей же період не в позитивну сторону показник демографічного навантаження зайнятого населення стипендіатами, пенсіонерами та іншими особами, що знаходяться на державному забезпеченні, утриманцями окремих осіб.

Якщо число стипендіатів на 1000 осіб зайнятого населення з 1970 року зменшилось з 27 до 16 осіб, то число пенсіонерів та інших осіб, що знаходяться на державному утриманні збільшилось з 271 до 841, або більше, ніж у три рази. На 43,1% збільшилась і кількість утриманців окремих осіб, але, якщо порівняти з переписом населення 1989 року, то цей показник збільшився майже у два рази.

За основними видами економічної діяльності зайняте населення області за даними Всеукраїнського перепису населення 2001 року розподіляється наступним чином: найбільше працюючих в сільському, мисливському та лісовому господарстві - 127341 особа або 31,8%. На другому місці по кількості зайнятих обробна промисловість - 54265 осіб (13,6%), далі освіта (10,4%), торгівля (8,1%), державне управління (6,1%) та інші. (див. рис.8).

Найбільший відсоток зайнятого населення - це населення у віковій категорії 3544 роки (31,9%) та 2534 роки (28,2%).

У віці до 15 років зайнятими були лише 9 осіб, а у віці 70 років і старші 427 осіб. Переважна більшість зайнятого населення це особи працездатного віку.

Розподіл міського зайнятого населення за основними видами діяльності дещо інший. Найбільше населення зайняте в обробній промисловості 18,7%), торгівлі (19,4%), освіті (11,6%), охороні здоров’я (10,8%), державному управлінні (8,8%).

У сільській місцевості населення в основному зайняте в сільському та лісовому господарстві, мисливстві (58,0%), в освіті (9,2%), обробній промисловості (8,6%), охороні здоров’я (6,1%).

Як серед міського так і серед сільського населення переважну більшість працюючих становлять особи працездатного віку. Жінки у зайнятому населенні області становлять 47,6%; по міських поселеннях цей показник 51,6% і по сільській місцевості 43,8%.

Найбільший відсоток жінок працювали в готелях та ресторанах (80,4%), в охороні здоров’я та соціальній допомозі (80,4%), в освіті (73,7%). Чоловіча половина частіше вибирала роботу у добувній промисловості (78,8%), виробництві електроенергії, газу та води (71,5%), будівництві (78,1%), транспорті (66,8%).

А такий вид економічної діяльності як торгівля, приваблює як жінок так і чоловіків. Їх у цій сфері працює майже порівну: жінок 56,0%, чоловіків - 44,0%.


Статистичне вивчення населення Рівненської області

Рис.8. Розподіл зайнятого населення області за основними видами економічної діяльності


За даними перепису населення 2001 року за освітнім рівнем зайняте населення області мало такий розподіл: з вищою освітою - 157641 особа або 39,4%, з повною загальною середньою - 200191 особа (50,0%), з базовою загальною середньою - 39773 особи (9,9%) і початковою освітою - 2370 осіб (0,6%).

У порівнянні з попередніми переписами населення ці показники мали такі значення (див. табл.7).


Таблиця 7.


З вищою освітою

З повною загальною

середньою освітою

З базовою загальною середньою освітою

З початковою

загальною освітою


Всього осіб у% до зайнятого населення Всього осіб у% до зайнятого населення Всього осіб у% до зайнятого населення Всього осіб у% до зайнятого населення
1979 110715 19,6 164954 29,2 125782 22,3 123230 21,8
1989 178345 31,8 243610 43,4 76325 13,6 50839 9,1
2001 157641 39,4 200191 50,0 39773 9,9 2370 0,6

Дані, наведені в таблиці свідчать, що від перепису до перепису значно зростає освітній рівень зайнятого населення, збільшується кількість осіб з вищою та повною загальною середньою освітою і відповідно зменшується кількість осіб з базовою загальною та початковою загальною освітою.

Рівень освіти зайнятого населення області на 1000 осіб відповідного віку значно вищий у міських поселеннях, ніж у сільській місцевості. (Додаток 3).

Так, на 1000 осіб у міських поселеннях (за даними Всеукраїнського перепису населення 2001 року), з вищою освітою було 533 особи, а в сільській місцевості - 262. На вікову групу 2545 років припадає 62,0% осіб, що мають повну вищу освіту і лише 22,6% осіб, що мають початкову загальну освіту. Значно нижчий рівень освіти у зайнятих старше 60 років.

Освітній рівень жінок вищий, ніж чоловіків: якщо на 1000 осіб відповідної статі повну вищу освіту має 201 жінка, то чоловіки - 153.

По початковій вищій освіті цей показник у жінок становить 287, у чоловіків - 138.

За статусом зайнятості населення розподілилось таким чином:

працюючі за наймом 306588 осіб (76,6%)

члени колективного підприємства,

кооперативу17660 осіб (4,4%)

роботодавці2820 осіб (0,7%)

самозайняті11049 осіб (2,8%)

безоплатно працюючі члени сім’ї209 осіб (0,1%)

не класифіковані за групами61914 осіб (15,4%)

Найбільший відсоток працюючих за наймом в обробній промисловості, а самозайнятих - у торгівлі. Безоплатно працюючі члени сім’ї зайняті в основному в сільському господарстві і торгівлі.

За місцем знаходження роботи населення працює переважно на території проживання (99,3%). В інших регіонах України працювали 2488 осіб і лише 508 осіб повідомили, що вони працюють в інших державах.


2.5.6 Безпритульні громадяни в області та вирішення їх проблем

Останніми роками в області, так як і в Україні, населення потерпає від поєднаної дії економічної, екологічної і демографічної криз, які підсилюють одна одну і не дають можливості вийти на шлях підвищення якості життя і сталого соціально-економічного розвитку. І як наслідок цих процесів з’явилася така категорія населення як безпритульні.

За даними Всеукраїнського перепису населення 2001 року в області переписано 87 безпритульних громадян, з них у міській місцевості 81 або 93,1% і в сільській місцевості 6 або 6,9%. Переважну частину безпритульних (87% або 76 осіб) становлять чоловіки. (див. рис.9).

По міській місцевості найбільше зареєстровано безпритульних у м. Рівному (76 осіб), 4 особи в Сарненському районі та 1 особа в м. Кузнецовську. Серед них переважають чоловіки - 71 особа або 87,7%.

В сільській місцевості зареєстровано 6 осіб: 2 в Дубровицькому, та по 1 особі в Дубенському, Здолбунівському, Рівненському та Сарненському районах. І знову переважають чоловіки (5 осіб або 83,3%).


Статистичне вивчення населення Рівненської областіСтатистичне вивчення населення Рівненської області

Рис.9. Розподіл безпритульних за статтю


Серед безпритульних 7 осіб молодь віком 20 - 29 років, 12 осіб віком 30 - 39 років, 37 осіб віком 40 - 49 років, 21 особа віком 5059 років, 8 осіб віком 6069 років і 2 особи віком понад 70 років (див. табл.8).


Таблиця 8

Розподіл безпритульних за статтю та віком (осіб)


Стать

Вік

2029 3039 4049 5059 6069 70 років і старші







чоловіки 6 12 32 17 8 1
жінки 1
5 4
1

В міських поселеннях має статус безпритульних населення в більш молодому віці, так у віці від 21 до 50 років було 53 особи, що становить 65,4%, в той же час в сільській місцевості у віці від 43 до 57 років було 5 осіб безпритульних, що становить 83,3% від загальної кількості. (див. рис.10).

Статистичне вивчення населення Рівненської областіСтатистичне вивчення населення Рівненської областіСтатистичне вивчення населення Рівненської області

Рис.10. Розподіл безпритульних за віковими групами


Аналіз освітнього рівня безпритульних засвідчив слідуюче: 8 осіб мають повну вищу освіту, 4 початкову і 2 незакінчену вищу, 45 повну загальну середню. Це свідчить про достатній освітній рівень безпритульних, щоб мати змогу працевлаштуватись. І лише 6 осіб, або 6,9% мають початкову загальну освіту та неписьменні.

Більш високий освітній рівень мають безпритульні в міських поселеннях - 14 осіб мають повну, базову та початкову вищу освіту, що становить 17,3% від загальної чисельності. В той же час в сільській місцевості даної категорії освітній рівень нижчий.

Незважаючи на те, що вишукуються нові форми і методи роботи щодо подолання проблеми безпритульних громадян в регіоні і це питання перебуває на постійному контролі в держадміністрації, чисельність безпритульних на протязі останніх років зростає.

Для тимчасового проживання таких громадян у м. Рівному рішенням обласної державної адміністрації було створено обласний притулок для тимчасового проживання та реабілітації осіб, які не мають житла.

За 2000 рік обласним притулком було надано послуг 170 особам (з них 7 жінок), відповідно у 2001 році - 432 (з них 41 жінка), у 2002 році - 447 (з них 39 жінок).

Згідно з розпорядженням голови облдержадміністрації на базі санаторію-профілакторію “Над Горинню" було створено Рівненський обласний центр соціальної, медичної, професійної реабілітації інвалідів та інших найбільш незахищених верств населення. До нього були приєднані Рівненський обласний територіальний центр допомоги інвалідам, пенсіонерам та іншим незахищеним верствам населення та Рівненський обласний притулок для тимчасового проживання та реабілітації осіб, які не мають житла. У цьому центрі відкрито відділення для надання послуг з харчування та облаштування на нічліг особам, які не мають житла. Це відділення повноцінно функціонує і оснащене на 30 ліжко-місць, в ньому за період з січня по липень 2003 р. вищенаведені послуги надавалися 189 безпритульним особам, серед яких 22 жінки. При зазначеному відділенні працює кабінет соціально-середовищної реадаптації та кабінет профорієнтації. У відділенні підопічним надається одноразове харчування.

З метою запобігання дитячій безпритульності, виявлення і відповідного влаштування бездоглядних дітей в області функціонує притулок для неповнолітніх на 50 місць, що підпорядкований службі у справах неповнолітніх обласної державної адміністрації. Цей притулок було створено на основі рішення виконавчого комітету Рівненської міської ради.

Протягом 2001 року в ньому перебувало 404 вихованці, протягом 2002 року - 368, протягом 2003 року - 471. Кількість неповнолітніх, що перебували протягом 2003 року у притулку, зросла проти 2001 року на 16,6%. Найбільше в притулку перебувало хлопчиків: у 2001р. - 76,5%, у 2002р. - 62,5%, у 2003р. - 74,5%. Їх кількість зросла порівняно з 2001 роком на 13,6%. Протягом І півріччя п. р. в притулку перебувало 201 вихованець, з яких - 148 хлопчиків.

Якщо у 2001 році серед вихованців притулку було майже порівну сільських та міських жителів, а у 2000 році переважали діти із сільської місцевості, то у 2003 році частка неповнолітніх, що проживали до влаштування їх у притулок в міській місцевості, зросла і склала 63,3%. Понад дві третини вихованців, які перебували в притулку протягом 2003 року, проживали (до влаштування в нього) в Рівненській області, понад 28%проживали в інших регіонах України, а 4,5% - проживали в країнах СНД та в інших країнах.

Дещо змінилась вікова структура вихованців. Протягом 2003 року в притулку перебувало найбільше дітей віком від 7 до 14 років - 61,1%, тоді як у 2001 році - 45,9%. Майже у 2 рази зросла кількість дівчаток віком від 3 до 7 років, а зменшилася наполовину - віком від 15 до 18 років. Також вдвоє зросла кількість хлопчиків віком від 7 до 14 років.

Серед вихованців притулку віком 7 років і старше мали початкову загальну освіту 8,5%, базову загальну середню освіту - 12,2%, повну загальну середню освіту - 2,8%.

Серед неповнолітніх, що перебували в притулку протягом 2003 року, 44,6% - мали неповну сім’ю, 30,4% - повну сім’ю, 23,3% - дітисироти та діти, позбавлені батьківської опіки або піклування, 1,7% діти, що перебувають під опікою або піклуванням. Проте більше половини неповнолітніх (54%), що виховувались в повній або неповній сім’ї, мали функціонально неспроможну або неблагополучну сім’ю.

Із загальної кількості дітей, що перебували в притулку у 2003 році, лише 30 практично здорові, решта - мають хвороби. Так, кожний четвертий вихованець має або гострі соматичні захворювання, або деякі інфекційні та паразитарні хвороби.

У 2003 році до притулку неповнолітні потрапляли в основному по таких причинах: внаслідок бродяжництва, бездоглядності, жебракування - 41,6%, внаслідок конфлікту в сім’ї - 31,8%, особистого звернення - 11,9%, внаслідок конфлікту в школі, з однолітками - 8,1%. У минулому році 56 неповнолітніх потрапляли в притулок декілька разів.

Майже кожний п’ятий, що вибув із притулку протягом 2003 р., залишив його самовільно, а 337 неповнолітніх було улаштовано: 184 - повернено в сім’ю батькам, опікунам або піклувальникам за місцем їх постійного проживання, 105 - повернено до навчання в загальноосвітні навчальні заклади, 43 - улаштовано в заклади освіти для громадян, які потребують соціальної допомоги та реабілітації.

Штатним розписом притулку на 2003 рік передбачалось 16 посад педагогічного персоналу, фактична чисельність таких працюючих склала 15 осіб. У притулку також працювало 6 осіб медичного та 16 осіб обслуговуючого персоналу, що відповідає штатному розпису.

Загальна площа притулку складає 1019,7 кв. метрів і вся вона

Если Вам нужна помощь с академической работой (курсовая, контрольная, диплом, реферат и т.д.), обратитесь к нашим специалистам. Более 90000 специалистов готовы Вам помочь.
Бесплатные корректировки и доработки. Бесплатная оценка стоимости работы.

Поможем написать работу на аналогичную тему

Получить выполненную работу или консультацию специалиста по вашему учебному проекту
Нужна помощь в написании работы?
Мы - биржа профессиональных авторов (преподавателей и доцентов вузов). Пишем статьи РИНЦ, ВАК, Scopus. Помогаем в публикации. Правки вносим бесплатно.

Похожие рефераты: