Взаємодія видів транспорту
,
(7.3)
де
– вартість
машино-години
роботи навантажувально-
розвантажувального механізму, грн/год.
Для дрібнопартійних вантажів:
грн/т
Для розрахунку
собівартості
однієї тонно-операції
при переробці
контейнерів,
вантажів складського
зберігання
і вантажів, що
перевантажуються
по прямому
варіанту приймаємо
,
тобто ця собівартість
дорівнює:
грн/т.
Кількість тонно-операцій з одиницею вантажу при дрібнопартійних відправленнях і вантажів складського зберігання визначається по формулі:
,
(7.4)
де
– частка вантажів,
що сортуються
на складі,
=0,07;
– частка
вантажів, що
не сортуються
на складі;
=0,93.
од.
Кількість тонно-операцій: при повагонних відправленнях приймаємо 1 од., при контейнерних відправленнях – 2 од.
Собівартість переробки для дрібнопартійних вантажів визначається по формулі (7.2) і дорівнює:
грн/т.
Аналогічно визначається собівартість переробки тонни вантажу для всіх інших відправлень, результати розрахунків наведені в таблиці 7.1.
Річна маса витрат на переробку вантажів розраховується по формулі:
,(7.5)
де
– собівартість
перероблення
і-го виду вантажу,
грн/т;
- річний
обсяг і-го виду
вантажу, що
надходить на
залізничну
станцію, т.
Розрахунок об’єму вантажів складського зберігання, що надходять на залізничну станцію:
,
(7.6)
т.
Для дрібнопартійних вантажів річний обсяг надходження на залізничну станцію розраховується по формулі:
,
(7.7)
т.
Річний об’єм контейнерів, що надходять на залізничну станцію, дорівнює:
,
(7.8)
т.
Річні витрати на перероблення дрібнопартійних вантажів:
грн
Аналогічно розраховуються річні витрати на перероблення інших видів відправлень вантажу, їх значення наведені в таблиці 7.1.
Зберігання є невід’ємною частиною технологічного процесу доставки вантажів, що перебувають на складі. Собівартість зберігання таких вантажів визначається по формулі:
,(7.9)
де
–вартість
зберігання
тонни вантажу
на протязі
доби, грн/т·доба,
(вихідні дані);
– тривалість
зберігання
однієї тонни
вантажу на
складі, діб.
Для дрібнопартійних вантажів:
грн/т.
Аналогічно визначаємо вище наведений показник для контейнерів і вантажів складського зберігання, результати розрахунків наведені в таблиці 7.1.
Витрати на зберігання за рік визначаються по формулі:
,(7.10)
де
- собівартість
зберігання
і-го виду вантажу
на складі, грн/т.
Для зберігання на складі дрібнопартійних вантажів річні витрати дорівнюють:
,
грн
Аналогічно визначаємо вище наведений показник для контейнерів і вантажів складського зберігання, результати розрахунків наведені в таблиці 7.1.
Собівартість перевезення однієї тонни вантажу розраховуємо по формулі:
,
(7.12)
При перевезенні вантажів по прямому варіанту використовується автомобіль-тягач КамАЗ-5410 і напівпричіп ОдАЗ-9370 (Спост=6,6 грн/год; Спер=3 грн/км).
Довжина маршруту визначається за формулою:
,
(7.12)
де
– середня відстань
перевезення
однієї тонни
вантажу, км.
Приймаємо для різних видів перевезень:
– контейнери
–
=
18,5 км,
=
37 км;
– перевезення
по прямому
варіанту –
=
18,5 км,
=
37 км;
– перевезення
складських
вантажів –
=
23,8 км;
– перевезення
дрібнопартійних
вантажів –
=23,8
км.
Час оберту автомобіля при перевезенні дрібнопартійних вантажів визначається за формулою:
,
(7.13)
де
– час очікування
автомобілем
початку обслуговування,
год.
Час очікування розраховуємо по формулі:
,
(7.14)
де
– час навантаження
автомобіля,
год.
год,
год.
Для вантажів складського зберігання використовується автомобіль МАЗ-5335. При перевезенні вантажів по прямому варіанту використовується КамАЗ-5410 і напівпричіп ОдАЗ-9370. Для транспортування контейнерів використовується автопоїзд у складі автомобіля тягача КамАЗ-5410 і напівпричепа ЧМЗАП-9985 (маса брутто контейнеру 20 т). Час оберту для цих перевезень розраховується по формулі:
,
(7.15)
Навантаження одного контейнеру триває 0,2 год, розвантаження займає аналогічний проміжок часу.
Час оберту при перевезенні вантажів складського зберігання:
год.
Час оберту при перевезенні контейнерів:
год.
Час оберту при перевезенні вантажів по прямому варіанту:
год.
Собівартість транспортування дрібнопартійних вантажів розраховуємо по формулі (7.11):
грн/т.
Аналогічно розраховуємо собівартість транспортування для всіх видів відправлень, результати розрахунків наведені в таблиці 7.1.
Річні витрати на транспортування і-го виду вантажу розраховуємо по формулі:
,(7.16)
де
– собівартість
транспортування
і-го виду вантажу,
грн/т.
Розрахунок річних витрат на транспортування дрібнопартійних вантажів:
грн.
Аналогічно визначаємо річні витрати по іншим видам вантажів, результати розрахунків наведені в таблиці 7.1.
Підсумкова собівартість по перевезенню дрібнопартійних вантажів дорівнює:
грн/т.
Аналогічно розраховується собівартість доставки інших видів вантажу, результати розрахунків наведені в таблиці 7.1.
Річні витрати по доставці і-го виду вантажу розраховуємо по формулі:
,
(7.17)
де
– річні витрати
на зберігання
і-го виду вантажу,
грн;
– річні витрати
на переробку
і-го виду вантажу,
грн;
– річні витрати
на транспортування
і-го виду вантажу,
грн.
Річні витрати на перевезення дрібнопартійних вантажів складають:
грн.
Вартість зберігання однієї тонни в транспортному вузлі складає:
,
(7.18)
грн.
Річні витрати на зберігання вантажів в транспортному вузлі:
,
(7.19)
грн.
Аналогічно розраховуються річні витрати і собівартість робіт в транспортному вузлі, результати наведені в таблиці 7.1.
Таблиця 7.1 – Собівартість і витрати при роботі з вантажем
| Стаття витрат | Сума витрат, грн. | Собівартість, грн/т |
| Вантажі, що перевантажуються по прямому варіанту | ||
| Зберігання | 0,00 | 0,00 |
| Перероблення | 36666,83 | 0,51 |
| Транспортування | 691411,10 | 9,60 |
|
Підсумок |
728077,92 |
10,11 |
| Вантажі складського зберігання | ||
| Зберігання | 3246744,95 | 12,30 |
| Перероблення | 278217,01 | 1,05 |
| Транспортування | 1462091,07 | 5,54 |
|
Підсумок |
4987052,87 |
18,89 |
| Дрібнопартійні вантажі | ||
| Зберігання | 606143,97 | 4,92 |
| Перероблення | 146608,00 | 1,19 |
| Транспортування | 723799,95 | 5,88 |
|
Підсумок |
1476551,98 |
11,99 |
| Контейнери | ||
| Зберігання | 1653119,83 | 16,40 |
| Перероблення | 102614,39 | 1,02 |
| Транспортування | 619315,16 | 6,14 |
|
Підсумок |
2375049,44 |
23,56 |
| Всі види відправлень | ||
| Зберігання | 5506009,06 | 9,83 |
| Перероблення | 564106,24 | 1,01 |
| Транспортування | 3496617,28 | 6,24 |
|
Підсумок |
9566732,18 |
17,08 |
ВИСНОВКИ
У курсовій роботі була розглянута проблема по організації завезення вантажів залізничним транспортом і вивозу їх автомобілем.
У роботі я вивчив основні техніко-експлуатаційні показники роботи автомобільного транспорту, та економічні показники. Також було вивчено річні обсяги перевезень вантажів по 4 варіантах доставки. Найбільшими обсягами відправляються вантажі складського зберігання 264319,33 т – це 47% всіх відправлень, а найменшими за прямими варіантами – 72037 т, це – 13%. Так як вантажі, які зберігаються на складі потребують більших масштабів перевезення, то необхідно їх зменшувати, а за прямим варіантом навпаки збільшувати.
Що стосується економічних показників, то головним є собівартість робіт у транспортному вузлі. З розрахунків видно, що найменша собівартість у вантажів, які перевантажуються по прямому варіанту – 10,11 грн/т, а найбільша при контейнерних перевезеннях – 23,56 грн/т. Ця різниця виникає за рахунок відсутності зберігання при прямих поставках, та великої собівартості зберігання при контейнерних та складських перевезеннях.
Тому найбільш оптимальним варіантом організації є перевантаження вантажів, що перевантажуються по прямому варіанту.
На майбутнє необхідно збільшувати обсяги перевезень по прямому варіанту та дрібнопартіонних вантажів, а вантажів складського зберігання та контейнерів навпаки зменшувати.
ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ
Прейскурант №13-01-02. Тарифи на перевезення вантажів автомобільним транспортом, К., 1989.-39 с.
Краткий автомобильный справочник НИИАТ, М., Транспорт, 1982.-464с.
А.И. Воркут. Грузовые автомобильные перевозки, К., Вища школа, 1986.-447 с.
Методичні вказівки до курсової роботи з дисципліни “Взаємодія видів транспорту”, укладач – Нефьодов М.А., Х., 2001, 16 с.
Додаток 1
ПЕРЕВАЛЮВАННЯ ПО СИСТЕМІ "РІЧКА-МОРЕ".
Упровадити такі перевезення дозволило створення судів, здатних пересуватися як в морі, так і по річках. Для цього використовуються судна з регульованим осіданням. У повідомленні "річка-море" широко застосовуються суда-ліхтеровози. На їх борту перевозять ліхтери - вантажні місткості типу несамохідних барж - вантажопідйомністю 1100т. Ліхтеровози доставляють ліхтери до гирла річок і після спуску їх на воду вони переміщаються річковими буксирами в глибинні річкові порти або причали промислових підприємств і торгово-збутових організацій. Після розвантаження ліхтерів їх завантажують і повертають до ліхтера.
Ліхтери піднімають з води на ліхтеровози за допомогою спеціальних кормових ліфтів і майданчиків. Потім за допомогою транспортних візків їх пересувають на задане місце і закріплюють. Вантаження ліхтерів в трюми і їх вивантаження виконують, також, за допомогою козлового крана вантажопідйомністю 500т і більш, який переміщається уздовж судна. Перед вантаженням ліхтер підводять в кормову частину ліхтеровоза, де змонтовані спеціальні направляючі консолі, по яких кран виходить в положення для підйому або опускання ліхтера.
Застосування ліхтеровозів дозволяє обходиться без будівництва глибоководних портів, оскільки вантаження і розвантаження ліхтеровозів можна вести на рейді. Висока інтенсивність завантаження-розвантаження ліхтеровозів (400...2000 т/ч) дає можливість скоротити час стоянки судів в 4-8 разів в порівнянні з універсальними суднами. Проте, необхідно враховувати, що при такій системі морські судна перевозять не тільки вантажі, але і ліхтери, що знижує використання вантажопідйомності судів. Для ліхтеровізної системи відношення ваги вантажу до ваги ліхтера дорівнює 3:1 і 4:1.
Додаток 2
ПОРОМНІ ПЕРЕПРАВИ
Поромні переправи призначені для перевезень через водні простори пасажирів і наземних транспортних засобів на спеціальних суднах-поромах. Всі поромні лінії підрозділяються на 3 групи:
- залізничні;
- автомобільні;
- комбіновані (залізнично-автомобільні).
Крім того, частина поромів призначена тільки для вантажів, друга частина - пасажирів (і легкових автомобілів), а деякі суміщають перевезення вантажів і пасажирів.
Поромна переправа складається з наступних споруд: судів-поромів, берегових пристроїв для подвигу рухомого складу, під'їзних залізничних і автомобільних шляхів.
Застосування поромних переправ характеризується наступними перевагами:
- прискорення обробки судів в портах, скорочення простоїв судів і вагонів;
- зниження собівартості перевалювання вантажів з одного виду транспорту на іншій у зв'язку з ліквідацією перевантажувальних операцій і складів;
- краще забезпечення збереження і якості вантажів;
- прискорення доставки вантажів із-за скорочення часу на перевалювання і загальної відстані перевезень;
- спрощення комерційних операцій по передачі вантажів з одного виду транспорту на іншій.
Разом з тим, поромні переправи мають і свої недоліки:
- при перевезенні навантаженого рухомого складу (вагонів, автомобілів) на поромах приблизно удвічі зменшується кількість вантажу нетто, яке могло б бути перевезене звичайним способом на судах таких же розмірів;
- будівельна вартість поромів вища, ніж звичайних суден;
- потрібне устаткування причалів под'йомно - сопряжающимі пристроями, а іноді, при значних коливаннях рівня води, і споруда шлюзових басейнів.