Модернізація колії з укладанням рейкових плітей довжиною з блок-дільницю
погонний опір
поперечному переміщенню рейкошпальної решітки,
кг/см;
те ж, поздовжньому переміщенню, кг/см;
довжина хвилі
викривлення колійної решітки при викиді, см;
найменший радіус кривої
на ділянці укладання безстикової колії.
При епюрі шпал 1840 шт/км: P = 13 кг/см, q = 8,5 кг/см; при епюрі шпал 2000 шт/км: Р = 14 кг/см, q = 9,0 кг/см. таблицю 1.
Таблиця 3.1 - Розрахунок безстикової колії на міцність
|
|
|
|
| 20000 | 10221,79 | 256166,70 |
| 40000 | 7227,896 | 252088,17 |
| 60000 | 5901,55 | 247254,47 |
| 80000 | 5110,89 | 242081,89 |
| 100000 | 4571,32 | 236814,71 |
| 120000 | 4173,03 | 231600,77 |
| 140000 | 3863,47 | 226527,70 |
| 160000 | 3613,95 | 221644,94 |
| 180000 | 3407,26 | 216977, 20 |
| 200000 | 3232,41 | 212533,95 |
Максимальну температурну силу, що допускається, при цьому визначаю з урахуванням коефіцієнта запасу, рівного 1,2
. (3.29)


Рисунок 4 - Графічне визначення
і
по формулах К.Н. Міщенко
3.4.2 Розрахунок по формулі С.П. Першина
С.П. Першин запропонував метод розрахунку з урахуванням початкових нерівностей і змінної жорсткості рейкошпальної рами (по лінійному закону залежно від кута повороту рейок щодо шпал).
Він на підставі енергетичних умов рівноваги вивів формулу для визначення закритичної сили N3, що приводить до викиду колії у горизонтальній площині. В результаті ряду спрощень і багатоваріантних чисельних розрахунків формула набула наступного вигляду
; (3.30)
де
- параметри, що залежать від типу рейки і плану лінії;
- середній
ухил початкової нерівності в плані, приймається рівним 2-3 (для прямих -
= 2%, для
кривих -
= 2,5-3,0%);
коефіцієнт,
залежний від опору Q баласта
поперечному зсуву шпали, визначається по інтерполяційному графіку, приведеному
на малюнку 3. При цьому слід враховувати, що опір зрушенню залізобетонної шпали
упоперек осі шляху при нормальному профілі баластної призми Q =4,70 кН.

Рисунок 5 - Крива зміни коефіцієнта К1 залежно від опору баласту зсуву в ньому шпал
Як правило, рейкові батоги безстикового шляху укладають в шлях після стабілізації баластної призми, тому рекомендується приймати розрахункове значення К1 = 1,2-1,3 як для дерев'яних, так і для залізобетонних шпал.
K2 - коефіцієнт, залежний від епюри шпал, рівний 1,0 при епюрі шпал
1840 шт/км;
K3 - коефіцієнт, що враховує вплив опору повороту рейки по підкладках і шпалах, визначається за допомогою графіка, приведеного на малюнку 4.
Слід враховувати так званий "побутовий" рівень натягнення клемних болтів, рівний КБ 5 кГм або 50 Нм.

Рисунок 6 - Криві зміни коефіцієнта K3 залежно від затягування гайок клемних болтів
![]()
При розрахунку критичної сили по формулі С.П.
Першина значення максимальної граничної температурної сили визначаю з урахуванням коефіцієнта запасу
(3.31)
де К3 - коефіцієнт запасу рівний 1,5.
![]()
3.4.3 Розрахунок по емпіричній формулі Е.М. Бромберга
На підставі експериментальних досліджень, що виконуються під керівництвом Е.М. Бромберга одержана емпірична залежність допустимої граничної температурної сили для типових конструкцій безстикової колії з урахуванням плану лінії
(3.32)
де
критичне значення граничної сили, що допускається на прямій ділянці
шляху;
коефіцієнт, що враховує тип рейки;
коефіцієнт, що враховує
епюру шпал;
коефіцієнт, залежний від типу рейки і епюри шпал;
радіус
кривизни вісі колійної решітки, м.

Відповідне допустиме підвищення температури рейкових плітей у порівнянні з температурою їх закріплення по умові забезпечення стійкості проти викиду визначається по формулі
(3.33)
де
температурний коефіцієнт лінійного розширення рейкової сталі,
рівний
;
площа поперечного перетину однієї рейки.

3.4.4 Розрахунок безстикової колії на міцність
Температурну напругу
(МПа), тобто напругу, яка виникає в рейковій пліті у зв'язку із зміною
її довжини, що не відбулася, при зміні температури на величину
, відносно
температури, при якій рейкова пліть була закріплена, визначаю по формулі
(3.34)
де
температурний коефіцієнт лінійного розширення рейкової сталі,
рівний 0,0000118
;
модуль пружності рейкової сталі, рівний 206000МПа
; ![]()
різниця між температурою
рейки, при якій визначають напругу tр і температурою закріплення пліті на шпалах t3, °С.
Міцність рейкових плітей визначаю з умови, що сума напруг
, що виникають
від дії рухомого складу (з урахуванням коефіцієнта неврахованих чинників - коефіцієнта
запасу міцності), і напруг
, що з'являються в результаті зміни температури рейки, не перевищувала
допустимої напруги, тобто
; (3.35)
;
; (3.36)
,
де
і
нормальні напруги в кромках відповідно головки і підошви рейки від
вигину і кручіння його під навантаженням від коліс рухомого складу;
і
напруги в
поперечному перетині рейки відповідно від дії стискаючих і розтягуючих
температурних сил, що виникають при підвищенні і пониженні температури рейки у
порівнянні з температурою при закріпленні;
коефіцієнт запасу
міцності, рівний 1,3;
Напруги
визначаються для зимових умов експлуатації,
- для літніх умов. Найбільша
допустима по умові міцності зміна температури рейкових плітей у порівнянні з її
температурою закріплення у бік пониження (по умові міцності підошви рейки) дорівнює


(3.36)
Те саме у бік підвищення (по міцності головки рейки)

(3.37)
Розрахункові допустимі пониження
і підвищення
температури
рейкового батога визначають з урахуванням умов
(3.38),
(3.39)
Вираз
означає те, що допустима величина зміни температури рейкової пліті при
дії стискаючих сил визначається мінімальним значенням, одержаним або по умові
міцності
+ 6°С, або по
умові стійкості колії проти викиду
. Тут 6°С - підвищення температури у порівнянні з розрахунковою для
зняття обмеження по укладанню колії за рахунок підвищення температурних напруг
в головці рейки при максимальних температурах в даному районі.
3.5 Визначення температурних умов укладання і експлуатації безстикової колії
Можливість укладання безстикової колії, особливості її конструкції і
методи експлуатації визначаються на основі зіставлення розрахункової річної
температурної амплітуди рейки ТР і фактичної амплітуди ТА, одержаної за
тривалий час в даній кліматичній зоні. Фактичну амплітуду ТА визначаю по ТУ як
різницю між найбільшою
і найменшою
температурами рейки в заданому районі
![]()
(3.40)
Амплітуда ТР, що допускається, визначаю виразом
(3.41)
де
інтервал температури, у межах якого можна остаточно закріплювати
рейкові пліті.
![]()
Так як
то допустиме укладання і експлуатація безстикової колії
температурно-напруженого типу без сезонної розрядки температурних напруг. В
цьому випадку, виходячи з фактичної температурної амплітуди ТА визначаю
розрахунковий температурний інтервал укладання і закріплення пліті безстикової
колії по формулі
![]()
(3.42)
Межі інтервалу закріплення, тобто нижчу температуру інтервалу
і верхню межу
,
приведених на малюнку 5, визначаю по формулах
,
(3.43)
![]() |
Рисунок.3.5 - Діаграма температурної роботи безстикової колії
4. Розробка робочого технологічного процесу виконання модернізації колії
4.1 Загальні положення
Технологічний процес виконання колійних робіт передбачає суворий порядок виконання окремих операцій по часу і місцю, розстановки робочих і машин, доставки матеріалів до місця робіт з найменшими витратами праці і найбільш ефективним використанням засобів механізації.
Для колійних робіт, виконання яких пов'язано з рухом поїздів та безпекою їх слідування, правильно розроблений технологічний процес грає особливо важливе значення. Його складають відповідно з конкретним графіком руху поїздів.
Технологічний процес включає наступні дані:
характеристика верхньої будови колії;
тривалість „вікна” у графіку руху поїздів;
фронт робіт у „вікно”;
умови виконання робіт та порядок керування ними;
дані по організації робіт з розрахунком робочої сили;
графіки виконання робіт;
кількість виробничої одиниці;
перелік потрібного колійного інструменту, машин і механізмів.
При складанні технологічного процесу враховуються такі умови:
Багато колійних робіт пов'язані з тимчасовим ослабленням колії, порушенням його цілісності і закриттям перегону, тому неможна їх виконувати без узгодження з графіком руху поїздів.
Колійні роботи можна виконувати комплексно або роздільно. При комплексному методі всі роботи виконуються одночасно. Як правило, всі основні роботи виконуються комплексним методом.
Перевага комплексного методу виконання робіт перед роздільним полягає у наступному: знижується трудомісткість робіт, зменшуються витрати праці на окремі роботи; збільшується відсоток використання машин і механізмів, обладнання; спрощується технічне керівництво роботами та контроль за їх якістю; підвищується якість робіт, скорочується час дії попереджень і загальна тривалість „вікон”.
По розподіленню робочої сили розрізняють три основних способи виконання робіт: ланковий, поточний, змішаний (поточно-ланковий). Основним способом, який широко використовується, є ланковий. Його перевага у тому, що при виконанні модернізації
