Створення вагонів нового покоління. Візок для високошвидкісного руху
– вага
візка,
т;
– вага
надресорної
балки,
т.
кН.
Статичне навантаження на ресорний комплект при завантаженому вагоні становитиме:
,
(6.6)
де
– максимально
допустиме
навантаження
від колісної
пари на рейки,
згідно завдання
кН.
кН.
Статичний прогин ресорного підвішування візка обчислимо за формулою:
,
(6.7)
Тоді статичний прогин становитиме:
–
для порожнього
вагона при
![]()
м
мм;
–
для завантаженого
вагона при
![]()
м
мм.
Графічно характеристика ресорного підвішування одного комплекту ресорного підвішування візка наведено на рисунку 6.1.

Рисунок 6.1 – Характеристика одного комлекту ресорного підвішування
Гнучкість ресорного підвішування візка обчислимо за формулою [ 2, с. 177]:
,
(6.8)
Гнучкість ресорного підвішування візка становитиме:
– при порожньому вагоні
м/кН
мм/т;
– при завантаженому вагоні
м/кН
мм/т.
Розрахунок пружин на міцність
Розрахунок пружин на міцність виконують за допустимими напруженнями для ІІІ-го розрахункового режиму [ 2, с. 192]:
,
(6.9)
де
– напруження
від дії вертикального
і горизонтального
навантажень
відповідно;
– допустимі
напруження
для ІІІ-го
розрахункового
режиму, допустимі
напруження
за ІІІ-м режимом
вибирають,
виходячи з
границі витривалості
матеріала,
тобто для матеріалу
пружин, сталі 60C2XФА,
МПа.
Напруження від дії вертикального навантаження обчислимо за формулою [ 2, с. 191]:
,
(6.10)
де
– розрахункове
навантаження
на пружину;
– поправочний
коефіцієнт,
що залежить
від індексу
пружини.
Навантаження
обчислимо за
формулою:
,
(6.11)
де
– відповідно
максимальне
статичне розрахункове
навантаження
на пружину та
вертикальна
динамічна
добавка.
Розрахункове
статичне навантаження
на кожну пружину
знайдемо, виходячи
з максимального
статичного
навантаження
на комплект
кН,
та враховуючи
те, що комплект
складається
з 5-и дворядних
пружин жорсткості
(
)
і 2-х підклинових
дворядних
пружин жорсткості
(
).
Навантаження на кожну з дворядних пружин дістанемо у виді:
– підклинова пружина
,
(6.12)
кН;
інші пружини
,
(6.13)
кН;
Вертикальне статичне навантаження на кожну пружину дістанемо у виді:
зовнішня пружина
,
(6.14)
або
,
(6.15)
кН,
або
кН;
– внутрішня підклинова пружина
,
(6.16)
кН;
внутрішня пружина
,
(6.17)
кН.
Динамічну вертикальну добавку на кожну пружину обчислимо за формулою:
,
(6.18)
де
– коефіцієнт
вертикальної
динаміки обресорених
частин візка.
Коефіцієнт вертикальної динаміки обчислимо за формулою (4.4):
![]()

Тоді вертикальне розрахункове навантаження на кожну пружину становитиме:
– зовнішня пружина
кН;
– внутрішня підклинова пружина
кН;
– внутрішня пружина
кН.
Поправочний коефіцієнт обчислимо за формулою [ 2, с. 191]:
,
(6.19)
;
;
.
Тоді напруження в матеріалі пружини від розрахункового вертикального навантаження за формулою (6.10) становлять:
– зовнішня пружина
Па
МПа;
– внутрішня підклинова пружина
Па
МПа;
– внутрішня пружина
Па
МПа.
Напруження в матеріалі пружин від горизонтального навантаження знайдемо за формулою [2, с. 191]:
,
(6.20)
де
– розрахункова
горизонтальна
сила на пружину,
визначається
як 50 % бокової
сили вагона,
згідно з пунктом
2.3.2 [2] бокова сила,
що дорівнює
різниці центробіжної
сили і горизонтальної
складової сили
ваги, що виникає
внаслідок
підвіщення
зовнішньої
рейки, з урахуванням
коефіцієнтів
динамічності
для вантажних
вагонів приймається
рівною 7,5 % від
вертикального
навантаження,
отже горизонтальне
навантаження
на пружину
знайдемо у
виді:
,
(6.21)
,
(6.22)
,
(6.23)
,
(6.24)
,
(6.25)
,
(6.26)
,
(6.27)
де
– висота
пружини під
вертикальним
навантаженням.
Висоту
пружини
знайдемо за
формулою [ 2,
с. 181]:
,
(6.28)
Подальший розрахунок виконуємо лише для зовнішньої пружини, а для решти зводимо до таблиці 6.2
мм,
,
,
,
м4,



кН
Па
МПа
Дані, отримані після розрахунку інших пружин зводимо в таблицю 6.2.
Таблиця 6.2
| Параметр | Значення для пружини | ||
| Зовнішня пружина | Внутрішня пружина (під клином) | Внутрішня пружина | |
| 1 | 2 | 3 | 4 |
|
|
265 | 265 | 235 |
|
Діаметр
пруткка
|
27 | 21 | 24 |
|
|
173 | 117 | 114 |
|
Число
робочих витків
|
4,5 | 6,5 | 5,5 |
|
Індекс
пружини
|
6,407 | 5,571 | 4,750 |
|
|
45,5 | 45,5 | 17,5 |
|
|
192,5 | 192,5 | 193,5 |
|
|
0,0787 | 0,0806 | 0,0983 |
|
|
4,20 | 4,60 | 5,620 |
|
|
15,69 | 14,33 | 11,73 |
|
|
0,26·10-7 | 0,10·10-7 | 0,16·10-7 |
|
|
4,715·106 | 3,07·106 | 4,58·106 |
|
|
13,4 | 10,92 | 23,8 |
|
|
6,21 | 8,65 | 9,14 |
|
|
1,106 | 1,124 | 1,148 |
|
|
5,025 | 4,095 | 8,925 |
|
|
200 | 286 | 273 |
Сумарні напруження для кожної з пружин становлять:
– зовнішня пружина
;
– внутрішня підклинова
;
– внутрішня
.
Обчислення коефіцієнтів відносного тертя
Відносне тертя за одне повне коливання визначається з виразу:
,
(6.29)
,
(6.30)
де
і
– коефіцієнти
тертя між поверхнями
клину, що дотикаються
до фрикційної
планки та надресорної
балки, приймаємо
рівними 0,31;
-
число клинів
у комплекті,
;![]()
– число
пружин в комплекті,
;