Технічне обслуговування вагонів вантажного парку
Самостійна робота №
з дисципліни “Основи технічного обслуговування вагонів ”
на тему: „Технічне обслуговування вагонів вантажного парку”
Зміст
Вступ
1. Призначення та класифікація виробничих підрозділів по ТО вантажних вагонів
2. Розрахунок вагонопотоку на сортувальній станції та її характеристика
3. Визначення наявного парку вантажних вагонів
4. Встановлення потреби вагонів у ремонті
5. Розрахунок контингенту ПТО вантажних вагонів на сортувальній станції
6. Розрахунок повітропровідної мережі на ПТО вагонів
7. Організація ТО та ТОВ-2 вантажних вагонів
7.1 Технологія технічного обслуговування на сортувальних та дільничних станціях
7.2 Організація технічного обслуговування вагонів у парку прибуття
7.3 Організація технічного обслуговування вагонів у сортувальному парку
7.4 Організація технічного обслуговування вагонів у парку відправлення
7.5 Організація технічного обслуговування вагонів в об’єднаних парках
7.6 Технічне обслуговування транзитних поїздів
8. Вибір засобів механізації та автоматизації виробничих процесів ТО та ремонту на ПТО вагонів
9. Заходи з охорони праці та техніки безпеки на ПТО
Список використаних джерел
1. Призначення та класифікація виробничих підрозділів по ТО вантажних вагонів
Технічне обслуговування вагонів включають комплекс заходів, в який входить: технічний огляд, технічний ремонт і підготовка вагонів до перевезення виробництво періодичного засвідчування важливіших вузлів вагона, технічний нагляд за поїздами які проходять на шляху прямування.
На дорогах організовують виробничі підрозділи, які по характеру виконуючої роботи і місцезнаходженню поділяють на:
вагонне депо – для виконання планово-періодичного ремонту вагонів, ремонту і комплектуванні вагонних вузлів та деталей (ВЧД);
пункти підготовки вагонів до перевезень (ППВ). Ці пункти спеціалізовані на підготовку до перевезення визначеного типу рухомого складу: піввагонів и платформ; критих і ізотермічних вагонів; цистерн і бітумних вагонів. ППВ розміщуються на станціях великого навантаження, вивантаження, формування порожніх маршрутів. На ППВ перевіряють технічний стан і виконують технічний ремонт вагонів з ліквідуванням несправностей в усіх вузлах для забезпечення збереження перевозимих вантажів і безвідмовного про слідування вагонів до пункту призначення;
пункти технічного обслуговування (ПТО). Призначений для огляду і текучого безвідчіпного ремонту. У відповідності з встановленим технологічним процесом і графіком руху на ПТО контролюють технологічний стан вагонів, виконують профілактичне обслуговування букс з підшипниками кочення, текучого ремонту і випробовування автогальм. ПТО вантажних вагонів розміщують на дільничних станціях;
пункти технічного обслуговування вантажних вагонів сітьового значення (СПТО) організовують з метою скорочення експлуатаційних витрат на ТО, підвищення пропускної та провізної спроможності залізниць і особливо міжнародних транспортних коридорів з безумовним забезпеченням безпеки руху поїздів;
пункти контрольно-технічного обслуговування вагонів (ПКТО). Призначений для виявлення і ліквідування технічних несправностей, які загрожують безпеці руху поїздів.
Розміщуються на дільничних станціях, де проводять заміну локомотива, а також на станціях, перегонах з затяжними спусками;
пункти випробовування гальм (ПВА). На станціях перед затяжними спусками, де немає ПТО, але виконується зміна локомотивних бригад;
контрольні пости (КП). Для виявлення поїзді, який рухається, вагонів з перегрітими буксами, повзунами та іншими несправностями розміщуються на станціях з інтенсивним без зупиночним рухом поїздів;
пункти технічної передачі вагонів (ПТП). Для виявлення пошкоджених вагонів при виконанні навантажено-розвантажувальних робіт і маневрових операцій на під’їзних коліях промислових підприємств;
промивочно-пропарювальне підприємство (ППП). Для промивання, пропарювання, очищення цистерн від залишків вантажу, для комплексної підготовки їх і наливу. На ППП знаходяться спеціальні позиції для обслуговування і текучого ремонту котлів цистерн, ходових частин, букс, автогальм і автозчепного обладнання, а також для ремонту кришок ковпаків, драбин, площадок зливних пристроїв;
пункт екіпіровки рефрижераторних секцій. Їх створюють для оснащенням паливом , мастилом, вугіллям, водою;
пости безпеки (ПБ) розміщуються на дільницях залізниць у шаховому порядку таким чином, щоб поїзди, які проходять, контролювались з обох боків. Призначаються для виявлення в поїздах, що рухаються, несправностей, які загрожують безпеці руху.
2. Розрахунок вагонопотоку на сортувальній станції та її характеристика
На підставі початкових даних завдання приймається схема полігону залізниці (рисунок 2.1).

Рисунок 2.1 - Схема полігону залізниці, ◙ - сортувальна станція; ○ - дільнична станція; 1- довжина дільниці, км; 2 - розміри вантажного руху, пар поїздів/ на добу; 200/170 - добове навантаження (розвантаження) в умовних вагонах
Вагонопотік сортувальної станції - це кількість вагонів, що прослідують через неї за добу.
Вагонопотік
сортувальної
станції
,
ваг,
(2.1)
де k – число дільниць полігону, k=3;
ni – розміри руху вантажних поїздів за добу на i-ій дільниці, пар поїздів;
mср – середня кількість фізичних вагонів у вантажному поїзді.
Середня кількість
фізичних вагонів
у вантажному
поїзді
,
ваг.,
![]()
![]()
(2.2)
де Qбрср—середня вага поїзда, Qбрср =4 700 т;
qбрср - середня вага брутто одного вагона, т;
Середня вага
брутто одного
вагона
,
т,
(2.3)
де r4, - частка 4-вісних вагонів у складі поїзда, r4 = 0,97;
r8 - частка 8-вісних вагонів у складі поїзда, r8 = 0,03;
q4, - тара 4 -вісного вагону, q4 = 22 т;
q8 – тара 8- вісного вагону, q8 = 43 т;
p4 - вантажопідйомність 4 – вісного вагона, p4 =64 т;
p8 – вантажопідйомність 8 – вісного вагона, p8 =125 т;
φ4 - коефіцієнт використання вантажопідйомності 4-вісного вагона, φ4 = 0,85;
φ8 - коефіцієнт використання вантажопідйомності 8- вісного вагона, φ8 = 0,8.
т;
ваг.;
ваг.
У відповідності до “СНИП 239-76” в моєму випадку, так як М<6000 вагонів, сортувальна станція обирається односторонньою, яка зображується на рисунку 2.2.

Рисунок 2.2 - Схеми односторонніх сортувальних станцій з послідовним розташуванням парків, ГК – головні колії; П – парк приймання; С – парк сортування; В – парк відправлення; СГ – сортувальні гірки; ЛГ – локомотивне господарство; ВРД – вагоноремонтне депо; ЕК – екіпірувальні пристрої; Тр1, Тр2 – транзитні парки
В парку прибуття – контроль технічного стану з метою виявлення несправних вагонів, що потребують планового та поточного (без відчіпного, відчіпного та збільшеного) ремонтів і виконання ремонтних робіт у необхідному для розформування поїзда обсязі.
В парку відправлення – контрольно-технічний огляд вагонів: випробування автогальм, ремонт несправних вагонів, виявлених у процесі контрольного огляду та при випробуванні автогальм. У разі відсутності на ПТО спеціалізованих колій збільшеного обсязі ремонту вагонів, у парку відправлення виконується ТО автогальм та усунення несправностей, що виявленні в парках прибуття, сортувальному та відправлення.
На сортувальній станції обраної схеми окрім парків ПТО вантажних вагонів також показані головні колії в обох напрямках, сортувальна гірка, локомотивне та вагонне господарства у межах станції, вагоноремонтне депо, екіпірувальні пристрої та транзитні парки, які розташовані поряд із парком відправлення.
3. Визначення наявного парку вантажних вагонів
Потреба в
середньодобовому
робочому парку
вантажних
вагонів для
виконання
заданого обсягу
перевезень
,
ваг.,
![]()
,
(3.1)
де N – величина добового пробігу вагонів на полігоні, що розглядається, вагоно-км;
Vд – середня дільнична швидкість руху поїздів, Vд = 40 км/год;
tm – час знаходження вагонів під технічними операціями, tm =4 год;
П - середньодобова кількість вагонів під навантаженням
та розвантаженням, умовних вагонів;
tвр – час знаходження вагонів під вантажними операціями, tвр =14 год.
Середньодобова кількість вагонів під навантаженням та розвантаженням П, умовних вагонів,
,
де
- середньодобова
кількість
вагонів під
навантаженням,
=200
умовних вагонів;
- середньодобова
кількість
вагонів під
навантаженням,
=170
умовних вагонів.
умовних вагонів.
Величина пробігу
вагонів в обох
напрямках на
полігоні залізниці
,ваг-км,
(3.5)
деSi – довжина i-ої дільниці, км.
ваг-км;
ваг.
Наявний парк
вантажних
вагонів
,
ваг.,
(3.6)
де β - коефіцієнт, що враховує вагони, які знаходяться у неробочому парку β=0,11.
ваг.
За родом і типом вагонів наявний парк розподіляють у відсотковому відношенні згідно таблиці 3.1.
Таблиця 3.1 – Розподіл вагонів наявного парку за родом і типом
| Рід і тип вагонів | Відсоток % | Кількість вагонів, шт |
|
1 Криті 4- вісні 2 Напіввагони 3 Платформи 4 Рефрижераторні 5 Цистерни 6 Спеціалізовані |
15 50 5 4 7 19 |
456 1522 152 122 213 578 |
| Разом | 100 | 3043 |
4. Встановлення потреби вагонів у ремонті
Частина вагонів неробочого парку підлягає одному з видів ремонту: капітально-відновлювальному (КВР); капітальному (КР); деповському (ДР); технічному обслуговуванню з відчепленням вагонів від составів (ТОв-1 або ТОв-2).
КВР – це капітальний ремонт зі збільшеним обсягом, що виконується на вагонах, які підлягають виключенню із інвентарю за нормативним терміном служби або за технічним станом кузова у відповідності з ЦЧУ-ЦВ/4433 “Инструкцией по исключению из инвентаря вагонов».
КР – це ремонт для відновлення ресурсу вагонів, терміни проведення якого зазначені у таблиці 3.2.
Кількість
вагонів, які
підлягають
КР,
,
ваг.,
,
(4.1)
де wi – коефіцієнт циклічності КР i-го типу, wi=0,1;
mнi - кількість вагонів i-го типу в наявному парку (за таблицею 3.1);
miнов - кількість нових вагонів, тип яких розглядається, включених у парк за міжремонтний період, miнов=111 ваг. (за завданням);
- відсоток вагонів
і-го типу в наявному
парку, % (за таблицею
3.1);
m1кр – кількість вагонів, що вперше підлягають КР у році, що розглядається,
m1кр=95 ваг. (за завданням).
ваг
ваг
ваг
ваг
ваг
ваг
ваг.
Кількість
вагонів, що
підлягають
ДР,
,
ваг.,
,
(4.2)
де γ – коефіцієнт, що ураховує поставку нових вагонів, а також наявність вагонів, що пройшли КР у попередньому році, γ =0,44 (за завданням).
ваг
ваг
ваг
ваг
ваг
ваг
ваг.
Таблиця 3.2 - Строки проведення деповського та капітального ремонтів вантажних вагонів з 01.01.1996р.
| Рід вагона | Нормативний строк служби | Деповський, після | Капітальний, після | |||
| побудови | ДР | КР | побудови | КР | ||
| 1 Криті | 32 | 3 | 2 | 2 | 13 | 12 |
| 2 Піввагони | 22 | 3 | 1 | 2 | 11 | - |
| 3 Платформи | 32 | 3 | 2 | 2 | 15 | 12 |
| 4 Цистерни | 32 | 3 | 1 | 2 | 13 | 12 |
| За пробігом | 160 тис. км. | 100 тис. км.. | 160 тис. км. | |||
Кількість
вагонів за
добу, що поступають
на технічне
обслуговування
з відчепленням
вагонів від
составів (ТОв-1
та ТОв-2)
,
ваг.,
,
(4.3)
деmТОв-1 - кількість вагонів, що відчіпляють від поїздів, які готують до перевезень;
mТОв-2 - кількість вагонів, що відчіпляють від поїздів, які прослідують станцію з переформуванням та без нього, ваг.
Кількість
вагонів, що
відчіпляють
від поїздів
,
ваг.,
,
(4.4)
де β1 – кількість відчеплень порожніх вагонів від поїздів щодо підготовки їх до перевезень, β1 = 1,2%.
ваг.
Кількість
вагонів, що
відчіпляють
за добу від
поїздів, які
прослідують
станцію з
переформуванням,
,
ваг.,
,
(4.5)
деnф - кількість пар поїздів, що прослідують станцію з переформуванням;
nтр – кількість пар поїздів, що прослідують станцію транзитом;
β2 – кількість відчеплень вагонів від поїздів, що проходять переформування, β2 = 0,6%;
β3 – кількість відчеплень вагонів від поїздів, що прослідують станцію транзитом, β3=0,2%.
Кількість пар
поїздів, що
прослідують
станцію з
переформуванням
,
.
(4.6)
пар.
Кількість пар
поїздів, що
прослідують
станцію транзитом
,
.
(4.7)
пар.
ваг.
Вагони неробочого парку, що вилучені з експлуатації для виконання ремонту, створюють залишок несправних вагонів, що нормується.
ваг.
Середньодобова
норма залишку
несправних
вагонів на
полігоні залізниці
,
ваг.,
(4.8)
де Др – число робочих днів на рік, Др= 254 дні;
tкр - норма загального простою вагонів у КР, tкр= 12 діб;
tдр - норма загального простою вагонів у ДР, tдр =1,8 доби;
tТОв - норма загального простою вагонів у ТОв, tТОв =0,65 доби;
кТОв – коефіцієнт, що ураховує планову знижку числа відчеплень вагонів від составів у ТОв, кТов= 1,08.
ваг.
5. Розрахунок контингенту ПТО вантажних вагонів на сортувальній станції
Кількість
комплексних
бригад, що працюють
в парку прибуття
,
,(5.1)
де ап – коефіцієнт, що ураховує обробку (розбирання) вагонів, ап=0,8;
-
середня кількість
поїздів, що
прибувають
за добу,
=
91 поїзд;
tобр –установлена тривалість обробки поїзда, tобр =0,25 год;
φ – коефіцієнт, що враховує нерівномірність прибуття поїздів, φ=0,85.
бригада.
Кількість
комплексних
бригад, що працюють
в парку відправлення
,
,(5.2)
де ап – коефіцієнт, що ураховує обробку (розбирання) вагонів, ап=1;
-
середня кількість
поїздів, відправляються
за добу,
=
91 поїзд;
tобр –установлена тривалість обробки поїзда, tобр =0,5 год;
φ – коефіцієнт, що враховує нерівномірність прибуття поїздів, φ=0,85.
бригади.
Кількість
працівників
в комплексній
бригаді парку
прибуття
, чол,
,
(5.3)
де mср – середня кількість 4-вісних вагонів у поїзді;
Hо - середні витрати праці на технічне обслуговування одного вагона,
чол.-хв/ваг.;
µ - коефіцієнт, що враховує зниження трудомісткості праці за рахунок впровадження засобів механізації та автоматизації, µ=0,9;
tобр –установлена тривалість обробки поїзда, tобр =15хв.
Середні витрати на обслуговування і безвідчіпний ремонт одного вагона можна прийняти, чол.-хв.:
для 8- вісних піввагонів28,0
для 4- вісних піввагонів18,6
для критих вагонів 16,4
для 4- вісних платформ14,8
для 4- вісних цистерн, ізотермічних 11,1
для інших вагонів16,0
Середня трудомісткість всіх витрат у перерахунку на 4- вісний вагон складає 17,5 чол.-хв.
чол.
Кількість
працівників
в комплексній
бригаді парку
відправлення
,
чол,
,
(5.4)
де mср – середня кількість 4-вісних вагонів у поїзді;
- середні витрати
праці на технічне
обслуговування
одного вагона,
чол.-хв/ваг.;
µ - коефіцієнт, що враховує зниження трудомісткості праці за рахунок впровадження засобів механізації та автоматизації, µ=0,9;
tобр –установлена тривалість обробки поїзда, tобр =30 хв.
чол.
Оптимальн
кількість
вагонів, що
обробляються
однією ремонтною
групою в бригаді,
в парку прибуття
,
ваг.,
,
(5.5)
де Uср – середня кількість переходів однією ремонтною групою уздовж частини потягу, що обробляється, Uср=1,2;
γ – частка вагонів, що не потребують ремонту від загальної кількості вагонів у поїзді, γ=0,4;
tпр – середній час, що витрачається на перехід уздовж одного вагона, tпр=0,003 год.
ваг.
Оптимальн кількість вагонів, що обробляються однією ремонтною групою в бригаді, в парку відправлення , ваг.,
ваг.
Оптимальна
кількість
ремонтних груп,
що обробляють
поїзди із 4-вісних
вагонів,в парку
прибуття,
,
груп,
.
(5.6)
груп.
Оптимальна
кількість
ремонтних груп,
що обробляють
поїзди із 4-вісних
вагонів,в парку
відправлення