Розробка, дослідження системи керування на основі нейронної мережі
,
,
,
- відповідно
проекції на
вісі координат
α
і β
потокозчеплення
та струми обмоток
ротора;
,
,
,
,
,
,
;
,
,
,
,
,
- постійні
коефіцієнти
для даного типу
ТАД.
Струми
,
,
,
визначаються
через потокозчеплення
,
,
,
наступним
чином:
;
;
;
.
Момент опору
навантаження
Мс у залежності
від частоти
може бути
представлений
у вигляді лінійної
залежності,
що визначається
виразом:
(2.2)
або нелінійної залежності:
,
(2.3)
де a0, b0, b1 – постійні величини.
Використання рівнянь у нерухомій системі координат та врахування несинусоїдальної форми напруги живлення ТАД призводить до надмірної громіздкості рівнянь та складності математичної моделі, однак дозволяє проводити дослідження з урахуванням миттєвих значень змінних станів, що в ряді випадків є необхідним при дослідженні явищ, що притікають в системах електропривода. Тому для якісних досліджень на ПЕОМ доцільно використовувати метод огинаючої, запропонований О.О.Булгаковим [27, 28]. При цьому для запису рівнянь використовується система ортогональних осей X, Y, що обертаються синхронно зі швидкістю результуючого вектора напруги (струму) статора. Цей метод годиться для обмеженої області частот, коли пульсаціями швидкості двигуна, які зумовлені несинусоїдальністю напруги, можна знехтувати.
Рівняння асинхронного двигуна в синхронній системі координат X, Y мають вигляд [27, 26]:
(2.4)
де
- кутова частота
напруги статора
двигуна при
p = 1;
,
,
,
,
,
- відповідно
проекції на
осі X1 та Y1, X2
та Y2 потокозчеплень
статора і ротора
та напруги
живлення; всі
інші змінні
були описані
вище.
Напруги по осям X, Y (функції впливу) визначаються наступними рівняннями для випадку синусоїдальних напруг на статорі двигуна:
= UM cos [(W0
– WK)t
+ jK],
= UM sin [(W0
– WK)t
+ jK],
де UМ - амплітуда першої гармоніки фазної напруги на статорі двигуна;
- кутова швидкість
обертання осей
координат;
- довільна початкова
фаза напруги
обмотки А статора.
У випадку синхронних
осів
за умови, що
початкова фаза
напруги
,
функції впливу
– це постійна
напруга, яка
дорівнює UM
по осі X, та нульова
напруга по осі
Y.

Рис.2.1. Структурна схема моделі в пакеті MatLab.
На рис. 2.1
приведена
структурна
схема моделі,
що реалізує
систему рівнянь
(2.4) у пакеті MathLab.
Вона складається
з наступних
частин: блока
формування
сигналів
керування(функцій
впливів) по
амплітуді
(Subsystem1) та частоті
w0
(Subsystem2); блока інтегрування
системи диференційних
рівнянь (2.4) у
вигляді субблока
Object1; блока задавання
похідних даних
та параметрів
ТАД; блока обмеження
амплітуди та
частоти напруги
сигналу керування
та ряду допоміжних
блоків (перемикачів
– Switch); блока, який
задає певне
співвідношення
між амплітудою
напруги та
частотою (один
з таких законів
управління
U/f = const); блоків відображення
інформації.
Вхідними
сигналами для
субблока моделі
Object1 є сигнали,
пропорційні
керуючим впливам
и w0,
а вихідними
сигнали –
потокозчеплення
(X1,
Y1,
X2,
Y2),
струми (X5
– X8)
ТАД та кутова
швидкість
крутіння ротора
двигуна в залежності
від моменту
навантаження,
що визначається
моментом інерції
J. У математичній
та машинній
моделях мають
місце наступні
відповідності:
є X1;
є Y1;
є X2;
є Y2.
Змінні X5 – X8 - проекції струмів статорної та роторної обмоток ТАД на відповідні осі координат.
На рис. 2.2 і 2.3 приведені перехідні процеси у вигляді осцилограм, що демонструють роботу моделі при визначених початкових умовах у замкненій системі керування (сигнали керування формуються або згідно до певного закону, наприклад U/f = const, або згідно до заданого закону керування, синтезованого з використанням змінних стану об’єкту). На рис. 2.4 приведені процеси, відповідні сигналу задавання w0 та сигналу w, відповідної швидкості обертання ротора ТАД при визначених заданих умовах розгону та відповідних параметрах ТАД, який являє собою деяку інтегральну характеристику розглянутого об’єкта керування.
Рис. 2.2. Залежності X1(t), Y1(t), X2(t), Y2(t).

Рис. 2.3. Залежності X5(t), X6(t), X7(t), X8(t).

Рис. 2.4. Залежності w0(t), w(t).
Ряд експериментів, проведених з моделлю, підтвердили її адекватність, що й дозволило зробити висновок про те, що запропонована модель в осях X, Y,0 може бути використана для проведення досліджень та синтезу керуючих впливів у вигляді амплітуди і частоти напруги живлення ТАД. Крім того, вона може бути використана для уточнення структур САК, що вже маються, та розробки структур САК на основі синтезованих законів керування згідно заданих критеріїв якості, а також визначення та уточнення параметрів САК по результатам досліджень. Особливо вона корисна для попередньої оцінки параметрів регуляторів, які синтезуються для системи керування.
Для проведення комплексних досліджень синтезованих систем управління може бути використана модель ТАД у фазних координатах a, b, 0 зі врахуванням насичення, яка представлена у вигляді системи рівнянь:
,
,
,
(2.5)
,
де
– відповідно
потокозчеплення,
напруга та
струм фаз a та
b статора;
– потокозчеплення
та струм обмоток
фаз a та b ротора;
– модуль вектора
струму, який
намагнічує;
–електромагнітний
момент ТАД.
Відповідність вище приведених параметрів між собою має вигляд:
;
;
;
;
;
;
;
;
;
;
;
;
;
.
Математична модель ТАД, що представлена у вигляді рівнянь (2.5), більш складна, ніж моделі вигляду (2.1) і (2.4), оскільки тут ряд параметрів є постійними величинами, як у попередніх моделях, а являють собою функції модуля вектору току, що намагнічує.
Аналіз моделей, що задані системами рівнянь (2.1) – (2.5), показує, що в залежності від мети досліджень, кожна з них може біти використана для визначення керуючих впливів.
Аналіз різних форм запису показує, що для моделювання безпосередньо двигуна та механізму, без урахування властивостей джерела живлення (приймаємо його джерелом ЕРС), найбільш проста модель виходить при запису рівнянь двигуна в рухомій системі координат в осях X,Y через потокозчеплення. Моделювання ТАД як у прямокутній системі координат a, b, так і у природній (в осях a,b,0) доцільно використовувати для дослідження об’єкту керування у замкненій системі регулювання з урахуванням протікання електромагнітних процесів.
Моделювання пристроїв САК об’єкта керування
Електропередача дизель-потягу має автономну систему автоматичного керування, яка здійснює спільну роботу з дизелем та забезпечує керування тяговими асинхронними двигунами для реалізації тягових характеристик у всьому діапазоні швидкостей та навантажень. У електропередачі, що досліджується, використовується САК, яка забезпечує формування амплітудного значення напруги живлення та частоти тягових асинхронних двигунів. В електропередачі дизель-потягу САК виконана двоконтурною. Перший контур здійснює регулювання збудження тягового генератора та задає величину напруги, яка підводиться до двигунів. Він забезпечує стабілізацію струму асинхронних двигунів при пуску та регулювання струму та напруги генератора в зоні дії обмеження по напрузі дизеля. Другий контур регулювання є підлеглим по відношенню до першого, він здійснює регулювання частоти живлення тягових двигунів.
Для розробки моделей пристроїв САК використані структурна схема системи керування та функціональні схеми каналів регулювання окремих компонентів енергетичної системи дизель-потягу.
Структурна схема системи управління електропередачі дизель-потягу приведена на рис. 2.5.
При дослідженні САК об’єкта керування практичний інтерес являють математичні моделі регуляторів тягового генератора та електропривода з метою формування керуючих впливів по каналу напруги та частоти [26].

Рис. 2.5. Структурна схема системи керування електропередачі дизель-потягу.
До першого контуру САК електропередачі відноситься регулятор тягового генератора (РТГ), який призначений для формування сигналу керуючого впливу по збудженню тягового генератора UУГ . В якості вхідних сигналів для РТГ використовуються напруга, пропорційна частоті тягового генератора UfГ; напруга обмотки збудження UВ; струм мостів випрямлювачів IОТ; напруга задавання UЗГТ; активні струми Id1, Id2 кожного ТАД; напруга генератора UГ.
Формування сигналу UУГ з урахуванням забезпечення динамічних показників системи здійснюється шляхом включення у контур регулювання пристроїв, які функціонують згідно до певних алгоритмів, що реалізують відповідні закони управління, такі як пропорційний, інтегральний, пропорційно-інтегральний або більш складні, якщо не можна досягти заданих показників якості шляхом застосування одного з названих алгоритмів.
У САК електропередачі дизель-потягу для формування сигналу керуючого впливу по збудженню тягового генератора UУГ, як один з можливих варіантів, може бути використаний пропорційно-інтегральний закон управління. Математична модель регулятора збудження може бути представлена у вигляді:
,
(2.6)
,
(2.7)
,
(2.8)
UЗГ = UЗГ2 – UУВ = K9 + K7UfГ – UУВ, (2.9)
UfГ =
fГ
,
(2.10)
UЗВ =
K8UfГ
+
,
(2.11)
UУВ = K6(UЗВ+ UВ), (2.12)
UВ
= UВГ
,
(2.13)
де K1 – K10 – коефіцієнти підсилення;
Т1 – Т5 – постійні часу інтегрування;
р – оператор Лапласа;
UЗГ2 – сигнал керування, що здійснює обмеження максимальної напруги тягового генератора.
Значення UЗГ1 формується з використанням блоку задавання інтенсивності, що забезпечує темп наростання відповідного сигналу в перехідному режимі. Величина T3 визначається з умови:
T3 = T31 при UЗГ1 Ј UЗГ;
T3 = T32 при UЗГ1 > UЗГ,
де Т31, Т32 – постійні часу інтегрування, що визначаються в процесі досліджень.
За допомогою сигналу управління UУВ здійснюється обмеження максимального значення напруги збудження тягового генератора.
Коефіцієнти передач К2, К3 та постійні часу Т2, Т3 визначаються в процесі досліджень. При цьому значення постійної часу Т3 (блок задавання інтенсивності), як правило, має різні значення при «накиданні» та « скиданні» сигналу UЗГ, який на нього поступає.
З метою визначення структури та параметрів регулятора вихідної напруги інверторів електроприводу, його модель може бути представлена сукупністю моделей каналу струму Ig та каналу потужності РГ.
Ці канали призначені для формування сигналу керуючого впливу UУШ по вихідній напрузі інверторів.
Математична модель регулятору вихідної напруги інверторів електроприводу каналу струму Ig в режимі без урахування процесів буксування може бути представлена у вигляді:
=