Розробка, дослідження системи керування на основі нейронної мережі
Проведемо аналіз сегментації ринку збуту за споживачами. Дані заносимо в таблицю 5.1.
Таблиця 5.1. Аналіз ємності сегментів ринку.
| Області використання (сегменти) | Кількість об’єктів, що будуть використовувати продукт | Передбачувана кількість продажів одному об’єкту | Передбачувана ємність сегменту |
| Промислові підприємства | 4 | 1 | 4 |
| Лабораторії | 5 | 1 | 5 |
| Галузеві НДІ | 5 | 1 | 5 |
| ВНЗ | 6 | 1 | 6 |
| Загалом ємність ринку: | 20 | 20 |
Прогнозовані об’єми продажів приведені в таблиці 5.2.
Таблиця 5.2. Прогноз об’ємів продажу.
| Періоди | Об’єм реалізації |
| Для першого року реалізації | |
| Січень | 1 |
| Лютий | |
| Березень | 1 |
| Квітень | |
| Травень | |
| Червень | |
| Липень | 1 |
| Серпень | 1 |
| Вересень | |
| Жовтень | |
| Листопад | |
| Грудень | 1 |
| Загалом: | 5 |
| Для другого року реалізації | |
| I кв. | 2 |
| II кв. | 2 |
| III кв. | 1 |
| IV кв. | 2 |
| Загалом: | 7 |
| Для третього року реалізації | |
| Загалом за рік | 6 |
5.3 Конкуренція
По даним, якими володіють розробники, дане дослідження не має повних аналогів, але існують дослідження, що висвітлюють частини питань, розглянутій у даній. Промислові підприємства, що займаються серійним випуском рухомого складу, зазвичай, не ведуть власних наукових розробок та досліджень, замовляючи їх НДІ, лабораторіям та ВУЗам. Перелічені науково-дослідницькі заклади мають ряд подібних робіт, але вони не є повними, бо в них приділяється увага окремим методам вирішення виключних(часто одиничних) задач.
На відміну від вищезгаданих, дана робота поєднує в собі інформацію про всі основні види систем керування, які можуть бути застосовані в дизель-потязі, дозволяє провести розгорнутий порівняльних аналіз та обрати саме той тип системи керування, використання якого максимально доцільно в зв’язку з поставленими задачами.
5.4 Стратегія маркетингу
Схема розповсюдження матиме наступний вигляд: розповсюдження організацією-посередником, але й не виключається можливість розповсюдження автором роботи.
Розрахуємо витрати на науково-дослідницьку роботу, проведену для написання продукту. Ці витрати визначаємо на основі підрахунку трудомісткості виконаних робіт: дослідження опису завдання та його постановка; проведення аналізу літератури, присвяченої даним питанням; побудова математичних моделей розглянутих об’єктів; створення схем систем керування; проведення моделювання, отримання та аналіз значень основних досліджуваних характеристик; складання документації.
Трудомісткість на НДР розраховується о формулі:
Т= Тоф + Та + Тмм + Тс + Тм +Тд, (5.1)
де Тоф – трудовитрати на дослідження опису завдання та формулювання його постановки;
Та – трудовитрати на проведення аналізу існуючої літератури на задану тематику;
Тмм – трудовитрати на побудову математичних моделей;
Тс – трудовитрати на побудову структурних та принципових схем;
Тм – трудовитрати на моделювання та аналіз отриманих характеристик;
Тд – трудовитрати на оформлення документації.
Трудовитрати всіх видів визначаються через умовну кількість дій(Q), виконуваних при проведенні дослідження, яка обчислюється за формулою:
, (5.2)
де q – передбачувана кількість сторінок документації;
K – коефіцієнт складності розробки;
p – коефіцієнт корекції роботи;
n – кількість корекцій.
У даній роботі кількість сторінок – 100. Моделювання проводиться в реальному режимі часу, коефіцієнт складності K=1,5. Було проведено 4 корекції, з них одна з коефіцієнтом 0.8 і три – з коефіцієнтом 0.6.
Таким чином Q = 540 (умовних дій).
Трудомісткість на вивчення опису завдання та його постановку визначається по формулі(5.3):
,
(5.3)
де Vоф – індекс продуктивності виконавця(дій/годину);
Ккв – коефіцієнт кваліфікації виконавця (приймаємо рівним 1.4);
g – коефіцієнт, що враховує якість опису (приймаємо рівним 1).
Трудовитрати на всі інші види робіт розраховується по формулі:
,
(5.4)
де i - вид робіт;
Vi – продуктивність виконавця для і-го виду робіт.
Дані продуктивності виконавця приведені в таблиці 5.3.
Таблиця 5.3. Дані продуктивності виконавця.
| Вид робіт | Продуктивність, дій/годину |
| Дослідження опису завдання та формулювання його постановки | 10 |
| Проведення аналізу існуючої літератури на задану тематику | 8 |
| Побудова математичних моделей | 4 |
| Побудову структурних та принципових схем | 4 |
| Моделювання та аналіз отриманих характеристик | 6 |
| Оформлення документації | 8 |
Розрахунок трудовитрат, виконаний у відповідності до цих даних, приведений у таблиці 5.4.
Таблиця 5.4. Розрахунок трудовитрат.
| Вид робіт | Розрахована кількість трудоднів |
| Дослідження опису завдання та формулювання його постановки | Тоф = 4.82 |
| Проведення аналізу існуючої літератури на задану тематику | Та =6.027 |
| Побудова математичних моделей | Тмм =12.054 |
| Побудову структурних схем | Тс =12.054 |
| Моделювання та аналіз отриманих характеристик | Тм =8.036 |
| Оформлення документації | Тд =6.027 |
| Загалом: | Т=49,018 |
Розрахуємо зарплатню дослідника:
,
(5.5)
де
- середньоденна
зарплатня
дослідника;
,
(5.6)
де Зміс – місячна зарплатня дослідника (5000грн)
Ф – кількість робочих днів (22)
Таким чином
Ззп = (5000/22)·49,018 = 11 140,45 (грн.)
Експлуатаційні витрати:
,
(5.7)
де Тмч – час, необхідний для роботи за ПЕОМ
,
(5.8)
тут Смч – вартість машино-години роботи на ПЕОМ ( приймаємо рівними 10грн/година, у тому числі витрати Internet);
m – витрати машинного часу на виконання однієї умовної дій (приймаємо 10хвилин).
Тмч = 64,29(годин) Емч = 642,9 (грн.)
Усі інші статті витрат приведені в таблиці 5.5.
Таблиця 5.5. Розрахунок витрат на проведення дослідження.
| № з/п | Найменування витрат | Сума, грн |
| 1. | Зарплатня дослідника за період розробки | 11 140,45 |
| 2. | Відрахування на соціальні заходи, в т.ч. | |
| а) | Відрахування до фонду загального обов’язкового державного соціального страхування на випадок тимчасової втрати працездатності (1,4% п.1) | 155,96 |
| б) | Пенсійний фонд(33,2% п.1) | 3698,48 |
| в) | Відрахування до фонду загального обов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття (1,6% п.1) | 178,24 |
| г) | Відрахування до фонду загального обов’язкового державного соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань (0,2% п.1) | 22,28 |
| 3. | Вартість машинного часу(в т.ч. Internet) | 642,9 |
| 4. | Накладні витрати (50% п.1) | 5570,25 |
| 5. | Вартість матеріалів | |
| а) | Канцтовари | 700 |
| б) | Витратні матеріали(тонер, чорнила) | 360 |
| 6. | Вартість ПО для проведення дослідження(MS Office, Matlab) | 10 600 |
| Загалом Ев: | 33 069 |
Розрахуємо прибуток П=0,5·33069 = 16524,5
Вартість готового продукту складатиме:
Вmax = 1,2·(Ев+1,3·П) = 65 475,84 (грн.) (5.9)
Отримана вартість є максимальною. Однак у роботі розрахуємо ще й мінімальну вартість, що складається з витрат на тиражування та адаптацію даного продукту споживачем. Витрати на тиражування складаються з ціни носіїв(дисків), машинного часу, необхідного для створення копії, та зарплатні виконавця.
Вmin= 1,2·(Зтир + Зад + 1,3·П), (5.10)
де Зтир – витрати на тиражування
Зтир = Смч·Тк + Здиск + Звик , (5.11)
де Тк – час копіювання (дорівнює 1 година)
Здиск – вартість носіїв (25грн)
Звик – зарплатня виконавця (30 грн)
Зтир = 70(грн.).
Зад – витрати на адаптацію (складають 5% від витрат) = 1653,45 (грн.)
П = 0,5·(1653,45+70) = 861,75 (грн.)
Мінімальна вартість складає:
Вmin= 1,2·(70 +1653,45 + 1,3·861,75)=3412,45 (грн.)
Виходячи з отриманих результатів встановлюємо ціну без ПДВ
Впрод = 30 000 грн
5.5 Оцінка ризику та страхування
Для розробленого продукту, який є об’єктом інтелектуальної власності, можливі наступні види ризиків:
несанкціоноване копіювання з метою подальшого використання (ймовірність 50%);
те саме з метою продажу (з ймовірністю 10%).
Зменшити ступінь ризику можна двома способами: самострахування та страхування за допомогою страхових компаній.
Самострахування передбачає забезпечення контролю за ПЕОМ та систему захисту інформації. Засобами захисту інформації у даному випадку є:
контроль за доступом до терміналів;
контроль за доступом до системи та процесів її використання;
створення архівних копій інформаційних файлів, що зберігаються на ПЕОМ.
Однак реалізація цих заходів викликає певні труднощі. Таким чином доцільно зменшити ступінь ризику за допомогою страхування, враховуючи, що сучасні страхові компанії, маючи ексклюзивні ліцензії, мають можливість проводити всі види захисту об’єктів інтелектуальної власності.
У даному випадку, скористувавшись послугами страхової компанії «Оранта», маємо розмір страхової премії у розмірі 1,5% вартості продукту, тобто 450грн в місяць.
5.6 Фінансовий план
Цей розділ бізнес-плану узагальнює матеріали попередніх розділів та представляє їх у вартісному вигляді, містить наступні документи:
Таблицю прибутків та витрат;
Графік досягнення беззбитковості.
Цьому попереджує складання карт прогнозів руху наявних грошей для 1, 2, та 3-го років реалізації. Для першого року реалізації карта прогнозів складена на кожен місяць, для другого – по кварталам, для третього – в цілому за рік. У карти прогнозів вноситься графа «Наявні гроші», яка є різницею між прибутками та сумою витрат. За допомогою цих карт будуємо таблицю доходів та витрат, а також графік беззбитковості.
Таблиця 5.6. Карта руху наявних грошей за 1-й рік реалізації.
| Доходи та витрати | Сума, грн | |||||||||||||
| I | II | III | IV | V | VI | VII | VIII | IX | X | XI | XII | Загалом | ||
| Об’єм продажу | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | 5 | ||||||||
| Прибуток від реалізації | 30 000 | 30 000 | 30 000 | 30 000 | 30 000 | 150 000 | ||||||||
| Постійні | Зарплатня та податки | 5000 | 5000 | 5000 | 5000 | 5000 | 5000 | 5000 | 5000 | 5000 | 5000 | 5000 | 5000 | 60 000 |
| Накладні витрати | 2500 | 2500 | 2500 | 2500 | 2500 | 2500 | 2500 | 2500 | 2500 | 2500 | 2500 | 2500 | 30 000 | |
| Страхові внески | 450 | 450 | 450 | 450 | 450 | 450 | 450 | 450 | 450 | 450 | 450 | 450 | 5400 | |
| Загалом: | 7950 | 7950 | 7950 | 7950 | 7950 | 7950 | 7950 | 7950 | 7950 | 7950 | 7950 | 7950 | 95 400 | |
| Змінні | Витрати на тиражування | 70 | 70 | 70 | 70 | 70 | 350 | |||||||
| Податки | 6000 | 6000 | 6000 | 6000 | 6000 | 30 000 | ||||||||
| Витрати на адаптацію | 1653 | 1653 | 1653 | 1653 | 1653 | 8265 | ||||||||
| Загалом | 7723 | 7723 | 7723 | 7723 | 7723 | 38 615 | ||||||||
| Наявні гроші: | 14327 | -7950 | 14327 | -7950 | -7950 | -7950 | 14327 | 14327 | -7950 | -7950 | -7950 | 14327 | 15985 | |
Таблиця 5.7. Карта руху наявних грошей за 2-й рік реалізації.
| Доходи та витрати | Сума, грн | Загалом | ||||
| I кв. | II кв. | III кв. | IV кв. | |||
| Об’єм продажу | 2 | 2 | 1 | 2 | 7 | |
| Прибуток від реалізації | 60 000 | 60 000 | 30 000 | 60 000 | 210 000 | |
| Постійні | Зарплатня та податки | 15 000 | 15 000 | 15 000 | 15 000 | 60 000 |
| Накладні витрати | 7 500 | 7 500 | 7 500 | 7 500 | 30 000 | |
| Страхові внески | 1 350 | 1 350 | 1 350 | 1 350 | 5 400 | |
| Загалом: | 23 850 | 23 850 | 23 850 | 23 850 | 95 400 | |
| Змінні | Витрати на тиражування | 140 | 140 | 70 | 140 | 490 |
| Податки | 12 000 | 12 000 | 6 000 | 12 000 | 42 000 | |
| Витрати на адаптацію | 3 306 | 3 306 | 1 653 | 3 306 | 11 571 | |
| Загалом: | 15 446 | 15 446 | 7 723 | 15 446 | 54 061 | |
| Наявні гроші: | 20 704 | 20 704 | -1 573 | 20 704 | 60 359 | |
Таблиця 5.8. Карта руху наявних грошей за 3-й рік реалізації.
| Доходи та витрати | Сума, грн | |
| Об’єм продажу | 6 | |
| Прибуток від реалізації | 180 000 | |
| Постійні | Зарплатня та податки | 60 000 |
| Накладні витрати | 30 000 | |
| Страхові внески | 5 400 | |
| Загалом: | 95 400 | |
| Змінні | Витрати на тиражування | 420 |
| Податки | 36 000 | |
| Витрати на адаптацію | 9 918 | |
| Загалом: | 46 338 | |
| Наявні гроші: | 38 262 | |
Таблиця 5.9. Таблиця прибутків та витрат.
| Найменування показника | Сума, грн | Загалом | |||||
| Початок реалізації | 1 рік | 2 рік | 3 рік | ||||
| Кількість продажів | 5 | 7 | 6 | 18 | |||
| Прибуток від продажів | 0 | 150 000 | 210 000 | 180 000 | 540 000 | ||
| Постійні витрати | Витрати на розробку | Зарплатня дослідника | 11 140 | 11 140 | |||
| Вартість матеріалів | 1060 | 1060 | |||||
| Вартість ПО для проведення дослідження | 10 600 | 10 600 | |||||
| Відрахування на соціальні заходи | 4 055 | 4 055 | |||||
| Вартість машинного часу(в т.ч. Internet) | 642,9 | 642,9 | |||||
| Накладні витрати | 5570,25 | 5570,25 | |||||
| Зарплатня та податки | 60 000 | 60 000 | 60 000 | 180 000 | |||
| Накладні витрати | 30 000 | 30 000 | 30 000 | 90 000 | |||
| Страхові внески | 5 400 | 5 400 | 5 400 | 16 200 | |||
| Змінні витрати | Витрати на тиражування | 350 | 490 | 420 | 1 260 | ||
| Податки | 30 000 | 42 000 | 36 000 | 108 000 | |||
| Витрати на адаптацію | 8 265 | 11 571 | 9 918 | 29 754 | |||
| Загалом витрат: | 33 069 | 134 015 | 149 641 | 141 738 | 458 463 | ||
| Чистий прибуток: | -33 069 | 15 985 | 60 359 | 38 262 | 81 537 | ||
Визначимо точку беззбитковості – такий об’єм продажів, при якому виправдаються всі витрати. Аналітично її можна визначити по формулі:
,
(5.12)
де Зпост – постійні витрати на строк реалізації, грн.;
Зр – витрати на розробку, грн.;
Впрод – вартість одиниці продукції, грн.;
Ззмін – змінні витрати на одиницю продукції, грн..
Зпост та Зр визначаються за таблицею прибутків та витрат.
Впрод = 30 000грн;
Ззмін = Ззм/Vпрод = 139 014/18 = 7723(грн.);
Виходячи з цих даних визначають точку беззбитковості для кожного року:
![]()
Графік беззбитковості приведений на рис.7.1.

Рис. 5.1. Графік беззбитковості.
Таким чином можна зробити висновки, що проведене наукове дослідження є об’єктом інтелектуальної власності. Складений бізнес-план дозволив розрахувати витрати на проведення дослідження та скласти прогноз можливих прибутків: на основі очікуваних об’ємів продажу розраховано загальні витрати для перших трьох років реалізації, очікуваний чистий прибуток та точку беззбитковості, яка знаходиться на рівні 5,5 – 6 екземплярів на рік, що є цілком реальним.
Список використовуваної літератури:
Бизнес-план – Ваша путеводная звезда. Для чего он нужен? Как его составлять? Как им пользоваться? Экономика и жизнь.- 1991. – N33.
Методические указания по использованию бизнес-плана в дипломном проектировании. Харьковский университет радиоэлектроники. Харьков 1992г. (Левченко Л.В. и др.)
Организация, планирование и управление приборостроительным предприятием. / Учебное пособие под ред. В.А.Мищенко и Н.И.Погорелова. Киев, УМК, 1992.
О составе затрат и единичных нормах амортизационных отчислений. Из нормативных документов. М.: Финансы и кредит, 1992.
Перерва П.Г. Управление промышленным маркетингом. Харьков, Основа, 1993.
Современный маркетинг (под ред. Е.К.Хруцкого). – М.: Прогресс, 1991
6. ОХОРОНА ПРАЦІ ТА НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА
6.1 Загальні питання
6.1.1 Загальні питання охорони праці
Охорона праці - це система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження життя, здоров'я і працездатності людини у процесі трудової діяльності.
Головними задачами та метою охорони праці є зберігання здоров’я та дієспроможності людини, зріст вирбництва труда, зберігання високої якості продукції, що випускається, зменшення кількості нещасних випадків, аварій, а з цим і простоїв на підприємстві, укріпити та створити культуру трудової діяльності.
Виконання та розробка дипломного проекту “ Розробка дослідження системи керування електроприводом змінного струму дизель-потягу з використанням нейронних мереж ” відбувається за допомогою комп'ютера, тому питання охорони праці розглядаються щодо забезпечення здорових і безпечних умов роботи оператора і користувачів при проектуванні або дослідженні даного об'єкта.
6.1.2 Загальна характеристика виробничого приміщення
Розгляд показників виробничого приміщення, в якому безпосередньо велась розробка продукту, наведено у таблиці 5.1.
Таблиця 6.1. – Загальна характеристика виробничого приміщення
| Показник | Його призначення | Критерій (обґрунтування вибору) | Регламентуючі документи |
| 1 | 2 | 3 | 4 |
| 1. Габарити приміщення, кількість робочих місць |
Розміри приміщення 3мЧ4мЧ2.5м. 2 робочих місця – 6 м2 на кожного працівника. |
Санітарні норми Комфортні умови праці |
ДНАОП 0.00 1.31 [37] |
| 2. Поверх, поверховість будівлі | 1 поверх 4 поверхової будівлі | СНіП 31-03 [31] | |
| 3. Вид природного освітлення | Бокове одностороннє. Вікна виходять на захід. |
Нормоване значення КПО визначається по формулі та має складати не менше 1,5:
де
m – коефіцієнт світлового клімату (для міст України, окрім Криму m=0,9%), c
– коефіцієнт
сонячності
клімату (с=1).
|
СНіП II-4 32, ДНАОП 0.00. 1.31 [37] |
| 4. Вид штучного освітлення, джерела світла | Загальний вид штучного освітлення. передбачено 4 газорозрядні лампи по 75 Вт кожна. | Газорозрядні дають більший світловий потік. |
СНіП II-4 32, ДНАОП 0.00. 1.31 [37] |
| 5. Клас приміщення по небезпеці ураження еклектичним струмом | Приміщення з підвищеною небезпекою. | Можливе одночасне доторкання людини до металоконструкцій споруд, що мають з’єднання з одного боку з ґрунтом, а з іншого – з металевим корпусом електрообладнання | ПУЭ [33] |
| 6. Категорій по пожежній небезпеці | Пожежонебезпечна | В-категорій: присутність речовин, які продовжуватимуть горіння після видалення джерела запалення. | ОНТП-24 [34] |
| 7. Клас зони по пожежній безпеці | II-IIa | Для захисту від запалення електропроводки передбачені металеві короби. | ПУЭ [33] |
| 8. Ступінь стійкості вогнестійких будівельних конструкцій | Ступінь II | ДБН В.1.1-7 [35] |
6.1.3 Загальна характеристика трудового процесу
За характером навколишнього середовища, машинний зал ПЕОМ відноситься до класу нормальних, тому що в ньому відсутні ознаки властиві жарким приміщенням, курним і з хімічно-активним середовищем згідно ГОСТ 12.1.005 [36]. За характером зорової роботи, робота відноситься до середньої точності, розряд зорової роботи IV, підрозряд зорової роботи В, найменший розмір об'єкта розрізнення 0,2-0,25 мм, контраст середній, фон світлий (згідно СНіП II-4 32).
При розробці програмного продукту чи проведенні експерименту зростає нервово-емоційна напруга. Причиною її виникнення може бути відхилення реального результату від запланованого, невідповідність інтенсивності інформаційних потоків індивідуальним можливостям людини, несприятливий вплив виробничого середовища й інших факторів, що викликають негативні емоції. Тому для науково обґрунтованого підходу до оптимізації розумової праці, одержання необхідних даних оптимальних умов праці повинне здійснюватися комплексно з застосуванням знань по промисловій гігієні й ергономіці.
Проведення комп’ютерного моделювання виробляється за допомогою комп’ютера, тому питання охорони праці розглядаються щодо забезпечення здорових і безпечних умов роботи оператора і науковця при проектуванні дослідженні об'єкта.
Режим праці та відпочинку ведеться відповідно до штатного розкладу: з 9-00 до 18-00 з перервою на обід з 13-00 до 14-00.
Продуктивність праці багато в чому залежить від умов на виробництві, таких як: освітлення; склад повітря; шуми; шкідливі випромінювання. Ці параметри по окремості й у комплексі впливають на організм людини, визначаючи його самопочуття. Категорію роботи враховуємо по фізичному навантаженню.
По енерговитратах організму, розробка програмного продукту відноситься до категорії 1а (легкої) тому що робота виробляється сидячи, не вимагає систематичної фізичної напруги підняття і перенесення ваг (витрата енергії при виконанні роботи до 150 ккал/годину).
Таблиця 6.2 – Загальна характеристика трудового процессу.
| Показник | Його призначення | Документи, що регламентують. |
| 1 | 2 | 3 |
| 1.Роботи для виконання |
Метою дипломної роботи магістра є проведення дослідження та моделювання системи керування дизель-потягу з використанням засобів нечіткої логіки та нейронних мереж. |
Технічне завдання |
| 2.Обладнання, що застосовується | Для виконання роботи виконується ПЕОМ | Технічне завдання |
|
3.Умови зорової роботи: -найменший розмір об’єкта розрізнення -характеристика тла Контраст об’єкта із тлом |
Розмір мінімального елемента зображення (пикселя) для монохромних зображень 0,3мм -Яскравість знака (яскравість тла) від 35 до 120 кд/кв. м -Контраст від 3:1 до 1,5:1 (для монохромних зображень) |
СНіП II-4-7932, ДНАОП 0.00-1.31[37] |
| Показник | Його призначення | Документи, що регламентують. |
| 1 | 2 | 3 |
| 6.Режим роботи та відпочинку | Для підтримки нормальних умов роботи у холодний час передбачена наявність парового опалення з радіаторами, а в теплий час – системи кондиціонування. | Дсанпин 3.3.2.- 007[39] |
| 7. Клас умов роботи за небезпечними та шкідливими виробничими факторами, важкості та напруженості роботи. |
Клас умов роботи допустимий – 2.Індекс професійних захворювань < 0.05 Категорія професійного ризику – зневажливо малий(переноси мий ризик). |
ДНАОП 0.00-1.31[37], ДНАОП 0.03-8.03 [40] |
6.1.4 Загальна характеристика використовуваного виробничого електроустаткування
При живленні електроапаратури в будівлі використовується понижуючий трансформатор з 380 В до 220 В.
Таблиця 6.3 – Загальні характеристики електроапаратури та умов її експлуатації
| Показник | Його призначення | Критерій (обґрунтування вибору) | Регламентуючі документи |
| 1 | 2 | 3 | 4 |
|
1. Режим живлення : характеристика споживаної енергії вид напруга режим мережі споживана потужність |
Живлення здійснюється від трьох ведучої мережі: фазовий дріт, нульовий робочий дріт, нульовий захисний дріт. Напруга - 220В, Споживана потужність комп’ютером -350Вт. |
Експлуатаційно- технічні вимоги, паспорт | |
| 2. Кліматичні умови надійно роботи | 15єС -35 єС | Утворення водного конденсату на обладнанні при низькій температурі. Нестабільна робота напівпровідникової при підвищених температурах. | Технічний паспорт |
| 3. Ступінь захисту | Захист техніки від впливу виробничого середовища | IP44 | ПЭУ [33] |
| 4. Клас за засобом захисту від ураження електричним струмом | Клас II | Захист від ураження електричним струмом здійснюється завдяки застосуванню подвійної ізоляції силових кабелів монітору та комп’ютеру та використанню їхнього занулення із мережею живлення. |
ГОСТ 12.2.007.0 [41], ГОСТ 25861 [42], ДНАОП 0.00 1.31 [37] |
| 5. Схемно-конструктивні | Занулення електроприладів на загальну магістраль мережі живлення. | Присутня можливість одночасного дотику людини до металоконструкцій будинків і т.п., які мають з'єднання з землею, з одного боку, і до металевих корпусів електрообладнання – з іншої сторони. |
ПУЭ [33], ГОСТ 12.1.030 [43], ДНАОП 0.00 1.31 [37] |
6.1.5 Аналіз небезпечних і шкідливих факторів
При роботі на ПЕОМ на людину впливають ряд шкідливих і небезпечних факторів, що класифікуються відповідно ГОСТ 12.0.003 [38].
Небезпечним фактором називається фактор, що викликає травму або ушкодження організму. Шкідливий фактор – фактор, тривалий вплив якого приводить до патології в організмі – професійним захворюванням. Ці фактори розділяються на фізичні, хімічні, біологічні і психофізичні. Основні з них приведені в таблиці 6.4.
Таблиця 6.4 – Перелік небезпечних і шкідливих факторів.
| Найменування | Джерело | Нормовані значення | Регламентуючі документи |
| 1 | 2 | 3 | 4 |
| 1 Фізичні | |||
|
1.1 Підвищений рівень шуму |
Освітлювальна система, вентиляційна система, друкуючі пристрої | L=50дБА |
ГОСТ 12.1.003 [38], ГОСТ 12.1.029 [44] |
|
1.2 Підвищена іонізація повітря робочої зони |
Рентгенівське випромінювання комп'ютера |
Кількість легких -позитивних іонів Ф=1500…3000см -негативних іонів Ф=3000…5000см |
ДНАОП 0.00-1.31 [37] |
|
1.3 Небезпечна напруга в електричному ланцюгу |
Живильна електрична мережа | I=1,6 A |
ГОСТ 12.1.038 [45], ГОСТ 12.1.019 [46] |
|
1.4 Підвищений потенціал статичної електрики |
Діелектрична поверхня комп'ютера |
Нормовані значення E=20 кв/м |
ГОСТ 12.1.019 [46], ГОСТ 12.1.045 [47] |
|
1.5 Рентгенівське випромінювання |
Комп'ютер (ЕПТ) |
На відстані 5 см від екрана рівень випромінювання не повинен перевищувати 0,06 мкР/год, (100 мкР/година) |
ДНАОП 0.00-1.31 [37] |
|
1.6 Ультрафіолетове випромінювання |
Комп'ютер (ЕПТ) |
Щільність потоку ультрафіолетового випромінювання 10Вт/м2 | ДНАОП 0.00-1.31 [37] |
|
1.7 Недолік природного освітлення |
Невірне розташування комп'ютерів | eIVн =1,5% | СНіП II-4 [32] |
|
1.8 Недолік штучного освітлення |
Невірне планування штучної системи освітлення | Е=500 лк | СНіП II-4 [32] |
|
1.9 Відбиті бліки |
Невірне розташування комп'ютерів | Повинна бути відсутня у полі зору (P=0) | СНіП II-4 [32] |
|
1.10 Перевищення припустимої величини дискомфорту |
Невірне планування штучної системи освітлення | М=5% | СНіП II-4 [32] |
|
1.11 Коефіцієнт пульсації газорозрядних ламп |
Неповне розфазування світильників | K.п.=5% | СНіП II-4 [32] |
| 2 Хімічні | |||
|
2.1 Виробничий пил (аерогелі) |
Статична електрика, накопичена на діелектричній поверхні комп'ютера | ПДК = 10 мг/м3 | ГОСТ 12.1.005 [36] |
| 3 Нервово-психологічні перевантаження | |||
|
3.1 Розумове перенаванта-ження |
Відповідальність, труднощі виробничого завдання | Категорія роботи: напружена | [48] |
|
3.2 Переванта-ження аналізаторів |
Відповідальність, труднощі виробничого завдання |
Зниження витривалості до вихідного 40% .. 50% |
[48] |
|
3.3 Емоційні пе-ревантаження |
Відповідальність, труднощі виробничого завдання |
Подовження часу реакції на світло та звук до вихідного 40…50% |
[48] |
| 4 Ергонометричні характеристики | |||
|
4.1 Яскравість екрану |
Екран комп'ютера | В=100кд/м2 | ДНАОП 0.00-1.31 [37] |
|
4.2 Контрастність зображення ліній фону |
Екран комп'ютера |
До=(Вф-Во)/Вф=0,9 Вф –яскравість тла В – яскравість об'єкта |
ДНАОП 0.00-1.31 [37] |
6.2. Виробнича санітарія
6.2.1 Параметри мікроклімату
Метеорологічні умови на виробництві мікроклімат визначають наступні параметри: температура (C), рухливість (м/с), відносна вологість повітря (%) і теплове випромінювання
Оскільки дипломна робота відноситься до легких фізичних робіт, але характеризується напруженою розумовою працею, то, керуючись ГОСТ 12.1.005 [36] застосовують оптимальні параметри мікроклімату для даного приміщення, які приведені у таблиці 6.5.
Таблиця 6.5 – Значення параметрів мікроклімату в робочій зоні.
| Категорія робіт | Період року |
Температура t 0С (оптимальна) |
Відносна вологість, % | Швидкість повітря, м/c |
| Легка – Iа | Холодний | 22 – 24 | 40 – 60 | 0,1 |
| Легка – Iа | Теплий | 23 – 25 | 40 – 60 | 0,1 |
Місце виконання дипломної роботи оздоблено системами вентиляції, центрального парового опалення та кондиціонування. Функціонування цих систем забезпечує оптимальні параметри мікроклімату.
6.2.2 Освітлення
Особливістю роботи за дисплеєм ЕОМ є постійна і значна напруга функцій зорового аналізатора, обумовленого необхідністю розпізнання самосвітних об'єктів (символів, знаків і т.п.), при наявності відблисків на екрані, рядковій структурі екрана, мельканням зображення, недостатньою чіткістю об'єктів.
Для забезпечення нормального освітлення застосовуються природне і штучне освітлення, а також комбіноване, котрі нормуються СНіП II-4 [32].
6.2.2.1 Природне освітлення
Усі виробничі приміщення, з постійним перебуванням у них людей, відповідно до санітарних норм і правил, мають природне освітлення.
У нашому випадку, як зазначалось вище, використовується однобічне природне освітлення з розташуванням віконних пройомів на захід. Природне освітлення нормується коефіцієнтом природного освітлення (КПО) по СНіП II-4 [32].
Нормовані значення КПО для будинків, розташованих у IV поясі світлового клімату визначаються по наступній формулі:
eIVн=eнIII*m*c, (6.1)
де eнIII - значення КПО для III пояса світлового клімату складає 2,5
(згідно СНіП II-4 [32]);
m - коефіцієнт світлового клімату (для міст України, окрім Криму m=0,9% згідно СНіП II-4 [32]);
c - коефіцієнт сонячності клімату (для міста України c=1,0 згідно СНіII II-4 [32]).
Таким чином для міста Стаханова згідно (6.1) отримуємо нормоване значення КПО eIVн = 2,5*0,9*1= 2,25 %.
6.2.2.2 Штучне освітлення
На робочому місці застосовується загальне штучне освітлення, у темний період доби - комбіноване. Штучне освітлення нормується СНіП II-4 [32]. Для створення комфортних умов зорової роботи середньої точності необхідні наступні дані по нормах освітлення. Дані по нормах освітлення приведені в таблиці 6.6.
Таблиця 6.6 – Норми освітлення.
| Характеристика зорової роботи | Найменший розмір об’єкта розпізнавання, мм |
Розряд зорової роботи |
Підрозряд зорової роботи |
Контраст об’єкта розпізнавання із тлом |
Характеристика тла | Нормативні значення параметрів освітлення | |
|
Освітлення при штучному освітленні, Лк |
КПО енIV при природному боковому освітленні, % | ||||||
| Високої точності | 0,2-0,25 | IV | в | Середній | Світлий | Е=500 | 2,25 |
6.2.3 Випромінювання від екрана
ЭПТ генерує кілька типів випромінювання, у тому числі: гама - , рентгенівське, радіочастотне, мікрохвильове, видиме, ультрафіолетове й інфрачервоне випромінювання. Рівні цих випромінювань не перевищують діючих норм.
Вимоги щодо припустимих значень неіонізуючого електромагнітного випромінювання: напруженість електромагнітного поля на відстані 50см навколо ЭПТ за електричною складовою не повинна перевищувати:
у діапазоні частот 5 Гц - 2 КГц - 25 В/м,
у діапазоні частот 2 КГц - 400 КГц - 2,5 В/м,
Щільність магнітного потоку не повинна перевищувати:
у діапазоні частот 5 Гц - 2 КГц - 250 нТл,
у діапазоні частот 2 КГц - 400 КГц - 25 нТл,
Поверхневий електростатичний потенціал не повинний перевищувати 500 В.
Конструктивне рішення екрана дисплея таке, що рентгенівське випромінювання від екрана на відстані 10см не перевищує 100 мкР/година .
У приміщеннях з дисплеями необхідно контролювати іонізацію. У таблиці 6.7 приведені рівні іонізації повітря робочого місця.
Таблиця 6.7 – Рівні іонізації повітря робочого місця.
| Рівні | Кількість іонів на 1 см3 повітря | |
| n+ | n- | |
| Мінімально необхідні | 400 | 600 |
| Оптимальні | 1500-3000 | 3000-5000 |
| Максимально припустимі | 50000 | 50000 |
Варто