Проект модернізації колії
Користуючись
формулою (1.12)
рахуємо добуток
коефіцієнтів
.
Для прийнятих
шести варіантів
ВБК колії значення
відповідно
дали такий
результат:
-
для першого
варіанту
=7,22;
для другого
варіанту –7,07;
для третього
варіанту –7,30.
Після
розрахунку
значень
,
користуючись
формулою (1.10),
визначаємо
сумарний одиночний
вихід рейок
,
шт/км в залежності
від пропущеного
тоннажу
,
млн. т брутто.
Розрахунки
виконано в
табличному
вигляді по
рокам (див. табл.
2.16). Значення
допустимого
пропущеного
по рейкам тоннажу
(Т) визначається
з табл. 2.16 у відповідності
до встановлених
нормативів
сумарного
одиночного
виходу рейок
5 шт/км.
Розрахунковий сумарний одиночний вихід рейок по дефектності на розрахунковий рік перед ремонтом колії буде рівним таким значенням:
- для першого варіанту (рейки Р65 зі скріпленнями КБ і епюрою шпал 1840 шп/км):
,
- для другого варіанту (рейки UIC60 зі скріпленнями КБ і епюрою шпал 1840 шп/км):
,
- для третього варіанту (рейки Р65 зі скріпленнями КПП-5 і епюрою шпал 1840 шп/км):
,
Далі наведена графічна залежність сумарного одиночного виходу рейок на 1 км по дефектності γ (шт/км) в залежності від пропущеного тоннажу Т (млн. т брутто) для прийнятих сучасних варіантів конструкції верхньої будови колії (варіанти 1-3 при різних типах рейок, різних епюрах шпал і різних скріпленнях).
Найбільший
річний вихід
рейок
,
шт/км в рік перед
ремонтом визначаємо
по формулі для
кожного з варіантів
конструкцій
ВБК:
- в першому варіанті:
,
(1.15)
де
;
(1.16)
- в другому варіанті:
,
де
;
- в третьому варіанті:
,
де
;
Таблиця
2.16 Розрахунок
сумарного
одиночного
виходу рейок
,
шт/км в залежності
від пропущеного
тоннажу Т
млн. т брутто
|
Роки,
|
Вантажонап-руженість,
|
Тоннаж,
|
Сумарний
одиночний
вихід рейок
|
Сумарний
одиночний
вихід рейок
|
Сумарний
одиночний
вихід рейок
|
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 |
| 1 | 35 | 35 | 0 | 0 | 0 |
| 2 | 36,4 | 71,4 | 0,02 | 0,02 | 0,02 |
| 3 | 37,86 | 109,26 | 0,04 | 0,05 | 0,04 |
| 4 | 39,37 | 148,63 | 0,07 | 0,09 | 0,07 |
| 5 | 40,94 | 189,57 | 0,11 | 0,15 | 0,12 |
| 6 | 42,58 | 232,15 | 0,17 | 0,23 | 0,17 |
| 7 | 44,28 | 276,43 | 0,24 | 0,33 | 0,25 |
| 8 | 46,06 | 322,49 | 0,33 | 0,45 | 0,34 |
| 9 | 47,9 | 370,39 | 0,45 | 0,60 | 0,45 |
| 10 | 49,82 | 420,21 | 0,58 | 0,78 | 0,59 |
| 11 | 51,81 | 472,02 | 0,73 | 0,99 | 0,75 |
| 12 | 53,88 | 525,9 | 0,92 | 1,24 | 0,94 |
| 13 | 56,04 | 581,94 | 1,13 | 1,53 | 1,16 |
| 14 | 58,28 | 640,22 | 1,38 | 1,87 | 1,41 |
| 15 | 60,61 | 700,83 | 1,67 | 2,26 | 1,70 |
| 16 | 63,03 | 763,86 | 2,00 | 2,70 | 2,04 |
| 17 | 65,55 | 829,41 | 2,37 | 3,21 | 2,42 |
| 18 | 68,17 | 897,58 | 2,80 | 3,79 | 2,86 |
| 19 | 70,9 | 968,48 | 3,29 | 4,45 | 3,35 |
| 20 | 73,73 | 1042,21 | 3,84 | 5,19 | 3,91 |
| 21 | 76,68 | 1118,89 | 4,46 | 6,03 | 4,55 |
| 22 | 79,75 | 1198,64 | 5,16 | 6,98 | 5,26 |
| 23 | 82,94 | 1281,58 | 5,94 | 8,04 | 6,06 |
Найбільший
допустимий
річний вихід
рейок на 1км
встановлений
=2шт/км
нарік – для
усіх типів
рейок.
При
цьому порогові
значення допустимого
пропущеного
тоннажу брутто
,
після проходу
якого необхідна
перша суцільна
заміна рейок,
згідно Положень
[13] і [4], встановлені
наступними:
а) для рейок без термозміцнення:
- типу Р50 – 350 млн. т брутто;
- для типу UIC60, Р65 і Р75 – 550 (650) млн. т брутто;
б) для рейок з термозміцненням:
- типу Р50 – 420 млн. т брутто;
- для типу UIC60,Р65 і Р75- 700 (800) млн. т брутто;
В дужках наведені нормативи для безстикової колії, без дужок – для ланкової колії.
Як видно з таблиці 2.16 і графіків залежності одиночного виходу рейок γ від пропущеного тоннажу (рис. 2.1) отримані розрахункові значення пропущеного тоннажу в рік перед ремонтом Т для ділянки колії, що розглядається, у трьох варіантах верхньої будови колії виявились більшими, ніж це встановлено нормативним документом [4].
Розрахункові показники річного виходу рейок γ1 в рік перед ремонтом для всіх прийнятих варіантів верхньої будови колії виявились меншими в порівнянні з прийнятими нормативами γ1доп=2 шт/км за рік.
Визначаємо розрахунковий строк служби рейок по дефектам за формулою (1.9) для усіх розглянутих варіантів ВБК:
- перший варіант:
;
- другий варіант:
;
- третій варіант:
;
2. ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ ВИБОРУ КОНСТРУКЦІЇ КОЛІЇ
2.1 Загальні положення
Останні роки в колійному господарстві характеризуються гострою нехваткою матеріалів верхньої будови колії і насамперед дерев’яних шпал, пов’язану з недостатнім його фінансуванням. Тому у цій ситуації, що склалася, найбільш прогресивною і найбільш економічною конструкцією колії є безстикова колія на залізобетонних шпалах. Використання залізобетонних шпал дає економію гостродефіцитних дерев'яних.
Але крім цього безстикова колія має низку наступних безперечних переваг:
- зменшення коливань рухомого складу, що позначається на взаємодії його з залізничною колією, тому його рух стає більш плавним;
- значне скорочення зламів рейок в зоні стику та зменшення кількості виникнення стикових дефектів, як наслідок цього підвищення надійності роботи колії та забезпечення безпеки руху поїздів;
- зменшення опору руху поїздів, що призводить до економії енергоносіїв та видатків на утримання рухомого складу;
- зниження трудових витрат і витрат матеріалів на ремонти та поточне утримання колії на 25-30%;
- скорочення витрат на улаштування і утримання засобів системи автоблокування та подачі струму.
Поряд з вказаними перевагами безстикова колія, а насамперед з короткими рейковими плітями, має і суттєві недоліки. Одним із недоліків такої конструкції є наявність зрівняльних прольотів. Зрівняльні прольоти становлять найбільш слабке місце. Як показує досвід з експлуатації безстикової колії, в зоні зрівняльних прольотів інтенсивно накопичуються залишкові деформації. Саме ліквідація цих деформацій є найбільш складною роботою, що призводить до значних матеріальних і трудових витрат. Приблизно 40% робіт з виправлення безстикової колії припадає на зрівняльні прольоти. Оскільки в зоні зрівняльних прольотів діють значні сили динамічного характеру, то це призводить до підвищеного виходу матеріалів верхньої будови колії.
Значне збільшення виходу елементів верхньої будови колії в зрівняльних прольотах, більші обсяги робіт по виправленню нерівностей колії в профілі і плані та ряд додаткових робіт призводять до суттєвого збільшення трудових витрат. Це збільшення має місце головним чином в межах зрівняльних прольотів і рухомих кінців рейкових плітей. Як показують дослідження, до 70% всіх витрат при поточному утриманні безстикової колії складають витрати на утримання зрівняльних прольотів і температурно-рухомих кінцевих ділянок рейкових плітей, тобто питомі витрати у зрівняльних прольотах в 6-8 разів більше ніж на пліті.
Для ліквідації вищевказаних недоліків безстикової колії впроваджуються наступні заходи:
- зменшення жорсткості колії на залізобетонних шпалах за рахунок укладання прокладок підвищеної пружності;
- вдосконалення проміжних скріплень;
- укладання в зрівняльні прольоти термозміцнених рейок;
- виконання в межах зрівняльного прольоту та на відстані 12,5м від кінців плітей під час середнього ремонту переборки і заміни непридатних проміжних скріплень, наплавлення рейкових кінців.
- поліпшення системи ремонтів та утримання безстикової колії.
Найголовнішим заходом, за рахунок якого можна суттєво збільшити економічну ефективність, а також і надійність такої колії, є скорочення числа зрівняльних прольотів. Скорочення можна досягнути шляхом укладання довгих рейкових плітей.
Як відомо, рейкові пліті можуть бути необмеженої довжини, проте на практиці цьому перешкоджають місцеві умови (стрілочні переводи, штучні споруди, криві малих радіусів).
Виходячи з графіку виходу рейок в конструкції безстикової колії, який приведено на листі 3 , видно, що зі збільшенням довжини сумарний вихід рейок зменшується.
Проте після 2000м сумарний вихід рейок зменшується незначно. Отже, при укладанні довгих рейкових плітей бажано, щоб їх довжина була не менш за довжину блок-ділянки.
Остаточне рішення про довжину рейкових плітей повинно прийматись на основі техніко-економічних розрахунків з урахуванням місцевих умов експлуатації.
2.2 Визначення ефективності збільшення довжини рейкових плітей
Як вже було зазначено вище, найбільш слабким місцем безстикової колії є зрівняльний прольот, на утримання" якого припадають значні витрати матеріальних і трудових ресурсів. Тому скорочення кількості прольотів за рахунок збільшення довжини рейкових плітей є найбільш дієвим заходом підвищення ефективності безстикової колії. Очевидно, що безстикова колія з рейковими плітями понад 800 метрів потребує менших витрат за рахунок такого скорочення, ніж безстикова колія з плітями до 800 метрів.
Розрахунки ефективності збільшення довжини рейкових плітей виконуються без урахування економії під час виконання середнього ремонту, тому що у порівнянні з поточним утриманням її величина не досить значна. В межах дипломного проекту для полегшення обчислень величиною цієї економії можна знехтувати.
Витрати на поточне утримання 1 км колії визначаються за формулою
,
(2.1)
де: 12 – число місяців у році;
РПУ – середньомісячна ставка для однієї штатної одиниці:
Кп – коефіцієнт додаткових нарахувань до фонду заробітної плати (приймається КП = 1,3);
НПУ – норма витрат робочої сили на утримання 1км колії (для заданих умов експлуатації НПу = 0,665 люд. на рік на 1км розгорнутої довжини колії)
грн., (2.2)
де: 3,35 – погодинна середньомісячна ставка для середнього розряду 3,1, грн/год;
8 – кількість годин у робочому дні;
22 – середня кількість робочих днів у місяці.
Тоді
грн.
Для визначення витрат на 1 км безстикової колії із зрівняльними прольотами в залежності від довжини плітей, від загальних витрат на 1км безстикової колії необхідно перейти до витрат на один зрівняльний проліт і 1км плітей.
Одна пара плітей і один зрівняльний проліт мають довжину
,
(2.3)
де: LПЛ – довжина пліті;
– довжина
зрівняльного
прольоту.
Кількість зрівняльних рейок залежить, як відомо, від довжини плітей, що з’єднуються, і наявності ізолюючих стиків (при довжині плітей коли їх напівсума складає більше 600м, відповідно з Технічними вказівками [1], кількість зрівняльних рейок приймається рівною трьом).
Отже,
м
Довжина
рухомих кінців
плітей
становить
60-70м, тобто середня
величина - 65м.
Таким чином,
довжина зрівняльного
прольоту з
двома рухомими
кінцями плітей
становитиме
м, (2.4)
При існуючій середній довжині плітей 540м протягом зрівняльного прольоту і двох рухомих кінців плітей витрачається 70% трудових витрат, а в межах пліті без рухомих кінців (540-130=410м) - 30%. Отже, витрати на поточне утримання ділянки колії довжиною L будуть складати
,
(2.5)
в тому
числі на довжині
витрати складатимуть
,
(2.6)
грн./км,
а на частині пліті без рухомих кінців -
(2.7)
грн/км.
Питомі витрати апл на поточне утримання 1 км пліті без рухомих кінців складатимуть
(2.8)
апл = 0,421 · 6116,51 = 2575,05 грн,
а загальні витрати на 1 км безстикової колії разом із зрівняльними прольотами в залежності від довжини плітей будуть дорівнювати
(2.9)
Після відповідних перестановок та перетворень, а також спрощень з урахуванням того, що довжина довгих плітей непомірно більша, ніж довжина зрівняльних прольотів, формула (2.9) буде мати вигляд
(2.10)
де
- довжина рейкової
пліті в км.
Щоб побачити, як змінюються витрати на поточне утримання безстикової колії в залежності від довжини рейкових плітей, задамося рядом значень довжини. Розрахунки зручно вести у табличній формі.
Таблиця 2.1 Залежність загальних витрат на 1км безстикової колії разом зі зрівняльними прольотами від довжини рейкових плітей.
|
|
0,2 | 0,3 | 0,4 | 0,5 | 0,6 | 0,8 | 1,0і | 1,2 |
| АПУ, грн./км | 13217,78 | 9670,2 | 7896,41 | 6832,14 | 6122,63 | 5235,73 | 4703,60 | 4348,84 |
|
|
1,4 | 1,6 | 1,8 | 2,0 | 2,2 | 2,4 | 2,6 | 2,8 |
| АПУ, грн./км | 4095,44 | 3905,39 | 3757,58 | 3639,32 | 3542,57 | 3461,94 | 3393,72 | 3267,24 |
Як видно з цієї таблиці і графіку, поступове збільшення довжини рейкових плітей приводить до зменшення загальних витрат на поточне утримання 1 км безстикової колії. Але приблизно вже після 2км витрати починають зменшуватись незначно, тобто мінімальна довжина рейкових плітей повинна досягати довжини блок-ділянки, бо такої довжини відбувається значне зниження витрат на утримання.
Порівняємо за витратами існуючу безстикову колію з короткими рейковими плітями з майбутньою, де планується улаштувати довгі рейкові пліті.
Сумарна
довжина існуючих
рейкових плітей
складає
м, а всього укладено
21 пліть, звідси
середня довжина
дорівнює
м
Користуючись
побудованим
графіком, визначаємо
загальні витрати,
які складають
грн/км.
Після проведення модернізації колії буде укладена безстикова колія з високоміцними ізолюючими стиками, яка за своєю температурною роботою аналогічна до температурної роботи безстикової колії з безперервними рейковими плітями такої ж довжини. Таку конструкцію планується укласти на всьому перегоні.
Аналізуючи формулу (2.10) бачимо, що зі збільшенням довжини рейкової пліті загальні витрати зменшуються. При укладанні рейкових плітей довжиною з перегін можна припустити, що укладається пліть необмеженої довжини. З математики відомо: якщо знаменник прямує до нескінченості, то дріб дорівнює нулю. Виходячи з нього формула (2.10) спрощується і має вигляд
(2.11)
тобто при укладанні безстикової колії з плітями довжиною до перегону загальні витрати становитимуть
грн/км
Економія за рахунок укладання такої колії визначається за формулою
(2.12)
грн/км,
або на всю ділянку
грн/км,
За такою методикою можна обчислити економію від укладання рейкових плітей довжиною до блок-ділянки. Довжина блок-ділянки приблизно складає від 1,2км до 2,6км. Орієнтуючись на ці граничні значення довжини, в таблиці 2.1 знаходимо загальні витрати. Тоді економія для блок-ділянки протяжністю 1.2км у порівнянні з існуючою довжиною плітей дорівнює
грн/км,
а для 2,6км
грн/км,
Як видно з виконаних розрахунків, безстикова колія з довгими рейковими плітями, що з’єднані між собою високоміцними ізолюючими стиками, дає найбільшу економію. Отримані від цього кошти можна спрямовувати на покращення обслуговування колії, забезпечуючи її стабільну і безперебійну роботу. Утримання колії у відмінному стані дає змогу зменшити витрати на ремонт рухомого складу за рахунок зменшення динамічних сил під час його руху.
3. ОРГАНІЗАЦІЯ І ТЕХНОЛОГІЯ МОДЕРНІЗАЦІЇ
3.1 Загальні положення
На ділянці колії, що підлягає модернізації, укладена безстикова колія. Відомі два основних методи заміни старої безстикової колії:
- зі збереженням цілісності плітей;
- з розрізанням рейкових плітей на частини довжиною 12,5м або 25м.
Останній метод використовується, коли рейкова пліть має знос понад допустимі норми. Коли ж після обстеження пліть планується укласти на менш вантажонапруженій ділянці, використання цього методу недоцільне, тому що місця розрізання бензорізом потребують додаткового обрізання рейкорізним верстатом РЗП. Обрізані кінці рейок йдуть на переробку в металобрухт. Розрізання рейкової пліті за допомогою рейкорізних верстатів досить довге за часом і досить велике за витратами. До цього ж розрізані частини потребують повторного зварювання на РЗП.
Виходячи з цього, на ділянці модернізації запланована заміна безстикової колії зі збереженням цілісності рейкових плітей. Збережена пліть може бути укладена на менш вантажонапруженій ділянці або використана для підсилення колійного господарства приймально-відправних колій.
Модернізація ділянки колії зі збереженням цілісності рейкових плітей виконується за сім основних етапів.
Перший – проектно-вишукувальний, на якому виконуються діагностика земляного полотна і баластної призми, вишукувальні роботи, розробка проекту. Всі ці роботи виконуються заздалегідь.
Другий – підготовчий, у якому виконується заміна плітей безстикової колії інвентарними рейками за спеціальним технологічним процесом.
Третій – підготовчий, у якому виконується підготовка ділянки до основних робіт.
Четвертий – основний, в якому стара рейко-шпальна решітка замінюється на нову.
П'ятий – основний, в якому баластна призма очищується від сміття на необхідну глибину.
Шостий – опоряджувальний, у якому виконуються остаточна виправка колії у плані і профілі, опорядження колії, очищення і ремонт відповідних споруд.
Сьомий – опоряджувальний, у якому інвентарні рейки замінюються на пліті за спеціальним технологічним процесом.
Окремим етапом після модернізації колії є зварювання коротких рейкових плітей в довгі. Цей етап може виконуватись як силами КМС, так і силами дистанції колії.
Зварювання рейкових плітей виконується електроконтактним способом на РЗП з наступним транспортуванням до місця укладання. Зварювання коротких рейкових плітей в довгі також виконується електроконтактним способом безпосередньо в колії. Зварювання рейкових плітей в колії виконується пересувною рейкозварювальною машиною ПРЗМ.
Процес заміни інвентарних рейок новими плітями складається з:
- доставки зварних рейкових плітей до місця укладання;
- усунення інвентарних рейок і укладання зварних плітей безстикової колії;
- евакуація знятих з колії інвентарних рейок.
На початку впровадження безстикової колії всі ці роботи виконувались вручну. Згодом було запроваджено різне навісне обладнання для укладальних кранів. Інженером Костенко І.Д. було розроблено спеціальна траверса до підіймальної лебідки укладального крану, за допомогою якої одним краном проводилось укладання зварних рейкових плітей, другим, що йде попереду - зняття і навантажування інвентарних рейок.
На сучасному етапі відомі такі основні засоби заміни інвентарних рейок плітями: навісне обладнання для укладальних кранів; пристрої саночного типу; візки різноманітних конструкцій.
Всі ці засоби використовуються при насуванні плітей, що були попередньо вивантажені всередину колії. Таке попереднє вивантаження має ряд недоліків: вивантаження виконується як окрема робота, що погребує перерви в русі поїздів, тривалий час знаходження всередині колії рейкових плітей призводить до їх угону; пліті, що лежать всередині колії, перешкоджають виконанню колійних робіт.
Тому доцільно укладання рейкових плітей без їх попереднього вивантаження під час заміни інвентарних рейок.
Під час виконання модернізації колії при укладанні рейкових плітей буде використовуватись пристрій саночного типу. Саме він і навісне обладнання для укладального крану найбільш розповсюджені на залізницях України.
3.2 Технологія заміни рейко-шпальної решітки
3.2.1 Умови виконання робіт
Вікна для ремонту колії даються три рази на тиждень, при цьому одне основне вікно тривалістю 9 год., одне основне вікно тривалістю 8 год. і одне основне вікно тривалістю 7 год. 20 хв. У день дається тільки одне вікно, при цьому вікно може бути сполученим - для виконання на ділянці декількох видів робіт одночасно або несполученим - для виконання однієї роботи.
Тривалість сполучених основних вікон – 9 і 8 год. Довжина ділянки заміни рейко-шпальної решітки й опоряджувальних робіт – 1500 м. Довжина ділянки очищення щебеневого баласту – 500 м. Тривалість основного вікна для очищення щебеневого баласту – 7 год. 20 хв. на ділянці довжиною 500 м. Тривалість технологічних вікон для навантаження сміття – 4 год. При очищенні баласту у межах платформ продуктивність щебенеочищувальних машин знижується у 1,5 рази.
Обсяги основних робіт, що підлягають виконанню на 1 км колії:
- збирання зайвого баласту з обочини й укосу земляного полотна – 1000 м.
- заміна рейко-шпальної решітки – 1000 м.
- очищення щебеневого баласту від сміття (3600 м) – 1000 м.
- укладання у колію нового щебеневого баласту – 400 м3.
Роботи з ліквідації складних деформацій земляного полотна виконуються за окремими проектами і даним технологічним процесом не враховуються. Складання нової, розбирання і перебирання старої рейко-шпальної решітки виконується на виробничій базі відповідно до типових технологічних процесів. Заміна плітей безстикової колії інвентарними рейками виконується за спеціальним технологічним процесом. Витрати праці даним процесом враховуються. Заміна інвентарних рейок на рейкові пліті виконується відповідно до типових технологічних процесів. Витрати праці даним процесом враховуються. Для забезпечення нормальної роботи машин при підготовці ділянки до ремонту за габарит робочих органів видаляються перешкоди, що можуть викликати припинення роботи або ушкодження техніки, влаштовуються місця для заїзду і з’їзду з колії розпушувача й автогрейдера. Рейко-шпальна решітка