Проектування АТП регіональних вантажних перевезень
Камаз: N2 = (1 774 505 / 9600) – 8 = 177;
МАЗ: N2 = (2 175 948 / 9600) – 10 = 217;
ЗІЛ: N2 = (534 825 / 9600) – 3 = 52.
N1 = (Lp / LТО-1) – Nк – N2; (2.5)
Камаз: N1= (1 774 505/3200) – (8 + 177) = 369;
МАЗ: N1= (2 175 248/2400) – (10 + 217) = 679;
ЗІЛ: N1= (534 825/2400) – (3 + 53) = 167.
Nщо=Lp / lc.д.; (2.6)
Камаз: Nщо = 1 774 505 / 273 = 6500;
МАЗ: Nщо = 2 175 248 / 205 = 10611;
ЗІЛ: Nщо = 534 825 / 300 = 1783.
Nc = 2ЧAк; (2.7)
Камаз: Nc = 2Ч26 = 52;
МАЗ: Nc = 2Ч50 = 100;
ЗІЛ: Nc = 2Ч9 = 18.
В таблицю 2.4. заносимо дані обчислень річної кількості ТО і КР.
Таблиця 2.4
|
Модель транспортного засобу |
Річна кількість ТО і КР |
Кількість одиниць |
||||
|
Nк |
N2 |
N1 |
Nщо |
Nc |
||
| Камаз: | 8 | 177 | 369 | 6500 | 52 | 26 |
| МАЗ: | 10 | 217 | 679 | 10611 | 100 | 50 |
| ЗІЛ: | 3 | 53 | 167 | 1783 | 18 | 9 |
2.2.2 Річна трудомісткість сезонного, другого, першого та щоденного ТО і ПР
ТС = 2 Ч m1 Ч t2 Ч AК ; (2.8)
T2 = N2 Ч t2 ; (2.9)
T1 = N1 Ч t1 ; (2.10)
TЩО = NЩОЧ tЩО ; (2.11)
Tп.р = (LрЧtп.р)/1000 (2.12)
де m1 – частка трудомiсткостi ТО - 2, яка припадає на одне сезонне обслуговування, m1 = 0,5 – для дуже холодного та дуже сухого кліматичних районів; m1=0,3 – для холодного та жаркого сухого районів; m1 = 0,2 – для інших районів;
m1 = 0,2 (згідно завдання на курсову роботу);
AК – облікова кiлькiсть автомобілів певної моделі;
tЩО – скоригована нормативна трудомiсткiсть вiдповiдно щоденного технічного обслуговування, люд.год;
t1 – скоригована нормативна трудомiсткiсть вiдповiдно першого технiчного обслуговування, люд.год;
t2 – скоригована нормативна трудомiсткiсть вiдповiдно другого технiчного обслуговування, люд.год;
tПР – скоригована нормативна трудомiсткiсть поточного ремонту, люд.год.
Тоді:
Камаз: ТС = 2Ч0,2Ч18,3425Ч26 = 191 люд.год;
T2 = 177Ч18,3425 = 3246,6 люд.год;
T1 = 369 Ч 4,3 = 1587 люд.год;
TЩО = 6500 Ч 0,6325 = 4111,3 люд.год;
Tп.р = (1 774 505Ч16,77)/1000 = 29758,4 люд.год.
МАЗ: ТС = 2Ч0,2Ч5,313Ч50 = 106,3 люд.год;
T2 = 217Ч5,313 = 1153 люд.год;
T1 = 679 Ч 1,012 = 687 люд.год;
TЩО = 10611 Ч 0,253 = 2684,6 люд.год;
Tп.р = (2 175 248Ч2,993)/1000 = 6510,5 люд.год.
ЗІЛ: ТС = 2Ч0,2Ч15,939Ч9 = 57,4 люд.год;
T2 = 53Ч15,939 = 844,8 люд.год;
T1 = 167 Ч 4,428 = 739 люд.год;
TЩО = 1783 Ч 0,759 = 1353,3 люд.год;
Tп.р = (534 825Ч8,683)/1000 = 4643,9 люд.год.
2.2.3 Розрахунок допоміжних робітників
ТСУМ = ТС + Т2 + Т1 + ТЩО + ТПР ; (2.13)
Тоді: Камаз: ТСУМ = 191+3246,6+1586,7+4111,3+29758,4 = 38894 люд.год
МАЗ: ТСУМ = 106,3+1153+687+2684,6+6510,5 = 11141,4 люд.год
ЗІЛ: ТСУМ = 57,4+844,8+739+1353,3+4643,9 = 7638,4 люд.год
Сумарна трудомісткість по всім моделям автомобілів буде становити: ТСУМ = 57 673,8.
Результати розрахунків трудомісткості технічних дій по всіх моделях транспортних засобів заносимо в таблицю 2.5.
Таблиця 2.5
|
Назва параметрів |
Значення |
Сумарне значення |
||
|
Камаз: |
МАЗ: |
ЗІЛ: |
||
| Облікова кількість автомобілів, од. | 26 | 50 | 9 | 85 |
| Кількість ЩО | 6500 | 10611 | 1783 | 18894 |
| Скоригована трудомісткість, люд.год | 0,6325 | 0,253 | 0,759 | - |
| Трудомісткість ЩО, люд.год | 4111,3 | 2684,6 | 1353,3 | 8149,2 |
| Кількість ТО-1 | 369 | 679 | 167 | 1215 |
| Скоригована трудомісткість, люд.год | 4,3 | 1,012 | 4,4275 | - |
| Трудомісткість ТО-1, люд.год | 1586,7 | 687 | 739 | 3012,7 |
| Кількість ТО-2 | 177 | 217 | 53 | 447 |
| Скоригована трудомісткість, люд.год | 18,342 | 5,313 | 15,939 | - |
| Трудомісткість ТО-2, люд.год | 3246,6 | 1153 | 844,8 | 5244,4 |
| Кількість ТС | 52 | 100 | 18 | 170 |
| Множник (m1· t2), люд.год | 3,67 | 1,06 | 3,2 | - |
| Трудомісткість ТС, люд.год | 191 | 106,3 | 57,4 | 354,7 |
| (ТО-2+ТС ), люд.год | 3438 | 1260 | 903 | 5601 |
| Річний пробіг,км | 1774505 | 2175248 | 534825 | 4 484 578 |
| Скоригована трудомісткість ПР, люд.год/1000 | 16,77 | 2,993 | 8,613 | - |
| Трудомісткість ПР, люд.год | 29759 | 6511 | 4644 | 40914 |
| Сумарна трудомісткість робіт, люд.год | 38895 | 11143 | 7640 | 57678 |
Допомiжнi роботи становлять 20 % сумарної трудомiсткостi ТО i ПР. До складу допомiжних робiт входять технiчне обслуговування та ремонт обладнання й iнструменту, транспортнi та вантажно-розвантажувальнi роботи, пов'язанi з ТО i Р рухомого складу, перегiн автобусів всерединi автотранспортного пiдприємства, зберiгання, приймання та видача матерiальних цiнностей, прибирання виробничих примiщень, пов'язаних з ТО i Р рухомого складу.
ТДОП = ТСУМ Ч КДОП , (2.14)
де КДОП – коефіцієнт, який враховує частку від сумарної річної трудомісткості, що припадає на допоміжні роботи.
ТДОП = 0,3 Ч 57678 = 17 304 люд.год
Розподіл допоміжних робіт: по самообслуговуванню – 40...50%; транспортні – 3...10%; перегін автобусів – 14...26%; приймання, зберігання та видача матеріальних цінностей – 8...10%; прибирання приміщень та території – 14...20%.
В свою чергу трудомісткість самообслуговування розподіляється по видах робіт: електротехнічні – 25%; механічні – 10%; слюсарні – 16%; ковальські – 2%; жерстяницькі – 4%; зварювальні – 4%; трубопровідні – 22%; мідницькі – 1%; ремонтно-будівельні та столярні – 16%.
Результати обчислень заносимо в таблицю 2.6.
Таблиця 2.6.
|
Види допоміжних робіт |
Самообслуго-вування |
Транспортні роботи |
Перегін автомобілів |
Приймання, зберігання та видача матеріальних цінностей |
Прибиран-ня приміщень та території |
|
Середня частка виду робіт |
0,45 |
0,09 |
0,20 |
0,09 |
0,17 |
|
Трудоміст-кість виду робіт, люд.год |
7787 |
1558 |
3461 |
1558 |
2942 |
Трудомiсткiсть зварювальних, жерстяницьких i деревообробних робiт визначається не вiд загальної трудомiсткостi, а вiд трудомiсткостi ПР рухомого складу з вiдповiдним кузовом.
Роботи механiчнi, слюсарнi i трубопровiднi об’єднані в слюсарно-механiчнi, а ремонтно - будiвельнi та столярнi вiднесенi до деревообробних.
Розподiл трудомiсткостi ТО i ПР по видах робiт для всіх марок автомобілів здiйснюємо за даними додатку 10 [4] і заносимо в таблицю 2.7.
Таблиця 2.7.
|
№ п/п |
Вид роботи |
Вид ТО чи ПР автобусів |
Самообслуговування |
Всього, люд.год |
||
|
% |
люд.год |
% |
люд.год |
|||
|
ЩО |
||||||
|
Туалетні роботи |
||||||
| 1 | Прибиральні | 40 | 3260 | 3260 | ||
| 2 | Мийні | 10 | 815 | 815 | ||
|
Поглиблені роботи |
||||||
| 3 | Прибиральні | 40 | 3260 | 3260 | ||
| 4 | Мийні | 10 | 815 | 815 | ||
| Всього по ЩО | 100 | 8150 | 8150 | |||
|
ТО – 1 |
||||||
| 5 | Загальне діагностування | 10 | 301 | 301 | ||
| 6 | Кріпильні, регулювальні, змащувальні та інші роботи | 90 |
2712 |
2712 |
||
| Всього по ТО-1 | 100 | 3013 | 3013 | |||
|
ТО – 2 |
||||||
| 7 | Поглиблене діагностування | 10 | 560 | 560 | ||
| 8 | Кріпильні, регулювальні, змащувальні та інші роботи | 90 |
5041 |
5041 |
||
| Всього по ТО-2 | 100 | 5601 | 5601 | |||
|
Постові роботи |
||||||
| 9 | Загальне діагностування | 1 | 409,1 | 409,1 | ||
| 10 | Поглиблене діагностування | 1 | 409,1 | 409,1 | ||
| 11 | Регулювальні та демонтажні роботи | 35 | 14320 | 14320 | ||
| 12 | Зварювальні роботи для рухомого складу | 3 |
1227,4 |
1227,4 |
||
| 13 | Жерстяницькі роботи | 2 | 818,3 | 818,3 | ||
| 14 | Малярні роботи | 6 | 2454,8 | 2454,8 | ||
| 15 | Деревообробні | 2 | 818,3 | 16 | 1246 | 2064,3 |
| Всього постові роботи | 50 | 20457 | 16 | 1246 | 21702,9 | |
|
Роботи по дільницях |
||||||
| 16 | Агрегатні | 18 | 7364,5 | 7364,5 | ||
| 17 | Слюсарно-механічні | 10 | 4091,4 | 48 | 3737,8 | 7829,3 |
| 18 | Електротехнічні | 5 | 2045,7 | 25 | 1946,8 | 3992,5 |
| 19 | Акумуляторні | 2 | 818,3 | 818,3 | ||
| 20 | Ремонт приладів системи живлення | 4 | 1636,6 | 1636,6 | ||
| 21 | Шиномонтажні | 1 | 409,1 | 409,1 | ||
| 22 | Вулканізаційні | 1 | 409,1 | 409,1 | ||
| 23 | Ковальсько-ресорні | 3 | 1227,4 | 2 | 155,6 | 1383 |
| 24 | Мідницькі | 2 | 818,3 | 1 | 77,9 | 896,2 |
| 25 | Жерстяницькі | 1 | 409,1 | 4 | 311,5 | 720,6 |
| 26 | Зварювальні | 1 | 409,1 | 4 | 311,5 | 720,6 |
| 27 | Арматурні | 1 | 409,1 | 409,1 | ||
| 28 | Оббивальні | 1 | 409,1 | 409,1 | ||
| Всього роботи по ПР на дільницях | 50 | 20457 | 84 | 6541,1 | 26998,1 | |
| Всього ПР | 100 | 40914 | 100 | 7787 | 48701 | |
2.3 Розрахунок кiлькостi універсальних постів ТО i ПР
2.3.1 Визначення добової програми кожного виду ТО
Добова програма кожного виду ТО визначається за формулою:
Nдi = Ni / Др, (2.15)
де i – вид технiчного обслуговування / ЩО, ТО - 1, ТО - 2 /;
Ni – рiчна програма i-го виду ТО по одній моделі автомобіля;
ДР – кiлькiсть робочих днiв за рiк.
Технiчне обслуговування проводиться на поточних лiнiях чи тупикових постах. На практицi ТО - 2, як правило, виконують на унiверсальних та спецiалiзованих постах. Поточний ремонт виконується також на унiверсальних та спецiалiзованих постах.
Nд2 = 447/250 = 1,78 = 2;
Nд1 = 1215/250 = 4,86 = 5;
Nщо = 18894/250 = 75,6 = 76.
2.3.2 Кiлькiсть унiверсальних постiв ТО, ПР, загального та поглибленого дiагностування
Кiлькiсть унiверсальних постiв ТО, ПР, загального та поглибленого дiагностування, зварювально-жерстяницьких, деревооборобних i малярних робiт розраховують за формулою:
Xn = Tp Ч Kн / (Др.р Ч n Ч tзм Ч p Ч Kвик), (2.16)
де: Тр - рiчний обсяг робiт, люд.год.;
Кн - коєфiцiент нерiвномiрностi завантаження постiв (додаток 13 ) [4];
Др.р - кiлькiсть робочих днiв на рiк, дн. ;
n - кiлькiсть змiн роботи на добу ;
tзм - тривалiсть змiни, год ;
р - кiлькiсть одночасно працюючих на одному посту, чол. ;
Квик - коєфiцiент використання робочого часу поста (додаток 14 ) [4];
При визначеннi кiлькостi робочих постiв загального дiагностування пiдсумовують трудомiсткостi загально - дiагностичних робiт ТО - 1 i 50 % таких самих робiт ПР, а для поглибленого дiагностування - трудомiсткостi робiт поглибленої дiагностики ТО - 2 i 50 % таких самих робiт ПР. Якщо ж через малу трудомiсткiсть не можна одержати окремо пости загального i поглибленого дiагностування, то цi трудомiсткостi складають i розраховується єдиний пост загального i поглибленого дiагностування. При розрахунках кiлькостi постiв ТО - 1 i ТО - 2 iз їх сумарної трудомiсткостi обов`язково вираховується трудомiсткiсть загальної та поглибленої дiагностики. Iз трудомiсткостi постових робiт ПР вiднiмається також трудомiсткiсть робiт, якi виконуються в iзольованих примiщеннях (малярнi, деревообробнi, жерстяницькi, зварювальнi). Кiлькiсть постiв чекання приймається 20% кiлькостi робочих постiв.
Xn (Д1+Д2) = (1679Ч1,65) / (250Ч1Ч8Ч2Ч0,75) = 1 пост;
Xn (ТО-1) = (2712Ч1,2) / (250Ч1Ч8Ч2Ч0,88) = 1 пост;
Xn (ТО-2) = (5041Ч1,2) / (250Ч1Ч8Ч3Ч0,95) = 1 пост;
Xn (регул. , демонт.) = (14320Ч1,1) / (250Ч1Ч8Ч2Ч0,97) = 4 поста;
Xn (маляр.) = (2454,8Ч1,25) / (250Ч1Ч8Ч2Ч0,85) =1 пост;
Xn (звар.+ жерст.)= (2045,7Ч1,35) / (250Ч1Ч8Ч2Ч0,75) = 1 пост;
Xn (деревооб.+ оббивал.) = (2473,4Ч1,35) / (250Ч1Ч8Ч1Ч0,88) = 2 пост - дільниці;
Xд (електротех.+акум.. ) = (4810,8 Ч1,12) / (250Ч1Ч8Ч3Ч0,97) =1дільниця;
Xд (шином.+вулканіз+агрегат.) = (8182,8Ч1,05) / (250Ч1Ч8Ч4Ч0,98) = 1 дільниця;
Xд(слюс.-механ.+арматур.) = (8238,4Ч1,04) / (250Ч1Ч8Ч4Ч0,98) = 1дільниця;
Xд (ков.-рес.+ мідн.+ жерстян.+ зварюв.) = (3720,4Ч1,12) / (250Ч1Ч8Ч2Ч0,95)=1дільниця;
Xд (р. приладів си-ми живл..) = (1636,6Ч1,12) / (250Ч1Ч8Ч1Ч0,95) = 1дільниця;
2.4 Розрахунок чисельностi виробничого персоналу
Технічне обслуговування і ремонт транспортних засобів виконують робітники різної кваліфікації та спеціалізації. Найчисельнішу групу становлять слюсарі-авторемонтники. На автомобільному транспорті використовують спеціалістів лише перших 5-ти розрядів, виходячи із складності робіт.
У міру вдосконалювання конструкції автомобілів обслуговуючим робітникам доводиться працювати дедалі напруженіше, приймати рішення за короткий час, шкода від їхніх помилок стає все відчутнішою. Тому треба враховувати і прогнозувати не тільки надійність автомобілів, а й технічну надійність робітників, під якою розуміють об’єктивну впевненість у тому, що потрібні від людей функції будуть виконані своєчасно і без помилок. Безпомилковість дій робітників залежить від ступеня узгодженості можливостей людини та конструкції автомобіля, дефіциту часу на профілактику, перевантажень інформацією, малого навантаження органів чуття, психофізіологічних особливостей обслуговуючих робітників, їхньої навченості, умов праці і побуту, керівництва та ін.
Розрiзняють технологiчно необхiдну ( явочну ) Рт i штатну Рш кiлькiсть робiтникiв. Кiлькiсть явочних робiтникiв у зонах ТО i ПP визначається як добуток кiлькостi робочих одного поста Рn, прийнятого при розрахунках постiв, на кiлькiсть постiв чи кiлькiсть виконавцiв однiєї лiнiї на кiлькiсть лiнiй.
На дiлянках (цехах) кiлькiсть явочних робiтникiв можна визначити за спiввiдношенням:
Рт = Тр / Фм, (2.17)
де: Тр - рiчний обсяг робiт цеху чи дiльницi, люд.год;
Фм - рiчний фонд часу робочого мiсця чи технологiчно необхiдного працюючого, год. (додаток 16) [4].
Штатна кiлькiсть працюючих розрахоується:
Рш = Рт / nШ, (2.18)
де: nШ - коефiцiєнт штатностi, nш = 0,85....0,95
Таблиця 2.8.
|
Зона, відділення, дільниця |
Річна трудо-місткість люд.год. |
Річний фонд часу, год. |
Кількість робітників, чол. |
||
|
Явочних |
Коефіц. штат-ті |
штат-них |
|||
| Пост Д1 + Д2 | 1679 | 2070 | 2 | 0,9 | 2,2 |
| Пост ТО-1 | 2712 | 2070 | 2 | 0,9 | 2,2 |
| ТО-2 | 5041 | 2070 | 3 | 0,9 | 3,3 |
| Пост регулюва-льних та демонта-них робіт | 14320 |
2070 |
8 |
0,9 |
8,9 |
| Пост малярних робіт | 2454,8 | 1860 | 2 | 0,9 | 2,2 |
| Пост зварювальних і жерстяницькихробіт | 2045,7 | 1860 |
2 |
0,9 |
2,2 |
| Пост – дільниця деревообр. Та оббивал-х робіт | 2473,4 | 2070 | 2 | 0,9 | 2,2 |
| Дільниця електртех-х та акумулят-х робіт | 4810,8 | 2070 | 3 | 0,9 | 3,3 |
| Дільниця шиномон-х, вулканіз-х та агре-х робіт | 8182,8 | 2070 | 4 | 0,9 | 4,4 |
| Дільниця коал.-ресор., мідни-х, жерст-х, та звар-х робіт | 3720,4 | 2070 | 2 | 0,9 | 2,2 |
| Дільниця слюс-но-меха-х і армат-них робіт | 8238,4 | 2070 | 4 | 0,9 | 4,4 |
| Дільниця рем-ту приладів сис-ми жив-ння | 1636,6 |
1860 |
1 |
0,9 |
1,1 |
|
Всього |
57314,9 |
35 |
|||
2.5 Розрахунок чисельностi допомiжного персоналу, IТП i службовцiв
Чисельнiсть допомiжних робiтникiв приймаються у спiввiдношеннi, що вказане у додатку 17 [4]. При обчисленні беруть до уваги зведену кількість автотранспортних засобів, коефіцієнт випуску їх на лінію, середньооблікову кількість працюючих, режим роботи транспортних засобів, нормативну чисельність робітників на ТО і ремонті рухомих одиниць. Допоміжні робітники - робітники цеху підготовки виробництва, які обслуговують вентиляторні установки, очисні споруди і т. д., тобто в штаті їх не має. Додатково передбачають для обслуговування очисних споруд по одному робiтнику на кожнi 75 м3/добу витрат оборотної води. Нормативи витрат оборотної води, м3/добу приймаються на один автомобіль 1,14. Звідси: 1,14Ч90/75 = 1 чол./(м3/добу). Розподiл чисельностi допомiжних робiтникiв за видами робiт в залежностi вiд типу пiдприємства приймають за даними додатку 18 [4].
Тоді: 35Ч30% / 100% =11 чол. (загальна чисельність допоміжних робітників);
За результатами розрахунків створюємо таблицю 2.9.
Таблиця 2.9.
|
Види допоміжних робіт |
Співвідношення до загальної кількості, чол. |
Розрахункова кількість робітників |
Прийнята кількість робітників |
| Ремонт та обслуговування технологічного обладнання, оснастки та інструмента | 20 |
2,2 |
2 |
| Ремонт та обслуговування інженерного обладнання, сіток та комунікацій | 15 |
1,65 |
2 |
| Транспортні роботи | 10 | 1,1 | 1 |
| Приймання, зберігання та видача матеріальних цінностей | 15 |
1,65 |
1 |
| Перегін рухомого складу | 15 | 1,65 | 2 |
| Прибирання виробничих приміщень | 10 | 1,1 | 1 |
| Прибирання території | 10 | 1,1 | 1 |
| Обслуговування компресорної установки | 5 |
0,55 |
1 |
Чисельнiсть персоналу служби управлiння (крiм експлуатацiйної i виробничо-технiчної служби), молодшого обслуговуючого персоналу i робiтникiв пожежно-сторожової охорони в залежностi вiд потужностi АТП i типу рухомого складу може бути розрахована у вiдповiдностi до додатку 19 [4].
Створюємо таблицю 2.10.
Таблиця 2.10.
|
Функції управління, персонал |
Чисельність персоналу (чол.) при потужності АТП (авт.) |
| Загальне керівництво | 2 |
| Техніко-економічне планування | 2 |
| Організація праці і заробіиної плати | 3 |
| Бухгалтерський облік і фінансова діяльність | 3 |
| Комплектування і підготовка кадрів | 2 |
| Загальне діловиробництво і господарська діяльність | 2 |
| Матеріально-технічне постачання | 1 |
| Молодший обслуговуючий персонал | 1 |
| Пожежно-сторожова охорона | 4 |
|
Всього |
20 |
Чисельнiсть персоналу виробничо-технiчної служби приймається згiдно додатку 20 i розподiляється по функцiям у такому вiдношеннi, % : технiчний вiддiл – 26...30; вiддiл технiчнго контролю – 18...22; вiддiл головного механiка – 10...12; служба управлiння виробництвом – 17...19; виробнича служба – 21...25.
Начальник ремонтних майстерень i механiки вiдносяться до штату виробничої служби, а начальники змiн, iнженери – до служби управлiння.
Тоді: 90 Ч 5%/100% = 5 чол. (загальна чисельність персоналу виробничо – технічної служби):
1. Технічний відділ: 5Ч0,28 = 1 чол.;
2. Відділ технічного контролю: 5Ч0,2 = 1 чол.;
3. Відділ головного механіка: 5Ч0,11 = 1 чол.;
4. Служба управління виробництвом: 5Ч0,18 = 1 чол.;
5. Виробнича служба: 5Ч0,23 = 1 чол.
Результатами проведених розрахунків заносимо в таблицю 2.11.
Таблиця 2.11.
| Назва відділу, служби, функції | Відношення, % | Чисельнiсть персоналу виробничо-технiчної служби (в % від кількості авт.) при кількості їх в АТП |
| Технічний відділ | 28 | 1 |
| Відділ технічного контролю | 20 | 1 |
| Відділ головного механіка | 10 | 1 |
| Служба управління виробництвом | 18 | 1 |
| Виробнича служба | 23 | 1 |
|
Всього |
5 |
2.6 Розрахунок площ виробничих примiщень
Площа зони ТО чи ПР визначається за формулою:
FЗ = fО Ч KО Ч XО, (2.19)
де fО – площа, яку займає автомобіль в планi, м2;
KО – питома площа примiщення, яка припадає на одиницю площi, яку займає автомобіль, при двостороньому розмiщеннi постiв; Ко = 4....5, при односторонньому Ко = 6....7;
XО – кiлькiсть постiв зони.
Площа дільниці визначається за такою формулою:
Fд = fО1+ fО11 Ч (Р-1) , (2.20)
де fО1-площа дільниці, яка припадає на першого працюючого, м2;
fО11 - площа дільниці, яка припадає на послідуючих працюючих, м2;
Р- кількість працюючих на дільниці, чол.
Провівши всі розрахунки, отримані дані зводимо у таблицю 2.12.
Таблиця 2.12.
|
Зона, відділення, дільниця |
f0 , м2 |
k0 |
x0 , шт. |
Ррозрах. , м2 |
Рприйнят. , м2 |
| Пост Д1 + Д2 | 17,85 | 5,5 | 1 | 96 | 108 (9ґ12) |
| Пост ТО-1 | 17,85 | 5,5 | 1 | 96 | 108 (9ґ12) |
| ТО-2 | 17,85 | 5,5 | 1 | 96 | 108 (9ґ12) |
| Пост регулюва-льних та демонта-них робіт | 17,85 | 4,5 | 4 | 321 | 324 (9ґ9) |
| Пост малярних робіт | 17,85 | 5,5 | 1 | 96 | 108 (9ґ12) |
| Пост зварювальних і жерстяницькихробіт | 17,85 | 5,5 | 1 | 96 | 108 (9ґ12) |
| Пост – дільниця деревообр. та оббивал-х робіт | 17,85 | 5,5 | 2 | 196 | 216 (9ґ12) |
| Всього | 11 | 1080 | |||
|
f01 , м2 |
f011 , м2 |
Р ,чол. |
Ррозрах. , м2 |
Рприйнят. , м2 |
|
| Дільниця електртех-х та акумулят-х робіт | 10 | 5 | 3 | 20 | 20 (5ґ4) |
| Дільниця шиномон-х, вулканіз-х та агре-х робіт | 15 | 12 | 4 | 51 | 54(12ґ4,5) |
| Дільниця коал.-ресор., мідни-х, жерст-х, та звар-х робіт | 20 |
15 |
2 |
35 |
36 (6ґ6) |
| Дільниця слюс-но-меха-х і армат-них робіт | 12 | 10 | 4 | 42 | 45 (9ґ5) |
| Дільниця рем-ту приладів сис-ми живл-ння | 8 | 5 | 1 | 8 | 12 (3ґ4) |
| Всього | 167 | ||||
2.7 Розрахунок площ складських примiщень
Розрахунки до цього роздiлу можна виконувати використовуючи методики, якi базуються на попереднiх розрахунках потрiбних запасiв: шин, запасних час-тин, агрегатiв, палива, i т.д. Також площу складських примiщень можна розра-ховувати за питомою площею, що припадає на 1 млн. км пробiгу рухомого складу:
Fcк=10-6ЧSLpЧ f ЧK1Ч K2 Ч K3Ч K4, (2.21)
де SLP – рiчний сумарний пробiг автомобілів, закрiплених за БЦТО, км;
f – питома площа складу даного виду на 1 млн.км пробiгу, м2 (додаток 21) [4];
К1, К2, К3, К4 – коефiцiєнти, що враховують вiдповiдно тип рухомого скла-ду, кiлькiсть технологiчно сумiсних одиниць рухомого складу, висоту примiщення складiв,категорiю умов експлуатацiї (додатки 22 - 23 ) [4].
Площа складу мастильних матерiалiв включає площу примiщення насосної для їх подачi.
Результати проведених рорахунків приводимо в таблиці 2.13.
Таблиця 2.13.
|
Вид запасних частин |
Величина 10-6*Lp |
Питома площа, f, м2 |
Коефіцієнти |
Площа, м2 |
||||
|
К1 |
К2 |
К3 |
К4 |
Розрахунк |
Прийнята |
|||
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 |
| Запасні частини, деталі, | 4,5 | 3,4 | 0,8 | 1,2 | 1 | 1,15 | 18,6 | 18 |
| Двигуни, агрегати, вузли. | 4,5 | 3,8 | 0,8 | 1,2 | 1 | 1,15 | 21 | 24 |
| Експлуатаційні матеріали | 4,5 | 2,6 | 0,8 | 1,2 | 1 | 1,15 | 14,2 | 12 |
| Мастильні матеріали | 4,5 | 2,4 | 0,8 | 1,2 | 1 | 1,15 | 13,1 | 12 |
| Лакофарбувальні матеріали | 4,5 | 0,7 | 0,8 | 1,2 | 1 | 1,15 | 3,8 | 4 |
| Інструмент | 4,5 | 0,2 | 0,8 | 1,2 | 1 | 1,15 | 1,1 | 3 |
| Кисень і ацетилен в балонах | 4,5 | 0,25 | 0,8 | 1,2 | 1 | 1,15 | 1,4 | 4 |
| Пиломатеріали | 4,5 | 0,5 | 0,8 | 1,2 | 1 | 1,15 | 2,7 | 3 |
| Метал, металолом, цінний утиль | 4,5 | 0,35 | 0,8 | 1,2 | 1 | 1,15 | 1,9 | 3 |
| Шини нові, відремонтовані та ті, що підлягають відновленню | 4,5 | 2,4 | 0,8 | 1,2 | 1 | 1,15 | 13,1 | 12 |
| Запасні частини і матеріали на ділянці відділу гол. Механіка | 4,5 | 0,7 | 0,8 | 1,2 | 1 | 1,15 | 3,8 | 3 |
| Всього | 17,3 | 94,7 | 98 | |||||
| Автомобілі, що підлягають списанню, агрегати на відкритій площадці | 4,5 | 9,5 | 0,8 | 1,2 | 1,15 | 1,1 | 52 |
54(9ґ6) |
2.8 Розрахунок площ допомiжних примiщень
Визначаємо за СНiП II-92-76 i СНiП II-93-74.
Площi технiчних примiщень вираховуємо за укрупненими нормативами додатку 26.
Цi примiщення можуть бути розташованi на територiї АТП (поза будiвлями, наприклад, трансформаторна).
Розмiри залежать від виду палива i встановленого устаткування.
Прийняті площі допоміжних приміщень заносимо в таблицю 2.14.
Таблиця 2.14.
|
Назва допоміжного приміщення |
Площа, м2 |
| Компресорна | 18 |
| Вентиляційна | 30 |
| Трансформаторна | 21 |
Площi санiтарно-побутових, адмiнiстративно-громадських та деяких iнших допомiжних примiщень визначаємо за формулою:
FСП = d Ч fp Ч SP / (100 Ч r), (2.22)
де: d – вiдсоток примiщень, що одночасно використовуються, %;
r - пропускна здатнiсть одиницi устаткування або площi (для адмiнiстра-тивно-громадських примiщень r = 1);
fР – санiтарна норма площi на одного виконавця, м2;
P - кiлькiсть виконавцiв робiт, якi використовують це примiщення, чол.
На АТП працює: 27 службовців;
47 робітників;
100 водіїв;
10 начальників.
Жінки становлять 10% від загальної кількості працюючих. Площу гардеробу для службовців не розраховуємо оскільки вони будуть роздягатись в кабінетах. Результати обчислень заносимо в таблицю 2.15.
Таблиця 2.15.
|
Приміщення та їх розташування |
Виконавці робіт |
d, % |
r |
fР, м2 |
SP, чол. |
FСП, м2 |
|
Прийнята |
||||||
| Кабінети | Начальники | 100 | 1 | 13 | 10 | 130 |
| Відділи | Службовці | 100 | 1 | 4 | 27 | 100 |
| Зал для зібрань | Усі категорії (понад 100чол.) | 30 | 1 | 0,9 | 74 | 20 |
| Вестибюль | Усі категорії | 100 | 1 | 1 | 174 | 180 |
| Їдальня | Службовці | 100 | 1 | 0,27 | 27 | 9 |
| Буфет | Усі категорії | 100 | 3 | 1 | 74 | 27 |
| Кімната відпочинку | Водії | 30 | 1 | 1,5 | 100 | 45 |
| Кімната для куріння | Чоловіки | 100 | 1 | 0,03 | 67 | 6 |
| Жінки | 100 | 1 | 0,01 | 7 | ||
| Туалети | Чоловіки | 100 | 30 | 2,5 | 67 | 9 |
| Жінки | 100 | 15 | 2,5 | 7 | ||
| Душові | Робітники | 100 | 4 | 2 | 47 | 18 |
| Водії | 30 | 10 | 2 | 100 | ||
| Умивальники | Робітники, службовці | 100 | 18 | 0,8 | 74 | 9 |
| Водії | 30 | 10 | 0,8 | 100 | 3 | |
| Гардеробні: | ||||||
| -закриті | Робітники | 100 | 1 | 0,25 | 47 | 12 |
| -відкриті | Водії | 100 | 1 | 0,1 | 100 | 12 |
|
Всього |
580 | |||||
Площi громадських примiщень визначаємо за укрупненими нормативами додатку 28 [4] і заносимо в таблицю 2.16.
Таблиця 2.16
|
Приміщення |
Категорія працівників |
d, % |
Чисельність, чол. |
Площа, м2 |
| Кабінет безпеки руху | Водії | 100 | 100 | 25 |
| Медпункт | Водії | 20 | 182 | 20 |
|
Разом |
45 |
|||
2.9 Розрахунок площi зони зберiгання автомобiлiв
Площi зони зберiгання залежать вiд числа автомобiле-мiсць, типу стоянки i способу розташування автомобілів. Спосiб зберiгання рухомого складу вибирають у вiдповiдностi до ОНТП-01-86.
При укрупнених розрахунках площу зони зберiгання автомобілів можна визначити за коефiцiєнтом щiльностi iх розташування Кп:
FЗБ = fА Ч АСТ Ч КП, (2.23)
де fА – площа, яку займає автомобіль в планi, м2;
АСТ – число автомобiле-мiсць на стоянцi;
КП – коефiцiєнт щiльностi, величина якого змiнюється вiд 2,0 до 3,0 в залежностi вiд способу розмiщення автомобілів на стоянцi.
1. Площа зони зберігання для бортових, спеціалізованих автомобілів та самоскидів рівна:
FЗБ = 17,85 Ч 32 Ч 2,5 = 1428 м2.
2. Площа зони зберігання для автомобілів з напівпричепом рівна:
FЗБ = 27,3 Ч 58 Ч 2,5 = 3959 м2.
2.10 Розробка плана виробничого корпуса
Площа виробничого корпуса рівна сумі площ дільниць, постів, зон, вестибюля (якщо він буде знаходитися у виробничому корпусі), коридорів, кімнати для куріння, гардеробу, кімнати відпочинку і медпункта (якщо вони будуть знаходитися у виробничому корпусі), складу, душової, туалетів, умивальників, насосної, .
Отже, Fв.к.=1080+166+96+24+18+30+24+18+9+342,5= 1807,5 м2.
2.11 Розрахунок площ інших будівель та споруд.
Fадмін.-побут б.=25+20+130+100+20+180+9+27+45+15+12=583(прийняли 580) м2.
Fскл.= 81 м2 (ті, що знаходяться не на території виробничого корпусу).
Fпл.спис.авт. = 54 м2 (площа площадки для списаних автомобілів).
Fтрансф. = 21 м2 (площа трансформаторної).
2.12 Розробка генерального плана
Генеральний план являє собою план відведеної під забудову земельної ділянки, орієнтовно відносно сторін світу з вказаними на ній будовами, спорудами, зонами зберігання рухомого складу і шляхів його руху по території ділянки, проїздів загального призначення і відомчої приналежності сусідніх ділянок. Площу ділянки під забудову визначають за залежністю:
Fділ.=( Fз.в.-с. +Fз.доп. +Fз.б.)/Кз , (2.24)
де Fз.в.-с. –площа забудови виробничо-складськими приміщеннями, м2;
Fз.доп. –площа забудови допоміжними будівлями, м2;
Fз.б. –площа стоянок для зберігання рухомого складу, м2;
Кз -щільність забудови території, % (згідно завдання на курсову роботу).
Далі визначають основні розміри земельної ділянки під забудову.
Розробка генерального плану БЦТО тісно пов’язана з об’ємно–планувальним рішенням будівлі виробничого корпусу і умовами земельної ділянки, тому генеральний план і об’ємно–планувальне рішення будівль і споруд пропрацьовують одночасно.
На плані позначають границі земельної ділянки, всі будівлі і споруди.
Особливу увагу звертають на відстань між будівлями, що враховують санітарні, будівельні і протипожежні норми. Мінімальні відстані між будівлями становлять 12 метрів. Якщо в одній із будівль розміщений склад пального і мастильних матеріалів, то відстань збільшують у два рази. Відстань від зони зберігання автомобілів(відкритої) до зони ТО і ПР повинна бути 10 метрів.
Адміністративно-побутові будівлі слід розташовувати поблизу головного входу на територію БЦТО.
Тоді: Fділ.=(1807,5+5387+580+54+18+15+30+21)/0,24=32969 м2.
Приймаємо Fділ.=32470 м2.
3. Економічне обґрунтування діяльності АТП
3.1 Розрахунок витрат
3.1.1 Витрати на паливо
Норми витрат палива на автомобільному транспорті призначені для планування потреби підприємств, організацій, установ у паливі і контролю за його витратами, ведення звітності, запровадження режиму економії та раціональної розробки питомих витрат палива.
Нормування витрат палива – це встановлення допустимої міри його використання в певних умовах експлуатації автомобілів, для чого застосовуються базові лінійні норми, встановлені по моделях автомобілів, та система нормативів і коригуючи коефіцієнтів, які дозволяють враховувати виконану транспортну роботу, кліматичні, дорожні та інші умови експлуатації.
Для бортових вантажних автомобілів і сідельних тягачів у складі автопоїздів, автомобілів-фургонів та вантажопасажирських автомобілів, які виконують роботу, що обліковується в тонно-кілометрах, нормативні витрати палива розраховуються за формулою:
,
(3.1)
де
- базова лінійна
норма витрати
палива на пробіг
автомобіля,
л/100 км [1];
- пробіг автомобіля,
км;
- норма на
транспортну
роботу, л/100 ткм
[1];
Норми на виконання транспортної роботи залежно від виду палива становлять:
бензин – 2,0 л/100 ткм;
дизельне паливо – 1,3 л/100 ткм.
- обсяг транспортної
роботи, ткм;
- сумарний
коригуючий
коефіцієнт,
% [1].
Для автомобілів-самоскидів та самоскидальних автопоїздів нормативні витрати палива розраховуються за формулою:
,
(3.2)
де
- базова лінійна
норма витрати
палива на пробіг
автомобіля-самоскида
(самоскидального
автопоїзда),
л/100 км [1];
- норми витрати
палива на їздку
з вантажем
автомобіля-самоскида,
л [1];
Норма на їздку
з вантажем
застосовується
для автомобілів-самоскидів
і автопоїздів
із самоскидальними
кузовами та
враховує збільшення
витрат палива,
пов’язане з
маневруванням
та виконання
операцій завантаження
і розвантаження
на кожну їздку
з вантажем.
установлено
в такому розмірі:
0,25 л рідкого палива на кожну одиницю самоскидного рухомого складу;
0,1 л дизельного палива;
- кількість
їздок з вантажем.
Витрати палива для спеціалізованих автомобілів (автомобіль ТО, автомобільний кран, автозаправник) становлять 10% від загальної витрати палива, враховуючи вид палива. Наведемо