Технічна термодинаміка та теплові процеси технології будівельних матеріалів
;
(1.18)
Політропний процес: PVm = const; характеристикою таких процесів є величина
,
або
(де
)
(1.19)
Для процесу розширення:
а)
m<1 … (q>0)
- підведення
тепла, (
)
- зростання
внутрішньої
енергії; б)
;
в) m>K
… (q<0) - відведення
теплоти, (
).
Для процесу стискання:
а) m<1 … теплота відводиться, внутрішня енергія зменшується;
б) K>m>1... теплота відводиться, внутрішня енергія зростає;
в) m>K... теплота підводиться, внутрішня енергія зростає.
Залежність між початковими і кінцевими параметрами:
;
;
(1.20)
Робота 1 кг газу в політропному процесі визначається за співвідношеннями:
;
;
;
(1.21)
Якщо кількість теплоти, яка приймає участь в процесі, відома, то робота обчислюється за формулою:
(1.22)
Теплоємність політропного процесу:
(1.23)
Кількість теплоти, яка сприймається або відбирається від газу:
(1.24)
Зміна внутрішньої енергії газу:
(1.25) Показник
політропи
(1.26)
Якщо відомі 2 параметра початкового і кінцевого стану, то
(1.27)
(1.28)
(1.29)
Приклад 1-11. В закритій посудині розміщується газ під розрідженням Р1 = 6667 Па і t1 = 700С. Покажчик барометра - 101325 Па. До якої температури потрібно охолодити газ, щоб розрідження становило Р2 = 13332 Па?
Тут V = const і Р1/Р2 = Т1/Т2, тоді
,
звідси Т2
= 318,8К, t2 =
45.80C.
Приклад 1-12. В закритій посудині V = 0,6м3 міститься повітря при Р1 = 0,5 МПа і t1 = 200С. Після охолодження посудині повітря втрачає 105 кДж. Визначити, який тиск і температура повітря встановляться у посудині.
Із рівняння стану PV = MRT визначаємо масу повітря в посудині:
![]()
Кількість
теплоти
,
звідси
0С.
Тут
(табл. Д.5; табл.
ХІІ (4)).
Для ізохорного процесу
.
Приклад 1-13. Визначити, яка кількість теплоти, що підведена до газу в ізобарному процесі витрачається на роботу і яка - на зміну внутрішньої енергії.
І
закон термодинаміки
-
можна представити
як
.
Величина
визначає частку
теплоти, підведеної
до газу, яка
здійснює роботу
розширення.
Для ідеального
газу P = const,
то
і
,
тоді
.
Приймаємо К
= 1,4, тоді отримаємо
(тут
).
Це означає, що
в ізобарному
процесі лише
28,5% підведеної
теплоти до газу
перетворюється
в роботу, а решта
71,5% теплоти збільшує
внутрішню
енергію системи.
Приклад 1-14.1 кг повітря при температурі t1 = 300С і вихідному тиску Р1 = 0,1 МПа стискується ізотермічно до кінцевого тиску Р2 = 1 МПа. Визначити кінцевий об’єм, витрачену роботу і кількість теплоти, яка відводиться від газу.
Із
рівняння стану
.
При
t = const
P1V1
= P2V2
і
![]()
Робота стиснення складає:
![]()
Кількість відведеної від газу теплоти дорівнює кількості роботи на стискання газу, q = - 200кДж/кг.
Приклад 1-15. Адіабатне стискання привело до підвищення температури повітря в двигуні і спалаху пального. Об'єм зменшився в 14 разів.
Визначити кінцеву температуру і кінцевий тиск повітря, якщо Р1 = 0,1 МПа, t1 = 1000С.
(тут К = 1,4).
Кінцевий
тиск
.
Приклад 1-16.1 кг повітря при Р1 = 0,5 МПа, t1 = 1110С розширюється політропно до тиску Р2 = 0,1 МПа. Визначити параметри кінцевого стану повітря, зміну внутрішньої енергії, кількість підведеної теплоти і отриману роботу, якщо показник політропи m = 1,2.
Початковий
об’єм повітря:
![]()
Кінцевий
об’єм повітря:

Кінцеву температуру отримаємо із характеристичного рівняння
.
Визначаємо роботу:
![]()
Зміна внутрішньої енергії:
![]()
Кількість підведеної теплоти складає:
![]()
Тут зовнішня робота відбувається за рахунок підведення теплоти та зменшення внутрішньої енергії.
.
Приклад 1-17.10 л повітря при тиску Р1=1мПа і температурі t1=250С розширюється в циліндрі із рухомим поршнем до 0,1мПа. Визначити кінцеві об’єм, температуру, роботу, здійснену газом, підведену теплоту, якщо розширення відбувається: а) ізотермічно; б) адіабатно; в) політропно.
а) ізотермічний процес (PV = const)
,
t1 =
t2
= const. Робота
.
Підведено
теплоти
.
б)
Адіабатний
процес (PVк
= const)
,
звідси
![]()

,
.
в) Політропний процес (PVm = const)
,
.
Робота
.
Підведена
теплота:
![]()
Приклад 1-18. Для сушіння керамічних виробів використовують повітря, яке підігрівається в зоні охолодження печі від 17 до 800С. Яка кількість теплоти необхідна на 1 год. сушіння виробів, якщо за цей час витрачається 8 тис. м3 повітря при сталому тиску 750 мм рт. ст. (100 кПа).
.
Масу повітря визначаємо із рівняння стану PV = MRT:
,
?
тут
(МСр
- 29,3 кДж/кмоль для
двоатомних
газів - довідкова
величина).
1.6 Ентропія згідно із ІІ законом термодинаміки для обернених процесів складає
dQ = TdS (1.30)
де dS - нескінченно малий приріст ентропії системи, dQ - нескінчено мала кількість теплоти, Т - абсолютна температура джерела теплоти.
Об'єднавши І і ІІ закони термодинаміки, отримаємо
TdS = dU + pdU
Основним рівнянням для визначення зміни ентропії є вираз
(1.31)
Для газів рахують, що значення ентропії дорівнює нуль при Р=101325 Па і Т = 273,15К. Ентропія для будь-якого стану газів відраховується від нормального стану.
За змінною теплоємністю
(1.32),
(1.33)
(1.34)
За сталою теплоємністю
(1.35)
(1.36)
(1.37)
Зміна ентропії між станом 1 і 2:
(1.38)
(1.39)
(1.40)
При сталій теплоємності
(1.41)
(1.42)
(1.43)
Рівняння
ізохори:
(1.44)
Ізобари:
(1.45)
Ізотерми:
(1.46)
Адіабати: S = const, (1.47)
Політропи:
(тут
(1.48)
Приклад 1-19. Визначити ентропію 1 кг кисню при Р1=0,8мПа і t1=2500С. Теплоємність приймається стала
.
Для двоатомних газів МСР = 29,3 кДж/кмоль,
а R = 8,314 кДж/кмоль, то
![]()
Приклад 1-20. Визначити ентропію 1 кг кисню при Р1=0,8мПа і t1=2500С. Теплоємність лінійно залежить від температури.
Тоді
.
Для кисню із табл. Д.3 CPm = 0.9127 + 0.00012724t кДж/ (кг∙К)
або Ср = 0,9127 + 0,00025448 (Т-273) кДж/ (кг∙К),
звідси Ср = 0,8432 + 0,00025448Т кДж/ (кг∙К).
Таким чином, а = 0,8432, в = 0,00025448.
Значення ентропії

Приклад 1-21.1 кг кисню при t1=1270C розширюється в 5 разів; температура його падає до t2 = 270С. Визначити зміну ентропії за умов сталої теплоємності.

Приклад 1-22.1 кг повітря стискується адіабатно так, що об’єм зменшується в 6 разів, потім при V = const тиск підвищується в 1,5 рази. Визначити загальну зміну ентропії повітря за сталою теплоємністю.
Зміна ентропії повітря в адіабатному процесі дорівнює нулю. Зміна в ізохорному процесі
![]()
Приклад 1-23.10 м3 повітря, яке перебувало в нормальних умовах, стискується до набуття температури 4000С:
1) ізобарно;
2) ізохорно;
3) адіабатно;
4) політропно. Визначити ентропію повітря на кінець кожного процесу.
Приймаємо ентропію в нормальних умовах S0 = 0, теплоємність повітря - стала.
Маса повітря в нормальних умовах:
![]()
Зміна ентропії при стисканні:
1)
ізобарно
![]()
2)
ізохорно
![]()
3) адіабатно
![]()
4)
політропно

Приклад 1-24. В процесі політропного розширення повітря температура його зменшилася від t1=250C до t2=-370C. Початковий тиск повітря Р1 = 0,4мПа, кількість його М = 2 кг. Визначити зміну ентропії цього процесу, якщо відомо, що кількість підведеної до повітря теплоти складає 89,2 кДж.
Кількість теплоти, яка надається газу в політропному процесі складає:
![]()
Звідси m = 1,2.
Кінцевий
тиск:
;

Зміна
ентропії: