Технічна термодинаміка та теплові процеси технології будівельних матеріалів
Суха насичена пара не містить рідини, а волога являє собою суміш пари і дрібних крапель рідини, рівномірно зважених в об’ємі пари. Об’єм і температура сухої насиченої пари є функцією тільки тиску. Тому стан сухої насиченої пари визначається тільки одним параметром - тиском або температурою. Параметри сухої насиченої пари (t, оС; р, бар (МПа); V - питомий об’єм, м3/кг; і - тепловміст, кДж/кг; r - прихована теплота випаровування, кДж/кг) табульовані (табл. Д.8, Д.9).
Стан вологої насиченої пари визначається двома параметрами: тиском або температурою і ступенем сухості. Ступінь сухості Х - це масова частка сухої пари в суміші. Масова частка рідини позначається через у. Звичайно, що у = 1-х.
Для
сухої пари х
= 1, а у = 0. У стані
кипіння х = 0. При
тиску до 2МПа
густина сухої
насиченої пари
становить
приблизно
.
Також для вологої
насиченої пари
(Vх
- питомий об’єм)
(2.35)
де V'' - питомий об’єм сухої насиченої пари.
Тепловміст насиченої пари складається із тепла нагріву рідини до температури випаровування та прихованого тепла пароутворення. Значення цих теплот за даним тиском пари є сталим. Тепловміст пари підвищується при зростанні температури, а прихована теплота випаровування зменшується. При досягненні критичного стану (t = 3740С, Р = 22 МПа, V = 0,00326 м3/кг) прихована теплота пароутворення дорівнює нулю і вода миттєво перетворюється на пару без додаткових втрат тепла.
Тепловміст насиченої пари при температурі tн може бути підрахованим за формулою:
Ін = r + Cptн, кДж/кг (2.36)
де r - теплота пароутворення, Ср - теплоємність.
Перегріта пара має температуру більш високу, ніж температура насиченої пари при тому ж самому тиску. У перегрітої пари відсутні певна залежність між температурою і тиском. Її стан характеризується двома параметрами (t, p). Різниця температур перегрітої та насиченої пари (при однаковому тиску) має назву перегріву tn - tн. Тепловміст перегрітої пари являє суму теплот насиченої пари та теплоти перегріву. Оскільки теплоємність перегрітої пари близька до теплоємності насиченої пари (1,97 Дж/кгК), то
Ін = r + Cptn, кДж/кг (2.37)
Ентропія
водяної пари
відраховується
від умовного
нуля (де ентропія
води при0,010С,
р = 0,0006108 МПа). Ентропія
рідини
,
кДж/кг*К, де
ТН - температура
насичення.
Ентропія сухої насиченої пари
,
(2.38)
де r - теплота пароутворення.
Ентропія вологої насиченої пари
або SX
= S'+ (S"-S') X (2.39)
Значення ентальпії і ентропії водяної пари можна визначити за параметрами S - діаграми (рис.2.7).
Приклад 2-13. Манометр парового котла показує тиск 0,2МПа. Барометричний тиск 0,103 МПа (776 мм рт. ст). Вважаючи пару сухою насиченою, визначити її температуру, питомий об’єм і ентальпію.
Абсолютний тиск в котлі р = 0,2 + 0,103 = 0,303 МПа.
З табл. Д.13 при р = 0,31 МПа tн = 134,660С,
при р = 0,3 МПа tн = 133,540С.
Для р = 0,303 МПа отримаємо інтерполяцію tн = 133,54 + 0,112*3 = = 133,880С.
Аналогічно V" = 0,5928 м3/кг; i" = 2725,6 кДж/кг.
Приклад 2-14. Визначити стан водяної пари, якщо тиск її р = 0,5МПа, температура 1720С.
Тиску 0,5 МПа відповідає температура насиченої пари tн=151,80С (табл. Д.13). Тому пара є перегрітою, величина перегріву складає t - tн = 172 - 151,8 = 20, 20С.
Приклад 2-15. Визначити стан водяної пари, якщо тиск її р = 0,6 МПа, а питомий об’єм 0,3м3/кг, тобто пара є вологою.
Ступінь
сухості
.
Приклад 2-16. Визначити масу, внутрішню енергію, ентальпію та ентропію 6м3 насиченої водяної пари при тиску р = 1,2 МПа і сухості пари Х = 0,9.
Питомий об’єм сухої насиченої пари складає 0,1633 м3/кг (табл. Д.9).
Тоді питомий об’єм вологої пари
Vх = 0,1633 * 0,9 = 0,147 м3/кг.
Маса пари
кг.
Внутрішня енергія пари
.
Е
ентальпія пари
ІХ = МіХ.
іХ = rx + i' = 1987 * 0.9 + 798.3 = 2586.3 кДж/кг (табл. Д.9).
ІХ = 40,8 * 2586,3 = 105521 кДж.
Тому
кДж.
Ентропія пари
![]()
Приклад 2-17. Визначити параметри вологої насиченої пари при Х = 0,55, р = 5 бар.
Із табл. Д.13 знайдемо: t = 151,850С, V" = 0,374 м3/кг. Густина пари
кг/м3.
Ентальпію пари визначаємо за рівнянням
іХ = rx + i' = 2108,4*0,95 + 640,1 = 2643 Дж/кг (табл. Д.13).
Приклад 2-18. Волога насичена пара Х = 0,98, р1=13 бар дросельована до р2 = 4 бар. Необхідно визначити параметри пари перед дроселем і після нього. При дроселюванні і1 = і2.
Із табл. Д.13 параметри пари перед дроселем: t1 = 191,60С, V"=0,151 м3/кг, і' = 814,7 кДж/кг, r1 = 1971,3 кДж/кг.
Визначимо ентальпію пари: іХ = 1971,3*0,98 + 814,7 = 2643 кДж/кг
Температура насиченої пари при р2 = 4 бар складає 143,620С, ентальпія сухої пари і" = 2738,5 кДж/кг. Враховуючи, що і2>і"2, то після дроселювання пара стає перегрітою. Величину перегріву можна визначити із діаграми. В даному випадку величина перегріву незначна і складає 40С.
Приклад 2-19. Незначно перегріта пара при р1 = 2,5 бар, t = 1300С виходить крізь сопло Лаваля і розширюється до тису р2 = 1 бар. Визначити стан пари перед та після сопла.
При
р1
= 2,5 бар температура
127,430С
(табл. Д.13), тобто
перегрів складає
С,
ентальпія пари
і" = 2717,2кДж/кг, а з
урахуванням
перегріву іпп
= і' = Ср (tnn
- tн)
= 2717,2 + +1,99 (130 - 127,43) = 2722,3 кДж/кг.
Згідно із діаграмою величина ентальпії пари після розширення і2=2570 кДж/кг. Ступінь сухості пари можна визначити на діаграмі або розрахувати:
.
Приклад 2-20. Визначити кількість тепла, необхідного для розморожування та нагріву піску густиною 1300кг/м3, вологістю 5%, об’ємом 10м 3. Розморожування на нагрів піску здійснюється паровими регістрами. Вологість піску після розморожування 2,5%, нагрів піску здійснюється до 200С. Температура піску становить - 100С. Поверхня бункера 45 м2, утеплена мінераловатними плитами, товщиною 50 мм, покрита азбестоцементними листами, товщиною 10мм. Матеріал розморожується та нагрівається парою і тиском 0,4 Мпа.
Кількість тепла для нагріву піску при розморожуванні становить:

Кількість тепла для розморожування та нагріву води становить:

Непродуктивні витрати тепла:
Сумарна кількість тепла на розморожування:

Кількість тепла на нагрівання піску:
Кількість тепла на випаровування:
Тепловий потік у навколишнє середовище:

де бі - товщина розподілених стінок та шарів утеплювача,
- теплопровідність
піску та утеплювача,
F - поверхня бункера.
Вт/
(м2*К),
![]()
Тепловий потік у навколишнє середовище становить:
![]()
Сумарна кількість тепла для нагрівання піску від 00 до 200С (при нагріванні протягом 1 год):
535*103 + 77*103 + 7,047*103 = 619,047*103 кДж.
ІІ. Завдання до самостійної роботи
Задачі
1. Цегляна стіна із легкового шамоту має товщину 200 мм. Температури поверхнею стіни складають: t1 = 6800C, t2 = 250C. Теплопровідність шамоту 0,465 В/м*К. Визначити поверхневу щільність теплового потоку.
Відповідь: q = 1523 Вт/м2
2.
Неізольований
трубопровід
із зовнішнім
і внутрішнім
діаметром
відповідно
dзов/dвн
80/70 мм для гарячої
води з температурою
1000С
розташовується
у прохідному
каналі, в якому
температура
повітря 300С.
Довжина труби
100 м. Визначити
кількість
теплоти, яка
втрачається
крізь трубу
за 1 год. Трубопровід
виконаний із
вуглецевої
сталі
=45Вт/
(м*К).
Відповідь: Q = 800 МДж.
3.
Паропровід
накритий 2 шарами
ізоляції. Розмір
паропроводу
dзов/dвн
= 159/147 м,
=45Вт/
(м*К). Перший шар
ізоляції - товщина
55 мм,
=
0,186 Вт/ (м*К); другий
шар - товщина
60 мм,
=
0,0,93 Вт/ (м*К). Температура
внутрішньої
поверхні стінки
3200С,
а зовнішньої
поверхні ізоляції
400С.
Визначити
щільність
теплового
потоку крізь
стінку 1 м паропроводу.
Відповідь: 260 Вт/м
4.
Стінка печі
складається
з двох шарів
цегли: шамотної
б1
= 0,23м і діатомітової
б2
= 0,15 м. Температура
внутрішньої
поверхні стінки
13000С,
навколишнього
повітря 250С.
Коефіцієнти
тепловіддачі:
димовий газ-стінка...
1
= 34,89 Вт/м2*К,
стінка-повітря...
2
= 16,3 Вт/м2*К.
Теплопровідність
цегли: шамотної
1
= 1,155 Вт/м*К, діатомітової
2
= 0, 208 Вт/м*К. Визначити
щільність
теплового
потоку крізь
1 м стінки, температуру
на межі між
шарами шамоту
і діатоміту.
Відповідь: q = 1632 Вт/м2, t2 = 12500С, t3 = 9300С
5.
Визначити
температури
внутрішньої
і зовнішньої
поверхні стінки
теплообмінного
апарату, зовнішньої
поверхні ізоляції.
Температури:
рідини в апараті
800С,
зовнішнього
повітря 100С.
Апарат виготовлений
із вуглецевої
сталі. Для ізоляції
біз
= 50 мм. Коефіцієнт
тепловіддачі:
рідина - стінка
апарату...
1
= 232 Вт/м2*К,
поверхня ізоляції
- повітря...
2
= 10,4 Вт/м2*К.
Теплопровідність
ізоляції
1
= 0,12 Вт/м*К.
Відповідь: t2 = 79,40С, t3 = 79,40С, t4 = 22,40С.
6. Цегляна порожниста стінка має загальний опір теплопередачі Rо=0,667 м2*К/Вт. Чому дорівнює коефіцієнт теплопередачі стіни?
Відповідь: 1,5Вт/м2*К
7.
Визначити
щільність
теплового
потоку, який
втрачається
1 м неізольованого
трубопроводу
dзов/dвн
267/252 мм, прокладеному
в закритому
приміщенні.
Температура
пари 1700С,
повітря в приміщенні
200С,
теплопровідність
сталі
= 45 Вт/м*К. Коефіцієнт
тепловіддачі:
пара - стінка...
1
= 640 Вт/м2*К,
стінка - повітря...
2
= 14 Вт/м2*К.
Відповідь: 1700 Вт/м
8. По трубі діаметром 0,25 м, довжиною 5 м рухається гаряче повітря (середня температура 1500С). Середня температура стінки труби складає 3000С, середня швидкість повітря - 15 м/с. Визначити коефіцієнт тепловіддачі конвенцією до повітря.
Відповідь: 34 Вт/м2*К
9. Визначити щільність теплового потоку випромінювання 1 м2 обмурівки печі (температура 500С). Ступінь чорноти цегляної кладки 0,93.
Відповідь: q = 581,5 Вт/м2
10. Визначити приведений коефіцієнт випромінювання, якщо площа поверхні матеріалу, який сприймає тепло, 0,6м2, а площа поверхні, яка віддає тепло 2,8м2. Ступінь чорноти поверхні матеріалу і футерівки 0,8.
Відповідь: 4,33 Вт/ (м2*К4)
11. Визначити коефіцієнт тепловіддачі випромінювання, якщо щільність теплового потоку, який передається випромінюванням від газу до 1м2 стінки, 4000 Вт/м2, а температури газів і стінки складають відповідно 8500С і 6000С.
Відповідь: 16 Вт/м2*К
12. Визначити сумарний коефіцієнт тепловіддачі та тепловий потік поверхні сталевого теплообмінника висотою 2,8м, діаметром 2м. Теплообмінник розташований у приміщенні з габаритами Н - 4м, L-15м, В - 5м. Температура стінки апарату Т1 = 380К, температура повітря Т2 = 300К.
Відповідь: L = 15.34 Вт/м2*К, Q = 29,3кВт.
13. В холодильнику необхідно понизити температуру від 900С до 400С. Кількість охолоджуючої рідини 10000кг/год при 3350 Дж/кг*к. Початкова температура охолоджуючої води 250С. Коефіцієнт теплопередачі 290 Вт/м2*К. Визначити необхідну площу поверхні теплообміну та витрату води у прямому і протетичному режимах.
Відповідь: F1 = 68,3м2, F2 = 52м2, m = 40т/год
14. Визначити щільність теплового потоку, який втрачає обертова піч у навколишнє середовище, якщо: температура внутрішньої поверхні печі 14500С, зовнішньої поверхні корпусу 1000С, товщина корпусу 20мм, теплопровідність сталі 46,52 Вт/ (м*К), товщина футерівки 200мм, теплопровідність хромомагнезиту 1,49 Вт/ (м*К), товщина гарнисажу 150мм, теплопровідність гарнисажу 1,453 Вт/ (м*К).
Відповідь: 5605 Вт/м2
15. Визначити тепловий потік випромінювання корпусом печі 5х185м у навколишнє середовище, якщо питома щільність теплового потоку 5,605 кВт/м2.
Відповідь: Q = 16280 кВт
16.
Визначити
тепловіддачу
неізольованої
сталевої труби
dзов/dвн
21/15 мм, якщо коефіцієнт
тепловіддачі
теплоносій
- стінка труби...
= 1168 Вт/м*К, стінка
- повітря...
= 1163 Вт/м*К, температура
теплоносія
980С,
навколишнього
повітря 180С,
теплопровідність
стінки труби
= 58,15 Вт/м*К.
Відповідь: q = 60,5 Вт/м
17. В холодильнику необхідно охолодити рідину масою 10000кг/год від температури 600С до температури 300С, питома теплоємність рідини 2680 Дж/кг*К. Тепло передається воді, яка підігрівається від 250С до температури 320С. Коефіцієнт тепловіддачі від рідини до води К = 240 Вт/м2*К. Визначити витрати води і площу поверхні нагріву за проти річною схемою.
Відповідь: mH2O= 27400 кг/год, F = 69,3м2
18. Сталева труба діаметром 100мм з температурою стінок 1270С прокладена в цегляному каналі розміром 0,28х0,35м з температурою стінок 270С. Визначити теплопередачу випромінювання з 1м труби за 1 год. Для сталі С1 = 4,2Вт/м2*К4, для цегли каналу С2 = 5,33Вт/м2*К4.
Відповідь: Q = 797,5 МДж
19. Визначити товщину теплової ізоляції, виконаної з: альфою, шлакової вати. Питома втрата теплоти523 Вт/м2, температури поверхнею 7000С, 400С, коефіцієнти теплопровідності альфою 0,0302+0,000085t, коефіцієнт теплопровідності шлаковати 0,058+0,000145t.
Відповідь: альфою - 77,8мм, шлаковати - 139мм
20. Для зменшення теплових втрат у навколишнє середовище необхідно ізолювати паропровід діаметром 44/50мм. Чи доцільно застосувати як ізоляцію азбест, якщо коефіцієнт тепловіддачі зовні ізоляції у навколишнє середовище 11,63 Вт/м*К?
Відповідь: так, доцільно
21. Визначити коефіцієнт тепловіддачі вертикальної стінки висотою 2м до повітря, якщо середня температура стінки 1200С, а температура повітря на відстані від стінки 200С.
Відповідь: L = 6,82 Вт/м2*К
22. Визначити теплові втрати від стінки розміром а=1м, в=2м, встановленої більшим розміром під кутом 600 до вертикалі, якщо температура поверхні тепловіддачі 800С, а температура повітря 100С.
Відповідь: Q = 1073Вт
23. Визначити еквівалентний коефіцієнт теплопровідності та питомий тепловий потік крізь повітряний прошарок товщиною 30мм, якщо температура гарячої і холодної поверхонь стінок, між якими міститься повітря, дорівнює 1500С і 500С.
Відповідь: q = 342 Вт/м2
24. Температура повітря, яке виходить із камери сушіння складає 600С, а температура мокрого термометра 500С. Визначити відносну вологість, волого вміст, тепловміст повітря після камери.
Відповідь:
= 60%, d
= 8421кг, I
= 280,8 кДж/кг сухого
повітря
25. Визначити тепловий потік від зовнішніх поверхонь парових корпусів касетної установки ТВО, якщо: температура поверхні 800С, температура повітря в приміщенні 200С. Зовнішня поверхня сталева, відносна поглинаюча здатність її 0,93. Коефіцієнт теплообміну розрахувати за формулою:

Відповідь: q = 867 кВт/м2
26. Визначити коефіцієнт випромінювання, якщо щільність теплового потоку від газу до 1м2 стінки дорівнює q = 4000 Вт/м2, а температура газів і стінки складають відповідно 8500С, 6000С.
Відповідь: 1,02 Вт/м2К
27. Визначити густину води, якщо вона перебуває в стані кипіння при температурі 2500С.
Відповідь: 20кг/м3
28. Водяна пара перебуває під тиском 1000кПа і температурі 2200С. Визначити стан пари, її питомий об’єм, ентальпію.
Відповідь: пара перегріта, V = 0,217м3/кг, і = 2875 кДж/кг
29. Стан пари 800 кПа, х = 0,94. Визначити питомий об’єм пари, температуру насичення, ентальпію.
Відповідь: V = 0,226м3/кг,t = 170,40С, і = 2645,1 кДж/кг
30. Визначити стан водяної пари з температурою 1400С і питомим об’ємом V = 0,4м3/кг.
Відповідь: пара волога, насичена, х=0,785
31. Визначити стан водяної пари, її питомий об’єм, ентальпію, густину, якщо тиск її 1500 кПа, температура 2000С.
Відповідь: пара перегріта, V = 0,1324м3/кг,
і
= 2796 кДж/кг,
=7,55
кг/м3
32. Визначити ступінь перегріву пари з тиском 500кПа, температурою 1800С.
Відповідь: 28, 20С
33. Визначити за допомогою діаграми стан і параметри водяної пари при температурі 900С і тиску 30 кПа.
Відповідь: пара перегріта, і = 2680 кДж/кг, S = 7,89 кДж/кг*К
34. Водяна пара масою 1 кг під тиском 1МПа при температурі 2000С нагрівається за сталим тиском до температури 3000С. Визначити кількість витраченої теплоти та роботу розширення пари.
Відповідь: q = 223 кДж/кг, l = 52 кДж/кг
35. Визначити параметри сухої насиченої пари при температурі 1500С.
Відповідь: р=0,476 МПа, і=2750 кДж/кг, S=6,8 кДж/кг*К
36. Водяна пара нагрівається ізобарно до 3500С від вихідного стану 400 кПа і температури 2500С. Як змінюються параметри пари?
Відповідь:
і
= 200 кДж/кг,
=
0,4 кДж/кг*К
37. Визначити ступінь сухості та температуру водяної пари після адіабатного розширення від стану сухої насиченої пари при температурі 1500С до тиску 200 кПа.
Відповідь: t = 1200С, х = 0,946
38. Тиск пари в котлі складає 1,6 МПа. Визначити її температуру.
Відповідь: 2000С
39. Тиск пари 0,4 МПа, ступінь сухості х = 0,9. Визначити ентальпію 1 кг пари.
Відповідь: 2520 кДж/кг
40. Тиск насиченої пари 1 МПа, х = 0,9. Визначити значення t, і, S.
Відповідь: t = 1780С, і = 748 кДж/кг, S =6,18 кДж/кг*К
41. Ентальпія вологої пари при р = 1,4 МПа дорівнює і = 2706,7 кДж/кг. Як зміниться ступінь сухості, якщо до пари підвести q = 37,7 кДж тепла при p = const?
Відповідь: від х = 0,96 до х = 0,98
42. Для отримання 1 кг вологої пари при р = 1,6 МПа витрачено 2702,55 кДж тепла. Визначити ступінь сухості пари, її питомий об’єм, густину.
Відповідь:
х = 0,955,
=
8,3 кг/м3.
V =
0,122 м3/кг
43. Визначити об’єм перегрітої пари при р = 1,2 МПа і t = 3000С.
Відповідь: 0, 2088 м3/кг
44. За умов попереднього прикладу визначити витрати тепла для отримання 1 кг пари із води, взятої при 00С (визначити ентальпію перегрітої пари).
Відповідь: 3040 кДж/кг
45.
У змішувальну
камеру надходять
два потоки
повітря: перший
- витрати m1
= 0,4 кг/с, t1
= 400С,
=
45%, другий - m2
= 0,6 кг/с, t2
= 600С,
=
30%. Визначити
параметри
суміші з використанням
діаграми.
Відповідь:
t =
520С,
=
37%, d
= 32,4 г/кг
46. Повітря