Xreferat.com » Рефераты по экологии » Екологічні проблеми водоспоживання і водовідведення та шляхи їх подолання

Екологічні проблеми водоспоживання і водовідведення та шляхи їх подолання

не на повну потужність. Особливо незадовільний стан відмічений на підприємствах з безперервним виробничим циклом (металургійні підприємства – доменні, сталеплавильні, коксохімічні і інші виробництва), які були вимушені виробниче устаткування експлуатувати майже на неодруженому ходу для запобігання і ліквідації аварійних ситуацій.

Використання води на господарчо-побутові потреби зменшилося на 46,0 млн.куб.м (7,7 %) і склало 553,4 млн.куб.м. На мал. 1 зображено забір питної води та води на господарчо-побутові потреби у Дніпропетровській області.


Екологічні проблеми водоспоживання і водовідведення та шляхи їх подолання

Мал. 1. Забір питної води та води на господарчо-побутові потреби у Дніпропетровській області


Використання на зрошування скоротилося на 12,3 млн.куб.м (9%) і склало 123,9 млн.куб.м, на потребі сільськогосподарського водопостачання скоротилося на 13,9 млн.куб.м (12%) і склало 100,7 млн.куб.м води.

Кількість води в оборотному і повторному водозабезпеченні скоротилася на 261,0 млн.куб.м (4,3%) і склала 5850,0 млн.куб.м. Одній з причин зниження раціонального використання води у виробництві за рахунок оборотного водоспоживання став дефіцит електроенергії, яка використовується для роботи насосного устаткування в системах оборотного водопостачання.

Безповоротне водопостачання і витрати води зменшилися на 40,1 млн.куб.м (4,1%) за рахунок зменшення використання води на зрошування і зменшення води на поповнення витрат води в системах оборотного водопостачання і склало 932,1 млн.куб.м води.

Слід зауважити, що забір води з водних об'єктів за цих 10 років знизився в цілому на 1580,2 млн.куб.м (що складає 36,7% від забору води в 1988г.). При цьому використання води знизилося на 1550,4 млн.куб.м (42%).

Таким чином, структура використання води на різні потреби в 1997 році мала наступний вигляд (мал. 2):

виробництво – 64%;

господарчо-побутові цілі – 26%;

зрошування – 5,7%;

сільське господарство – 4,3%.[12, стор. 116]

Графік сезонних коливань водовідбіру на зрошення та господарчо побутові потреби за 2008 рік наведено на мал. 2.


Екологічні проблеми водоспоживання і водовідведення та шляхи їх подолання

Мал. 2. Графік сезонних коливань водовідбіру на зрошення та господарчо-побутові потреби за 2008 рік


Все вищеперелічене відносилося до водозабору і використання води загалом, по всій сукупності водних джерел Дніпропетровщини. У водозаборі Дніпропетровської області провідне місце займає р. Дніпро, слідом за нею йдуть річки Орель, Інгулець, Самара, Вовча, Базавлук, Саксагань, Мокра Сура.

Структура використання води на різні потреби на різних річках неоднакова. Основна маса води, узятої з р. Дніпро, в 1996 г була використана на потреби виробництва (65,9%). Така ж ситуація на р. Орель (78,7%). Переважно на господарсько-питні і виробничі цілі була витрачена в 1996г. вода річки Інгулец (відповідно 46,8 і 43,4%). Річки Вовча і Базавлук можна назвати річками переважно сільськогосподарського призначення. Река Самара має більш менш рівномірну структуру використання.

Таким чином, в Дніпропетровської області за останніх 10 років намітилася тенденція до зниження розмірів забору води з водних джерел і відповідно до зниження об'ємів використовуваної води. Це значною мірою пов'язано з погіршенням соціально-економічної ситуації в регіоні, а саме, із зниженням темпів розвитку виробництва, обуславливающим зменшення об'єму промислового використання вод.

Висновок


У даній главі розглянуто водоспоживання Дніпропетровської області. Наведено статистичні дані та необхідні цифри та розрахунки, пов’язані з даним напрямком дослідження. Виявлено основні тенденції та аспекти розвитку дослідження у даному напрямку.


2.2 Аналіз стану водовідведення Царичанського району Дніпропетровської області.


2.2.1 Забруднення води

Оскільки Дніпропетровська область має дуже розвинуту структуру промислових підприємств, то підчас водовідведення водні ресурси є дуже забрудненими.

Під забрудненням водних ресурсів розуміють будь-які зміни фізичних, хімічних і біологічних властивостей води у водоймищах у зв'язку із скиданням в них рідких, твердих і газоподібних речовин, які заподіюють або можуть створити незручності, роблячи воду даних водоймищ небезпечною для використання, завдаючи збитку народному господарству, здоров'ю або безпеці населення.

Забруднення поверхневих і підземних вод можна розподілити на такі типи:

механічне – підвищення вмісту механічних домішок, властиве в основному поверхневим видам забруднень;

хімічне – наявність у воді органічних і неорганічних речовин токсичної і нетоксичної дії;

бактерійне і біологічне – наявність у воді всіляких патогенних мікроорганізмів, грибів і дрібних водоростей;

радіоактивне – присутність радіоактивних речовин в поверхневих або підземних водах;

теплове – випуск у водоймища підігрітих вод теплових або атомних електростанцій.

Головними джерелами забруднення і засмічення водоймищ є недостатньо очищені стічні води промислових і комунальних підприємств, крупних тваринницьких комплексів, відходи виробництва при розробці рудних і нерудних копалин; води шахт, копалень, нафтопромислів; відходи деревини при заготівці, обробці і сплаві лісоматеріалів, скидання водного і залізничного транспорту; відходи первинної обробки льону, пестициди і так далі

Учені підрахували, що якщо місто споживає в день 600 тис. куб. м води, то він дає близько 500 тис. куб.м стічних вод.

Так, Дніпропетровськ скидає більше 6 млн. куб. м в добу стічних вод, у тому числі 224 тис. куб. м забруднених. Дніпродзержинськ - 640 тис. куб. м недостатньо очищених і 120 тис. куб. м неочищених стоків. Щорік лише один металургійний завод ім. Г.І. Петровського скидає 5 млн. куб. м забруднених стічних вод - в середньому по 5т на кожного жителя Дніпропетровська, включаючи дітей і людей похилого віку.

На мал. 3 позначено викиди небезпечних речовин у Дніпропетровській області у порівнянні з усією Україною


Екологічні проблеми водоспоживання і водовідведення та шляхи їх подолання

Мал. 3. Викиди шкідливих речовин у воду від стаціонарних джерел забруднення у Дніпропетровській області


Дніпропетровська область, займаючи одне з перших місць в країні по економічному потенціалу і чисельності населення, лідирує і в частині об'ємів водовідведення поворотних вод. Взагалі, у 2007 році підприємствами області було скинуто 1776,0 млн. куб. м поворотних вод, з них 724,2 млн. куб. м забруднених стічних вод.

Забруднення поверхневих вод області здійснюється за рахунок скидання забруднених стічних вод без очищення і у зв'язку з неефективною роботою очисних споруд - недостатньо очищених стічних вод.

Скидання очищених стічних вод у 2007 році в порівнянні з 2006 роком скоротилося на 5,1 млн.куб.м ( 3,3 % ), неочищених зріс на 13,5 млн. куб.м ( 8,4 % ), скидання недостатньо очищених вод зменшився на 30,2 млн. куб. м ( 5,2 % ), скидання нормативно чистих без очищення знизився на 193,7 млн. куб. м ( 19 % ) (% по відношенню до 1996г.).

Згідно структурі скидання стічних вод у водні об'єкти області в 1997 році 50 % вод, що скидаються, припадає на частку нормативний чистих без очищення вод, 31 % - це недостатньо очищені, 10 % - стічні води без очищення і, нарешті, 9 % припадає на частку очищених вод. [18, стор. 237]

Основними забрудниками водних об'єктів басейну Дніпра є комунальне господарство (скидання в 2007 році склало 438,8 млн.куб.м, в 1996 році – 454,6 млн.куб.м), чорна металургія (скидання в 2007 році склало 367,7 млн.куб.м, а в 2006 р. – 366,9 млн.куб.м), хімічна і нафтохімічна промисловість (скидання в 2007 році склало 19,26 млн.куб.м, в 1996году – 19,81 млн.куб.м), машинобудування (скидання в 2007 році склало 7,356 млн.куб.м, в 1996 році – 10,41 млн.куб.м).

Найбільш крупними промисловими об'єктами – забрудниками є: АТ «Південний машинобудівний завод», ВАТ «Дніпрошина» (м. Дніпропетровськ), ВАТ «Ніжнеднепровський трубопрокатний завод», ВАТ «Металургійний завод ім. Петровського» (м. Дніпропетровськ), меткомбінат ім. Дзержінського (м. Дніпродзержинськ), Південнотрубний завод (р. Никополь) та інші. Список основних водокористувачів і водоспоживачів, що скидають забруднені стічні води в поверхневі джерела Дніпропетровської області приведено в таблиці 1.

Проблемним залишається очищення каналізаційних стічних вод. Частково із-за перевантаження очисних споруд, частково із-за неефективності вживаних методів очищення.

У 2007 році за даними 2-тп (водхоз) об'єм скидання стічних вод, які прошли очищення на 23 підприємствах комунального господарства області, склав 438,8 млн.куб.м, або 24,6% від сумарного водовідведення області. При цьому більше 50% об'єму скидання не відповідають технічним і екологічним вимогам якості очищення. Проекти по розширенню і реконструкції каналізаційних очисних споруджень міст Дніпропетровська, Дніпродзержинська, Кривого Рогу, Павлограду не реалізуються. Очисні споруди переобтяжені, методи очищення і доочистки поворотних вод не відповідають екологічним нормативам скидання забруднюючих речовин в поверхневі водоймища. У області потужність водопровідних мереж практично в 2 рази перевищує потужність очисних споруджень каналізації. Технічний стан 30% водопровідно-каналізаційних комунікацій населених пунктів незадовільне, останні також зношені на 60%, що не відповідає вимогам надійної експлуатації і є причиною аварійних ситуацій з великими витратами питної води і забрудненням довкілля. Заходи щодо оновлення водопровідно-каналізаційних мереж через відсутність засобів проводяться дуже повільно, що веде до подальшого погіршення екологічного стану басейну р. Дніпро. Окрім перерахованих джерел забруднення, значна кількість забруднюючих речовин поступає у водні об'єкти з території населених пунктів, з поверхневим стоком з сільськогосподарських угідь і тваринницьких комплексів, із забрудненими підземними водами. Дренажні води зрошувальних систем є потужним джерелом забруднення водних об'єктів пестицидами, гербіцидами, мінеральними солями. Сільське господарство є одним з основних джерел попадання у водні об'єкти біогенних елементів. Значна розораність земель, їх меліоративне освоєння, ерозія наводять до збільшення водного стоку з сільгоспугідь. Значна шкода водним об'єктам наносить вимушене скидання з накопичувачів, хвостохранилищ забруднених стічних вод, у тому числі сільськогосподарських.

Аналіз головних джерел забруднень поверхневих вод був би не повним без інформації про якісний і кількісний склад шкідливих речовин в стічних водах. До характерних для Дніпропетровської області відносяться такі забруднюючі речовини: біогенні речовини, важкі метали, синтетичні поверхнево-активні речовини (СПАР), надзвичайно високий мінеральний склад, крім того, неорганічні і органічні речовини токсичної групи (бенз-а-пирен, пестициди і ін.). Слід зауважити, що у 2007 році зменшилося скидання зважених речовин, сульфатів, фосфору загального (4,4 рази), нітратів, заліза, фтору, кальцію (у 79 разів), магнію (у 739 разів), нітриту, але в той же час збільшилося скидання наступних речовин: нафтопродуктів, хлоридів, азоту, фенолів, міді, цинку (у 1,6 разів), нікелю, хрому, фосфатів, алюмінію, свинцю, кадмію, кобальту, марганцю (у 4,8 рази).

Загальна діаграма джерел забруднення водних ресурсів Дніпропетровщини наведена на мал. 4.


Екологічні проблеми водоспоживання і водовідведення та шляхи їх подолання

Мал. 4. Джерела забруднення водних ресурсів Дніпропетровської області


Неорганізовані джерела забруднення поверхневих водних об'єктів наносять не менший, а інколи і більша шкода водним об'єктам, чим організоване скидання.

Таким чином, в Дніпропетровської області водозабір і використання води з року в рік зменшується, водовідведення також знижується через економічні причини, проте скидання забруднених стічних вод залишається приблизно на тому ж рівні.

За період з 1990 по 2007 рр. величина забору води зменшилася на 36,7% (у 2007 р. в порівнянні з 1988г.), використання – 42%, водовідведення 42%, в той час, як показник скидання забруднених стічних вод знизився всього на 22%. Тобто можна зробити вивід, що на тлі зниження забору і скидання вод, забруднення стічних вод зростає


Таблиця 1. Список основних водокористувачів і водоспоживачів, що скидають забруднені стічні води в поверхневі джерела Дніпропетровської області на 01.01.08



Скинуто забруднених стічних вод


№ Найменування підприємства Всього у тому числі тис.куб.м
п/п
тис.куб.м НО НДО
Дніпропетровський регіон
1. ВАТ «Дніпротяжмаш» 767,6 532,0 235,6
2. ВАТ «Дніпропресс» 357,0 -- 357,0
3. АТ «Стрілочний завод» 126,1 -- 126,1
4. ПО»Південний машинобудівний завод» 7225,6 1604,7 5620,9
5. ВАТ «Дніпрошина» 9320,4 9320,4 --
6. ВАТ «Трубний завод» 6402,4 -- 6402,0
7. ВАТ «Ніжньодніпровський трубопрокатний завод» 1164,0 -- 1164,0
8. ВАТ «Металургійний завод ім. Петровського» 86363,0 85283,8 1079,2
9. Металургійний завод ім. Комінтерну 1425,8 -- 1425,8
10. Комбайновий завод 6,8 6,8 --
11. Придніпровська ТЕС 7811,0 -- 7811,0
12. ВАТ «Дніпропетровський м'ясокомбінат» 417,9 -- 417,9
13. ВАТ «Завод металоконструкцій ім. Бабусіна» 492,2 465,2 27,0
14. ЗАТ «Верстатобудівний завод» 28,4 28,4 --
15. КП «Завод гірничошахтного устаткування» 150,7 150,7 --
16. Дніпродзержинська птахофабрика 85,2 -- 85,2
Західно-донбасівський регіон
1. ПО «Павлоградський хімзавод» 2851,3 -- 2851,3
Дніпродзержинський регіон
1. ВАТ «Дніпро Азот» 9901,0 7091,0 2810,0
2. ВАТ «Дніпровагонмаш» 340,2 340,2 --
3.

ПО «Придніпровський химзавод»


284,6 284,6 --
4. Меткомбінат ім. Дзержінського 128797,8 3085,2 125712,6
5. АТ «Завод Метиз» 64,5 64,5 --
6.

Аульний водопровід

Криничанський район

1500,0 1500,0 --
Верхньодніпровський регіон
1. Державне Желтоводське енергетичне підприємство 699,2 -- 699,2
2. Енерговодоканал р. Жовті Води 11169,2 -- 11169,2
3. Державний гірничометаллургійний комбінат, р. Вільногорськ 1600,4 -- 1600,4
Нікопольський регіон
1. Південнотрубний завод, р. Нікополь 36950,6 591,3 36359,3
2. ВАТ «Завод феросплавів» р. Нікополь 359,4 359,4 --
Апостоловський район
1. Криворізька ТЕС, р. Зеленодольськ Апостоловського району 11663,0 -- 11663,0
2. ВАТ «Цементно-гірський комбінат» 13,3 2,4 10,9
Криворізький регіон
1. Інгулецький ГОК 3030,2 3030,2 --
2. Меткомбінат «Криворіжсталь» 53283,0 22415,0 30868,0
3. Завод гірського машинобудування 110,0 110,0 --
4. ВАТ «Північний ГОК» 18797,2 14526,2 4271,0
5. ВАТ «Південний ГОК» 5128,5 5128,5 --
6. ВАТ «Центральний рудоремонтний завод» 1379,1 -- 1379,1
7. АТ «Криворізький турбінний завод «Констар» 300,0 -- 300,0
8. Електрозавод 22,0 22,0 --
9. ВАТ «Суха балка» 29,0 29,0 --
10. Шахта «Гігант» 349,0 349,0 --

Висновок


Дану главу присвячено оцінці та класифікації об’єктів забруднення водних ресурсів Дніпропетровської області. Наведено необхідні статистичні дані та актуальні розрахунки.


2.2.2 Оцінка якості води

Останніми роками особливо сильно загострилася проблема забезпечення народного господарства водою належної якості. В зв'язку з цим багато уваги приділяється чистоті природних вод і їх збереженню. У природній воді завжди є домішки. Їх склад і концентрація – головне, що визначає придатність води у кожному конкретному випадку, тобто відповідність її цільовому призначенню.

З урахуванням основних показників якості води, визначуваних її органічними, мінеральними домішками, природну води умовно розділяють на чотири групи стосовно подальшого використання: 1 - для господарсько-питного призначення; 2- для рибогосподарських цілей; 3 - іригаційну, тобто використовувану для зрошування сільськогосподарських полів; 4 - технічну, тобто вживану в промисловості. Деякі мікродомішки в хлорованих водах (такі як тетрахлорди-бензодиоксіни) володіють мутагенною і канцерогенною дією.

Якість природних вод визначається загальнофізичними показниками, концентрацією неорганічних і органічних речовин, а також біологічними чинниками.

Більшість водоймищ, за винятком ставків рибоводів і деяких технічних водних об'єктів, використовуються для вирішення комплексу водогосподарських завдань і задоволення потреб різних водокористувачів (енергетики, транспорту, питного і технічного водопостачання, рекреації, рибогосподарського і іригаційного використання). Вимоги, що пред'являються до якості води цих основних водокористувачів, різні, але є загальна умова – вода в джерелах має бути доброякісною, тобто допустимою до використання людиною.

Більш за третину всіх стічних вод, які скидають підприємства Дніпропетровської області в поверхневі водоймища, складають забруднені стічні води.

У 2007 р. контролювалися 8 річок (Дніпро, Самара, Орель, М.Сура, Інгулец, Вовча, Саксагань, Жовта) і 5 водосховищ (Дніпродзержинське, Дніпровське, Карачуновськоє, Іськровськоє, Кресовськоє).

Багатолітні спостереження показали, що найбільш поширеними забруднюючими речовинами річок басейну є нітрит, азот амонійний, біогенні і органічні речовини, важкі метали, нафтопродукти і феноли. Виявлені їх концентрації у воді свідчать про порушення норм її якості.

За результатами аналітичного контролю якість води в Дніпрі лише по деяких інгредієнтах (сухому залишку, хлоридам, сульфатам, фосфатам, азотній групі) відповідає вимогам Сан ПІН 4630-88 і ГДК для води рибогосподарських водоймищ (ГДК риб). Рівень забруднення зваженими речовинами перевищує допустимий від Мішуріного Рогу ка Дніпропетровська, нижче за течією він залишається в допустимих межах. У більшості створів Дніпра вміст БПКп в 2-3 рази перевищує рівень ГДК для води рибогосподарських водоймищ. Наголошується досить високий рівень вмісту заліза (1,5-3,5 ГДК риб) і важких металів – цинку, марганцю, кобальту, кадмію, які визначалися у межах Дніпропетровська (1,5-8 ГДК риб). Кількість нафтопродуктів практично у всіх створах (у 1,5-4 рази) перевищують навіть культурно-побутові ГДК.

Вміст забруднюючих речовин за течією Дніпра змінюється: по сухому залишку, хлоридам, сульфатам, нітриту, залізу, нафтопродуктам воно зростає від Мішуріного Рогу до Волосського, а по БПК і зважених речовинах зменшується. У зоні спостереження вмісту важких металів (Дніпропетровськ) наголошується збільшення за течією хрому, нікелю, кобальту, марганцю, практично не змінюється вміст свинцю і кадмію. Найбільший вклад до забруднення Дніпра вносять ВАТ «Металургійний завод ім. Петровського», ВАТ «Дніпротяжмаш», ВАТ «Трубний завод», ПО «Південний машинобудівний завод», які скидають свої неочищені поворотні води вище за залізничний міст; Придніпровська ТЕС, ПУВКХ (виробниче управління водно-каналізаційним господарством), недостатньо очищені поворотні води яких потрапляють в річку в районі гирла р. М.Сура.

У м. Дніпродзержинську спостерігається підвищене забруднення Дніпра з'єднаннями азоту, фенолом, нафтопродуктами, іонами міді і цинку, сульфатами, хлоридами, хлороорганическими пестицидами.

В результаті такого інтенсивного забруднення змінюється гидрохимический і гідробіологічний режим Дніпра і інших водоймищ. Хімічні речовини і компоненти, які знаходяться у воді і накопичуються в донних відкладеннях, включаються в харчові ланцюги і цим викликають відхилення в нормальному розвитку гідробіонтів. В результаті порушується їх природна структура, знижується їх видова різноманітність і в першу чергу, за рахунок коштовних видів, що веде до зниження продуктивності водоймищ.

Погіршується якість води малих річок в результаті обмеження можливостей розбавлення і самоочищення. Так, концентрація нітратів у воді р. Вовча перевищує ГДК до 2 разів. Джерелом вступу нітратів є розміщення в басейнах малих річок тваринницьких комплексів і підприємств по переробці сільськогосподарської продукції.

Відведення через малі річки високомінералізованих вод найбільш загрожує річкам Саксагань, Інгулец, Самара, Вовча.

За результатами аналітичного контролю високий рівень забруднення спостерігається в Самаре, вода якої із-за постійного скидання високомінералізованих шахтних вод, що поступають з Донецької області і скидаються шахтами ГХК «Павлоград-вугілля» від 16 до 20 млн.кум.м/год по балках Косьмінная і Свідовок, характеризується високим вмістом хлоридів (200-800 мг/л при ГДК – 350 мг/л), сульфатів (550-1600 мг/л при ГДК – 500 мг/л) і сухого залишку (1500-4200 мг/л при ГДК – 1000мг/л). Вміст солі в річці досягає 3-5 г/л при найбільш допустимій концентрації для прісних водоймищ 1г/л.

У всіх контрольованих створах річки вміст зважених речовин, нафтопродуктів, залоза в 1,5-4 рази перевищує навіть культурно-побутові ГДК.

Дуже забрудненим залишається р. М. Сура, куди скидають неочищені стічні води багато підприємств Дніпропетровська. Вміст основних речовин, що характеризують якість поверхневих вод, (БПК, зважені речовини, нафтопродукти, залізо) в 2-7 разів перевищує культурно-побутові ГДК і свідчить про нездатність водоймища до самоочищення.

Інгулець – основна водна артерія Крівбасса, яка приймає високомінералізовані води хвостохранилищ ВАТ «СЕВГОК», ВАТ «Інгулецький ГОК» і накопичувача ПО «Крівбассруда» і недостатньо очищені стічні води ряду підприємств. Скидання забруднених стічних вод в рр. Інгулец і Саксагань до 16 млн.куб.м/год наводить до різкого погіршення якості води в межах пограничних створів від Кіровоградської (с. Іськровка) до Миколаївської (с. Андрєєвка) області, де спостерігається зростання сухого залишку в середньому від 800-4200мг/л, хлоридів від 90 до 1470мг/л, сульфатів від 240 до 790мг/л, БПК-5 від 1,2 до 5,7мг/л, заліза і нафтопродуктів від 0,1 до 0,4 мг/л. Таким чином, щорік в малі річки області скидається до 400млн.куб.м забруднених вод (близько 50% від об'єму цих вод по області). Найбільш забрудненими річками області є Мокра Сура, Саксагань, Інгулець, Самара.

Унаслідок значного техногенного навантаження екосистема водотоков і водоймищ області знаходиться у важкому положенні, вичерпуються її природні можливості до самоочищення і існує перспектива якісного вичерпання водних ресурсів.


Висновок


Дана глава другого розділу висвітлює аспекти проблеми оцінки якості води. Розглянуто стандарти, що прийнято при вивчені даної проблеми, а також наведено необхідні статистичні дані та розрахунки.


2.2.3 Мікробіологічна оцінка якості води

Мікробіологічна оцінка якості води проводилася згідно вимог Госту 2874-82 «Вода питна». Підвищені рівні бактерійного забруднення водопровідної води зареєстровані в рр. Марганці (2,45%), Жовті Води (4,67%), Новомоськовське (5,85%), Криворізькому (22,53%), Синельниковськом (6,47%), Новомоськовськом (5,85%), Томаковськом (5,55%), Петриківському (9%) районах. Зростання показників бактерійного забруднення питної води на виході в розподільну мережу зареєстроване в рр. Кривому Рогу, Павлограді, Новомоськовськом і Покровськом районах. Особливу тривогу викликає збільшення питомої ваги проб з колі-індексом близько 20 у воді рр. Кривого Рогу, Марганцю, Новомоськовська, Криворізького, Покровського, Солонянського, Петриківського районів.

Коліфаги (непрямий показник вірусного забруднення води) найчастіше були відмічені в питній воді рр. Дніпропетровська, Дніпродзержинська, Кривого Рогу, Марганцю, Криворізького, Новомоськовського районів, а збудник вірусного гепатиту А – в питній воді рр. Дніпропетровська, Дніпродзержинська, Марганцю, Синельниково, Новомоськовська, Никополя.

Таким чином, одним з основних проблемних питань залишається епідеміологічна безпека водопровідної води у вірусному відношенні, що вимагає подальшого удосконалення технології водопідготовки.

В даний час відомі механічні, хімічні, физико-хімічні і біологічні методи очищення стічних вод. Якщо вони застосовуються разом, то метод очищення і знешкодження стічних вод називається комбінованим. Очищення може вироблятися як в штучних умовах (на спеціально створених спорудах, установках), так і в природних (на полях зрошування, фільтрації, біологічних ставках і так далі).

Для ліквідації бактерійного забруднення стічних вод проводять їх знезараження (дезинфекцію). Вибір методу або методів визначається характером і мірою забруднення стічних вод.

При механічному способі домішки віддаляються із стічних вод через систему відстійників і різного роду пасток. Для цього використовують сита, грати, пісколовки, септики, навозоуловители, жироловки, бензомаслоуловители, відстійники і так далі Грати служать для затримання крупних забруднень в стічній воді. Пісколовки призначені для осадження піску, дрібного гравію і інших мінеральних домішок на дно резервуару.

У пісколовках і гратах затримується близько 80 % мінеральних забруднень стічних вод. Жироловки призначені для відділення жирових домішок від стічних вод. Відстійники застосовують для виділення із стічних вод нерозчинених механічних домішок і частково колоїдних забруднень мінерального і органічного походження. Відстійники залежно від свого призначення підрозділяються на первинних і вторинних. Первинні відстійники встановлюють до споруджень біологічної обробки стічних вод, вторинні – після цих споруд. У септиках відбувається освітлення (відстоювання) і тривале зберігання (від 6 до 12 місяців) осаду, що випав із стічних вод, до повного його перегнивання. Механічним методом можна добитися виділення з побутових стічних вод до 60-75% нерозчинних домішок, з виробничих – до 95%, багато з яких як коштовні домішки використовуються у виробництві.

Хімічний метод полягає в тому, що в стічні води додають різні хімічні реагенти, які вступають в реакцію із забрудниками і облягають їх у вигляді нерозчинних опадів.

При физико-хімічному методі обробки із стічних вод віддаляються тонкодисперсні і розчинені неорганічні домішки і руйнуються органічні неокислювані і погано окислювані речовини. З физико-механических методів очищення застосовуються коагуляція, окислення, сорбція, екстракція і так далі

Схожий з цим методом спосіб електролізу стічних вод. Суть його в тому, що через стічні води пропускають електричний струм, що наводить до випадання більшості забруднюючих речовин в осад. Цей спосіб особливо ефективний при очищенні стічних вод від фенольних речовин. Для очищення стоків від токсичних домішок (ртуті, нікелю, цинку і ін.) їх фільтрують через спеціальні іонообмінні смоли. Физико-хімічний метод очищення дає можливість зменшити якість забруднень стічних вод: нерозчинних – до 95%, розчинних – до 25%.

При очищенні побутових вод найкращі результати дає біологічний метод. В даному випадку для мінералізації органічних забрудників використовують аеробні біологічні процеси, які здійснюються за допомогою мікроорганізмів. Так, на цукрових заводах стічні води очищають, застосовуючи одноклітинну водорость хлорелу. Біологічний метод використовують як в природних умовах на спеціально підготовлених ділянках землі – полях зрошування, фільтрації, в біологічних ставках, так і в спеціальних спорудах – біологічних фільтрах (біофільтрах), або аеротенках.

Слід додати, що деякі особливо токсичні стічні води хімічних підприємств взагалі не можна очистити сучасними методами. Їх доводиться направляти на поховання, закачувавши в підземні сховища. Таким чином створюються небезпечні об'єкти, оскільки завжди існує загроза прориву таких вод в підземні водоносні горизонти. У деяких країнах світу води, які неможливо очистити, випаровують у відстійниках, значно зменшуючи об'єм і масу відходів, які підлягають похованню.

Той або інший метод застосовується залежно від характеру технологічного процесу, в якому використовується вода, характеру і небезпеки забруднюючих речовин в стічних водах, об'єму цих вод і так далі

Дніпропетровська область, займаючи одне з перших місць на Україні по економічному потенціалу і чисельності населення, лідирує і в частині об'ємів водовідведення поворотних вод.

Не дивлячись на сталу останніми роками тенденцію до зниження об'ємів водовідведення, викликану, перш за все, спадом виробництва, якість води водотоков і водоймищ області продовжує залишатися в критичному стані. У 2007 році сумарний об'єм водовідведення Днепропетровськолй області склав 1776 млн.куб.м.

У Дніпропетровської області представлені всі види поворотних вод, а саме: стічні, шахтні, кар'єрні і дренажні води.

Стічні води утворені в процесі господарчо-побутової і виробничої діяльності, а також в результаті відведення із забудованих територій, на яких вони утворилися унаслідок випадань атмосферних опадів.

Каналізаційні мережі в Дніпропетровської області мають 19 міст і 29 селищ міського типа (таблиця. 2). Місто Приміське і 25 селищ міського типа області каналізації не мають.

З 63 очисних споруджень біологічного очищення 15 належить об'єднанню «Днепроводоканал»: - 1 -Г. Дніпропетровськ: Центральна станція аерації (ЦСА), Південна станція аерації (ЮСА), Лівобережна станція аерації (ЛСА); 2 - М. Дніпродзержинськ: очисні спорудження правого берега, очисні спорудження лівого берега; 3 - Очисні споруди м. Орджонікідзе; 4 - Г.Крівой Ріг: загальноміські очисні споруди, очисні спорудження селища ЮГОКа, очисні спорудження селища СевГОКа; 5 - Очисні спорудження р. Верхнеднепровськ; 6 - Очисні спорудження р. Марганець; 7 - Очисні спорудження р. Новомоськовськ; 8 - Очисні споруди м. Павлоград; 9 - Очисні спорудження р. Жовті Води; 10 - Очисні спорудження пгт. Перещепіно.

Що стосується промислових стічних вод, то частина з них після локального очищення поступає у відкрите водоймище, частина в системи зливової каналізації, частину в мережі горканализации. Якість промстока характеризується високим вмістом нафтопродуктів, залоза, у ряді випадків важких металів, що свідчить про низьку ефективність локального очищення споруд по очищенню промстоков.

На території Дніпропетровської області сконцентрована значна кількість підприємств приборо- і машинобудівною, металообробною галузей промисловості. Невід'ємною частиною цих виробництв є гальванічні і травильні відділення, які дають велику кількість відходів у вигляді відпрацьованих електролітів, промивальних вод і інших токсичних розчинів.

Екологічна небезпека гальванічного виробництва полягає в тих, що містяться в розчиненому вигляді або в зваженому стані з'єднань нікелю, хрому, ртуті, цинку, свинцю, які володіють високим токсичним, канцерогенним і мутагенним впливом на живі організми. На більшості підприємств області установки знешкодження стічних вод засновані на реагентном методі (м. Дніпропетровськ – «Продмаш», завод фурнітури, метиз ПО і ін.). Його використання наводить до 2-3 кратної додаткової витрати хімікатів і скидання в каналізацію канцерогенних розчинів.


Таблиця 2

Список міст і селищ міського типа, що мають каналізацію

№ п/п Міста № п/п Селища міського типа

1.

2.

3.

4.

5.

6.

7.

8.

9.

10.

11.

12.

13.

14.

15.

16.

17.

18.

19.

Дніпропетровськ

Дніпродзержинськ

Кривий ріг

Інгулец

Марганець

Нікополь

Орджонікідзе

Павлоград

Первомайськ

Тернівка

Вільногорськ

Апостолово

Верхньодніпровськ

Верховцево

П’ятіхатки

Жовті Води

Синельниково

Новомоськовськ

Зеленодольськ

1.

2.

3.

4.

5.

6.

7.

8.

9.

10.

11.

12.

13.

14.

15.

16.

17.

18.

19.

20.

21.

Таромськоє

Залізнічноє

Муровськоє

Рахмановка

Зелене

Марьевка

Васильковка

Дніпровське

Новомиколаївка

Ювілейний

Привітне

Кринички

Межова

Гвардійське

Губіниха

Перещепино

Меліоративне

Черкаське

Червоногрігоровка

Петропавлівка

Покровськоє

Просяна

Вишневе

Ілларіоново

Солоне

Софіївка

Петриківка

Царичанка

Широке


Аналогічний ефект досягається при використанні электро- і гальванокоагуляційних методів (заводи «Днепрополімермаш», «Електропобутприлад», електротехнічного устаткування, завод медоборудования). Здобуття шламів у вигляді змішаних відходів різних технологічних процесів представляє неможливість їх утилізації. [13, стор. 54]

Одним з джерел забруднення водних об'єктів є дощові і снігові стічні води, що відводяться з території населених місць і промпредприятий. За станом на 01.01.08 р. зливова каналізація експлуатується в містах: Дніпропетровськ, Дніпродзержинськ, Никополь (частково), Новомоськовськ, Верхнеднепровськ, Кривий ріг, Павлоград, Марганець, Орджонікідзе і ін.

Там, де вона відсутня

Если Вам нужна помощь с академической работой (курсовая, контрольная, диплом, реферат и т.д.), обратитесь к нашим специалистам. Более 90000 специалистов готовы Вам помочь.
Бесплатные корректировки и доработки. Бесплатная оценка стоимости работы.

Поможем написать работу на аналогичную тему

Получить выполненную работу или консультацию специалиста по вашему учебному проекту
Нужна помощь в написании работы?
Мы - биржа профессиональных авторов (преподавателей и доцентов вузов). Пишем статьи РИНЦ, ВАК, Scopus. Помогаем в публикации. Правки вносим бесплатно.

Похожие рефераты: