Xreferat.com » Рефераты по экологии » Очисні спорудження промислових вод

Очисні спорудження промислових вод

дорівнює 20;

К – коефіцієнт, який залежить від висоти біофільтра та середньої річної температури стічних вод (приймаємо 7,5);


Очисні спорудження промислових вод мг/л


Коефіцієнт рециркуляції визначаємо за формулою:


Очисні спорудження промислових вод (7.2)


де приймаємо L0=200; Lсм=150; L1=20

Визначаємо коефіцієнт рециркуляції:


Очисні спорудження промислових вод


Визначаємо площу біофільтра по формулі:


Очисні спорудження промислових вод, м3 (7.3)


Q – середньодобовий об’єм стічних вод, м3/доб;

N – допустима загрузка на 1 м2 площі біофільтра за добу, яка залеже від температури повітря, тобто ми приймаємо 2300.


Очисні спорудження промислових вод м3


Загальний об’єм фільтруючого середовища визначаємо за формулою:


Очисні спорудження промислових вод, м3 (7.4)

Очисні спорудження промислових вод (м3)


Зазвичай високонагружаємі біофільтри виготовляють зі зборного залізабетону діаметром 2 м. Тоді кількість біофільтрів визначається за формулою:


Очисні спорудження промислових вод, (7.5)


де W1 - об’єм одного біофільтру


W1Очисні спорудження промислових вод (7.6)

Очисні спорудження промислових вод (шт.)


Гідравлічну нагрузку на поверхню біофільтру визначаємо за формулою:


Очисні спорудження промислових вод, м3/м2сут (7.7)

Очисні спорудження промислових вод м3/м2сут


Значення q повинні знаходиться в межах 10 – 30 м3/м2сут, тобто розрахований нами біофільтр не перевантажен і працює в нормальному режимі.


1.8 Дезінфекція стічних вод, випуск очищених стічних вод у водойму


Дезінфекція стічних вод може проводитися різними засобами, але найбільше поширення одержало хлорування, тобто введення в стічну воду визначеної кількості рідкого хлору, хлорного вапна або гіпохлориду натрію.

Сутність знезаражуючої дії хлору полягає в окислюванні та інактивації ферментів, що входять до складу протоплазми клітин, бактерій, у результаті чого останні гинуть.

Кількість активного хлору, що вводиться при дезінфекції на одиницю об'єму стічних вод, називають дозою хлору, що виражається в мг/л чи г/м3.

Взаємодія газоподібного хлору є оборотним процесом і протікає за наступним рівнянням:

Cl2 +H2O = HCl + HOCl

з виділенням соляної HCl та хлоруватої HOCl кислот.

Хлорувата кислота частково іонізована. Іонізація її збільшується з підвищенням рН середовища.

Так наприклад, при рН=7 хлорувата кислота іонізована на 20%. Наявність у воді хлоруватої кислоти НОСl і особливо гіпохлоритіонної ООl створює при відомих їхніх концентраціях такі окисні умови, у яких мікроби гинуть. Хлорувата кислота нестійка і легко розпадається, утворюючи соляну кислоту і виділяючи атом кисню:

НОСl → НСl +O

Кисень цей і окислює бактерії.

Крім того, при хлоруванні стічної води власне хлор безпосередньо діє на бактеріальну клітину і з'єднуючись з речовинами, що входять в її протоплазму, викликає загибель бактерій.

Якщо замість газоподібного хлору робити дезінфекцію хлорним вапном, то в результаті взаємодії його з водою утворяться хлористий кальцій, хлорувата кислота і вапно:

2СаСl2O +H2O → Ca(OH)2 +2HOCl +CaCl2

Контроль за хлоруванням стічної рідини здійснюється перевіркою фактичної кількості витрачених реагентів по вазі і, визначенням залишкового хлору в рідині після контакту її з хлором.

Для попередніх підрахунків у проектах дози хору необхідно приймати:

- для відстояної стічної води 30 г/м3;

- для не цілком очищеної стічної води 15 г/м3;

- для цілком очищеної стічної води (у метантенках) 5-10 г/м3.

Дезінфекція великих мас води, як правило, здійснюється рідким хлором; при малих кількостях стічних вод (до 1000 м3/добу) застосовується хлорне вапно.

Обладнання для дезінфекції стічної води складається з хлораторної, змішувача і контактних резервуарів.

Продуктивність хлораторної установки обчислюють виходячи з максимальної витрати дезинфікуємої стічної води і Qmax (м3) і дози хлору.

Кількість активного хлору, необхідна для дезінфекції стічної води, визначають за формулою:


Очисні спорудження промислових вод, г/год, (8.1)


де Qmax – максимальна витрата води, м3/год.

а – доза активного хлору, г/м3.

Ємність робочого бака для розчину хлорного вапна може бути визначена за формулою:

Очисні спорудження промислових вод, м3, (8.2)


де Q – середня витрата стічних вод, м3/добу;

а – доза активного хлору, г/м3, як правило, складає 9-10 г/м3;

b – концентрація розчину хлорного вапна;

n – кількість розчинень хлорного вапна на добу, прийнята від 2 до 6, в залежності від продуктивності станції.

Хлорування стічних вод рідким хлором виробляється за допомогою хлораторів. Хлоратори бувають різних типів, потужностей і призначень.

Продуктивність хлорної установки повинна бути розрахована на наступні витрати води: середньогодинну Qср.година., максимальну годинну Qmах (з урахуванням коефіцієнта нерівномірності) і мінімальну годинну Qmin (складає 1,3% середньої добової), м3.

Приклад розрахунку. Визначити продуктивність хлораторного обладнання для дезінфікування очищених у метантенку стічних вод. Витрата стічних вод складає: середня Qср.година = 59,087 м3/год; максимальна Qmак = 106,357 м3/год; мінімальна Qmin = 1,182 м3/год.

Розв’язання.

Хлориста установка обладнується для роботи на рідкому хлорі.

Необхідні для дезінфекції води годинні кількості активного хлору при дозі, а = 10 г/м3, складають за формулою (8.1)


Очисні спорудження промислових вод г/год

Очисні спорудження промислових вод г/год

Очисні спорудження промислових водг/год


Корисний обсяг витратних баків при концентрації розчину b = 2,5% та кількості розчинень на добу n = 2 - 6 визначається за формулою (8.2).

Очисні спорудження промислових вод, м3.

За формулою визначається повний обсяг з урахуванням будівельної частини:


Очисні спорудження промислових вод (8.3)


Для отримання будівельних розмірів робочого бака необхідно загальний повний обсяг помножити на коефіцієнт К = 1,2.


Очисні спорудження промислових вод м3

Перелік посилань


1. Львов В.А. і ін. довідник з охорони водних ресурсів. - Київ: Врожай, 1999. - 173 с.

2. Єлшин І.М. Будівельнику про охорону навколишнього природного середовища. - М.:Стройиздат, 1996. - 136 с.

3. Страментов А.Є., Бутягін В.А. Планування і благоустрій міст. - М.: Вид-во Мін. комун. хоз. РСФСР, 1982. - 508 с.

4. Лапицька М.П. та ін. Очищення стічних вод (приклади розрахунків). - Мінськ: Висш.шк., 2003. - 256 с.

5. ДСТУ 2.04.03-95. Каналізація. Зовнішні мережі і спорудження. – К.: Держбуд, 1996. - 72 с.

6. Норми технологічного проектування підприємств промисловості нерудних будівельних матеріалів. - К.:Держвидавництво, 1997. - 366 с.

7. Демура М.В. Проектування тонкошарових відстійників. - Київ: Будівельник, 1991. - 81 с.

8. Хрусталев М.И. і ін. Механічне очищення стічних вод за допомогою двумодульного тонкошарового відстійника// Будівельні матеріали - 1992. - №4. - с. 7-10.

9. Зимін М.А. і ін. До питання про освітлення промивних вод у тонкошарових відстійниках // Тр/ УкрдорНДІ. Вдосконалення технології переробки і застосування кам'яних матеріалів. - К.: 1997. - с. 95-102.

Если Вам нужна помощь с академической работой (курсовая, контрольная, диплом, реферат и т.д.), обратитесь к нашим специалистам. Более 90000 специалистов готовы Вам помочь.
Бесплатные корректировки и доработки. Бесплатная оценка стоимости работы.

Поможем написать работу на аналогичную тему

Получить выполненную работу или консультацию специалиста по вашему учебному проекту
Нужна помощь в написании работы?
Мы - биржа профессиональных авторов (преподавателей и доцентов вузов). Пишем статьи РИНЦ, ВАК, Scopus. Помогаем в публикации. Правки вносим бесплатно.

Похожие рефераты: