Екологічна характеристика населеного пункту Мізоч
при f >100:

Максимальне значення приземних концентрацій шкідливих речовин при несприятливих метеорологічних умовах при швидкостях вітру, які відрізняються від Им визначаємо за формулою:
(5.1.9)
де: r - безрозмірний коефіцієнт, який визначається в залежності від співвідношення U/Um за формулою:
(5.1.10)
(5.1.11)
При небезпечній швидкості вітру Um приземні концентрації шкідливих речовин С (мг/м3) по осі факелу викиду на різних віддалях х від джерела викиду визначаємо за формулою:
мг/м3 (5.1.12);
де: S1 - безрозмірний коефіцієнт, який залежить від параметра F і х/хм:
(5.1.13)
(5.1.14)
(5.1.15)
![]()
У випадку, якщо у джерела викиду спостерігається прямокутне устя, то розрахунки проводяться із врахуванням діаметра і D=De, V=Ve/
Швидкість виходу газоповітряної суміші у цьому випадку визначаємо за формулою:
Woe=V1/Lв (5.1.17)
де: V1 - витрата газоповітряної суміші,
L - довжина устя, м;
В-ширина устя, м:
Ефектний діаметр (De);
(5.1.18)
Витрата (V1e) визначається:
(5.1.19)
Масу викиду знаходимо за формулою:
г/с (5.1.20)
Отже за формулою (5.1.20)
Визначаємо масу викиду:
Спочатку розраховуємо витрату газоповітряної суміші:

Територія Здолбунівського району належить до помірного потенціалу забруднення атмосфери. Коефіцієнт А, який залежить від температурної стратифікації атмосфери становить А=180.
Маса викиду сірчаного ангідриду:
г/с,
г/с
г/с,
г/с
Зважені речовини:
г/с
За формулами (5.1.2,5.1.3,5.1.4,5.1.5) визначаємо такі параметри:
![]()
![]()
![]()
![]()
Оскільки у нашому випадку використовується умова f<100 s Vm>0,5, тому для розрахунку См використовуємо формулу 1а. Розрахувавши спочатку m і n:
![]()
![]()
Отже, розраховуємо максимальні приземні концентрації шкідливих речовин:
мг/м3
Окиси
азоту:
мг/м3
Сажа:
мг/м3
Окис вуглецю:
мг/м3
Зважені
речовини:
мг/м3
Небезпечна
швидкість вітру
Um (м/c) при якій на
рівні флюгера
спостерігається
значення
максимально-приземних
концентрацій
Сm, на відстані
Хm від джерела
викиду по осі
факела має
значення Um+0,78 так
як
.
Визначаємо
віддаль, на
якій спостерігаються
максимально-приземлені
концентрації
за формулою
(5.1.8), але спочатку
визначимо
коефіцієнт
d:
![]()
Газоподібні
речовини (окис
азоту, оксид
вуглецю)
![]()
![]()
Рідини (сірчаний ангідрид, зважені речовини)
![]()
Тверді домішки (сажа)
![]()
Концентрації шкідливих речовин на різних віддалях від джерела викиду визначається за формулами (5.1.12,5.1.13,5.1.14,5.1.15,5.1.16)
Розрахунок для сірчаного ангідриду
![]()
![]()
![]()
![]()

Розрахунок для окисів азоту:


Розрахунок для сажі





Розрахунок для оксиду вуглецю


Розрахунок для завислих речовин


![]()
![]()
5.2 Розрахунок ГДК для речовин, які володіють ефектом сумації
Групи сумацій - декілька речовин, які володіють ефектом однакової дії:
При одночасній присутності у атмосфері декількох шкідливих речовин, які впливають одно направлено, безрозмірна сумарна концентрація повинна задовольняти умову:
С1/ГДК1 + С2 /ГДК2 +. + Сн /ГДКн <=1
де C1, С2, Ст - концентрація шкідливих речовин в одній і тій же точці місцевості, мг/м3. Виходячи з умов проекту виявлена слідуюча група сумації: сірчаний ангідрит, окис вуглецю:
q= 0,1/0,05+1,5/3=2,5;
Приведена концентрація визначається за формулою:
Спр=С1+С2·ГДК1/ГДК2+С3·ГДК1/ГДК3+. +Сн·ГДК1/ГДКн
Де С1-н - концентрація речовин, які володіють ефектом сумації.
Розрахунок концентрації шкідливих речовин зазнають повністю або частково хімічного перетворення (трансформацію) в більш шкідливі речовини виконується для кожної речовини, встановлюється з врахуванням максимально можливої трансформації вихідних речовин в більш токсичні.
Потрібно вибрати з даної групи сумації Смах
Спр сірч. анг. =0,1+1,5·0,05/3=0,125.
Спр ок. вугл. = 1,5+0,1·3/0,05=7,5.
Найбільшу концентрацію має окис вуглецю. Відповідно будуємо графік зміни концентрації речовин, що володіють ефектом сумації на різних віддалях.
Вище розрахований коефіцієнт S1 для оксиду вуглецю Спр ок. вугл. = 7,5 підставляємо у формулу (5.1.12) і визначаємо концентрацію шкідливих речовин:
С100 = 7,5·0,68=5,1 мг/м3.
С200 = 7,5·0,125=0,94 мг/м3.
С300 = 7,5·0,056=0,42 мг/м3.
С500 = 7,5·0,023=0,17 мг/м3.
С1000 = 7,5·0,007=0,05 мг/м3.
5.3 Розрахунок нормативів граничнодопустимих та тимчасово погоджених викидів для стаціонарних джерел.
Величина зони впливу визначається як найбільше з двох відстаней: Х1=10·хм=155,0м, Х2=116,4 м.
Зону впливу визначають для речовини, яка максимально перевищує ГДК, тобто для оксиду вуглецю, так як 1,5/3=0,5, Х2-віддаль, на якій концентрація домішок становить 0,05 ГДК.
З графіку концентрацій для оксиду вуглецю визначаємо відстань Х2.
S1 = С/См = (0,05·ГДК) /См = (0,05·3) /3,7=0,04.
Гранично допустимий викид (ГДВ) від одинарного джерела викиду встановлюється таким чином, щоб викиди від одинарного джерела, а також сукупності джерел із врахуванням розвитку підприємства та розвитку міста не створюють приземних концентрацій більших від ГДК для рослинного, тваринного світу і відповідають величинам ГОСТу 17.25-78. ГДВ в г/с (т/рік) встановлюється за умов повного навантаження технічного та газоочисного обладнання за умови їх нормальної роботи і не повинні перевищувати ГДВ в любий 20ти хвилинний відрізок часу. ГДВ розраховується окремо для кожного джерела викиду, якщо мають місце неорганізовані викиди то вони приводяться в розрахунок як сукупність умовних джерел викиду, поряд із ГДВ для кожного джерела встановлюється ГДВ для підприємства в цілому, як сума ГДВ від одинарних джерел.
ГДВ визначається для кожної речовини окремо за формулою:
,
де Сф - фонова концентрація, яка дорівнює 0;
ГДК - середньодобові гранично допустимі концентрації.
Розрахунок ГДВ:
Сірчаний
ангідрид:
г/с
Окисли
азоту:
г/с
Сажа:
г/
Завислі
речовини:
г/с
Оксид
вуглецю:
г/с
5.4 Біологічно - інженерна споруда.
5.4.1 Проектування біологічно інженерної споруди
Одним із методів очистки дрена жорно - скидних вод є застосування спеціальних гідротехнічних споруд з використанням штучно створеного біоценозу із вищих водних рослин (ВВР), які називаються біологічно інженерними - спорудами (БІС).
При проходженні дренажерно-скидних вод у горизонтальні площині через зарості вищих рослин та у вертикальні - через фільтруючу товщу піщаної засипки, яка насичена мікрофлорою проходить очищення їх забруднюючих речовин.
Підбір ВВР здійснюється з врахуванням кліматичних умов району та еколого-біологічних особливостей водних рослин. Найчастіше використовується очерет звичайний (Phragmister australis), рогіз широколистий (Typha latifolia L.), та вузький (Typha angustifolia L), або болотний (Асrus calamus L/), їжака голівка пряма (Sparganian erectum) і інші вологолюбні рослини.
Очерет звичайний - багаторічна злакова світло, волоk., солевитривала, голубувато-зелена рослина до 4 м заввишки з довгим повзучим надземним і підземним кореневищем. Стебло прямостояче, міцне, товсте (до12мм у діаметрі), голе, гладеньке, до верхівки облиснене. Листки (1-5 см завширшки) лінійно-ланцетні, плоскі, жорсткі, по краях гострошорсткі. Язичок у вигляді потовщеного валика з довгими волосками. Суцвіття - велика (до 40 см завдовжки) лінійно ланцетні, темно-буроваті, з фіолетовим відтінком 3-7 квіткові., нижня квітка - тичинкова, решта двостатеві. Колоскові луски плівчасті, неоднакові, загострені, коротші від квіткових. Нижня квіткова луска на верхівці витягнута в шиловидне вістя, яке в два-три рази довше за її довжину. Вісь колоска майже по всій довжині вкрита колосками, цвіте в липні-вересні. Харчова, технічна та кормова рослина. Надземна частина очерету містить цукор, каротин, целюлозу та значну кількість аскорбінової кислоти, а кореневище - білок і крохмаль. Молоді пагони можна споживати в свіжому або вареному вигляді. З них готують вітамінні напої, а з кореневища - сурогат кави. Очерет цінується як будівельний матеріал. З нього можна виготовляти дошки, очеретно-бетонні та гіпсоволокнисті плити. Очеретом покривають дахи, роблять стіни, тини, перегородки.
Ціна сировина для целюлозно-паперової промисловості. Молоді рослини скошують на сіно та силос. Очерет звичайний збагачує киснем не тільки воду, але й грунт і тим самим сприяє посиленню процесів окислення. Кисень циркулює в рослині по його пустих стеблах і проходить в корінні по повітряно-провідних паростках. Густе, мичкувате коріння рослин як своєрідний механічний фільтр затримує завислі у воді частинки і очищає від них воду. Своїм глибоким корінням очерет поглинає з води і концентрує в масі свого тіла багато хімічних елементів - азот, фосфор, калій і інші. Один гектар заростей очерету може поглинути і акумулювати в своїй біомасі до 5-6 тон різних солей, в тому числі калію - 859 кг/га, натрію - 451, калію 95, магнію - 94, сірки - 277, мінерального азоту 167, кремнію - 3672 кг/га. Крім того, дуже цінним є те, що очерет може детоксинувати різні шкідливі сполуки, а високі концентрації аміаку, фенолу, азотно-кислотного свинцю, азотнокислої сірчаної міді не впливають на його життєдіяльність.
Ступінь поглинання забруднюючих речовин вищими водними рослинами наведено в таблиці.
Таблиця Кумуляція хімічних елементів гідрофітами.
| Вид рослини | Частина рослини | Вміст, г/кг сухої маси | Мг/кг сухої маси | |||||||
| азот | фосфор | кальцій | Магній | калій | залізо | марганець | цинк | мідь | ||
| Очерет звичайний |
Листя Стебла |
32,8 3,3 |
1,40 0,88 |
4,84 0,12 |
2,28 0,14 |
11,4 17,6 |
0,093 0,061 |
0,575 0,082 |
18,5 11,5 |
3,5 2,3 |
| Рогіз вузьколистий |
Надводна Підводна |
14,2 5,2 |
1,5 0,81 |
6,74 8,96 |
1,91 1,47 |
10,7 10,6 |
0,138 0,065 |
0,548 0, 199 |
16,7 12,8 |
10,2 3,2 |
| Рдесник пронизано-листий | Вся рослина | 35,1 | 2,57 | 28,1 | 3,85 | 27,8 | 1,53 | 1,13 | 39,5 | 24,7 |
| Лепешняк водяний |
Надводна підводна |
18,8 6,0 |
17,5 1,88 |
1,29 0,15 |
1,04 0,28 |
19,6 14,0 |
0,361 0,314 |
0,062 0,446 |
54,1 10,8 |
3,6 9,2 |
| Кладоформа | Вся рослина | 26,5 | 3,0 | 23,0 | 2,7 | 25,3 | 3,39 | 2,53 | 77,0 | 24,0 |
За період вегетації один гектар, зайнятий очеретом звичайним, може акумулювати в наземній масі 1,2 тони, кореневищах - 4,5 тон мінеральних солей.
Кумуляцію солей очеретом звичайним (Кроткевич П. К.) приводимо в таблиці:
Таблиця
Кумуляція солей очеретом звичайним
| Мінеральні речовини | Кількість акумульованих речовин кг/га | ||
| Наземною масою | кореневищами | Всього | |
|
Кремнезем Калій Натрій Сірка Азот мінеральний Фосфор Кальцій Магній |
827,1 113,8 20,7 97,2 47,2 32,1 40,1 24,1 |
2845 745 430 180 120 90 55 70 |
3672,1 858,8 450,7 277,2 167 122,1 95,1 94,1 |
| Всього | 1201,3 | 4535 | 5737,3 |
На підставі аналізу роботи діючих БІС, даних лабораторних і дослідно-промислових випробувань, а також літературних джерел сукупність очищення може досягти, %: від іонів амонію - до 81-82; від нітрит-іонів - до 92-99; від нітрат-іонів - до 86-96; від завислих речовин - до 92-97; сульфат іонів - до 36-40; від іонів кальцію Na Mg - до 10-20; від органічних домішок - до 60-80.
В даному дипломному проекті пропонуємо влаштування ставка біологічної очистки на провідному каналі.
БІС складається з таких основних елементів:
басейн - земляна споруда виконується у напіввиїмці, може бути у напівнасипу.
При розташуванні у верхів’ях балок огороджувальні дамби по периметрові, як правило, відсутні, споруджуються тільки поперечна. Для недопущення перевантаження переповнення і відведення у нижній б’єф БІС поверхневого стоку.
фільтруюча товща грунту (штучна або природна). Штучна фільтруюча засипка з пісну на всій басейну товщиною 0,6 м. Грануметричний склад фільтруючої засипки має бути несуфозійним або слабосуфозійним з коефіцієнтом неоднорідності, який менше або дорівнює 10 і коефіцієнт фільтрації 1…5 м/добу.
вищі водні рослини (очерет звичайний, рогіз широколистий і вузьколистий і інші)
горизонтальний трубчастий дренаж. Укладаються на дно басейну поліетиленові труби (ТУ 2 УРСУ 72-77). Труби обгортаються суцільною фільтрувальною обгорткою із штучних волокнистих матеріалів, які відповідають норм проектування дренажу на зрошувальних землях. Як фільтрувальний рекомендується полотно неткане клеєне (ТУ 17 УРСР 3772-83) товщиною 1,8 мм (три шари).
Глухий колектор для збору води з дрен з керамічних або залізобетонних труб з глухим зашпаровуванням стиків.
Трубопровід для відводу води з дренажу і подачі її у регулювальну споруду (подавальний трубопровід) проектується із залізобетонних труб з глухим зашпаровуванням стиків
Споруда для підтримання потрібного рівня води у басейні. (регулювальна споруда). Ця споруда може являти собою колодязь, поділений шандорами на два відсіки. Простим і надійним способом для підтримки рівня води у басейні є застосування рукава гумового, який проектується до подавального трубопроводу (мал.)
Схема
для розрахунку
БІС з використанням
закритого
дренажу.
1 - дамба БІС, 2 - колодязь; 3 - ВВР; 4-зимовий рівень води; 5 - колектор; 9 - дрена.
Споруда для подачі у БІС може бути виконана у вигляді традиційної числової споруди. До цієї споруди має бути забезпечений підхід для вимірювання витрати вод на вході або на виході із БІС. для цього БІС обладнується мірними рейками. Одна рейка встановлюється у басейні, друга - регулювальні споруди. Якщо БІС працює у зимових умовах, помірна рейка басейну встановлюється із залізобетонних труб.
При розрахунку БІС визначаємо такі їх основні параметри
геометричні розміри регулюючого басейну довжина (L), ширина (В), плаща (F);
необхідний час проходження дренажно-скидних вод
відстань між дренами (В);
тип дренажу.
склад штучного біоценозу вищих водних рослин.
Дані для розрахунку:
1. Дебіт дренажних вод, що подається до БІС становить - Q= 7,56 т/м3 год = 20,2 м3/добу.
2. в дренажних водах виявлено такі забруднюючі речовини:
азот нітратний С1= 0,03 м2 /добу
азот амонійний С2 = 25,4 м2/л
сульфати С3=28,0 м2/л
вода в річці рибогосподарського використання, отже ТДК азот амонійний = 0,39
розрахунок проводиться для того щоб дізнатися на скільки зменшити вміст забруднень в дренажних водах азотом амонійним. СС2= (С2-ГДК) С2= (25,0,32) /25,4·100%=98%.
Отже, потрібно зменшити вміст азоту амонійного в дренажних водах на 98%.
Для БІС встановлено такі параметри: - потужність фільтруючі товщі БІС=0,6БІС;
Розрахункову величину складу води у басейні БІС - Н=0,8 м;
перевищення рівня води у колодязі Н=0,1БІС
питомий приток води до дрен
площа басейну БІС визначається за формулою:
F=Q+m/ к· (Н+БІС-h), m2 (5.4.1.1)
Де Q - дебіт дренажних вод, що подаються до БІС, м3 /добу; к - умовний коефіцієнт фільтрації, який визначається за формулою
К=м· (4БІС+В) /4Тк · (Н+БІСh), (5.4.1.2)
Де Тк - час контакту дренажних вод, які очищаються в біоценозі БІС.
Н - глибина води в басейні БІС, БІС
Н-0,1…0,2БІС - рівень води після посадки кореневищ ВВР; 0,6-0,8БІС - рівень води в весняно-літньо-осінній період (беремо за розрахунковий); 1,2,.1,5 БІС - рівень води в зимовий період; н - перевищення рівня води у регульованому колодязі або зливній струмині (у випадках зі зливальними рукавами) над основою фільтруючої товщі, БІС h = залежить від властивості фільтруючої засипки і регулюється і процесі накладки і експлуатації с. розрахункове значення 0,1м;
В - відстань між дренами, м;
БІС - 0,6-0,85 БІС (шар фільтруючої дренажної засипки 0,4 - 0,6 БІС + шар грунту з кореневищами мокрофілів 0,15+шар піску для покриття - 0,1м) Ж
Для розрахунку площі басейну БІС згідно формули (5.4.1.1) потрібно визначити такі параметри:
А) час контакту дренажних вод, які очищаються в біоценозі БІС, Тк, діб. Тк знаходимо за допомогою графіка Тк=F (C) (мал)
Концентрація забруднюючих речовин
Повинна бути в межах вказаних на графіку. Отже, лише азот амонійний входить в ці межі
Його концентрація 25,4 м2/л. тому очищувати стічні води будемо від азоту амонійного.
Мала ефективність роботи БІС (С,%) в залежності від часу контакту (Тк, діб) для деяких забруднень.
Так час контакту дренажних вод з біоценозом БІС при очищенні від азоту амонійного становить - Тк=10 діб при С2= 98% і С2=25,4 м2/л;
б) відстань між дренами (В, м) знаходимо за допомогою графіків В=F (H,h),
Так, при Н=0,8 БІС, h=0,1 v
Q=0,5 m /добу відстань між дренами дорівнює В=2БІС
в) умовний коефіцієнт фільтрації визначаємо за рівнянням:
K=0,6· (4·0,6 +2) /4·10 (0,8+0,6-0,1) =2,64/52=0,05 м/добу
отже площа басейну становитиме
F= (20,7·0,6) / (0,05· (0,8+0,6 - 0,1)) =191 м2.
Остаточно приймаємо розміри БІС - 22х9м.
Концентрація БІС вибирається в залежності від характеру рельєфу місцевості, глибину залягання рівня грунтових вод, питомого дебіту води, яку очищають також вхідного ступеня забруднення і вимог до ступеня очистки.
При розчленованому рельєфі місцевості 0,01-0,05 дренаж в основі фільтруючої товщі, в основі або тілі огороджуючих дамб.
При проектуванні БІС необхідно в першу чергу добре вивчити рельєф, та фільтруючу властивість грунтів, вибрати конструкцію БІС та склад ВВР і БІС повинні будуватися і вводитися в експлуатацію або разом з меліоративною системою, або краще перед будівництвом меліоративних систем. В даному проекті проектуємо БІС на водопровідному каналі меліоративної системи. Склад вищих водяних рослин такий: очерет звичайний, рогіз широколистий і рогіз вузьколистий.
БІС проектується обов’язково з резервними потужностями, які необхідні для роботи БІС в період ремонтних робіт чи посадки ВВР в основній споруді. Резервні БІС проектується за різними варіантами, зокрема, як окремий паралельний основний басейн, або як басейн, що розділений на окремі відсіки. Вибір варіанту визначається в першу чергу, топографічними умовами. Резервні споруди мають працювати самостійно, вимоги до них аналогічні.
У разі необхідності зменшення капітальних затрат на будівництво БІС, або з інших причин, вимоги до якості очищення дренажно-скидних вод можуть знижуватися при відповідному зменшенні часу контакту стічних вод.
Резервні споруди можуть працювати періодично (тільки на час відключення головних) або постійно, на рівні з усіма, із збільшенням проти розрахованого, часом контакту (з недовантаженням).
У випадку роботи у паралельному взаємозамінному режимі (не менш 2 БІС), а також з урахуванням необхідності створення резервних потужностей або резервних споруд, кількість БІС визначається технічно-економічними розрахунками за приведеними витратами. Потужності споруд, які працюють у взаємозамінному режимі, рекомендується приймати однакову.
У випадку, коли допускається зниження вимог до вмісту у воді після БІС інгредієнтів, що нормуються і передбачаються лише резервні потужності, кількість споруд, працюючих у взаємозамінному режимі.
У випадку, коли є умови для скиду або використання дренажних вод у певні періоди без проходження їх через БІС, ремонтні роботи мають плануватися на цей період; при цьому не передбачаються ні резервні потужності ні резервні споруди.
У проектах БІС необхідно передбачити пристрої для припинення подачі дренажних вод на будь яку споруду, що працює у взаємозамінному режимі, і можливість перерозподілу води, яка очищується на спорудах, що відключають, на працюючі і резервні.
5.4.2 Технологія будівництва БІС
Будівництво БІС починається з прокладки і закріплення постійними знаками осі головних елементів споруди на місцевості та зняття рослинного шару.
У підготовку основи під БІС включають роботи по вилученню всього, що може привести до зниження стійкості дамб або укосів басейну і збільшення фільтрації крізь дно на берми споруди.
Дамби рекомендується споруджувати з вийнятого ґрунту з урахуванням балансу земляних мас, або з кар’єрів. Грунт дамб потрібно ущільнювати, спорудження їх має відповідати нормам гідротехнічного будівництва.
Технологія будівництва дренажу має певні особливості. У випадках, коли фільтрувальною засипкою є привізний матеріал, дренажна мережа виконується до спорудження фільтруючої засипки.