Экономико–статистический анализ развития малых предприятий Днепропетровской области
Європейський банк реконструкції та розвитку;
Агентство США з міжнародного розвитку;
Програма Тасі, розроблена ЄС для країн СНД та Монголії.
Розвитку МП в Україні також сприяють донорські організації:
Фонд Євразія;
Фонд НОУ – ХАУ;
Міжнародний фонд «Відродження». [14, с. 41-45]
В Україні на рівні закону до «малих» віднесено фізичних осіб – суб’єктів підприємницької діяльності та юридичних осіб. Згідно з таким визначенням кількість фізичних осіб переважна серед суб’єктів малого бізнесу. Це створює індивідуалістичні характеристики малих підприємств, а захист прав зводиться до захисту прав значної групи конкретних громадян. [13, с. 5]
На питання, які повинні бути критерії віднесення підприємств до малого бізнесу, до сих пір у світі не знайдено однозначної відповіді. Полеміка ведеться навколо двох підходів: якісного і кількісного. В деяких країнах вони поєднані. Так у Великобританії поряд з кількісним визначенням розмірів малих підприємств кредитування цього сектору економіки базується на якісних критеріях. [22, с. 9]
Побережна Г. Вважає, що віднести підприємство до групи малих можна за допомогою трьох підходів: кількісного, якісного та комбінованого. Розглянемо їх по черзі.
Перший підхід віднесення підприємств до групи малих – кількісний. Він зазвичай характеризується співвідношенням таких показників підприємства: кількість зайнятих, обсяг продажу продукції чи послуг та балансова вартість активів. Як приклад такого підходу автор наводить визначення ЄС.
У таблиці 1 відображена методологія ЄС з граничними показниками чисельності зайнятих, річного обороту та балансу, за якими у 1995 році підприємства відносились до груп малих чи середніх. [19, с. 19]
Таблиця 1.1 – Визначення малих та середніх підприємств за методикою ЄС (1995 та 2004 рр.).
| Підприємства | Чисельність зайнятих, осіб | Річний оборот, млн. екю | Баланс, млн. екю |
| Малі |
Менше 50 (менше 50)* |
Менше 4, (менше 5,3 млн дол )* |
Менше 2 ( - ) |
| Середні |
50 – 250 (50 – 250)* |
Менше 16, (до 21 млн. дол. )* |
Менше 8 ( - ) |
* - дані для 2004 року. [22, с. 9]
Як видно з таблиці 1.1, в країнах ЄС домінує кількісний підхід до віднесення підприємств до групи малих. З часом граничні числа по кількості зайнятих не змінились.
Комісія ЄС також у 1995 році виділяла мікропідприємства з чисельністю зайнятих до 9 чол. Переважно це сімейні та фермерські господарства, індивідуальні підприємства.
У Великобританії в сфері виробництва чисельність зайнятих малої фірми не перевищує 200 чоловік. В інших секторах економіки основний показник визначення – річний оборот. В цій країні також застосовується виключно кількісний підхід.
В Японії в залежності від чисельності працюючих виділяють 7 груп підприємств: 1-4, 5-9, 10-29, 30-49, 50-59, 100-299, 300-499 робітників.
Міжнародна організація економічного співробітництва та розвитку визначає свої межі чисельності працюючих: до 19 чоловік – «зовсім малі», до 99 чоловік – «малі», 100 – 499 – «середні» та понад 500 чоловік – «великі».
Крім розглянутих, можуть використовуватись й інші кількісні ознаки віднесення підприємств до групи малих. Таблиця 1.2 відображає деякі з них, згруповані за країнами.
Таблиця 1.2 – Класифікаційні кількісні ознаки по країнах, за якими підприємства відносяться до числа малих.
| Країна | Класифікаційна ознака | ||||||
| Чисель-ність працівни-ків | Обсяг продажу | Річний доход | Величина капіталу | Сума активів | Обсяг інвести-цій | Рівень викорис-тання енергії | |
| Великобританія | + | + | |||||
| Данія | + | ||||||
| Індія | + | + | + | ||||
| Італія | + | + | |||||
| Канада | + | ||||||
| Німеччина | + | + | |||||
| Південна Корея | + | + | + | ||||
| США | + | + | + | ||||
| Франція | + | ||||||
| Японія | + | + |
Як показує таблиця 2.1, найбільш популярні кількісні критерії віднесення підприємств до малих є чисельність працівників та величина капіталу. Також застосовуються відносно часто обсяг продажу та річний доход. Також у таблиці 1.2 видно, що найчастіше у країнах застосовується по два кількісні критерії одночасно.
Кількісний аналіз є найбільш чітким а отже і найпростішим, але часто він не має обґрунтованого теоретичного підґрунтя.
Другий підхід, який виділяє Побережна Г., - якісний. Його важко застосувати на практиці через недостатність інформації про внутрішнє середовище фірми. Як приклад, автор наводить визначення малого підприємства за Ван Хорном (Нідерланди, 1979). Цей автор виділяє 5 ознак малих підприємств:
невелика кількість виробленої продукції;
невеликий обсяг залучених ресурсів (трудових, матеріальних, фінансових);
слабко розвинуті системи управління та контролю на підприємстві;
несистематичність управління;
головні посади та найбільші частки власності підприємства належать його засновникам.
Автором ще однієї класифікації підприємств та віднесенні їх до числа малих на основі якісних критеріїв є Х. Велу (1980 р.). В його класифікації використані внутрішні ознаки фірми поряд з метою діяльності та джерелом ресурсів. [20, с. 28]
Ця класифікація представлена у таблиці 1.3.
Таблиця 1.3 - Класифікація Х. Велу для визначення розміру підприємств.
|
№ п/п |
Малий бізнес | Малий – середній бізнес | Середній – великий бізнес | Великий бізнес | |
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | |
| 1 | Мета | Визначаються ринком, інтуїтивно, з імпровізаціями | Коректуються ринком і спеціальною стратегією, інтуїтивно | Коректуються ринком і стратегією, винахідливо | Домінування на ринку, систематично і стратегічно |
| 2 | Менедж-мент | Особистий, авторитарний, прямий | Особистий, консультації з ключовими партнерами, фахівцями | Особистий, невелика команда фахівців, використання зовнішніх експертів | Командний, велика команда фахівців, функціональна оргструктура, консультаційна структура |
| 3 | Про-дукт | Немає планування, немає маркетингових досліджень | Короткострокове планування без маркетингових досліджень | Короткострокове і нерегулярне довгострокове планування, несистематичні маркетингові дослідження | Довгострокове планування, регулярні маркетингові дослідження |
| 4 | Персо-нал | Особисті відносини «бос - співробітник» за принципом «велика родина», високий ступінь мотивації і замученості, слабкий вплив профспілок | Особисті відносини «наймач - колектив», деякий ступінь замученості, невеликий вплив профспілок | Відносини співробітництва, організаційне «середовище», деякий ступінь мотивації, посилення впливу профспілок, рада трудового колективу | Строга ієрархія відносин, співробітництво в колективних, відсутність замученості (тільки в топ - менеджерів), важко підвищити мотивацію, сильні профспілки |
| 5 | Фінанси | Родина, банк | Родина, банк | Родина, банк, акції | Банк, акції |
За