Xreferat.com » Рефераты по экономике » Экономико–статистический анализ развития малых предприятий Днепропетровской области

Экономико–статистический анализ развития малых предприятий Днепропетровской области

style="border:solid windowtext 1.0pt;border-top:none;">Біржі: зареєстровані 223 300 340 386 458 діючі 143 212 235 266 316 Комерційні банки 227 225 203 175 143 Інвестиційні компанії і фонди 611 664 1330 1458 1553 Страхові організації 233 254 262 223 189 Аудиторські фірми 1515 1884 2250 2340 2458 Бізнес - центри 53 77 115 216 268 Бізнес - інкубатори 15 28 44 56 65

Регіональні фонди

підтримки підприємництва

35 50 67 72 85

Відділення державних фондів

підтримки підприємництва, включаючи АПК

34 34 27 25 25

Дані таблиці 1.6 говорять про збільшення кількості наступних елементів ринкової інфраструктури України: зареєстрованих та діючих бірж, інвестиційних компаній і фондів, аудиторських фірм та бізнес – центрів. Бізнес – інкубатори та регіональні фонди підтримки підприємництва збільшуються повільно.

За франчайзинговою формою співпраці двох фірм виграють обидві. Для початківця це збережений від невдач початок бізнесу, а для головної фірми – укріплення ринкових позицій. Автор визначає, що така форма ведення бізнесу найбільш розповсюджена на Україні серед малих промислових підприємств в галузях виробництва побутової техніки, одежі, супермаркетів, аптек, хімчисток, підприємств швидкого харчування.

Технопарки, як форма співпраці малих промислових підприємств в інноваційних розробках, є рідким явищем на Україні. Бізнес – інкубатори створюються з метою створення необхідних умов підтримки малих підприємств до їх повної фінансової незалежності. Вони потребують значних початкових капітальних вкладень та через це також не розповсюджені на нашій країні. Щодо асоціацій підприємців малого бізнесу, то вони існують на певних територіях на суспільних ініціативах. Це є причиною невиконання ними всієї повноти функцій. [18, с. 4]

Якщо порівняти світові та українські показники розвитку малих підприємств, то виявиться явне відставання останніх. Хандурін М. [31, с. 12] вважає, що низькі показники розвитку малих підприємств в Україні насамперед пов’язані із докорінно неправильним веденням приватизації державних і комунальних підприємств, починаючи ще з 90-х років. Тоді підприємництво віддали в руки некомпетентним та неосвіченим власникам. Також не була створена державна структура для забезпечення ефективної правової, фінансової й організаційної підтримки малих підприємств.

Скрутне стерновище малих підприємств у наші часи також пояснюється недостатнім фінансуванням Національної програми сприяння розвитку малого підприємництва в Україні. В незалежній Україні вперше фінансування програм розвитку малого бізнесу розпочалось у 2002 році з виділенням 2 млн. грн. У той же час в Польщі в бюджеті – 2002 на ці потреби передбачалося 2 млрд. грн. (при відповідному перерахунку з місцевої валюти)

Ще одна причина повільного розвитку малих підприємств – недосконала законодавча база. В США вона розвивалася з 1953 року з прийняттям федерального закону про малий бізнес. В Японії ухвалено закон про малі й середні підприємства вперше у 1963 році. В Україні у 2004 році підприємницька діяльність регулюється 32 законами, 22 постановами уряду, 14 указами Президента й сотнями наказів й інструкцій міністерств й інших центральних органів виконавчої влади. Тільки протягом 1997—2000 років у ці законодавчі акти було внесено понад тисячу змін і доповнень. [31, с. 12]

Україна у цьому питанні специфічна держава. Між органами й посадовими особами виконавчої влади та малими підприємствами панують для усього світу незвичні відносини. Річ йде про слугування малих підприємств усім контролюючим службам, а не навпаки.

У провідних капіталістичних державах є потужні державні структури сприянню розвитку малим підприємствам. Прикладом є Адміністрація у справах малого бізнесу (АМБ) у США, яка опікується правовим й організаційним забезпеченням малого бізнесу й фінансової державної підтримки. Відділення АМБ присутні в усіх великих містах США, під її егідою існує безліч консультативних, інформаційних організацій, центрів розвитку малого бізнесу. Крім того, додаткову допомогу дрібним підприємствам у всій країні надають понад 2700 торговельно-промислових палат. Все це сприяє збору детальної статистики по малим підприємствам не лише державними органами, але й приватними агентствами.

Існуючий в Україні Державний комітет із питань регуляторної політики й підприємництва не в змозі виконувати підтримку малих підприємств на рівні розвинутих держав.

Громадянські об’єднання підприємців України пройшли свій шлях становлення. Розпочався він у 1989 році.

Перший етап тривав до 1992р. Він був початковим. Розпочався створенням восени 1989 року Спілки кооперативів та підприємців України. Вона створила департаменти управління у 24 областях (зараз існує лише 14). Вже 22 січня 1990 р. була створена Федерація профспілок працівників кооперації та інших форм підприємництва України. Діяльність цієї організації направлена на захист прав працівників через посилення профспілок.

У липні 1990 року було створено дві спілки підприємців: Спілка малих підприємців України і Спілка орендарів і підприємців України. У травні 1996 р. перша з них була перетворена на Спілку підприємців малих, середніх і приватизованих підприємств України. У цей період було проведено ряд спроб організувати бізнес. Були засновані: Конгрес ділових кіл України, Українська національна Асамблея Підприємців, Ліга підприємців, Спілка кооперативів та підприємців України, Спілка юристів, Союз банків, Союз бірж, Спілка малих підприємств України, Союз незалежних підприємців України та інші об’єднання.

Другий етап розпочався у 1993 році і триває по сей день. Це етап бурхливого розвитку фірм, становлення ринкового середовища, приватної власності та проведення приватизації.

В загалі спеціалісти з проблем перехідної економіки виділяють 4 фази становлення сектору малих підприємств: зародження, бурхливе зростання, насичення, саморегуляція з відповідними структурними перетвореннями. Четвертої фази досягли Польща, Чехія, Угорщина. У третій знаходяться Словаччина, Словенія та країни Балтії. Румунія, Болгарія, Албанія, Росія перебувають на другій стадії.

На думку Кірпота О., перша фаза потребує 1 рік, друга – 2-3 роки, третя – менше року. Отже, за сприятливих умов розвитку вже у 1995 році малі підприємства України досягли б третьої стадії розвитку – насичення. Відповідно до кількості населення України у цей рік кількість працюючих у сільському господарстві мала бути приблизно 2,5 млн. малих підприємств. Зайнятість на них склала б 10 млн. чол. [12, с. 238]

З огляду на приведену інформацію можна зробити висновок про комплексний підхід з боку держави та недержавних установ щодо регулювання та поліпшення діяльності сектору малого бізнесу. Україна забезпечити такого сприятливого середовища малим підприємствам поки що не може.

На нашу думку в Україні та у Дніпропетровській області як її складовій малі підприємства є недостатньо прибутковими для зацікавлення державних та недержавних структур у співробітництві. В Дніпропетровській області саме великі підприємства з року в рік звітують зростаючими обсягами продажу товарів та розвиваються більш динамічно, ніж малі.

Щодо сфер діяльності малих підприємств, помітно, що галузі найінтенсивнішого розвитку малих підприємств у Дніпропетровській області такі ж самі, як і в Євросоюзі. Це оптова та роздрібна торгівля, обробна промисловість, будівництво, операції з нерухомістю, здавання під найм та послуги юридичним особам. Але такі галузі, як готельний, ресторанний та туристичний бізнес відчувають слабку присутність малих підприємств.

В Дніпропетровській області робляться перші кроки щодо організації центрів допомоги малому бізнесу. Про їх низьку швидкість говорить застосований лише цього року в Україні досвід західних країн щодо принципу «єдиного вікна».

Щодо спеціальних допомог, вони в Україні існують у вигляді вільних зон. Але в останні роки навколо них ведеться полеміка щодо відміни чи поновлення.

1.3 Постановка задачі

Досвід розвинутих країн говорить про вагомий внесок в економіку сектору малого підприємництва. Суб’єкти малого бізнесу західних країн значною мірою впливають на зайнятість, на обсяги ВНП та є основним середовищем впровадження інновацій.

Малий бізнес – самостійне організаційно - правове та господарське новаторство власників малих підприємств власним коштом і на власний ризик на основі оперативнішого управління, швидшої адаптації до постійно змінюваних потреб споживачів, реалізації власних ідей для привласнення підприємницького доходу і реалізації рис підприємця.

Сектор малого бізнесу в Україні ще знаходиться у початковому стані свого розвитку. Про це говорить його незначний вклад у зайнятість та частка в загальних обсягах реалізації продукції, товарів та послуг.

Господарський комплекс Дніпропетровської області має промисловий та торговий характер. В області функціонує найбільша кількість підприємств з діяльністю у цих сферах. У масштабах Дніпропетровської області вплив малих підприємств на її економічний розвиток у великій мірі визначається цими особливостями підприємництва.

В даній роботі поставлені такі задачі:

аналіз розвитку сектору малого бізнесу Дніпропетровської області за напрямами діяльності;

обґрунтування ступеню впливу підібраних факторів впливу на кількість малих підприємств у Дніпропетровській області шляхом побудови регресійної моделі;

розробка порад щодо напрямів політики державного управління розвитком малих підприємств.

Аналіз розвитку сектору малого бізнесу Дніпропетровської області за напрямами діяльності проведено за методикою, запропонованою Матковським С. у статті «Методологічний підхід до статистичної оцінки діяльності малих підприємств». [15, с. 24]

Автор пропонує проаналізувати показники діяльності малих підприємств за такими напрямками, як їх кількість, кількість зайнятих на малих підприємствах, рівень їх заробітних плат, обсяги валових капітальних інвестицій, вартість майна підприємств, аналіз їх оборотних коштів та активів. Наступні критерії – обсяг виробництва малими підприємствами за галузями діяльності та обсяги імпорту та експорту продукції малих підприємств. Усі показники аналізуються у динаміці.

Побудові регресійної моделі передує підбір факторів, які можуть бути пояснюючими змінними моделі для визначення кількості малих підприємств в Дніпропетровській області. Їх підбір засновано на логічному та науковому осмисленні сфери функціонування малого підприємництва.

Дані щодо степені впливу факторів на кількість малих підприємств є результатами побудованої регресії. Для їх інтерпретації застосовано логічний та економетричний апарат.

Практичні рекомендації сфері державного управління щодо регулювання змін величин впливових факторів для кількості суб’єктів малого бізнесу є логічним результатом аналізу факторів регресійної моделі.

2 МЕТОДИКА ЕКОНОМІКО – СТАТИСТИЧНОГО АНАЛІЗУ РОЗВИТКУ МАЛИХ ПІДПРИЄМСТВ ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

2.1 Визначення стану розвитку малих підприємств Дніпропетровської області на основі сукупності критеріїв

Будь – яка методологія базується на статистичних даних. В Україні статистичні дослідження поширені не так широко, як у розвинутих країнах світу. З огляду на це багато показників розрахувати просто неможливо за браком даних. Через це зіставити показники розвитку українського сектору малих підприємств зі світовим можна буде не всі.

До показників, які важливі при аналізі малого бізнесу в Україні, але розрахувати які не має можливості, Акімова І. відносить динаміку середнього періоду виживання новостворених малих підприємств та коефіцієнт переходу малих фірм до середніх. [1, с. 71]

Один з показників аналізу сектора малих підприємств – визначення мінімального ефективного розміру підприємства. Він змінюється в залежності від галузей та країн, від типу економіки та її періоду. З перевищенням розміру підприємства ефективної границі збільшуються витрати, знижується конкурентноздатність. Показниками цих перетворень виступають якість продукції, її конкурентноздатність, ризики підприємства на ринку.

В ЄС ефективний розмір мікропідприємства визначено у розмірі 9 чоловік. За цим показником легко виокремити групу підприємств, які потребують державної допомоги.

Загальна методика визначення ефективного розміру малого, середнього та великого підприємства базується на оцінці «ефектів» або наслідків впливу розміру на характер діяльності фірми.

В роботі Галан Н. [5, с. 148] говориться про два підходи серед науковців ЄС щодо вивчення розвитку малих підприємств. Перший – теорія організації й ефективності масштабів виробництва, другий – теорія корисності і раціональної поведінки індивідууму на ринку праці.

Основу першого підходу становлять інституціональні, політичні, соціально – економічні, соціокультурні та технологічні чинники. Теорія корисності та раціональної поведінки для визначення факторів впливу на кількість малих підприємств використовує психологічні властивості індивідуумів, обсяги грошових накопичень серед населення та корисність робочої сили. За словами автора найбільш розповсюджені серед науковців ЄС дослідження, направлені на вимір впливу на розвиток малих підприємств чинників та бар’єрів діяльності.

На думку Матковського С. методологію статистичної оцінки ефективності діяльності малих підприємств треба будувати на основі сукупності критеріїв. [15, с. 24] Візьмемо цю методологію за базову та розглянемо запропоновані критерії на основі даних по малих підприємств Дніпропетровської області.

Джерела даних - статистичний збірник «Малі підприємства Дніпропетровської області у 2005 році», «Основні економічні показники діяльності підприємств – суб’єктів підприємницької діяльності за 2004 рік у Дніпропетровській області» та «Діяльність малих підприємств України у 2005 році».

Важливим є те, що у кількості підприємств враховано кількість суб’єктів господарювання – юридичних осіб. Тобто фізичні особи – приватні підприємці не досліджуються.

Першим критерієм виступає чисельність малих підприємств. Вона визначається у динаміці та по галузях господарювання. Частка кількості малих підприємств Дніпропетровської області у кількості по Україні в динаміці наведена на

Если Вам нужна помощь с академической работой (курсовая, контрольная, диплом, реферат и т.д.), обратитесь к нашим специалистам. Более 90000 специалистов готовы Вам помочь.
Бесплатные корректировки и доработки. Бесплатная оценка стоимости работы.

Поможем написать работу на аналогичную тему

Получить выполненную работу или консультацию специалиста по вашему учебному проекту
Нужна помощь в написании работы?
Мы - биржа профессиональных авторов (преподавателей и доцентов вузов). Пишем статьи РИНЦ, ВАК, Scopus. Помогаем в публикации. Правки вносим бесплатно.

Похожие рефераты: