Xreferat.com » Рефераты по экономике » Єдність економічної і соціальної ефективності виробничої організації

Єдність економічної і соціальної ефективності виробничої організації

яких вони працюють; щодо укладення і виконання колективних договорів та колективних угод на галузевому, регіональному, національному рівнях; щодо діяльності професійних спілок та інших представницьких органів трудового колективу в соціально-трудових відносинах; щодо утворення та діяльності об'єднань роботодавців; з вирішення індивідуальних та колективних трудових спорів. До сфери соціального партнерства входять: досягнення консенсусу з питань забезпечення зайнятості, створення додаткових робочих місць, організації оплачуваних громадських робіт, захисту населення від безробіття; застосування найманої праці з дотриманням техніки безпеки, вимог з охорони здоров'я працівників у процесі праці, оплати праці й забезпечення відтворюючої і стимулюючої функцій заробітної плати, прав працівників на своєчасне отримання заробітної плати; забезпечення нормального режиму праці й відпочинку; забезпечення права працівників на участь в управлінні працею на підприємстві, в розподілі прибутку для забезпечення соціальної діяльності підприємства, у визначенні соціальних стандартів і встановленні їх мінімальних меж, у встановленні порядку проведення колективних переговорів, вирішенні колективних трудових спорів тощо.

Велику роль в процесі подолання протиріч між соціальною та економічною ефективністю та в регулюванні цього процесу з боку держави відіграють регіональні програми розвитку. Такі програми розробляються та приймаються виходячи із загальнодержавних стратегій розвитку промисловості, соціальної сфери тощо, а таож з урахуванням встановлених державою стандартів. Так, зокрема, обласні цільові програми слід розглядати як інструмент розвитку економіки Харківської області. Такі програми повинні бути двох видів: спрямовані на вирішення завдання стимулювання соціально-економічного розвитку (наприклад, забезпечення прискореного економічного росту в геостратегічно важливих регіонах країни) і спрямовані на вирішення завдання забезпечення відтворення ресурсів розвитку (у тому числі, на вирішення проблем кризових територій). У відношенні двох видів програм повинні бути вироблені вимоги ефективності відповідно до типології регіонів і специфікою розв'язуваних завдань. При цьому необхідно забезпечити перехід від підтримки конкретних регіонів до вирішення системних проблем. Обласна цільова програма регіонального розвитку повинна бути побудована за наступними принципами:

принцип взаємозв'язку та наступності програм. Програми та проекти на кожному етапі реалізації повинні бути взаємозалежні за завданнями;

принцип нарощування зусиль. Необхідно забезпечити відтворення ресурсів у процесі реалізації стратегії, тобто можливість використати на наступних етапах ресурси, що були створені на попередніх етапах;

принцип економії ресурсів. При розробці програми важливо, щоб ефект від її реалізації був ширше, ніж безпосереднє вирішення програмних завдань. Мова йде про створення загальних сприятливих соціальних, технологічних, інституціональних та організаційних умов, що підвищують загальну ефективність економіки, соціальної сфери;

принцип «середовищного впливу». Програми повинні бути спрямовані на формування умов для вирішення певного роду проблем (наприклад, міграції за рахунок створення найбільш сприятливих умов життєдіяльності та формування нових робочих місць), а не на пряме усунення проблеми;

принцип інфраструктурного забезпечення. Ефективність програм визначається змінами в організаційній та інституціональній сферах.

Враховуючи вищезазначене, основою реалізації цільових програм розвитку Харківської області покликана стати Стратегія економічного і соціального розвитку Харківської області на період до 2015 року. Головною метою стратегії є поліпшення якості життя населення за рахунок структурних змін економіки та підвищення конкурентоспроможності регіональної економічної системи.

Основними цілями реалізації стратегії нами передбачено:

1. Розвиток людського потенціалу.

Перш за все це має відбитися на збільшенні ефективності використання трудових ресурсів та підвищенні рівня життя населення, зокрема збільшення заробітної плати, наявних доходів на душу населення та виплат соціально незахищеному шару населення – пенсіонерам та інвалідам (рис. 2), за рахунок перегляду механізму формування та головних напрямів бюджетної політики на мезо- та макрорівнях.

Єдність економічної і соціальної ефективності виробничої організації

Рис. 3.2. Динаміка наявних доходів населення, середньомісячної заробітної плати та середнього розміру пенсії, грн


Задеклароване вище має змогу бути реалізованим, якщо механізм бюджетних відносин регіону та держави на мезорівні не буде формуватися за залишковим принципом.

2. Раціональне використання природних ресурсів.

Вирішення кола проблем на загальнодержавному та регіональному рівнях, що пов’язані із власністю на землю, інститутом паушальних платежів та концесійними угодами.

3. Трансформація доходів у капітал і залучення інвестицій в економіку області.

Як показав аналіз європейського досвіду щодо державної амортизаційної політики, найбільш ефективним інструментом є селективне використання методу прискореної амортизації, що особливо стосується експортоорієнтованих підприємств та підприємств, які виготовляють продукцію, що може замінити імпорт. Необхідно активізувати роботу з формування правового поля щодо регулювання ринку цінних паперів, зокрема найбільш ефективного та динамічно зростаючого сегменту – ринку IPO.

4. Розвиток малого бізнесу як елементу структурної перебудови економіки та формування середнього класу.

Участь бізнес-асоціацій в процесі розвитку економічної системи області стає більш значущою, зокрема діяльність Торгово-промислової палати, яка є недержавним інститутом підтримки приватного бізнесу, в т.ч. й малого. На особливу увагу заслуговує необхідність перекласти частину функцій зі створення обласного валового продукту на підприємства малого та середнього бізнесу на засадах оптимізації оподаткування, адміністративних бар’єрів у процесі реєстрації. Встановлення довгострокових відносин на базі субконтрактних схем, переплетення капіталів, надання різнорідної фінансової чи консультаційної підтримки, укладення інших довгострокових угод забезпечують стійкість становища малого підприємництва, їх стабільні доходи, фінансові та інвестиційні можливості. На нашу думку, малий та середній бізнес може стати інструментом, який найшвидше абсорбує результати науково-технічного розвитку та має змогу сформувати необхідну фінансову базу для збільшення валових капіталовкладень в економічній системі галузі (рис. 3.3.).


Єдність економічної і соціальної ефективності виробничої організації

Рис. 3.3. Динаміка валових капітальних вкладень, млн. грн


5. Формування високоефективного інноваційно-виробничого комплексу регіону

В умовах несприятливого інвестиційного клімату існує серйозна загроза нецільового використання коштів і пільг передбачених на розвиток інноваційної діяльності у відповідності до Закону України «Про інноваційну діяльність», поширення «фіктивних» інновацій, спрямування оборотних коштів підприємств до псевдоінноваційних.

Враховуючи наведене вище, доцільною є модифікація критеріїв виокремлення інноваційних підприємств, які також повинні будуватися на функціональному принципі, що відображатиме комплекс більш широких стратегічних завдань та національних інтересів. Це дозволило б від визначення у спеціальному законі технологічних пріоритетів перейти до більш гнучкої системи встановлення критеріїв відбору технологій та інноваційних проектів, які вже можуть здійснюватися передбаченими Законом України „Про інноваційну діяльність” уповноваженими інституціями. Серед таких критеріїв слід виокремити:

вплив проекту на умови життя та безпеку життєдіяльності людини, розвиток людського капіталу;

підвищення економічної ефективності виробництва, ресурсозбереження;

міждисциплінарний характер, розміщення в декількох секторах економіки;

досягнення світового рівня та міжнародної конкурентоспроможності, що надасть змогу збільшити частку підприємств, що впроваджують інновації та, відповідно, обсяг відвантаженої промислової продукції, в т.ч. відвантаженої на експорт;

посилення ролі регіону у національній економічній системі;

розвиток комунікацій і трансферу технологій.

Зазначена стратегія реалізовуватиметься в рамках двох часових етапів, яким притаманні наступні організаційні заходи:

Перший етап реалізації стратегії - 2010- 2012 рр.

створення виробництв із новітнім технологічним укладом, вихід на внутрішній і зовнішній ринки з наукоємною продукцією світового рівня;

збільшення обсягу інвестицій у розвиток інфраструктури;

покращення екологічної ситуації в Харківській області. Упровадження існуючих програм оздоровлення навколишнього середовища на екологічно неблагополучних територіях, у тому числі рекультивація земель;

застосування договірних засад у відносинах між Кабінетом Міністрів України та Харківською обласною радою по вирішенню найбільш актуальних соціально-економічних проблем регіону.

Другий етап реалізації стратегії - 2012- 2015 рр.

поліпшення показників людського розвитку та підвищення життєвого рівня населення, підвищення просторової та кваліфікаційної мобільності населення, забезпечення відтворення населення і стабілізації його чисельності, як у регіоні, так і на окремих територіях. Визначення параметрів державної підтримки регіональних програм із створення місцевих модулів генерації знань (розвиток виробничо-технологічної інфраструктури інноваційної діяльності - технопарків, інноваційно-технічних центрів, бізнес-інкубаторів);

подолання диспропорцій у розвитку окремих територій області;

проведення моніторингу результатів реформ на предмет їх ефективності та доцільності коригування з метою визначення пріоритетів регіонального розвитку на наступну довгострокову перспективу.

Результатом провдження даної прогнрами має сатити підвищення реального, а не статистичного чи середнього, рівня забезпеченості та добробуту населення та підвищення рівня соціально-економічної ефективності підприємницького сетору регіону.

Висновки


Економічна ефективність визначається як результативність виробництва, співвідношення між результатами господарської діяльності й витратами праці. Економічну ефективність можуть характеризувати: продуктивність праці, фондовіддача, і матеріалоємність продукції. У масштабах суспільства економічна ефективність - це частка національного доходу у виробленому національному продукті.

Необхідно розрізняти рівні визначення ефективності. Так економічна ефективність на макроекономічному рівні - це відношення виробленого продукту (ВВП) до витрат (праця, капітал, земля) мінус одиниця. Причому, можна окремо оцінювати ефективність капіталу, ефективність праці, і ефективність землі (надр) як засобів виробництва.

Економічна ефективність на мікроекономічному рівні це також відношення виробленого продукту одним суб'єктом господарської діяльності до витрат на виробництво продукції мінус одиниця. Розходження в даному випадку полягає в тім, що до макрорівня відноситься крім виробленої продукції ще й надані послуги. Економічна ефективність – це не будь-яка результативність виробничої діяльності, а дохідність, прибутковість роботи підприємства. Особливо важливе таке розуміння цієї економічної категорії в умовах ринкової конкуренції, тому що не всякий результат виробництва є позитивним.

Соціальна ефективність виражає відносини, що носять корисний суспільний характер. Соціальна ефективність це корисність не тільки для окремого індивіда чи для якоїсь окремої групи, а для основної маси людей, що складають трудящі, наймані робітники, без яких неможлива робота підприємств, одержання прибутку підприємцем.

Метою соціальної ефективності на відміну від економічної є одержання соціального ефекту. Соціальним ефектом є задоволення як матеріальних, так і духовних потреб людей. На макрорівні соціальним ефектом є задоволення потреб більшості членів суспільства. На мікрорівні – задоволення потреб працівників підприємства.

Для подолання протиріччя між економічною і соціальною ефективністю роботи підприємств в Україні необхідно використовувати досвід розвинутих країн. В економічній літературі наведені дані, що свідчать про досягнуті успіхи у зближенні економічної і соціальної ефективності підприємства. У цьому процесі основну роль відіграє держава. Слід зазначити, що втручання держави в подолання протиріччя явно недостатньо. Необхідно, щоб деякі заходи здійснювалися безпосередньо самими підприємствами і з їх ініціативи. Адже, незважаючи на зростання ролі державного регулювання, підсилюється соціальна нерівність, поширюється безробіття, руйнується навколишнє середовище і відбуваються інші негативні явища. Таким чином, основою змін в області управління на підприємствах України повинно бути створення єдиної служби управління персоналом, що об'єднає функції відділів: кадрів, праці і заробітної плати, підготовки кадрів, техніки безпеки і соціально-психологічних проблем.

Не менш важливим чинником, що впливає на соціально-економічну ефективність є оновлення капіталу і розвиток виробництва на базі досягнень науки і техніки. Відображенням стану цього фактора є відносна величина інноваційних інвестицій, що показує частку вкладених коштів на дані цілі в загальній вартості основного капіталу. Своєчасне оновлення капіталу і розвиток виробництва на базі досягнень науки і техніки є базою для створення ергономічних і естетичних умов праці, підвищення його техніки безпеки.

Велику роль у подоланні проблеми взаємопоєднання соціальної та економічної ефективності відіграє державне регулювання. Державне регулювання — це майже всі функції держави, пов'язані з економічною та економіко-соціальною діяльністю і покликані забезпечити умови функціонування ринкової економічної системи.

Державне регулювання охоплює всі напрямки суспільного виробництва. Однак першочергова увага приділяється регулюванню відносин власності та підприємництва, інвестицій і структурної перебудови галузей матеріального виробництва, соціального розвитку й ринку праці, фінансового ринку та грошового обігу, територіальних пропорцій і регіональних ринків, природокористування, зовнішньоекономічної діяльності. Ці питання становлять основний зміст державного регулювання економіки. Водночас з огляду на наявні особливі умови реформування вирішуються гострі економічні та соціальні проблеми, зокрема структурні перетворення, технологічні оновлення, подолання кризових явищ.

Крім держави на соціальну ефективність зокрема мають великий вплив підприємці. Що ситуація відносно впливу підприємницького сектору на соціальну складову розвитку території характеризується достатньо позитивними тенденціями, звісно з урахуванням наслідків економічної кризи. Однак, саме за рахунок підприємницького сектору та його активної діяльності ці наслідки для конкретної території можуть бути поолані в найкоротші терміни. В данному випадку багато чого буде залежати від економічного розвитку території та економічної ефективності підприємств, що є її передумовою. Аналіз показав, що в середньому від 7% до 12% з загальної величини прибутку підприємства різних галузей направляли в 2008 та 2009 роках на соціальні заходи. Через наслідки економічної кризи, що мала місце в 2008-2009 роках, велика кількість грошей направлени підприємствами на соціальні заходи бли спрямовані головним чином на виплату вихідних допомог та компенсацій.

Сучасні економічні системи за значний історичний час виробили різні форми, у рамках яких відбувається регулювання тих або інших складностей, що виникають у процесі взаємин власника й працівників. Варто визнати, що в сучасній західній економіці, за допомогою цих форм соціальні проблеми вирішуються більш-менш успішно. У сучасній Україні жодна із цих форм не працює повною мірою .

Через це протиріччя між економічною і соціальною складовою виростають до зовсім неприродних розмірів, порушуючи баланс економічної й соціальної ефективності. В умовах тотальної незадоволеності населення умовами життя, простою майже половини всіх виробничих потужностей і широких можливостей істотного збільшення капіталу шляхом фінансових спекуляцій, представлене проблема залишається непомітною не тільки в цілому, але й навіть в окремих своїх проявах.

Усвідомлення всіх цих фактів повинне привести керівництво підприємства до ідеї більше якісного задоволення соціальної ефективності, зниженню ступеня відчуження, росту творчого потенціалу й збільшенню масштабів самоорганізації працівників. Саме шлях росту творчого рівня персоналу, його самосвідомості й захопленістю результатами власної діяльності стане, визначальним в розвитку світової економіки XXІ століття, економіки, де безпосередню грубу фізичну працю остаточно візьмуть на себе машини, залишивши за людиною управління й визначення шляхів розвитку. Чим раніше вітчизняна економіка усвідомить цю історичну тенденцію, тим швидше й ефективніше ввімкнеться вона в систему світової економіки (відразу після реалізації первинного росту) як рівноправний партнер або лідер.


Список використаної літератури


Конституція України: Прийнята на п’ятій сесії Верхов. Ради України 26 черв. 1996р. -К.: Просвіта, 1996. – 80с.

Закон України від 7.02.91 р. “Про підприємництво”

Закон України від 27.03.91 р. “Про підприємства в Україні”

Закон України “Про захист економічної конкуренції” від 11 січня 2001 року №2210-ІІІ

Абалкин Л. Смена тысячелетий и социальные альтернативы // Вопросы экономики. - 2000. - №12. - С. 27-40.

Авраамова Е., Овчарова Л. Финансовый кризис августа 2008 г: выдержал ли удар средний класс России? // Вопросы экономики. - 2009. - №2. -С. 54-66.

Аханов С.А. Эффективность общественного производства. Три уровня анализа: народнохозяйственный, региональный, хозрасчётный. - М.: Мысль, 2007.- 165 с.

Барр Р. Политическая экономия: В 2-х т. – М.: Международные отношения, 2005. – Т.1 – 608 с., Т.2 – 750 с.

Басанцов І. В. Стандартизація фінансового контролю як один із початкових етапів реформування контрольної системи України // Вісник Української академії банківської справи. – 2006. – № 1. – C. 33–39.

Башнянин Г.І. та ін. Політична економія: Підручник для вузів / Г.І. Башнянин, П.Ю. Лазур, В.С. Медведєв. – К.: Ніка-Центр, Ельга, 2000. – 442 с.

Березина Ю.И. Япония. Социальные последствия научно-технического прогресса. - М.: Наука, 2006. - 222 с.

Борисенко З. Конкурентна політика в Україні: Перші підсумки та шляхи розвитку//Цінні папери України – 2008.- №32 – с. 5-7.

Бурджалов Ф.Э. Современная социальная политика: между планом и рынком. - М.: Фирма Гардарика, 2006. - 272 с.

Бусыгин А.В. Предпринимательство. Основной курс: Учеб. для вузов. – М.: ИНФРА-М, 2007. – 608 с.

Варналій З.С. Основи підприємництва: Навч. посіб. – К.: Знання-Прес, 2002. – 239 с.

Видяпин В.Н. Экономика: академический курс. – М.: ИНФРА-М. – 2009. – 1244 с.

Галица И. Государственное регулирование в условиях рыночных отношений/Экономика Украины. – 2002. - №6. – 52-58

Гришкевич О. Проблеми визначення ринку при аналізі економічної концентрації// Вісник УАДУ при Президентові України – 2008. - №3. – с. 92-101.

Гусак М.Б., Білоусова Н.В. Про негаразди в антимонопольному законодавстві та в практиці його застосування / Фінансова консультація, 2000. - №35-38. – с.4-11

Дахно І.І. Антимонопольне право.Курс лекцій. – К.: Четверта хвиля,2008.–352 с.

Державне регулювання економіки: Навч. посібник / С.М. Чистов, А.Є. Никифоров, Т.Ф. Куценко та ін. – К.: КНЕУ, 2000. – 316 с.

Дідківська Л.І, Головко Л.С. Опорний конспект лекцій з курсу "Державне регулювання економіки". – К.: КДТЕУ, 2000.

Долан Э. Дж., Линдсей Д.Е., Микроекономика. СПб: СПб – оркестр: Литера плюс, 2004. – Гл. 16. (Пер. с англ.).

Економіка України: потенціал, реформи, перспективи.: Монографія: у 5т. Т2. Проблеми реформування відносин власності в Україні/ За ред. В.Ф. Беседіна, О.Ю. Рудченка. – К.: НДЕІ Мінекономіки, 2006. – 312 с.

Економічна теорія: Політекономія: Підручник / За ред. В.Д. Базилевича. – К.: Знання-Прес, 2001. – 581 с.

Завада О. Антимонопольний комітет відстоює засади добросовісної конкуренції //УК. – 2008. - №226-227. – с. 19.

Загальна економіка: Підручник / За ред. І.Ф. Радіонової. – К.: Знання, 2005. – 234 с.

Заславская Т.И. Рывкина Р.В. Социология экономической жизни: очерки. — Новосибирск: Наука, 2008. - 442 с.

Золотогоров В.Г., Кузнецова Г.Ф., Пасюк М.Ю. Экономический словарь. - Минск: Наука и техника, 2007. - 316 с.

Капица Л.М. США: проблемы социального неравенства. - М.: Знание, 1990. – 63 с.

Кац И.Я. Экономическая эффективность деятельности предприятий (анализ и оценка). - М.: Финансы и статистика, 2007. - 192 с.

Крутик А.Б., Пилянова А.А. Введение в предпринимательство: Учеб. пособ. – СПб.: Политехника, 2005. – 583 с.

Кучеренко В., Дзезик С. Антимонопольне регулювання діяльності підприємств водопостачання / Економіка України. – 2001. - №3. – с.40 - 43

Лайкам К. Модели социальной политики // Экономика Украины. - 2004. - №8. - С. 19-26.

Лебедева H.H. Институциональная экономика: материалы к спецкурсу / ВолГУ. - Волгоград: Изд-во ВолГУ, 2009. - 75 с.

Литвиненко Я. В. Податкова політика: Навч. посіб. – К.: МАУП, 2003. – 224 с.

Макконнелл К.Р., Брю С.Л. Экономикс: принципы, проблемы и политика: в 2 т. – М.: Республика, 2002. – т. 2. – Гл. 34. (Пер. с англ.).

Медведчук С.В. Критерії раціональності в побудові фінансово-господарських відносин „держава-підприємство”/ Регіональна економіка. – 2000. - №1.- с.27-33

Мельникова О. Особливості національної монополії / Економіка України. – 2001. - №2. – с.50-53

Микульский К.И. Взаимодействие экономической и социальной политики. - М.: Экономика, 2007. - 254 с.

Михасюк І., Мельник А., Крупка М., Залога З. Державне регулювання економіки / За ред. І.Р. Михасюка. – Львівський національний університет ім. І. Франка. Підручник. Друге вид., виправлене і доповнене. – К.: Атіка, Ельга-Н, 2000. – 592 с.

Мікроекономіка і макроекономіка: Підруч. для студентів екон. спец. закл. освіти: М59 у 2 ч./ С. Будаговська, О. Кілієвич, І. Луніна та ін.; За заг. ред. С. Будаговської, - К.: Основи, 2008 – 518 с.

Орищак Я.О., Стебло М.І. Основи економіки: Навч. посіб. – Тернопіль: Підручники і посібники, 2000. – 112 с.

Основи економічної теорії / За ред. С.В. Мочерного. – К.: Академія, 2008. – 464 с.

Основи економічної теорії: політекономічний аспект: Підручник / За ред. Г.Н. Климка, В.П. Нестеренка. – К.: Вища школа – Знання, 2007. – 743 с.

Основы предпринимательской деятельности / Под ред. Ю.Осипова.– М.: Прогресс 2002. – 432 с.

Основы экономической теории: Уч. – метод. пособие/Под ред. Р.Нуреева. – М.: Вопр. экономики. - №12. – 2005. (Тема 7. Типы рыночных структур: несовершенная конкуренция и антимонопольное законодательство).

Панасюк В.М. Ковальчук Е.К. Бобрівець С.В. Податковий облік. – Тернопіль: Карт-бланш, 2003. – 260 с.

Пияшева ЛИ. Пинскер Б. Экономический неоконсерватизм. - М.: Международные отношения, 2008. - 254 с.

Піттман Рассел. Конкурентна політика в Україні та Сполучених Штатах: український закон про конкуренцію та американський досвід/Проект Економічних Реформ в Україні (ПЕРУ). – Економічні студії. – Вип.95-002.– К.: 2005.– 35 с.

Покропивний С.Ф., Колот В.М. Підприємництво: стратегія, організація, ефективність. – К.: КНЕУ, 2008. – 352 с.

Поліщук Н. До проблеми регулювання результативності діяльності підприємства/ Економіст. – 2001. - №2. – с.43-45

Правові аспекти дерегуляції підприємницької діяльності // Підприємництво і право: Інститут приватного права і підприємництва Академії правових наук України. – 2008. – 340 с.

Радіонова І. Макроекономіка та економічна політика: Підручник – К.: Таксон, 2006. – 240 с.

Раяцкас Р.Л. Суткайтис В.П. Социально-экономическая эффективность производства. - М.: Наука, 2005. - 188 с.

Робинсон Дж. Экономическая теория несовершенной конкуренции – М.: Прогрес, 1986. – 472 с. (Пер. с англ.)

Романів М. В. Державний фінансовий контроль і аудит: [Навчально-методичний посібник]./ Романів М. В. – К. : ТОВ “НОС”, 2008 . – 224 с.

Романюк О.П., Кілієвич О.І., Юрчишин В.В., Мертенс О.В. Сучасна економічна теорія і стабілізаційні моделі у відкритому суспільстві/під ред. І.Розпутенка – К.: Вид-во УАДУ при Президентові України. – 2008. – 332с.

Сакс Джефрі, Пивоварський О. Економіка перехідного періоду: Уроки для України/ Пер. з англ. О. Пивоварський. – К.: Основи, 2006, - 345 с.

Селезнев В.В. Основы рыночной экономики Украины: Учеб. пособ. – К.: А.С.К., 2009. – 448 с.

Семюелсон П., Нордгауз В. Мікроекономіка. – К.: Основи, 2008. – Розд.20.

Стефанюк І. Б. Теоретичні засади побудови нової системи державного фінансового контролю підприємницької діяльності // Фінанси України. – 2006. – № 11. – C. 137 – 146.

Стоян В.І. Сучасні доктрини та принципи державного фінансового регулювання / Фінанси України. – 2001. - №12. – с.68 -75

Тарасенко Г.Д. Законы возвышения потребностей и жизненный уровень трудящихся. - Киев. 2007. - 191 с.

Терещенко О. Фінансування підприємств в Україні : актуальні проблеми та шляхи їх вирішення / Економіка України. -2002. - №1, с.10-17

Территориальные и отраслевые факторы ускорения экономического развития. - Львов: Наука, 2000. - 222 с.

Тощенко Ж.Т. Социальная инфраструктура. Сущность и пути развития. - М.: Мысль, 2005. - 206 с.

Туган-Барановский М.И. Социальные основы кооперации. — М.: Экономика, 1999. - 496 с.

Филюк Г.М. Фінансово-економічні аспекти тарифної політики на ринках природної монополії / Фінанси України. – 2001. - №2. – с.55-63

Шаповал М.І. Основи стандартизації, управління якістю і сертифікації: Підручник. – К.: ЕУІФІСМБ, 2000.

Эрроу К. Возможности и пределы рынка как механизма распределения ресурсов. - THESIS, весна 2003, т.1., вып.2.

Экономическая теория. Бродская Т.Г, Видяпин В.И, Добрынин А.И. и др. – М.: ОЛМА. – 2008. – 208 с.

Экономическая теория: под ред. Грязновой А.Г., Чечелевой Т.В. – М.: ФЕНИКС. – 2005. – 592 с.

Экономическая теория: под ред. Добрынина А.И., Тарасевича Л.С. – М.: ИНФРА. – 2004. – 544 с.

Экономическая теория. Итуэлла Дж., Милгейта М., Ньюмена П. . – М.: Старт. – 2004. – 944 с.

Экономическая теория. (Учебник) Под ред. Камаева В.Д. (2003, 10-е изд., 592с.)

Экономическая теория: под ред. Николаевой И.П. – СПб: Питер. – 2008. – 527 с.

Экономическая теорія. Сажина М.А., Чибриков Г.Г. – М.: Гад-М. – 2007. – 672 с.

Экономическая теория: введение в экономический анализ. – Таганрог: ТГТУ. – 2006. – 144 с.

Экономическая теория. – Мн.: Высш. Школа. – 2006. — 446 с.


Додатки


Додаток А

Схема логіки побудови магістерської роботи


Розділи та підрозділи

Єдність економічної і соціальної ефективності виробничої організаціїЄдність економічної і соціальної ефективності виробничої організаціїЄдність економічної і соціальної ефективності виробничої організаціїЄдність економічної і соціальної ефективності виробничої організаціїЄдність економічної і соціальної ефективності виробничої організаціїЄдність економічної і соціальної ефективності виробничої організаціїЄдність економічної і соціальної ефективності виробничої організаціїЄдність економічної і соціальної ефективності виробничої організаціїЄдність економічної і соціальної ефективності виробничої організаціїЄдність економічної і соціальної ефективності виробничої організаціїЄдність економічної і соціальної ефективності виробничої організаціїЄдність економічної і соціальної ефективності виробничої організації

Завдання

Єдність економічної і соціальної ефективності виробничої організаціїЄдність економічної і соціальної ефективності виробничої організації

Результати
1. Єдність економічної соціальної ефективності на підприємстві

Визначити сутність ефективності управління на підприємстві

Єдність економічної і соціальної ефективності виробничої організації


Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що узагальнення, висновки та пропозиції можуть бути використані у подальших наукових розробках з питань пошуку оптимального співвідношення в рамках підприємства між його економічною та соціальною ефективністю
1.1 Взаємозв'язок між економічною соціальною ефективністю



1.2 Державна політика як фактор забезпечення єдності економічної соціальної ефективності



1.3 Роль підприємства в досягненні єдності економічної і соціальної ефективності його функціонування



2. Регулюючий вплив з боку держави на рівень економічної та соціальної ефективності на підприємстві
Проаналізувати соціальну ефективність в умовах підприємства
Проаналізовано соціальний ефект діяльності підприємств в межах конкретного регіону, зроблено аналіз факторів від яких залежить цей ефект, а також вплив державної політики сприяння підприємництва на соціальну складову ефективності підприємства
2.1. Державна політика сприяння підприємництву



2.2. Соціальний ефект підприємства в умовах розвитку території



2.3. Економічна ефективність підприємства як передумова розвитку території



3. Підвищення соціальної та економічної ефективності на підприємстві
Проаналізувати економічну ефективність підприємства
Зроблено аналіз факторів від яких залежить економічна ефективність підприємств в конкретному регіоні. Виявлено та проаналізовано вплив державної політики сприяння підприємництва на економічну складову ефективності підприємства
3.1. Усунення суперечок між соціальною та економічною ефективністю



3.2. Державний вплив на вдосконалення процесу формування соціальної та економічної ефективності
Визначити оптимальне поєднання в умовах підприємства соціальної та економічної ефективності
Проведено аналіз шляхів усунення суперечностей між соціальною та економічною ефективністю та пошук шляхів вдосконалення впливу державного регулювання на цього процесу

Додаток Б


Довідка

про впровадження результатів науково-практичного дослідження

на тему «Єдність економічної і соціальної ефективності виробничої організації»

Дана Аведян Л.Й. та Івановій О.І. в тому, що науково-практичні результати досліджень в аспекті розвитку промислової політики (комунікаційний аспект), а саме:

принципи управління комунікаційними процесами;

методичні підходи щодо гармонізації комунікаційних процесів в процесі реалізації комунікаційної політики;

методичні рекомендації щодо діагностика протиріч реалізації комунікаційної політики виробничих організацій

рекомендовано до впровадження в практику діяльності Головного управління промисловості Харківської обласної державної адміністрації, транспорту і зв’язку.

Науково-практичні розробки мають цінність для підвищення якості розробки програм соціально-економічного розвитку регіону в аспекті удосконалення формування та реалізації комунікаційної політики.


Додаток В


Гонтарєва Ірина Вячеславівна

Харківський національний економічний університет

Болгова Юлія Олександрівна

Виконавчий комітет Комінтернівської районної в м.Харкові ради

Спеціаліст 1 категорії


Единство экономической и социальной эффективности на предприятии


The purpose of this thesis is analysis

Если Вам нужна помощь с академической работой (курсовая, контрольная, диплом, реферат и т.д.), обратитесь к нашим специалистам. Более 90000 специалистов готовы Вам помочь.
Бесплатные корректировки и доработки. Бесплатная оценка стоимости работы.

Поможем написать работу на аналогичную тему

Получить выполненную работу или консультацию специалиста по вашему учебному проекту
Нужна помощь в написании работы?
Мы - биржа профессиональных авторов (преподавателей и доцентов вузов). Пишем статьи РИНЦ, ВАК, Scopus. Помогаем в публикации. Правки вносим бесплатно.

Похожие рефераты: