Xreferat.com » Рефераты по экономике » Мікроекономіка

Мікроекономіка

монополістичному ринку

Для монополіста криві граничних (MRCL) і середніх (ACL) витрат неоднакові. Крива пропозиції SL збігається з кривою ринкової пропозиції (SL=ACL). Крива середніх витрат має нахил вгору, тому що монополіст повинен заплатити вищу ціну, якщо хоче купити більшу кількість фактора праці. Для фірм, що максимізує прибуток, обсяг купівлі визначається кривою граничних витрат MRCL. Кількість праці, що максимізує прибуток монополії Lмн за ціною Wмн. Спілка підприємств, що протистоять неорганізованим робітникам, найме менше праці і встановить нижчу ставку зарплати, ніж в умовах досконалої конкуренції.


17.2 Монопольна влада на ринках факторів виробництва.


Монополія на ринку праці виникає тоді, коли з боку пропозиції праці від імені всіх бажаючих найнятися на роботу виступають профспілки. В цьому випадку, як на всякому монополізованому ринку, ціна залежатиме не тільки від виду функцій попиту і пропозиції, а і від профспілки.

З точки зору профспілки крива ринкового попиту на працю є кривою середнього доходу, тому що кожна її точка показує, за якої ставки заробітної плати фірми згодні найняти відповідну кількість праці.

Крива ринкової пропозиції праці уявляється профспілками як крива граничних витрат, тому що кожна її точка показу, яку ціну вимагають робітники за кожну додаткову одиницю праці. Якщо профспілка прагне максимізувати свій „прибуток”, тобто різницю між сумою грошей, яку згодні заплатити за працю фірми, і сумою цін пропозиції кожної одиниці праці, то будується крива граничної виручки MRP. Точка її перетину з кривою пропозиції праці (кривою граничних витрат профспілки) визначить рівноважну комбінацій в даній ринковій структурі. Процес визначення ставки зарплати, що максимізує „прибуток” профспілки показано на графіку (рис 17.2).


Рис. 17.2 Модель рівноваги на монопольному ринку праці


Так як крива граничної виручки профспілки має більш крутий нахил, ніж крива попиту на працю, то ставка зарплати Wпр є вища, а залежність Lпр нижча, ніж за досконалої конкуренції на ринку праці. Внаслідок цього виникає безробіття: не всі бажаючі за існуючої ставки можуть працювати за наймом. Безробіття відображає відрізок L1 – Lпр.

Отже, коли профспілки використовують свою владу, щоб підвищити заробітну плату своїх членів, кількість зайнятих робітників знижується, частина незайнятих робітників або виходить з профспілок або з самого початку не бажають до них вступати.

Розглянемо випадок, коли підприємство монополіст веде переговори з профспілкою (рис. 17.3). Крива SL є пропозицією кваліфікованої праці (середні витрати ACL).


Рис .17.3 Модель двосторонньої монополії.

Крива попиту DL є кривою граничної продуктивності праці MRPL. Якби профспілка не мала монопольної влади, підприємство – монополіст найняло б LМ робітників зі зарплатою WМ.

Продавець робочої сили має справу з кривою попиту DL і тому максимізує свій прибуток: максимізація заробітку всіх членів профспілки є точкою перетину кривої граничної виручки і кривої пропозиції (середніх витрат), що і визначає зайняту чисельність Lпр і заробіток Wпр, членів профспілки. Який буде результат, залежить від підприємства і монополіста – профспілки.

Профспілки можуть залякати страйком, а монополіст тим, що найме непрофспілкових робітників. Хто переможе, залежить від позиції тих і других, і скоріше всього буде домовленість про встановлення заробітку близько до Wк з відповідною чисельністю Lк.


17.3. Ринок капіталів та позичковий процент.


Капітал – це ресурс тривалого користування, що створений з метою виробництва більшої кількості благ. Розрізняються фізичний і грошовий капітал.

Фізичний капітал – це сукупність матеріальних благ (машин, будівель, споруд, транспортних засобів, інструментів), які використовуються у виробництві товарів і послуг з метою отримання прибутку.

Грошовий капітал – це грошова форма капіталу, що виражається сумою готівкових грошей або особливим записом на банківському рахунку.

Взагалі підприємства мають попит на просто на деякі матеріальні, капітальні блага (верстати, обладнання, і таке інше), а на тимчасово вільні грошові кошти, які можна витратити на ці капітальні блага і повернути їх, віддавши частину прибутку від їх використання у майбутньому. Тому попит на капітал – це є попит на кошти, які можуть бути вкладені на придбання капітальних благ, тобто в інвестиції. Таким чином, попит на інвестиції – це є попит на позичкові кошти, а позичковий процент – є ціною позичних коштів. Отже ринок капіталу – це є ринок грошового капіталу.

Основна складність ринку капіталу полягає в тому, що об’єкт купівлі – продажу переходить із рук в руки не назавжди, а на певний період. Інструментами ринку капіталу можуть бути і безпосередні кредитні ресурси і цінні папери (акції, облігації, векселі) та іншого роду виробничі контракти.

Капітал як фактор виробництва створює свій доход, який є винагородою його володарю. Таким доходом для капіталу є процент, тобто доход на вкладений у виробництво капітал. Величина процентного доходу визначається процентною ставкою , тобто ціною, яку бере за користування капіталом його володар з підприємця.

Якщо кредитор надає кредит обсягом Р, то сподівається отримати наступного року суму (1+і)І.

МікроекономікаУ спрощеному вигляді формування процент ставки можна зобразити у вигляді графіка.


Рис. 17.4. Формування процентної ставки


Якщо відомі залежність на попит Д(і) та пропозицію S(i) кредиту в умовах досконалої конкуренції, то процентна ставка формується під дією сил попиту та пропозиції, причому кінцевим результатом буде процентна ставка рівноваги ір. Цей коефіцієнт зрівноважує попит та пропозицію на кредит.

Д(ір)=S(iр)

Кредит як правило надається за умови повернення через t років у розмірі, збільшеному на величину процентних платежів, які нараховуються в розмірі (і %) щорічно:

FV=I(i+1)t 17.5

Велиичина FV – є дисконтованою вартістю.

Дисконтована вартість – це вартість, яку матиме кредитор в майбутньому на момент t.

Принцип альтернативних витрат зумовлює необхідність забезпечити доходність не нижче ринкової інвестиції в свій капітал.

Якщо через Р позначити прибуток фірми в даний момент, а через Р(∆І) – прибуток від приросту інвестицій через певний час, то можна знайти граничну норму віддачі інвестицій:

Мікроекономіка (17.6)

Якщо r>і, то інвестиції доцільні; якщо r<i, то гроші краще не інвестувати, а давати в кредит під процент і.

17.4 Особливості ринку природних ресурсів.

Ринок природних ресурсів – це земля, простір, на якому відбувається будь яка економічна активність. Розташування, фізичні характеристики – (кліматичні особливості, родючість, наявність багатств надр) роблять кожну конкретну ділянку землі більш чи менш придатною для певного виду господарської діяльності.

Земля унікальна щодо інших факторів виробництва оскільки вона нерухому, іммобільна, невдтворювана. Її пропозиція в будь-який час і в будь-якій місцевості обмежена, фіксована. В зв’язку з нееластичністю пропозиції землі її ціна повністю визначається попитом на неї.

Відмінності між фізичним капіталом і землею:

1. Ділянка землі після купівлі – продажу в будь-який момент може бути продана на ринку;

2. Часто земля купується через те, що вона є особливою формою заощадження грошового капіталу. Припускається, що в майбутньому земля може знову бути запропонована як об’єкт купівлі – продажу.

3. В звичайній ситуації землю купують за для отримання доходу або ренти.

Аналізуючи ринок землі, зробимо такі припущення:

-вся земля має однакову якість;

-вся земля використовується тільки для виробництва одного продукту;

-земля орендується на конкурентному ринку.

За цих умов крива пропозиції землі буде мати абсолютно нееластичний характер.

Мікроекономіка

МікроекономікаМікроекономіка

Мікроекономіка


Рис. 17.7. Попит і пропозиція на природні ресурси


Єдиним дійовим фактором визначення цін стає попит на землю. В свою чергу попит на землю буде залежати від ціни продукції, що вирощують на цій землі, продуктивності землі, цін на ресурси, що використовуються разом із землею.

Точка перетину ліній попиту і пропозицій (Д та S) – являється рентою землі.

Рента – це ціна, що її сплачують за використання землі та інших природних ресурсів.

Якщо ціни на продукцію, вирощену на землі, зростуть, то крива попиту переміститься вгору і збільшить ренту на землю: R2>R3; R1>R2. І навпаки, зростання витрат на добриво, електроенергію знизить попит на землю, а значит і ренту R2<R1.

Негативний вплив фактотрів попиту може виявитись настільки значним, що крива попиту Д4 може не перетнутись з кривою пропозиції. За цих умов земля не зможе принести її власникам якогось доходу у вигляді ренти.

Як видно із графіка зміна ціни не впливає на кількість землі, що пропонується для використання.

Якість різних земельних ділянок дасть можливість користувачам родючої землі за інших однакових умов отримувати додатковий економічний прибуток, який називається диференційною рентою.

Економічну ренту можуть отримувати не тільки власники землі, а й власники інших природних ресурсів (корисні копалини, привабливі для туризму території). Причому механізм утворення ренти той же.

Тема 18. Загальна рівновага та зовнішні ефекти


План лекції.

Аналіз часткової та загальної рівноваги.

Ефективність виробництва та розподілу.

Сутність зовнішніх ефектів. Негативний зовнішній ефект.

Література: [ 5, c. 198 - 257].


18.1 Аналіз часткової та загальної рівноваги.


Аналіз часткової рівноваги означає вивчення рівноважних цін та рівноважних обсягів виробництва на багатьох офіційних ринках, які є складовими загальної ринкової системи. Однак економіка – це тісний клубок найрізноманітніших зв’язків між господарюючими суб’єктами: економічний імпульс від одного з них через систему ринку обов’язково передається іншим. Тому необхідний аналіз загальної рівноваги, тобто всеохоплюючий розгляд взаємозв’язків між усіма ринками та цінами, які утворюють ринкову систему в цілому.

Аналіз загальної рівноваги може бути використаний для розгляду довготермінових ефектів зворотнього зв’язку при зміні цін на ринках. Ефект зворотнього зв’язку – це подальша зміна цін та обсягів товарів і послуг на певному ринку у відповідь на зміни цін, що сталися на пов’язаних з ним ринках. Розглянемо це на прикладі ситуації, яка склалася в Україні в 90-х рр.. Через розрив традиційних економічних зв’язків після отримання незалежності постачання нафти на ринки України скоротилося. Крива її пропозиції перемістилася вліво, що призвело до зростання цін (рис. 18.1, а). Це негативно позначилося на ринках тих товарів, при виробництві яких використовується нафта, зокрема бензину. Крива пропозиції бензину теж перемістилая вліво, і ціни на нього зросли. (рис. 18.1, б).

МікроекономікаМікроекономікаМікроекономікаМікроекономікаМікроекономікаМікроекономікаМікроекономіка Р D S Р D1 D S1 S

МікроекономікаМікроекономікаМікроекономіка D1 S1


МікроекономікаМікроекономіка

Q Q

Мікроекономіка a б

МікроекономікаМікроекономікаМікроекономікаМікроекономіка Р D1 P

МікроекономікаМікроекономікаМікроекономіка D S



МікроекономікаМікроекономіка Q Q

Рис. 18.1 Ефект зворотнього зв’язку.


Бензин, у свою чергу, є комплектарним благом для автомобілів. Зростання цін на бензин спричинило зменшення попиту на автомобілі (рис. 18.1, г), бензин і, відповідно, на нафту. Крім того, первісне подорожчання нафти призвело до ефекту заміщення її на вугілля та збільшення попиту на нього (рис. 18.1, в). Внаслідок усіх цих ітерацій попит на нафту зменшиться, що призведе до зниження цін на неї. Економічний маховик почне знову розкручуватись, але вже у зворотньому напрямку: зростання пропозиції бензину, зниження цін на нього, підвищення попиту на автомобілі, бензин, нафту, зростання цін на нафту. Однак кожний наступний імпульс матиме меншу силу, ніж попередній. Тому після кількох ітерацій потенціал первинного імпульсу вичерпається, і в економіці встановиться загальна рівновага.

Загальна рівновага відбуватиметься тоді, коли ціни прореагували 6на вихідну зміну попиту чи пропозиції таким чином, що обсяги попиту дорівнюють обсягам пропозиції на всіх ринках. За цих умов на жодному ринку немає тенденції до подальших змін попиту чи пропозиції.

Припустимо, що в економічній системі використовуються лише два фактори виробництва (праця та капітали). Протягом одного дня для виробничих цілей може бути використано 40 000 люд.-год. Праці та 20000 маш.-год. Капіталу. Сукупний обсяг послуг факторів виробництва, доступний за певний проміжок часу, називається ресурсним обмеженням економіки. Після того, чк увесь цей обсяг ресурсів включено у виробничий процес, пропозиція буде абсолютно нееластичною.

Якщо виробництво обмежене лише двома продуктами (Х та Y), то тим менші можливості суспільства у виробництві іншого.

Зручним інструментом для аналізу виробництва та розподілу ресурсів в економіці з фіксованою пропозицією праці та капіталу є діаграма Еджворта. Вона є прямокутником, сторони якого становлять обсяги ресурсів, які має у своєму розпорядженні суспільство для виробництва двох товарів. Кожна точка на діаграмі Еджворта відповідає певниму варіанту розподілу наявної кількості ресурсів для виробництва товарів X та Y (рис. 18.2).


Мікроекономіка

Рис. 18.2 Діаграма Еджворта.


Щоб визначити обсяги випуску товарів X та Y при такому розподілі ресурсів, слід провести через точку А відповідні ізокванти. Для нашого прикладу обсяг виробництва товару Х становитиме 600 одиниць, а товару Y – 300 одиниць.

Таким чином, кожна точка діаграми Еджворта відповідає певним значенням шести змінних: LX, LY. KX. KY. QX. QY.


18.2 Ефективність виробництва та розподілу.


Ефективність виробництва досягається тоді, коли неможливо перебудувати використання наявних ресурсів так, щоб збільшити випуск одного товару без зменшення випуску іншого. З цієї точки зору використання ресурсів у точці А неефективне, адже залишаючись на ізокванті QX та пересуваючись вліво, ми переходимо до інших точок, які відповідають більшим обсягам виробництва товару Y (рис. 18.2).

Не важко дійти висновку, що тільки ті комбінації ресурсів, які відповідають точкам дотику двох сімейств ізоквант, є ефективними варіантами їх розподілу (рис. 18. 3).

У точках дотику кути нахилу ізоквант збігаються. Отже, можна стверджувати, що ефективність буде досягатися при рівності граничних норм технологічного заміщення ресурсів при виробництві обох товарів.

Мікроекономіка

Рис. 18.3 Крива ефективності виробництва.


Через усі точки дотику ізоквант можна провести криву, яка називається кривою ефективності використання ресурсів в економічній системі. Вона показує всі ті комбінації ресурсів, у яких вони використовуються ефективно.

Від кривої ефективності виробництва легко перейти до кривої виробничих можливостей. Вона показує, який максимальний обсяг товару можна виробити при заданих обсягах випуску інших благ, ресурсних обмеженнях та існуючій технології. Кожна точка кривої ефективності показує на тільки співвідношення ресурсів, а й максимально можливий обсяг виробництва одного товару при заданих обсягах іншого, що становить головну суть кривої виробничих можливостей (рис. 18.4).

Мікроекономіка

Рис. 18.4 Крива виробничих можливостей.


Користуючись кривою виробничих можливостей, можна визначити граничну норму трансформації одного продукту в інший, що показує, якою кількістю товару Y потрібно знехтувати, щоб отримати додаткову одиницю товару Х.

Розподіл ресурсів ефективний тоді, коли заданий обсяг продукції, який випускається за певний період часу, розподіляється між споживачами таким чином, що стає неможливим поліпшити становище однієї особи без завдання шкоди іншій.

Коли і ресурси розподіляються таким чином, що неможливо поліпшити становище особи без шкоди для іншої, досягається оптимальний, за Парето, розподіл ресурсів. Для досягнення такої ефективності не має бути можливості отримання додаткового виграшу шляхом перерозподілу ресурсів або обміну продуктами між споживачами. Корисність, що змінюється при всіх можливих варіантах розподілу ресурсів та виробленої продукції (рис. 18.5).

Кожна точка на кривій споживацьких можливостей відповідає ефективному варіанту розподілу продукту і ресурсів. Уздовж неї неможливо поліпшити становище однієї особи без заподіяння шкоди іншій.


18.3 Сутність зовнішніх ефектів.

Негативний зовнішній ефект.


Зовнішні ефекти (екстерналії) – це втрати і вигоди від ринкових угод, що не знайшли відображення в цілях. Вони називаються “зовнішніми”, оскільки стосуються не тільки економічних агентів, які беруть участь у даній операції, а й третіх осіб. Зовнішні ефекти виникають внаслідок як виробництва, так і споживання товарів і благ.

Щоб із пропозиції суспільства оцінити економічні результати певного виду господарської діяльності, необхідно до приватних втрат і доходів додати зовнішні витрати і вигоди:


МікроекономікаПриватний доход приватні витрати = приватний прибуток

+ + +

Мікроекономіка Зовнішні вигоди зовнішні витрати = зовнішній прибуток

= = =

Мікроекономіка Доход витрати = прибуток

суспільства суспільства суспільства

Зовнішні ефекти поділяються на негативні й позитивні. Негативні екстерналії, пов’язані з витратами, позитивні – з вигодами. Таким чином, зовнішні ефекти показують різницю між суспільними втратами (вигодами) і приватними втратами (вигодами).

Негативний зовнішній ефект виникає у разі, якщо діяльність одного економічного агента спричиняє витрати інших.

МікроекономікаПокажемо це на прикладі. Целюлозно- паперовий комбінат здійснює викиди недостатньо очищеної води в річку. Припустимо, що викиди стічної води пропорційні обсягу виробництва. Це означає, що із зростанням виробництва зростає і обсяг забруднення довкілля. Оскільки целюлозно – паперовий комбінат не здійснює повного очищення води, його граничні приватні витрати нижчі, ніж граничні суспільні витрати, оскільки вони не включають витрати на створення додаткової системи очисних споруд. Це призводить до того, що кількість випуску продукції перевищує ефективний обсяг випуску. (рис. 18.6).

МікроекономікаМікроекономікаМікроекономікаМікроекономіка Р MSC

МікроекономікаМікроекономікаМікроекономіка А S = MPC

МікроекономікаМікроекономікаМікроекономіка Е1

МікроекономікаМікроекономікаМікроекономікаМікроекономікаМікроекономіка Р1 MEC

Р0 Е0

Если Вам нужна помощь с академической работой (курсовая, контрольная, диплом, реферат и т.д.), обратитесь к нашим специалистам. Более 90000 специалистов готовы Вам помочь.
Бесплатные корректировки и доработки. Бесплатная оценка стоимости работы.

Поможем написать работу на аналогичную тему

Получить выполненную работу или консультацию специалиста по вашему учебному проекту
Нужна помощь в написании работы?
Мы - биржа профессиональных авторов (преподавателей и доцентов вузов). Пишем статьи РИНЦ, ВАК, Scopus. Помогаем в публикации. Правки вносим бесплатно.

Похожие рефераты: