Мікроекономіка
L
Рис. 5.6. Рівновага споживача.
Інші спільні точки більш низької кривої байдужості Uі бюджетної лінії А і В, не максимізують корисність споживача, так як U< U1. Таким чином, точка Е є точкою рівноваги споживача, в якій він максимізує свою корисність
В математичному плані рівновага споживача зображується в точці, де yf[bk лінії бюджетних обмежень дорівнює yf[bkeкривої байдужості:
MRS
xy =
(5.7).
Рівність граничної норми заміщення благ співвідношенню їх цін є умовою рівноваги споживача в ординалістській концепції.
Так
як згідно (5.4)
MRS x
y
=
то можна записати,
що
=
або
(5.8)
Рівнянням (5.8) умовою рівноваги споживача в кардиналістській концепції.
Таким чином, в точці оптимуму споживача відношення граничних корисностей дорівнює відношенню цін благ, що споживаються.
У відповідності з цим споживач розподіляє свій доход таким чином, щоб слідуючa грошова одиниця витрачена на кожний товар, приносила йому одну і ту ж граничну корисність.
Моделювання поведінки споживача на ринку товарів
План лекції
Реакція споживача на зміну його доходу.
Реакція споживача на зміну ціни товарів.
Ефект доходу та ефект заміщення.
Надлишок споживача. Зміна надлишку і витрати в результаті введення податків на товари.
Література: [ 1, c.49-55], [2, c.40-53], [4, c. 66-72 103-113].
6.1 Реакція споживача на зміну його доходу.
Розглянемо зміну оптимуму споживача при зміні його доходу, коли ціни і переваги споживача залишаються незмінними. Із збільшенням (або зменшенням) грошового доходу споживач може купити більшу (чи меншу) кількість як товару Х, так і товару У. При зміні доходу бюджетна лінія зміщується паралельно початковій бюджетній лінії (праворуч- при збільшенні доходу; ліворуч – при зменшенні доходу).
Розглянемо як зміну оптимуму споживача на графіку.
Y

K2
G


K1
E3
K
E1 E2
G U2
U U1
L L1 L2
Рис. 6.1 Лінія доход-споживання
Із зростанням доходу бюджетна лінія зміщується в положення К, L, 6 споживач переходить на більш високу криву байдужості. Очевидно, що набір Е2 містить більшу кількість товарів Х і У, ніж набір Е1.
З’єднуючи всі подібні точки, отримаємо криву GG, яка називається крива доход-споживання. Вона є множиною всіх оптимальних наборів товарів при зміні доходу споживача і незмінному співвідношенні цін.
Як видно із графіка (рис. 6.1), крива доход-споживання обох товарів х і У збільшується. Такі товари мають назву нормальних товарів.
Товар, споживання якого із зростанням доходу знижується, називається неякісним.
Крива доход - споживання дає змогу побудувати індивідуальну криву Енгеля, що характеризує зв’язок між обсягом споживання і доходом споживання при незмінних цінах і уподобаннях.
а) б) в) г)
![]()



![]()
![]()
![]()
У
У У У

![]()

![]()
![]()
![]()
![]()
Х Х Х Х
Рис. 6.2 Криві витрат Енгеля.
а – для нормального товару
б – для неякісного товару
в – для високоякісного товару
г – для нейтральних товарів
6.2 Реакція споживача на зміну ціни товарів.
Розглянемо реакцію споживання в ситуації, коли проходить зміна ціни на товар на прикладі зниження ціни на товар Х.
Зниження ціни на товар Х зумовлює поворот бюджетної лінії до нової точки перетину її з віссю Х, більш віддаленої від початку координації (точка L1 на рис. 6.3). Якщо ціна інших благ і грошовий доход залишаються без змін, то перетин бюджетної лінії з віссю У залишається без зміни (точка К на рис. 6.3).
На графіку (рис. 6.3 верхня частина) показана зміна оптимуму споживача за зміни ціни товару Х при незмінній структурі переваг і попередньому доходу.
У




К
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
x1
х2
L
L1
Х
![]()
![]()
![]()
![]()

![]()
![]()
P
![]()
![]()
![]()
![]()
Px
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
P'x D
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
x1 x2
Qx
Рис. 6.3 Крива ціна-споживання і побудова лінії попиту.
Як
видно з графіка,
при переході
оптимуму споживача
в точку Е1
він може придбати
товарів Х2
Х1.
З’єднуючи точки Е і Е1, одержуємо лінію ЕЕ1, яка називається кривою ціни-споживання. На основі цієї кривої можна побудувати лінію індивідуального попиту (нижня частина рис. 6.3).
Якщо споживач купує Х1 товару за ціни Рх і Х2 за ціни Р'х1, то на основі даної інформації можна побудувати лінію D, що характеризує обсяг попиту на товар Х як функцію від ціни.
6.3 Ефект доходу та ефект заміщення.
Зміна ціни блага міняє не тільки відносну доступність благ для споживача з фіксованим нормальним доходом, але його реальним добробут. Зниження ціни робить його більш багатим, а підвищення – бідним. Тому перехід до нової комбінації благ, яку купує споживач є наслідком дії двох факторів: зміни співвідношення цін та зміни реальної величини бюджету споживача.
Виділимо в загальній величині ефекту зміни ціни кожного із цих факторів окремо.
Зниження ціни на товар Х дає можливість:
а) за ту ж саму кількість товару Х віддати менше коштів і на “заощаджену” суму придбати інші товари;
б) більше споживати товару Х, що здешевів і менше товару У, що став відносно дорогим.
Ефект доходу - зміна реального доходу споживача в результаті зміни ціни одного з товарів, що входить до його споживчого товару.
Ефект заміщення – зростання попиту на здешевілий товар, який зумовлений заміщенням цим більш дешевим товаром інших, що стали відносно дорогими.
Ефект доходу і ефект заміщення діють одночасно. Ефект заміщення для різних груп товарів (нормальних, низькоякісних) при зниженні ціни завжди є позитивним: зниження ціни товару Х спонукає споживача до більшого споживання його. При підвищенні ціни на товар Х приводить до заміщення його споживання іншими, що стали дешевшими. Ефект доходу може бути позитивним (для нормальних товарів) і негативним (для низькоякісних товарів).
Загальний ефект впливу зміни ціни одного з товарів на поведінку споживача дорівнює сумі цих двох ефектів (рис. 6.4).
Ефект Ефект
заміщення доходу
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
Нормальний
товар
Загальний ефект
Ефект заміщення
![]()
![]()
![]()
![]()
Низькоякісний
![]()
![]()
товар
Загальний Ефект
Ефект доходу
![]()
Ефект
доходу
Товар
Гіффена
Загальний Ефект
ефект заміщення
Рис. 6.4 Загальний ефект впливу на реакцію споживача зниження ціни на товари.
В економічній теорії існує зв’язок між ціною товару, який споживач вважає низькоякісним, і споживанням цього товару, коли абсолютна величина ефекту доходу перевищує величину ефекту заміщення. Такий зв’язок називається парадоксом Гіффена, а товар називають товаром Гіффена.
Товар Гіффена – це товар, що посідає значне місце в бюджеті незаможніх споживачів при зменшені ціни попит на нього спадає (крива попиту має не спадний, а висхідний характер).
6.4 Надлишок споживача. Зміна надлишку і втрати в результаті введення податків на товари.
Надлишок споживання, або додаткова вигода, яку має той чи інший споживач, показує, наскільки в середньому краще живуть окремі споживачі. Різні споживачі неоднаково оцінюють споживання різних товарів, а отже, неоднаковим буде і максимальний рівень ціни, яку вони ладні заплатити за цей товар.
Криві попиту, як відомо, показують ту кількість товару, яку купує споживач за кожної заданої ціни.
Але з другого боку, крива попиту характеризує готовність, бажання споживача платити за додаткову одиницю товару, якщо у нього є деяка кількість цього товару. Тому функцію попиту можна розглядати як відображення бажання споживача платити.
Р
![]()
![]()
Рmax Надлишок
споживання
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
Pp A
D
0 Q
Qp
Рис. 6.5 Надлишок споживання.
Висота кривої попиту (Рmax) показує ту максимальну ціну, яку ладен споживач заплатити за додаткову одиницю товару. Площа під кривою попиту D (0, Рmax, А, Qp) відображає ту загальну суму коштів, яку споживач готовий заплатити за придбання Qp одиниці продукції.
В умовах
ринкової економіки
споживач купує
Qp
одиниць
продукції за
ціною Pp
, а тому сума
фактичних
витрат споживача
дорівнює площі
0 Р
А Qp.
Площа трикутника Pp Рmax А характеризує той надлишок, ту вигоду, яку отримує споживач при цьому. Податки погіршують добробут споживача.
Розглянемо
дію податку
на продаж, наслідком
якого є ефект
підвищення
ціни.
С


К
![]()
![]()
![]()
Т
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()