Собівартість продукції та шляхи її зниження
105,71 37:100 = 39,1 тис. грн.
Таким чином, фонд оплати праці водіїв й інших працівників:
ФОПобщ = 105,71 +39,1 = 144,81 тис. грн.
Визначаються витрати на мастильні та інші експлуатаційні матеріали.
Нормативна витрата мастильних матеріалів по кожному виді розраховується по формулі 3.11:
Асм і = Qт Ксм, (3.11)
де Ксм – нормативний коефіцієнт витрат мастильних матеріалів, числові значення якого для автомобіля КамАЗ-5511 наступні (табл. 3.3).
Таблия 3.3 – Значення нормативного коефіцієнту
| Види мастильних матеріалів | Значення коефіцієнту |
| Масло для дизельних двигунів | 0,04 |
| Трансміссійне масло | 0,004 |
| Консистентне змащення | 0,003 |
Витрата консистентного змащення, на відміну від інших мастильних матеріалів, береться по нормах у кілограмах від витрати палива в літрах.
У даному випадку витрата мастильних матеріалів становить:
масло для двигунів: 785 190 х 0,04 = 31 407 л;
трансмісійне масло: 785 190 х 0,004 = 3141 л;
консистентне змащення: 785 190 х 0,003 = 2355 кг.
Прейскурантні ціни з урахуванням витрат АТП на їхнє придбання приймаються наступні: моторне масло - 0,31 грн. за 1 л; трансмісійне масло - 0,29 грн. за 1 л; консистентне змащення - 0,38 грн. за 1 кг. Сума витрат становить:
на моторне масло: 0,31 х 31 407 = 9736 грн.;
на трансмісійне масло: 0,29 х 3141 = 911 грн.;
на консистентне змащення: 0,38 х 2355 = 895 грн.
Витрата гасу встановлюється в розмірі 0,5% від витрати палива у ваговому вираженні (у даному випадку вагова витрата палива становить 785 190 х 0,825 = = 647 782 кг, де 0,825 - питома вага дизельного палива).
Витрата гасу складе:
647 782 х 0,5 : 100 = 3239 кг.
При ціні 0,085 грн. за 1 кг витрати на гас рівні:
0,085 х 3239 = 275 грн.
Витрата обтиральних матеріалів планується в розмірі 36 кг на 1 ходовий автомобіль у рік. Витрата інших матеріалів приймається в розмірі 10 грн. на кожен ходовий автомобіль у рік. Витрати на обтиральні та інші матеріали при ціні за 1 кг обтиральних матеріалів 0,74 грн. складуть:
(36 х 39) 0,74 + 10 х 36 = 1399 грн.
Загальні витрати на мастильні та інші експлуатаційні матеріали:
Сэ.м = 9736 + 911 + 895 + 275 + 1399 = 13 216 грн.
Визначаються витрати на відновлення зношування й ремонт автомобільних шин:
Са.ш = 1,59 х 2 241 000 х 6 : 1000 = 21 379грн.,
де 1,59 - норма витрат на відновлення зношування та ремонт автомобільних шин на 1000 км пробігу, грн.; 6 - число коліс на автомобілі (без запасного), шт.
Визначається ремонтний фонд. Для цього потрібно визначити витрати на технічне обслуговування й поточний ремонт рухливого складу Сто, тр. Норми витрат по заробітній платі ремонтників, запасним частинам і матеріалам по всіх видах ТО та ТР на 1000 км пробігу для автомобіля КамАЗ-5511 відповідно рівні 16,82; 9,12 та 9,35 грн.
Сто,тр = 16,82 х 2241,0 + 9,12 х 2241,0 + 9,35 х 2241,0 = 37 634 + 20 438 + 20 953 = 79 025 грн.
Витрати на капітальний ремонт рівні:
Са.в = 15 373 х 0,2 х 2241 : 100 = 68 902 грн.
Всього ремонтний фонд:
Ср.ф = 79 025 + 68 902 = 147 927 грн.
Визначаються амортизаційні відрахування на повне відновлення по рухливому складі на основі діючих норм амортизаційних відрахувань:
Са.в = 15 373 х 0,3 х 2241 : 100 = 103 353 грн.
Визначаються непрямі витрати, у які входять витрати на обов'язкове страхування майна й медичне страхування, сплата відсотків за короткостроковий кредит й ін.:
Скосв = 1200 х 39 = 46 800 грн.
Визначається загальна сума витрат на перевезення Собщ, у тому числі сума змінних витрат Спер:
Собщ = 144 810 + 45 541 + 13 216 + 21 379 + 147 927 + 103 353 + 46 800 = 523 026 грн.
Спер = 45 541 + 13 216 + 21 379 + 147 927 + 103 353 = 331 416 грн.
Визначається собівартість 1 ткм (Sткм), 1 км (Sкм) і 1 ч роботи автомобілів Sач:
Sткм = 523 026 х 100 : 10 930 000 = 4,785 коп.
Sкм = 331 416 х 100 : 2 241 000 = 14,79 коп.
Sач = 46 800 х 100 : 119 330 = 139,22 коп.
Складається калькуляція собівартості, що наведена в табл. 3.4.
Таблиця 3.4 – Калькуляція собівартості вантажних перевезень
| Найменування статей витрат | Сума,грн. | Витрати на одиницю, коп. | ||
| 1 ткм | 1км | 1 авт-ч | ||
| Фонд оплати праці | 105710 | 0,967 | - | - |
| Відрахування на соціальне страхування | 39100 | 0,358 | - | - |
| Автомобільне паливо | 45541 | 0,417 | 2,03 | - |
| Мастильні та експлуатаційні матеріали | 13216 | 0,121 | 0,59 | - |
| Витрати на встановлення зносу та ремонт шин | 21379 | 0,195 | 0,95 | - |
| Ремонтний фонд | 147927 | 1,353 | - | - |
| Амортизаційні відрахування по рухливому складу на повне відновлювання | 103353 | 0,946 | 4,61 | - |
| Непрямі витрати | 46800 | 0,428 | - | 39,22 |
| Всього | 523026 | 4,785 | 14,79 | 39,22 |
Визначемо собівартість автобусних перевезень ТОВ «САТП – 2001» у 2008 р. за наступними даними (табл. 3.5).
Таблиця 3.5 – Показники автобусних перевезень ТОВ «САТП – 2001» у 2008 р.
| Показники | «Ікарус – 280» | «ПАЗ – 3205» |
| Середньооблікова кількість автомобілів, од. | 48 | 18 |
| Балансова вартість одного автомобіля, грн. | 45129 | 31200 |
| Автомобіле-години праці, ч | 132300 | 60070 |
| Загальний пробіг, тис. км | 2711,7 | 1679,6 |
| в тому числі платний пробіг, тис. км | - | 1360,5 |
| Пасажирообіг, тис. пас-км | 861600 | 526314 |
| Дохід, тис. грн. | 446,3 | 313,4 |
| Норматив фонду заробітної плати на 1 грн. доходів, грн. | 0,67 | 0,27 |
| Непрямі витрати на 1 авто-ч роботи, грн. | 0,87 | 0,52 |
| Витрати на паливо, грн. | 72470 | 42298 |
Визначаються витрати по заробітній платі водіїв і кондукторів з урахуванням відрахувань на соціальне страхування.
На основі встановленого нормативу заробітної плати на 1 грн. доходів по Ікарус фонд оплати праці водіїв і кондукторів з відрахуваннями на соціальне страхування ФОТ складе:
ФОТ = (0,67 х 446 300) х 1,37 = 409 659 грн.
Фонд оплати праці водіїв таксомоторів з відрахуваннями на соціальне страхування складе:
ФОТ = (0,27 х 313 400) х 1,37 = 115 927 грн.
Визначаються витрати на мастильні та інші експлуатаційні матеріали.
Норми витрати масел (л) і змащень (кг) на 100 л загальної витрати палива становлять (табл. 3.5):
Таблиця 3.5 – Норми витрати масел і змащень
| Показник | Ікарус | ПАЗ |
| Моторні масла | 3,2 | 2,4 |
| Трансмісійні масла | 0,4 | 0,3 |
| Консистентні змащення | 0,3 | 0,2 |
Витрата мастильних матеріалів дорівнює:
по Ікарус:
моторні масла: (3,2 х 1 249 476) : 100 = 39 983 л,
трансмісійні масла: (0,4 х 1 249 476): 100 = 4998 л,
консистентні змащення: (0,3 х 1 249 476) : 100 = 3748 л;
по ПАЗ:
моторні масла: (2,4 х 228 656) : 100 = 5488 л,
трансмісійні масла: (0,3 х 228 656): 100 = 686 л,
консистентні змащення: (0,2 х 228 656) : 100 = 457 л.
Витрати на мастильні матеріали при діючих прейскурантних цінах складуть:
по Ікарус:
моторне масло: 0,31 х 39 983 = 12 395 грн.,
трансмісійне масло: 0,29 х 4998= 1449 грн.,
консистентні змащення: 0,38 х 3748 = 1424 грн.;
по ПАЗ:
моторне масло: 0,31 х 5488= 1701 грн.,
трансмісійне масло: 0,29 х 686 = 199 грн.,
консистентні змащення: 0,38 х 457 = 174 грн.
Витрата гасу складе:
по Ікарус: 1 249 476 х 0,825 = 1 030 818 кг;
по ПАЗ: 228 656 х 0,74 = 169 205 кг.
При ціні 0,085 грн. за 1 кг витрати на гас складуть:
по Ікарус: 0,085 х (1 030 818 х 0,5): 100 = 438 грн.;
по ПАЗ: 0,085 х (169 205х 0,5) : 100 = 72 грн.
Витрати й витрати обтиральних матеріалів, планованих у розмірі 36 кг на один ходовий Ікарус й 24 кг на один ПАЗ у рік, при ціні 0,74 грн. складуть:
по Ікарус: 0,74 х 36 х 48 = 1279 грн.,
по ПАЗ: 0,74 х 24 х 18 = 320 грн.
Витрати на інші матеріали в розмірі 10 грн. на один ходовий автомобіль складуть:
по Ікарус: 10 х 48 = 480 грн.,
по ПАЗ: 10 х 18 = 180 грн.
Загальні витрати на мастильні та інші експлуатаційні матеріали складуть:
по Ікарус:
Ссм.а = 12 395 + 1449 + 1424 + 438 + 1279 + 480 = 17 465 грн.,
по ПАЗ:
Ссм.т = 1701 + 199 + 174 + 72 + 320 + 180 = 2646 грн.
Визначаються витрати на відновлення зношування й ремонт автомобільних шин.
По Ікарус при нормі витрат на 1000 км пробігу 1,44 грн. загальні витрати складуть:
Сш.а = 1,44 х 2 711 700 х 6 : 1000 = 23 429 грн.
По ПАЗ витрати складуть:
Сш.т = 1,01 х 1 679 600 х 4 : 1000 = 6786 грн.
Визначається ремонтний фонд.
Норми витрат на ТО й ТР по автобусах марки «Икарус-280» установлені в розмірі 59,47 грн., а по «ПАЗ-3205» - 12,79 грн.. на 1 000 км пробігу.
Сума витрат на технічне обслуговування й поточний ремонт складе:
по Ікарус: 59,47 х 2 711 700 : 1000 = 161 265 грн.,
по ПАЗ: 12,79 х 1 679 600 : 1000 = 21 482 грн.
Сума витрат на капітальний ремонт дорівнює:
по Ікарус: 45 129 х 0,2 х 2711,7 : 100 = 244 753 грн.,
по ПАЗ: 3120 х 0,25 х 1679,6 : 100 = 13 101 грн.
Ремонтний фонд складе:
по Ікарус: 161 265 + 244 753 = 406 018 грн.,
по ПАЗ: 21 482 + 13 101 = 34 583 грн.
Визначаються амортизаційні відрахування на повне відновлення по рухливому складу на основі діючих норм [15]:
по Ікарус: 45 129 х 0,18 х 2711,7 : 100 = 220 227 грн.,
по ПАЗ: 3120 х 0,26 х 1679,6 : 100 = 13 625 грн.
Визначаються непрямі витрати по видах перевезень:
по Ікарус: 0,87х 132 300 = 115 101 грн.,
по ПАЗ: 0,52 х 60 070 = 31 236 грн.
Визначається загальна сума витрат Собщ і сума зміних витрат Спер по видах перевезень:
По Ікарус:
Саобщ = 409 659 + 72 470 + 17 465 + 23 429 + 406 018 + 220277 + 115 101 = = 1 264 419 грн.;
Сапер = 72 470 + 17 465 + 23 429 + 406 018 + 220 277=739 659 грн.;
по ПАЗ:
Стобщ = 115 927 + 42 298 + 2 646 + 6 786 + 34 583+ 13 625 + 31 236 =
= 247 101 грн.;
Стпер = 42 298 + 2 646 + 6 786 + 34 583 + 13 625 = 99 938 грн.
Визначається собівартість одного пасажиро-кілометра (Sпас-км), одного кілометра (Sкм) і однієї години роботи (Sа.ч) по видах перевезень:
по Ікарус:
Sпас-км = 1 264 419 х 100 : 86 160 000 = 1,467 коп.;
Sкм = 739 659 х 100 : 2 711 700 = 27,27 коп.;
Sа.ч = 115 101 х 100 : 132 300 = 87,0 коп.;
по ПАЗ:
Sпас-км = 247 101 х 100 : 1 360 500 = 18,16 коп.;
Sкм = 99 938 х 100 : 1 679 600 = 5,95 коп.;
Sа.ч = 31 236 • 100:60 070 = 52,0 коп.
Складається калькуляція собівартості, що приведена в табл. 3.6.
Таблиця 3.6 – Калькуляція собівартості по пасажирським перевезенням
| Стаття витрат | Ікарус | ПАЗ | ||||||
| Сума, грн. | Витрати на одиницю, коп. | Сума, грн. | Витрати на одиницю, коп. | |||||
| 1 пас-км | 1 км | 1 авт-ч | 1 пас-км | 1 км | 1 авт-ч | |||
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 |
| Фонд оплати праці водіїв і кондукторів з відрахуванням на соцстрах | 409659 | 0,475 | - | - | 115927 | 6,65 | - | - |
| Автомобільне паливо | 72470 | 0,084 | 2,67 | - | 42298 | 3,11 | 2,52 | - |
| Мастильні та експлуатаційні матеріали | 17465 | 0,02 | 0,64 | - | 2646 | 0,19 | 0,16 | - |
| Витрати на відновлення зносу та ремонт шин | 23429 | 0,027 | 0,86 | - | 6786 | 0,5 | 0,4 | - |
| Ремонтний фонд | 406018 | 0,471 | 14,98 | - | 34583 | 2,54 | 2,06 | - |
| Амортизаційні відрахування по рухливому складу на повне відновлювання | 220277 | 0,256 | 8,12 | - | 13625 | -1,00 | 0,81 | - |
| Непрямі витрати | 115101 | 0,134 | - | 87,0 | 31236 | 2,30 | - | - |
| Всього | 1174413 | 1,467 | 27,27 | 87,0 | 221630 | 16,29 | 5,95 | 52,0 |
3.2 Нормування витрат на паливо
Витрати на автомобільне паливо включають витрати на всі види автомобільного палива, використовуваного на автотранспортному підприємстві для перевізної роботи, - бензин різних марок, дизельне паливо, зріджений і стиснений газ й ін.
Потреба в автомобільному паливі визначається відповідно до виробничої програми роботи рухливого складу на основі діючих норм витрати палива.
В основу нормування витрати автомобільного палива можуть бути покладені лінійні або питомі норми.
Лінійні норми витрати палива HL установлені в літрах на 100 км пробігу. Додатково для вантажних бортових автомобілів й автомобільних поїздів, що виконують роботу, що враховує в тонно-кілометрах, установлені питомі норми на кожні 100 т • км транспортної роботи (Hтр) у розмірі 2,0 л для карбюраторних й 1,3 л для дизельних автомобілів. Для вантажних автомобілів-самоскидів, крім лінійних норм на пробіг, установлена норма додаткової витрати палива на кожну поїздку з вантажем (Hz) у розмірі 0,25 л.
Нормативна витрата палива QT визначають по наступних формулах:
для бортових автомобілів [6]:
Qт. б = HL (Lобщ / 100) + Нтр (Р / 100), (3.5)
де Qт. б – нормативна витрата палива для бортових автомобілів, л / 100 км;
HL - лінійні норми витрати палива, л / 100 км;
Hтр – питомі норми транспорної роботи, л.
для автомобілів-самоскидів:
Qт. с = HL (Lобщ / 100) + Нz, (3.2)
де Нz - норма додаткової витрати палива на кожну поїздку з вантажем, л;
z - кількість поїздок;
для автобусів, таксі, легкових автомобілів й автомобілів, що працюють почасово [6]:
Qт. а = HL (Lобщ / 100) (3.3)
При розрахунку загальної нормативної потреби в паливі по підприємству необхідно враховувати зниження й підвищення норм витрати палива в різних умовах експлуатації автомобілів.
Лінійні норми витрати палива є підставою для списання палива, витраченого як АТП у цілому, так й окремими водіями, що працюють на конкретних автомобілях.
Суму витрат по кожному виді палива визначають множенням діючої ціни на загальну потребу даного виду або марки палива у відповідних одиницях виміру по формулі 3.4:
Ст =
,
(3.4)
де ЦТі — ціна одиниці (т, кг, л) і-го виду автомобільного палива; грн.;
QТі — планована потреба і-го виду палива у відповідних одиницях виміру (т, кг, л).
Ціна на автомобільне паливо складається з оптової ціни й витрат, пов'язаних із придбанням і доставкою палива на підприємство або централізовані заправні станції.
Питомі норми витрати палива в грамах на одиницю транспортної роботи (тонно-кілометр, пасажиро-кілометр, платний кілометр пробігу) використають для визначення ефективності використання палива по міністерству, керуванню або АТП.
Планова питома норма витрати палива [6]:
Нуд = QТі х 106 / Рі, (3.5)
де QТі -планова витрата палива і-го виду, т;
Рі — плановий обсяг транспортної роботи, т-км, пас.-км, плат. км.
Фактична питома витрата палива:
Н’уд = Q’Ті х 106 / Р’і, (3.6)
де Q’Ті — фактично витрачена кількість палива і-го виду, т;
Р’і — фактично виконана транспортна робота, т-км, пас,-км, плат. км.
Ефективність використання палива визначають порівнянням фактично отриманої питомої норми витрати палива із запланованої.
Фактична питома витрата палива залежить від ряду технічних й організаційних факторів: технічного стану рухливого складу й, у першу чергу, систем харчування, запалювання й газорозподіли двигунів; вантажопідйомності (місткості) автомобіля; технічного стану гальмової системи й ходової частини автомобіля; використання причепів; коефіцієнта використання вантажопідйомності (місткості) автомобіля; порожнього пробігу автомобіля; організації обліку витрати палива й ін.
Визначимо витрати на автомобільне паливо для вантажних перевезень ТОВ «САТП – 2001» у 2008 р.
Витрата палива Qт визначається на основі норм витрати, які для автомобіля КамАЗ-5511 установлені в наступних розмірах: на 100 км пробігу — 31,5 л, на 1 поїздку з вантажем — 0,25 л:
(31,5 х 2 241 000 : 10) + 0,25 х 175 512 = 749 793л.
Додаткова витрата палива на зимовий період установлений у розмірі 4,2% до витрати палива та становить:
749 793 х 4,2 : 100 = 31 491 л.
Витрата палива на внутрігаражні витрати встановлена у розмірі 0,5% від витрати палива на експлуатацію рухливого складу й у даному випадку дорівнює:
(749 793 + 31 491) 0,5 : 100 = 3906 л.
Усього витрата палива складе:
Са.т = 749 793 + 31 491 + 3906 = 785 190 л.
При ціні дизельного палива 5,8 грн. за 1 л загальна сума витрат на паливо складе:
Са.т = 0,058 х 785 190 = 45 541 грн.
Визначимо витрати на автомобільне паливо для пасажирських перевезень ТОВ «САТП – 2001» у 2008 р.
По Ікарус витрата палива на пробіг Qт. а при нормі 44 л на 100 км складе:
Qт. а = (44 х 2 711 700) : 100 = 1 193 148 л.
По перевезеннях ПАЗ витрата палива на пробіг Qт. т при нормі 13 л на 100 км складе:
Qт. т = (13 х 1 679 600) : 100 = 218 348 л.
Додаткова витрата палива на зимовий період складе:
по Ікарус: (1 193 148 х 4,2) : 100 = 50 112 л;
по ПАЗ: (218 348 х 4,2): 100 = 9171 л.
Витрата палива на внутрігаражні потреби складе:
по Ікарус - (1193 148 + 50 112)0,5:100 = 6216 л;
по ПАЗ - (218 348 + 9171) 0,5:100 = 1137 л.
При ціні дизельного палива 5,8 грн. за 1 л загальна сума витрат на паливо по Ікарус Са т а складе:
Са т а = (1 193 148 + 50 112 + 6216) х 0,058 = 72 470 грн.
Витрати на паливо по ПАЗ Са т а при ціні 15 коп. за 1 л складуть:
Са т а = (218 348 + 9171 + 1137) х 0,15 = 42 298грн.
Всього витрати на автомобільне паливо пасажирських перевезень:
72 470 + 42 298 = 114 768 грн.
Таким чином, загальні витрати на автомобільне паливо вантажних та пасажирських перевезень ТОВ «САТП – 2001» у 2008 р. складуть:
45 541 + 114 768 = 160 309 грн.
3.3 Економічний ефект запропонованих розробок
До заходів науково-технічного прогресу ставляться створення, виробництво й використання нових, реконструкція або модернізація існуючих коштів і знарядь праці (машин й устаткування, будинків, споруджень, передатних устроїв), предметів праці (сировини, матеріалів, палива, енергії) і споживання (продукції для задоволення потреб населення), технологічних процесів, у тому числі утримуючі винаходи й раціоналізаторські пропозиції, а також способів і методів організації виробництва, праці й керування [11].
Показник економічного ефекту на всіх етапах реалізації заходів науково-технічного прогресу визначається як перевищення вартісної оцінки результатів над вартісною оцінкою сукупних витрат ресурсів за весь строк здійснення цих заходів.
На стадіях техніко-економічного обґрунтування заходів науково-технічного прогресу, вибору найкращого варіанта, при формуванні планів науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт (НИОКР) повинен дотримуватися народногосподарський підхід, що припускає:
проведення оцінки ефективності заходів науково-технічного прогресу за умовами використання продукції з обліком всіх супутніх позитивних (а також негативних, якщо вони є) результатів в інших сферах народного господарства, включаючи соціальну, екологічну, зовнішньоекономічну сфери;
проведення розрахунку економічної ефективності по всьому циклі розробки й реалізації заходів НТП за встановлений для кожного заходу період, включаючи проведення НИОКР, освоєння й серійне виробництво, а також період використання результатів здійснення заходів у народному господарстві;
застосування в розрахунках системи економічних нормативів й інших установлюваних обмежень, облік економічної нерівноцінності витрат і результатів, здійснюваних й одержуваних у різні моменти часу, що досягається їхнім приведенням до єдиного розрахункового року;
застосування в розрахунках єдиного по народному господарству нормативу ефективності капітальних вкладень і диференційованих нормативів плати за трудові й природні ресурси, а також застосування кошторисної вартості, тарифів, цін (действую-цих або перспективних), що відображають якість й ефективність продукції для споживача.
Величина економічного ефекту, обумовлена по усло-шям використання продукції, відображає сумарний внесок всіх стадій циклу НИОКР — виробництво— використання й рассчитівается до встановлення цін на науково-технічну продукцію й продукцію виробничо-технічного призначення.
При визначенні економічного ефекту за умовами про-ізводства використаються діючі оптові, роздрібні ціни тарифи на продукцію й послуги; установлені чинним законодавством нормативи плати за виробничі ресурси (виробничі фонди, трудові й природні); діючі нормативи відрахування від прибутку підприємств й об'єднань у державний і місцеві бюджети, вищестоящим організаціям для формування централізованих галузевих фондів і резервів; правила й норми розрахунку підприємств із банком за наданий кредит або зберігання власних коштів; нормативи перерахунку валютного виторгу й т. п.
Загальний підхід до вибору найкращого варіанта реалізації заходів науково-технічного прогресу на етапі техніко-економічного обґрунтування зводиться до наступного.
Відбираються варіанти з потенційно можливих, кожен з яких задовольняє всім заданим обмеженням: соціальним стандартам, екологічним вимогам, за часом реалізації й ін. У число розглянутих варіантів обов'язково включаються найбільш прогресивні техніко-економічні показники, які перевершують або відповідають кращим світовим досягненням (не тільки освоєним у виробництві, але - при наявності інформації - і намічуваним до випуску в перспективі). При цьому повинні враховуватися можливості закупівлі техніки за рубежем у необхідній кількості, організації власного виробництва на основі придбання ліцензій, організації спільного виробництва із закордонними країнами.
По кожному варіанті із числа що допускають визначаються (з урахуванням динаміки) витрати, результати й економічний ефект. Кращим признається варіант, у якого величина економічного ефекту максимальна, або - за умови тотожності корисного результату - витрати на його досягнення мінімальні.
Економічний ефект заходів науково-технічного прогресу розраховується за умовами використання продукції за розрахунковий період. Сумарний по роках розрахункового періоду економічний ефект [17]:
Эт = Рт – Зт, (3.7)
де Рт — вартісна оцінка результатів здійснення заходів науково-технічного прогресу за розрахунковий період;
Зт — вартісна оцінка витрат на здійснення заходів науково-технічного прогресу за розрахунковий період.
Розрахунок економічного ефекту проводиться з обов'язковим використанням приведення різночасних витрат і результатів до єдиного для всіх варіантів заходу науково-технічного прогресу до моменту часу — розрахунковому року tр. Як розрахунковий рік звичайно приймається найбільш ранній у всіх розглянутих варіантах календарний рік, що передує початку випуску продукції або використання у виробництві нової технології, нових методів організації праці або керування.
Приведення різночасних витрат і результатів всього років періоду реалізації заходу до розрахункового року здійснюються шляхом множення їхньої величини за кожний рік на коефіцієнт приведення αt (табл. 4.1) [17].
Вартісна оцінка результатів за розрахунковий період здійснюється в такий спосіб:
Pt =
,
(3.8)
де tн, tк — відповідно початковий і кінцевий коди розрахункового періоду.
Таблиця 4.1 – Коефіцієнт приведення одночасних витрат