Собівартість продукції та шляхи її зниження
| Кількість років, передуючих розрахунковому року | Коефіцієнт приведення | Кількість років, наступних за розрахунковим роком | Коефіцієнт приведення |
| 1 | 2 | 3 | 4 |
| 10 | 2,5937 | 1 | 0,9091 |
| 9 | 2,3579 | 2 | 0,8264 |
| 8 | 2,1436 | 3 | 0,7513 |
| 7 | 1,9487 | 4 | 0,6830 |
| 6 | 1,7716 | 5 | 0,6209 |
| 5 | 1,6105 | 6 | 0,5645 |
| 4 | 1,4641 | 7 | 0,5132 |
| 3 | 1,3310 | 8 | 0,4665 |
| 2 | 1,2100 | 9 | 0,4241 |
| 1 | 1,1000 | 10 | 0,3855 |
| 0 | 1,0000 | 11 | 0,3505 |
| 12 | 0,3185 | ||
| 13 | 0,2897 | ||
| 1 2 | 3 | 4 | |
| 14 | 0,2633 | ||
| 15 | 0,2394 | ||
| 20 | 0,1486 | ||
| 25 | 0,0923 | ||
| 30 | 0,0573 | ||
| 40 | 0,0221 | ||
| 50 | 0,0085 | ||
Як початковий рік розрахункового періоду застосовується рік початку фінансування робіт зі здійснення заходу, включаючи проведення наукових досліджень.
Кінцевий рік розрахункового періоду визначається моментом завершення всього життєвого циклу заходів науково-технічного прогресу, що включає розробку, освоєння, серійне виробництво, а також використання результатів здійснення заходів у народному господарстві. Кінцевий рік розрахункового періоду може визначатися плановими (нормативними) строками відновлення продукції за умовами її виробництва й використання або термінами служби засобів праці (з урахуванням морального старіння). При відсутності таких нормативів кінець розрахункового періоду встановлюється з урахуванням специфіки галузі.
Вартісна оцінка результатів визначається як сума основних Рtо і супутніх Рtc результатів.
Вартісна оцінка основних результатів заходу:
для нових предметів праці [17]:
Рtо = (Аt / Уt) х Цt, (3.9)
де Аt — обсяг застосування нових предметів праці в t-м року;
Уt — витрата предметів праці на одиницю продукції, виробленої з їхнім використанням в t-м року;
Цt — ціна одиниці продукції (з урахуванням ефективності її застосування), що випускає з використанням нового предмета праці в t-м року;
для засобів праці тривалого користування:
Рtc = Цt х Аt х Вt, (3.10)
де Цt — ціна одиниці продукції з урахуванням ефективності її застосування), виробленої за допомогою нових засобів праці t-м році;
Аt – обсяг застосування нових засобів праці в t-м року;
Вt — продуктивність засобів праці в t-м року.
Вартісна оцінка супутніх результатів включає додаткові економічні результати в різних сферах народного господарства, а також економічні оцінки соціальних й екологічних наслідків реалізації заходів науково-технічного прогресу.
Соціальні й екологічні результати здійснення заходу науково-технічного прогресу визначаються при його опеньку по ступені відхилення соціальних й екологічних показників від цільових нормативів, установлених у централізованому порядку, і масштабів впливу на навколишнє середовище й соціальну сферу. Порушення цільових нормативів при цьому не допускається. Вартісна оцінка зазначених результатів може проводитися по формулі 4.5:
Рtc =
,
(3.11)
де Рtc — вартісна оцінка соціальних й екологічних результатів заходу в t-м року;
Rit — величина окремого результату (у натуральному вимірі) з урахуванням масштабу його впровадження в t-м року;
ait —стоимостная оцінка одиниці окремого результату в t-м році;
n — кількість показників, що враховують при визначенні впливу заходу на навколишнє середовище й соціальну сферу.
Витрати на реалізацію заходів науково-технічного прогресу за розрахунковий період включають витрати на виробництво й використання продукції [6]:
Зт = Зпт + Зит, (3.12)
де Зпт — витрати на виробництво продукції за розрахунковий період;
Зит — витрати на використання продукції (без обліку затратна перетворення самої продукції) за розрахунковий період.
Витрати на виробництво (використання) продукції розраховуються одноманітно:
Зtп(и) ∑ Зtп(и) αt = ∑ (Иt + Кt - Лt) х αt, (3.13)
де Зtп(и) — величина витрат всіх ресурсів в t-м році (включаючи витрати на одержання відповідних результатів);
Иt — поточні витрати при виробництві (використанні) продукції в t-м році без обліку амортизаційних відрахувань на реновацію;
Кt — одноразові витрати при виробництві (використанні) продукції в t-м році;
Лt — залишкова вартість (ліквідаційне сальдо) основних фондів, що вибувають в t-м році.
У тих випадках, коли на кінець розрахункового періоду залишаються основні фонди, які можуть використатися ще ряд років, величина Лt визначається як залишкова вартість зазначених фондів.
Для заходів науково-технічного прогресу, що характеризуються стабільністю техніко-економічних показників (обсягів виробництва, показників якості, витрат і результатів) по роках розрахункового періоду, розрахунок економічного ефекту проводиться по формулі 4.8 [17]:
Эг = (Рг – Зг) / (Р + Ен), (3.14)
де Рг — змінена по роках розрахункового періоду вартісна оцінка результатів заходу науково-технічного прогресу, що включає основні й супутні результати;
Зг - незмінені по роках розрахункового періоду витрати на реалізацію заходів науково-технічного прогресу;
Зг = И + (kр + Ен) х К, (3.15)
де И — річні поточні витрати при використанні продукції (без обліку амортизації на реновацію);
kр — норма реновації основних фондів при використанні продукції, обумовлена з урахуванням фактору часу (табл. 4.2);
Ен — норматив приведення різночасних витрат і результатів, чисельно дорівнює нормативу ефективності капітальних вкладень (Ен = 0,1);
К — одноразові витрати при використанні продукції (у випадку їхнього розподілу за часом вони провадяться по факторі часу до розрахункового року).
Визначимо економічну доцільність використання причепів на міжміських перевезеннях вантажів ТОВ «САТП – 2001». Порівнюється перевезення вантажів одиночним автосамосвалом Камаз-5320 й автопоїздом у складі автомобіля Камаз-5320 і причепа ГКБ-8350 за даними, наведеним у табл. 4.3 [17].
Таблиця 4.2 – Коефіцієнт реновації основних фондів, визначених з урахуванням фактору часу
| Строк дії, років | Коефіцієнт реновації | Строк дії, років | Коефіцієнт реновації | Строк дії, років | Коефіцієнт реновації | Строк дії, років | Коефіцієнт реновації |
| 1 | 1,0000 | 6 | 0,1296 | 11 | 0,0540 | 20 | 0,0175 |
| 2 | 0,4762 | 7 | 0,1054 | 12 | 0,0468 | 25 | 0,0102 |
| 3 | 0,3021 | 8 | 0,0874 | 13 | 0,0408 | 30 | 0,0061 |
| 4 | 0,2155 | 9 | 0,0736 | 14 | 0,0357 | 40 | 0,00226 |
| 5 | 0,1638 | 10 | 0,627 | 15 | 0,0315 | 50 | 0,00086 |
Таблиця 4.3 – Вихідні дані для визначення економічної ефективності використання причепів
| Показник | Умовні позначення | Автомобіль КамАЗ-5320 | |
| без причепа | з причепом ГКБ-8350 | ||
| Вантажопідйомність автомобіля, т | qn | 8 | 16 |
| Коефівцієнт використання вантажопідйомності автомобілей | γ | 1,0 | 1,0 |
| Коефіцієнт використання пробігу | β | 0,7 | 0,7 |
| Технична швидкість, км/ч | Vт | 42 | 37 |
| Середня відстань перевезення, км | lе.г | 65 | 65 |
| Час простою автомобілю під завантаженням і розвантаженням на поїздку, ч | Tп-р | 0,58 | 1,16 |
| Коефіцієнт випуску автомобілей | αв | 0,73 | 0,73 |
| Час в наряді, ч | Тн | 12,5 | 12,5 |
| Змінні витрати на 1 км пробігу без амортизації на повне відновлення рухливого складу, грн | Sкм | 11,13 | 15,79 |
| Постійні витрати на 1 авт-ч, грн | Sач | 59,6 | 65,5 |
| Норматив заробітної плати на 1 грн доходів, грн | Нзп | 0,21 | 0,21 |
| Тариф за 1 т, грн | Ц | 2,7 | 2,7 |
| Балансова вартість одиниці рухливого складу, грн | К | 16350 | 21650 |
| Строк дії рухливого складу, років | Тсл | 6 | 6 |
У зв'язку з тим що даний захід характеризується стабільністю техніко-економічних показників (обсягу виробництва, витрат і результатів) по роках розрахункового періоду, розрахунок економічного ефекту за розрахунковий період (6 років) провадиться по порівнюваних варіантах по формулі 4.10:
Эт = (Dr – Cr) / (kp + Eн) (3.16)
Для визначення вартісної оцінки результатів Dr і витрат Cr при використанні автомобілів КамАЗ-5320 без причепа і з причепом визначається їхній річний виробіток у тоннах по формулі 4.11:
WQ = (Дк αи Тн Vt β γ qn) / (lе.г + Vt β tп-р) (3.17)
Звідси
WQ КамАЗ = 9547,4 т
WQ КамАЗ з пр = 14522,4 т
Для визначення вартісної оцінки результатів (доходів) і витрат на перевезення вантажів визначаються автомобіле-години роботи й загальний пробіг.
Автомобіле-години роботи АЧр для одиночного автомобіля й автомобіля із причепом будуть рівні:
АЧр = Дк αн Тн = 365 х 0,73 х 12,5 = 3330 ч.
Загальний пробіг складе:
Lобщ КамАЗ = (Тн Vt lе.г) / (lе.г + Vt β tп-р) х Дк αи = 110 816 км
Lобщ КамАЗ з пр= 84 278 км
Вартісна оцінка результатів роботи складе:
DКамАЗ = Ц х WQ = 2,7 х 9547,4 = 25778 грн.
DКамАЗ з пр = 2,7 х 14522,4 = 39210 грн.
Сума змінних витрат Спер без обліку амортизації на повне відновлення складе:
Спер КамАЗ = Sкм х Lобщ = 0,1113 х 110816 = 12 334 грн.
Спер КамАЗ з пр = 0,1579 х 84278 = 13 307 грн.
Сума постійних витрат Спост складе:
Спост КамАЗ = Sа.ч АЧр = 0,596 х 3330 = 1 985 грн.
Спост КамАЗ з пр = 0,655 х 3330 = 2 181 грн.
Заробітна плата водіїв з відрахуваннями на соціальне страхування складе:
ЗПКамАЗ = 0,21 х 25778 = 5 413 грн.
ЗПКамАЗ з пр = 0,21 х 39210 = 8234 грн.
Загальна сума річних поточних витрат ТОВ «САТП – 2001» складає:
при використанні одиночного автомобіля КамАЗ:
Ст 1 = Спер + Спст + ЗПв = 12334 + 1985 + 5413 = 19732 грн.
при використанні автомобіля КамАЗ з причепом:
Ст 2 = 13307 + 2181 + 8234 = 23722 грн.
Вартісна оцінка з урахуванням капітальних вкладень та амортизаційних відрахувань на реновацію складе:
Сг КамАЗ = Ст 1 + (kp + Eн) х К = 19732 + (0,1296 + 0,1) х 16350 = 23 486 грн.
Сг КамАЗ з пр = 23 722 + (0,1296 + 0,1) х 21650 = 28 693 грн.
Економічний ефект за розрахунковий період складе:
при використанні одиночного автомобіля КамАЗ:
Эт = (25778 – 23486) / (0,1296 + 0,1) = 9983 грн.
при використанні автомобіля КамАЗ з причепом:
Эт = (39210 – 28693) / (0,1296 + 0,1) = 45 806 грн.
∆ Эт = 45806 – 9983 = 35 823 грн.
Таким чином, використання автомобіля КамАЗ з причепом значно ефективніше, ніж одного автомобіля.
ВИСНОВКИ
Собівартість продукції - виражені в грошовій формі витрати на її виробництво й реалізацію. Об'єктом дослідження є господарська діяльність ТОВ «САТП - 2001». В умовах переходу до ринкової економіки собівартість продукції є найважливішим показником виробничо-господарської діяльності підприємств.
П(С)БО № 1 визначає витрати як зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов’язань, які призводять до зменшення власного капіталу (за винятком зменшення власного капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власниками).
Для збереження і покращення загальної прибутковості підприємства керівництво повинне знати розміри специфічних витрат і прибутків на будь-який момент по окремих видах продукції, по кожному цеху та по інших структурних підрозділах підприємства. Облік витрат дає цю інформацію, допомагає контролювати витрати, встановлюючи критерії ефективності виробництва.
Необхідність в різних класифікаціях витрат, використання різних методів їх збирання і розподілу зростає з ускладненням господарської діяльності підприємства. Вона є передумовою успішної організації планування, обліку, контролю, аналізу та ефективного управління витратами.
На побудову обліку виробничих витрат впливає безліч факторів, які доцільно об’єднати в групи: загально-організаційні, обліково-організаційні та технологічні.
Отже, одержання найбільшого ефекту з найменшими витратами, економія трудових, матеріальних і фінансових ресурсів залежать від того, як вирішує підприємство питання зниження собівартості продукції.
В умовах переходу до ринкової економіки собівартість продукції є найважливішим показником виробничо-господарської діяльності підприємств. Вирахування цього показника необхідно для оцінки виконання плану по даному показнику і його динаміки; визначення рентабельності виробництва й окремих видів продукції; здійснення внутрівиробничого госпрозрахунку; виявлення резервів зниження собівартості продукції; визначення цін на продукцію; вирахування національного доходу в масштабах країни; розрахунку економічної ефективності впровадження нової техніки, технології, організаційно-технічних заходів; обґрунтування рішення про виробництво нових видів продукції й зняття з виробництва застарілих.
Керування витратами виробництва й реалізації продукції з метою їхньої мінімізації на підприємстві є складовою частиною керування підприємством у цілому. Керування витратами на підприємстві необхідно насамперед для:
одержання максимального прибутку;
поліпшення фінансового стану фірми;
підвищення конкурентоздатності підприємства й продукції;
зниження ризику стати банкрутом й іншими цілей.
Собівартість продукції перебуває у взаємозв'язку з показниками ефективності виробництва. Вона відображає більшу частину вартості продукції й залежить від зміни умов виробництва й реалізації продукції. Істотний вплив на рівень витрат роблять техніко-економічні фактори виробництва. Цей вплив проявляється залежно від змін у техніку, технології, організації виробництва, у структурі і якості продукції й від величини витрат на її виробництво
Істотного зниження собівартості продукції на підприємстві можна досягти тільки за рахунок розробки й реалізації комплексної програми зниження витрат, що повинна бути постійно діючої й періодично коректуватися з урахуванням змінюваних обставин.
ПЕРЕЛІК ЛІТЕРАТУРИ
Господарський кодекс України // Офіційний вісник України. – 2003. - № 11. – С. 303 – 458.
Афанасьєв М.В., Гончаров А.Б. Економіка підприємства: Навчально-методичний посібник для самостійного вивчення дисципліни / За редакцією проф.. М.В. Афанасьєва. – Х.: ВД «ІНЖЕК», 2003. – 410 с.
Бутинець Ф.Ф., Давидюк Т.В., Малюга Н.М., Чижевська Л.В. «Бухгалтерський управлінський облік» - Житомир: ПП «Рута», 2002. – 327 с.
Верхогляд В. Планируем производственную себестоимость: с чего начать. // Баланс, 2004. - №34. - с. 37 – 39.
Голованенко С.Л., Жарова О.М., Маслова Т.И. Анализ хозяйственной деятельности автотранспортных предприятий. Под ред. С.Л. Голованенко. – Харьков: Вища школа. Изд-во при Харьк. Ун-те, 1982. – 280с.
Жарова О.М. Типовые задачи по экономике автомобильного транспорта: Учеб. Пособие для автотрансп. Спец. Вузов. – М.: Высшая школа, 1991. – 223 с.
Задоя А.А., Петруся Ю.Е. Основы экономической теории: Учебное пособие. – М.: Рыбари, 2000. – 479 с.; ил.
Колесникова Л.А. Рыночный подход к калькулированию себестоимости продукции. // Вісник. №3(11): ХДЕУ: - Х. 1999. - с. 70 – 72.
Крысенко Т. Взаимность бухгалтерського и управленческого учета при классификации расходов и формировании себестоимости. // Бухгалтерия. Налоги. Бизнесс. – 2005. – №6. - с. 34 – 39.
Основи економічної теорії: Підручник / За ред. проф. С.В. Мочерного; Худож. Оформ. В.М. Штогрина. – Тернопіль: АТ «Тарнекс» за участю АТ «НОЙ» та вид-ва «Світ», 1993 – 688 с.
Основы экономических знаний для абитуриентов: Учебное пособие / Орлов П.А., Хохлов Н.П. и др.; (Под общ. ред. П.А. Орлова). – Х.: ИД «ИНЖЕК», 2003. – 212 с.
Плешанкова Л. Формирование себестоимости и цены продукции. // Баланс. – 2004. № 18. - С. 33 – 37.
Положення (стандарт) бухгалтерського обліку № 1 // www.rada.gov.
Положення (стандарт) бухгалтерського обліку № 16 // www.rada.gov.
Пустовіт Г. Особливості обліку виробничих витрат і калькулювання собівартості готової продукції в малих підприємствах. // Бухгалтерський облік і аудит. – 2004. №5. - с. 7 – 11.
Рындя А. Себестоимость в финансовой отчетности. // Налоги и бухгалтерский учет. – 2004. - №27. - с. 47 – 50.
Справочник инженера-экономиста автомобильного транспорта / С.Л. Голованенко, О.М. Жарова, Т.И. Маслова, В.Г. Посыпай. Под ред. С.Л. Голованенко. – 3-е издание; перераб. и доп. – К.: Тэхника, 1991. – 351 с.
Статистичний щорічник Харківської області в 2006 році. – Харків, 2007. - 595 с.
Типове положення “Про планування, облік і калькулювання собівартості продукції ( робіт, послуг) у промисловості” від 26.04.96 №473 // Відомості Верховної Ради України. – 1996.- №50.- С. 819 - 830.
Україна в цифрах 2007. Статистичний довідник. Київ «Видавництво «Кольсунтант»,2008. - 265 с.
Фінанси підприємства. Учбовий посібник. Під ред. Бурковського В.В. – Дніпропетровськ: Пороги, 2004 р. – 346 c.
Фінанси підприємства: Підручник. За ред. Поддєрьогіна А.М. – К.: КНЕУ, 1998 р. – 298 с.
Череп А. Можливості застосування нових організаційних структур управління з метою зниження собівартості продукції. // Вісник Національної академії і державного управління при Президентові України. - 2005. - №2. - С. 208 – 215.
Череп А.В. Управління собівартістю : Моногр./ Запорізький національний технічний університет. Х.: ІНЖЕК, 2005. – 373 с.
Шеремет А.Д., Сайфулін Р. С. Фінанси підприємства – М.: ИНФРА, 1997 р. – 218 с.
Юровский Б. Планирование, учет и анализ себестоимости продукции. // Энциклопедия бухгалтера и экономиста. – 2004. - №8 - с. 7 – 237.
Юровский Б. Себестоимость продукции: планирование, учет, анализ. / Метод. рек. – Х.: Консультант, 2003. - 202 с.
Экономика: Учебник. 3-е изд.; перераб. И доп. / Под ред. д-ра экон. наук проф. А.С. Булатова. – М.: Экономистъ, 2004. – 896 с.
Экономика предприятия: Учебн. Пособие. (П. А. Орлов и др.); Под общей редакцией П.А. Орлова. – Харьков: РИО ХГЭУ, 2000. – 401 с.
Экономическая теория: Учебное пособие. / Е.М. Воробьев, А.А. Гриценко, М.Н. Ким. – «Фортуна – Пресс», 1997 г. - 410 с.
Размещено на