Xreferat.com » Рефераты по экономике » Розробка заходів з підвищення ефективності операційної діяльності ВАТ "Дніпропетровськгаз"

Розробка заходів з підвищення ефективності операційної діяльності ВАТ "Дніпропетровськгаз"

відновлення робочого тиску газу в газопроводах середнього і високого тиску, зв'язані з відключенням споживачів, відключення і наступне включення подачі газу в цілому на підприємство, первинне заповнення резервуарів зрідженим газом на ГНС, ГНП, АГЗС, АГЗП виконуються за нарядом-допуском і за спеціальним планом, затвердженим керівником СПГГ, а при виконанні вказаних робіт силами газової служби підприємства - керівником цього підприємства.

3.25. Зовнішні газопроводи всіх тисків підлягають контрольному опресовуванню тиском 0,1 МПа (1 кгс/кв.см).

Падіння тиску не повинно спостерігатися протягом 10 хвилин.

3.26. Контрольне опресовування внутрішніх газопроводів промислових і сільськогосподарських підприємств, котелень, підприємств комунально-побутового обслуговування населення виробничого характеру, а також обладнання і газопроводів ГРП (ГРУ), ГНС, ГНП, АГЗС, АГЗП повинне проводитися тиском 0,01 МПа (1000 мм вод.ст.).

Падіння тиску не повинне перевищувати 10 даПа (10 мм вод.ст.) за 1 год.

3.27. Контрольне опресовування внутрішніх газопроводів і газового обладнання житлових і громадських будинків повинна проводитися тиском 0,005 МПа (500 мм вод.ст.). Падіння тиску не повинно перевищувати 20 даПа (20 мм вод.ст.) за 5 хвилин.

3.28. Резервуари ЗВГ, газопроводи обв'язки резервуарних і групових балонних установок повинні випробуватися тиском 0,3 МПа (3 кгс/кв.см) протягом 1 год. Результати контрольного опресовування вважаються позитивними при відсутності видимого падіння тиску на манометрі і витоків, виявлених приладом або за допомогою мильної емульсії.

3.31. При ремонтних роботах в загазованому середовищі повинні застосовуватися інструменти з кольорового металу, який би унеможливлював іскроутворення. Інструменти і пристрої з чорного металу повинні бути оміднені або густо змазуватися солідолом.

3.32. Працівники і спеціалісти, які виконують газонебезпечну роботу в колодязі, резервуарі, в приміщеннях ГРП, ГНС, ГНП, АГЗС і АГЗП, повинні бути у вогнестійкому спецодязі і взутті без сталевих підківок і цвяхів.

3.33. При виконанні газонебезпечних робіт повинні застосовуватися переносні вибухозахищені світильники напругою не більше 12 В.

3.34. У колодязях, що мають перекриття, тунелях, колекторах, технічних коридорах, ГРП і на території ГНС, ГНП, АГЗС, АГЗП не допускається проведення зварювання і газового різання на діючих газопроводах без відключення і продування їх повітрям або інертним газом. При відключенні газопроводів після запірних пристроїв повинні встановлюватися інвентарні заглушки.

3.35. У газових колодязях зварювання, різання, а також заміна арматури, компенсаторів та ізолювальних фланців допускається тільки після повного зняття перекрить.

3.37. Газове різання і зварювання на діючих газопроводах при приєднанні до них газопроводів і їх ремонт повинні проводитися при тиску газу 40-150 даПа (40-150 мм вод.ст.). Наявність вказаного тиску повинна перевірятися протягом всього часу виконання роботи.

При зниженні тиску нижче 40 даПа (40 мм вод.ст.) і підвищенні його понад 150 даПа (150 мм вод.ст.) різання або зварювання слід припинити.

3.38. При виконанні робіт із встановлення додаткового обладнання на діючих внутрішніх газопроводах зварювання і різання слід провадити на відключених ділянках, які повинні бути продуті повітрям або інертним газом.

3.39. Перевірення герметичності газопроводів, арматури і приладів вогнем забороняється.

3.40. Перебування сторонніх осіб, а також куріння в місцях проведення газонебезпечних робіт і застосування відкритого вогню забороняються.

3.41. При газовому різанні або зварюванні на діючих газопроводах для попередження утворення високого полум'я місця виходу газу повинні замазуватися глиною з азбестовою крихтою.

3.61. Відповідальним за забезпечення працівників засобами індивідуального захисту і справність цих засобів є спеціаліст, що керує газонебезпечною роботою.

Забезпеченість засобами індивідуального захисту і їх справність виявляються при видачі наряду-допуску на газонебезпечні роботи.

При організації робочого місця керівник роботи зобов'язаний забезпечити можливість швидкого виведення робітників з небезпечної зони.

3.62. Кожному працюючому за нарядом-допуском повинен видаватися рятувальний пояс в комплекті зі страхувальним мотузком, шланговий або ізолювальний протигаз. Застосування фільтрувальних протигазів не допускається.

Потреба застосування протигазів працівниками при виконанні ними газонебезпечних робіт визначається керівником робіт.

3.63. Дозвіл на користування ізолювальними протигазами в кожному випадку повинен видавати керівник робіт особам, які пройшли медичний огляд і спеціальний інструктаж з правил користування таким протигазом.

3.64. Тривалість роботи в протигазі без перерви не повинна перевищувати 30 хвилин. Загальний час роботи ізолювального протигазу визначається паспортом протигазу.

3.65. Повітрозабірні патрубки шлангових протигазів при роботі повинні розставлятися і закріплюватися з навітряного боку від місця виділення газу.

За відсутності "примусової" подачі повітря вентилятором довжина шлангу не повинна перевищувати 10 м. Шланг не повинен мати різких перегинів і будь-чим затискатися.

3.66. Рятувальні пояси повинні мати наплічні ремені з кільцем з боку спини на їх перетині для кріплення мотузка. Пояс повинен підганятися так, щоб кільце розміщувалося не нижче лопаток.

4.3 Інженерно- технічні заходи щодо охорони праці


Для запобігання випадків поразки електрострумом та зниження рівня статичного електроструму в газорозподільній мережі використовується захисне заземлення. Захисне заземлення здійснюється за допомогою заземлювачів – металевих провідників, що знаходяться в безпосередньому контакті з землею і розташовуються в ряд. Обираємо трубчатий електрод, довжиною l = 3м(мах), діаметром d = 40мм = 0,04 м.

Для визначення необхідного заземлення проводимо розрахунок а алгоритмом [94].

Розрахуємо опір одного вертикального електроду, Ом:


Розробка заходів з підвищення ефективності операційної діяльності ВАТ "Дніпропетровськгаз", (4.1)


де r - питомий опір поверхні в місці розташування заземлювачів, Ом∙м, грунт суглинок, тому r = 100 Ом∙м.

l - довжина трубчастого електроду, м, l = 3 м.

d - діаметр трубчастого електроду, м, d = 40мм = 0,04 м.

Розробка заходів з підвищення ефективності операційної діяльності ВАТ "Дніпропетровськгаз" – відстань від верхньої точки стержневого заземлювача до поверхні землі, м; 0,5 Ј Розробка заходів з підвищення ефективності операційної діяльності ВАТ "Дніпропетровськгаз" Ј 1,0 м; Розробка заходів з підвищення ефективності операційної діяльності ВАТ "Дніпропетровськгаз" = 0,9;

t - глибина розташування середини електрода від поверхні землі, м,

розраховується за формулою


Розробка заходів з підвищення ефективності операційної діяльності ВАТ "Дніпропетровськгаз", (4.2)


Розробка заходів з підвищення ефективності операційної діяльності ВАТ "Дніпропетровськгаз" м

Розробка заходів з підвищення ефективності операційної діяльності ВАТ "Дніпропетровськгаз" Ом

Припустимий опір устрою, який заземлює, Rдоп = 4 Ом. Так як Re > Rдоп, знаходимо потрібну кількість вертикальних електродів.

На початку розрахуємо початкову кількість заземлювачів без урахування об'єднуючої штиби.


Розробка заходів з підвищення ефективності операційної діяльності ВАТ "Дніпропетровськгаз" (4.3)


Розробка заходів з підвищення ефективності операційної діяльності ВАТ "Дніпропетровськгаз" шт.

приймаємо начальну кількість електродів - 8 штук.

Визначаємо необхідну кількість вертикальних електродів:


Розробка заходів з підвищення ефективності операційної діяльності ВАТ "Дніпропетровськгаз" (4.4)


де Розробка заходів з підвищення ефективності операційної діяльності ВАТ "Дніпропетровськгаз" - коефіцієнт використання вертикальних електродів, що враховує обопільне екранування.

Для вибору цього коефіцієнта приймають значення відношення відстані між електродами до їхній довжини а = 1, отже, коефіцієнт використання вертикальних електродів Розробка заходів з підвищення ефективності операційної діяльності ВАТ "Дніпропетровськгаз" = 0,65.

Розробка заходів з підвищення ефективності операційної діяльності ВАТ "Дніпропетровськгаз"

Приймаємо кількість електродів – 14 штук.

Визначивши кількість заземлення знайдемо довжину з'єднуючої штиби:


Розробка заходів з підвищення ефективності операційної діяльності ВАТ "Дніпропетровськгаз" (4.5)


Розробка заходів з підвищення ефективності операційної діяльності ВАТ "Дніпропетровськгаз" м

Опір з'єднуючої штиби визначаємо за формулою:


Розробка заходів з підвищення ефективності операційної діяльності ВАТ "Дніпропетровськгаз", (4.6)


де В - ширина з'єднуючої штиби, м; b = 20 мм = 0,02 м;

Розробка заходів з підвищення ефективності операційної діяльності ВАТ "Дніпропетровськгаз"- відстань від верхньої точки трубчастого заземлювача до поверхні землі, м; Розробка заходів з підвищення ефективності операційної діяльності ВАТ "Дніпропетровськгаз" = 0,9 м.

Розробка заходів з підвищення ефективності операційної діяльності ВАТ "Дніпропетровськгаз" Ом.

І розрахуємо загальний опір для устрою, який заземлює, Rз, який повинен бути Розробка заходів з підвищення ефективності операційної діяльності ВАТ "Дніпропетровськгаз" ? Розробка заходів з підвищення ефективності операційної діяльності ВАТ "Дніпропетровськгаз".


Розробка заходів з підвищення ефективності операційної діяльності ВАТ "Дніпропетровськгаз" (4.7)


ηш- коефіцієнт використання з'єднуючої штиби, ηш = 0,62.

Розробка заходів з підвищення ефективності операційної діяльності ВАТ "Дніпропетровськгаз" Ом.

Загальний опір Rз відповідає умові Rз ? Rдоп, тому обрані нами 14 електродів

d = 0,04м, довжиною l = 3м відповідає всім нормам [94].


Висновки та рекомендації


Досліджуєме відкрите акціонерне товариства по газопостачанню та газифікації "ДНІПРОПЕТРОВСЬКГАЗ" є ліцензіатом з розподілу природного і нафтового газу та з постачання природного газу за регульованим тарифом у Дніпропетровській області (окрім м.Дніпропетровськ та м.Кривий Ріг).

ВАТ “Дніпропетровськгаз” підпорядковане Національній акціонерній компанії “Нафтогаз України”, яка є власником 51% акцій підприємства.

Між Дочірнєю компанією „Газ України” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України” (компанія) та ВАТ „Дніпропетровськгаз” (користувач) укладено угоду, згідно якій ВАТ „Дніпропетровськгаз” у тимчасове користування надане державне майно, яке не підлягає приватизації і використовується для забезпечення постачання та розподілу природного газу, а саме: розподільні газові мережі, споруди на них, транспортні засоби спеціального призначення та інше державне майно, яке передано НАК „Нафтогаз України” у користування згідно з постановою КМУ від 25.05.98р. №747 „Про утворення НАК „Нафтогаз України”.

Статутний фонд ВАТ “Дніпропетровськгаз” відповідно до установчих документів складає 2 455 902 грн., розподілений на 861 720 простих іменних акцій номінальною вартістю 2,85 грн кожна. Загальна кількість акціонерів становить 12,5 тис.осіб. ВАТ "Дніпропетровськгаз" має 18 відокремлених структурних підрозділів, розташованих в основних районних містах Дніпропетровської області.

Результати проведеного аналізу динаміки росту статей балансу та змін в структурі статей активів та пасивів балансу ВАТ «Дніпропетровськгаз» за 2005 - 2007 роки показали:

- обсяги валюти балансу ВАТ «Дніпропетровськгаз» зменшились з рівня 580 407 млн.грн. (2005) до 479 560 млн.грн. (2007), при цьому темп негативного приросту становив -0,91% у 2006 році та -16,54% у 2007 році;

- обсяги власних коштів в балансі ВАТ «Дніпропетровськгаз» за рахунок погашення накопичених збитків резервами додаткового капіталу зменшились з рівня 98 239,0 млн.грн. (2005) до 70 343,8 млн.грн. (2007), при цьому темп негативного приросту становив -12,72 % у 2006 році та -17,96% у 2007 році;

- обсяги чистого доходу від реалізації продукції ВАТ «Дніпропетровськ-газ» зросли з рівня 326 983 млн.грн. (2005) до 546 202 млн.грн. (2007), при цьому темп приросту становив 18,34 % у 2006 році та 41,16% у 2007 році;

- обсяги чистого прибутку після оподаткування ВАТ «Дніпропетровськ-газ» зросли з збиткового рівня -43 218 млн.грн. (2005) до меншого збиткового рівня -23 934,8 млн.грн. (2007), при цьому темп приросту становив 41,19 % у 2006 році та 5,8% у 2007 році;

Таким чином, система розвитку підприємства ВАТ «Дніпропетровськ-газ» може бути охарактеризована за результатами 2006-2007 року як нестійка за класичним «золотим правилом» співвідношення основних показників росту підприємства.

Проведений аналіз структури та динаміки активів підприємства за 2005 –2007 роки показав:

- структурна частка необоротних активів в валюті балансу з рівня 35,61% у 2005 році зросла до рівня 45,73% у 2007 році за рахунок зростання структур-ної частки основних засобів з рівня 33,9% у 2005 році до рівня 43,6% у 2007 році (з рівня 196 820 млн.грн.(2005) до 209 257 млн.грн.(2007));

- в структурі оборотних активів підприємства:

1) структурна частка запасів в валюті балансу з рівня 7,44% у 2005 році знизилась до рівня 3,06% у 2007 році;

2) структурна частка дебіторської заборгованості в валюті балансу з рівня 50,3% у 2005 році знизилась до рівня 39,9% у 2007 році;

3) структурна частка готівкових грошей в валюті балансу з рівня 1,28% у 2005 році зросла до рівня 2,65% у 2007 році;

Таким чином, падіння структурної частки запасів та дебіторської заборго-ваності в валюті активів балансу зумовлене у 2005 -2007 роках зростанням структурної частки необоротних активів.

В структурі джерел (пасивів) підприємства за 2005 -2007 роки:

1) структурна частка власних коштів в валюті балансу з рівня 16,93% у 2005 році зменшилась до рівня 14,66% у 2007 році за рахунок збитковості роботи підприємства та покриття збитків резервами капіталу;

2) структурна частка власних оборотних коштів(за мінусом імобілізова-них в необоротних активах) в валюті балансу з негативного рівня -18,2% у 2005 році знизилась до негативного рівня -31,1% у 2007 році, тобто у підприємства немає власних оборотних коштів і навіть джерелами необоротних активів є позикові кошти, що робить підприємство малоліквідним;

3) структурна частка кредиторської заборгованості в валюті балансу з рівня 8,2% у 2005 році зросла до рівня 22,4% у 2007 році, що свідчить про розширення використання підприємством комерційного кредиту постачаль-ників, ;

4) структурна частка довгострокових позик в валюті балансу з рівня 23,8% у 2005 році дещо знизилась до рівня 22,9% у 2007 році та є основним джерелом для придбання оновлених основних засобів підприємства;

Таким чином, основними джерелами позикового капіталу в ВАТ «Дніпро-петровськгаз» є довгострокові кредити та поточні кошти в розрахунках.

Динаміка структури операційних витрат в собівартості виробництва продукції ВАТ «Дніпропет-ровськгаз» у 2005 –2007 роках характеризується:

- підвищенням структурної частки матеріальних витрат з рівня 13,75% у 2005 році до рівня 16,78 % у 2007 році;

- зниженням структурної частки витрат на оплату праці з рівня 30,59% (22,22%+8,37%) у 2005 році до рівня 24,94% (18,26%+6,68%) у 2007 році.

Проведений аналіз динаміки показників ліквідності та фінансової стійкості ВАТ «Дніпропетровськгаз» у 2005 –2007 роках показав, що фінансовий стан підприємства характеризується:

- хронічною нестачею високоліквідних готівкових коштів та відповід-ними значеннями коефіцієнта моментальної ліквідності на рівні 0,022 (2005 рік) – 0,042(2007 рік), що на порядок нижче вимог нормативного діапазона значень не менше 0,25 – 0,3;

- поступовим зниженням обсягів високоліквідних та короткострокових готівкових коштів та відповідними зниженням рівня коефіцієнта строкової ліквідності з 0,85 (2005 рік) – 0,63(2007 рік) при нормативному значенні не менше 0,7 – 0,8;

- поступовим зниженням обсягів ліквідних коштів та відповідним зниженням рівня коефіцієнта загальної ліквідності з рівня 1,095 (2005 рік) до рівня 0,868(2007 рік) при нормативному значенні не менше 1,5 – 2,0, що відмічалось вище в аналізі як невідповідність власного та довгострокового капіталу і обсягів необоротних коштів;

- знаходження показника фінансової незалежності (автономії) у 2005 -2007 роках в діапазоні 0,15 – 0,17, що не відповідає вимогам до стійкого фун-кціонування підприємства (коефіцієнт автономії > 0,5) та , одночасно, фіксує занадто великий рівень застосування фінансового важеля залучених поточ-них коштів в розрахунках, що може спричинити неплатоспроможність та ризик банкрутства підприємства за вимогами кредиторів;

–хронічна нестача джерел покриття запасів (рис.2.13), що характеризу-ється кризовим станом стійкості по покриттю запасів, при цьому весь влас-ний капітал імобілізований в необоротних коштах активів балансу, а для придбання запасів використовується весь залучений та поточний капітал під-приємства (кошти в розрахунках). Це відповідає хронічній нестачі ліквідних коштів в моментальному та строковому діапазонах діяльності.

Аналіз динаміки показників ефективності управління активами, ділової активності по оборотності активів та рентабельності роботи підприємства ВАТ «Дніпропетровськгаз» у 2005 – 2007 роках характеризується:

- підтримкою рівня зношеності основних засобів за рахунок своєчас-ного ремонту та оновлення на рівні 0,43 (2005 рік) - 0,48(2007 рік), що дозволяє характеризувати стан основних засобів, як – “середнього рівня зношеності”;

- систематичним підвищенням рівня трансформації активів в виручку від реалізації з 0,56 у 2005 році до рівня 1,14 у 2007 році, що свідчить про інтенсивний характер експлуатації активів та розвитку підприємства;

- систематичним підвищенням рівня фондовіддачі основних засобів в виручку від реалізації з 1,66 у 2005 році до рівня 2,61 у 2007 році, що свідчить про інтенсивний характер експлуатації основних засобів на підприємстві;

- зниженням на 15 – 20% періоду обороту основних агрегатів активів підприємства у 2006 році відносно рівня 2005 року та подальшим зниженням на 35-40% періоду обороту активів у 2007 році відносно рівня 2006 року, що свідчить про зростання рівня ділової активності підприємства при зростанні обсягів валюти балансу;

- постійним зростанням рівня рентабельності власного капіталу по чистому доходу від реалізації продукції з рівня 332,8% у 2005 році до рівня 776,5% у 2007 році;

- постійним зростанням рівня рентабельності активів по чистому доходу від реалізації продукції з рівня 56,3% у 2005 році до рівня 113,8% у 2007 році;

- зниженням рівня реалізаційної рентабельності власного капіталу з рівня 11,1% (2005 рік) до 1,98%(2006 рік) та зростанням до 15,4% (2007 рік);

- негативним рівнем рентабельності активів та власного капіталу по чистому прибутку після оподаткування внаслідок збитковості операційної діяльності;

Таким чином, проведена економічна діагностика фінансового стану підприємства ВАТ «Дніпропетровськгаз» по результатам діяльності за 2005 – 2007 роки показала, що основними проблемами фінансового стану підприємства є наступні:

ризиково низький рівень загальної, строкової та моментальної ліквідності, що створює проблеми з платоспроможністю підприємства та проблеми своєчасності розрахунків з кредиторами;

незабезпеченістю джерелами покриття придбаних виробничих запасів, що приводить до їх надмірного об’єму в умовах відсутності необхідних обсягів власних оборотних коштів, вкладених в основні засоби;

низкий рівень автономності ( надмірне використання фінансового важеля позикових коштів) та використанняґ в якості основних позичкових джерел поточних авансових платежів покупців продукції, що не є класичними джерелами покриття виробничих запасів.

Отримані результати потребують додаткового дослідження адміністративних, збутових та інших операційних витрат підприємства, занадто великий обсяг яких приводить при позитивних значеннях прибутку підприємства за результатами реалізації послуг до негативних значень прибутку підприємства за загальними результатами операційної діяльності.

Так. на протязі останніх трьох років ВАТ "Дніпропетровськгаз" отримало збитки на загальну суму 92, 57 млн. грн., у том числі по роках: 2005р. – 43 218 тис. грн., 2006р. -25 417 тис. грн., 2007р. -23 934,8 тис. грн. У зв'язку із наяв-ністю збитків дивіденди акціонерам за 2005-2006 роки не нараховувались. Фі-нансове становище підприємства напротязі останніх трьох років було склад-ним, воно мало недостатньо коштів в обігу, тому вимушено було постійно ко-ристуватися кредитами банків.

Згідно результатам розрахунку інтегрального показника ризику банкрутства Альтмана за даними балансу ВАТ «Дніпропетровськгаз» у 2005-2007 роках імовірність банкрутства підприємства ВАТ «Дніпропетровськгаз» є дуже значною, що потребує негайної програми заходів по оздоровленню підприємства.

Як показали результати прогнозування за економіко-математичною мо-деллю, якщо не впровадити антикризові заходи, то негативні ефекти в діяльності ВАТ «Дніпропетровськаз», відмічені за результатами економічної діагностики, мають прогнозну тенденція до погіршання, тобто:

очікується подальше зниження рівней ліквідності підприємства до рівня критичної неліквідності;

очікується подальше зниження рівня покриття виробничих запасів всіма видами джерел пасивів, що веде підприємство до рівня критичної межі нестійкого фінансового стану;

очікується зростання рівня рентабельності власного капіталу підприєм-ства по валовому прибутку від реалізації та подальше збільшення збитковості рівня рентабельності власного капіталу по чистому прибутку після оподатку-вання;

очікується поступове зниження збитковості діяльності підприємства до рівня беззбиткової роботи у 2010 році, що повністю залежить від регульованого державою тарифу на реалізацію газа споживачам в умовах постійного зростан-ня вартості газа, поставляємого в газорозподільчі мережі ВАТ «Дніпропетров-ськгаз».

В умовах державного регулювання цін реалізації газа єдиною стратегією розвитку ВАТ «Дніпропетровськгаз» та відміченої в аналізі дипломного дослідження хронічної збитковості діяльності за рахунок непокриття реалізацією газа за регульованим тарифом фактичних витрат підприємстває, основною стратегіє діяльності та розвитку є - стратегія зниження мінімізації витрат, тобто зменшення собівартості реалізуємої продукції та послуг за рахунок:

проведення робіт по модернізації обладнання газотранспортної мережі;

проведення робіт по впровадженню нових систем обліку газа у спожи-вачів на основі старт-карткових пристроїв попередньої оплати вартості постача-ємого газу, вбудованих в лічильники газу;

впровадження нових систем управління газотранспортними системами в області для зменшення витрат на ліквідацію аварій та своєчасної діагностики необхідності заміни та обслуговування обладнання.

Основним інструментом реалізації стратегії мінімізації витрат є досягнення мінімуму розбалансу газа в газорозподільних мережах, тобто розбалансу між вхідними обсягами газа, постачаємого з магістральних газопроводів високого тиску ДП «Укртрансгаз» НАК «Нафтогаз України» в газорозподільну мережу середнього та низького тиску ВАТ «Дніпропетровськгаз», та доставленими до споживачів та сплаченими обсягами газу.

Розбаланс газу між вхідними та реалізуємими обсягами газу виникають в газорозподільних мережах за причинами:

відсутності газових лічильників на входах в газорозподільну мережу відповідальності ВАТ «Дніпропетровськгаз» та врахування вхідних обсягів газу за розрахунковим методом;

відсутності газових лічильників на входах в мережу споживачів та врахування вихідних, сплачуємих споживчами, обсягів газу за розрахунковим методом;

відсутності газових лічильників на лініях власного споживання газу робочою інфраструктурою ВАТ «Дніпропетровськгаз»;

втрати газу за рахунок витоку в трубопроводах газових мереж та в пристроях обладнання регулювання тиску в газових мережах при переході з високого та середній та малий тиск;

кримінально-несанкціонованого відбору газу з газорозподільних мереж ВАТ «Дніпропетровськгаз» за рахунок несанкціонованих «врізок» в розподільні трубопроводи.

Загальний рівень оцінки розмірів втрат газу при транспортуванні (розбаланс газових мережах) характеризується наступним рівнем:

- у 2006 році ці втрати по Україні склали 1,9 млрд. м3 (1,1 млрд. м3 – нормовані втрати, 0,8 млрд. м3 – понаднормативні) або 2,8% від обсягів використання газу споживачами України;

- у 2007 році з урахуванням розвитку газорозподільної мережі нормовані втрати склали 1,2 млрд. м3.

В рамках загальної стратегії газової галузі України та стратегії мінімізації витрат ВАТ «Дніпропетровськгаз» в дипломному дослідженні пропонується та обґрунтовується інвестиційни проект:

«Зменшення витоку природного газу у газорозподільних мережах ВАТ «Дніпропетровськгаз»».

Замовник: ВАТ «Дніпропетровськгазі»

Виконавець: Лейкс Юероп Інк (Lakes Europe Іnc.) та ТОВ «Центр Тест»

Спрямування проекту - Запобігання витоку природного газу (метану) в газорозподільних мережах ВАТ «Дніпропетровськгаз».

Статус країни реалізації проекту - Підписала та ратифікувала, прийняла, ухвалила чи така, що приєдналася до Кіотського протоколу.

Об’єкт спрямування проектних робіт - Неконтрольовані виділення в атмосферу забруднюючих речовин (природного газу).

Період, протягом якого передбачається зменшення викидів - з 2008 до 2012 р.

Передбачувані обсяги зменшення викидів - Річне (середнє): 60 млн.м3;

Загалом: 300 млн.м3

Прогнозована вартість одиниці скорочення викидів (ЄВРО) – 12,5 ЕВРО / 1000 м3.

Аналіз умов впровадження проекту показав, що ВАТ «Дніпропетровськгаз» керує газорозподільними мережами середнього та низького тиску з щорічними обсягами транспортування газу приблизно 3,2 мільярдів кубічних метрів (млрд. м3). Розподільна мережа охоплює близько 29 520 кілометрів (км) труб. Розподільні мережі включають окремі вузли, що розраховані на тиск 16 бар, 6 бар, 3 бар та труби низького тиску для подачі газу побутовим споживачам. На території регіону впровадження проекту знаходиться 3 653 станцій, що регулюють тиск газу, та 8362 понижувальних станцій (у сукупності 12015 об'єктів). Вказані об’єкти налічують близько 31250 клапанів та 76 000 фланців.

Операції проекту складаються з трьох компонентів:

Ідентифікація та вимірювання витоків з усіх станцій, які регулюють та зменшують тиск газу на мережах у Дніпропетровській області. Виявлення витоків забезпечується шляхом використання пристрою Health Gasurveyor, а вимірювання - за допомогою нового устаткування Hі Flow Sampler.

Усунення усіх виявлених витоків шляхом застосування вдосконаленого герметика (тобто герметик для трубних з'єднань Gore-Tex та ущільнення штока засувки)

Проектування та впровадження програми технічного обслуговування та моніторингу, що включає навчання персоналу користування вдосконаленим устаткуванням для виявлення та виміру витоків.

Нове устаткування Hі Flow Sampler, що використовується з метою вимі-рювання виявлених витоків, було розроблене науково-дослідним інститутом технології газу в США, а потім випробувано у промисловості, починаючи з 1997 року.

Для реконструкції газорозподільної інфраструктури ВАТ «Дніпропетровсьгаз» необхідні інвестиції на суму близько 3 млн. євро. Фінансовий стан ВАТ не дозволяє виконати проект без залучення інвестицій. Проект спільного впровадження по Кіотському протоколу забезпечує механізми, що дозволяють залучити фінансові кошти для модернізації газорозподільних мереж. Інвестиції, необхідні для виконання проекту, повертаються інвестору за рахунок реалізації одиниць скорочення викидів (ОСВ), що генеруються даним проектом. Тобто виконання данного проекту скорочення викідів (СВ) дозволить генерувати зменшення викидів парникового газу, що дозволяє, згідно Кіотському протоколу, отримати інвестовані кошти з міжнародних фондів після проведення експертизи по розрахунку рівня реального скорочення викидів (СВ) після реалізації проекту (кредитні «карбон-бонуси»).

Таким чином, при підтвердженому обсягу скорочення викиді 300

Если Вам нужна помощь с академической работой (курсовая, контрольная, диплом, реферат и т.д.), обратитесь к нашим специалистам. Более 90000 специалистов готовы Вам помочь.
Бесплатные корректировки и доработки. Бесплатная оценка стоимости работы.

Поможем написать работу на аналогичную тему

Получить выполненную работу или консультацию специалиста по вашему учебному проекту
Нужна помощь в написании работы?
Мы - биржа профессиональных авторов (преподавателей и доцентов вузов). Пишем статьи РИНЦ, ВАК, Scopus. Помогаем в публикации. Правки вносим бесплатно.

Похожие рефераты: