Xreferat.com » Рефераты по экономике » Макроекономіка

Макроекономіка

даної країни. Зовнішній борг – заборгованість держави іноземним громадянам, фірмам, урядам, міжнародним фінансовим організаціям.

Вплив боргу та дефіциту на національну економіку: 1) короткострокові наслідки – це наслідки дефіциту, відомі як проблема витіснення; 2) довгострокові наслідки – це наслідки боргу, відомі як тягар боргу.


Макроекономіка


23.Аналіз взаємодії фіскальної та монетарної політики за допомогою моделей IS-LM, AD-AS – пит.11, MD-MS – пит.20, Y-AE – пит.13


Модель IS-LM використовується для аналізу впливу короткострокових коливань мікроекономічної політики на рівноважний рівень доходу в економіці. Криві IS, LM на одному графіку (мал.31) демонструють одночасну рівновагу товарного і грошового ринку. Крива IS представляє товарний, LM – грошовий ринок. Ут.Е – рівновага одночасна, загальна. Ця модель використовується для аналізу економічної політики у закритій економіці. Зміни у фіскальній політиці впливають і визначають розміщення кривої IS, зміни в монетарній (грошово-кредитній) політиці визначає положення кривої LM.

Якщо держава здійснює стимулюючу бюджетно-податкову політику, то зі зростанням держ.витрат на величину ∆G рівень доходу зростає на ∆У = ∆G/(1-МРС); зі зменшенням податків на ∆Т рівень доходу зростає на ∆У=∆Т*МРС/(1-МРС); збільшення доходу сприяє зростанню попиту на гроші; підвищення попиту на гроші при фіксованій пропозиції грошей викликає зростання відсоткової ставки; зростання відсоткової ставки зменшує рівень планових інвестицій та споживання, а це частково зменшує рівень доходу. У результаті проведення стимулюючої фіскальної політики крива IS1 переміщується праворуч вгору у криву IS2. При цьому зростає відсоткова ставка і дохід. Гальмом впливу стимулюючої фіскальної політики є зменшення планових інвестицій після зростання відсоткової ставки. Цей ефект наз.ефектом витіснення. У результаті проведення стримуючої фіск.політики крива IS зсувається вниз ліворуч.

Стимулююча монетарна політика – зі зростанням пропозиції грошей і за фіксованого рівня цін реальні грошові запами М/Р зростають. Зменшується відсоткова ставка. Крива LM1 зсувається праворуч вниз у LM2. Зі зменшенням відсоткових ставок зростають інвестиції і дохід. У результаті проведення стримуючої монет.політики крива LM зсувається ліворуч вгору.


24. Класична концепція макроекономічного регулювання. Кейнсіанська теорія макроекономічного регулювання. Альтернативні уявлення щодо макроекономічного регулювання: теорії раціональних очікувань та економіки пропозиції


Відповідно до класичної теорії ринковий механізм регулювання економіки складається з таких елементів. Перший—процес виробництва товарів є лише іншим виразом процесу їх споживання. Це означає, що кожний підприємець формує на ринку свій попит на чужі товари такої ж величини, як і та пропозиція, яку він створив своїм товаром, тобто його доходи від реалізації власного товару дорівнюють вартості товарів, на які він пред'являє попит

Суть другого елемента ринкового механізму регулювання ^кономіки полягає в тому, що частина доходів, яка спрямовується на заощадження, знову повертається в потік «доходи-витрати» через грошовий рийок у вигляді інвестиційних витрат. Тому величина сукупних витрат через деякий час вирівнюється до своєї норми за рахунок збільшення інвестиційних витрат, що повертає економіку в стан повної зайнятості. Необхідною умовою для здійснення таких змін є рівність між заощадженнями та інвестуванням.

На відміну від класиків кейнсіанці відстоюють думку, що ринковий механізм самостійно не може гарантувати повну зайнятість. Вони стверджують, що економіка може бути збалансованою, тобто забезпечуватиметься рівновага між сукупним попитом та сукупною пропозицією, але одночасно може існувати й вимушене безробіття та високий рівень інфляції.

Кейнсіанці вважають помилковим класичне положення про те, що єдиним джерелом інвестицій є поточні заощадження. На їхню думку, крім них, на грошовому ринку існують два інші джерела інвестицій: 1) готівкові заощадження домогосподарств, тобто населення зберігає гроші не тільки в банках у безготівковій формі, а й у готівковій формі на руках; 2) кредитні установи, які збільшують пропозицію грошей у результаті надання позик, тобто вони мають здатність із грошей робити нові гроші, розмір яких Обчислюється як добуток надлишкових резервів на грошовий мультиплікатор. Під впливом цих чинників інвестиційна пропозиція грошей може бути більша або менша, ніж заощадження.

Другий аргумент — кейнсіанці ставлять під сумнів класичне положення про еластичність цін і заробітної плати в напрямі зниження останньої при зменшенні сукупного попиту.Кейнсіанська теорія тривалий час домінувала в теорії та практиці макроек. регулюван. Але в кінці 70х років в багатьох країнах з розвинутим ринком з’явились негативні явища в економіці: падіння темпів зростання продуктивності праці, збільшення безробіття та високий рівень інфляції. Це викликало недовіру до теорії Дж. Кейнса і привело до виникнення альтернативних теорій: теорії раціональних очікувань, теорії економіки пропозиції.

Теорія раціональних очікувань стала досить поширеною 3 середини 70-х років, коли в економіці деяких країн почали спостерігатися одночасно такі явища, як безробіття та інфляція. Зазначена теорія виходить з того, що люди спроможні діяти раціонально. Вони, аналізуючи економічну інформацію, здатні визначити очікувані наслідки та приймати рішення, які враховують ці очікування. На думку прихильників цієї теорії, всі люди, тобто підприємці, робітники, споживачі, не тільки прогнозують майбутнє з урахуванням досвіду в минулому, а й здатні передбачити можливі зміни в економічній політиці держави. Теорія раціональних очікувань має два найбільш уразливі елементи. Перший — спроможність усіх людей досить правильно передбачити майбутні зміни в економіці та державній економічній політиці викликає великі сумніви. Практика свідчить про те, що в галузі економічного прогнозування допускають великі помилки навіть керівні діячі та спеціалісти. Другий елемент — у реальній дійсності переважна більшість ринків не є чисто конкурентними. Монополії та профспілки значною мірою стримують зниження цін і заробітної плати. Тому ринки не володіють здатністю миттєво пристосовуватися до зміни ринкової ситуації та через ціни також миттєво впливати на обсяг виробництва в необхідних напрямах.

Прихильники теорії економіки пропозиції переконані в тому, що заходами фіскальної політики можна впливати не лише на попит, а й на пропозицію. На їхню думку, вплив фіскальної політики на сукупну пропозицію досягається через податки.

Логіка прихильників теорії економіки пропозиції виглядає таким чином:

-зниження особистих податків збільшить величину безподаткового доходу. У зв'язку з цим збільшаться заощадження домогосподарств, які перетворюються в інвестиції.

-зменшення податку на прибуток підприємств підвищить чисту прибутковість інвестицій, що заданої відсоткової ставки викличе зростання інвестицій, попиту. В кінцевому підсумку це підвищить норму нагромадження капіталу й створить передумови для зростання виробництва.

Водночас зниження особистих та продуктових податків збільшить реальну заробітну плату і таким чином посилить стимули до праці. Так, тимчасово безробітні збільшать пропозицію на ринку праці, а уже зайняті робітники отримають стимули працювати більш інтенсивно і якісно, що позитивно вплине на продуктивність праці.

Згідно з уявленнями прихильників теорії економіки пропозиції зниження податків викликає набагато більший стабілізаційний ефект, ніж це випливає із кейнсіанської теорії. Але незважаючи на це, зазначена теорія не є переконливою. До основних її недоліків можна віднести слідуючі:-вона не забезпечує практику інструментарієм, за допомогою якого можна вимірювати еластичність ВВП стосовно податків у тій частині, в якій його приріст здійснюється за рахунок збільшення сукупної пропозиції. До цього слід додати ще й фактор часу. Якщо зниження податків позитивно впливає на ВВП, то як цей позитивний ефект розподіляється в часі: він з'являється через рік чи через десять років. Без вирішення питань неможливо бути впевненим у тому, що зниження додатків дійсно викликає більший приріст ВВП, ніж це випливає із фіскальної політики, спрямованої лише на попит.

-більшість опонентів даної теорії вважає, що зниження податків справить набагато більший вплив на попит, ніж на пропозицію. Внаслідок цього дефляційний ефект від сукупної пропозиції буде маловідчутним.

-опоненти цієї теорії вказують на той факт, що в короткостроковому періоді зниження податків негативно впливає на державний бюджет. Тому доцільність їх суттєвого зниження може мати місце лише за умов адекватного скорочення державних витрат. Якщо розумних резервів для цього в державному бюджеті немає, то неминучим наслідком їхнього зниження є виникнення бюджетного дефіциту. Це створює державний борг або викликає необхідність проведення грошово-кредитної емісії, яка породжує інфляцію.

Перелічені альтернативні теорії не знижують знач. Кейнсіанс. теорії, а доповн. її, поглиблюють уявлен. про механізм ДРЕ.


25. ЗЕД країни. Теорія порівняльних переваг. Криві виробничих та торгівельних можливостей країни. Міжнародний обмінний коефіцієнт


Зовнішньоекономічна діяльність – діяльність суб’єктів господарської діяльності України та іноземних суб’єктів господарської діяльності, яка побудована на взаємовідносинах між ними та має місце як на теріторії України, так і за її межами. Види ЗЕД, здійснювані на Україні: 1. експорт і імпорт товарів (продукції, послуг, робіт, прав інтелектуальної власності, капіталів, робочої сили); 2. наукова, науково-технічна, науково-виробнича, виробнича, навчальна й інша кооперація з іноземними суб'єктами господарської діяльності, навчання і підготовка фахівців на комерційній основі; 3. міжнародні фінансові операції й операції з цінними паперами у випадках, передбачених законами України; 4. спільна підприємницька діяльність між суб'єктами господарської діяльності, що включає створення спільних підприємств різних видів і форм, проведення спільних господарських операцій і спільне володіння майном на території України і за її межами тощо. Існують тарифні та нетарифні методи регулювання зовнішньої торгівлі.

Побудова цієї кривої виробничих можливостей визначається тим фактом, що обмеженість ресурсів суспільства обмежує і загальний обсяг виробництва. Окрім цього, будь-яке збільшення виробництва певного виду продукції потребує обмеження ресурсів на виробництво іншого виду. На рис. 12.1 точки А і Г показують дві нереалістичні ситуації, коли всі економічні ресурси витрачалися б на виробництво або предметів споживання, або інвестиційних товарів. У дійсності економіка знаходить баланс у розподілі своїх ресурсів між виробництвом споживчих та інвестиційних товарів. Це показують точки Б і В на кривій виробничих можливостей.

Будь-яка точка на кривій виробничих можливостей свідчить, що в економіці повністю задіяні всі ресурси, тобто економіка досягла своїх потенційних значень. Якщо економіка знаходиться в положенні точки Д, то це означає, що вона виробляє певну кількість споживчих та інвестиційних товарів, але використовує свої ресурси неефективно, її потенційні можливості далеко не вичерпані. Стрілками від точки Д на рис. 12.1 показані три можливих варіанти переходу економіки до стану потенційного виробництва. Якщо в економіці відбуваються кількісні та якісні зміни в її ресурсах, тобто діють фактори економічного зростання, то це ілюструється зміщенням кривої виробничих можливостей вправо (рис. 12.2).

Крива торговельних можливостей показує варіанти спеціалізації країни на виробництві одного продукту з наступним його обміном для отримання іншого продукту.

Теорія абсолютних переваг А.Сміта: країні вигідно спеціалізуватися на виробництві та експортуванні того продукту, що має нижчі витрати на виробництво, ніж в інших країнах.

Теорія порівняльних переваг Д.Рікардо: між країнами завжди є вигідною торгівля, оскільки обов’язково знайдеться 2 чи більше товарів, що мають для країн різну альтернативну вартість через різницю цін на сировину та готову продукцію.

26. Модель короткострокової рівноваги валютного ринку. Криві попиту на національну валюту та її пропозиції за рахунком поточних операцій. Криві чистого попиту за рахунком руху капіталів


Величину попиту та пропозиції на валютному ринку формують українські та зарубіжні економічні суб’єкти. Попит на національну валюту формують іноземці, які хочуть придбати українські товари. Оскільки попит на українські товари буде тим більшим, чим дешевшою є гривня, тобто крива попиту на національну валюту за рахунком поточних операцій матиме від’ємний нахил.

Якщо в країнах, що здійснюють торгівлю з даною країною, відбувається економічне піднесення, їх господарські суб’єкти збільшують попит на імпортні товари. Внаслідок цього крива D рухається вправо.

Пропозиція національної валюти формує бажання українських резидентів купувати імпортні товари. Якщо попит українців на імпортні товари еластичний (зміна ціни на 1% викликає зміну попиту на величину, більшу 1%), тоді крива пропозиції національної валюти за рахунком поточних операцій матиме додатній нахил, у протилежному випадку – від’ємний.

а) Високоеластичний попит на імпортні товари

Б)Низькоеластичний попит на імпортні товари

Крива S зрушується вправо внаслідок економічного піднесення в даній країні.

Крива чистого попиту за рахунком руху капіталів значною мірою залежить від очікуваного у майбутньому валютного курсу.

Нульова відмітка на горизонтальній вісі розташована в центрі діаграми, оскільки чистий попит на валюту по рахунку руху капіталу може бути додатнім (+) і це є чисте надходження, і від’ємним (-) і це є чистий відтік капіталу. Якщо % ставки в обох країнах однакові, тоді крива попиту на валюту перетне вісі координат в точці їх перетину. Крива чистого попиту за рахунком капіталів має від’ємний нахил, оскільки для інвесторів привабливішими є активи деноміновані у валютах, курс яких є нижчим за очікуваний. Навпаки, інвестори намагаються позбавлятися активів, курс валют яких вищий за очікуваний. Якщо Dn>0, країна є нетто-імпортером капіталу, якщо Dn<0 – нетто-експортером.

Нехай в країні прискорилися інфляційні процеси, тоді курс національної валюти буде знижуватися. Буде зростати обсяг експорту, а отже, і чистого експорту. А активний платіжний баланс сприятиме підвищенню валютного курсу.


27. Механізм відновлення короткострокової рівноваги на валютному ринку в умовах економічного зростання та зміни реальної ставки відсотку


Отже, іноземна фірма, що буде купувати товари в Україні, буде розраховуватись гривнями, в зв’язку з чим пред’являти попит на гривну. Припустимо курс нац, валюти знизився. При незмінних цінах в гривнях це призведе до зменшення витрат іноземних покупців. При зменшенні курсу нац. валюти попит імпортерів на вітчизняну валюту буде зростати, т.ч. крива матиме від’ємний нахил. З т.з. валютного ринку це крива попиту. З т.з. платіжного балансу імпортери пред’являють попит на гривну купуючи наші товари. Крива попиту відображає обсяг експорту вітчизняних товарів в національній валюті.Крива пропозиції національної валюти по рахунку поточних операцій має таки економічний зміст: на валютному ринку національну валюту будуть пропонувати вітчизняні імпортери іноземних товарів; т.ч. крива пропозиції національної валюти характеризує імпорт товарів в гривнях.

Розглянемо 2 випадки. 1) коефіцієнт еластичності попиту на імпортні товари за ціною більше 1. Коефіцієнт показує, на скільки % зміниться обсяг попиту, якщо ціна зміниться на 1 %. В даному випадку обсяг попиту сильно відреагує на зміну ціни. Нехай курс національної валюти зріс. При цьому ціни на іноземні товари в іноземній валюті залишились незмінними. Тоді при зростанні курсу національної валюти іноземні товари стануть дешевшими для вітчизняних покупців. Тому ціни на іноземні товари в національній валюті знизяться, в результаті чого попит на іноземні товари зросте. Обсяг пропозиції національної валюти буде дорівнювати добутку цін імпортних товарів та обсягу імпорту в фізичному вимірі: Qs = Рі.т.Ї ґ Qі.т.­ Ю витрати на імпорт в національній валюті = пропозиції гривні. Оскільки коефіцієнт еластичності попиту на імпортні товари за ціною більше 1, то PQ ­ - витрати імпортерів в гривнах будуть зростати. Отже, в цьому випадку крива пропозиції буде мати додатній нахил. 2) розглянемо протилежний випадок – низькоеластичний попит на імпортні товари. Нехай курс національної валюти зменшився, при цьому ціни на іноземні товари в іноземній валюті залишились незмінними, ціни на іноземні товари в національній валюті зросли. Але ж коефіцієнт еластичності менше за 1, тому витрати імпортерів скоротяться і крива пропозиції матиме від’ємний нахил.

Крива D може зрушуватись. Крива попиту на національну валюту буде рухатись при зміні економічних умов в інших країнах. Якщо в інших країнах спостерігається піднесення, то крива рухається вправо, і навпаки. При економічному піднесенні в даній країні крива пропозиції національної валюти рухається вправо.Рис. 28.4. Крива чистого попиту по рахунку руху капіталів.

В цій моделі немає окремо кривої попиту і пропозиції, а є лише крива попиту по рахунку руху капіталів, тобто це є сальдо. Т.Ео – т. очікуваного валютного курсу в майбутньому. Припустимо, що в даний момент курс національної валюти менший за очікуваний. В цій ситуації інвесторам вигідно інвестувати свій капітал в національну активи, тобто купувати національні акції. Це пояснюється тим, що коли настане момент погашення цих ц/п або сплати по них доходів, курс валюти зросте і інвестори зможуть конвертувати в більшу суму іноземної валюти. Т.ч., треба купувати активи в такій валюті, курс якої в майбутньому зросте.Якщо очікують зниження курсу нац. валюти, то слід купувати активи в іноземній валюті. Країна буде чистим експортером капіталу. Крива Dn рухається при зміні відношення реальних ставок % в різних країнах, і саме якщо реальна ставка % в даній країні вище, ніж в іноземних, капітал буде рухатись в дану країну і крива Dn рухається вправо. Зведемо криві D, Dn, S в одну модель.

Аналіз залежить від еластичності попиту на імпортні товари. Крива пропозиції національної валюти по рахунку поточних операцій, крива попиту на національну валюту по рахунку поточних операцій, крива TD (сукупного попиту) по 2 рахунках.


TD= D+Dn.


Т.Ео – т. довгострокової рівноваги валютного ринку. СА – величина чистого експорту, Xn>0, е0- очікуваний курс. е1<е0, тоді країна буде імпортувати капітал. АВ – сальдо по рахунку руху капіталів, Dn>0. Тоді і TD>D.

Спочатку крива LM* переміщуватиметься вправо, а курс національної валюти внутрішня процентна ставка знижуватимуться (рис. 8). Зі зниженням ринкового курсу національної валюти спекулянти продаватимуть її центральному банкові, який обмінює національну валюту на іноземну за фіксованим курсом. Пропозиція грошей у малій відкритій економіці зменшується, крива LM* повертається до свого попереднього положення. У результаті обсяг національного виробництва і валютний курс не змінюються. Отже, у системі фіксованих валютних курсів монетарна політика у своєму звичному розумінні не дає результатів. Зниження рівня фіксованого обмінного курсу національної валюти, як нам уже відомо, називають девальвацією, а підвищення обмінного курсу – ревальвацією. Якщо стимулювальні заходи центрального банку доповнити девальвацією, то зворотного переміщення кривої LM* не відбудеться. Унаслідок проведеної девальвації зросте чистий експорт. Вплив девальвації практично той самий, що й від збільшення пропозиції грошей за плаваючого валютного курсу. Ревальвація валюти переміщує криву LM* вліво, зменшує чистий експорт і знижує сукупний дохід.

Если Вам нужна помощь с академической работой (курсовая, контрольная, диплом, реферат и т.д.), обратитесь к нашим специалистам. Более 90000 специалистов готовы Вам помочь.
Бесплатные корректировки и доработки. Бесплатная оценка стоимости работы.

Поможем написать работу на аналогичную тему

Получить выполненную работу или консультацию специалиста по вашему учебному проекту
Нужна помощь в написании работы?
Мы - биржа профессиональных авторов (преподавателей и доцентов вузов). Пишем статьи РИНЦ, ВАК, Scopus. Помогаем в публикации. Правки вносим бесплатно.

Похожие рефераты: