Розробка програмного забезпечення вирішення задачі формування портфеля цінних паперів
У моделі Марковіца ризик розглядається як міра коливання очікуваного доходу по портфелю, причому як в меншу, так і в більшу сторону.
5. Охорона праці й навколишнього середовища
5.1 Загальні положення охорони праці
Питання охорони праці й навколишнього природного середовища розглянуті для етапу проектування й розробки програмного та інформаційного забезпечення вибору портфеля цінних паперів. Охорона праці - це система законодавчих актів, соціально-економічних, організаційно-технічних, гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів і засобів, що забезпечують безпеку, збереження здоров'я й працездатності людини в процесі праці. Повністю безпечних і нешкідливих виробництв не існує. Завдання охорони праці - звести до мінімальної ймовірності поразки й захворювання працюючого з одночасним забезпеченням комфорту при максимальній продуктивності праці. Основних цілей охорони праці є формування в майбутніх фахівців необхідних знань і практичних навичок по правових і організаційних питаннях охорони праці, виробничої санітарії, техніку безпеки, пожежної безпеки. Тому що умови праці, підвищення його безпеки впливає на продуктивність праці, якість випускається продукції, що, а також приводить до зниження виробничого травматизму, професійних захворювань трудящих і одночасно приводить до зменшення витрат на оплату пільг і компенсацій за роботу в несприятливих умовах, на лікування, питання охорони праці є загальнодержавним. Основними законодавчими документами є: Конституція України, Кодекс Законів про Працю, Закон України "Про охорону праці" від 2002 р. У дипломній роботі на тему: "Розробка інформаційного та програмного забезпечення оцінки ефективності реклами підприємства будівельної галузі" питання охорони праці розглядаються стосовно до роботи користувача ПЕОМ. Приміщення, у якому проводяться розрахункові роботи має наступні характеристики:
кабінет розташований на четвертому поверсі дев`ятиповерхового будинку;
оснащений ЕОМ (1 шт.), принтером (1 шт.), сканером (1 шт.);
розміри: довжина – 6 м, ширина – 5 м, висота – 3 м;
загальна площа приміщення становить 30 м2, обсяг – 90 м3.
Згідно НАОП 0.00-1.31-99 [39], норма площі повинна бути не менш 6 м2 і обсяг не менш 20м3 на одне робоче місце. У приміщенні розташовано 1 робоче місце, що відповідає необхідним нормам [39].
5.2 Небезпечні й шкідливі виробничі фактори
Реальні виробничі процеси характеризуються наявністю небезпечних і шкідливих виробничих факторів.
Перелік шкідливих і небезпечних виробничих факторів відповідно до ГОСТ 12.0.003-74* [40] і джерела їхнього виникнення при виконанні розрахунків на ПЕОМ наведені в додатку Д
5.3 Виробнича санітарія
5.3.1 Мікроклімат
Мікроклімат у виробничих приміщеннях визначається наступними параметрами: температурою повітря (t,0C), відносною вологістю (j,%) і швидкістю руху повітря (v, м/с). Метеорологічні умови роботи на обчислювальному центрі вибираються відповідно до вимог ГОСТ 12.1.005-88 [41] з урахуванням категорії робіт за енерговитратами для теплого й холодного періодів року. У таблиці 5.1 представлені оптимальні значення метеорологічних умов роботи оператора ПЕОМ з урахуванням категорії важкості робіт - Iа (енерговитрати організму до 139 Вт, здійснюється сидячи й не потребуючої систематичної фізичної напруги або підняття й перенесення ваг).
Таблиця 5.1 – Значення оптимальних параметрів метеорологічних умов
| Період року | Категорія ваги робіт | Температура, °С | Відносна вологість, % | Швидкість руху повітря,м/с, не більше |
| Холодний | Легка, Іа | 22-24 | 40-60 | 0,1 |
| Теплий | Легка, Іа | 23-25 | 40-60 | 0,1 |
Для забезпечення оптимальних параметрів мікроклімату в холодний період року здійснюються опалення від центральної тепломережі, кондиціонування приміщення місцевими кондиціонерами, у теплий період року використовуються вентилятори, кондиціонери та проводиться постійне провітрювання. Для підтримання оптимальних умов мікроклімату в робочому приміщенні у відповідності зі СНиП 2.04. 05-91 [42] встановлені системи опалення й вентиляції.
5.3.2 Освітлення
У приміщенні передбачено освітлення: у світлий час доби – бокове одностороннє природне освітлення, у темний час - загальне рівномірне штучне. Як нормована величина для природної освітленості прийнята відносна величина - коефіцієнт природної освітленості (КПО) [43].
Норми освітлення виробничих приміщень наведені у таблиці 5.2.
Таблиця 5.2 – Норми освітлення виробничих приміщень
| Характеристика зорової роботи | Найменший розмір об’єкту, мм | Розряд зорової роботи | Контраст об’єкта розрізнення із фоном | Характеристика фона | Штучне освітлення | Суміщене освітлення | ||
| Вид освітлення | Мінімальна освітленість | Вид освітлення |
|
|||||
| Висока точність | Від 0,3 до 0,5 | IV, г | Середній | Світлий | ЛБ-40 | 300 | Бокове | 1,5 |
Нормоване
значення коефіцієнта
природної
освітленості
згідно ДБН
В.2.5-28-2006 [43]
=
1,5%. Для найменшого
розміру об'єкта
розрізнення
мінімальне
значення освітленості
робочої поверхні
при штучному
загальному
освітленні
становить 300
лк, штучному
комбінованому
освітленні
– 750 лк згідно
ДБН В.2.5-28-006[43].
Для освітлення приміщення застосовуються лампи типу ЛБ-40.
Для захисту від влучення прямих сонячних променів у даному приміщенні застосовуються жалюзі та щільні штори.
Коефіцієнт природної освітленості — це відсоткове відношення освітленості горизонтальної поверхні всередині приміщення до освітленості розсіяним світлом подібної горизонтальної поверхні під відкритим небом.
Всі виробничі приміщення, з постійним знаходженням у них людей, відповідно до санітарних норм і правилами, повинні мати природне освітлення.
У нашому випадку використається бокове одностороннє природне освітлення. Природне освітлення нормується коефіцієнтом природної освітленості.
Нормовані значення КПО (ен) для будинків, розташованих в І, II, III, IV, V поясах світлового клімату визначаються за формулою:
еНIV = еНIIIЧmЧc, (5.0)
де еНIII – значення КПО для III пояса світлового клімату становить 1,5%; m – коефіцієнт світлового клімату (для м. Харкова m = 0,9%); с – коефіцієнт сонячності клімату, рівняється 0,75, тому що вікна виходять на південь.
Нормативний коефіцієнт для IV пояса вибираємо рівним 2%, що відповідає III розряду, підрозряд "в" зорових робіт високої точності з найменшим розміром об'єкта розрізнення 0,3 - 0,5 мм.
Для міста Харкова, що перебуває в IV поясі світлового клімату, значення m і c буде наступним: т=0,9; 0,10 Знайдемо значення КПО:
еНIV =1,5∙0,9∙0,75=1,01 %.
Застосовується в лабораторії комбіноване штучне освітлення, тобто загальне й місцеве освітлення, а також сполучене.
Для робіт високої точності, розмір об'єкта розрізнення 0,3 - 0,5 мм, приймаємо мінімальну освітленість Е min=300 лк.
5.3.3 Іонізація повітря
НПАОП 0.00-1.31-99 [39] регламентує рівні іонізації повітря в приміщенні при роботі на ПЕОМ. Рівні іонізації повітря ОЦ при роботі з ПЕОМ наведені в таблиці 5.3.
Таблиця 5.3 – Рівні іонізації повітря в приміщенні при роботі з ПЕОМ
| Рівні |
Число
іонів в 1 см |
|
|
|
|
|
| Мінімально необхідні | 400 | 600 |
| Оптимальні | 1500-3000 | 3000-5000 |
| Максимально припустимі | 50000 | 50000 |
Необхідні концентрації позитивних і негативних іонів у повітрі робочих зон, можна забезпечити застосуванням генераторів негативних іонів, установок штучного зволоження, примусової вентиляції та захисних екранів, які заземлені.
5.3.4 Шум та вібрація
Шум є одним з найпоширеніших шкідливих факторів. У приміщенні, де працює оператор ПЕОМ, він створюється кондиціонерами, принтерами, сканерами й іншим устаткуванням. Інтенсивний шум викликає головний біль, під його впливом розвивається дратівливість, знижується увага, уповільнюються сенсомоторні реакції, підвищуються, а при надмірно-інтенсивній дії знижуються збуджувальні процеси у корі головного мозку.
Відповідно до ГОСТ 12.1.003-89* [44] у приміщеннях, де працює оператор ПЕОМ, рівні звуку й еквівалентні рівні звуку не перевищують 50 дБА. Відповідно до ГОСТ 12.1.012-90 [45] рівень вібрації для категорії ІІІ, тип "В", в умовах "комфорту" не перевищує 75дБ. Для зменшення рівня звуку й вібрації застосовуються матеріали, що демпфірують (гумова прокладка під принтер).
5.3.5 Випромінювання
Джерелами випромінювання, у тому числі рентгенівського, є електронно-променеві трубки. Потужність дози рентгенівського випромінювання трубки в будь-якій точці перед екраном на відстані 5 см від його поверхні не перевищує 100 мкР/год, що відповідає нормам НПАОП 0.00-1.31-99 [39]. Допустимі рівні напруженості електромагнітного поля приведені в таблиці 5.4.
Таблиця 5.4 – Допустимі рівні напруженості електромагнітного поля
| Діапазон частот, Гц | Допустимі рівні напруженості електромагнітного поля |
Допустима
поверхнева
щільність
потоку енергії,
Вт/м |
|
| За електричною складовою (Е), В/м | За магнітною складовою (Н), А/м | ||
| 60кГц – 3МГц | 50 | 5 | - |
| 3МГц - 30МГц | 20 | - | - |
| 30МГц - 50МГц | 10 | 0,3 | - |
| 50МГц - 300МГц | 5 | - | - |
| 300МГц – 300ГГц | - | - | 10 |
Для захисту від електромагнітного випромінювання застосовується спеціальне покриття екрана монітора.
Відповідно до ГОСТ 12.1.045-84 [46], напруженість електричного поля на робочому місці при роботі з відеотерміналом не більше 20 кВ/м.
Допустимий рівень оптичного випромінювання наведений у таблиці 5.6.
Таблиця 5.5 – Допустима поверхнева кількість потоку енергії в різних областях оптичного випромінювання
| Види оптичного випромінювання (діапазон довжини хвиль) |
Допустима
поверхнева
кількість
потоку енергії
(інтенсивність
потоку енергії)
Вт/м |
| Ультрафіолетові випромінювання | |
| УФ-С (220-280 нм) | 0,001 |
| УФ-В (280-320 нм) | 0,01 |
| УФ-А (320-400 нм) | 10 |
| Видимі випромінювання | |
| 460-700 нм | 10 |
| Інфрачервоні випромінювання | |
| 0,76-10 мкм | 35-70 |
Приміщення відповідає вказаним вимогам, які затверджені ДСанПіН 3.3.2-007-98 [47].
5.4 Електробезпека
Згідно НПАОП 0.00-1.31-99 [39] при проектуванні систем електропостачання, при монтажі силового електроустаткування й електричного висвітлення в будинках і приміщеннях для ПЕОМ необхідно дотримуватися вимог нормативно технічної документації.
Згідно ПУЕ-2008 [48] всі міри електробезпечності поділяють на технічні й організаційні. У свою чергу, у технічні міри захисту входять: конструктивні, схемно-конструктивні й експлуатаційні.
Схемно-конструктивні міри захищають людину від дотику до металевих корпусів ЕП, які у випадку аварії перебувають під напругою: за рахунок подвійної ізоляції, малої напруги (менше 42В), захисний поділ мережі з метою зменшення їхньої ємності, і радіус трансформаторної будки ≤ 500м, захисне відключення як міра УЗО, захисне заземлення (використовується в мережах понад 1000В и в мережах з менш 1000В с ізольованої нейтралью), і занулення в мережах менш 1000В, заземленої нейтралью.
Занулення - це навмисне електричне з'єднання металевого корпуса, що у випадку аварії перебуває під напругою, з нейтралью.
Здійснимо розрахунок занулення.
Дано: Р1=370Вт, Р2=15кВт, Uл =380В, Uф =220В, l1 =50м, l2 =150м. На ділянці 1 кабель пролягає у металевій трубі, а на ділянці 2 – у землі. Матеріал проводів – алюміній (ρ = 0,028 Ом*мм2/м).
Для початку виберемо запобіжник. Для цього визначимо струм I1, що підпитує електроустановку потужністю Р1 , Вт:
(5.1)
![]()
Далі визначимо пусковий струм Iпуск Р1 , Вт:
(5.2)
![]()
Тепер виберемо апарат захисту (АЗ).
Номінальний струм, при якому спрацьовує АЗ, повинен перевищувати Iпуск, інакше АЗ буде спрацьовувати при кожному включенні ЕП. Апарат захисту (АЗ) дивимось у методичці:
.
Отже, вибираємо ВПБ 6-11. Тепер необхідно визначити струм короткого замикання фази на корпус ЕП (Iк):
(5.2)
Для цього спочатку визначимо повний опір трансформатора. Потужність трансформатора визначається по формулі:
(5.3)
![]()
З таблиці відомо, що zтр = 1,237 Ом. Визначимо повний опір петлі фаза-нуль:
(5.4)
Причому х = хф + хнз + хвз .
Для алюмінієвих провідників хф і хнз дуже малі, як і хвз, таким чином, ними можна зневажити. Отже, формула прийме наступний вид:
(5.5)
Отже, формула розрахунку струму короткого замикання фази на корпус ЕП прийме наступний вид:
.
(5.6)
Визначимо активний опір фазового провідника:
.
(5.7)
З
таблиці беремо
значення
,
.
.
(5.8)
![]()
.
(5.9)
![]()
.
.
(5.10)
![]()
Визначимо опір нульового захисного провідника, Ом:
.
(5.11)
Згідно НПАОП 0.00-1.31-99[39], площа перетину нульових робочих і нульового захисного провідників у груповий трипроводной мережі повинна бути не менше площі фазового провідника, тобто: Sнз1 = Sф1, Sнз2 = Sф2 , відповідно Rнз = Rф .
Тоді Iк приймає вид:
.
(5.12)

Здійснимо перевірку.
Повинне виконуватися умова: Iк ≥ К* Iном ; 82,95 ≥3*3,15; 82,95 ≥9,45.
Втрати напруги не повинні перевищувати 22 В, тобто повинне виконуватися умова: Uп1 + Uп1 ≤ 22В, де:
.
(5.13)
.
(5.14)
Підставивши наші значення, маємо: Uп1 = 1,68*0,7= 1,176 В и Uп2 = 68,18*0,42 ≈ 28,64 В.
Перевіримо виконання умови: 1,295+ 28,64> 22В; 29,82> 22В.
З рівняння видно, що умови не виконуються, тому ми маємо право взяти S2 більшого діаметру. Візьмемо S2 = 16 мм2.
Таким чином, перераховуємо активний опір фазового провідника.
![]()
.
.
Iк буде рівно:
.
Здійснимо перевірку.
Повинне виконуватися умова: Iк ≥ К* Iном ; 94,12 ≥3*3,15; 94,12 ≥9,45.
Втрати напруги не повинні перевищувати 22 В, тобто повинне виконуватися умова: Uп1 + Uп1 ≤ 22В.
Підставивши наші значення, маємо: Uп1 =1,85*0,7=1,176В и Uп2 = 68,18*0,2625≈ 17,88 В.
Перевіримо
виконання
умови: 1,176
+ 17,88 ≤ 22В; 19,056
22В.
Таким чином, для надійного конструктивного виконання занулення необхідно встановити запобіжник типу ВПШ 6-11 зі струмом спрацьовування 1,68А и прокласти фазне проведення, а також нульовий захисний і нульовий робітник проведення з матеріалу – алюміній, причому алюмінієві проведення на ділянці l1 (металева труба) повинні мати перетину площею 2 мм2, а на ділянці l2 (у землі) –16мм2 .
5.5 Пожежна безпека
За категорією вибухопожежної та пожежної небезпеки згідно НПАОП Б.03.002-2007 [49] дане приміщення відноситься до категорії В – пожежонебезпечне через тверді горючі матеріали. Виходячи з категорії пожежної безпеки й поверховості будинку, ступінь вогнестійкості будинку II згідно ДБН В 1.1-07-2002 [50].
Відповідно до ГОСТ 12.1.004-91* [51] передбачені наступні міри захисту від пожежі: система запобігання пожежі; система пожежної безпеки; організаційні міри захисту.
З можливих елементів системи пожежного захисту обов'язковими є первинні засоби пожежогасіння.
Таблиця 5.6 – Перелік первинних засобів пожежогасіння
| Приміщення |
Площа
приміщення,
м |
Первинні засоби пожежогасіння (тип, назва) | Кількість |
| Обчислювальний центр | 30 | ВВК-2 | 1 |
Існуюча система запобігання пожежі наступна:
контроль і профілактика пожежі;
наявність плавких вставок і запобіжників в устаткуванні;
для захисту від статичної напруги використовується захисне заземлення;
блискавкозахист будинку згідно РД 34.122-87 [52].
Система пожежної безпеки:
система автоматичної пожежної сигналізації оснащена димовими сигналізаторами;
приміщення оснащене одним вуглекислотним вогнегасником ВВК-2.
Організаційні міри захисту:
навчання персоналу правилам пожежної безпеки;
план евакуації у випадку пожежі.
5.6 Ергономічна безпека
Робота програміста ПЕОМ жадає від людини підвищеної уваги й пов'язана з нервово-емоційними навантаженнями, значне місце в розробці його робочого місця займають питання ергономіки.
Правильна організація робочих місць запобігає передчасної стомлюваності користувача й сприяє збереженню здоров'я.
Організація робочого місця передбачає:
правильне розміщення робочого місця у виробничому приміщенні;
вибір ергономічно обумовленого робітника положення, виробничих меблів з урахуванням характеристик людини;
раціональне компонування встаткування на робочому місці;
облік характеру й особливостей трудової діяльності.
Організація робочих місць користувачів ПЕОМ в обчислювальному центрі здійснюється згідно НПАОП 0.00.1.31-99 [39] і ГОСТ 12.2. 032-78 [53].
Конструкцією робочого місця забезпечується виконання трудових операцій у межах зони досяжності моторного поля. Зони досяжності моторного поля у вертикальній і горизонтальній (при висоті робочої поверхні над підлогою 725 мм) площинах для середніх розмірів тіла людини наведені на малюнку 6.1 відповідно до ГОСТ 12.2.032-78 [53].
Конструкцією ПЕОМ і робочого місця забезпечується оптимальне положення працюючого, котре досягається регулюванням: висоти робочої поверхні, сидіння й простори для ніг, кута нахилу дисплея.
Крісло, що входить до складу робочого місця, надає можливості регулювання залежно від росту людини й розміщення інших елементів робочого місця. Його конструкція відповідає вимогам ГОСТ 21889-76 [54].


Рисунок 5.1 – Зона досяжності моторного поля у вертикальній і горизонтальній площині
Клавіатура розміщена на столі або підставці так, що висота клавіатури стосовно підлоги становить 650-750 мм.
Конструкція дисплея дозволяє регулювати кут нахилу залежно від росту оператора і його положення за столом. Крім того, світло-технічні характеристики дисплея дозволяють надавати інформацію в найбільш зручній для програміста формі.
Робоче місце програміста обладнане спеціальною так званою ергономічною клавіатурою, розташування й конструкція клавіш на якій знижує навантаження на суглоби пальців.
При організації робочого місця оператора за дисплеєм були отримані наступні дані:
відстань від підлоги до сидіння крісла рівняється 440 мм ;
відстань від сидіння крісла до нижнього краю робочої поверхні 330 мм;
висота підставки під ноги оператора мінімальних розмірів 190 мм;
відстань від очей оператора до дисплея 550 мм;
простір для ніг 770 мм;
відстань від ніжки стола до краю робочої поверхні стола 640 мм;
відстань між передньою поверхнею тіла оператора й краєм робочої поверхні стола рівняється 80 мм;
відстань від очей оператора до документації 500 мм;
оптимальна зона моторного поля 360 мм;
висота робочої поверхні 800 мм;
висота сидіння для оператора максимального росту – 440 мм, мінімального росту – 540мм;
кут огляду документів 30o.
5.7 Охорона навколишнього природного середовища
Правові, економічні, соціальні основи охорони навколишнього природного середовища в Україні визначаються Законом України "Про охорону навколишнього природного середовища", прийнятим 25 червня 1991 року [55]. Завдання Закону полягає в регулюванні відносин в області охорони природи, використанні й відтворенні природних ресурсів, забезпеченні екологічної безпеки, попередженні й ліквідації наслідків негативного впливу на навколишнє природне середовище господарської діяльності людини, збереження природних ресурсів, генофонду націй, ландшафтів і природних об'єктів.
При масовому використанні ПЕОМ варто враховувати їхній вплив на навколишнє природне середовище при виготовленні, експлуатації й після закінчення терміну служби. Сьогодні діють екологічні стандарти, які визначають вимоги до виробництва й матеріалів, використовуваним у конструкції приладів. Вони не повинні містити фреонів, хлоридів, бромідів (TCO '95). У стандартах TCO '99 закладене обмеження по кадмії у світлочутливому шарі екрана дисплея й ртуті в батарейках. Апарати й тара повинні допускати нетоксичну переробку після використання.
ПЕОМ складається з безлічі компонентів, які становлять істотні труднощі при їхній утилізації.
Навколишньому природному середовищу робота обчислювального центра шкоди не приносить. Вся техніка, використовувана на ОЦ, відповідає необхідним вимогам охорони навколишнього природного середовища.
6. Цивільна оборона
Цивільна оборона України – це державна система органів управління, сил і засобів для організації і забезпечення захисту населення від наслідків надзвичайних ситуацій техногенного, екологічного, природного та воєнного характеру [56].
У даному розділі дипломного проекту розглядається питання "Особливості проведення рятувальних і інших невідкладних робіт при ліквідації насадків великих виробничих аварій i катастроф на об’єктах господарювання".
Актуальність теми та її зв’язок з ЦО полягає в тому, що великі виробничі аварії i катастрофи (далі — аварії) можуть призвести до загибелі людей i завдати відчутної шкоди народному господарству. Тому забезпечення безаварійної роботи на підприємстві слід розглядати як важливу державну справу, що вимагає повсякденної уваги міністерств, відомств, керівників та інженерно-технічного персоналу ОГ. Аварії можуть відбутися на будь-яких промислових підприємствах і на транспорті, Однак найбільшу небезпеку становлять об'єкти, які виробляють чи застосовують у технології СДОР, вибухо- і пожежонебезпечні матеріали й продукти. Небезпечними, об’єктами є також склади, бази, залізничні станції і порти, де зберігаються чи знаходяться запаси цих матеріалів і продуктів.
Аварії можуть відбутися в результаті стихійних лих, допущених прорахунків у проектуванні, будівництві й устаткуванні підприємств; введення в експлуатацію промислових об’єктів з великими недоробками і відступами від проектів; прийняття в експлуатацію вентиляційних; систем без випробування їх на ефективність роботи; незабезпечення вибухо- і пожежонебезпечних виробництв необхідною промисловою вентиляцією і захистом від пилу; недоробок з техніки безпеки й охорони праці; незадовільного оснащення контрольно-вимірювальною, захисною, блокуючою апаратурою і недостатньої герметичності технологічного устаткування. Вони можуть бути також наслідком технологічних процесів, несправності електропроводки і відсутності надійних систем пожежегасіння.
Кожна конкретна аварія викликається сукупністю ряду причин і несприятливих факторів, головним чином, у результаті слабкої навченості персоналу, допущеної недбалості, порушенні технологічного процесу виробництва і правил техніки безпеки. Вивчення причин аварій і всебічна оцінка ступеня небезпеки дозволяють правильно визначити заходи щодо їх попередження, передбачити необхідні заходи захисту людей і зниження збитків.
Основними заходами щодо ліквідації наслідків великих аварій є: оповіщення про небезпеку робітників та службовців, формувань ЦО і населення, що проживає поблизу об'єкта; комплексна розвідка об'єкта, на якому відбулася аварія; порятунок людей з-під завалів, зі зруйнованих і пошкоджених будинків та споруд, надання медичної допомоги постраждалим і евакуація їх у лікувальні установи; гасіння пожеж; локалізація аварій на комунально-енергетичних мережах, які перешкоджають веденню рятувальних робіт; улаштування проїздів і проходів до місць аварії; обвалування нестійких конструкцій, розбирання завалів, демонтаж збереженого устаткування, якому загрожує небезпека; організація комендантської служби.
Швидке проведення рятувальних робіт і оперативна ліквідація наслідків аварії вимагають значних сил і засобів, для цих цілей залучаються спеціальні (об'єктові) і територіальні формування загального призначення і служб.
При ліквідації наслідків виробничих аварій застосовуються інженерна й інша спеціальна техніка: крани, бульдозери. екскаватори, компресорні станції, самоскиди. Використовуються також засоби малої механізації: домкрати, лебідки, мотопилки, гасорізи, електронасоси й ін.
Рятувальні роботи в місцях аварії, як правило. проводяться в умовах загазованості, а при пожежах – задимленості і високих температур; щоб забезпечити безперервність роботи з