Xreferat.com » Рефераты по экономико-математическому моделированию » Прогнозування стану житлового фонду міста (на прикладі м. Тернопіль)

Прогнозування стану житлового фонду міста (на прикладі м. Тернопіль)

даних, утримуючих нформацю, що вдноситься до окремих аспектв дяльност органзац [3].Вона ма ряд переваг:

аналтики бачать  працюють тльки з тими даними, що м реально потрбн;

цльова база даних втрини даних, максимально наближена до кнцевого користувача.

для реалзац втрин даних не вимагаються високо могутня обчислювальна технка.

Але, концепця втрин даних ма  дуже серйозн недолки. Власне кажучи, тут передбачаться реалзаця територально розподлено нформацйно системи з мало контрольованою надмрнстю, але, не пропонуться способв, як забезпечити цлснсть  несуперечнсть збережених у нй даних. Тому виникла дея з'днати дв концепц - сховища даних  втрини даних  використовувати сховище даних у якост диного нтегрованого джерела даних для втрин даних.

В основ концепц OLAP лежить принцип багатомрного представлення даних. Багатомрне концептуальне представлення явля собою множинну перспективу, що складаться з деклькох незалежних вимрв, уздовж яких можуть бути проаналзован визначен сукупност даних [23]. Одночасний аналз по деклькох вимрах визначаться як багатовимрний аналз. Кожен вимр включа напрямки консолдац даних, що складаються з сер послдовних рвнв узагальнення, де кожен вищестоящий рвень вдповда бльшого ступеня агрегац даних по вдповдному вимр.

Цль Data Mining складаться у виявленн схованих правил  закономрностей у наборах даних. Сучасн технолог Data Mining перевряють нформацю з метою автоматичного пошуку шаблонв, характерних для яких-небудь фрагментв неоднордних багатомрних даних. На вдмну вд оперативно аналтично обробки даних у Data Mining тягар формулювання гпотез  виявлення незвичайних шаблонв перекладено з людини на комп'ютер [14].

¶дея систем мркувань на основ аналогчних випадкв на перший погляд проста. Для того щоб зробити прогноз на майбутн чи вибрати правильне ршення, ц системи знаходять у минулому близьк аналоги наявно ситуац  вибирають ту ж вдповдь, що була для них правильною. Ц системи показують дуже гарн результати в найрзномантнших задачах [14]. Головним хнм мнусом вважають те, що вони взагал не створюють яких-небудь моделей чи правил, що узагальнюють попереднй досвд, — у вибор ршення вони Aрунтуються на всьому масив доступних сторичних даних.

Алгоритми обмеженого перебору минулого запропонован для пошуку логчних закономрностей у даних. З тих пр вони продемонстрували свою ефективнсть при виршенн безлч задач з всляких областей.

Отже, новими комп'ютерними технологями, що здйснюють нтелектуальний аналз даних  експертн й нтелектуальн системи, бази знань, бази даних [3]. Вони дозволяють створювати нов знання, виявляючи схован закономрност, прогнозуючи майбутн стан систем. Ефективним методом моделювання розвитку житлово-комунального господарства  метод мтацйного моделювання, що дозволя дослджувати галуз за допомогою системного пдходу. Це да можливсть на модел пробувати рзн стратег розвитку галуз, врахувати вплив багатьох факторв, у тому числ з елементами невизначеност.

Таким чином, технолог Data Mining дозволяють в автоматичному та напвавтоматичному режим вдшукувати схован залежност  взамозв'язки у величезних масивах нформац.Технолог OLAP тсно зв'язан з технологями побудови Data Warehouse  методами нтелектуально обробки - Data Mining. Тому найкращим варантом  комплексний пдхд до хнього впровадження.

2.2 Загальн принципи побудови системи пдтримки прийняття ршень у житлово-комунальнй сфер


Проектована система прогнозування стану житлового фонду та комунально сфери призначена для нформацйно, методично та нструментально пдтримки процесв пдготовки  прийняття управлнських ршень на рвн мсцевих органв влади у житлово-комунальнй сфер.

Для досягнення ц мети в рамках роботи виршуються наступн задач:

формування  ведення аналтично бази даних соцально-економчних показникв галуз;

комплексний аналз сформовано соцально-економчно ситуац в житлово-комунальному господарств;

динамчне моделювання соцально-економчних  фнансових процесв у галуз;

планування бюджетних витрат у частин житлового фонду;

виконання рзномантних прогнозних розрахункв розвитку житлового фонду мста на основ комплексу динамчних моделей;

У вдповдност з поставленою метою  тематикою роботи видляються слдуюч пдсистеми:

бюджет;

пдпримства;

житловий фонд;

населення

До бюджету здйснюються податков  неподатков надходження вд населення, пдпримств  житлового фонду. Бюджетн кошти використовуються на соцальне забезпечення населення, на утримання  розвиток житлового фонду, на створення мського замовлення будвельним пдпримствам. Населення прожива в житловому фонд, створю попит на послуги будвельних пдпримств, купуючи у власнсть об'кти житлового фонду Пдпримства роблять послуги населенню, будуючи новий житловий фонд, обслуговуючи населення  житловий фонд.

При аналз предметно област були видлен наступн чинники, як необхдно врахувати при моделюванн:

витрати мсцевого бюджету на житловий фонд (витрати на утримання, капремонт  будвництво житла);

еволюця житлового фонду (будвництво нових будинкв, знос житлового фонду, знос старих будов);

населення (мграця, народжувансть  смертнсть населення);

економчна активнсть будвельних  обслуговуючих пдпримств;

Для облку цих чинникв при моделюванн необхдно деталзувати деяк пдсистеми, як показано на рисунку 2.2.


Прогнозування стану житлового фонду міста (на прикладі м. Тернопіль)

Рисунок 2.2 - Деталзаця пдсистем


До будвельних пдпримств вдносяться будвельн органзац  х постачальники матералв  технки. ¶нш пдпримства розглядаються як обслуговуюч пдпримства, як забезпечують роботу будвельних пдпримств  обслуговують населення, що прожива на територ мста (комунальне господарство, сфера послуг).

Розподл житлового фонду на мунципальний  немунципальний здйснються за формою власност. Розподл житлового фонду на новий, нормальний  зношений проводиться для облку еволюц житлового фонду. Кожна одиниця житлового фонду проходить вс три стад свого снування при природному ход подй. Ремонт одиниц житлового фонду може сповльнити процес  старння, а каптальний ремонт здатний перетворити зношений житловий фонд в нормальний, цлком придатний для житла.

В аналтичнй баз даних системи розробляються звтн форми експрес-перегляду й аналзу нформац в рзних розрзах, аналтичн форми для агрегування, ранжування, кластеризац та нших видв обробки нформац.Також  блок звтних форм, орнтованих на монторинг виконання мсцевого бюджету та нших показникв. Звти представляються в табличному  графчному вид.

Система включа пдсистему короткострокового прогнозування стану житлового фонду призначену для щомсячного прогнозування основних показникв розвитку житлово-комунально сфери вцлому  житлового фонду зокрема та оцнки на хнй основ рчних прогнозв. Пдсистема щомсячного прогнозування дозволя оперативно оцнити динамку змни аналзованих показникв протягом року й у випадку рзких вдхилень вд планованого курсу вчасно прийняти вдповдн ршення [6].

Система включа пдсистему середньострокового  довгострокового прогнозування. Розрахунок рзномантних середньострокових  довгострокових прогнозв розвитку Aрунтуться на комплекснй динамчнй мтацйнй модел житлово-комунально сфери. При формуванн модел вс основн процеси у данй сфер вдбиваються у взамозв'язку за допомогою рзницевих, балансових  статистичних рвнянь.

Вартсн показники представлен в поточних  порвняльних цнах. Сукупнсть макроекономчних параметрв  керуючих впливв регонального рвня форму цльов альтернативи та настанови розвитку галуз. На основ комплексу сценарв модель викону варантн цльов та мтацйн прогнозн розрахунки розвитку житлового фонду.

Програмн засоби дозволяють довльно визначати нтервал прогнозування, формувати сценар варантв прогнозв, переглядати  взуально порвнювати результати розрахунку варантв прогнозв [10]. Результати представляються у форм рзномантних табличних, графчних  картографчних звтв.

Система  вдкритою, з можливстю подальшого розширення функцй в необхдному напрямку в режим нарощування  ресурсв, тобто без перепроектування [10]. Система може бути виконана на основ аналтичного комплексу "Прогноз", у середовищ "сервер-клнт-сервер" з використанням будь-якого SQL-сумсного СУБД (Oracle, Informix, MS-SQL Server  н.).

Таким чином, загальна схема проходження нформац вигляда у такий спосб: рзн управлння  вддли мсцевих органв влади надають необхдну вд них нформацю у потрбному обсяз.

З рзних гетерогенних джерел даних нформаця збираться й агрегуться в сховище даних, що включа наступн втрини даних: Бюджет, Населення, Житлово-комунальне господарство  Пдпримства. Кожна втрина даних нада нформацю з визначено сфери:

Втрина даних «Населення» нада нформацю по наступних показниках: чисельнсть населення, темпи народжуваност  смертност, середнй розмр родини, чисельнсть населення з деталзацю по клас, прогноз динамки доходв населення на родину та н.

Втрина даних «Житлово-комунальне господарство» нада нформацю по наступних показниках: площа житлового фонду з деталзацю по ступен зносу  категор, прогноз необхдних витрат на утримання, капремонт  будвництво 1 кв. м., середня ринкова цна 1 кв. м житла рзно категор, середня площа квартири, кльксть одиниць устаткування нфраструктури, х потужнсть, потреба в ресурс на душу населення у рк, витрати на житлове господарство, тарифи на житло для населення, фактичний рвень неплатежв, фактична забезпеченсть населення житлом.

Втрина даних «Пдпримства» нада нформацю по наступних показниках: кльксть будвельних пдпримств, потужнсть будвельних пдпримств.

Втрина даних “Бюджет” нада нформацю по наступних показниках: розмр бюджету, прогноз надходжень у мсцевий бюджет , прогноз бюджетних витрат на житлово-комунальну сферу в цлому та на житловий фонд зокрема.

Потм ц дан використовуються для формування рзних звтв чи надходять на вхд аналтичних засобв: OLAP, Data Mining  динамчних мтацйних моделей. З аналтичними засобами працюють звичайно експерти й аналтики, що потм дають рекомендац особам, що приймають ршення. Таким чином, ста зрозумло, що проектована модель може бути реалзована з використанням методу комп'ютерного моделювання на основ методв системно динамки. Розроблювана модель житлово-комунального господарства може бути нтегрована з ншими моделями  пдсистемами модельного комплексу, що у сукупност будуть складати комплексну мтацйну модель мста.


2.3 Комп'ютерне моделювання соцально-економчних систем


Методологчною основою моделювання розвитку житлового фонду  системний аналз, центральною процедурою якого  побудова узагальнено модел об'кта, що вдбива найважливш фактори  взамозв'язки реально системи [1]. На практиц це зв'язано з створенням комплексу моделей з розвинутими динамчними та нформацйними зв'язками мж моделями всх рвнв.

Дослджувана соцально-економчна система ма складну внутршню структуру, у склад яко можуть бути видлен пдсистеми: населення, бюджет, житловий фонд, пдпримства. Модель характеризуться активнстю окремих  пдсистем, взамодю елементв у рамках яко розглядаться з урахуванням характеру впливв зовншнього середовища на внутршню структуру.

Житлово-комунальне господарство, як об'кт моделювання характеризуться:

слабстю теоретичних знань, вдсутнстю теор його розвитку ;

яксним характером знань про систему та великою часткою експертних знань при опис  структуризац об'кта моделювання;

високим рвнем невизначеност вихдно нформац.

Розрзняють внутршню  зовншню невизначенсть. Внутршня невизначенсть – це сукупнсть тих факторв, що не контролюються особою, що прийма ршення цлком, але вн може робити на них вплив. Зовншня невизначенсть визначаться характером взамод з зовншнм середовищем – це т фактори, що знаходяться пд слабким контролем особи, яка прийма ршення ( демографчна ситуаця  т.п.);

ця галузь явля собою складну динамчну систему;

Тому як метод моделювання розвитку житлового фонду мста доцльно вибрати метод комп'ютерного моделювання, оскльки вн дозволя адекватно вдбити структуру розглянуто складно динамчно системи, врахувати в модел фактори невизначеност. Метод комп'ютерного моделювання забезпечу нтераактивний процес розробки модел, що характеризуться поступовим поглибленням знань про систему за участю експертв та фахвцв предметно област.

Комп'ютерне моделювання – це метод виршення задач чи аналзу синтезу складно системи на основ використання  комп'ютерно модел. Суть комп'ютерного моделювання укладена в одержанн кльксних  яксних результатв на основ наявно модел [10]. Пд комп'ютерною моделлю розумють умовний образ об'кта чи деяко системи, описаний за допомогою взамозалежних комп'ютерних таблиць, блок-схем, даграм, графкв, як вдображають структуру  взамозв'язки мж елементами об'кта.

Комп'ютерне моделювання ма ряд переваг у порвнянн з традицйними методами прогнозування (експоненцальним згладжуванням та н.). Зокрема, воно да можливсть враховувати велику кльксть змнних, передбачувати розвиток нелнйних процесв, дозволя не тльки одержати прогноз, але  визначити, як керуюч впливи приведуть до найбльш сприятливого розвитку подй [10]. Яксн висновки, зроблен за результатами комп'ютерного моделювання, дозволяють знайти так властивост складно системи, як  структуру, динамку розвитку, стйксть, цлснсть та нше. Кльксн висновки в основному носять характер прогнозу майбутнх чи пояснення минулих значень змнних, що характеризують систему.

Сьогодн тенденцю  взамопроникнення усх видв моделювання, симбоз рзних нформацйних технологй в област моделювання, особливо для складних додаткв  комплексних проектв по моделюванню. Так, наприклад, мтацйне моделювання мстить у соб концептуальне моделювання (на раннх етапах формування мтацйно модел), логко-математичне моделювання – для цлей опису окремих пдсистем модел, а також у процедурах обробки й аналзу результатв обчислювального експерименту  прийняття ршень; технологя проведення, планування обчислювального експерименту з вдповдними математичними методами.

¶мтацйне моделювання – один з видв комп'ютерного моделювання, що використову методологю системного аналзу, центральною процедурою якого  побудова узагальнено модел, що вдбива ус фактори реально системи, у якост ж методолог дослдження виступа обчислювальний експеримент. ¶мтацйною моделлю називаться програма чи сукупнсть програм, програмний комплекс, що дозволя за допомогою послдовност обчислень  графчного вдображення хнх результатв вдтворювати (мтувати) процеси функцонування об'кта за умови впливу на нього рзних факторв [3]. Вона будуться строго цлеспрямовано, тому для не характерне адекватне вдображення дослджуваного об'кта. Логко-математична модель системи явля собою програмно реалзований алгоритм функцонування системи. При мтацйному моделюванн структура моделюючого об'кта адекватно вдображаться в модел, а процес  функцонування мтуться на побудованй модел. Пд мтацю розумють проведення на комп'ютерах рзних серй експериментв з моделями, що представлен як деякий набр (комплексу) комп'ютерних програм. Порвняння характеристик моделюючого об'кта здйснються шляхом варантних розрахункв. Особливстю  можливсть багаторазового вдтворення моделюючих процесв з наступною х статистичною обробкою, що дозволя враховувати випадков зовншн впливи на дослджуваний об'кт. На основ, що набираться в ход комп'ютерних експериментв статистики робляться висновки на користь того чи ншого варанта чи функцонування конструкц реального чи об'кта сутност явища.

У ряд випадкв формувати ршення за допомогою формальних методв не вдаться – експерт повинен бути включений у процес прийняття ршення. Вн ста активним компонентом нформацйно системи; деталзу проблему  модель, здйсню постановку спрямованого обчислювального експерименту на модел, генерацю  ранжування альтернатив, вибр критерв для прийняття ршень, а також форму рацональний варант керування за допомогою бази знань. Таким чином, мтацйне моделювання значно розширю можливост та ефективнсть роботи особи, що прийма ршення, надаючи й зручний нструмент  засоби для досягнення поставлених цлей. Воно реалзу терацйний характер розробки модел системи, поетапний характер деталзац моделюючих пдсистем, що дозволя поступово збльшувати повноту оцнки прийнятих ршень у мру виявлення нових проблем  одержання ново нформац.

Отже, переваги системно-динамчного моделювання полягають у наступному: системно-динамчний пдхд починаться з спроби зрозумти ту систему причин, що породила проблему  продовжу пдтримувати . Для цього збираються необхдн дан з рзних джерел, проводяться спецальн кльксн дослдження. Псля того як елементарний аналз причин проблеми зроблений, формальна модель вважаться побудованою. Спочатку вона представляться у вид логчних даграм, що вдбивають причинно-наслдков зв'язки, що потм перетворяться в мережну модель, зображену графчними засобами системи “Vensim”. Потм ця мережна модель автоматично перетвориться в  математичний аналог – систему рвнянь, що зважуться чисельними методами, вбудованими в систему моделювання. Отримане виршення представляться у вид графкв  таблиць, що пддаються критичному аналзу. У результат модель переглядаться, потм знову аналзуться  так дотих пр, поки вона не стане в достатнй мр вдповдати реальнй ситуац. Псля того як модель побудована, у нй видляються керован параметри  вибираються так значення цих параметрв, при яких проблема або знматься, або переста бути критично важливою.

Таким чином, серед сучасних нформацйних технологй мтацйне моделювання здобува у свтових наукових дослдженнях  практичнй дяльност вагоме значення. З його допомогою ефективно зважуються задач широко проблематики (проектування, а також моделювання  прогнозування розвитку системи).

Як метод моделювання житлово системи доцльно вибрати метод системно динамки. Концепця системно динамки дозволя моделювати динамчн процеси на високому рвн агрегування. В основ методу лежить представлення функцонування динамчно системи, як сукупност потокв [1].

Розглянемо коротко загальний змст технологчного пдходу до побудови модел. Розроблювана модель – це модель ресурсного типу: ресурси (трудов, фнансов, природн й н.) вичерпуються  поповнюються. Стан економчно системи описуться змнними (чисельнсть населення, виробнич фонди, житловий фонд та н.). Зовншн впливи й управлнськ ршення визначають динамку моделюючого об'кта ( будвництво житла, ремонт житла тощо).

На пдстав обробки знань експертв виявляються ус фактори, що дють у розглянутй систем,  причинно-наслдков спввдношення мж ними. За допомогою сучасних систем моделювання (таких, наприклад, як VENSIM) модель формуться на деографчному рвн. Одержуван системн потоков даграми  формою структуризац знань про функцонування об’кта дослдження.

У блоках прийняття ршень на основ ц нформац видаються керуюч впливи на рзн види об'ктв. Модел системно динамки застосовуються разом з диференцальними рвняннями балансового типу, а також у сполученн з принципами  методами логстики, заснованими на оптимзац, керуванн, нтеграц потокв у складних системах.


2.4 Вибр нструментального середовища моделювання


Сучасн тенденц в област мтацйного моделювання пов'язан з розвитком проблемно-орнтованих систем, створенням вбудованих засобв для нтеграц моделей у диний модельний комплекс. Технологчний рвень сучасних систем моделювання характеризуться великим вибором базових концепцй формалзац  структуризац моделюючих систем, розвинутими графчними нтерфейсами й анмацйним висновком результатв. ¶мтацйн системи мають засоби для передач нформац з баз даних та нших систем, чи мають доступ до процедурних мов, що дозволя легко виконувати обчислення, зв'язан з плануванням факторних експериментв, автоматизованою оптимзацю тощо [27].

У якост домнуючих базових концепцй формалзац  структуризац в сучасних системах моделювання використовуються [27]:

для дискретного моделювання – системи, заснован на опис процесв чи на мережних концептах - Extend, Arena, ProModel, Witness, Taylor, Gpss/H-Proof ;

для систем, орнтованих на неперервне моделювання – модел  методи системно динамки - Powersim, Vensim, Dynamo, Stella, Ithink ;

Причому, у могутнх системах з метою розширення хньо функцональност присутн альтернативн концепц формалзац. Так, наприклад, у системах Powersim, Ithink вбудований апарат дискретного моделювання, , навпаки, у системах Extend, ProcessModel реалзована пдтримка, щоправда, досить слабка, безупинного моделювання.

Бльшсть систем моделювання мають зручний графчний нтерфейс, системн потоков чи даграми, блок-схеми реалзуються на деографчному рвн, тобто малюються, параметри моделей визначаються через пдменю.

У сучасних системах моделювання з'являться деякий нструментарй для створення стратифкованих моделей. Стратифкаця систем, будучи загальним принципом системного моделювання, реалзуться в технолог мтацйного моделювання або шляхом деталзац, терацйно процедури еволюц мтацйно модел, або шляхом створення комплексу взамозалежних моделей з розвинутими нформацйними зв'язками мж моделями. Стратифкован модел являють собою машинно-орнтован поняття, що припускають конструювання баз даних  знань, над якими визначен обчислювальн процеси виршення задач системного аналзу  прийняття ршення. Ряд програмних продуктв, так як AUTOMOD, ProModel, TAYLOR, WITNESS  н. пдтримують нтеграцю моделей на основ створення вкладених структур. У системах Arena, Extend реалзований пдхд до стратифкац, заснований на побудов рархчних багаторвневих структур. Найбльш перспективним  структурно-функцональний пдхд, реалзований, наприклад, у системах моделювання Ithink, Rethink, що базуться на методолог структурного аналзу  проектування. При такй технолог  можливсть для реалзац деклькох рвнв представлення моделей: високорвневе представлення у вид блок-схем, з використанням CASE- засобв, а на нижньому рвн модел можуть вдображатися, наприклад, потоковими схемами  даграмами.

Нова методологя наукового дослдження в комп'ютерному моделюванн, що припуска органзацю  проведення обчислювального експерименту на мтацйнй модел, вимага серйозно математично й нформацйно пдтримки процесу системного моделювання, особливо в частин обчислювальних процедур, зв'язаних з плануванням експерименту, оптимзацю, органзац роботи з великим обсягом даних у процедурах прийняття ршень. Перспективне створення систем моделювання з функцонально широкими, орнтованими на специфку мтацйного моделювання, блоками оптимзац (у цьому значенн показов системи WITNESS, TAYLOR). ¶нтеграця програмних систем, до реч, може здйснюватися  на нших рвнях, наприклад, мтацйне моделювання плюс логстики, що актуально, зокрема, при реалзац ресурсних моделей балансового типу. Технологчн характеристики сучасних систем моделювання наведен у додатку В.

У результат порвняння сучасних систем моделювання зроблено наступн висновки:

Пакет Powersim 2.01 компан Modell Data  кращим продуктом для безперервного моделювання .Його перевагами :

безлч убудованих функцй, що полегшують побудову модел;

пдтримка багатокористувацьких моделей для колективно роботи;

засоби обробки масивв спрощують створення моделей з подбними компонентами.

Крм цього даному продукту властив недолки:

складна система позначень Systems Dynamics;

обмежена пдтримка дискретного моделювання;

Пакет Ithink 3.0.61 компан High Performance Systems забезпечу створення неперервних  дискретних моделей.Основними його властивостями :

вбудован блоки, що полегшують створення рзних видв моделей;

пдтримка авторського моделювання, що спрощу користувачам з слабкою технчною пдготовкою застосування моделей;

детальна навчальна програма  документаця;

розвинут засоби аналзу чутливост, що забезпечують автоматичне багаторазове виконання модел з рзними вхдними даними;

пдтримка безлч форматв вхдних даних;

Для даного програмного продукту властив так недолки:

складна система позначень Systems Dynamics;

пдтримка меншого числа функцй, чим у пакет Powersim

Пакет Vensim 5.0 PLE компан Vensim Co.  найдешевшим з розглянутих продуктв  пдтриму безперервне моделювання (методи системно динамки). У Vensim  можливсть збергання великих наборв даних  можливсть замни вхдних змнних перед кожним початком моделювання. Можна створювати зовншн дан в текстових редакторах чи мпортувати (експортувати) значення великоформатно таблиц  бази даних. Головн переваги цього продукту наступн:

побудова причинно - наслдкових даграм;

побудова потокових даграм та побудова залежностей у вигляд дерева;

створення документац до модел;

виявлення циклв взамозв'язку;

наявнсть редактора виражень;

наявнсть вбудованих функцй  переврка одиниць вимру;

переврка даграми та можливсть проведення експерименту;

побудова графкв, як дозволяють визначити чуттвсть до вимрюваних параметрв;

генераця табличних звтв та можливсть порвняння результатв експериментв.

простий графчний нтерфейс, нацлений на професоналв;

безлч вбудованих функцй  можливостей, що полегшують створення модел;

гнучк засоби аналзу чутливост;

нтеграця з ншими додаткам через механзм DLL;

ґдиним недолком даного продукту  невелика кльксть вбудованих математичних функцй у верс PLE. Таким чином, як середовище моделювання для розробки модел був обраний пакет Vensim 5.0 PLE, тому що вн пдтриму методи системно динамки, а також ма безлч вбудованих функцй  можливостей, яких цлком достатньо для реалзац проектованого комплексу моделей.


3. РОЗРОБКА ¶ ЗАСТОСУВАННЯ КОМП’ЮТЕРНО· МОДЕЛ¶ ЖИТЛОВО-КОМУНАЛЬНО· СФЕРИ


3.1 Формулювання  опис модельовано системи


Розробляться мтацйна модель, яка входить в систему прогнозування стану житлового фонду мста, що забезпечуватиме процес пдтримки прийняття ршень у цй сфер на мунципальному рвн.

Об'ктом моделювання  житлово-комунальна сфера, що включа галузь житлово-комунального господарства  процеси мж учасниками взамод (органи мсцевого самоврядування, пдпримства, населення) з приводу житлового фонду. Модель повинна враховувати найважливш чинники  процеси дослджуваного об’кта, бути адекватною, дозволяти вдстежувати динамку змни будь-якого показника у час. Прогнозування повинно здйснюватися на перод до 10 рокв з кроком моделювання 1 рк.

Цлями моделювання :

оцнка  прогноз стану житлового фонду мста при збереженн поточних умов у галуз;

аналз функцонування житлово-комунального господарства — визначення можливих шляхв впливу на ситуацю (пдбр потенцйних регуляторв);

порвняння рзних варантв розвитку житлового фонду мста, зумовлених альтернативними управлнськими ршеннями (вибр мж деклькома регуляторами);

планування бюджетних витрат в частин житлового фонду з метою пдвищення забезпеченост населення житлом.

При аналз дослджуваного об’кта були видлен наступн чинники  процеси, як необхдно врахувати при моделюванн:

формування прибутково  видатково частини бюджету. Витрати мсцевого бюджету на житловий фонд (витрати на утримання, капремонт  будвництво);

еволюця житлового фонду (будвництво нових об'ктв, знос об'ктв);

видлення категор елтного житла в загальному об'м житлового фонду мста;

продаж житлового фонду у власнсть громадян  пдпримств шляхом

населення (мграця, народжувансть  смертнсть населення);

активнсть будвельних  обслуговуючих пдпримств;

нвестицйн процеси при будвництв житлового фонду;

динамка грошових доходв населення. Населення повинно розглядатися як сукупнсть смей;

доступнсть придбання житла для см';

умови проживання;

дотац з бюджетв всх рвнв пдпримствам ЖКХ на покриття збиткв;

рвень неплатежв населення;

обмеженсть вльно для забудови земл;

диференцаця житлового фонду за формою власност.

¶мтацйна модель, що розробляться, повинна допомагати виршувати наступн задач:

оцнка стану житлового фонду з деталзацю по ступен зносу;

оцнка стану житлового фонду з деталзацю по категор: елтне житло, просте житло;

оцнка стану житлового фонду з деталзацю за формою власност;

прогнозування забезпеченост населення житлом з урахуванням доступност придбання житла  умов проживання;

оцнка доступност придбання житла;

планування витратно частини мсцевого бюджету на житловий фонд;

Вдповдно до поставлених цлей  задач у розроблюванй модел видляються наступн пдсистеми:

Бюджет;

Пдпримства;

Житловий фонд та нфраструктура;

Населення.

До пдсистеми «Пдпримства» вдносяться комерцйн юридичн особи, приватн пдпримц, мунципальн  державн пдпримства  органзац. При моделюванн будуть детальнше розглянут будвельн пдпримства, що мають безпосередн вдношення до зведення нового житлового фонду, а також нвестицйн процеси у будвництв.

До пдсистеми «Житловий фонд» вдносяться вс будвл, придатн для постйного проживання громадян. При моделюванн ця пдсистема деталзована на деклька пдсистем для облку чинникв старння житлового фонду  переходу мунципального житлового фонду в приватну власнсть громадян  пдпримств шляхом його продажу  приватизац. Пдсистема житловий фонд також включа нфраструктуру, а саме комунальне господарство. Це необхдно, оскльки вд цього напряму залежить яксть житлових умов для населення.

До пдсистеми «Населення» вдносяться жител мста, як постйно в ньому проживають. Населення  головним споживачем житлового фонду, для якого вн  створються. Населення може бути нвестором при будвництв житла. Ц пдсистеми взамозв'язан мж собою  впливають один на одного таким чином, як показано на рисунку 3.1:


Прогнозування стану житлового фонду міста (на прикладі м. Тернопіль)

Рисунок 3.1- Взамозв'язок пдсистем модел


До бюджету здйснюються податков  неподатков надходження вд населення, пдпримств  житлового фонду. Бюджетн кошти використовуються на соцальне забезпечення населення, на утримання  розвиток житлового фонду. Населення прожива в житловому фонд, створю попит на послуги  продукцю пдпримств, купля у власнсть об'кти житлового фонду Пдпримства надають послуги населенню, будують новий житловий фонд, обслуговують населення  житловий фонд, купляють об'кти житлового фонду.

Головним ндикатором ефективност функцонування галуз, з погляду населення, пропонуться розрахувати забезпеченсть населення доступним  яксним житлом. Основу для розрахунку даного показника склада показник «Номнальна забезпеченсть населення житлом», скоректований з урахуванням ндексу доступност придбання житла та ндексу умов проживання. Поняття доступност житла включа можливсть придбання житла  проживання в ньому з боку населення, враховуючи рвень х доходв. При цьому населення розглядаться як сукупнсть смей  враховуться сукупний смейний дохд, а не дохд в середньому на одну людину. По рвню смейних доходв населення длиться на групи.

Поняття якост житла включа яксть житлового фонду та нфраструктури. На яксть житлового фонду та нфраструктури дуже сильно вплива знос. Зношенсть житлового фонду зменшуться в результат поточного  каптального ремонту, а також в результат застосування нових будвельних технологй  матералв.

Велику групу важливих ндикаторв складають показники по житловому фонду. Зокрема загальна площа житлового фонду в мст, площа житлового фонду з деталзацю по ступен зносу  категор житла, частка кожного виду житлового фонду в загальному житловому фонд мста, темпи будвництва, капремонту  зносу зношеного житла, частка покриття необхдних витрат на утримання житлового фонду.

При аналз проблемно област були виявлен наступн причинно-наслдков зв’язки мж змнними модел:

збльшення витрат на будвництво житлового фонду збльшу число пдпримств пдсистеми «Будвництво»  активзу дяльнсть снуючих пдпримств ц сфери;

збльшення площ житлового фонду збльшу забезпеченсть населення житлом;

видлення коштв на утримання житлового фонду уповльню знос житлового фонду;

збльшення середнього зносу житлового фонду погршу умови проживання;

видлення коштв на каптальний ремонт  реконструкцю сприя перетворенню зношених будвель в нормальн;

збльшення числа пдпримств  чисельност населення збльшу надходження податкв до мунципального бюджету;

продаж мунципального житлового фонду населенню  пдпримствам да додатков надходження до мсцевого бюджету;

зниження реальних надходжень вд квартплати збльшу збитковсть галуз та н.

На основ даграми причинно-наслдкових зв’язкв розроблено системн потоков даграми.Розроблений модельний комплекс включа дв модел: агреговану модель  детальну модель житлово-комунально сфери.

Системн потоков даграми комплексу мтацйних моделей житлово-комунально сфери, реалзован в середовищ vensim 5.0 ple. Системн потоков даграми агреговано модел житлово-комунально сфери наведен у Додатку Г. Агрегована модель складаться з наступних основних пдсистем:

Бюджет

Житловий фонд з деталзацю по ступеню зносу  форм власност

Населення

Пдпримства

Вльна земля

Дана модель дозволя виршувати задач планування витратно частини бюджету, планування бюджетних коштв в частин житлового фонду, оцнки надходжень вд населення за квартплату, оцнки демографчно ситуац, прогнозування активност будвельних  обслуговуючих пдпримств, аналзу стану житлового фонду з деталзацю по ступен зносу  власност, прогнозування забезпеченост населення житлом.

Побудований новий житловий фонд поступово зношуться  переходить в категорю «нормальний», а потм «зношений». В результат капремонту зношений житловий фонд переходить назад в категорю «нормальний». Видлення коштв на утримання уповльню процес зносу житлового фонду.

Забезпеченсть населення житлом визначаться виходячи з загально умовно площ житлового фонду, розраховано з урахуванням зносу. При цьому площ нормального  зношеного житлового фонду включаються в загальну площу з ваговими коефцнтами. Забезпеченсть населення житлом у данй модел  головним ндикатором функцонування галуз. Але при прийнятт ршень необхдно враховувати  нш соцально-економчн показники: стан бюджету, активнсть пдпримств, чисельнсть населення та н.

Системн потоков даграми пдсистеми «Житловий фонд по ступеню зносу» наведен у Додатку Д. У данй пдсистем видлено три рвн: новий, нормальний  зношений житловий фонд. Новий житловий фонд утворються в результат будвництва. Динамчний процес зносу переводить його в категорю нормальний  зношений. Стан зношеного житлового фонду зменшуться в результат зносу. Зношений житловий фонд може стати нормальним, якщо для нього зробити каптальний ремонт.

Будь-яке будвництво житлового фонду повинно бути профнансоване. Витрати на будвництво житлового фонду складаються з бюджетних  позабюджетних витрат. Такий же принцип д для всх витрат на утримання  каптальний ремонт. Об'м побудованого житла (темп будвництва) визначаться виходячи з загальних витрат на будвництво  вартост будвництва 1 кв м.

Видлення коштв на утримання дозволя уповльнити темпи зносу нового  нормального житлового фонду. У модель вводиться середня вартсть утримання 1 кв м в рк для нового, нормального  зношеного житлового фонду. Помноживши цю вартсть на кльксть кв м житла у мст ми отримамо необхдн витрати на утримання житлового фонду. Потм визначаться частка покриття необхдних витрат  пропорцйно й регулються знос житлового фонду. Тобто чим бльша частка покриття необхдних витрат, тим менше зношуться житловий фонд. У цьому ж фрагмент пдраховуться середнй знос житлового фонду по мсту, яке потм використовуться при оцнц умов проживання.

Системн потоков даграми пдсистеми «Житловий фонд по категор» наведен у Додатку Е. У данй пдсистем видлено два рвн: елтне житло  просте житло. Житло кожно категор виника в результат будвництва. Крм того, елтне житло з часом переходить в просте. Цей перехд вдбуваться в результат морального  фзичного зносу. Будвництво житла кожно категор повинно бути профнансоване.

Системн потоков даграми пдсистеми «¶нфраструктура» наведен у Додатку Ж. Центральною ланкою пдсистеми  рвень основних фондв для вироблення певного ресурсу або надання певно послуги. Рвень «нфраструктура» вдобража число одиниць устаткування середньо потужност для вироблення ресурсу. Збльшення числа одиниць устаткування вдбуваться в результат будвництва нових фондв  каптального ремонту зношених одиниць устаткування. Видлення коштв на утримання нфраструктури дозволя уповльнити темп його списання в результат фзичного зносу. Даний фрагмент модел дозволя одержати показник «ндекс забезпеченост ресурсом», який потм

Если Вам нужна помощь с академической работой (курсовая, контрольная, диплом, реферат и т.д.), обратитесь к нашим специалистам. Более 90000 специалистов готовы Вам помочь.
Бесплатные корректировки и доработки. Бесплатная оценка стоимости работы.

Поможем написать работу на аналогичную тему

Получить выполненную работу или консультацию специалиста по вашему учебному проекту
Нужна помощь в написании работы?
Мы - биржа профессиональных авторов (преподавателей и доцентов вузов). Пишем статьи РИНЦ, ВАК, Scopus. Помогаем в публикации. Правки вносим бесплатно.

Похожие рефераты: