Xreferat.com » Рефераты по экономико-математическому моделированию » Прогнозування стану житлового фонду міста (на прикладі м. Тернопіль)

Прогнозування стану житлового фонду міста (на прикладі м. Тернопіль)

використовуться при оцнц умов проживання.

Системн потоков даграми пдсистеми «Пдпримства» зображен у Додатку И. Дана пдсистема показу чисельнсть активних пдпримств в мст. Активними пдпримствами вважаються т, як не тльки числяться в рестр рестрацйно палати, але  реально працюють: виконують замовлення, обслуговують населення. Видляються наступн види пдпримств: будвельн, обслуговуюч  нш. Чисельнсть пдпримств оцнються в умовних «пдпримствах середньо потужност». Наприклад, якщо в мст  велика будвельна фрма, то в модел вона вдображаться як деклька будвельних фрм середньо потужност.

Системн потоков даграми пдсистеми «Населення» зображен у Додатку К. Центральною ланкою дано пдсистеми  рвень «населення», що вдобража чисельнсть населення. Динамка збльшення чисельност населення визначаться процесами народження та ммграц. Зменшення населення вдбуваться в результат смертност та емграц. Даний фрагмент модел показу чисельнсть населення з деталзацю по класу: багат, бдн  середнй клас.

Системн потоков даграми пдсистеми «Квартплата  доходи населення» наведен у Додатку Л. Виходячи з середньо номнально квартплати в рк з урахуванням рвня неплатежв визначаться реальна оплата квартплати населенням. Маться на уваз, що багат платять за житло повнстю.

Системн потоков даграми пдсистеми «Доступнсть придбання житла»представлен у Додатку М. Доступнсть придбання житла оцнються тльки для бдних смей  смей середнього класу. Маться на уваз, що багат подбають про себе сам.

Частина рчного доходу см' йде на накопичення на житло. Виходячи з середньо вартост квартири вдповдно категор можна визначити число рокв, необхдних для придбання квартири. Вдношення цього числа рокв  нормативу дозволя одержати ндекс доступност придбання житла, який потм використовуться для оцнки забезпеченост населення яксним  доступним житлом.

Системн потоков даграми пдсистеми «Забезпеченсть населення житлом» представлен у Додатку Н. Забезпеченсть населення житлом оцнються тльки для бдних  середнього класу. Це дозволить одержати наближену до дйсност картину забезпеченост населення житлом.

¶сну поняття «номнальна забезпеченсть населення житлом», яка  вдношенням загально площ житлового фонду на чисельнсть населення. Як головний ндикатор пропонуться ввести показник «забезпеченост населення яксним  доступним житлом», розраховану з урахуванням умов мешкання  ндексом доступност придбання житла.

Вдношення номнально забезпеченост житлом  потреби в житл, розраховано з урахуванням нормативу житлово площ на душу населення, дозволя оцнити ступнь задоволеност потреби населення в житл.

Параметризаця мтацйно модел поляга у складанн рвнянь темпв, структура яких описана нформацйною мережею потоково даграми. Складання рвнянь темпв модел системно динамки  процесом перекладу вербальних описв взамозалежностей чинникв модельовано област на мову чтких кльксних спввдношень.

У данй робот для складання рвнянь темпв мтацйно модел  визначення функцональних залежностей допомжних змнних був використаний певний методичний прийом, широко використовуваний при розробц рвнянь темпв моделей системно динамки. Вн поляга у завданн виробляючо функц темпу у вигляд «нормального темпу»  коректуючих множникв, що визначають його залежнсть вд змнних стану (рвнв) модел  допомжних змнних (чинникв).

Використовування описано форми рвнянь темпв забезпечу наочнсть  простоту х змстовно нтерпретац,  зручним засобом для експертно оцнки нформац про аспекти причинних зв'язкв компонентних процесв модельованих систем, що найважче формалзуються. Нижче приведен функцональн спввдношення для найскладнших змнних модел.

Найважлившим у модел  показник ”Забезпеченсть населення яксним  доступним житлом”. Даний показник  суперкритерм, що визначаться за трьома важливими показниками: номнальна забезпеченсть населення житлом, ндекс доступност придбання житла  ндекс умов мешкання. Функцональне спввдношення для даного показника вигляда таким чином:Прогнозування стану житлового фонду міста (на прикладі м. Тернопіль)


Прогнозування стану житлового фонду міста (на прикладі м. Тернопіль),(3.1)


де ZNKDG — забезпеченсть населення яксним  доступним житлом;

NZNG — номнальна забезпеченсть населення житлом;

IDPG — ндекс доступност придбання житла;

ZDPG — значущсть доступност для забезпеченост населення яксним  доступним житлом;

IUP — ндекс умов проживання;

ZUР — значущсть умов мешкання для забезпеченост населення яксним  доступним житлом;

Таким чином, критерй «забезпеченсть населення яксним  доступним житлом»  основою номнально забезпеченост населення житлом на коректуючий коефцнт, що вдобража доступнсть придбання житла  умови проживання. Цей коректуючий коефцнт  середньозважений вд ндексу доступност придбання житла  ндексу умов проживання, причому вагами виступають значущсть кожного чинника для забезпеченост населення яксним  доступним житлом.

¶ндекс доступност придбання житла  кльксним виразом доступност придбання житла для населення. Функцональне спввдношення для даного показника вигляда таким чином:


Прогнозування стану житлового фонду міста (на прикладі м. Тернопіль),(3.2)


де IDPG — ндекс доступност придбання житла;

DPGS — ндекс доступност придбання житла для середнього класу;

KSS — кльксть смей середнього класу;

IDPGB — ндекс доступност придбання житла для бдних смей;

KBS— кльксть бдних смей;

Таким чином, ндекс доступност придбання житла  арифметичною середньозваженою з ндексв доступност придбання житла для бдних смей  смей середнього класу, причому як ваги виступа кльксть смей вдповдного класу.

Приведемо функцональне спввдношення для ндексу доступност придбання житла для бдних смей:


Прогнозування стану житлового фонду міста (на прикладі м. Тернопіль),(3.3)


де IDPGB — ндекс доступност придбання житла для бдних смей;

NR — норматив числа рокв, необхдних для придбання житла для см';

SCKB — середня цна квартири для бдних;

SVRDB — середнй власний рчний дохд бдно см';

DNGB — частка накопичень на житло для бдно см' в рк вд власного доходу см';

Таким чином, даний показник  вдношенням нормативного числа рокв  фактичного числа рокв, необхдного для придбання житла для см'. Фактичне число рокв розраховуться як вдношення середньо ринково цни квартири для бдних  засобв бдно см' на придбання житла за 1 рк. Об'м даних засобв  певною часткою власного рчного доходу см', яку см'я може дозволити соб вдкласти на покупку житла,  суми коштв, що видляються з бюджету через механзм субсидй на придбання житла.

Функцональне спввдношення показника рвня неплатежв вигляда таким чином:


Прогнозування стану житлового фонду міста (на прикладі м. Тернопіль),(3.4)


де RN — рвень неплатежв

NRN — нормальний рвень неплатежв

ZDK— значущсть частки квартплати для рвня неплатежв

DK— частка квартплати в доход см'

NDK — норматив частки квартплати в доход см';

При оцнц умов проживання важливе значення ма показник “¶ндекс забезпеченост ресурсом”, який обчислються за наступною формулою:


Прогнозування стану житлового фонду міста (на прикладі м. Тернопіль),(3.5)


де IZR — ндекс забезпеченост ресурсом;

VROU — вироблення ресурсу в рк на одиницю устаткування середньо потужност;

KOU — кльксть одиниць устаткування середньо потужност;

KN— чисельнсть населення;

PRDN — потреба в ресурс на душу населення в рк;

Знос нормального житлового фонду розраховуться на основ нормального темпу зносу житлового фонду, площ житла цього виду (нормального) та частки покриття витрат на утримання нормального житлового фонду за наступною формулою:


Прогнозування стану житлового фонду міста (на прикладі м. Тернопіль),(3.6)


де ZNGF — знос нормального житлового фонду (м2/рк);

PNGF— площа нормального житлового фонду;

NTZGF — нормальний темп зносу житлового фонду;

DPVU— частка покриття необхдних витрат на утримання нормального житлового фонду;

Таким чином, знос нормального житлового фонду розраховуться як площа нормального житлового фонду, помножена на нормальний темп зносу житлового фонду  скоректована з урахуванням частки покриття необхдних витрат на утримання нормального житлового фонду. Якщо частка покриття необхдних витрат на утримання бльше 1, значить вдбуваться уповльнення зносу, якщо менше 1, то прискорення зносу житлового фонду.

Аналогчно розраховуться знос зношеного житлового фонду


Прогнозування стану житлового фонду міста (на прикладі м. Тернопіль),(3.7)


де ZZGF — знос зношеного житлового фонду (м2/рк);

PZGF— площа зношеного житлового фонду;

NTZGF — нормальний темп зносу житлового фонду;

DPVU— частка покриття необхдних витрат на утримання зношеного житлового фонду;

Повний перелк функцональних залежностей модел приведений у Додатку П в текст програми-мтатора, сформованому засобами середовища моделювання Vensim 5.0.PLE.


3.2 Програмна реалзаця  дослдження мтацйно модел


¶мтацйна модель житлово-комунального господарства реалзована у програмному середовищ Vensim 5.0 PLE. Лстинг програми - мтатора наведено у Додатку П. В ньому представлен блоки найбльш важливих показникв модел. Прогнозован розрахунки здйснюються покроково (на1, 2, 5, 10 р.) з врахуванням фактора часу та нормативних та фактичних (поточних) показникв. Так, наприклад, частка витрат на житловий фонд у рк у програм-мтатор вигляда наступним чином:

(004) Частка витрат на ЖФ в рк = WITH LOOKUP (час,([(0,0)-(10,1)],(0,0.15),(5,0.15),(10,0.15)))

Units: Dmnl/рк

В дужках вказуться фактор, з врахуванням якого проводиться прогноз(час), роки, на як визначаються прогнозован значення, норми та значення показникв. Одночасно визначаються  одиниц вимрювання показникв. Таким чином, показники “Доступнсть придбання житла” “Забезпеченсть населення яксним та доступним житлом” програмно представляються:

(016) Доступнсть придбання житла = ("Доступнсть придбання житла для смей сер класу "*Кльксть смей сер класу +" Доступнсть придбання житла для бдних смей"* Кльксть бдних смей)/( Кльксть бдних смей + Кльксть смей сер класу) Units: Dmnl

(035) Забезпеченсть населення яксним  доступним житлом = "Номн. забезпеченсть населення житлом "*(SQRT((1+Доступнсть придбання житла)^ Значимсть доступност для забезпеченост населення яксним та доступним житлом *(1+Умови проживання)^ Значимсть умов проживання для забезпеченост населення яксним та доступнимжитлом)-1)

Units: м2/чол.

При реалзац модел обов'язково вказуться поточний рк, частота отримання даних, часовий крок моделювання (прогнозування):

(051) SAVEPER = 1

Units: рк [0,?]

The frequency with which output is stored.

(052) TIME STEP = 1

Units: рк [0,?]

The time step for the simulation.

Слд зазначити, що модельний комплекс не призначений для взамод з користувачем безпосередньо, хоч така взамодя можлива. Для установки моделювання необхдний комп'ютер Pentium75 чи вище з 16М оперативно пам'ят  30М на жосткому диску з вставленою операцйною системою Windows 95  вище. При цьому операцйна система повинна бути запущена в режим адмнстратора.

Для установки середовища моделювання необхдно вибрати пункт меню Model => Setting. У вкн, що вдкрилося (дивись додаток Р), на вкладц Time Bounds в пол Final Time треба ввести число рокв, на як здйснються моделювання  прогнозування. Тод необхдно нажати ОК.

Для вводу вихдних даних необхдно нажати на панел нструментв кнопку ”Equations”. Тод необхдно клацнути на змннй, призначенй для вводу даних. Обов'язково потрбно вказати початков значення рвнв (в пол Initial Level). Рвнями  змнн в прямокутниках.В текстове поле на панал нструментв потрбно вказати м'я файла для накопичення статистики прогнозу.

¶мтаця здйснються натисканням кнопки “Run a Simulation” на панел нструментв. Збрана статистика по прогнозу записуться у вказаний файл. Псля проведення рзних прогнозв можна порвнювати результати при рзних вхдних даних. У систем передбачено бля 100 готових звтв по результатах прогнозування. Звти охоплюють практично вс важлив показники розвитку житлового фонду. Для виклику звту необхдно нажати на панел нструментв кнопку “Control Panel”, вибрати вкладку “Graphs”  тод два рази нажати на потрбному звт.

Дослдимо мтацйну модель. Для пдвищення рвня доври до результатв моделювання були проведен оцнки чутливост  формальн процедури верифкац. На мтацйнй модел проведено аналз чутливост по наступних системних регуляторах:

частка розподлу бюджетних коштв на будвництво, капремонт  утримання житлового фонду;

частка елтного житла в загальних об'мах будвництва;

частка побудованого простого житла для продажу;

норматив числа рокв, необхдного для придбання житла та нших регуляторв.

Для прикладу покажемо, як проводився аналз чутливост вд змни часток розподлу бюджетних коштв на житловий фонд. Функцю вдгуку при аналз чутливост був показник «доступнсть придбання житла» спостережуваний на кнцевий момент пероду моделювання.

У таблиц 3.1 приведен початков дан для двох експериментв. У експеримент Ж2 в порвнянн з експериментом Ж1 збльшена частка бюджетних коштв, що видляються на будвництво житлового фонду  зменшена частка на каптальний ремонт зношеного житлового фонду.


Таблиця 3.1- Початков дан для аналзу чутливост по регулятору Ж1


Частка бюджетних коштв,

що видляються на будвництво

Частка бюджетних коштв,що видляються на капремонт
На момент часу 0 5 10 0 5 10
Експеримент Ж1 0.02 0.02 0.02 0.06 0.06 0.06
Експеримент Ж2 0.06 0.06 0.06 0.02 0.02 0.02

На рисунку 3.1 приведений графк змни функц вдгуку при рзних початкових даних:


Прогнозування стану житлового фонду міста (на прикладі м. Тернопіль)

Рисунок 3.1 - Динамка доступност житла при двох експериментах


Значення функц вдгуку за наслдками двох експериментв вдрзняються. Така розбжнсть для доступност придбання населення житла  значною, внаслдок чого був зроблений висновок про те, що по даних чинниках модель  чутливою. Аналогчним чином був проведений аналз чутливост по нших чинниках. Процедури верифкац проводяться для правильност структури модел  взамозв'язкв мж  компонентами. В ход проведення формальних процедур верифкац були переврен наступн логчн взамозв'язки для пдтвердження врност логчно структури мтацйно модел:

при збльшенн засобв на будвництво житлового фонду збльшуться темп будвництва житла  збльшуться частка нового житлового фонду;

при збльшенн засобв на капремонт житлового фонду збльшуться темп каптального ремонту, зменшуться частка зношеного житлового фонду  збльшуться частка нормального житлового фонду;

при збльшенн коштв на утримання житлового фонду сповльнються його знос;

при збльшенн витрат на будвництво або капремонт нфраструктури збльшуться кльксть одиниць устаткування нфраструктури;

при збльшенн чисельност населення зменшуться ндекс забезпеченост населення ресурсом.;

при збльшенн середньо цни квартири зменшуться доступнсть придбання житла;

при збльшенн площ житлового фонду збльшуться номнальна забезпеченсть населення житлом;

при збльшенн середнього зносу житлового фонду зменшуться ндекс умов проживання;

при збльшенн доступност придбання житла збльшуться забезпеченсть населення яксним  доступним житлом


3.3 Обчислювальний експеримент з моделлю


Обчислювальний експеримент – цлеспрямоване дослдження модел з метою отримання нформац, необхдно для прийняття ршення. Його змст визначаться на основ попереднього аналтичного аналзу, а одержан результати обробляються з використанням рзних математичних методв  обчислювальних процедур з метою встановлення х достоврност та х обAрунтування [24].

Метою обчислювального експерименту  прогнозування поведнки мсько системи при рзних стратегях фнансування. Необхдно детально розглянути приведен нижче стратег  дати рекомендац по вибору найкращого варанту.

Стратег розподлу бюджетних коштв, видлених на житловий фонд, по рзних напрямах приведен в таблиц 3.2:

Таблиця 3.2 - Стратег розподлу бюджетних коштв

Стратегя

Частка засобв

на будвництво

Частка засобв

на капремонт

Частка коштв

на утримання

час, г 0 5 10 0 5 10 0 5 10
Ж1. ¶нтенсивне будвництво 0.6 0.6 0.6 0.2 0.2 0.2 0.2 0.2 0.2
Ж2. ¶нтенсивний капремонт 0.2 0.2 0.2 0.6 0.6 0.6 0.2 0.2 0.2
Ж3. Будумо  ремонтумо 0.6 0.4 0.2 0.2 0.4 0.6 0.2 0.2 0.2

Основним критерм ефективност функцонування житлово-комунального господарства вважаться «Забезпеченсть населення житлом». Але покладатися тльки на цей показник при прийнятт ршень було б важко  не завжди врно. Необхдно обов'язково враховувати динамку нших показникв: бюджет, населення, житловий фонд, темпи будвництва  капремонту, пдпримства. Вс показники потрбно спостергати впродовж всього пероду моделювання, а не тльки на кнцевий момент часу.

Стратегя Ж1 «¶нтенсивне будвництво» може виявитися найважлившою стратегю, якщо вимагаться пдвищити забезпеченсть населення житлом. Таку стратегю можна рекомендувати мсту, в якому гостро стоть проблема житла  у яких  економчн передумови до реалзац дано стратег (наприклад, сприятливий нвестицйний клмат).

Слд мати уваз, що в деяких випадках стратегя нтенсивного будвництва може тльки посилити проблему. Через деякий час мсту доведеться ремонтувати вже побудований житловий фонд. Кожен побудований будинок збльшу навантаження на бюджет мста  бюджети нших рвнв влади. Це може привести до значного бюджетного дефциту  рзкого зростання тарифв на житло для населення.

Стратегя Ж2 «¶нтенсивний капремонт» може виявитися найважлившою стратегю, якщо в мст сну велика частка зношеного житлового фонду. У цй ситуац слд звернути увагу на можливсть каптального ремонту зношеного житла. Це дозволить полпшити житлов умови громадян з хорошою перспективою для бюджету мста. Така стратегя не збльшу або збльшу трохи забезпеченсть населення житлом.

Стратегя Ж3 «Будумо  ремонтумо»  комбнацю перших двох стратегй. · можна рекомендувати тод, коли потрбно пдвищити забезпеченсть населення житлом до певного рвня, а потм можна перерозподлити засоби  зайнятися ремонтом зношеного житла.

При проведенн експериментального дослдження як початков дан використан дан по мсту Тернопол, використан, як наведен у таблиц 3.3.


Таблиця 3.3 - Початков дан для моделювання

Показник Початкове значення (умовн одиниц) Одиниц вимру Коефцнт перерахунку в реальн одиниц
Населення 237.8 тис. чол 10
Народжувансть 0.152 - 1
Смертнсть 0.163 - 1
Сальдо мграц 2 тис. чол. 10
Середнй розмр см' 2.75 чол. 1
Житловий фонд 2.98 млн. кв м 10
житловий фонд по зносу:


в т.ч. житловий фонд новий 0.63 млн. кв м 10
в т.ч. житловий фонд нормальний 0.98 млн. кв м 10
в т.ч. житловий фонд зношений 1.37 млн. кв м 10
житловий фонд по категор:


в т.ч. елтне житло 0.61млн кв. м 10
в т.ч. просте житло 2.37 млн. кв м 10
Пдпримства 34 шт 10
Будвельн пдпримства 16 шт 10
Обслуговуюч пдпримства 18 шт 10
¶нфраструктура 15 шт 10

Решта початкових даних приведена в текст програми-мтатора, у додатку П.

Псля проведення експериментв на мтацйнй модел були одержан наступн результати. Темпи будвництва житлового фонду при 3 стратегях приведен на рисунку 3.2:


Прогнозування стану житлового фонду міста (на прикладі м. Тернопіль)

Рисунок 3.2 - Темпи будвництва житлового фонду при 3 стратегях


З цих графкв чтко видно рзний вплив трьох стратегй на темпи будвництва житла:

Стратегя Ж1 «¶нтенсивне будвництво» (верхня лня) характеризуться значним збльшенням об'мв будвництва.

Стратегя Ж2 «¶нтенсивний капремонт» (нижня лня) характеризуться тим, що. об'м побудованого житла росте, але не так значно.

Стратегя Ж3 «Будумо  ремонтумо» (середня лня) займа промжне положення мж першими двома стратегями. Об'м побудованого житла поступово зменшуться, починаючи з великих величин.

Головним критерм функцонування галуз при виршенн дано задач вважаться показник «Забезпеченсть населення житлом», динамка якого приведена нижче на рисунку 3.3:


Прогнозування стану житлового фонду міста (на прикладі м. Тернопіль)

Рисунок 3.3 - Динамка забезпеченост населення житлом


З приведеного графка забезпеченост населення житлом видно, що стратег дуже схож мж собою, якщо судити по динамц тльки цього показника. Тому питання про найрацональншу стратегю залишаться вдкритим. Опиратися тльки на цей показник при прийнятт ршень було б необгрунтовано. Необхдно взяти до уваги динамку нших показникв, щоб добитися ефективного функцонування галуз.

Оскльки для виршення поставлено задач досить критерю «Номнальна забезпеченсть населення житлом», то вн  застосовуватиметься надал.

Поставлена задача досягти забезпеченост населення житлом 20 м2/чол. З приведено нижче таблиц 3.4 видно, що тако забезпеченост населення житлом у мст Тернопол можна досягти, застосовуючи стратегю Ж1 «¶нтенсивне будвництво» або стратегю Ж3 «Будумо  ремонтумо». Такий рвень забезпеченост житлом при цих стратегях вдбудеться через 7 рокв.


Таблиця 3.4 - Динамка забезпеченост населення житлом

Рк Стратегя1 Стратегя2 Стратегя3
0 12.55 12.55 12.55
1 13.88 13.62 13.88
2 15.23 14.17 15.18
3 16.60 14.82 16.54
4 17.98 15.16 17.84
5 18.37 15.86 18.33
6 19.76 16.32 19.74
7 20.18 16.74 20.14
8 21.61 17.16 21.59
9 22.07 17.79 22.05
10 22.55 18.22 22.53

Досягнувши задано забезпеченост населення житлом, можна перерозподлити засоби на капремонт зношеного житла, тому стратегя Ж3  найбльш вигдною. Тому вона рекомендуться як базова стратегя. Необхдно обов'язково подивитися на динамку нших показникв при стратег Ж3.

Графки, що вдображають структуру показникв по житловому фонду, приведен на наступних рисунках:


Прогнозування стану житлового фонду міста (на прикладі м. Тернопіль)

Рисунок 3.4 – Житловий фонд по степен зносу (структура)

Прогнозування стану житлового фонду міста (на прикладі м. Тернопіль)

Рисунок 3.5 – Житловий фонд по степен зносу


Прогнозування стану житлового фонду міста (на прикладі м. Тернопіль)

Рисунок 3.6 – Житловий фонд по категор


Прогнозування стану житлового фонду міста (на прикладі м. Тернопіль)

Рисунок 3.7 -. Житловий фонд по категор (структура)

З графкв видно, що при стратег Ж3 «Будумо  ремонтумо» об'м нормального житлового фонду спочатку залишаться постйним, а потм почина помтно рости за рахунок каптального ремонту зношеного житла. Об'м нового житла рвномрно росте з збереженням сво частки в загальнй площ житлового фонду. Темпи будвництва нового житла рвномрно знижуються.

На рисунку 3.8  3.9 приведен вихдн дан по бюджету при стратег Ж3 «Будумо  ремонтумо»:


Прогнозування стану житлового фонду міста (на прикладі м. Тернопіль)

Рисунок 3.8 - Показник бюджету (стратегя Ж3)


Прогнозування стану житлового фонду міста (на прикладі м. Тернопіль)

Рисунок 3.9 – Доходи  витрати бюджету при стратег 3.


З цих графкв видно, що за прогнозами за 10 рокв бюджет мста виросте приблизно в 2 рази. Велику частину доходв до бюджету вд продажу житлового фонду складають доходи вд продажу простого житла, але в структур загальних доходв бюджету, доходи вд продажу житла складають не дуже велику частину.

На рисунку 3.10 приведен вдомост по обслуговуючих пдпримствах при стратег Ж3 «Будумо  ремонтумо»:


Прогнозування стану житлового фонду міста (на прикладі м. Тернопіль)

Рисунок 3.10 - Вихдн дан по обслуговуючих пдпримствах


Як видно з графка, кльксть обслуговуючих пдпримств при стратег “Будумо  ремонтумо” в перш 5 рокв стрмко росте. Це пояснються браком обслуговуючих пдпримств на даний час. У наступн 10 рокв кльксть цих пдпримств збльшуться поступово.

Будвельн пдпримства складають незначну частку в загальнй клькост пдпримств мста. Динамка будвельних пдпримств при стратег “Будумо  ремонтумо” представлена на рисунку 3.11 :


Прогнозування стану житлового фонду міста (на прикладі м. Тернопіль)

Рисунок 3.11 - Динамка будвельних пдпримств (стратегя 3)


Щоб визначити в якй мр мсто забезпечене будвельними пдпримствами, розглянемо рисунок 3.12, який характеризу частку задоволення потреб у будвельних пдпримствах.


Прогнозування стану житлового фонду міста (на прикладі м. Тернопіль)

Рисунок 3.12 – Частка задоволення потреби в будвельних пдпримствах


З цих графкв видно, що кльксть будвельних пдпримств росте, але частка задоволення потреби в будвельних пдпримствах спочатку близька до одиниц. Це означа, що наявних пдпримств ледве вистача, щоб справитися з необхдними об'мами будвництва житла. Тому слд вжити заходи, як стимулюють активнсть будвельних пдпримств, особливо в перод нтенсивного будвництва.

Таким чином, проаналзувавши отриман графки, можна зробити висновок про те, що найбльш рацональною за даних умов для мста Тернопль  стратегя “Будумо  ремонтумо”. Це дасть можливсть пдвищити забезпеченсть населення житлом до необхдного рвня. Псля цього засоби можна перерозподлити  зайнятися ремонтом зношеного житла. Таким способом мсцев органи влади зможуть покращити житлов умови в мст  одночасно уникнути надмрних бюджетних витрат на житловий фонд та рзкого зростання тарифв на житло для населення.

Тому для мста Тернополя насамперед необхдно провести реформу житлово-комунального господарства, що включа реструктуризацю вдносин учасникв взамод у цй галуз. Тод потрбно перерозподлити, що видляються на житловий фонд. Бльшу частку коштв необхдно видлити на будвництво нового та ремонт снуючого житла. Крм цього, необхдним  визначення правильно полтики, враховуючи дан про доходи населення мста. Для проведення цих змн пропонуться використати розроблену у данй дипломнй робот мтацйну модель житлово-комунального господарства. Про практичну цннсть дано розробки свдчить вдовдка про впровадження (дивись додаток С).


ВИСНОВКИ


Основною метою роботи  розробка системи прогнозування стану житлового фонду мста на коротку та довгу перспективи з врахуванням поточного стану житлового фонду та прийнятих у цй галуз ршень. Для виршення поставлено задач здйснено наступне:

дослдження дяльност мсько ради мста Тернополя, а зокрема Департаменту житлово-комунального господарства, еколог  транспорту та функцонування житлового фонду. Внаслдок цього виявлено снуюч проблеми та визначено шляхи х подолання;

аналз сучасного стану житлово-комунального господарства  обAрунтування необхдност проведення житлово-комунально реформи;

проведений аналз нших робт в област моделювання соцально-економчних систем, зокрема модел мсько системи Дж.Форрестера, аналтичного комплексу “Прогноз” та модел просторово органзац Високовського;

визначено загальн принципи та сучасн технолог побудови систем пдтримки прийняття ршень, включаючи OLAP-сервс  технолог Data Mining;

внаслдок аналзу снуючих засобв моделювання вибрано нструментальне середовище моделювання;

розроблено мтацйну модель житлово-комунального господарства, яка дозволя досить ефективно виршувати задачу прогнозування стану житлового фонду.

¶мтацйну модель житлово-комунально сфери на основ методв системно динамки дозволя здйснювати:

аналз поточного стану житлово-комунального господарства;

прогноз стану житлового фонду мста з урахуванням його зносу;

визначення наслдкв прийнятих ршень на модел, а не на людях;

рацональне планування бюджетних коштв на житловий фонд;

оцнку забезпеченост населення житлом  доступност придбання житла;

Ефект вд використання дано модел поляга у:

можливост заздалегдь оцнити наслдки прийнятих ршень на комп’ютернй модел, а не на живих людях;

пдвищеност обAрунтованост прийнятих ршень;

економ бюджетних коштв;

полпшенн житлових умов жителв мста;

зниженн соцально напруженост в мст.

Розроблена мтацйна модель може використовуватися мсцевими органами управлння при прийнятт ршень, що стосуються житлового фонду мста.


СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ


Бенькович Е. Практическое моделирование динамических систем. СПб.: «БХВ–Петербург», 1999. – 464 с.

Варфоломеев В. И., Воробьев С. Н. Принятие управленческих решений. СПб.: издательство «ОН КУДИЦ-ОБРАЗ», 2002. – 288 с.

Волков С. И., Романов А. Н. Организация обработки економической информации: Учебник. – 2–е изд., перераб. и доп. – М.: Финансы и статистика, 1988. – 400 с.: ил.

Галузинський Г. П. Архтектура систем пдтримки прийняття ршень  сучасн технологчн засоби обробки нформац// Мжвд. наук. зб. “Машинна обробка нформац”. Вип.58- 1996. – 280 с.

Грешилов А. А. Как принять наилучшее решение в реальных условиях. М: Радио и связь, 1991. – 320 с.

Куганко А. А. Основи теор  практики динамчного моделювання соцально–економчних об’ктв  прогнозування х розвитку. – М.: Вузвська книга, 1998. – 135 с.

Ламонов И. М. Экономические реформы на микроуровне. - М.:Астрея, 1996. – 176 с.

Лычкина Н. Н. Моделирование социально-экономического развития регионов. – М.: «Эдиториал», 2000. – 210 с.

Лычкина Н. Н. Системы принятия решений в задачах социально-экономического развития регионов. – М.: Компьюлог, 1992. – 254 с.

Льюис К. Д. Методы прогнозирования экономических показателей. – М.: Финансы и статистика, 1986. – 133 с.

Методичн рекомендац до виконання та захисту дипломно роботи на здобуття освтньо – квалфкацйного рвня магстр за спецальнстю 8.050102 “Економчна кбернетика”. Укладач: Гладй Г. М., Маслияк Б. О., Блоусов ¶. А. - Тернопль: ТАНГ, 2002

Николаев В. П. Введение в рыночною экономику строительства. - К.: Строитель,1991 Новоселов Ю. А. Социально – экономическое прогнозирование. Ч. 1: Учебное пособие. – Новосибирск: СибУПК, 2000. – 158 с.

Нормативно-правов документи департаменту житлово-комунального господарства, транспорту  еколог.

Олексюк О. С. Системи прийняття фнансових ршень на мкрорвн. – К.: Наукова думка, 1998. –

Если Вам нужна помощь с академической работой (курсовая, контрольная, диплом, реферат и т.д.), обратитесь к нашим специалистам. Более 90000 специалистов готовы Вам помочь.
Бесплатные корректировки и доработки. Бесплатная оценка стоимости работы.

Поможем написать работу на аналогичную тему

Получить выполненную работу или консультацию специалиста по вашему учебному проекту
Нужна помощь в написании работы?
Мы - биржа профессиональных авторов (преподавателей и доцентов вузов). Пишем статьи РИНЦ, ВАК, Scopus. Помогаем в публикации. Правки вносим бесплатно.

Похожие рефераты: