Вплив мінерального добрива на екологію ґрунтів Білоцерківського району
Вимоги безпеки по закінченою роботи
необхідно вимкнути прилади від мережі, закрити вентилі на водопроводі та газоходах;
скласти обладнання, інструмент у відповідне місце.
На основі проведеного аналізу можна стверджувати, що стан організації охорони праці в умовах відділу екологічного контролю м. Біла Церква є задовільним.
Висновки та пропозиції
За період 1991-2006 рр. внесення мінеральних добрив зменшилось у 4,7разів. За останні три роки найвищі обсяги внесення мінеральних добрив відмічено у 2004 році. Найбільше вноситься азотних добрив - в середньому за три роки 21333 кг д. р., калійних було внесено 8263 кг д. р. та фосфорних - 6997 кг Р2О5
Водні об’єкти Київської області та, зокрема, Білоцерківського району були забруднені переважно сполуками азоту та сполуками важких металів. Контроль поверхневих водойм дендропарку “Олександрія” м. Біла Церква в зв’язку з забрудненням Cr (VI) та азотними сполуками, зокрема NH4+. Встановлено, що однозначно зменшується вміст Cr (VI) у джерелі, але порівняно з 2004 роком дещо збільшився у ІІ і ІІІ ставках. Продовжується спостерігатись висока концентрація нітратів, нітритів, амонію у джерелі та 1, 2, 3 ставках парку
Реальну загрозу для навколишнього природного середовища (у разі порушення правил та норм зберігання та утилізації агрохімікатів) являє стан зберігання добрив та отрутохімікатів у Білоцерківському районі. Станом на 2005-2006 роки у районі не існує складських приміщень для зберігання добрив, відсутні також гноєсховища.
Використання мінеральних добрив істотно змінює біогеохімічний колообіг речовин, сприяючи включенню біологічно активних елементів (БАЕ) у різні типи міграції, які послідовно змінюються (добриво-ґрунт-вода).
Добрива вітчизняного виробництва не є істотним джерелом ВМ. При їх застосуванні не відбувається істотного підвищення вмісту ВМ у ґрунті, але може виникнути потенційна небезпека забруднення у разі тривалого застосування та високих норм внесення. Високі концентрації діючої речовини у добриві відповідають меншому умісту домішок, що сприяє зниженню ризику забруднення ними агроекосистем.
Застосування мінеральних добрив зумовлює суттєве забруднення водних об’єктів токсичними домішками, присутніми у добривах.
З ряду проаналізованих добрив аміачна селітра характеризується найнижчим умістом токсичних домішок. Фосфорні добрива посідають перше місце серед мінеральних за вмістом токсичних домішок. Найнебезпечнішим компонентом фосфорних добрив є кадмій. Серед калійних добрив найвищий уміст домішок характерний для сульфату калію. Особливу увагу слід приділити контролю за забрудненням кадмієм.
Застосування АФК не призведе до забруднення верхніх шарів ґрунту ВМ. Час досягнення критичної концентрації елементу фтору у ґрунті становить 45 років. Прогноз латеральної міграції ХЕ при застосуванні АФК вказує на необхідність контролю за надходженням у водойми фтору і заліза. Застосування СГА потребує контролю за вмістом міді з метою попередження забруднення водних об’єктів.
З метою попередження загрози забруднення навколишнього природного середовища агрохімікатами необхідно організувати чітку систему контролю якості і відповідності мінеральних добрив безпечності для здоров'я людини і навколишнього середовища та застосування у сільському господарстві.
При виробництві добрив перевагу слід надавати висококонцентрованій сировині з низьким умістом токсичних домішок.
При виборі видів добрив перевагу слід надавати низько баластним видам, враховуючи їх фізико-хімічні властивості, а також ґрунтово -кліматичні умови ділянки, де планується внесення добрив.
Внесення добрив слід проводити з суворим дотримання норм, розрахованих під запланований урожай, строків та способів внесення.
Список використаної літератури
1. Стан родючості ґрунтів України та прогноз його змін за умов сучасного землеробства, За ред.В. В. Медведєва, М.В. Лісового. - Харків: "Штрих". -2000. -100с.
2. Агроекологія: Навч. посібник / О.Ф. Смаглій, А.Т. Кардашов, П.В. Литвак та ін. - К.: Вища освіта. 20О6. - 671 с: іл.
3. Глазовская М.А. Способность окружающей среды к самоочищению // Природа. - М.: Высшая школа. - 1979. - №3. - С.71-79.
4. Агроекологічна оцінка мінеральних добрив та пестицидів: Монографія / В.П. Патика, Н.А. Макаренко, Л.І. Моклячук та ін.; За ред. В.П. Патики. - К.: Основа, 2005. - 300 с.
5. Экологические проблемы применения удобрений / В.Н. Кудеяров и др. - М.: Наука. - 1984. - 213 с.
6. Минеев В.Г. Экологические функции агрохимии в современном земледелии // Агрохимия. - 2000. - №5. - С.5-13.
7. Довідник з агрохімічного та агроекологічного стану грунтів України / За ред. Б.С. Носка, Б. С Прістера, М.В. Лободи. - К.: Урожай, 1994. - 336 с
8. Карнаухов А.И., Безнис А.П. Бионеорганическая химия: Учебное пособие. - К.: Вища школа. - 1992. - 232 с.
9. Геохимия окружающей среды / Ю.Е. Сает, Б.А. Ревич, Е.П. Янин и др. - М.: Недра, 1990. - 335 с.
10. Глазовская М.А. Методические основы эколого-геохимической устойчивости почв к техногенным воздействиям. - М.: Изд-во МГУ, 1997. - 102 с.
11. Минеев В.Г. Химизация земледелия и природная среда. - М.: Агропромиздат. - 1990. - 287 с.
12. Алексеев Ю.В. Тяжелые металлы в почвах и растениях. - Л.: Агропромиздат, 1987. - 142 с.
13. Биогеохимические основы экологического нормирования. - М.: Наука, 1993. - 590 с.
14. Милащенко Н.3. Программа исследований тяжелых металлов в Географической сети опытов со средствами химизации // Химия в сельском хозяйстве. - 1995. - №4. - С.4-7.
15. Потатуева Ю.А., Касицкий Ю.И., Сидоренкова Н.К. и др. Распределение подвижных форм тяжелых металлов, токсичных элементов и микроэлементов по профилю дерново-подзолистой тяжелосуглинистой почвы при длительном систематическом применении удобрений // Агрохимия. - 2001. - №4. - С.61-66.
16. Пристер Б.С. Количественная комплексная оценка свойств почвы при прогнозировании поведения радионуклидов в системе почва-растение // Вісник аграрної науки. - 2002. - №1. - С.61-68.
17. Глазовский Н.Ф. Основные понятия и показатели техногенеза // Геохимия природных и техногенных ландшафтов СССР. - М.: Высшая школа, 1978. - С.244-261.
18. Органические удобрения / А.А. Бацула, П.М. Виноградов, В.И. Ворошилов и др. / Под ред. Н.К. Крупского, А.А. Бацулы. - К.: Урожай, 1981. - 160 с.
19. Гриб Й.В., Клименко М.О., Сондак В.В. Відновна гідроеколо-гія порушених річкових та озерних систем // Навч. посібн. - Рівне.: Волинські обереги, 1999. - 348 с
20. Денисов О. /., Серебрякова Т.М., Чернявська А.П. та ін. Сучасний стан поверхневих вод України: методичні підходи та екологічна оцінка // Водне господарство України. - 1996. - №6. - С.24-28.
21. Малишева Л.Л. Геохімія ландшафтів / Навч. посібн. - К.:. Либідь, 2000. - 472 с.
22. Малі річки України. Довідник / За ред. А.В. Яцик. - К.: Урожай, 1991. - 294 с.
23. Метелев В.В., Канав А.И., Дзасохов Н.Г. Водная токсикология. - М.: Колос, 1971. - 236 с
24. Іутинська Г.О. Мікробний моніторинг Грунтів, забруднених важкими металами // Агроекологічний моніторинг та паспортизація сільськогосподарських земель (методично-нормативне забезпечення) / За ред.В.П. Патики, О.Г. Тараріко. - К.: Фітосоціоцентр, 2002. - С 136-141.
25. Башкин В.Н. Агрогеохимия азота // Пущине ОНТИ НЦБИ АН СССР. - 1987. - 270 с.
26. Ладонін В.Ф. Влияние комплексного применения средств химизации на содержание тяжелых металлов в почве и растениях // Химия в сельском хозяйстве. - 1994. - №4. - С.32-35.
27. Методика суцільного грунто-агрохімічного моніторингу сільскот господарських угідь України / Керівний нормативний документ. - К.: 1994. - 162 с.
28. Методы и проблемы экотоксикологического моделирования и прогнозирования. - Пушино: ОНТИ НЦБИ АН СССР. - 1979. - 214 с.
29. Методические рекомендации по оценке выноса биогенных веществ поверхностным стоком. - М.: 1985. - 32 с.
30. Лактіонов М.І. Агрогрунтознавство. Навч. посібн. /ХДАУ ім.В. В. Докучаева. - Харків: Видавець Шуст А.І., 2001. - 156 с.
31. Трахтенберг И.М. Книга о ядах и отравлениях. - К.: Наукова думка, 2000. - 366 с.
32. Носко Б. С, Христенко А.О., Максимова В.П. та ін. Використання фосфоритів родовищ України на чорноземних грунтах // Вісник аграрної науки. - 2001. - №1. - С.3/4-36.
33. Барановский А.3., Панкрутская Л.И. Накопление фтора в биологических объектах при длительном применении фосфорных удобрений на торфяно-болотных почвах // Агрохимия. - 1992. - № 12. - С.27.
34. Лактіонов М.І. Агрогрунтознавство. Навч. посібн. /ХДАУ ім.В. В. Докучаева. - Харків: Видавець Шуст А.І., 2001. - 156 с.
Додатки
Класифікація мінеральних добрив за показниками впливу на ґрунтову систему
| Критерій | Клас небезпечності | |||
| 1 | II | III | IV | |
| Перевищення фонового вмісту (елементи 1 - II класу небезпечності), кратність | >6 | 5-6 | 3-4 | <2 |
| Перевищення ГДК (елементи 1 - II класу небезпечності, рухомі форми), кратність | > 10,0 | 2,1-10,0 | 1,1-2,0 | < 1,0 |
| Час досягнення критичної концентрації - Тк, роки | < 10 | 10-30 | 31-100 | > 100 |
| Зміна кислотно-основних показників ґрунту | ||||
| pHвод. | ||||
| підвищення кислотності на одиниці рН | >2,5 | 2,5-1,0 | 0,9-0,5 | < 0,5 |
| підвищення лужності на одиниці рН | > 1,3 | 1,3-0,8 | 0,7-0,3 | < 0,3 |
| рНKCl, підвищення на одиниці рН | > 1,5 | 1,5-1,0 | 0,9-0,5 | < 0,5 |
| гідролітична кислотність підвищення на мг-екв/100 г ґрунту | >4,0 | 4,0-2,0 | 1,9-1,0 | < 1,0 |
| Активність радіальної міграції | ||||
| Кс, кратність | >5,0 | 3,0-5,0 | 1,1-2,9 | < 1,0 |
| швидкість, см/3 міс, | >50 | 50-21 | 20-10 | <10 |
| Вплив на біологічну активність | ||||
|
Если Вам нужна помощь с академической работой (курсовая, контрольная, диплом, реферат и т.д.),
обратитесь к нашим специалистам. Более 90000 специалистов готовы Вам помочь.
Бесплатные корректировки и доработки. Бесплатная оценка стоимости работы.
Нужна помощь в написании работы?
Мы - биржа профессиональных авторов (преподавателей и доцентов вузов). Пишем статьи РИНЦ, ВАК, Scopus.
Помогаем в публикации. Правки вносим бесплатно.
Похожие рефераты: | ||||