Вплив мінерального добрива на екологію ґрунтів Білоцерківського району
р. Покровка,
водозабір КП “Білоцерківхлібо-продукт"
м. Біла Церква
р. Покровка,
500 м нижче скиду КП “Білоцерківхлібо-продукт"
м. Біла Церква
Водні об’єкти Київської області та, зокрема, Білоцерківського району були забруднені переважно сполуками азоту та сполуками важких металів, середньорічні концентрації яких становили:
фенолів - на рівні ГДК; сполук міді - 1-3 ГДК; сполук заліза загального - 1-4 ГДК, марганцю - 1-5, цинку - 1-3 ГДК, сполук хрому шестивалентного - 5-13 ГДК на всіх річках і водосховищах району.
Порівняно з 2004 роком, стверджують спеціалісти Центральної геофізичної обсерваторії, збільшились концентрації сполук заліза загального в річках Білоцерківського району та Київської області.
Центральною геофізичною обсерваторією проводились також гідробіологічні спостереження на р. Рось.
|
За значеннями показників води у відібраних пробах відповідають нормативам СанПіН 4630 для водойм питного призначення. Але мали місце перевищення в питному водозаборі на м. Біла Церква по ХСК у 1,5 рази, по БСК у 1,3 рази.
Дані щодо хіміко-аналітичного контролю якості водних ресурсів проведених Держуправлінням в 2006 році свідчать про тенденцію зростання забрудненості поверхневих водойм біогенними елементами. Причиною цього є високий рівень зношеності основних фондів, незадовільний стан частини водопровідно-каналізаційних мереж, незадовільна, неритмічна робота очисних споруд.
Проводився контроль поверхневих водойм дендропарку “Олександрія” м. Біла Церква в зв’язку з забрудненням Cr (VI) та азотними сполуками, зокрема NH4+. Порівняно з 1994 р, коли з’явилось забруднення Cr (VI), його концентрація різко зменшується, але спостерігається міграція Cr (VI): однозначно зменшується вміст Cr (VI) у джерелі, але порівняно з 2004 роком дещо збільшився у ІІ і ІІІ ставках. Продовжується спостерігатись висока концентрація нітратів, нітритів, амонію у джерелі та 1, 2, 3 ставках парку.
3.2 Агроекологічна характеристика основних традиційних видів мінеральних добрив
З агроекологічної точки зору, важливими для оцінки можливої негативної дії мінеральних добрив на довкілля є: кількісний та якісний склад мінеральних добрив, у тому числі домішок; особливості впливу на ґрунтовий комплекс і, в тому числі на кислотно-основні властивості ґрунтового розчину; процеси вилуговування та міграції біогенних елементів та токсикантів; активність мікробіологічних та біохімічних процесів у ґрунті; вплив на якість сільськогосподарської продукції [4].
3.2.1 Азотні добрива
Сировиною для виробництва більшості азотних добрив є аміак і азотна кислота, які синтезують з атмосферного повітря або утилізують з газів, що є відходами різних промислових виробництв. Азотні добрива в багатьох випадках підкислюють або підлужують ґрунтовий розчин, що є результатом їхньої фізіологічної кислотності або лужності.
Нітратний азот не піддається фізико-хімічному та фізичному поглинанню у ґрунтах, зберігає високу активність і за певних умов може вимиватися у ґрунтові води.
Максимально допустимі річні норми азоту мінеральних добрив у різних зонах України: Полісся і Лісостеп - 140, Степ - 180 кг/га поживних речовин (за винятком культурних пасовищ) [30].
Азотні добрива в якості домішок можуть містити певну кількість мікроелементів [4]: As - 2,2-120 мг/кг; Вг - 185-716; Cd - 0,05-8,5; Co - 5,4-12; Сг - 3,2-19; Cu - <1-15; Hg - 0,3-2,9; Mo - 1-7; Ni - 7-34; Pb - 2-27; Sn - 1,4-16; Zn - 1-42 мг/кг. Вітчизняна аміачна селітра містить: Zn - 0,2 мг/кг, Cu - 0,25, Ni - 0,84, Pb - 0,05 мг/кг (додаток ). Деякі з цих елементів у невеликих кількостях можуть позитивно впливати на ріст і розвиток рослин, але систематичне внесення добрив може призвести до нагромадження у ґрунті баластних елементів, погіршення гігієнічної якості продукції, міграції токсикантів.
Загальна характеристика токсичної дії азотних добрив полягає у негативному впливі, пов'язаному, насамперед, з наявністю нітратного азоту.
Підпорогова концентрація нітратів у воді, що визначають за органолептичним показником - 400 мг/л, підпорогова концентрація NH4NO3, яка не впливає на санітарний режим водоймища - 10 мг/л, максимальна концентрація NH4NO3, яка при постійному впливі не призводить до порушень біохімічних процесів - 2 мг/л